---

7.13.134. Конструкція резервуарів, їх взаємне розташування і відстані між окремими резервуарами та групами резервуарів повинні відповідати вимогам ВБН В.2.2-58.1-94.

7.13.135. При спорудженні резервуарів відповідно до вимог ВБН В.2.2-58.2-94 необхідно провести такий комплекс робіт:

а) контроль якості зварних з’єднань резервуарів;

б) гідравлічні випробування;

в) перевірка горизонтальності зовнішнього контуру днища;

г) перевірка геометричної форми стінки резервуара.

7.13.136. Резервуари, що знаходяться в експлуатації, повинні бути забезпечені:

а) технічним паспортом резервуара;

б) технічним паспортом на понтон;

в) градуювальною таблицею резервуара;

г) технологічною картою резервуара;

д) журналом поточного обслуговування;

е) схемою нівелювання основи;

ж) схемою блискавкозахисту і захисту резервуара від проявів статичної електрики;

з) виконавчою документацією на будівництво резервуара.

7.13.137. Діагностування здійснює спеціалізована організація, яка має дозвіл Держнаглядохоронпраці на цей вид діяльності.

7.13.138. Забороняється одночасне виконання операцій з відключення діючого резервуару та включення резервного (порожнього).

7.13.139. Дихальні та гідравлічні клапани повинні ревізуватися з періодичністю, встановленою головним інженером підприємства, але не рідше 1 разу на місяць.

7.13.140. Швидкість наповнення чи спорожнення резервуару не повинна перевищувати нормативної пропускної здатності дихальних клапанів.

7.13.141. Розташування прийомного трубопроводу резервуару повинно забезпечувати подачу конденсату під рівень рідини.

Забороняється подача конденсату в резервуар падаючим струменем.

 

Системи утилізації промстоків

 

7.13.142. Стічні води установок підготовки нафти, газу і газового конденсату повинні піддаватися нейтралізації, очищенню і утилізації відповідно до технічних рішень, передбачених проектом та погоджених з органами природоохоронного і санітарного нагляду.

7.13.143. За збором стічних вод, ступенем їхнього забруднення, ефективністю роботи очисних споруд і систем утилізації повинен бути встановлений контроль за графіком, погодженим з органом санітарного нагляду. Вміст нафтопродуктів і шкідливих речовин у стоках не повинен перевищувати встановлених норм.

7.13.144. Забороняється експлуатація каналізації з несправними або неправильно виконаними гідравлічними затворами. У кожному гідрозатворі шар води, який утворює затвор, повинен мати висоту не менше 0,25 м.

7.13.145. Колодязі промислової каналізації (та іншого призначення) на території промислової установки та за її межами повинні утримуватися постійно закритими. Кришки колодязів повинні бути засипані шаром піску не менше 10 см у сталевому або залізобетонному кільці.

7.13.146. Колодязі, у яких проводиться робота, повинні бути обгороджені, біля них вивішені попереджувальні знаки і плакати з написом: "Ведуться роботи".

7.13.147. Не допускається експлуатація промислової каналізації при несправних або забруднених очисних пристроях, які не забезпечують належного очищення стічних вод.

  

7.14. Факельні системи

 

7.14.1. Вимоги цього розділу поширюються на факельні системи і окремі факельні установки об'єктів облаштування нафтових, газових і газоконденсатних родовищ, викидання газу в атмосферу на яких без спалювання не дозволяється.

7.14.2. Комплектність факельних систем, конструкція обладнання і оснащення, яке входить до їх складу, умови експлуатації повинні відповідати вимогам НАОП 1.1.23-1.14-84:

7.14.2.1. Конструкція факельної установки повинна забезпечувати стабільне горіння в широкому інтервалі витрат газів і пари, запобігати проникненню повітря через верхній зріз факельного стовбура.

7.14.2.2. Розпалювання факела повинно бути автоматичним та дистанційно керованим.

7.14.2.3. Факельна установка повинна бути оснащена пристроєм регулювання тиску паливного газу, який подається на чергові пальники.

7.14.2.4. Факельну установку слід розташовувати з урахуванням рози вітрів, мінімальної довжини факельних трубопроводів і з урахуванням допустимої густини теплового потоку.

7.14.2.5. Територія навколо факельного стовбура, а також споруджень факельної установки повинна бути спланована, до них повинен бути забезпечений під'їзд.

7.14.2.6. Територія навколо факельного стовбура в радіусі його висоти, але не менше 30 м, відгороджується і позначається. В огородженні повинні бути обладнані проходи для персоналу і ворота для проїзду транспорту. Кількість проходів має дорівнювати числу факельних стовбурів, причому шлях до кожного стовбура повинен бути найкоротшим.

7.14.2.7. Не допускається влаштування колодязів, приямків та інших заглиблень у межах обгородженої території.

7.14.2.8. Факельні колектори і трубопроводи повинні бути мінімальної довжини і мати мінімальне число поворотів. Основний спосіб прокладення трубопроводів - надземний на опорах або естакадах. В обґрунтованих випадках допускається підземне прокладання трубопроводів.

7.14.2.9. Колектори і трубопроводи факельних систем повинні мати, за необхідності, теплову ізоляцію, і (або) на них повинні бути встановлені обігрівальні супутники для запобігання конденсації і кристалізації речовин у факельних системах.

7.14.2.10. Факельні колектори і трубопроводи необхідно прокладати з ухилом у бік пристроїв збору конденсату не менше 0,003. Якщо неможливо дотримати зазначений ухил, у нижчих точках трубопроводів слід розміщувати додаткові пристрої для відведення конденсату.

7.14.2.11. Дистанційний контроль з використанням моніторів та керування роботою факельної системи слід здійснювати з приміщення операторної (або приміщення КВП) технологічної установки (об'єкта), що скидає газ у систему; контроль і керування загальною факельною системою - з приміщення операторної однієї з установок, найближчої до факельної установки.

7.14.2.12. Насоси для перекачування конденсату повинні оснащуватись блокуваннями для забезпечення надійної і безаварійної роботи та автоматичним вмиканням і вимиканням насосів при досягненні граничного рівня рідини в місткості збору конденсату.

7.14.2.13. На підприємствах, що експлуатують факельні системи, повинні бути складені і затверджені інструкції з їх безпечної експлуатації.

7.14.2.14. У газах та парі, які спалюються на факельній установці, не повинно бути краплинної рідини і твердих часток.

Для відділення краплинної рідини, що випадає в факельних трубопроводах, і твердих часток необхідно передбачати системи збору та видалення конденсату (сепаратори, конденсатозбірники та ін.).

Конденсат факельного сепаратора повинен відводитись автоматично або вручну – не рідше 1 разу на зміну.

7.14.2.15. Для запобігання утворенню в факельній системі вибухонебезпечної суміші слід виключити можливість підсмоктування повітря і передбачити безупинну подачу продувного газу до факельного колектора (газопроводу), якщо в технологічному процесі не передбачено постійних скидань.

Факельні колектори повинні обладнуватися вогнеперегороджувальними клапанами.

В процесі експлуатації факельної системи не допускається можливість закупорки факельного колектору льодяними пробками.

Як продувний газ застосовують супутній або природний, інертний гази, у тому числі гази, які одержують на технологічних установках і використовують як інертні гази.

7.14.2.16. Перед кожним пуском факельна система повинна бути продута парою або інертним газом, щоб вміст кисню біля основи факельного стовбура був не більше 25% від нижньої межі вибуховості, перевірений степінь загазованості біля пульта запалювання і пристроїв збору та відкачування конденсату за допомогою переносних газоаналізаторів спеціально навченим персоналом.

7.14.2.17. Факельні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння відповідно до Рекомендацій щодо оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння (додаток № 3 до НАПБ А.01.001-95).

7.14.2.18. У зоні огородження (обвалування) факельного стовбура забороняється знаходитись особам, не пов'язаним з обслуговуванням факельних систем.

 

8. ВЕДЕННЯ ГЕОФІЗИЧНИХ РОБІТ

НА НАФТОВИХ І ГАЗОВИХ СВЕРДЛОВИНАХ

 

8.1. Загальні положення

 

8.1.1. Геофізичні роботи в нафтових і газових свердловинах виконуються спеціалізованими організаціями за угодами, які укладаються з буровими, видобувними та іншими підприємствами, у яких визначаються зобов'язання обох сторін щодо безпечного проведення робіт.

8.1.2. Обсяги геофізичних робіт, методи та інтервали досліджень повинні виконуватись відповідно до чинних нормативних документів та проекту на будівництво свердловини з урахуванням фактичних умов буріння, вирішуваних задач та очікуваних результатів.

8.1.3. Геофізичні роботи дозволяється проводити після спеціальної підготовки стовбура і території свердловини, що забезпечує зручну і безпечну експлуатацію наземного обладнання, безперешкодний спуск (підйом) свердловинних приладів і апаратів на кабелі до інтервалу досліджень або до вибою. Готовність території і свердловини для проведення геофізичних робіт підтверджується двостороннім актом (додатки 10, 11) .

8.1.4. Геофізичні роботи повинні вестись у присутності повністю укомплектованої бурової бригади та представника підприємства, в віданні якого знаходиться свердловина. До геофізичних робіт може залучатися робочий персонал бурової (ремонтної) бригади і обладнання за взаємним узгодженням сторін.

Забороняється проводити геофізичні дослідження в свердловинах:

а) при газонафтоводопроявах;

б) при поглинанні бурового розчину (зі зниженням рівня понад 15 м на годину);

в) при невідповідності бурового розчину вимогам технологічного регламенту;

г) при виконанні на свердловині робіт, не пов’язаних з геофізичними дослідженнями.

8.1.5. При організації і проведенні геофізичних робіт слід дотримуватись вимог цих Правил, діючих інструкцій з видів досліджень та операцій, ДНАОП 0.00-1.21-98, ДНАОП 0.00-1.17-92, інших нормативних документів з питань охорони праці.

При роботі на свердловинах геофізична техніка повинна встановлюватись так, щоб була забезпечена достатня видимість і сигналізаційний зв’язок між лабораторією, підйомником та гирлом свердловини. Підйомник каротажної станції повинен бути загальмований і надійно закріплений.

8.1.6. Виникаючі в процесі проведення геофізичних робіт аварії та ускладнення ліквідуються відповідно до спільно складеного підприємством-замовником і виконавцем геофізичних робіт плану з використанням технічних засобів обох сторін.

8.1.7. Будь-які геофізичні роботи в свердловині забороняються, якщо відсутній або непрацездатний пристрій для відрубування каротажного кабелю.

8.1.8. При неможливості витягти зі свердловини прилад з радіоактивним джерелом, останній, за узгодженням з органами саннагляду, повинен бути збитий на вибій і зацементований. Подальше буріння свердловини повинно вестись при дозиметричному контролі промивної рідини.

8.1.9. Про всі випадки залишення в свердловині ПВА з ВМ слід негайно інформувати територіальний орган Держнаглядохоронпраці.

8.1.10. Піднята зі свердловини ПВА, що не підлягає розряджанню внаслідок деформації корпусу, повинна знищуватися на місці виконання ПВР з дотриманням заходів безпеки, передбачених експлуатаційною документацією. Порядок знищення ВМ на місцях робіт має бути погоджений з територіальними органами Держнаглядохоронпраці.

8.2. Вимоги до геофізичної апаратури і обладнання

8.2.1. Геофізичні роботи в нафтових, газових, газоконденсатних та нагнітальних свердловинах повинні проводитись із застосуванням обладнання, кабелю і апаратури, технічні характеристики яких відповідають геолого-технічним умовам свердловин, що буряться і експлуатуються.

8.2.2. Каротажні підйомники повинні бути укомплектовані:

а) підвісними і направляючими блоками, упорними башмаками та пристроєм для рубання кабелю;

б) засобами візуального контролю за глибиною спуско-підняття кабелю, швидкістю його просування і натягу;

в) з’єднувальними кабелями з міцним електроізоляційним покриттям:

г) механічним кабелеукладачем.

8.2.3. Для проведення геофізичних робіт у свердловинах під тиском у комплект наземного обладнання повинні входити лубрикаторні пристрої.

8.2.4. До геофізичних робіт допускаються сертифіковані обладнання, кабель та апаратура.

8.2.5. Дослідні і експериментальні зразки геофізичної техніки допускаються до застосування лише за наявності дозволу підприємства, у віданні якого знаходиться свердловина, та після узгодження з територіальними органами Держнаглядохоронпраці.

8.2.6. Конструкції приладових головок повинні забезпечувати приєднання приладів до уніфікованих кабельних наконечників і складання компоновок комплексної або комбінованої багатопараметрової апаратури. Захисний ковпак кабельної головки повинен мати конструкцію, яка забезпечує його захоплення ловильним інструментом.

Ловильний інструмент під усі типи головок, які використовуються, повинен входити до комплекту геофізичної апаратури.

8.2.7. Міцність кріплення приладу до кабелю за допомогою кабельних наконечників повинна бути нижче розривного зусилля відповідного типу кабелю.

8.2.8. При геофізичних роботах повинен застосовуватись кабель, який не має порушень броньового покриття. Цілісність броні повинна періодично перевірятись, а після робіт в агресивних середовищах кабель повинен випробуватись на розривне зусилля.

8.2.9. При проведенні прострілочно-вибухових робіт (ПВР) забороняється застосування вибухових патронів з незахищеними системами електропідривання або без блокувальних пристроїв.

 

8.3. Геофізичні роботи при бурінні свердловин

 

8.3.1. При каротажі пробуреного стовбура свердловини підйомник і лабораторія повинні встановлюватись так, щоб забезпечувалися добрий огляд гирла, вільний прохід працівників на містки та сигналізаційний зв'язок між ними і гирлом свердловини.