4.14. Працівники, зайняті на роботах зі шкідливими й небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, повинні забезпечуватися засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 N 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137 (далі - НПАОП 0.00-4.01-08), та "ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация" (далі - ГОСТ 12.4.011-89).

4.15. Рівень виробничого шуму встановлюється відповідно до вимог Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку (далі - ДСН 3.3.6.037-99) та "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности" (ГОСТ 12.1.003-83).

4.16. Вібраційна безпека повинна забезпечуватися відповідно до вимог, встановлених Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації (далі - ДСН 3.3.6.039-99) та "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования" (ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008).

4.17. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинен встановлюватися відповідно до вимог "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1.005-88) та "Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны" (СН 4617-88), затверджених наказом Головного державного санітарного лікаря СРСР 26.05.88.

V. Організаційні заходи з охорони праці під час зберігання та застосування аміачної селітри

5.1. Організація робіт з охорони праці

5.1.1. Підприємства, на яких зберігається або переробляється аміачна селітра насипом, повинні:

використовувати узгоджену і затверджену проектну документацію відповідно до вимог "ДБНУ. Проектування. Склад, порядок розробки, узгодження та затвердження проектної документації для будівництва", затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 20.01.2004 N 8 (ДБН А.2.2-3-2004);

розробляти технологічні регламенти відповідно до вимог Положення про технологічні регламети для виробництва продукції на підприємствах (в організаціях) хімічної промисловості, затвердженого наказом Міністерства промислової політики України від 08.06.2008 N 394 (СОУ-Н МПП 03.100.50-088:2008);

мати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, одержаний відповідно до вимог чинного законодавства.

5.1.2. Підприємство, на якому виконуються роботи, пов'язані зі зберіганням аміачної селітри насипом або її переробленням у мінеральні добрива, як потенційно небезпечний об'єкт повинно провести ідентифікацію об'єкта згідно з вимогами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 N 956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки" (далі - постанова Кабінету Міністрів України N 956).

5.1.3. Підприємство, на якому виконуються роботи, пов'язані зі зберіганням аміачної селітри насипом або її переробленням у мінеральні добрива, яке за результатами ідентифікації віднесено до об'єктів підвищеної небезпеки, зобов'язано провести декларування об'єкта підвищеної небезпеки згідно з вимогами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України N 956.

5.1.4. Роботодавець розробляє і затверджує Положення про службу охорони праці підприємства з урахуванням специфіки виробництва та видів діяльності, чисельності працівників і умов праці та визначати її структуру, функції та права згідно з вимогами Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15.11.2004 N 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за N 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04).

5.1.5. До виконання робіт щодо збереження аміачної селітри та її перероблення забороняється допускати працівників молодше 18 років відповідно до вимог Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 46, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.07.94 за N 176/385, а також відповідно до Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.03.96 N 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.04.96 за N 183/1208.

5.2. Вимоги до робочого місця

5.2.1. Робочі місця та їхнє обладнання повинні забезпечувати належні безпечні та здорові умови праці та відповідати вимогам "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам" (ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009), "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования" (ГОСТ 12.2.032-78) та "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования" (ГОСТ 12.2.033-78).

5.2.2. Організація технологічних процесів, вибір та розташування машин, устаткування, транспортних засобів та засобів механізації і автоматизації праці повинні забезпечувати зручні і безпечні умови праці, обслуговування і ремонту відповідно до вимог чинних нормативних документів та вимог цих Правил.

5.2.3. Під час проведення робіт на висоті 1,3 м і більше необхідно обладнувати риштаки, підмостки та інші пристрої відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 N 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.06.2007 за N 573/13840 (НПАОП 0.00-1.15-07).

5.3. Вимоги щодо забезпечення працівників засобами індивідуального захисту

5.3.1. На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, якими є операції щодо перероблення і зберігання аміачної селітри насипом, роботодавець повинен безкоштовно забезпечувати працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.01-08, мийними засобами згідно з вимогами чинного законодавства.

5.3.2. Засоби індивідуального захисту працівників повинні відповідати вимогам "ССБТ. Средства индивидуальной защиты органов дыхания фильтрующие. Общие технические требования" (далі - ДСТУ ГОСТ 12.4.041:2006), ГОСТ 12.4.011-89, "Халаты женские. Технические условия" (ГОСТ 12.4.131-83), "ССБТ. Халаты мужские. Технические условия" (ГОСТ 12.4.132-83), "ССБТ. Сапоги специальные резиновые формовые, защищающие от воды, нефтяных масел и механических воздействий. Технические условия" (ГОСТ 12.4.072-79), "Засоби індивідуального захисту органів дихання. Фільтри протигазові і фільтри скомбіновані. Вимоги, випробування, маркування (EN 14387:2004, IDT)" (далі - ДСТУ EN 14387:2006), "Засоби індивідуального захисту органів дихання. Півмаски фільтрувальні для захисту від аерозолів. Вимоги, випробування, маркування (EN 149:2001, IDT)" (далі - ДСТУ EN 149:2003), "ССБТ. Средства индивидуальной защиты. Рукавицы специальные. Технические условия" (ГОСТ 12.4.010-75), "ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия" (далі - ГОСТ 12.4.013-85), "Фартуки специальные. Технические условия" (ГОСТ 12.4.029-76), "Перчатки резиновые технические. Технические условия" (ГОСТ 20010-93) та інших чинних нормативних документів залежно від характеру виконуваних робіт.

5.3.3. Для захисту органів слуху, якщо рівень шуму перевищує 80 дБ, працівники повинні забезпечуватись протишумовими навушниками відповідно до вимог "ССБТ. Средства индивидуальной защиты органа слуха. Общие технические требования и методы испытаний" (ГОСТ 12.4.051-87) та вимог "Засоби індивідуального захисту органа слуху. Вимоги безпеки і випробування. Частина 1. Шумозахисні навушники (ЕN 352-1:1993, IDT)" (ДСТУ EN 352-1:2002).

5.3.4. Під час виконання робіт, пов'язаних з можливістю ураження очей пилом аміачної селітри, працівники повинні бути забезпечені захисними окулярами відповідно до вимог ГОСТ 12.4.013-85.

5.3.5. Працівники, які безпосередньо працюють з аміачною селітрою насипом, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання відповідно до вимог ДСТУ EN 149:2003 та ДСТУ ГОСТ 12.4.041:2006.

5.3.6. Для захисту шкіри рук працівникам повинні видаватися захисні пасти, мазі відповідно до вимог "ССБТ. Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие требования" (ГОСТ 12.4.068-79).

5.3.7. Працівники, які обслуговують електрообладнання, для запобігання ураженню електричним струмом повинні забезпечуватися електрозахисними засобами:

діелектричними рукавичками відповідно до вимог "ССБТ. Материалы для средств защиты рук. Технические условия" (ГОСТ 12.4.183-91);

діелектричними килимками відповідно до вимог "Ковры диэлектрические резиновые. Технические условия" (ГОСТ 4997-75);

взуттям відповідно до вимог "Обувь специальная диэлектрическая из полимерных материалов. Технические условия" (ГОСТ 13385-78) та іншими засобами відповідно до умов праці.

VI. Загальні вимоги з охорони праці щодо поводження з аміачною селітрою

6.1. Фізико-хімічні і вибухопожежонебезпечні властивості аміачної селітри

6.1.1. Аміачна селітра випускається відповідно до вимог "Селитра аммиачная. Технические условия" (далі - ГОСТ 2-85) марок А і Б з насипною густиною від 830 кг/куб.м до 1160 кг/куб.м і температурою плавлення 169,6 град.С.

6.1.2. Аміачна селітра є окисником і пожежонебезпечна. У разі нагрівання до температури 210 град.С перебігають окисно-відновні реакції з сіркою, сірчаним колчеданом, кислотами, суперфосфатом, хлорним вапном, порошкоподібними металами з утворенням оксиду азоту (I) та кисню, що обумовлює загоряння горючих матеріалів і в кінцевому наслідку - пожежу.

6.1.3. Аміачна селітра взаємодіє з сірчаною кислотою або з її кислими солями, внаслідок чого утворюється азотна кислота, яка дуже повільно на світлі за звичайної температури розкладається з виділенням діоксиду азоту та вільного кисню, здатного окиснювати речовини.

6.1.4. Під час нагрівання у замкненому просторі, коли відсутня можливість вільного видалення продуктів термічного розкладання, аміачна селітра за певних умов може вибухати.

6.1.5. Аміачній селітрі притаманна здатність вибухати під впливом сильних ударів, у тому числі ударів вибухової хвилі, а також детонувати внаслідок впливу високої температури, наприклад, в умовах пожежі.

6.1.6. Аміачна селітра та її суміші схильні до термічного розкладання. Під дією детонаторів аміачна селітра вибухає за нижчих температур, її вибуховість збільшується за наявності різних домішок.

6.1.7. Аміачна селітра, що зберігається на відкритих майданчиках, не здатна вибухати, а може тільки горіти. Під час тривалого зберігання в результаті перекристалізації продукту і руйнування гранул чутливість аміачної селітри до вибуху підвищується.

6.2. Взаємодія аміачної селітри з матеріалом конвеєрних стрічок

6.2.1. На конвеєрах застосовуються стрічки з гумотканинним пошаровим тяговим каркасом та зовнішніми резиновими обкладинками з плоскими поверхнями. Тип і вид стрічок повинен обиратися відповідно до вимог "Ленты конвейерные резинотканевые. Технические условия" (далі - ГОСТ 20-85) та узгоджуватися з виробником.

6.2.2. Контакт аміачної селітри з матеріалом конвеєрних стрічок (комбінована лавсано-бавовняна тканина, капрон, лавсан) може призвести до зниження їхньої термічної стійкості та підвищення пожежонебезпеки у разі утворення суміші пилу аміачної селітри і матеріалу конвеєрних стрічок.

6.2.3. У процесі експлуатації група горючості конвеєрних стрічок може змінюватися на більш пожежонебезпечну.

VII. Вимоги з охорони праці під час зберігання аміачної селітри

7.1. Вимоги до складських приміщень

7.1.1. Склади (складські комплекси) для зберігання аміачної селітри повинні бути побудовані за типовими проектами відповідно до вимог "Будинки і споруди. Будівлі і споруди для зберігання добрив та засобів захисту рослин" (далі - ДБН В.2.2-7-98).

Не допускається зберігання аміачної селітри насипом у тимчасових непристосованих складах або на відкритих майданчиках.

7.1.2. На території складів для збереження аміачної селітри допускається розміщення тукозмішувальних установок, обладнання для виготовлення розчинів та навісів для зберігання тари та засобів механізації.

7.1.3. Не допускається відповідно до вимог ДБН В.2.2-7-98 та вимог цих Правил спільне зберігання аміачної селітри і будь-яких інших хімічних продуктів і матеріалів в одному відсіку приміщення.

7.1.4. Не допускається зберігання на складі аміачної селітри змащувальних і обтиральних матеріалів.

7.1.5. Горючі речовини та їхні суміші, бідони, масельнички та інший інвентар згідно з вимогами "Градостроительство. Планировка и застройка городских и сельских поселений" ( ДБН 360-92) повинні зберігатися в допоміжному приміщенні, яке розташоване від будівлі складу на відстані не менше 10 м.

7.1.6. Склади повинні бути обладнані телефонним зв'язком. На зовнішній стороні дверей складу повинна бути вивішена інформаційна картка, яка містить інформацію про пожежну небезпеку аміачної селітри, засоби і методи гасіння пожежі.

7.1.7. Склади аміачної селітри повинні мати на воротах або на стінах з боку воріт написи "Аміачна селітра", "Вогненебезпечно!", "Не палити!".

7.1.8. Склади, які розташовані поза межами підприємства, повинні охоронятися. У неробочий час двері та вікна складських приміщень повинні бути закритими.

7.1.9. Роботодавець зобов'язаний забезпечити порядок експлуатації складу аміачної селітри і виключити доступ сторонніх осіб, які не працюють на підприємстві.

7.1.10. Розміри санітарно-захисних зон від складів зберігання аміачної селітри до житлової забудови та водоймищ встановлюються відповідно до вимог ДБН 360-92 та Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 N 173, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.07.96 за N 379/1404.

7.1.11. Найбільша допустима площа між протипожежними стінами та маса аміачної селітри, яка може знаходитися між ними, повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-7-98.

7.1.12. Аміачна селітра повинна зберігатися в окремих, не нижче II ступеня вогнестійкості безгорищних одноповерхових будівлях згідно з вимогами "Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва" (далі - ДБН В.1.1-7-2002).