16.2.3 Під час перенесення вручну малогабаритних
акумуляторних батарей необхідно використовувати пристрої (захвати)
і додержуватись застережливих заходів, щоб уникнути обливання
електролітом.
16.2.4 Усі ємності з кислотою, лугом, дистильованою водою і
нейтралізуючим розчином повинні мати відповідні написи.
16.2.5 Готувати кислотний електроліт необхідно у спеціальних
ємностях (керамічних, пластмасових), при цьому слід спочатку
налити дистильовану воду, а потім до неї доливати тонким струменем
кислоту.
16.2.6 Акумуляторні батареї, що встановлюються для
заряджання, повинні з'єднуватись між собою тільки проводами з
наконечниками, які щільно прилягають до клем батарей і виключають
можливість іскріння.
16.2.7 Приєднання акумуляторних батарей до зарядного пристрою
і від'єднання їх повинно проводитися тільки за умови виключеного
зарядного обладнання.
16.2.8 Контроль за станом заряджання повинен здійснюватись за
допомогою спеціальних приладів. Перевіряти акумуляторну батарею
коротким замиканням не дозволяється.
16.2.9 Заряджання акумуляторних батарей повинно проводитися
тільки з відкритими пробками і включеною вентиляцією.
16.2.10 Припливно-витяжна вентиляція зарядної повинна
включатися перед початком заряджання батарей і відключатися після
повного видалення газів, але не раніше ніж через 1,5 години після
закінчення заряджання.
16.2.11 Вентиляція зарядного відділення повинна блокуватися з
зарядним пристроєм так, щоб зарядний струм не подавався до
акумуляторних батарей у разі непрацюючої вентиляції.
16.2.12 Для огляду акумуляторних батарей необхідно
користуватися переносними світильниками у вибухобезпечному
виконанні напругою не більше 42 В.
16.2.13 В одному приміщенні не дозволяється спільно зберігати
і заряджати кислотні та лужні акумуляторні батареї.
16.2.14 Ремонт акумуляторних батарей повинен проводитися
тільки на робочих місцях, обладнаних місцевою витяжною
вентиляцією.
16.2.15 На акумуляторній дільниці повинні бути умивальник,
мило, вата в упаковці, рушник і закриті ємності з нейтралізуючим
кислоту розчином питної соди (5-10% концентрації для шкіри тіла і
2-4% концентрації для очей).
16.2.16 Під час експлуатації лужних акумуляторів
нейтралізуючим розчином повинен бути розчин борної кислоти (5-10%
концентрації для шкіри тіла і 2-4% концентрації для очей).
16.2.17 В акумуляторній повинні знаходитися аптечки з
медикаментами і матеріалами, необхідними для надання першої
допомоги.
16.2.18 На вхідних дверях в акумуляторну дільницю необхідно
прикріплювати знаки безпеки "Курити заборонено", а на дверях
зарядного відділення - "Вхід заборонено", "Користуватися відкритим
вогнем заборонено".
16.2.19 У приміщеннях акумуляторної дільниці не дозволяється
зберігати продукти харчування і приймати їжу.
17 Системи автоматизації,
сигналізація та зв'язок
17.1 Монтаж і експлуатація систем контролю й автоматизації в
морських рибних портах повинні виконуватися з урахуванням вимог
"Инструкции по проектированию электроустановок, систем
автоматизации технологического оборудования" (ВСН 205-84),
ДБН В.2.5-13-98 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна
автоматика будинків і споруд", затверджених наказом Державного
комітету будівництва, архітектури та житлової політики України
від 28.10.98 N 247, Правил пожежної безпеки в Україні,
затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних
ситуацій від 19.10.2004 N 126 , зареєстрованих у
Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі -
НАПБ А.01.001-2004), СНиП 3.05.07-85 "Системы автоматизации",
затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах
будівництва від 18.10.85 N 175 (із змінами та доповненнями), та
ПУЕ.
17.2 Конструкція, виконання, спосіб встановлення і клас
ізоляції приладів, апаратів та інших засобів автоматизації повинні
відповідати умовам навколишнього середовища і номінальній напрузі
мережі.
17.3 Система електроживлення контрольно-вимірювальних
приладів і засобів автоматизації повинна забезпечувати необхідну
надійність живлення, а також зручність і безпеку експлуатації.
17.4 Проведення ремонтних і монтажних робіт у системах
автоматизації і контрольно-вимірювальних приладах на діючих
агрегатах повинно виконуватися після обов'язкового відключення їх
від електромережі тільки за дозволом начальника даної виробничої
дільниці.
17.5 Вимірювання і регулювання технологічних параметрів
(витрата, температура, тиск тощо) повинні здійснюватися
контрольно-вимірювальними приладами та регуляторами, що пройшли
своєчасну перевірку.
17.6 Не дозволяється застосування несправних
контрольновимірювальних приладів, а також приладів із строком
перевірки, що минув.
17.7 Виконавчі механізми автоматичних регуляторів слід
піддавати випробуванню разом із технологічною арматурою і
комунікаціями.
17.8 У разі управління електродвигунами виконавчих механізмів
і електроприводів (засувок, вентилів тощо) із кількох місць чи за
наявності кількох видів управління (автоматичного, дистанційного,
місцевого) повинні бути передбачені ключі вибору режиму, що
унеможливлюють пуск електродвигунів із кількох місць.
17.9 Морські рибні порти повинні забезпечуватися засобами
зв'язку, що призначаються для обслуговування внутрішніх контактів
у межах порту на його території та акваторії, а також для
зовнішнього зв'язку.
18 Улаштування та експлуатація систем
теплопостачання і теплотехнічних установок
18.1 Загальні вимоги
18.1.1 Улаштування та експлуатація систем теплопостачання,
теплотехнічних установок і об'єктів газового господарства повинні
відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.07-94, НПАОП 0.00-1.08-94,
НПАОП 0.00-1.11-98, НАПБ А.01.001-2004,
ДБН В.2.5-20-2001 "Інженерне обладнання будинків і споруд.
Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання", затверджених наказом
Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики
України від 23.04.2001 N 101, СНиП II-35-76 "Котельные установки",
затверджених постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР у
справах будівництва від 31.12.76 N 229 (із змінами та
доповненнями), СНиП 2.04.07-86 "Тепловые сети", затверджених
постановою Державного будівельного комітету СРСР від 30.12.86 N 75
(із змінами та доповненнями), СНиП 2.04.14-88, СНиП II-89-80.
18.1.2 Устаткування, посудини та трубопроводи, що працюють
під тиском і з гарячою водою, повинні оснащуватися необхідними
контрольно-вимірювальними приладами, запірною та регулювальною
арматурою і пристроями, засобами захисту, автоматики і
сигналізації.
18.1.3 Перед випробуванням трубні лінії необхідно продувати
стисненим повітрям. Трубопроводи для пари та води допускається
продувати робочим агентом.
18.1.4 Перевірку трубних ліній та посудин на міцність і
щільність (герметичність) слід виконувати гідравлічними або
пневматичними випробуваннями за умови відключеного устаткування.
18.1.5 Не дозволяється проводити ремонтні роботи на
трубопроводах і обладнанні, що знаходяться під тиском рідин, пари
і газів.
18.2 Теплові мережі
18.2.1 Траси, способи прокладання та конструкція теплових
мереж повинні відповідати вимогам СНиП II-89-80 і СНиП 2.04.07-86.
18.2.2 Камери для обслуговування підземних трубопроводів
повинні мати не менше двох люків із драбинами або скобами.
18.2.3 Для прокладання теплових мереж над землею застосування
горючих теплоізоляційних матеріалів не допускається.
18.2.4 Кількість і розміщення арматури, засобів вимірювання,
автоматики і захисту повинні бути передбачені з урахуванням умов
безпечного обслуговування і ремонту.
18.2.5 Трубопровід, розрахунковий тиск якого нижчий від тиску
джерела, що живить його, повинен мати редукційний пристрій з
манометром і запобіжним клапаном, які встановлюються з боку
меншого тиску.
18.2.6 Редукційні і редукційно-охолоджувальні пристрої
повинні мати автоматичне регулювання тиску і температури пари.
18.2.7 Манометри повинні встановлюватись так, щоб їхні
показання було чітко видно обслуговуючому персоналу.
18.2.8 Запобіжні клапани повинні мати відвідні трубопроводи,
що захищають персонал від опіків у разі їх спрацювання.
18.2.9 Перед ремонтом трубопроводів повинно бути проведено
відключення дільниці трубопроводу, що ремонтується (спуск у ній
тиску і видалення води, пари, повітря тощо). На вентилях і
засувках, що роз'єднують відповідні ділянки трубопроводів, повинні
бути вивішені плакати "Не включати - працюють люди".
18.2.10 На гарячих трубопроводах під час роз'єднання фланців
для запобігання можливим опікам парою або гарячою водою слід
стежити за тим, щоб дренажі на ділянках трубопроводу, що
ремонтується, були відкриті; у разі закритих дренажів проводити
ремонт на трубопроводах не дозволяється.
18.2.11 Трубопроводи, на яких сталися розриви або порушення
герметичності, слід негайно відключити від теплової мережі.
18.2.12 Під час тривалого ремонту, а також у разі
недостатньої щільності арматури ділянка, що ремонтується, повинна
відокремлюватися заглушками.
18.2.13 Вирви з гарячою водою після розривів трубопроводів
повинні своєчасно обгороджуватися.
19 Улаштування та експлуатація систем
водопостачання і каналізації
19.1 Будівництво та експлуатація систем водопостачання і
каналізації морських рибних портів повинно виконуватись з
урахуванням вимог СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и
канализация зданий", затверджених постановою Державного комітету
СРСР у справах будівництва від 10.04.85 N 169 (із змінами та
доповненнями), СНиП 2.04.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети и
сооружения", затверджених постановою Державного комітету СРСР у
справах будівництва від 27.07.84 N 123 (із змінами та
доповненнями), СНиП 2.04.03-85 "Канализация. Наружные сети и
сооружения", затверджених постановою Державного комітету СРСР у
справах будівництва від 21.05.85 N 71 (із змінами та
доповненнями), СНиП 3.05.04-85* "Наружные сети и сооружения
водоснабжения и канализации", затверджених постановою Державного
будівельного комітету СРСР від 31.05.85 N 73 (вид. 1990 р., із
змінами та доповненнями), СанПиН 4631-89, НАПБ А.01.001-2004.
19.2 Об'єднання мереж господарсько-питного водопроводу з
мережами водопроводів, що подають воду непитної якості, не
допускається.
19.3 Каналізація для відведення побутових і промислових
стоків по всій довжині повинна бути закритою і виконаною з
вогнетривких матеріалів.
19.4 Для управління розташованими в оглядових колодязях
засувками слід користуватися штангою-вилкою або встановлювати
виносні штурвали, дистанційні приводи та інші пристрої, що
виключають необхідність спускання обслуговуючого персоналу до
колодязя.
19.5 Відігрівання замерзлих ділянок трубопроводів повинно
проводитися гарячою водою, парою, гарячим піском з додержанням
заходів проти опіків.
20 Улаштування та експлуатація систем опалення,
вентиляції та кондиціонування
20.1 Виробничі та допоміжні приміщення морських рибних портів
повинні бути обладнані системами опалення, вентиляції та
кондиціонування повітря, влаштування й експлуатація яких повинні
відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и
кондиционирование", затверджених постановою Державного комітету
СРСР з будівництва та інвестицій від 28.11.91 (із змінами та
доповненнями), СНиП 2.04.14-88 та НАПБ А.01.001-2004.
20.2 Рами, кватирки, фрамуги, світлові ліхтарі, двері,
тамбури, тенти і обладнання теплових завіс повинні бути у
справному стані.
20.3 Для відкривання і регулювання фрамуг, вікон, стулок
ліхтарів, отворів шахт слід мати зручні пристосування, що
обслуговуються з підлоги, або відкривання їх повинно бути
механізованим.
20.4 Усі металеві повітроводи, трубопроводи та інше
обладнання систем опалення та вентиляції приміщень категорій А і
Б, а також систем місцевих відсмоктувачів вибухопожежонебезпечних
сумішей (речовин) повинні бути заземлені та захищені від статичної
електрики.
20.5 Місце для забору припливного повітря повинно вибиратися
в зоні найменшого забруднення від навколишніх виробничих та
вентиляційних викидів. У разі неможливості за місцевими умовами
забезпечити забирання повітря з незабрудненої зони припливне
повітря повинно попередньо очищатися з тим, щоб після його
надходження сумарна кількість газів і пари в робочій зоні не
перевищувала допустимих концентрацій.
20.6 Припливне повітря слід подавати у виробничі приміщення з
постійним перебуванням людей так, щоб повітря не надходило через
зони з великим забрудненням та не порушувало роботу місцевих
відсмоктувачів.
20.7 Припливно-витяжна вентиляція виробничих приміщень,
сполучених між собою, повинна улаштовуватися таким чином, щоб була
виключена можливість надходження шкідливих речовин і неприємних
запахів з одних приміщень в інші, де виділення шкідливих речовин
відсутнє.
20.8 Видалення повітря необхідно передбачати безпосередньо
від місць виділення шкідливостей або зон найбільшого забруднення
повітря у приміщеннях.
20.9 В одну загальну витяжну вентиляційну установку не
дозволяється об'єднання відсмоктувачів легкоконденсаційних випарів
та пилу, а також відсмоктувачів речовин, що можуть під час
змішування утворити вибухонебезпечну або отруйну суміш (пари
аміаку та інші).
20.10 Не допускається встановлювати у вентиляційних камерах
разом з обладнанням припливних систем обладнання витяжних систем
загальнообмінної вентиляції, що видаляють повітря з різким або
неприємним запахом.
