тація повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.013.0-91, ГОСТ 12.2.007.0-75, ГОСТ 12.2.007.1-75, ПУЕ, ПБЕЕС.
12.4.2. У залежності від категорії приміщення за ступенем небезпеки ураження електричним струмом повинні застосовуватись електроінструмент і ручні електричні машини не нижче наступних класів згідно з ГОСТ 12.2.007.1-75:
клас I - у приміщеннях без підвищеної небезпеки. Під час роботи з електроінструментом і ручними електричними машинами класу I слід користуватися засобами індивідуального захисту;
клас II і III - у приміщеннях з підвищеною небезпекою і поза приміщеннями;
клас III - в особливо небезпечних приміщеннях, а також при несприятливих умовах роботи(у котлах, баках тощо). 12.4.3. До роботи з переносним електроінструментом і ручними електричними машинами класу I в приміщеннях з під-вищеною небезпекою ураження електричним струмом і поза приміщеннями допускаються особи, які пройшли виробниче навчання і мають групу по електробезпеці не нижче II.
12.4.4. Ручні електричні машини І класу повинні бути споряджені спеціальною штепсельною вилкою, що має здовжений штир для з`єднання з заземлювальним контактом розетки. Під час роботи з ними слід користуватися засобами індивідуального захисту (діелектричними рукавичками, галошами, ковриком).
12.4.5. У приміщеннях з підвищеною небезпекою необхідно користуватись інструментом і ручними електричними світильниками напругою не вище 42 В, а в особливо небезпечних приміщеннях - не вище 12 В.
12.4.6. Підключення переносних ламп на напругу 12 В і 42 В можна здійс-нювати наглухо або за допомогою штепсельної вилки, в останньому випадку на кожусі трансформатора повинна бути передбачена штепсельна розетка.
12.4.7. Живлення електроінструменту і переносних світильників повинно проводитись від трансформаторів з електрично окремими обмотками первинної і вторинної напруг.
12.4.8. Переносні світильники мають бути обладнані захисними скляними ковпаками і сітками. Для цих світильників і іншої переносної електроапаратури необхідно застосовувати гнучкі кабелі і проводи з мідними жилами, спеціально приз-начені для цього з урахуванням їх захисту від можливих пошкоджень.
12.4.9. Перед початком робіт з ручними електричними машинами, ручними світильниками і електроінструментом необхідно проводити:
перевірку комплектності і надійності кріплення деталей;
перевірку зовнішнім оглядом справності кабеля (шнура), його захисної труб-ки і штепсельної вилки; цілості ізоляційних деталей корпусу, рукоятки і кришок щіткоутримувачів; наявності захисних кожухів та їх справності;
перевірку чіткості роботи вимикача;
перевірку роботи на холостому ходу;
у машин класу І, крім того, перевірку справності ланцюга заземлення (між корпусом машини і заземлювальним контактом штепсельної вилки).
12.4.10. Під час користування електроінструментом, ручними електричними машинами і ручними світильниками їх проводи або кабелі повинні за можливості підвішуватись.
Безпосереднє стикання проводів і кабелів з металевими, гарячими, вологими і масляними поверхнями не допускається.
При виявленні будь-яких несправностей робота з ручними електричними машинами або ручними електричними світильниками має бути негайно припинена.
12.4.11. При роботі з ручним електроинструментом на висоті повинні влаштовуватись міцні риштування або підмостки. Працювати з приставних драбин не дозволяється.
12.4.12. Ручні електричні машини, електроінструмент, ручні світильники і допоміжне обладнання піддаються періодичним перевіркам і випробуванням спеціально закріпленим персоналом за групою з електробезпеки не нижче III. Пере-вірка ізоляції електроінструменту, переносних світильників, трансформаторів, пере-творювачів частоти, захисних пристроїв, що вимикають, кабелів тощо повинна проводитись не рідше одного разу в 6 місяців.
12.5. Захист будівель і споруд від блискавки
12.5.1. Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів має виконуватися відповідно до вимог
Інструкції по устрою захисту від блискавки будівель і споруд.
12.5.2. Для підтримання пристроїв захисту від блискавок у справному стані необхідно регулярно проводити ревізію цих пристроїв: для будівель і споруд I і II категорії по захисту від блискавки - щороку, для III категорії - не рідше одного разу в 3 роки із складанням акта, в якому вказуються виявлені дефекти. Усі виявлені в пристроях захисту від блискавок пошкодження та дефекти підлягають негайному усуненню.
12.5.3. В якості заземлювачів захисту від блискавки допускається викорис-товувати всі заземлювачі електроустановок, які рекомендуються ПУЕ, за винятком нульових проводів повітряних ліній електропередачі напругою до 1 кВ.
13. ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
13.1. Загальні вимоги
13.1.1. Пожежна безпека підприємства повинна відповідати вимогам Закону України "Про пожежну безпеку", Правил пожежної безпеки в Україні, стандартів, будівельних норм і правил, норм технологічного проектування, ПУЕ, ПБЕЕС і цих Правил.
13.1.2. Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої і іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств. Це повинно бути відображено в трудових договорах (контрактах) і статутах підприємств.
13.1.3. На кожному підприємстві повинна бути виконана класифікація бу-дівель, приміщень виробничого, складського призначення, лабораторій за вибухо-пожежною і пожежною небезпекою відповідно до ОНТП 24-86 і галузевого переліку приміщень і будівель з встановленням їх категорій за вибухопожежною і пожежною небезпекою, а також класу зони за ПУЕ (додаток 10). Визначену категорію приміщень а також зовнішніх виробничих і складських дільниць необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення і на межах зон усередині приміщень та ззовні.
13.1.4. Технологічне устаткування за нормальних режимів роботи повинно бути пожежобезпечним, а на випадок небезпечних несправностей і аварій необхідно передбачати захисні заходи, що обмежують масштаб і наслідки пожежі.
13.1.5. На всі застосовувані в технологічних процесах речовини і матеріали повинні бути дані про показники їх пожежної небезпеки за ГОСТ 12.041-83.
13.1.4. З метою залучення працівників до проведення заходів щодо запобігання пожежам, організації їх гасіння на підприємствах створюються, при необхідності, за рішенням трудового колективу добровільні пожежні дружини (ДПД) та команди (ДПК).
На підприємствах з кількістю працюючих 50 і більше чоловік за рішенням трудового колективу створюються пожежно-технічні комісії (ПТК).
Робота цих протипожежних формувань повинна бути організована згідно з Положенням про добровільні пожежні дружини (команди) і Типовим положенням про пожежно-технічні комісії.
13.2. Утримання території, будівель і приміщень
13.2.1. До всіх будівель і споруд підриємства має бути забезпечений вільний доступ. Протипожежні розриви між будівлями, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування тощо повинні відповідати вимогам будівельних норм.
Забороняється використовувати їх для складування матеріалів, устаткування, тари і стоянок автотранспорту.
13.2.2. Приміщення і майданчики для зберігання легкозаймистих рідин повинні задовольняти вимогам ВБН В.2.2-58.1-94.
13.2.3. Територія підприємства в темний час доби повинна освітлюватися.
13.2.4. Автомобільні дороги і проїзди на території підприємства повинні забезпечувати проїзд до пожежних вододжерел і засобів пожежогасіння, а також до будівель і споруд.
13.2.5. Закриття окремих ділянок доріг допускається з дозволу керівника під-приємства після попереднього погодження з місцевим органом державного пожежного нагляду. На період виконання ремонту доріг підприємства у відповідних місцях повинні бути встановлені покажчики напрямку об'їзду або влаштовані переїзди через ділянки, що ремонтуються.
13.2.6. Переїзди через внутрiшньотериторiальні залізничні колії не повинні ускладнювати рух пожежних автомобілів і повинні мати суцільні настили на рівні головок рейок. Кількість переїздів повинна бути не менше двох. Стоянка вагонів без локомотивів на переїздах забороняється.
13.2.7. У вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях (додаток 10) та на устаткуванні, що становлять небезпеку вибуху або займання, необхідно вивішувати знаки, які забороняють користування відкритим вогнем, а також знаки, що попереджають про обережність за наявності легкозаймистих та горючих рідин за ГОСТ 12.4.026-76*.
13.2.8. Покриття підлоги у приміщеннях категорій за вибухопожежонебез-пекою А і Б повинно виконуватися з негорючих та таких, що під час ударів не іскрять, матеріалів. Конструкція вікон та дверей в таких приміщеннях повинна вик-лючати можливість іскроутворення.
13.2.9. Сміття і виробничі відходи необхідно систематично вивозити на спеці-ально відведені ділянки.
13.2.10. Забороняється спалювати тару і відходи виробництва на території підприємства.
13.2.11. Палити на території, безпосередньо у виробничих приміщеннях забороняється. Палити дозволяється тільки в спеціально відведених і відповідно обладнаних для цього місцях, забезпечених первинними засобами пожежогасіння.
На території і в приміщеннях, де палити заборонено, повинні бути вивішені на видних місцях попереджувальні знаки і написи: ПАЛИТИ ЗАБОРОНЕНО!, де можна палити: МІСЦЕ ДЛЯ ПАЛІННЯ.
13.2.12. У виробничих, підсобних і допоміжних приміщеннях не дозволяється:
прибирати із застосуванням бензину, гасу і інших легкозаймистих і горючих рідин;
відігрівати замерзлі труби паяльними лампами та іншими засобами із зас-тосуванням відкритого вогню;
виконувати перепланування приміщень без погодження з органом державного пожежного нагляду.
13.2.13. Перед початком опалювального сезону котельна, калориферні установки і системи опалення повинні бути старанно перевірені та відремонтовані. Несправні опалювальні прилади не повинні допускатися до експлуатації.
Очищення димоходів та печей від сажi потрібно проводити перед початком, а також протягом усього опалювального сезону, а саме:
опалювальних печей періодичної дії на твердому та рідкому паливі - не рід-ше одного разу в три місяці;
печей та осередків вогню безперервної дії - не рідше одного разу в два мі-сяці.
13.2.14. Обладнання приміщень засобами автоматичного пожежогасіння і по-жежною сигналізацією визначається у відповідності із СНиП 2.04.09-84, Правилами пожежної безпеки в Україні і іншими чинними нормативними документами.
Експлуатацію зазначенного обладнання слід проводити у відповідності з Правилами пожежної безпеки в Україні.
13.3. Протипожежне водопостачання
13.3.1. Кожне підприємство повинно бути забезпечене необхідною кількістю води для цілей пожежогасіння. Мережі протипожежного водогону повинні забезпечувати потрібні за нормами витрату та напір води. У разі недостатнього напору на об`єктах необхідно встановлювати насоси, які підвищують тиск у мережі.
13.3.2. У разі наявності на території підприємства або поблизу нього (в радіусі до 200 м) природних або штучних вододжерел - річок, озер, басейнів, градирень тощо - до них повинні бути влаштовані під'їзди з майданчиками (пірсами) для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року. Узимку для забирання води з відкритих вододжерел слід влаштовувати утеплені ополонки розміром не меншим ніж 0,6 м х 0,6 м.
13.3.3. Для постійного утримання в справному стані водойм необхідно: не допускати їх засмічення; слідкувати за збереженням і справним станом водозаборних пристроїв; систематично слідкувати за постійною наявністю у водоймах розрахункової кількості води.
13.3.4. У разі проведення ремонтних робіт чи відключення дільниць водогонної мережі, виходу з ладу насосних станцій, несправності спринклерних і дренчерних установок, витоку води з пожежних вододжерел слід негайно повідомляти пожежну охорону.
13.3.5. Біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені світловий чи флуоресцентний покажчики з нанесеними на них:
для пожежних гідрантів - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями від-стані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водогінної мережі (кільцева або тупикова);
для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, які можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми.
13.3.6. Пожежні гідранти і пожежні крани через кожні шість місяців повинні піддаватися технічному обслуговуванню і перевірятися на працездатність шляхом пуску води водопостачальною службою спільно з представниками пожежної охорони і адміністрації підприємства.
13.3.7. Пожежні крани внутрішнього протипожежного водопостачання в усіх приміщеннях необхідно укомплектовувати рукавами і стволами, укладати в шафи, що пломбуються. Пожежні рукави повинні бути сухими, ретельно згорнутими і з'єднаними з кранами і стволами.
На дверцятах шафи пожежного крана повинен бути зазначений порядковий номер пожежного крана у відповідності з ГОСТ 12.4.026-76.
13.4. Первинні засоби пожежогасіння
13.4.1. Будівлі, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піс-ком, бочками з водою, покривалами з теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини, повсті, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструмен-том (гаками, ломами, сокирами тощо), які використовуються для локалiзації і лікві-дації пожеж у їх початковій стадії розвитку.
Уперше збудовані, після реконструкції, розширення або переоснащення об'єкти підприємства повинні забезпечуватися первинними засобами пожежога-сіння до початку їх експлуатації.
13.4.2. Оснащення первинними засобами пожежогасіння конкретних об'єктів необхідно здійснювати за нормами технологічного проектування і Правил пожежної безпеки в Україні.
