8.2.11. Ємкість, в якій зберігались кислота або луг, необхідно нейтралізувати і перевірити на наявність водню.

8.2.12. Діоксид вуглецю повинен видалятись через нижній люк або витіснятись шляхом заповнення резервуара водою.

8.2.13. Після закінчення підготовчих заходів (спорожнення, від`єднання, проведення провітрювання, нейтралізації, промивки) необхідно провести аналіз повітря усередині ємкості за допомогою газоаналізатора або індикатора. Вентиляція ємкості і періодичний аналіз повітря в ній повинні проводитися впродовж усього часу проведення робіт. Ємкість, яка підключена до загальної системи вентиляції, повинна бути від неї відключена шляхом улаштування заглушок і обладнана на час виконання робіт місцевою вентиляцією.

8.2.14. Якщо концентрація шкідливих і небезпечних речовин через 2-3 години після пропарювання перевищує гранично допустиму, роботи в ємкості повинні виконуватись у протигазах шлангових ПШ-2 або киснево-ізолюючих апаратах.

8.2.15. Шланговий протигаз з відрегульованою подачою повітря працівник одягає безпосередньо перед спусканням в ємкість. Герметичність складання, під-гонку маски протигазу і справність повітродувки перевіряє особа, відповідальна за проведення робіт.

8.2.16. Забірний патрубок шланга протигазу виводять назовні не менше як на 2 м і закріплюють у зоні чистого повітря, при цьому шланг необхідно розміщати таким чином, щоб виключити можливість припинення доступу повітря із-за перекручувань, перегинів, а також передавлювань при наїзді транспортних засобів, при переході людей тощо.

8.2.17. Під час роботи в протигазі на кожного працюючого, крім дублера, повинен бути працівник, що спостерігає за роботою повітродувки.

8.2.18. Дублер зобов`язаний бути в тому ж спорядженні, що і працюючий в ємкості.

8.2.19. При виявленні будь-яких несправностей (прокол шланга, зупинка повітродувки, обрив рятувальної мотузки тощо), а також при спробі працюючого зняти шолом-маску протигазу робота усередині ємкості повинна бути припинена, а робочого треба витягнути із ємкості.

8.2.20. Якщо під час роботи всередині ємкості працюючий втратив свідомість, дублер зобов`язаний негайно витягнути потерпілого із ємкості (дублер повинен мати достатню фізичну силу для вилучення потерпілого). За необхідності спуститися в ємкість для рятування потерпілого, дублер повинен терміново викликати допомогу і тільки після прибуття допомоги спуститися в ємкість.

8.2.21. Якщо працюючий в ємкості робітник відчує нездужання, він повинен подати сигнал спостерігаючому, припинити роботу і піднятись з ємкості.

8.2.22. Тривалість одноразового перебування працівника в протигазі не повинна перевищувати 15 хв. з наступним відпочинком на чистому повітрі не менше 15 хв.

8.2.23. Працівник, який спускається в ємкість або підіймається з неї, не повинен тримати в руці будь-які предмети. Усі необхідні інструменти і матеріали треба спускати йому і приймати від нього в спеціальній сумці або інструментальному ящику.

8.2.24. Проникання робітників усередину ємкості, що має верхній і нижній люки, повинно здійснюватись тільки через нижній люк при відкритому верхньому.

8.2.25. Після закінчення робіт усередині ємкості відповідальний керівник робіт повинен особисто перевірити відсутність усередині ємкості людей, інвентаря і інструменту і дати письмовий дозвіл на зняття заглушок, установлених на трубопроводах, і на закриття люків.

8.3. Миття і дезінфекція ємкостей


8.3.1. Роботи по миттю ємкостей і інших посудин повинні бути механізовані.

8.3.2. При проведенні робіт по миттю, очистці і дезінфекції ємкостей з перебуванням людей усередині її необхідно додержуватися вимог безпеки, викладених у підрозділі 8.2 цих Правил.

8.3.3. Нанесення дезінфікуючих розчинів на поверхню посудини треба проводити без розбризкування.

8.3.4. Для миття і знежирення поверхні слід застосовувати негорючі і неток-сичні матеріали.

8.3.5. Забороняється застосовувати для дезінфекції алюмінієвих резервуарів, а також зберігати в алюмінієвих посудинах і посудинах з оцинкованої сталі лужні розчини.

8.3.6. Усі роботи по дезінфекції, дегазації, дератизації, перевезенню, збері-ганню, видачі отруйних речовин (отрутохімікатів), повинні здійснюватися у повній відповідності з інструкцією з боротьби із шкідниками та іншими спеціальними правилами, затвердженими Міністерством охорони здоров`я.

8.3.7. Кожний працівник, що допускається до керівництва і безпосереднього проведення робіт по дезінфекції, дератизації, переміщенню, прийманню, зберіганню і видачі отрутохімікатів, повинен мати відповідну кваліфікацію.


8.4. Вогневі роботи

8.4.1. Проведення вогневих робіт на підприємстві повинно відповідати вимогам Правил пожежної безпеки в Україні, Правилам з техніки безпеки і виробни-чої санітарії при електрозварювальних роботах та Правилам техніки безпеки і виробничої санітарії при газоелектричному різанні, цих Правил.

8.4.2. Місце для проведення зварювальних робіт у будівлях і приміщеннях, у конструкціях яких використані горючі матеріали, повинно бути огороджене суціль-ною перегородкою з негорючого матеріалу. При цьому висота перегородки по-винна бути не менша ніж 1,8 м, а відстань між перегородкою та підлогою - не більша ніж 50 мм. Для запобігання розлітанню розпечених часток ця щілина повинна бути огороджена сіткою з негорючого матеріалу за розміром отворів не більшим ніж 1,0 мм х 1,0 мм.

8.4.3. Постійне робоче місце зварника повинно бути обладнане столом або пристосуванням для утримування або переміщення оброблюваного виробу, а також регульованим за висотою сидінням зі спинкою.

8.4.4. Зварювальні пости оборудуються пристосуваннями для укладання електродоутримувачів, або стояком з крюком, або вилкою для підвісу погашених пальників і різаків під час перерв у роботі.

Дільниці, де систематично проводиться зварювання виробів масою понад

20 кг, обладнують підіймально-транспортними механізмами.

8.4.5. Приміщення зварювальних дільниць повинні бути обладнані прип-ливно-витяжною вентиляцією, а кожний зварювальний пост - місцевими відсмоктувачами.

8.4.6. Зварювання виробів середніх та малих розмірів повинно проводитися у спеціально обладнаних кабінах. Кабіни повинні бути з відкритим верхом та виконані з негорючих матеріалів. Вільна площа у кабіні повинна бути не менше

4,5 м2.

8.4.7. Непостійні місця зварювання необхідно огороджувати вогнестійкими ширмами, щитами та забезпечувати засобами пожежогасіння.

8.4.8. Виконання робітниками зварювальних робіт на не постійних робочих місцях, дільницях, площадках, де це не передбачено технологічним процесом, дозволяється тільки за нарядом-допуском (додаток 3).

8.4.9. Вогневі роботи на діючих дільницях з вибухонебезпечними і вибухопожежонебезпечними зонами (відділення зарядки акумуляторних батарей, машинні зали і апаратні аміачних холодильних установок, відділення для просіювання борошна і цукру, склад для зберігання балонів із стисненим газом, гараж для наземного електротранспорту) з урахуванням місцевих умов допускаються в крайніх випадках, коли ці роботи неможливо виконувати в спеціально відведених для цієї мети постійних місцях. Ці роботи необхідно проводити тільки в денний час (за винятком аварійних випадків).

8.4.10. Апарати, машини, ємкості, трубопроводи і інше устаткування, на яких необхідно проводити вогневі роботи, повинні бути зупинені, звільнені від вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних, пожежонебезпечних і токсичних речовин, відключені заглушками від діючих апаратів і трубопроводів (про що необхідно зробити запис у журналі встановлення і зняття заглушок) і підготовлені до проведення вогневих робіт (видалені вибухопожежонебезпечні нашарування, виконано безпечними методами очищення, прошпарення, промивання, забезпечені вентиляція і контроль за повітряним середовищем).

Пускова арматура, що призначена для вмикання машин і механізмів, повинна бути вимкнена і повинні бути вжиті заходи, що виключають раптовий пуск машин і механізмів.

8.4.11. Поєднувати вогневі роботи всередині ємкості з іншими видами ремонтних робіт не дозволяється.

При виконанні зварювальних робіт як усередині ємкості так і ззовні ємкість повинна бути заземлена. Електрозварювальне устаткування, яке знаходиться під напругою, також мусить бути заземлене.

При виконанні зварювальних робіт усередині ємкості повинні застосовуватись електродотримачі з механічним та електричним блокуванням, яке виключає можливість заміни електродів при ввімкненому струмі.

8.4.12. При перервах у роботі, а також по закінченні робіт електрозварювальна апаратура повинна бути вимкнена з мережі.

8.4.13. При зварювальних роботах усередині ємкості електрозварник, крім спецодягу, повинен бути забезпечений також діелектричними рукавичками, галошами, килимками, шланговим протигазом з примусовою подачею повітря.

Для захисту голови електрозварника від механічних травм та враження електричним струмом повинні видаватися захисні каски з струмонепровідних матеріалів.

8.4.14. Майданчики, металоконструкції, конструктивні елементи будівель, що знаходяться в зоні проведення вогневих робіт, повинні бути очищені від вибухонебезпечних, вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних матеріалів .

8.4.15. Під час проведення вогневих робіт необхідно здійснювати контроль за станом повітряного середовища в апаратах, комунікаціях, на яких проводяться дані роботи, і в небезпечній зоні.

8.4.16. Вогневі роботи дозволяється починати за відсутності вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних речовин у повітряному середовищі або наявності їх не вище гранично допустимих концентрацій.

8.4.17. Після закінчення вогневих робіт виконавець зобов`язаний ретельно оглянути місце їх проведення, за наявності горючих конструкцій полити їх водою, усунути можливі причини виникнення пожежі.

8.4.18. Посадова особа, відповідальна за пожежну безпеку приміщення, де проводились вогневі роботи, повинна забезпечити перевірку місця проведення цих робіт протягом двох годин після їх закінчення.

8.4.19. Двері, що з`єднують приміщення, де виконуються вогневі роботи, з суміжними приміщеннями, повинні бути закриті.

8.4.20. Під час перерви в роботі, а також у кінці робочої зміни зварювальна апаратура повинна відключатися, у тому числі від електромережі, шланги від`єд-нуватися і звільнятися від горючих рідин і газів, а в паяльних лампах тиск повинен бути повністю знижений.

Після закінчення робіт уся апаратура і устаткування мають бути прибрані в спеціально відведене приміщення (місце).

8.4.21. Не дозволяється:

приступати до роботи за несправності апаратури;

розміщати постійні місця для проведення вогневих робіт у пожежонебезпечних і вибухопожежонебезпечних приміщеннях;

проводити зварювання, різання або паяння свіжопофарбованих конструкцій і виробів до повного висихання фарби;

виконуючи вогневі роботи, користуватися одягом і рукавицями із слідами масел та жирів, бензину і інших ЛЗР та ГР;

зберігати в зварювальних кабінах одяг, ЛЗР, ГР та інші горючі предмети і матеріали;

допускати стикання електричного проводу з балонами із зрідженим, стисненим газами;

виконувати вогневі роботи на апаратах і комунікаціях, заповнених горючими і токсичними матеріалами, а також на тих, що перебувають під тиском негорючих рідин, газів, парів та повітря або під електричною напругою;

виконувати вогневі роботи на елементах будівель і споруд, виготовлених з легких металевих конструкцій з горючими і важкогорючими утеплювачами.

8.4.22. Переносні ацетиленові генератори для роботи слід установлювати на відкритих майданчиках. Дозволяється їх тимчасова робота в добре провітрюваних приміщеннях.

8.4.23. Ацетиленові генератори необхідно огороджувати і розміщати на від-стані не ближче 10 м від місця проведення зварювальних робіт, а також від від-критого вогню, нагрітих предметів, місць забору повітря компресорами, вентиляторами та на відстані не меншій ніж 5 м від балонів з киснем і горючими газами.

У місцях установлення ацетиленових генераторів слід вивішувати таблички (плакати) з написами: СТОРОННІМ ВХІД ЗАБОРОНЕНИЙ: ВОГНЕНЕБЕЗПЕЧНО. НЕ ПРОХОДИТИ З ВОГНЕМ!

8.4.24. Після закінчення робіт карбід кальцію у переносному генераторі повинен бути використаний повністю. Вапняковий мул, який видаляється з генератора, слід вивантажувати в пристосовану для цього тару і зливати в мулову яму або спеціальний бункер.

8.4.25. У місцях зберігання і розкриття барабанів з карбідом кальцію забо-роняється паління, використання відкритого вогню і застосування інструменту, що під час роботи утворює іскри.

8.4.26. Під час проведення газозварювальних і газорізальних робіт забороня-ється:

відігрівати замерзлі ацетиленові генератори, трубопроводи, вентилі, редуктори і інші деталі зварювальних установок відкритим вогнем;

допускати стикання кисневих балонів, редукторів і іншого зварювального ус-таткування з різними маслами, а також з промасленим одягом і шматтям;

переносити балони на плечах та руках;

зберігати і транспортувати балони з газами без нагвинчених на їхні горловини запобіжних ковпаків;

працювати від одного водяного затвору двом і більше зварникам;

завантажувати карбід кальцію завищеної грануляції або вштовхувати його в лійку апарата за допомогою залізних патиків, а також працювати на карбідному пилу;

завантажувати карбід кальцію в мокрі завантажувальні корзини або, за наявності води, у газозбірник, а також завантажувати корзини карбідом більш як наполовину їх об`єму під час роботи генератора “вода на карбід”;

продувати шланг для горючих газів киснем та кисневий шланг горючими газами, а також робити взаємозаміну шлангів під час роботи;

користуватися шлангами, довжина яких перевищує 30 м, а під час виконання монтажних робіт - 40 м (застосування шлангів довжиною понад 40 м дозволя-ється у виняткових випадках з письмового дозволу посадової особи, що видала наряд-допуск на виконання робіт);