10. Усі проміжні, нижні та верхні приймальні майданчики вертикальних стволів, якими проводиться підіймання та спускання вантажів у вагонетках, а також майданчики перед перекидачем мають бути обладнані стопорними пристроями, що забезпечують разове дозування і запобігають довільному скочуванню вагонеток.
11. У процесі експлуатації підйомної установки за згодою з органами Держгірпромнагляду підлягають зміні такі параметри і функціональні характеристики:
а) збільшення кінцевого навантаження та швидкості руху;
б) збільшення глибини ствола або пуск нових горизонтів;
в) зміна системи управління гальмом;
г) зміна типу підйомної машини;
ґ) зміна функцій підйому*;
____________
* За функціональним призначенням підйомні установки можуть бути: вантажними, людськими, вантажно-людськими, прохідницькими, аварійно-ремонтними.
д) зміна типу електропривода, схеми його управління, електропостачання;
е) зміна обладнання стволової сигналізації;
є) зміна конструкції армування ствола.
На вказані зміни мають бути проекти, що пройшли відповідну експертизу.
1. Сумарний зазор між напрямними башмаками ковзання підйомної посудини (противаги) та провідниками при їх установленні має складати:
а) на базовій позначці:
для рейкових провідників - 10 мм;
для дерев'яних - 20 мм;
б) за глибиною ствола:
для рейкових провідників - 10 ± 8 мм;
для дерев'яних 20 ± 10 мм.
При застосуванні на підйомних посудинах пружних робочих напрямних пристроїв кочення обов'язкова наявність запобіжних башмаків, що встановлюються безпосередньо на несучій конструкції підйомної посудини і конструктивно не пов'язані з робочими напрямними пристроями.
Сумарний зазор між контактними поверхнями запобіжних башмаків ковзання та провідників при їх встановленні має складати на базовій позначці:
для рейкових провідників - 20 мм;
для провідників прямокутного перерізу - 30 мм.
Башмаки ковзання або їх змінні вкладиші підлягають заміні за зношення контактних поверхонь понад 8 мм на один бік.
Сумарне зношення провідників і башмаків на один бік не може перевищувати:
для рейкових провідників - 10 мм;
для дерев'яних - 18 мм.
При цьому допускається загальне зношення бокових поверхонь башмака і рейкового провідника двобічного розташування до 20 мм.
Глибина зіва робочих напрямних башмаків ковзання відкритого типу при їх встановленні має бути:
для рейкових провідників - 60 мм;
для дерев'яних - 80 мм.
Глибина зіва запобіжних башмаків ковзання при їх встановленні має бути:
для рейкових провідників - 65 мм;
для провідників прямокутного перерізу - 110 мм.
Внутрішній діаметр нових вкладишів робочих напрямних пристроїв ковзання для канатних провідників при їх установці має бути на 10 мм більше діаметра провідникового каната. Глибина канавки роликів у разі застосування напрямних роликоопор має бути не менше ніж 1/3 діаметра провідникового каната. Для запобіжних напрямних пристроїв при застосуванні канатних провідників різниця в діаметрах нового вкладиша і провідникового каната повинна складати 20 мм, а допустиме зношення вкладишів напрямних - 15 мм за діаметром.
2. Провідники підлягають заміні при зношенні на один бік:
рейкові - понад 8 мм;
дерев'яні - понад 15 мм;
коробчасті - понад половину товщини стінки.
При цьому допускається сумарне бокове зношення рейкових провідників за їх двобічного розташування відносно посудини до 16 мм.
Зношення полиці, яка з'єднує голівку рейкових провідників з підошвою, допускається не більше ніж на 25 % номінальної її товщини.
При парашутах різання дерев'яні провідники в стволі підлягають заміні при сумарному їх зношенні понад 20 мм.
Допускається експлуатація провідників при зношенні, що перевищує вказані вище значення, на підставі експертного висновку суб'єктами господарювання, що виконують експертизи відповідно до статті 21 Закону України "Про охорону праці".
3. Експлуатаційні зазори між максимально виступаючими частинами підйомних посудин, кріпленням і розпорами у вертикальних стволах, обладнаних стаціонарними підйомними установками, повинні відповідати величинам, наведеним у таблиці 5 додатка 11 до цих Правил.
Для гнучкого армування проектні зазори визначаються відповідно до вимог чинного законодавства.
4. На прохідницькому підйомі величина зазору між середніми напрямними канатами повинна бути не менше 300 мм. При глибині ствола понад 400 м обов'язкове встановлення відбійних канатів або інших пристроїв, які унеможливлюють зіткнення баддей. Ці пристрої не потрібні, якщо зазори між середніми напрямними канатами дорівнюють 250 + H/3, мм (H - глибина ствола, м).
Зазор між рухомими баддями і кріпленням ствола або виступними частинами обладнання, розташованого в стволі (трубопроводами, балками), повинен бути не менше 400 мм.
Зазор між стінками розтруба прохідницького помосту і виступними частинами рухомої напрямної рамки бадді має бути не менше 100 мм.
Під час проходження стволів з паралельним або подальшим армуванням зазори між частиною бадді, що найбільше виступає, або напрямної рамки і розпорами повинні бути такі:
при канатних провідниках, розташованих у площині, перпендикулярній розпорам, мають бути не менше 350 мм;
при канатних провідниках, розташованих у площині, паралельній розпорам, - не менше 400 мм;
при жорстких провідниках між найбільш виступною частиною стояка напрямної рамки і провідником - не менше 30 мм.
5. Перед пуском новонавішеної або відремонтованої підйомної посудини (противаги), а також після ремонтних робіт у стволі, пов'язаних з рихтуванням армування, провідників або кріплення, після падіння в ствол предметів, що могли вплинути на стан армування, повинна провадитися перевірка зазорів. Після ремонту в стволі, пов'язаного із заміною армування та провідників, має проводитися профілювання провідників.
Зазори між двома підйомними посудинами в похилих виробках за всіх кутів нахилу повинні бути не менші ніж 200 мм. Зазор між кріпленням виробки і найбільш виступною кромкою габариту підйомної посудини повинен бути не меншим ніж 250 мм при дерев'яному, металевому кріпленнях та із залізобетонних стояків і не меншим ніж 200 мм - при бетонному і кам'яному.
6. Армування стволів шахт має відповідати проекту будівництва. Кожен шахтний ствол повинен мати паспорт технічного стану, який складається на основі акта державної приймальної комісії будівельно-монтажних робіт відповідно до постанови КМУ від 08.10.2008 N 923 або спеціалізованої налагоджувальної організації після обстеження ствола. Усі змінення армування, кріплення та заміни обладнання, які сталися у період експлуатації, повинні вноситися до паспорта ствола.
1. У схемі управління асинхронним приводом з реостатним керуванням підйомних установок має бути передбачений режим динамічного гальмування. Відмова системи динамічного гальмування повинна призводити до спрацьовування запобіжного гальма.
Лебідки, що служать для спускання та підіймання працівників у клітях і вагонетках похилими і вертикальними виробками, мають відповідати всім вимогам, що пред'являються до підйомних машин.
2. Під час проходження вертикальних стволів, шурфів, свердловин для навішування прохідницького обладнання та здійснення спуско-підйомних операцій з різним обладнанням і матеріалами мають застосовуватися прохідницькі лебідки, що відповідають вимогам чинного законодавства та цих Правил.
3. Підйомні машини і лебідки повинні бути оснащені апаратом (індикатором), що показує машиністу положення посудин у стволі.
Під час роботи підйомної машини при проходженні або поглибленні ствола на реборді барабана має наноситися позначка верхнього зрізу розтруба прохідницького підвісного помосту.
На лебідках, призначених для підвішування обладнання під час проходки вертикальних стволів, індикатор глибини не потрібен.
Кожна підйомна машина повинна мати справно діючі:
а) самописець швидкостемір (для машин зі швидкістю понад 3 м/с, встановлених на поверхні). Тахограми мають зберігатися протягом 3 місяців;
б) вольтметр і амперметр;
в) манометри, що показують тиск стисненого повітря або масла в гальмівній системі.
Підйомні установки, що вводяться в експлуатацію, мають оснащуватися реєстратором основних параметрів роботи.
4. Кожна підйомна машина і лебідка повинні мати систему механічного робочого гальмування і систему запобіжного гальмування з незалежним один від одного вимиканням приводу. Загальний виконавчий орган гальмування має діяти на орган намотування.
У прохідницьких лебідках і лебідках для рятувальних драбин (швидкість руху кінцевого вантажу не більше відповідно 0,2 і 0,35 м/с) має бути маневрове гальмо на валу двигуна або на проміжному валу, запобіжне гальмо, що впливає на орган намотування, стопорний пристрій на барабані (храповий зупинник) і пристрій блокування, що унеможливлює пуск електродвигуна у напрямку опускання вантажу при включених запобіжному гальмі та стопорному пристрої.
5. У загальмованому (нерухомому) стані підйомної машини (лебідки) відношення величин гальмівних моментів, які створюються як запобіжним гальмом, так і робочими гальмами, до статичних моментів мають бути не менші за наведені в таблиці 6 додатка 11 до цих Правил.
Для виробок із змінними кутами нахилу гальмівний момент повинен розраховуватися для кожної з ділянок шляху з постійним кутом нахилу і прийматися за найбільшим із набутих значень.
Робоче гальмо для машин із шківами тертя (пружинно-пневматичним з вантажною частиною приводу гальма) може настроюватися на створення гальмівного моменту, меншого за той, що утворюється запобіжним гальмом, але не меншого за двократний статичний момент.
Для діючих підйомних машин з діаметром органу навивки (старих типів) до 3 м для розгальмування робочого гальма допускається застосування мускульної сили машиніста, якщо для робочого гальмування використовується вантажний привід. Гальмовий вантаж робочого гальма повинен забезпечувати гальмовий момент у 1,5 раза більший максимального статичного моменту. У всіх інших випадках обов'язкове застосування регульованого робочого гальма з механічним приводом.
Під час перестановки барабанів гальмівний пристрій як при запобіжному, так і при робочому гальмуванні має розвивати як на заклиненому барабані, так і на переставному (переставній частині розрізного барабана) момент, який дорівнює не менше ніж 1,2 статичного моменту, що створюється масою порожньої посудини (противаги) і масою головного і врівноважувального канатів. При розчепленні барабанів переставний барабан (переставна частина розрізного барабана) має бути загальмований стопорним пристроєм, що забезпечує не менше ніж трикратний максимальний статичний момент. Під час перестановки барабана і переміщення посудини перебування працівників у посудині та стволі має бути унеможливлене.
У прохідницьких лебідок і лебідок для рятувальних драбин (із швидкістю руху кінцевого вантажу відповідно до 0,2 і 0,35 м/с) гальмівні моменти, що створюються окремо як маневровим, так і запобіжним гальмом, мають бути не меншими за двократний по відношенню до найбільшого статичного моменту навантаження, причому включення запобіжного гальма повинне супроводжуватися автоматичним спрацьовуванням маневрового гальма.
6. Тривалість холостого ходу запобіжного гальма діючих підйомних машин не повинна перевищувати:
0,5 с - при пневмовантажному та пружинно - вантажному приводах;
0,6 с - при гідровантажному приводі;
0,3 с - при пневмопружинному і гідропружинному приводах;
0,2 с - для всіх новостворюваних конструкцій гальмівних пристроїв.
Час спрацьовування гальма незалежно від типу привода гальма не повинен перевищувати 0,8 с при опусканні номінального вантажу. Для підйомних машин із шківами тертя, оснащених системами вибіркового або автоматично регульованого запобіжного гальмування, ця вимога поширюється тільки на режим опускання вантажу (противаги).
Для прохідницьких лебідок тривалість холостого ходу не повинна перевищувати 1,5 с.
Однокінцеві підйомні установки в похилих виробках, на яких регулюванням гальмівної системи не вдається виключити набігання вагонеток на канат під час запобіжного гальмування, повинні мати пристрій, що керує запобіжним гальмом під час його вмикання та унеможливлює набігання в режимі підіймання, а також забезпечує в момент зупинки барабана машини гальмівний момент величиною не менше передбаченої пунктом 5 глави 9 цього розділу цих Правил. Час спрацьовування запобіжного гальма при цьому може перевищувати 0,8 с.
7. Після заміни елементів гальмівної системи (гальмівні колодки, тяга, циліндри) і зміни кінцевого навантаження необхідно проводити випробування гальмівної системи спеціалізованою налагоджувальною організацією, що має дозвіл Держгірпромнагляду на проведення цих робіт відповідно до вимог постанови КМУ від 26.05.2004 N 687. Результати випробування оформляються актом.
8. На вертикальних і похилих (на шахтах, що будуються і реконструюються) поверхневих вантажно-людських і людських підйомах намотування канатів на барабани машин має бути одношаровим.
На підйомних машинах вантажних вертикальних підйомів, встановлених на поверхні, підйомів флангових і вентиляційних стволів, що призначені для перевезення працівників в аварійних випадках, людських і вантажно-людських підйомів у підземних виробках з кутом нахилу від 30° до 60° допускається двошарове намотування канатів на барабани.
Тришарове намотування допускається на всіх інших підйомах, що експлуатуються, та при проходженні вертикальних і похилих виробок.
На аварійно-ремонтних і допоміжних вантажних підйомних установках (породні відвали, підіймання вантажів на естакади), а також на прохідницьких лебідках (швидкість не вища за 0,4 м/с) і лебідках для рятувальних драбин (швидкість до 0,35 м/с) допускається багатошарове намотування.
