А.2 Показники для перерахунку різних видів теплоносіїв

При визначенні питомої енерговитрати:

  • в кг умовного палива - кількість її, наведену в кДж, необхідно розділити на 29300 кДж (теплотворна здатність умовного палива);

  • в ГКал - кількість енерговитрати, наведену в кДж, необхідно розділити на 4.19;

  • в кг пари - кількість енерговитрати, наведену в кДж, необхідно розділити на 2500-2700 кДж (теплота конденсації пари) залежно від тиску пари або з урахуванням параметрів теплоносія (температура, тиск) в конкретних умовах.

С. 24 ДБН Г.1-8-2000


ДОДАТОК Б

(рекомендований)

ПРИКЛАД

розрахунку питомої витрати палива

на виробництво вапна в шахтній печі

Б.1 Вихідні дані: випалювання вапна проходить у шахтній пересипній печі; паливо - антрацит, теплотворна здатність палива - 28800 кДж/кг; початкова температура вапняку 15°С; витрата вапня­ку* на одержання 1 кг вапна - 1,75 кг; вологість вапняку - 3 %; вміст СаСО3 - 0,935 кг, MgCO3 -0,005 кг в 1 кг вапняку; температура вапна, що виходить з печі, - 80 °С.

Хімічна неповнота згоряння палива - 8 %, механічна неповнота згоряння палива - 3 %.

Додаткові параметри наводяться в процесі розрахунку.

Б.2 Розрахунок виконують згідно з розділом 9.

Прихід теплоти

1 Прихід теплоти з паливом

1.1 Теплота горіння палива (хімічна) q1пр., кДж/кг,

В,

де В - витрата палива на одержання 1 кг вапна, кг/кг.

1.2 Фізична теплота палива при t = 15 °С q2пр., кДж/кг,

q2пр.= В tпал.спал. = В х 15 х 0,84 = 12,6 В,

де спал.= 0,84 кДж/(кг °С) - теплоємність палива.

2 Прихід теплоти з повітрям q3пр., кДж, при tпов. = 15°С,

q3пр.= = В х 9,69 х 15 х 1,3 = 188,9 В ,

де G= 9,69 кг/кг - фактична витрата повітря, що визначається з розрахунку горіння 1 кг палива;

спов.= 1,3 кДж/(кг °С) - теплоємність повітря.

3 Прихід теплоти з сировиною (вапняком) q4пр. при tс = 15°С, кДж/кг,

q4пр.= Gнат.tc.cc. = 1,75 х 15 х 0,876 = 23,0 ,

де cc. = 0,876 кДж/(кг °С) - теплоємність вапняку;

Gнат. = 1,75 - витрата вапняку на одержання 1 кг вапна, кг/кг.

Усього прихід теплоти становить

q1пр.+ q2пр.+ q3пр.+ q4пр. = 28800 В + 12,6 В + 188,9 В + 23,0 = 29001,5 В + 23,0 , кДж/кг.

Витрата теплоти

1 Витрата теплоти на випарювання вологи з вапняку q1вит., кДж/кг,

q1вит. = Gс wс q1пари= 1,75 х 0,03 х 2680 = 140,7 ,

де wc = 3 - вологість вапняку, %;

q1пари = 2680 кДж/кг - теплота випарювання вологи.



* Примітка. Кількість сировини на одержання вапна залежить від виду сировини, її хімічного складу та

вологості і визначається з розрахунку матеріального балансу.

ДБН Г.1-8-2000 С. 25


2 Витрата теплоти на розкладання (дисоціацію) вапняку q2вит., кДж/кг,

q2вит. = [(GCa– G1Ca)qCa+ GMgqMg]Gc = [(0,935 - 0,057) х 1780 + 0,005 х 1300] х 1,75 = 2746,3 ,

де GCa= 0,935 - маса СаСО3 на 1 кг вапняку, кг/кг;

G1Ca= 0,057 - кількість СаСО3, який не розклався, кг/кг;

qCa= 1780 кДж/кг - теплота, яка потрібна на розкладання 1 кг СаСО3;

GMg= 0,005 - маса MgCO3 на 1 кг вапняку, кг/кг;

qMg= 1300 кДж/кг - теплота, яка потрібна на розкладання 1 кг MgCO3.

3 Втрата теплоти від хімічної неповноти згоряння палива q3втр., кДж/кг,

q3втр. = ахім.В = 0,08 х 28800 х В = 2304 В ,

де ахім. = 8 - хімічна неповнота згоряння палива, %.

4 Втрата теплоти від механічної неповноти згоряння палива q4втр., кДж/кг,

q4втр. = амех. В = 0,03 х 28800 х В = 864 В ,

де амех. = 3 - механічна неповнота згоряння палива, %.

5 Витрата теплоти на нагрівання повітря для горіння, а також з газами, що відходять і нагріті до 300°С , q5втр., кДж/кг,

q5втр. = qВ + qВ = 236,9 В + 4753,1 В = 4990 В ,

де q = 4753,1 кДж/кг - втрата теплоти з продуктами горіння, що відходять;

q = 236,9 кДж/кг - витрата теплоти на нагрівання повітря, що поступає на горіння, виз­начається аналогічно q3пр..

Згідно з 9.3.6

q =Vд.г .ρд.гtд.г.сд.г.= 8,85 х 1,79 х 300 х 1,317 = 4753,1 кДж/кг.

Кількість повітря та продуктів горіння визначають з розрахунку горіння палива для кожного конкретного випадку.

6 Втрата теплоти з вапном, що виходить з печі при одержанні 1 кг вапна, q6втр. , кДж/кг,

q6втр. = Gвап.Cвап.tвап. = 1,0 х 0,787 х 80 = 63.0 ,

де свап .= 0,787 кДж/(кг С) - теплоємність вапна.

7 Витрата теплоти з вапняковим пилом, що видаляється з печі, q7вит, кДж/кг,

q7вит.=Gс.в.cс.в. tд.г. =0,02 x 0,876 x 300 = 5,25,

де Gс.в. = 0,02 - втрата сухої сировини на винесення, кг/кг;

сс.в.= 0,876 кДж/(кг С) - теплоємність вапняку;

tд.г.- температура газів, що відходять, °С.

8 Витрата теплоти через огородження печі (стіни шахти) q8втр, кДж/кг, яку визначають із теплотехнічного розрахунку або умовно приймають 6 % від кількості теплоти, що приносить паливо,

q8втр = 0,06 В = 0,06 х 28800 х В = 1728 х В

Усього витрата теплоти складає

q1вит.+q2вит.+q3втр.+q4втр.+q5вит.+q6втр.+q7втр.+q8втр. = 9886 В + 2955,2 , кДж/кг .

З теплового балансу одержуємо рівняння

29001,5 В + 23,0 = 9886 В + 2955,2 ; 19115,5 В = 2932,2 ,

тоді В = 0,1534 кг/кг - витрата антрациту на одержання 1 кг вапна, кг/кг.


С. 26 ДБН Г. 1-8-2000


Питома витрата теплової енергії становить

= 0,1534 х 28800 = 4,4178 тис. кДж/кг вапна.

Питома витрата умовного палива згідно з формулою (9.15) становить

= 0,1534 х 28800 х 1000 / 29300= 150,78 кг ум.п./т.



ДБН Г. 1-8-2000 С. 27


ДОДАТОК В

(рекомендований)

ПРИКЛАД

розрахунку коефіцієнта корисної дії шахтної печі

з виробництва вапна

B.1 Вихідні дані приймаємо за додатком Б:

паливо - антрацит; Qрн. = 28 800 кДж/кг;

  • питома витрата палива на випалювання вапна

в = 153,4 кг/т вапна;

  • питома витрата електроенергії на випалювання вапна

в = 14 кВт год./т вапна;

  • вміст активного СаО в готовому продукті

mCaO = 87 %; mMgO= 0;

В.2 Коефіцієнт корисної дії шахтної печі:

зш.п. = (3185 х 87 х 1000) / (153,4 х 28800 + 14 х 0,315 х 29300) = 60,94 %

В.3 Коефіцієнт корисного використання технологічного палива в шахтній печі:

зпал. = (3185 х 87 х 1000) / (153,4 х 28800) = 62,72 % .


ДБН Г. 1-8-2000 С. 27


ДОДАТОК Г

(рекомендований)

ПРИКЛАД

розрахунку коефіцієнта корисної дії обертової печі

з виробництва вапна

Г.1 Вихідні дані:

паливо – природний газ;

= 35610 кДж/м3;

  • питома витрата палива

В = 0,2 м3/кг;

  • питома витрата електроенергії

е = 21 кВт  год./т вапна;

  • вміст активного СаО

mCaO = 86 %; mMgO = 3%.

Г.2 Коефіцієнт корисної дії обертової печі:

зоб.печі. = (3185 х 86 + 2715 х 3) / (0,2 х 35610 + 21 х 0,315 х 29300/1000) = 38,55 %.

Г.3 Коефіцієнт корисного використання технологічного палива в обертовій печі

зпал. = (3185 х 86 х 2715 х 3) / (0,2 х 35610) = 39,6 % .

ДБН Г. 1-8-2000 С. 29


ДОДАТОК Д

(рекомендований)

Коефіцієнти до разрахунку витрати електричної енергії

на виробництво вапна, цегли і каменів силікатних

Таблиця Д. 1 - Коефіцієнти електричних навантажень електроприймачів технологічного обладнання


Найменування груп електроприймачів


Коефіцієнт використання КВ


Коефіцієнт потужності cos φ



tg φ


Димососи, вентилятори, повітродувки


0,8


0,8


0,75


Транспортери,елеватори,конвеєри,сепарато­ри, механізми струшування, шнеки, фільтри, вивантажувальні пристрої



0,6



0,7



1,02


Конвеєри формувальні (автоматизовані)


0,5


0,75


0,88


Дробарки щокові і молоткові


0,6


0,7


1,02


Млини кульові і вібромлини


0,7-0,8


0,75-0,85


0,88-1,0


Насоси пневмогвинтові, компресори


0,6


0,75


0,88


Грохоти


0,6


0,7


1,02


Живильники барабанні, затвори


0,6


0,7


1,02


Живильники пластинкові


0,4


0,6


1,33


Автоклави (вентилятори)


0,6


0,7


1,02


Лебідки


0,3


0,65


1,17


Поворотні чаші


0,25


0,65


1,17


Вібратори, обробка форм, розпалубка


0,3


0,7


1,02


Крани мостові, тельфери, талі


0,1-0,3


0,65


1,17


Електровізки, електропересувні мости, станки


0,3


0,65


1,17


Дозатори


0,5


0,7


1,02


Вакуум-насоси


0,7


0,75


0,88


Вентиляція, аспірація


0,7


0,75


0,88


Зварювальні трансформатори


0,25


0,4




Преси


0,5


0,75


0,88


Обертові печі, шахтні печі


0,7


0,8


0,75


Вібратори, віброплошадки


0,2-0,3


0,7


1,02



С. 30 ДБН Г. 1-8-2000


Таблиця Д. 2 - Коефіцієнт попиту Кп.осв.освітлювального навантаження

Найменування приміщень


Кп.осв.


Дрібні виробничі споруди


1


Виробничі споруди, що складаються з окремих великих прогонів


0,95


Адміністративні будинки, підприємства громадського харчування


0,9


Виробничі споруди, що складаються з великої кількості окремих приміщень


0,8


Складські споруди


0,6


Аварійне освітлення


1


Зовнішнє освітлення


1




Таблиця Д. З - Річна кількість годин використання максимуму освітлювального навантаження (для внутрішнього освітлення)


Геогра-­фічна широта



Природне

освіт­лення


Робоче та аварійке освітлення при кількості змін



При безпе­-

рервній роботі



Аварійне

освітлен­ня при евакуації


одна


дві


три


5 робочих

днів


6 робочих

днів


5 робочих

днів


6

робочих

днів


5 робочих днів


6

робочих

днів



440



є


700


550


2250


2100


4150


4000


4800


4800


немає


2150


4300


6500


7700


8760



54°



є


750


600


2250


2100


4150


4000


4800


4800


немає


2150


4300


6500


7700


8760