А.2 Показники для перерахунку різних видів теплоносіїв
При визначенні питомої енерговитрати:
в кг умовного палива - кількість її, наведену в кДж, необхідно розділити на 29300 кДж (теплотворна здатність умовного палива);
в ГКал - кількість енерговитрати, наведену в кДж, необхідно розділити на 4.19;
в кг пари - кількість енерговитрати, наведену в кДж, необхідно розділити на 2500-2700 кДж (теплота конденсації пари) залежно від тиску пари або з урахуванням параметрів теплоносія (температура, тиск) в конкретних умовах.
С. 24 ДБН Г.1-8-2000
ДОДАТОК Б
(рекомендований)
ПРИКЛАД
розрахунку питомої витрати палива
на виробництво вапна в шахтній печі
Б.1 Вихідні дані: випалювання вапна проходить у шахтній пересипній печі; паливо - антрацит, теплотворна здатність палива - 28800 кДж/кг; початкова температура вапняку 15°С; витрата вапняку* на одержання 1 кг вапна - 1,75 кг; вологість вапняку - 3 %; вміст СаСО3 - 0,935 кг, MgCO3 -0,005 кг в 1 кг вапняку; температура вапна, що виходить з печі, - 80 °С.
Хімічна неповнота згоряння палива - 8 %, механічна неповнота згоряння палива - 3 %.
Додаткові параметри наводяться в процесі розрахунку.
Б.2 Розрахунок виконують згідно з розділом 9.
Прихід теплоти
1 Прихід теплоти з паливом
1.1 Теплота горіння палива (хімічна) q1пр., кДж/кг,
В,
де В - витрата палива на одержання 1 кг вапна, кг/кг.
1.2 Фізична теплота палива при t = 15 °С q2пр., кДж/кг,
q2пр.= В tпал.спал. = В х 15 х 0,84 = 12,6 В,
де спал.= 0,84 кДж/(кг °С) - теплоємність палива.
2 Прихід теплоти з повітрям q3пр., кДж, при tпов. = 15°С,
q3пр.= = В х 9,69 х 15 х 1,3 = 188,9 В ,
де G= 9,69 кг/кг - фактична витрата повітря, що визначається з розрахунку горіння 1 кг палива;
спов.= 1,3 кДж/(кг °С) - теплоємність повітря.
3 Прихід теплоти з сировиною (вапняком) q4пр. при tс = 15°С, кДж/кг,
q4пр.= Gнат.tc.cc. = 1,75 х 15 х 0,876 = 23,0 ,
де cc. = 0,876 кДж/(кг °С) - теплоємність вапняку;
Gнат. = 1,75 - витрата вапняку на одержання 1 кг вапна, кг/кг.
Усього прихід теплоти становить
q1пр.+ q2пр.+ q3пр.+ q4пр. = 28800 В + 12,6 В + 188,9 В + 23,0 = 29001,5 В + 23,0 , кДж/кг.
Витрата теплоти
1 Витрата теплоти на випарювання вологи з вапняку q1вит., кДж/кг,
q1вит. = Gс wс q1пари= 1,75 х 0,03 х 2680 = 140,7 ,
де wc = 3 - вологість вапняку, %;
q1пари = 2680 кДж/кг - теплота випарювання вологи.
* Примітка. Кількість сировини на одержання вапна залежить від виду сировини, її хімічного складу та
вологості і визначається з розрахунку матеріального балансу.
ДБН Г.1-8-2000 С. 25
2 Витрата теплоти на розкладання (дисоціацію) вапняку q2вит., кДж/кг,
q2вит. = [(GCa– G1Ca)qCa+ GMgqMg]Gc = [(0,935 - 0,057) х 1780 + 0,005 х 1300] х 1,75 = 2746,3 ,
де GCa= 0,935 - маса СаСО3 на 1 кг вапняку, кг/кг;
G1Ca= 0,057 - кількість СаСО3, який не розклався, кг/кг;
qCa= 1780 кДж/кг - теплота, яка потрібна на розкладання 1 кг СаСО3;
GMg= 0,005 - маса MgCO3 на 1 кг вапняку, кг/кг;
qMg= 1300 кДж/кг - теплота, яка потрібна на розкладання 1 кг MgCO3.
3 Втрата теплоти від хімічної неповноти згоряння палива q3втр., кДж/кг,
q3втр. = ахім.В = 0,08 х 28800 х В = 2304 В ,
де ахім. = 8 - хімічна неповнота згоряння палива, %.
4 Втрата теплоти від механічної неповноти згоряння палива q4втр., кДж/кг,
q4втр. = амех. В = 0,03 х 28800 х В = 864 В ,
де амех. = 3 - механічна неповнота згоряння палива, %.
5 Витрата теплоти на нагрівання повітря для горіння, а також з газами, що відходять і нагріті до 300°С , q5втр., кДж/кг,
q5втр. = qВ + qВ = 236,9 В + 4753,1 В = 4990 В ,
де q = 4753,1 кДж/кг - втрата теплоти з продуктами горіння, що відходять;
q = 236,9 кДж/кг - витрата теплоти на нагрівання повітря, що поступає на горіння, визначається аналогічно q3пр..
Згідно з 9.3.6
q =Vд.г .ρд.гtд.г.сд.г.= 8,85 х 1,79 х 300 х 1,317 = 4753,1 кДж/кг.
Кількість повітря та продуктів горіння визначають з розрахунку горіння палива для кожного конкретного випадку.
6 Втрата теплоти з вапном, що виходить з печі при одержанні 1 кг вапна, q6втр. , кДж/кг,
q6втр. = Gвап.Cвап.tвап. = 1,0 х 0,787 х 80 = 63.0 ,
де свап .= 0,787 кДж/(кг С) - теплоємність вапна.
7 Витрата теплоти з вапняковим пилом, що видаляється з печі, q7вит, кДж/кг,
q7вит.=Gс.в.cс.в. tд.г. =0,02 x 0,876 x 300 = 5,25,
де Gс.в. = 0,02 - втрата сухої сировини на винесення, кг/кг;
сс.в.= 0,876 кДж/(кг С) - теплоємність вапняку;
tд.г.- температура газів, що відходять, °С.
8 Витрата теплоти через огородження печі (стіни шахти) q8втр, кДж/кг, яку визначають із теплотехнічного розрахунку або умовно приймають 6 % від кількості теплоти, що приносить паливо,
q8втр = 0,06 В = 0,06 х 28800 х В = 1728 х В
Усього витрата теплоти складає
q1вит.+q2вит.+q3втр.+q4втр.+q5вит.+q6втр.+q7втр.+q8втр. = 9886 В + 2955,2 , кДж/кг .
З теплового балансу одержуємо рівняння
29001,5 В + 23,0 = 9886 В + 2955,2 ; 19115,5 В = 2932,2 ,
тоді В = 0,1534 кг/кг - витрата антрациту на одержання 1 кг вапна, кг/кг.
С. 26 ДБН Г. 1-8-2000
Питома витрата теплової енергії становить
= 0,1534 х 28800 = 4,4178 тис. кДж/кг вапна.
Питома витрата умовного палива згідно з формулою (9.15) становить
= 0,1534 х 28800 х 1000 / 29300= 150,78 кг ум.п./т.
ДБН Г. 1-8-2000 С. 27
(рекомендований)
ПРИКЛАД
розрахунку коефіцієнта корисної дії шахтної печі
з виробництва вапна
B.1 Вихідні дані приймаємо за додатком Б:
паливо - антрацит; Qрн. = 28 800 кДж/кг;
питома витрата палива на випалювання вапна
в = 153,4 кг/т вапна;
питома витрата електроенергії на випалювання вапна
в = 14 кВт год./т вапна;
вміст активного СаО в готовому продукті
mCaO = 87 %; mMgO= 0;
В.2 Коефіцієнт корисної дії шахтної печі:
зш.п. = (3185 х 87 х 1000) / (153,4 х 28800 + 14 х 0,315 х 29300) = 60,94 %
В.3 Коефіцієнт корисного використання технологічного палива в шахтній печі:
зпал. = (3185 х 87 х 1000) / (153,4 х 28800) = 62,72 % .
ДБН Г. 1-8-2000 С. 27
(рекомендований)
ПРИКЛАД
розрахунку коефіцієнта корисної дії обертової печі
з виробництва вапна
Г.1 Вихідні дані:
паливо – природний газ;
= 35610 кДж/м3;
питома витрата палива
В = 0,2 м3/кг;
питома витрата електроенергії
е = 21 кВт год./т вапна;
вміст активного СаО
mCaO = 86 %; mMgO = 3%.
Г.2 Коефіцієнт корисної дії обертової печі:
зоб.печі. = (3185 х 86 + 2715 х 3) / (0,2 х 35610 + 21 х 0,315 х 29300/1000) = 38,55 %.
Г.3 Коефіцієнт корисного використання технологічного палива в обертовій печі
зпал. = (3185 х 86 х 2715 х 3) / (0,2 х 35610) = 39,6 % .
ДБН Г. 1-8-2000 С. 29
ДОДАТОК Д
(рекомендований)
Коефіцієнти до разрахунку витрати електричної енергії
на виробництво вапна, цегли і каменів силікатних
Таблиця Д. 1 - Коефіцієнти електричних навантажень електроприймачів технологічного обладнання
Найменування груп електроприймачів |
Коефіцієнт використання КВ |
Коефіцієнт потужності cos φ |
tg φ |
Димососи, вентилятори, повітродувки |
0,8 |
0,8 |
0,75 |
Транспортери,елеватори,конвеєри,сепаратори, механізми струшування, шнеки, фільтри, вивантажувальні пристрої |
0,6 |
0,7 |
1,02 |
Конвеєри формувальні (автоматизовані) |
0,5 |
0,75 |
0,88 |
Дробарки щокові і молоткові |
0,6 |
0,7 |
1,02 |
Млини кульові і вібромлини |
0,7-0,8 |
0,75-0,85 |
0,88-1,0 |
Насоси пневмогвинтові, компресори |
0,6 |
0,75 |
0,88 |
Грохоти |
0,6 |
0,7 |
1,02 |
Живильники барабанні, затвори |
0,6 |
0,7 |
1,02 |
Живильники пластинкові |
0,4 |
0,6 |
1,33 |
Автоклави (вентилятори) |
0,6 |
0,7 |
1,02 |
Лебідки |
0,3 |
0,65 |
1,17 |
Поворотні чаші |
0,25 |
0,65 |
1,17 |
Вібратори, обробка форм, розпалубка |
0,3 |
0,7 |
1,02 |
Крани мостові, тельфери, талі |
0,1-0,3 |
0,65 |
1,17 |
Електровізки, електропересувні мости, станки |
0,3 |
0,65 |
1,17 |
Дозатори |
0,5 |
0,7 |
1,02 |
Вакуум-насоси |
0,7 |
0,75 |
0,88 |
Вентиляція, аспірація |
0,7 |
0,75 |
0,88 |
Зварювальні трансформатори |
0,25 |
0,4 |
|
Преси |
0,5 |
0,75 |
0,88 |
Обертові печі, шахтні печі |
0,7 |
0,8 |
0,75 |
Вібратори, віброплошадки |
0,2-0,3 |
0,7 |
1,02 |
С. 30 ДБН Г. 1-8-2000
Таблиця Д. 2 - Коефіцієнт попиту Кп.осв.освітлювального навантаження
Найменування приміщень |
Кп.осв. |
Дрібні виробничі споруди |
1 |
Виробничі споруди, що складаються з окремих великих прогонів |
0,95 |
Адміністративні будинки, підприємства громадського харчування |
0,9 |
Виробничі споруди, що складаються з великої кількості окремих приміщень |
0,8 |
Складські споруди |
0,6 |
Аварійне освітлення |
1 |
Зовнішнє освітлення |
1 |
Таблиця Д. З - Річна кількість годин використання максимуму освітлювального навантаження (для внутрішнього освітлення)
Геогра-фічна широта |
Природне освітлення |
Робоче та аварійке освітлення при кількості змін |
При безпе- рервній роботі |
Аварійне освітлення при евакуації |
|||||
одна |
дві |
три |
|||||||
5 робочих днів |
6 робочих днів |
5 робочих днів |
6 робочих днів |
5 робочих днів |
6 робочих днів |
||||
440 |
є |
700 |
550 |
2250 |
2100 |
4150 |
4000 |
4800 |
4800 |
немає |
2150 |
4300 |
6500 |
7700 |
8760 |
||||
54° |
є |
750 |
600 |
2250 |
2100 |
4150 |
4000 |
4800 |
4800 |
немає |
2150 |
4300 |
6500 |
7700 |
8760 |