Q1авт=Gс.ц.сс.ц.(tк.ц. – tп.ц.) (14.10)

де Gс.ц.- маса сухої частини цегли в автоклаві, кг;

сс.ц.- теплоємність сухої цегли, кДж/(кг °С);

tп.ц., tк.ц.- початкова і кінцева температура цегли-сирцю при запарюванні в автоклаві, °С;

- нагрівання води в цеглі-сирці Q2авт., кДж,

Q2авт=Gв.св.(tк.ц. – tп.ц.) (14.11)

де Gв. - маса води в цеглі-сирці в автоклаві, кг;

cв.- питома теплоємність води, кДж/(кг °С);

- нагрівання стінок і кришок автоклава до заданої температури Q3авт., кДж,

Q3авт=Gст.кр.сст.кр.(tк.ст.кр. – tп.ст.кр.) (14.12)

де Gст.кр- маса стінок і кришок автоклава, кг;

сст.кр - теплоємність стінок і кришок автоклава, кДж/(кг °С);

tп.ст.кр., tк.ст.кр- температура стінок і кришок автоклава початкова і кінцева, °С;

- нагрівання вагонеток з цеглою-сирцем Q4авт, кДж,

Q4авт=Gваг.сваг.(tк.ваг. – tп.ваг.), (14.13)

де Gваг- маса вагонеток, кг;

сваг.- теплоємність металу вагонеток, кДж / (кг °С);

tп.ваг., tк.ваг- температура вагонеток початкова і кінцева, °С;



ДБН Г. 1-8-2000 С. 19


Таблиця 14.1- Орієнтовна витрата теплоти на підігрівання вапняно-піщаної суміші при її гашенні


Температура суміші, С



Влітку



Взимку



Вологість піску, %




4


6


8


4


6


8


30


55

22


65

26


67.5

27


105

42


110

44


112.5

15


40


100

40


112.5

45


120.5

48


145

58


157.5

63


167.5

67


50


147.5

59


162.5

65


175

70


195

78


205

82


220

88


60


185

70


205

82


220.0

88


337.5

95


250

100


267.5

107.7


70


225

90


250

100


262.5

105


277.5

111


287.5

115


312.5

125


80


262.5

105


295

118


305

122


320

128


335.5

134


365

145



Примітка. Над рискою - тис. кДж /1000 шт. ум. цегли,

під рискою - кг пари /1000 шт. ум. цегли

- втрати теплоти автоклавом під час нагрівання цегли-сирцю Q5авт., кДж,

Q5авт.=3,6kст.Fст.(tвн.– tзовн.1+3,6kкр.Fкр.( tвн.– tзовн1, (14.14)

де kст., kкр.- коефіцієнти теплопередачі відповідно через стінки і кришки автоклава, кДж / (м2 °С);

Fст., fкр.- поверхні стінок і кришок автоклава, м2;

tвн. - середня внутрішня температура в автоклаві при нагріванні, С,

tвн.=(tк.– tп.) / 2 , (14.15)

tзовн.- температура зовнішнього повітря, °С;

1 - тривалість нагрівання автоклава, год.

14.3.3 Втрата теплоти автоклавом у зовнішнє середовище при запарюванні Q6авт., кДж,

Q6авт.=3,6(tвн. – tзовн.) τ2 (kст. Fст. + kкр. Fкр. ), (14.16)

де τ2 - тривалість запарювання, год.

Тепловміст пари, що заповнює вільний об'єм автоклава, при температурі і тиску запарювання

Q7авт., кДж,

Q7авт.= IпариρпариVавт., (14.17)

де Iпари- тепловміст пари, кДж / кг, (таблиця Ж. 1);

ρпари- питома вага пари, кг / м3 , (таблиця Ж. 1);

Vавт - вільний об'єм автоклава, м3.

Тепловміст конденсату, що утворюється в автоклаві при запарюванні, Q8авт., кДж,

Q8авт.= , (14.18)

де - сума позицій від Q1авт. до Q7авт. за 14.3.2, 14.3.3;

Іконд.- питомий тепловміст конденсату при заданій температурі і тиску, кДж / кг.

С. 20 ДБН Г. 1-8-2000


3 метою поліпшення процесу запарювання можливе застосування продування автоклава або його вакуумування.

14.3.4 3 метою економії теплової енергії застосовують перепуск пари з автоклава, в якому закінчився процес запарювання. Пара, що перепускається, генерується за рахунок випарювання води, яка знаходиться в цеглі-сирці.

Кількість теплоти, що передається при перепуску пари Q9авт., кДж,

Q9авт. = Gв.(ів.і1в.) + Gс.ц.сс.ц. (tк- t1). (14.19)

Маса пари, що перепускається, Gпер., кг,

Gпер. = Q9авт. / (іп.1в.). (14.20)

де Gв.- маса води, що утримується в порах цегли (пористість цегли 31 %, максимальне заповнення пор - 95%), перед зниженням тиску, кг;

ів. - питома ентальпія води перед зниженням тиску, кДж/кг;

і1в. - питома ентальпія води при кінцевому тиску перепуску, кДж/кг;

tk- кінцева температура запарювання перед зниженням тиску, °С;

t1- температура цегли в кінці перепуску пари, °С;

іп.- питома ентальпія пари перед зниженням тиску, кДж/кг.

Перепуск можливо виконувати в разі складання єдиного графіка завантаження, вивантаження та запарювання декількох автоклавів.

14.3.5 Загальна витрата теплоти за цикл роботи автоклава Qавт., тис. кДж,

Qавт. = Q1авт. + Q2авт. + Q3авт. + Q4авт. + Q5авт. + Q6авт. + Q7авт. – Q8авт. (14.21)

Якщо під час роботи автоклава виконують перепуск пари, тоді

Qавт. = Qі авт. - Q9авт . (14.22)

14.3.6 Питома витрата умовного палива вавт., кг ум. п./ 1000 шт.ум.цегли, на запарювання цегли в автоклаві відповідно до 14.3.1 становить

вавт. - qавт. / (14.23)

14.3.7 Питома витрата теплової енергії при виробництві силікатної цегли qс.ц.,тис. кДж/1000 шт. ум. цегли, становить

qс.ц. = qпідігр.п.+ qгаш.с.с.+ qавт . (14.24)

14.3.8 Питома витрата умовного палива при виробництві силікатної цегли вс.ц.,кг ум. п./1000 шт. ум. цегли, становить

вс.ц.= впідігр.п.+ вгаш.с.с.+ вавт. (14.25)





15 ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМОЇ ВИТРАТИ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ НА ВИРОБНИЦТВО ЦЕГЛИ І КАМЕНІВ СИЛІКАТНИХ

15.1 Згідно із структурою та вмістом технологічних питомих витрат електричної енергії на виробництво цегли і каменів силікатних (розділ 13) та формулою (13.1) споживачами електричної енергії є транспортне та технологічне устаткування відділень добування і складування піску, складу­вання вапна, подрібнювально-млинового відділення, відділення гашення вапняно-піщаної суміші, пресового і автоклавного відділень, складів палива та готової продукції, устаткування котельні, систем водопостачання, вентиляції, компресорної, освітлення тощо.

15.2 Методичні положення визначення витрати електричної енергії на виробництво цегли і каменів силікатних аналогічні положенням розділу 11 щодо визначення витрати електричної енергії на виробництво вапна.

ДБН Г. 1-8-2000 С. 21


16 ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ЕКОНОМІЇ ЕНЕРГІЇ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ ВАПНА, ЦЕГЛИ І КАМЕНІВ СИЛІКАТНИХ

16.1 3 метою енергозбереження кожне підприємство має проводити технологічний, теплотех­нічний, енергетичний аналіз виробництва для визначення раціональних і нераціональних витрат енергії (матеріальні, теплові і газові баланси установок).

16.2 Заходи з енергозбереження при виробництві вапна, цегли і каменів силікатних можуть проводитись за двома напрямами:

а) організаційні заходи, що не потребують значних капіталовкладень, в тому числі:

  • використання раціональних режимів випалювання вапна;

  • застосування перепуску пари при запарюванні цегли в автоклаві;

  • постійний контроль за утриманням теплових режимів;

  • жорсткий контроль за витратою палива з урахуванням неповного завантаження установок, неробочого часу тощо;

б) заходи щодо підвищення технологічної та технічної ефективності виробництва:

  • раціональний вибір сировини і технології її підготовки;

  • вибір раціональних видів і характеристик енергоносіїв;

  • виведення з експлуатації морально застарілого устаткування, удосконалення технологічних схем і процесів, застосування сучасного енергозберігаючого устаткування;

  • зменшення втрат теплоти через огороджувальні конструкції теплових установок шляхом застосування ефективних теплоізоляційних матеріалів;

  • зменшення втрат теплоти на акумуляцію у вагонетках з цеглою, що виходять з автоклава;

  • підвищення ступеня використання вторинних енергоресурсів;

  • теплоізоляція теплотрас, устаткування;

  • застосування контрольно-вимірювальних приладів і сучасних систем регулювання параметрів та керування процесами;

  • введення в систему якості продукції підприємства розділу щодо забезпечення енергозбережен­ня.

16.3 Методики і приклади розрахунку горіння палива, складання теплових, газових і мате­ріальних балансів тощо наведені в Посібнику до цього нормативного документа.


17 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ І ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

17.1 Загальні вимоги безпеки при виробництві вапна та цегли і каменів силікатних повинні відповідати вимогам ДНАОП 1.6.10-2.35 та ДНАОП 1.6.10-2.20.

17.2 Виробничі приміщення при виробництві вапна та цегли силікатної повинні відповідати вимогам СНіП 2.09.02, пожежна безпека - ГОСТ 12.1.004.

17.3 Рівень шуму в робочій зоні не повинен перевищувати 80 дБА і відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003.

17.4 Санітарно-гігієнічні показники повітря робочої зони нормуються згідно з ГОСТ 12.1.005, СНіП 2.04.05.

17.5 Виробничі приміщення повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією за ГОСТ 12.4.021.

17.6 Робітники, що працюють на виробництві вапна та цегли силікатної, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту згідно з ГОСТ 12.4.011.

17.7 Визначення концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони і контроль за їх вмістом повинні здійснюватись згідно з ГОСТ 12.1.005.

17.8 Мікроклімат приміщень повинен відповідати вимогам СН 4088, ГОСТ 12.1.005.

С. 22 ДБН Г.1-8-2000


17.9 Природне та штучне освітлення повинне відповідати вимогам СНіП 11-4-79, СН 4088.

17.10 Виробничі приміщення повинні бути забезпечені питною водою за ГОСТ 2874.

17.11 Санітарно-побутові умови приміщень працюючих повинні відповідати вимогам СНіП 2.09.04.

17.12 Попередні та періодичні медичні огляди необхідно проводити згідно з наказом МОЗ України № 45 від 31.03.94 р.

17.13 Вапно та цегла і камені силікатні є негорючі, вибухобезпечні матеріали. При їх виготов­ленні у стічних водах і в присутності інших матеріалів і речовин токсичних сполук та твердих відходів не утворюється.

В той же час при випалюванні вапна в атмосферу виділяються токсичні речовини, в т.ч. тверді викиди - зола, пил, сажа, газоподібні - оксиди азоту, оксиди сірки, оксид вуглецю та інші.

Кількість шкідливих викидів регламентується ГОСТ 12.1.007, ГОСТ 17.2.3.02 та паспортом підприємства-виготовлювача продукції.

17.14 Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватися згідно з ГОСТ 12.3.009.

17.15 Експлуатація електроустановок і електрообладнання повинна виконуватись згідно з ви­могами ГОСТ 12.1.019, засоби захисту від статичної електрики повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.030, ГОСТ 12.1.018.

17.16 Радіаційно-гігієнічна оцінка сировини для виробництва вапна, цегли та каменів силікатних виконується згідно з вимогами ДБН В.1.4-0.01, ДБН В.1.4-0.02, ДБН В.1.4-1.01, ДБН В. 1.4-2.01.


ДБН Г. 1-8-2000 С. 23

ДОДАТОК А

(рекомендований)

A.1 Теплові ефекти хімічних реакцій при випалюванні вапна


Хімічна реакція (дисоціація)


Тепловий ефект, кДж


на 1 кг сировини


на 1 кг продукту


СаСО3 = СаО + СО2


1780


3185


МgСО3 = МgО + СО2


1300


2715


СаСО3МgСО3 = СаО + МgО + 2СО3


1560


2965


При дисоціації карбонатів кальцію та магнію для отримання:

1 кг CaCO потрібно 1,786 кг CaCO3

1 кг MgO потрібно 2,09 кг MgCO3