---

приймається за таблицею 9;

t_з - розрахункова зимова температура зовнішнього повітря, С;

приймається за таблицею 7 з врахуванням теплової інерції

(D) огороджувальних конструкцій; теплову інерцію слід

визначати за формулою

D = R₁S₁ + R₂S₂ - ... R_nS_n ,

де R₁,R₂...R_n - термічні опори гкремих шарів суміщеного покриття,

м² С/Вт;

S₁,S₂...S_n - розрахункові коефійієнти теплозасвоєння матеріалу

окремих шарів суміщеного покриття, Вт/м² С,

приймаються за таблицею 1;

Примітка 1. Розрахунковий коефійієнт теплозасвоєння повітря-

них прошарків приймається рівним нулю.

Примітка 2. Шари суміщеної конструкції розміщені між повітря-

ним прошарком, який вентилюється зовнішнім повітрям, і зовнішньою

поверхнею огороджувальної конструкції не враховуються..

Термічні опори окремих шарів суміщеного покриття, а також

однорідної (одношарової) огороджувальної конструкції слід визначати

за формулою



R = --- ,



де  - товщина окремого шару, м;

 - розрахунковий коефіцієнт теплопровідності матеріалу

окремого шару, Вт/м² С, приймаються за таблицею 1.

Коефіцієнт теплопровідності матеріалів для влаштування тепло-

ізоляційного шару в сухому стані, як правило, повинен бути не біль-

ше 0,3 Вт/м² С.

Приклад 1

Розрахувати товщину теплоiзоляцiйного шару сумiщеного покрит-

тя виробничої споруди з нормальним режимом експлуатацiї примiщень

за вологiстю ( = 60%) в районi будiвництва м. Києва; матерiал

утеплювача - пiнобетон,  = 400 кг/м³, l = 0,15 Вт/м² С (за таб-

лицею 1).

Вихiднi данi для розрахунку за формулами (1) i (2):

lв = 8,7 Вт/м² С (за таблицею 5);

lз = 23 Вт/м² С (за таблицею 6);

n = 1 (за таблицею 8);

t_b = 18 С (за нормами проектування виробничих будинкiв);

t_з = -22 С (за таблицею 10 з врахуванням, що D>7 за таблицею 7).

При цьому розрахунок теплової iнерцiї (D) пiдраховується, ви-

ходячи iз наступного сумiщеного покриття:

залiзобетон завтовшки 60мм R₁ = 0,6 : 2,04 = 0,029;

S₁ = 16,95 (за таблицею 1);

пароизоляцiя:

один шар руберойду R₂ = 1,1 (за таблицею 3

основного тексту);

S₂ = 3,53 (за таблицею 1);

шар бiтуму завтовшки 2 мм R₃ = 0,3 (за таблицею 3

основного тексту);

S₃ = 4,56 (за таблицею 1);

пiнобетон завтовшки 100 мм R₄ = 0,1 : 0,15 = 0,67;

S₄ = 2,42 (за таблицею 1);

вирiвнююча цементно- R₅ = 0,03 : 0,93 = 0,032;

пiщана стяжка завтовшки S₅ = 11,09 (за таблицею 1);

30 мм

повiтряний прошарок (не враховується,

завтовшки 1 мм див. примiтку 1);

покрiвельний килим:

три шари руберойду по трьох шарах

бiтуму завтовшки по 2 мм кожний;

захисний шар бiтуму завтовшки 3 мм (не враховується,

див. примiтку 2)

Тодi

D = 0,029 х 16,95 + 1,1 х 3,53 + 0,3 х 4,56 + 0,67 х 2,42 +

+ 0,32 х 11,09 = 7,74;

t = 0,8 (tв - tр) = 0,8 (18 - 10,1) = 7,9 приймається 7

(за таблицею 9).

При цьому температура точки роси (t_р = 10,1 С) пiдбирається

за величиною максимальної пружностi водяної пари при t_в = 18 С i

 = 60%, а саме: для t_в = 18 С за таблицею 11; Е = 15,48 мм.

рт.ст., тодi для е_в = (Е х ) : 100 = (15,48 х 60): 100 = 9,29 по

тiй самiй таблицi 11 точка роси - 10,1 С.

Потрiбний опiр теплопередачi через покриття, м² С/Вт,

визначається за формулою (2)

.

Потрібна товщина теплоізоляційного шару із пінобетону, м,

визначається за формулою (1).

8,7 + 23

 = 0,15(0,673 - -------- ) = 0,077 мм

8,7

i приймається завтовшки 100 мм.

2 Пароiзоляцiя

Для захисту вiд зволоження теплоiзоляцiйного шару (утеплювача)

в покриттях будинкiв з вологим i мокрим режимами експлуатацiї слiд

передбачати пароiзоляцiю (нижче теплоiзоляцiйного шару): опiр паро-

проникненню R_n, м² год  Па/м², пароiзоляцiйного шару визначає-

ться за формулою



R_n = --- , (4)



де  - товщина пароiзоляцiйного шару, м;

 - розрахунковий коефiцiєнт паропроникнення матерiалу шару

пароiзоляцiї, мг/м  год.Па; приймається за таблицею 1.

Опiр паропроникненню R_n пароiзоляцiйних шарiв слiд приймати за

таблицею 3 основного тексту норм i вiн повинен бути не менше таких

опорiв паропроникненню:

а) потрiбного опору паропроникненню , м² год  Па/м²,

який iз умови недопустимостi накопичення вологи в покриттi за рiч-

ний перiод експлуатацiї визначається за формулою

; (5)

б) потрiбного опору паропроникненню , м² год  Па/м², го-

рищного перекриття чи частини конструкцiї вентильованого сумiщеного

покриття, розмiщеного мiж внутрiшньою поверхнею покриття i повiтря-

ним прошарком у будинках зi схилами даху завширшки до 24 м, який

визначається за формулою

= 0,012 (e_в - e_зм) , (6)

де е_в - пружнiсть водяної пари внутрiшнього повiтря, Па, при ро-

зрахунковiй температурi i вологостi цього повiтря; визна-

чається згiдно з таблицею 11;

е_з - середня пружнiсть водяної пари зовнiшнього повiтря, Па,

за рiчний перiод; визначається згiдно з таблицею 12;

е_зм - середня пружнiсть пари зовнiшнього повiтря, Па, перiоду

мiсяцiв з мiнусовою середньомiсячною температурою; визна-

чається згiдно з таблицями 10 i 12;

R_nз - опiр паропроникненню, м² год  Па/м², частини сумiще-

ної конструкцiї, розмiщеної мiж зовнiшньою поверхнею по-

криття i площиною можливої конденсацiї, який визначаєть-

ся за формулою (4);

Е - пружнiсть водяної пари, Па, в площинi можливої конденса-

цiї, за рiчний перiод експлуатацiї, яка визначається за

формулою

1

Е = -- ( Е₁Z₁ + Е₂Z₂ + Е₃Z₃),

12

де Е₁, Е₂, Е₃ - пружностi водяної пари, Па, якi приймаються за

температурою в площинi конденсацiї, визначаються

при середнiй температурi зовнiшнього повiтря вiд-

повiдно зимового, весняно-осiннього i лiтнього

перiодiв (згiдно з таблицями 10 i 11);

Z₁, Z₂, Z₃ - тривалiсть, мiс, зимового, весняно-осiннього i

лiтнього перiодiв, яка приймається за таблицею 10

з врахуванням таких умов:

а) до зимового перiоду вiдносяться мiсяцi з середнiми

температурами зовнiшнього повiтря нижче мiнус 5 oС;

б) до весняно-осiннього перiоду вiдносяться мiсяцi з

середнiми температурами зовнiшнього повiтря вiд мi-

нус 5 до плюс 5 С;

в) до лiтнього перiоду вiдносяться мiсяцi з середнiми

температурами вище плюс 5 С.

Примiтка 1. При визначеннi пружностi eз для лiтнього перiоду

температуру в площинi можливої конденсацiї в усiх випадках слiд

приймати не нижче середньої температури зовнiшнього повiтря лiтнього

перiоду, а пружнiсть водяної пари внутрiшнього повiтря е_в - не

нижче середньої пружностi пари зовнiшнього повiтря за цей перiод.

Примiтка 2. Площина можливої конденсацiї в однорiднiй (одноша-

ровiй) огороджувальнiй конструкцiї розмiщується на вiдстанi, що

дорiвнює 2/3 товщини конструкцiї вiд її внутрiшньої поверхнi, а в

багатошаровiй конструкцiї спiвпадає з зовнiшньою поверхнею утеплювача.

Приклад 2

Пiдiбрати склад пароiзоляцiйного шару для сумiщеного покриття,

конструкцiя якого i умови експлуатацiї такi самi , що i у прикладi

1.

Вихiднi данi для розрахунку потрiбного опору паропроникненню

за формулами (5) i (6):

е_в = 9,29 мм.рт.ст. або 12,38 гПа (для Києва за таблицею 11) при

t_в = 18 С i  = 60%;

е_з = 105,5 : 12 = 8,79 гПа (для Києва за таблицею 12);

е_зм = (3,8 + 4 + 4,8 + 4,7) : 4 = 4,33 гПа (для Києва за таблицями

10 i 12);

R_пз = 4,65 м² . год . гПа/м².

При цьому мiж зовнiшньою поверхнею покриття i площиною

можливої конденсацiї (поверхнею теплоiзоляцiйного шару) знаходиться

покрiвельний килим, опiр паропроникненню якого складає,

м² год  Па/м² (див. таблицю 3 основного тексту):

три шари руберойду по трьох шарах бiтуму

завтовшки по 2 мм кожний 3 х 1,1 + 3 х 0,3 = 4,2

захисний шар бiтуму завтовшки 3 мм

з бронюючою посипкою 1,5 х 0,3 = 0,45

--------------------------

Всього: R_пз = 4,2 + 0,45 = 4,65

1

Е = -- (3,81 х 2+ 5,63 х 3 + 16,09 х 7) = 11,43 гПа;

12

при цьому:

Е₁ = 2,86 мм.рт.ст. або 3,81 гПа (по таблицях 10 i 11

для tср = -5,55 С);

Е₂ = 4,22 мм.рт.ст. або 5,63 гПа (по таблицях 10 i 11

для tср = -0,9 С);

Е₃ = 12,07 мм.рт.ст. або 16,09 гПа (по таблицях 10 i 11

для tср = 14,13С);

Z₁ = 2; Z₂ = 3; Z₃ = 7 (для Києва по таблицi 10).

Потрiбний опiр паропроникненню iз умови недопустимостi накопи-

чення вологи в сумiщеному покриттi визначається за формулою (5):

(12,38 - 11,43) 4,65

= -------------------- = 1,67м² год  гПа/г.

11,43 - 8,79

За таблицею 3 основного тексту норм такий опiр паропроникненню

може забезпечити пароiзоляцiйний килим iз одного шару руберойду,

наклеєного на гарячому бiтумi, покритий зверху шаром гарячого бiту-

му з приклейкою теплоiзоляцiйного матерiалу (R_п = 1,68), або пофар-

бування основи під теплоiзоляцiйний шар каучуковою мастикою

(R_п = 1,74).

Потрiбний опiр паропроникненню перекриття горищних дахiв або

вентильованого сумiщеного покриття визначається за формулою (6):

= 0,012 (12,38 - 4,33) = 0,1м² год  гПа/г.

За таблицею 3 основного тексту норм такий опiр паропроникненню

може забезпечити пофарбування основи пiд теплоiзоляцiйний шар гаря-

чим бiтумом за 1 раз (R_п = 0,3) або прокладкова пароiзоляцiя iз

одного шару пергамiну (R_п = 0,33).

3 Осушувальна вентиляцiя

Розрахунок вологiсного режиму сумiщених дахiв передбачає забе-

зпечення необхiдних умов, якi виключають конденсацiю (накопичуван-

ня) вологи в товщi конструкцiї.

Вирiшальним заходом запобiгання конденсацiї вологи в таких по-

криттях є влаштування в них повiтряного прошарку, продухiв i кана-

лiв над поверхнею i в товщi теплоiзоляцiйного шару при забезпеченнi

їх вентиляцiї зовнiшнiм повiтрям; вiдсутнiсть при цьому конденсацiї

водяної пари у товщi сумiщеного покриття може бути забезпечена у

випадку, коли рiзниця мiж кiлькiстю пари, що надходить у повiтряний

прошарок через частину покриття, яке знаходиться пiд ним, i кiлькi-

стю пари, яка може видалятись через частину покриття, яке знаходи-

ться над ним, буде дорiвнювати або меншою тiєї кiлькостi пари, ви-

далення якої забезпечує вентиляцiя прошарку, продухiв i каналiв.

Забезпечення цiєї умови виражається такою розрахунковою залежнiстю

, (7)

де е_в - те саме, що i у формулах (5) i (6);

- середня величина пружностi пари зовнiшнього повiтря,

гПа, в холодний перiод року;

визначається за даними таблиць 10 i 12 за формулою

,

де - сума середнiх величин пружностi пари зовнiшнього

повiтря всiх мiсяцiв, якi мають середню темпера-

туру меншу нiж мiнус 5 С; визначається за таблицями 10 i 12;

N_хол - кiлькiсть мiсяцiв, якi мають середню температуру

меншу нiж мiнус 5 С;

визначається за таблицею 10;

е_пр - пружнiсть водяної пари, гПа, в повiтряному проша-

рку, продухах i каналах, яка визначається з тако-

го рiвняння регресiї для холодного перiоду:

е_пр = а  + b,

де а, Ь - числовi значення коефiцiєнтiв, якi вiдповiдають тiй чи

iншiй схемi вентиляцiї сумiщених дахiв;

приймається за таблицею 13;

- сума опорiв паропроникненню, м² год  гПа/г, шарiв

покриття, якi знаходяться нижче повiтряного прошарку;

визначаються за формулою (4) i даними таблицi 1;

- сума опорiв паропроникненню, м² год  гПа/г, шарiв

покриття, якi знаходяться вище повiтряного прошарку;

визначаються за формулою (4) i даними таблицi 1;

m - кiлькiсть вологи, г/м² . год, яка видаляється з товщi

1м2 сумiщеного покриття з повiтрям вентиляцiйної

системи; визначається за формулою

Q

м = -- (f_в - f_пр) k (8)

S

де f_в i f_пр - абсолютна вологiсть, г/м³, вiдповiдно повiтря в при-

мiщеннях пiд покриттям i повiтряного прошарку в товщi

покриття; визначається за формулами:

1,058 e_в 1,058 е_пр

fв = -------- ; fпр = ---------- ,

t_в t_з + 1

1 + --- 1 + ------

273 273

де t_з - середня температура, С, зовнiшнього повiтря в холодний

перiод року; визначається за таблицею 10;

k - знижувальний коефiцiєнт, який враховує здатнiсть утеплювача

накопичувати i вiддавати вологу; визначається за номограмою

на рисунку 1;

S - площа покриття, м²;

Q - кiлькiсть повiтря, м³/год, яке проходить через вентиляцiйну

систему за добу; визнанається за формулою

Q = 3600 (v_пш_пшl + v_пд F_пд + v_кан F_кан),

де V_пш, V_пр, V_кан - середня швидкiсть руху повiтря в прошарку,

продухах i каналах, м/сек; приймається за

таблицею 1З в залежностi вiд прийнятої схеми

вентиляцiйної системи;

_пш - товщина повiтряного прошарку, м; приймається

1 мм (0,001 м);

l - довжина, м, крайки повiтряного прошарку, яка

сполучається з зовнiшнiм повiтрям

(вздовж примикань i карнизiв);

F_пд - сумарна площа, м, поперечного перерiзу всiх

продухiв i флюгарок; приймається за схемами

таблицi 14.

F_кан - сумарна площа, м², поперечного перерiзу всiх

каналiв i флюгарок; приймається за схемами

таблицi 14.

Забезпечення (або незабезпечення) розрахункової залежностi (7)