, (40)

де р - середній тиск під підошвою фундаментів будинку на основу, тс/м, що визначається за формулою:

, (41)

scp - середня осадка будинку, м, яка визначається за формулою:

, (42)

де si, - осадка і-го фундаменту, м, яка обчислюється згідно з СНіП 2.02.01-83 для двошарової основи, верхня частина якої складена ґрунтом ущільненого шару, а нижня - лесовими ґрунтами природної структури та вологості;

Fi - площа підошви і-го фундаменту, м ;

рі - тиск від розрахункового навантаження під підошвою і-го фундаменту на основу, тс/м, який визначається за формулою:

, (43)

де рå - сумарне розрахункове навантаження погонної довжини 1 м основи і-го фундаменту, т/м;

II - середня об'ємна маса ґрунту вище підошви фундаменту, тс/м3;

Іi, bi, hi, - відповідно довжина, ширина та глибина закладання фундаменту, м.

2.5.3.7 Пониження розрахункових зусиль в фундаментних конструкціях може бути досягнуто шляхом підвищення тиску на ґрунти основи за рахунок обґрунтованого призначення розмірів фундаментів, урахуванням пониження значення коефіцієнта жорсткості основи при замочуванні ґрунтів, урахуванням нелінійного деформування ґрунту та матеріалу фундаментів. При відсутності вихідних даних нелінійного деформування ґрунту, бетону та арматури розрахунок слід виконувати в припущенні пружного деформування конструкцій будинку та ґрунту.

ДБН В.2.6-6-95 С.34

2.5.3.8 Найбільші значення згинальних моментів та поперечних сил в будинку виникають в момент часу, що відповідає проміжній стадії виникнення просадної воронки.

Розрахункові зусилля залежать від сполучення основних параметрів просадної воронки: параметрів деформаційного впливу та коефіцієнта жорсткості основи. Переважаючий вплив цих параметрів на розрахункові зусилля не збігаються за часом: зі збільшенням розмірів просадної воронки понижується коефіцієнт жорсткості основи. Внаслідок цього слід попередньо виявити критичні параметри просадної воронки, що відповідають максимальним зусиллям в будинку, і тільки після цього виконувати розрахунок на вплив цих параметрів.

Для випадку замочування в торці та під серединою будинку допускається приймати:

при r > L/2, rкр= L/2 та


при r < L/2. rкр= r та (44)

де L - довжина будинку, м.

2.5.3.9 Розрахунок фундаментно-підвальної частини будинків системи "Пластбау" слід виконувати з використанням спеціальних програм, що передбачають врахування просадок при можливості порушення контакту ґрунту з підошвою фундаменту та врахування непружного деформування залізобетону та ґрунту. У випадку відсутності спеціальної програми моделювання фундаментної частини може здійснюватися стержньовими системами або кінцевими елементами і розрахунок виконується за допомогою програм "Експрес", "Разсудок", "Супер", "Ліра".

Пружна основа в цьому випадку апроксимується системою дискретних шарнірно-пов'язаних з фундаментами вертикальних стержнів, характеристики жорсткості яких пропорціональні площам ділянок основи, які замінюються.

2.5.3.10 Допускається використовувати розрахункову схему будинку у вигляді балки з приведеними характеристиками жорсткості. При цьому, приведена жорсткість будинку, визначається жорсткістю фундаментної частини.

2.5.3.11 Розрахунок фундаментної конструкції будинку на просадних ґрунтах слід виконувати в наступній послідовності:

визначається приведена ширина підошви фундаменту за формулою:

åFi - сумарна фактична площа фундаменту, яка визначається за формулою:

åpн - сумарне нормативне навантаження на будинок;

R - розрахунковий опір ґрунту основи, що визначається згідно з СНіП 2.02.01-83.

Конструктивне рішення фундаментної частини задається до розрахунку у відповідності з табл.8. Визначається несуча здатність стіни за найбільш слабким вертикальним перерізом. Обчислюються характеристики фундаментної частини будинку. Розв'язується контактна задача з урахуванням кінцевої жорсткості будинку, з розрахунковою схемою у вигляді балки або системи перехресних балок на деформований основі. Знайдені розрахункові зусилля М та Q порівнюються з відповідними граничними значеннями М та Q. У випадку необхідності коригується переріз або армування.

2.5.3.12 Розрахунок малоповерхових будинків на вплив горизонтальних деформацій основи проводиться з метою визначення поздовжніх зусиль, що діють на фундаменти при осіданні ґрунту від власної ваги. Розрахунок проводиться при ss1,g > 0,005r або ss1,g > 30см, в останньому випадку розрахунок ведеться на спільний вплив вертикальних та горизонтальних переміщень.

2.5.3.13 За розрахункову схему приймається балка на пружній основі, що характеризується вертикальним (С) та горизонтальним (Ссд) коефіцієнтами жорсткості з заданими параметрами деформування вільної поверхні ґрунту.

2.5.3.14 Зміну вертикальних ss1,g та горизонтальних Us1,(х) деформацій вільної поверхні ґрунту в межах просадної воронки допускається приймати за лінійним законом:

ДБН В.2.6-6-95 С.35


(45)


(46)

де х - координата точки, в якій визначається значення вертикальної або горизонтальної деформації вільної поверхні ґрунту при розташуванні початку координат в центрі просадної воронки;

ss1,g - максимальна величина осідання ґрунту від власної ваги;

r - розрахункова довжина криволінійної ділянки осідання ґрунту від власної ваги.

Максимальна величина абсолютної горизонтальної деформації вільної поверхні ґрунту при осіданні (Us1) визначається за формулою:

Us1= 0,5 e r . (47)

Відносна горизонтальна деформація визначається за формулою:

(48)

2.5.3.15 Розрахунок фундаментів на вплив горизонтальних деформацій основи проводиться для випадку найбільш несприятливого розташування джерела замочування по відношенню до будинку, при якому в його конструкціях виникають найбільші зусилля. При цьому розрахунковий варіант взаємного розташування будинку та джерела замочування з рівняння:

2z3 - 6z2 - z(2 - x)2 + x2 = 0; (49)

де x = r/1; ;

X1- відстань від джерела замочування до торця будинку.

2.5.3.16 Сумарні горизонтальні зусилля, викликані горизонтальними деформаціями основи, визначаються за формулою:

N=Nт+Nтп+Nб+Nд , (50)

де nт та Nтп - навантаження, викликані силами тертя ґрунту, що зсувається по підошві фундаменту, який розраховується, а також по підошві фундаментів поперечних стін, що примикають до того, що розраховується;

Nб - навантаження, викликані силами тертя ґрунту по бокових поверхнях фундаменту, що розраховується;

Nд - навантаження, викликані нормальним тиском ґрунту, що зсувається, на фундаменти, які примикають до того, що розраховується.

2.5.3.17 Зусилля nт, викликане силами тертя ґрунту, що зсувається, по підошві розраховуваного фундаменту, визначається за формулою:

. (51)

Горизонтальний коефіцієнт жорсткості основи Ссд допускається приймати рівним:

Ссд =0,7С,

де С - вертикальний коефіцієнт жорсткості основи, який визначається з врахуванням його пониження при зволоженні.

2.5.3.18 Зусилля Nтп , викликане силами тертя ґрунту, що зсувається, по підошві фундаментів поперечних стін, які примикають до розраховуваного, визначається за формулою:

,

де n - кількість поперечних стін на розрахунковій ділянці lт;

ДБН В.2.6-6-95 C.36

; (53)

; (54)

1n - довжина примикаючої ділянки фундаменту поперечної стіни.

2.5.3.19 Дотичні навантаження nт та Nтп визначаються з урахуванням їх граничних значень:

при . (55)

Горизонтальний коефіцієнт жорсткості основи приймається рівним:

. (56)

Граничне значення дотичного навантаження визначається за формулою:

,

де tgm. - коефіцієнт тертя, що приймається приблизно рівним для ущільнених суглинків 0,4 та супісків 0,45 в водонасиченому стані при (G ³ 0,8);

с - питоме зчеплення ґрунту, приймається в залежності від об'ємної маси скелету ущільненого ґрунту;

b - ширина фундаментної стрічки, яка розраховується;

pср - середнє значення реактивного відпору основи на розрахунковій ділянці 4.

2.5.3.20 Зусилля Nб, викликане силами тертя ґрунту по заглиблених бокових поверхнях розраховуваного фундаменту, визначається за формулою:

, (57)

де h - висота заглиблених поверхонь розраховуваного фундаменту;

Сr - питоме зчеплення ґрунту зворотньої засипки з заглибленою поверхнею фундаменту, яке приймається для лесовидних супісків рівним 0,2 тс/м2, суглинків 0,3 тс/м2 .

2.5.3.21 Зусилля Nд від кожної поперечної стіни на розрахунковій ділянці приймається рівним:

, (58)

де g’II - густина ґрунту зворотньої засипки, який залягає від підлоги або планування до підошви фундаменту в водонасиченому стані (при G ³ 0,8), яка приймається рівною 1,9 т/м3;

h - висота заглибленої в ґрунті частини фундаменту поперечної стіни, яка розглядається;

jн - кут внутрішнього тертя ґрунту зворотньої засипки.

2.5.3.22 При неповному усуненні просадних ґрунтів у деформованій зоні слід, крім впливів від викривлення земної поверхні, враховувати осідання ґрунтів, що лежать між підошвою ущільненого ґрунтового екрану та нижньою межею деформованої зони.

Для будинків системи "Пластбау" необхідно прагнути до повного усунення просадочності основи в деформованій зоні.

При сумарних величинах неусунених просідань та осідань фундаментів та їх нерівномірності, яка перевищує граничні значення, встановлені СНіП 2.02.01- 83, проектування повинне вестися з урахуванням впливів на будинок нерівномірних деформацій основи спільно з впливами осідання ґрунтів від їх власної ваги.

3 ВИКОНАННЯ РОБІТ ПО ЗВЕДЕННЮ ТА ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ БУДИНКІВ

3.1 Види та послідовність робіт, машини та обладнання

3.1.1 Види робіт, які складають технологічний цикл по зведенню будинків, повинні відповідати проектам організації будівництва (ПОБ) та виконання робіт (ПВР), що розробляються в складі проектно-кошторисної документації на будівництво та додатково до неї.

3.1.2 Машини та обладнання для виконання робіт повинні відповідати специфікаціям, наведеним в ПОБ та ПВР. Нестандартне обладнання та монтажна оснастка повинні відповідати технічній документації на виготовлення.

ДБН В.2.6-6-95 С.37

3.2 Технологічні вимоги до організації і технології виконання робіт

3.2.1 До початку робіт по зведенню будинку повинні бути виконані підготовчі роботи, які містять:

- розчищення території, відведеної під забудову, та вертикальне планування з організацією водовідведення;

- розбирання та знесення споруд, які підлягають ліквідації;

- перекладку з метою тимчасового використання існуючих мереж і трубопроводів та пристосування з цією метою існуючих будівель;

- розміщення на будівельному майданчику інвентарних будинків будівельного призначення, прокладання тимчасових комунікацій, а також виконання захисних та спеціальних огороджень майданчика;

- закріплення на місцевості пунктів геодезичної розбивочної основи.

3.2.2 Використання ґрунтів як основ повинно виключати можливість погіршення якості виготовленої основи внаслідок неорганізованого замочування, розмиву поверхневими водами, механічного пошкодження, промерзання та вивітрювання.

При змінній глибині закладення фундаментів підготовку основи слід вести, починаючи з нижніх відміток.

3.2.3 Монтаж збірних бетонних та залізобетонних конструкцій підземної частини будинку слід виконувати рівномірно по периметру будинку. Відставання монтажу блоків по висоті допускається в межах підземної частини, при цьому розрив повинен бути ступінчастим.

Плити стрічкових фундаментів або блоки стін підвалу, зміщені з постелі в період тверднення розчину, слід підняти і знову встановити на свіжий розчин.

Блоки зовнішніх стін підземної частини вирівнюють по площині, оберненій в середину, блоки внутрішніх стін - по одній з площин.

Дозволяється для вивірки вертикального положення блоків установка їх на монтажні клини, які вилучаються через 1-2 дні після установки. Зміщення встановлених елементів після вивірки та зняття стропів забороняється.

При монтажі збірних бетонних та залізобетонних конструкцій необхідно додержуватись вимог СНіП III-16-80.

3.2.4 При виконанні робіт по зануренню паль реєструють число ударів на кожний метр занурення перших 15-20 паль, розташованих в різних точках будівельного майданчика. Загальну кількість ударів на занурення інших паль не підраховують.

В кінці забивки, коли відмова палі по значенню близька до розрахункової, її вимірюють з точністю 1 мм не менше, ніж по трьох послідовних залогах на останньому метрі занурення палі. При забиванні паль молотами подвійної дії за залогу приймають кількість ударів за 2 хв. Для віброзанурювачів за залог приймають роботу віброзанурювача на протязі 2 хв. За відмову, що відповідає розрахунковій, приймають мінімальне значення середніх значень відмов, підрахованих окремо для трьох послідовних залог. Палі завдовжки 10 м, недозанурені більше ніж на 15% проектної глибини, якщо вони дали на протязі трьох послідовних залогів розрахункову відмову, обстежують для вияснення причин, що утруднюють забивку, та вирішення питання про можливість використання паль або забивки додаткових.

Палю, що не дала розрахункової відмови, піддають контрольному добиванню після "відпочинку" її в ґрунті у відповідності зі стандартом на випробування паль. Якщо відмова при контрольному добиванні перевищує розрахункову, проектна організація встановлює необхідність контрольних випробувань паль статичним навантаженням та коригування проекту пальового фундаменту або його частини.

Відмова паль, що забиваються молотами, не повинна перевищувати розрахункових значень, заданих в робочих кресленнях.