Ґрунт - див. ДСТУ Б В. 2.1-2 - скельна чи дисперсна гірська порода чи насип до початку будівельних робіт.

Ґрунтова основа будівлі (споруди) - масив ґрунту в ґрунтовому середовищі, на який розповсюджуються напруження від навантажень, що передаються фундаментами через контактні поверхні. Геометричні характеристики основи (форма і розміри) визначають у залежності від фізико-механічних властивостей нашарувань грунтів, що залягають під спорудою, величин деформацій, що виникають від напружень, мети і методів розрахунку.

Примітка. Ґрунтове середовище простягається вниз і в сторони від контактних поверхонь з фундаментами до нескінченності.

Деформації фундаментів за властивостями грунтів основи:

а) осідання - вертикальні переміщення контактної поверхні фундаментів, викликані деформаціями грунтів основи під впливом зовнішніх навантажень і в окремих випадках власної ваги ґрунту, що не супроводжуються корінною зміною його структури; консолідаційні осідання або осідання ущільнення - деформації, що відбуваються в результаті ущільнення ґрунту під навантаженням; осідання повзучості ґрунту - тривалі вертикальні переміщення контактної поверхні, що повільно протікають у повністю чи частково водонасичених глинистих ґрунтах і обумовлені деформаціями повзучості (в'язкої течії) їх скелету;

б) просідання - вертикальні переміщення контактної поверхні фундаментів за рахунок деформацій основи, що відбуваються в результаті ущільнення і, як правило, корінної зміни структури ґрунту під впливом як зовнішніх навантажень і власної ваги ґрунту, так і додаткових чинників (замочування просідаючого ґрунту, відтавання льодових прошарків у замерзлому ґрунті тощо);

в) підняття і осідання - вертикальні переміщення контактної поверхні фундаментів за рахунок деформацій основи, зв'язаних зі зміною об'єму деяких ґрунтів при зміні їх вологості чи впливі хімічних речовин (набрякання, усадка), а також при замерзанні води чи відтаванні льоду в порах ґрунту (морозне здимання і відтавання ґрунту);

г) осідання земної поверхні - вертикальні переміщення поверхні (контактної з фундаментами чи земної) за рахунок деформацій грунтів, що виникають внаслідок процесів, не пов'язаних з навантаженнями від фундаментів будівель - видобутку корисних копалин, зміни гідрогеологічних умов, карстово-суфозійних процесів тощо;

д) горизонтальні переміщення - деформації контактної поверхні фундаментів, зв'язані з дією горизонтальних навантажень на основу (фундаменти розпірних систем, підпірні стіни тощо);

е) горизонтальні переміщення земної поверхні - горизонтальні переміщення поверхні (контактної з фундаментами чи земної) за рахунок деформацій грунтів, що виникають внаслідок процесів, не пов'язаних з навантаженнями від фундаментів будівель - значні вертикальні переміщення поверхні при осіданнях, просіданнях ґрунтів від власної ваги, видобутку корисних копалин тощо;

ж) провали - вертикальні зрушення земної поверхні з порушеннями цілісності структури ґрунтів, що утворюються внаслідок обвалення товщі ґрунтів над карстовими порожнинами чи гірничими виробками при крутому падінні пластів.

Деформація морозного займання - підняття поверхні шару грунту, що промерзає.

Деформація морозного здимання відносна - величина, що дорівнює відношенню величини підняття ненаватаженої поверхні грунту до товщини шару, який промерзає.

Дотична сила морозного здимання - сила, яка діє (при осіданні фундаменту чи оточуючого грунту) вздовж бічної поверхні заглибленої частини споруди (на контакті з грунтом), з якою грунт змерзається.

Жорсткість основи - характеристика основи, що оцінює здатність опиратися навантаженням, наслідком чого є її деформації.

Зрушення порід гірського масиву (вертикальне і горизонтальне) - деформування порід у результаті порушення їх рівноваги під впливом різних причин: гірських розробок, зміни фізико-механічних властивостей порід при їх зволоженні, зневоднюванні, тектонічних процесах тощо.

Зрушення земної поверхні (вертикальне і горизонтальне) - деформування земної поверхні в результаті зрушення товщі порід під впливом гірських розробок, зміни фізико-механічних властивостей порід при їх зволоженні, зневоднюванні, тектонічних процесах і інших причин.

Зсув - див. ДБН В.1.1-3.

Коефіцієнт мінливості стисливості основи а_Е- відношення максимального до мінімального значення осередненого за глибиною модуля деформації грунтів основи в межах плану будівлі (споруди).

Модель основи - математичний опис (представлення) геометричних, фізичних, механічних, хімічних і інших властивостей основи як частини напівнескінченного ґрунтового масиву для визначення його деформацій, міцності і стійкості під дією навантажень, переданих фундаментом від будівлі чи споруди, і впливів різної природи: кліматичних, гідрогеологічних, геотехнічних, техногенних тощо.

Надійність будівлі чи споруди - властивість будинку, споруди виконувати функції за призначенням протягом заданого проміжку часу.

Нормальна експлуатація - див. ДБН В.1.2-14.

Підроблювана територія - див. ДБН В.1.1-5, ч. І.

Порівняльний досвід - достовірна документована інформація про поводження подібної споруди в подібних умовах, у т.ч. ґрунтових.

Розрахункова ситуація - див. ДБН В.1.2-14.

ISO 2394-1986 p.; СТ ІЕС 384-87 передбачає три розрахункові ситуації.

Споруда - рукотворне утворення (об'єкт), споруджене будівельними засобами, призначене для виконання господарських або інших функцій.

Споруда підземна - вид геотехнічного об'єкта (споруди), що заглиблена на всю висоту нижче позначки планування, передає навантаження на оточуюче ґрунтове середовище (основу) і сприймає навантаження впливу (природні, техногенні тощо) за допомогою тертя чи зчеплення по всій висоті огороджувальних конструкцій (стін) і по підошві.

Споруда заглиблена - вид геотехнічного об'єкта (споруди), що заглиблена не на всю висоту і сприймає навантаження впливу (природні, техногенні тощо) за допомогою тертя чи зчеплення по заглибленій частині огороджувальних конструкцій (стін) і по підошві.

Стійкість основи - здатність основи об'єкта (споруди) витримувати прикладене навантаження без виникнення незатухаючих переміщень.

Технічний стан основи (конструкції, об'єкта) - стан основи (конструкції, об'єкта) у момент експлуатації (дослідження), що характеризується параметрами (характеристиками) відмов.

Умови особливі грунтові - геологічні умови, за яких у межах стисливої товщі основи залягають шари, прошарки чи лінзи одного або декількох видів слабких ґрунтів з особливими властивостями: насипних; намивних (пісків); заторфованих; похованих торфів; похованих сапропелів; мулів; пухких пісків; водонасичених глинистих ґрунтів текучопластичної чи текучої консистенції; водонасичених пилуватих пісків, що мають пливунні властивості; набухаючих; здимальних; закарстованих; за наявності карсто-суфозійних явищ. Є окремим випадком складних інженерно-геологічних умов (див. 3.4 цих Норм).

Умови складні інженерно-геологічні - див. додаток Ж ДБН А.2.1-1 та 3.4, 3.5, 4.7 цих Норм.

Умови складні будівництва - умови будівництва на ділянках із складними інженерно-геологічними умовами, обтяженими умовами щільної забудови, реконструкції тощо.

Фундамент - частина будівлі чи споруди, переважно підземна, яка сприймає навантаження від споруди і передає їх на основу, складену ґрунтами (природну) чи штучну.

Фундаменти малозаглиблені, мілкого закладання - передають навантаження на ґрунт переважно через підошву фундаменту.

Фундаменти заглиблені - передають навантаження на ґрунт через підошву і бічну поверхню фундаменту, враховується тиск грунту на бічну поверхню заглибленої (стінової) частини споруди.

Фундаменти глибокого закладання - передають навантаження на ґрунт просторової основи за допомогою тертя чи зчеплення по всіх поверхнях контакту конструкції фундаменту з основою (вертикальні, похилі поверхні і підошва).

ДОДАТОК В

(довідковий)

НОРМАТИВНІ ЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК МІЦНОСТІ І ДЕФОРМАТИВНОСТІ ҐРУНТІВ

В.1 Для попередніх розрахунків основ будівель та споруд І і II рівнів відповідальності і розрахунків основ об'єктів III рівня відповідальності, а також опор повітряних ліній допускається визначати нормативні і розрахункові значення характеристик міцності і деформованості ґрунтів згідно з їх фізичними характеристиками.

Нормативні характеристики ґрунтів наведені в таблицях В.1-В.З

Розрахункові значення характеристик грунтів у цьому випадку слід приймати при значеннях коефіцієнтів надійності по грунту:

• у розрахунках основ за деформаціями γ_g= 1;

• у розрахунках основ за несучою здатністю:

для питомого зчеплення γ_g(c)= 1,5;

для кута внутрішнього тертя:

пісків γ_g(φ) = 1,1;

глинистих грунтів γ_g(φ) = 1,15.

В.2 Характеристики пісків у таблиці В.1 відносяться до кварцевих пісків із зернами різної округлості, що містять не більше 20 % польового шпату і не більше 5 % у сумі різних домішок (слюда, глауконіт тощо), включаючи органічну речовину, незалежно від коефіцієнта водонасичення грунтів S_r.

В.3 Характеристики глинистих ґрунтів у таблицях В.2 і В.З відносяться до ґрунтів, що містять не більше 5% органічної речовини і мають коефіцієнт водонасичення S_r ≥ 0,8.

Таблиця В.1 - Нормативні значення питомого зчеплення с_n, кПа, кута внутрішнього тертя φ_n, град, і модуля деформації Е, МПа, пісків четвертинних відкладів

Таблиця В.2 - Нормативні значення питомого зчеплення с_n, кПа, кута внутрішнього тертя φ_n, град., глинистих нелесових ґрунтів четвертинних відкладів