Відгалуження, розташовані поза нерухомими опорами, також слід прокладати з амортизаційними прокладками,
14.25 На естакадах та окремо розташованих опорах у місцях перетину залізничних колій, річок, ярів та на інших важкодоступних для обслуговування ділянках трубопроводів слід встановлювати прохідні містки завширшки не менше 0,6 м.
14.26 Відстань по вертикалі від планувальної відмітки землі до низу трубопроводу слід приймати:
- для низьких опор - від 0,3 м до 1,2 м залежно від планування землі та уклону теплопроводу;
- для високих окремо розташованих опор та естакад - для забезпечення проїзду під теплопроводами та конструкціями естакад залізничного і автомобільного транспорту.
14.27 Для обслуговування арматури та устаткування, розташованих на висоті 2,5 м і більше, слід влаштовувати стаціонарні площадки завширшки 0,6 м з огорожами і драбинами.
Драбини з кутом нахилу більше 75° або висотою більше 3 м повинні мати огорожі.
15.1 При виборі способу захисту сталевих труб теплової мережі від внутрішньої корозії та схеми підготовки підживлювальної води слід враховувати основні параметри мережної води:
жорсткість води;
водневий показник рН;
вміст у воді кисню і вільної вуглекислоти;
вміст сульфатів і хлоридів;
вміст у воді органічних домішок (окислюваність води).
15.2 Захист труб від внутрішньої корозії слід виконувати шляхом:
підвищення рН в межах рекомендацій ПТЕ;
зменшення вмісту кисню в мережній воді;
покриття внутрішньої поверхні сталевих труб антикорозійними сумішами або застосування корозійностійкої сталі;
застосування безреагентного електрохімічного способу обробки води;
застосування водопідготовки та деаерації підживлювальної води;
застосування інгібіторів корозії.
15.3 Для контролю за внутрішньою корозією на подавальних та зворотних сталевих трубопроводах водяної теплової мережі, на виводах із джерела теплової енергії і в найбільш вразливих до корозії місцях слід встановлювати індикатори корозії.
15.4 При проектуванні слід приймати конструктивні рішення, які запобігають зовнішній корозії труб теплової мережі та враховують вимоги чинних нормативних документів.
15.5 Для конструкцій теплопроводів у пінополіуретановій теплоізоляції з герметичною зовнішньою оболонкою допускається не наносити антикорозійного покриття на сталеві труби при влаштовуванні системи оперативного дистанційного контролю, що сигналізує про проникнення вологи в теплоізоляційний шар згідно з ДСТУ Б В.2.5-35.
Незалежно від способів прокладання при застосуванні труб із високоміцного чавуну з кулястим графітом та конструкцій теплопроводів у пінополімермінеральній теплоізоляції захист від зовнішньої корозії металу труб не здійснюється.
Для конструкцій теплопроводів з іншими теплоізоляційними матеріалами незалежно від способів прокладання слід застосовувати антикорозійне покриття.
15.6 Неізольовані в заводських умовах кінці трубних секцій, відводів, трійників та інших металоконструкцій слід покривати антикорозійним шаром.
15.7 При безканальному прокладанні в умовах високої корозійної активності ґрунтів, у полі блукаючого струму при позитивній і знакозмінній різниці потенціалів між трубопроводами та землею слід здійснювати додатковий захист трубопроводів теплових мереж із провідними металевими трубами, крім конструкцій із герметичним захисним покриттям всіх елементів трубопроводу (труб, арматури, фасонних виробів, нерухомих опор, ковзних опор та компенсаторів тощо) та конструкцій із провідними трубами з полімерних матеріалів.
15.8 Як додатковий антикорозійний захист сталевих трубопроводів теплової мережі від впливу блукаючого струму при підземному прокладанні (в непрохідних каналах або при безканальному прокладанні) слід застосовувати:
віддалення траси теплової мережі від рейок колій електрифікованого транспорту та зменшення кількості перетинів з ним;
збільшення перехідного опору будівельних конструкцій теплової мережі шляхом застосування електроізольованих нерухомих та рухомих опор труб;
збільшення поздовжньої електропровідності трубопроводів шляхом встановлення електроперемичок на сальникових компенсаторах та на фланцевій арматурі;
вирівнювання потенціалів між паралельними трубопроводами шляхом встановлення поперечних струмопровідних перемичок між прилеглими трубопроводами при застосуванні електрохімічного захисту;
встановлення електроізолювальних фланців на трубопроводах на вводі теплової мережі (або в найближчій камері) до об'єктів, які можуть бути джерелом блукаючого струму (трамвайне депо, тягова підстанція, ремонтна база тощо);
електрохімічний захист трубопроводів.
15.9 Поперечні струмопровідні перемички слід виконувати в камерах з відгалуженнями труб та на транзитних ділянках теплової мережі.
15.10 Струмопровідні перемички на сальникових компенсаторах слід виконувати із багатожильного мідного проводу, кабелю, сталевого тросу, в решті випадків допускається застосовувати пруткову або штабову сталь.
Переріз перемичок слід визначати розрахунком та приймати не менше 50 мм2 по міді. Довжину перемичок слід визначати з урахуванням максимального теплового подовження трубопроводу. Сталеві перемички слід виконувати із захисним покриттям від корозії.
15.11 Контрольно-вимірювальні пункти (КВП) для вимірювання потенціалів трубопроводів із поверхні землі слід встановлювати з інтервалом не більше 200 м:
у камерах або місцях встановлення нерухомих опор труб поза камерами;
у місцях встановлення електроізольованих фланців;
у місцях перетину теплових мереж із рейковими коліями електрифікованого транспорту; при перетині більше двох колій КВП встановлюють по обидва боки перетину з улаштуванням за необхідності спеціальних камер;
у місцях перетину або при паралельному прокладанні зі сталевими інженерними мережами та спорудами;
у місцях зближення траси теплової мережі з пунктами приєднання відсмоктувальних кабелів до рейок електрифікованих доріг.
15.12 При підземному прокладанні теплопроводів для проведення інженерної діагностики корозійного стану сталевих труб неруйнівними методами слід влаштовувати місця доступу до труб у камерах теплових мереж.
16.1 Заборонено проектувати ЦТП із зовнішніми надземними мережами гарячого водопостачання.
16.2 У теплових пунктах повинно бути розташоване обладнання, арматура, прилади контролю, керування та автоматизації, за допомогою яких здійснюють:
регулювання температури теплоносія за погодними умовами;
перетворення виду теплоносія або його параметрів;
контроль параметрів теплоносія;
облік теплових навантажень, витрати теплоносія та конденсату;
регулювання витрати теплоносія та розподілення між системами споживання теплової енергії (через розподільні мережі в ЦТП або безпосередньо в системі ІТП);
захист місцевих систем від аварійного підвищення параметрів теплоносія;
доочищення теплоносія;
заповнення та підживлення систем теплоспоживання;
збирання, охолодження, повернення конденсату і контроль його якості;
акумулювання теплової енергії;
водопідготовка для систем гарячого водопостачання;
комбіноване теплозабезпечення з використанням теплової енергії від альтернативних джерел.
16.3 Улаштування ІТП на вводі слід здійснювати для кожної будівлі незалежно від наявності ЦТП, при цьому в ІТП передбачаються тільки ті заходи, які необхідні для приєднання даної будівлі і не передбачені в ЦТП.
16.4 У закритих і відкритих системах теплопостачання необхідність влаштування ЦТП для житлових та громадських будівель повинна бути обґрунтована техніко-економічним розрахунком.
16.5 У приміщеннях теплових пунктів допускається розташування обладнання санітарно-технічних систем будівель і споруд.
У теплових пунктах, вбудованих в житлові будинки, слід встановлювати насоси лише з допустимим (низьким) рівнем шуму.
16.6 Основні вимоги до розташування трубопроводів, обладнання та запірно-регулювальної арматури в теплових пунктах слід приймати згідно з додатком К.
16.7 Приєднання споживачів теплової енергії до теплової мережі в теплових пунктах слід передбачати за схемами, що забезпечують мінімальну витрату води в теплових мережах, а також економію теплової енергії за рахунок застосування автоматичних регуляторів теплового потоку (температури) та обмеження максимальної витрати мережної води.
16.7.1 Системи опалення та вентиляції для споживачів слід приєднувати до двотрубних водяних теплових мереж безпосередньо (залежна схема приєднання).
За незалежною схемою із встановленням у теплових пунктах теплообмінників слід приєднувати (за обґрунтування) системи опалення та вентиляції будинків 12 поверхів і більше та інших споживачів, якщо це обумовлене гідравлічним режимом роботи системи.
Допускається приєднання систем опалення та вентиляції будинків будь-якої поверховості за незалежною схемою відповідно до вимог замовника (технічного завдання).
16.7.2 Не допускається приєднувати систему опалення до теплової мережі через елеватор у поєднанні з автоматичним регулятором теплового потоку.
16.7.3 Обмежувального пристрою (лімітна дросельна діафрагма) допускається не встановлювати на абонентському вводі, якщо ввід оснащено регулятором перепаду тиску (витрати) й надлишковий напір не перевищує 50-80 кПа, а обмеження витрати досягнуто за рахунок відповідного настроювання автоматично підтримуваного перепаду тиску на максимально відкритому автоматичному регуляторі теплового потоку (температури).
16.7.4 Використання муфтових з'єднань трубопроводів подавальних ліній допускається за погодженням теплопостачальної організації.
16.7.5 Захист системи абонента від деструктивної дії теплоносія при аваріях на тепло- та електромережах слід здійснювати шляхом автоматичного перекриття подавального трубопроводу тепломережі на абонентському вводі та автоматичного скидання теплоносія зі зворотного трубопроводу системи споживача.
16.7.6 Захист насосної групи теплового пункту від впливу змінного гідравлічного режиму системи опалення слід здійснювати шляхом автоматичного перепуску теплоносія після насоса або застосуванням автоматично регульованих циркуляційних насосів.
16.8 Розрахункову температуру води в подавальних трубопроводах після ЦТП, як правило, приймають:
при приєднанні систем опалення будівель за залежною схемою - такою, що дорівнює, як правило, розрахунковій температурі води в подавальному трубопроводі теплової мережі до ЦТП;
при незалежній схемі - не більше ніж на 40 °С нижче від розрахункової температури води в подавальному трубопроводі теплової мережі до ЦТП, але не вище 150 °С і не нижче розрахункової, яка прийнята в системі споживача. Розрахунковий тиск води в подавальних трубопроводах при незалежній схемі - згідно з проектом розподільних мереж з урахуванням теплового навантаження споживачів та згідно з вимогами чинних нормативних документів на попередньо теплоізольовані труби для розподільних мереж.
Самостійні трубопроводи від ЦТП для приєднання систем вентиляції за незалежною схемою приєднання систем опалення прокладають при максимальному тепловому навантаженні на вентиляцію більше 50 % максимального теплового навантаження на опалення.
16.9 При розрахунках поверхні нагріву водяних теплообмінників для систем гарячого водопостачання та опалення температуру води в подавальному трубопроводі теплової мережі слід приймати такою, яка дорівнює температурі в точці зламу графіка температур води або мінімальній температурі води, якщо відсутній злам графіка температур, а для систем опалення - також температуру води, що відповідає розрахунковій температурі зовнішнього повітря для проектування опалення. Як розрахункову слід приймати більшу з отриманих величин поверхні нагріву.
16.10 При розрахунках поверхні нагріву теплообмінників гарячого водопостачання температуру води, що нагрівається, на виході з теплообмінника в систему гарячого водопостачання слід приймати згідно зі СНиП 2.04.01.
16.11 У теплових пунктах слід застосовувати високоефективні теплообмінники різних типів, що мають високі теплотехнічні та експлуатаційні характеристики, малі габарити.
16.12 Мінімальну кількість водоводяних теплообмінників слід приймати:
два, паралельно включених, кожний із яких розраховують на 100 % теплового навантаження - для систем опалення будівель, перерва в подачі теплової енергії для яких не допускається;
один - для решти систем опалення;
два, паралельно включених у кожному ступені підігріву, розрахованих на 50 % теплового навантаження кожний, - для систем гарячого водопостачання.
При максимальному тепловому навантаженні на гаряче водопостачання до 2 МВт допускається передбачати на кожному ступені підігріву один теплообмінник гарячого водопостачання, крім будівель, перерва в подачі теплової енергії на гаряче водопостачання в яких не допускається.
При встановленні в системах опалення, вентиляції або гарячого водопостачання пароводяних теплообмінників кількість їх слід приймати не менше двох, включених паралельно. Резервних теплообмінників допускається не передбачати.
Для технологічного обладнання з недопустимою перервою в подачі теплової енергії слід встановлювати резервні теплообмінники, розраховані на теплове навантаження, яке відповідає режиму роботи технологічного обладнання підприємства.
