У кухнях квартир можна застосовувати ті ж види електропроводок, що і в житлових кімнатах і коридорах.
5.41 У саунах, ванних кімнатах, санвузлах, душових приміщеннях, басейнах застосовується прихована електропроводка. При цьому не допускається прокладання проводів у металевих трубах і металевих рукавах. Допускається відкрите прокладання кабелів.
Електропроводка повинна мати ізоляцію, що задовольняє вимогам 413.2 ГОСТ 30331.3, без будь якої металевої оболонки. Така електропроводка може складатися, наприклад, з одножильних кабелів в ізолювальній оболонці або багатожильних кабелів з ізолювальною оболонкою.
У ванних і душових приміщеннях в зонах 0,1 і 2 згідно з додатком Л повинні знаходитись тільки ті електропроводки, які необхідні для подачі живлення в ці зони.
В указаних зонах не дозволяється встановлювати з'єднувальні коробки.
У саунах для зон 3 і 4 згідно з додатком М повинна використовуватись електропроводка з допустимою температурою ізоляції не нижче ніж 170 С.
5.42 У вентиляційних каналах і шахтах прокладання кабелів і проводів не допускається. Ця вимога не розповсюджується на порожнини за непрохідними і підвісними стелями, що використовуються в якості вентиляційних каналів.
Дозволяється перетинати канали і шахти поодинокими лініями, виконаними проводами і кабелями, схованими в металеві труби.
5.43 Допускається у спільній трубі, спільному коробі або каналі будівельних конструкцій, виконаних із негорючих матеріалів, сумісне прокладання у межах указаних груп:
а) ліній живлення і керування електроприймачів протипожежних установок;
б) ліній живлення вентиляторів димовидалення і підпору повітря;
в) всіх кіл одного агрегата;
г) силових і контрольних кіл кількох машин, панелей, щитів, пультів, що забезпечують єдиний технологічний процес;
д) кіл, що живлять складний світильник;
е) освітлювальних мереж напругою до 50 В з колами напругою до 380 В за умови прокладання проводів ланцюгів до 50 В у окрему ізоляційну трубу;
ж) кіл кількох груп одного виду освітлення з загального кількістю проводів не більше ніж 12 (без урахування контрольних кіл);
з) ліній живлення квартир і групових ліній робочого освітлення сходових кліток, поверхових коридорів, вестибюлів і інших внутрішньобудинкових приміщень.
5.44 Не допускається сумісне прокладання в одній трубі, каналі, а також коробі або потоку без розділяючих перегородок взаєморезервуючих ліній мереж живлення або розподільних мереж. Вказані лінії можуть бути прокладені по загальній трасі (в одній шахті, сходовій клітці, технічному підлоговому просторі тощо). При цьому відстань між трубами і каналами не нормується.
Взаєморезервуючі кабельні лінії електроживлення установок пожежної сигналізації слід прокладати по різних трасах, що виключає можливість їх одночасного ушкодження при займанні. Прокладання таких ліній належить виконувати в різних кабельних спорудах.
5.45 Спільне прокладання кабелів і проводів ліній групових мереж робочого освітлення з лініями групових мереж аварійного освітлення не рекомендується. Допускається їх спільне прокладання на одному монтажному профілі, в одному коробі або потоку за умови, що прийняті
спеціальні заходи, які унеможливлюють пошкодження кабелів і проводів аварійного освітлення при несправності кабелів і проводів робочого освітлення.
Вказані лінії можуть спільно прокладатись в корпусах і штангах багатолампових світильників.
5.46 Забороняється прокладання від поверхового щитка в одній трубі, загальному коробі або каналі та інших конструкціях групових мереж, що живлять різні квартири.
5.47 N-провідники повинні прокладатися спільно з фазними провідниками в одній трубі при застосуванні металевих труб, а в кабелях і багатожильних проводах знаходитись у спільній оболонці з фазними провідниками.
5.48 Електричні мережі в вибухо- і пожежонебезпечних зонах повинні виконуватись згідно з вимогами розділів 4 і 5 ДНАОП 0.00-1.32.
5.49 У місцях проходу кабелів і проводів крізь стіни, перегородки, міжповерхові перекриття необхідно забезпечити можливість заміни проводки. Для цього прохід повинен виконуватись у трубі чи коробі або в будівельних конструкціях повинні передбачатись отвори. Порожнини в місцях проходу, а також між кабелями, проводами і трубою або коробом слід закласти масою, що легко виймається і забезпечує ту ж вогнестійкість, що й елементи конструкції будівлі.
Монтаж електропроводки не повинен зменшувати експлуатаційні якості будівельних конструкцій і пожежну безпеку. Ніяка електропроводка не може проходити крізь несучі елементи конструкцій будівлі, якщо цілісність цих несучих елементів конструкції будівлі не може бути забезпечена після монтажу електропроводки.
5.50 Незахищені ізольовані проводи зовнішньої електропроводки повинні бути розміщені і відгороджені таким чином, щоб вони були недоступні з місць, де можливе часте перебування людей, наприклад, з балконів або з ґанку.
5.51 Відкрите прокладання незахищених ізольованих проводів на роликах і ізоляторах повинно викопуватись на висоті не менше ніж 2 м.
Висота відкритого прокладання захищених ізольованих проводів і кабелів, які прокладаються в трубах і коробах, плінтусах з каналами для електропроводок, а також спусків до вимикачів, розеток, пускової апаратури, щитків і світильників, які встановлюються на стінах, не нормується.
5.52 Виводи електропроводки із підготовки підлоги до технологічного обладнання, яке установлено на відстані від стіни приміщення, рекомендується виконувати в металевих тонкостінних трубах.
Електрообладнання
5.53 Усе електрообладнання, що застосовується в електроустановках, повинно відповідати вимогам відповідних стандартів, у т.ч. стандартів щодо вимог безпеки. Електрообладнання необхідно вибирати з урахуванням:
а) максимальної напруги в робочому режимі (середньоквадратичне значення для змінного струму), а також імовірних перенапруг;
б) максимального струму в робочому режимі (середньоквадратичне значення для змінного струму), а також імовірного струму для аварійних умов і тривалості його протікання в функції часу спрацювання захисних пристроїв за наявності таких;
в) частоти, якщо вона впливає на характеристики обладнання;
г) потужності, з урахуванням коефіцієнта навантаження та нормальних умов експлуатації;
д) умов монтажу (механічні навантаження, умови навколишнього середовища).
5.53.1 Електрообладнання не повинно шкідливо впливати на інше обладнання і мережу живлення в нормальних умовах, включаючи комутацію. При цьому необхідно враховувати:
а) коефіцієнт потужності (cos );
б) пусковий струм;
в) несиметричність по фазах;
г) гармоніки;
д) параметри, що визначають електромагнітну сумісність, у т.ч. із засобами охоронно-пожежної сигналізації;
е) радіоперешкоди.
5.54 Електробладнання, яке установлюється приховано, слід розміщувати в коробках, спеціальних кожухах або в отворах залізобетонних панелей, що утворені при виготовленні панелей. З'єднувальні і відгалужувальні коробки, протяжні ящики повинні бути виготовлені з негорючих або важкогорючих матеріалів. Металеві елементи повинні бути захищені від корозії. Дозволяється застосовувати з'єднувальні або відгалужувальні коробки із горючих матеріалів за умови їх замонолічування в будівельних конструкціях. При цьому застосування горючих матеріалів для виготовлення кришок коробок не допускається.
Штепсельні розетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати можуть бути установлені на горючі основи (конструкції) лише з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу завтовшки не менше ніж 3 мм, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 10 мм.
5.55 Штепсельні розетки для переносних електроприймачів з частинами, які підлягають заземленню, повинні мати захисний контакт для приєднання РЕ-провідника. При цьому конструкція розетки повинна виключати можливість використання струмопровідних контактів в якості контактів, призначених для захисною заземлення.
З'єднання між заземлюючими контактами вилки і розетки повинно відбуватись до того, як ввійдуть у стикання струмопровідні контакти. Порядок виключення повинен бути протилежним.
Конструкція розеток і вилок не повинна допускати включення в розетку тільки одного полюса двополюсної вилки, а також одного чи двох полюсів триполюсної вилки.
5.56 Штепсельні розетки, що установлюються в квартирах, житлових кімнатах гуртожитків, а також у приміщеннях дитячих закладів, повинні мати захисне пристосування, що автоматично закриває гнізда штепсельної розетки при витягнутій вилці.
5.57 У приміщеннях архівів, книгосховищ, музеїв, галерей роз'єднувачі для підключення пилососів повинні бути улаштовані таким чином, що унеможливлює підключення електронагрівальних приладів.
5.58 Штепсельні розетки повинні установлюватися в місцях, зручних для використання з урахуванням розміщення меблів.
У житлових кімнатах квартир і гуртожитків необхідно установлювати не менше ніж одну штепсельну розетку на струм до 10А на кожні повні і неповні 6 м2 площі кімнати, в коридорах квартир - не менше ніж одну штепсельну розетку на кожні повні і неповні 10 м2 коридору. Кілька розеток, установлених в одному корпусі або в одному блоці слід розглядати як одну розетку.
Кількість і розташування штепсельних розеток па кухні визначається плануванням кухні, розміщенням кухонного електроустаткування та електроприладів. Мінімальна кількість штепсельних розеток - 5 штук.
Для підключення стаціонарної однофазної електроплити слід встановлювати штепсельну розетку на струм 40А з захисним контактом для приєднання РЕ-провідника. Живлення цієї розетки слід здійснювати окремою лінією від квартирного щитка. Величину розрахункового навантаження рекомендується приймати 7 кВт.
5.59 Установлення штепсельних розеток у коморах квартир, у ванних кімнатах, душових та мильних приміщеннях лазень, у приміщеннях з нагрівачем для саун (далі за текстом - саунах), а також у пральних приміщеннях пралень не допускається, за винятком ванних кімнат квартир і номерів готелів (див. 5.60) та гладильних комірок квартир і готелів.
5.60 У ванних і душових приміщеннях повинно використовуватись тільки те електрообладнання, яке спеціально призначене для установлення у відповідних зонах згідно з додатком Л. Електрообладнання повинно мати ступінь захисту по воді згідно з ГОСТ 14254 не нижче:
а) у зоні 0 - ІРХ7;
б) у зоні 1 - ІРХ5;
в) у зоні 2 - ІРХ4 (ІРХ5 - у ваннах загального користування);
г) у зоні 3 - ІРХ1 (ІРХ5 - у ваннах загального користування).
У зоні 0 допускається встановлення електроприладів, призначених тільки для застосування у ванні з використанням системи БННН або ЗННН при номінальній напрузі, що не перевищує 12В (див. 12.2).
У зоні 1 можуть установлюватися тільки водонагрівачі.
У зоні 2 можуть установлюватися тільки водонагрівачі та світильники класу II за ГОСТ 12.2.007.0.
У зонах 1 і 2 можуть установлюватися вимикачі, які приводяться в дію за допомогою шнура за умови, що вони відповідають вимогам ГОСТ 7397.0.
У зоні 3 можуть установлюватися вимикачі та штепсельні розетки. Штепсельні розетки повинні приєднуватись до мережі через індивідуальні розподілювальні трансформатори відповідно до ГОСТ 30331.3 або бути підключені до джерела живлення системи БННН чи ЗННН відповідно до ГОС'Т 30331.3, або захищатись ПЗВ (див. 12.14).
Будь-які вимикачі та штепсельні розетки повинні розміщуватись на відстані не менше ніж 0,6 м від дверного прорізу душової кабіни, виготовленої заводським способом.
Нагрівальні елементи, закладені в підлогу і призначені для обігрівання приміщень, можуть бути установлені у всіх зонах за умови, що вони покриті металевою сіткою або заземленою металевою оболонкою і приєднані до системи зрівнювання потенціалів (див. 12.30).
5.61 У саунах електрообладнання повинно мати ступінь захисту не нижче ніж ІР24 згідно з ГОСТ 14254.
5.62 У кабінетах і лабораторіях шкіл штепсельні розетки на столах учнів, а також лабораторні щитки повинні бути підключені через вимикач, що установлюється на столі викладача. Лінії живлення штепсельних розеток слід підключати через розділювальний трансформатор або захищати ПЗВ.
5.63 В актових і спортивних залах, конференц-залах, вестибюлях, холах, коридорах і інших приміщеннях необхідно передбачати штепсельні розетки для підключення прибиральних механізмів. Штепсельні розетки слід установлювати на відстані, що забезпечує можливість використання прибиральних механізмів з провідником живлення до 15 м. Можна установлювати одну штепсельну розетку на кілька приміщень, якщо вказана довжина провідника забезпечує прибирання кожного приміщення.
5.64 Штепсельні розетки для приєднання переносних світильників слід передбачати в приміщеннях, де є технологічне обладнання, для ремонту якого недостатньо загальною освітлення.
В приміщеннях майстерень з обробки металу і деревини, приміщеннях ремонту і зарядки акумуляторів, у механічних сушильно-гладильних відділеннях, холодильних станціях. електрощитових, теплових пунктах, бойлерних, насосних, машинних відділеннях ліфтів, технічних поверхах, приміщеннях венткамер і кондиціонування повітря для переносного освітлення повинна прийматись напруга 40 (36) В.
Напруга 12В для переносного освітлення повинна прийматись у відділеннях механізованого прання та інших приміщеннях з мокрим технологічним процесом.
5.65 Штепсельні розетки, що встановлюються в складських приміщеннях, які замикаються і містять горючі матеріали або матеріали в горючій упаковці, повинні мати ступінь захисту відповідно до розділу 5 ДНАОП 0.00-1.32.
5.66 Штепсельні розетки повинні установлюватися:
а) у приміщеннях виробничого призначення на висоті 0,8-1 м від рівня підлоги. При підводі проводів зверху допускається установлювання на висоті до 1,5 м;
