3.4.8 Оформлення результатів випробувань
Результати випробувань оформлюють протоколом випробувань, в якому вказують:
Рисунок 3 - Пример построения диаграммы за висимости массовой воздухопроницаемости G от перепада давления Р
3.4.6 Обязательными характеристиками испытываемого образца являются:
- массовая воздухопроницаемость при перепаде давления 10 Па;
- объемная воздухопроницаемость при перепаде давления 100 Па;
- показатель режима фильтрации;
- номер класса воздухопроницаемости.
3.4.7 Показатели воздухопроницаемости однотипных с испытанным образцом конструкций оконных блоков (изделия типоразмер-ного ряда) допускается устанавливать пропорционально отношению (Lоб/Sоб):(Lбл/Sбл),
где Lоб и Lбл - соответственно длины притворов испытываемого образца и однотипного оконного блока;
Sоб і Sбл - соответственно площади створчатых элементов испытываемого образца и однотипного оконного блока.
3.4.8 Оформление результатов испытаний
Результаты испытаний оформляют протоколом испытаний, в котором указывают:
ДСТУ Б В.2.6-18-2000 (ГОСТ 26602.2-99) с.11
Примітка. В тих випадках, коли лінія фактичних замірів, що розташована у полі якого-небудь класу (наприклад, класу В), на локальній ділянці заходить у поле нижнього класу (наприклад, класу Г), випробуваному зразку надають номер нижчого класу повітропроникності. У випадку, якщо повітропроникність зразка перевищує границю класу Д, літерне позначення класу зразку не надають.
Рисунок 4 - Приклад побудови діаграми залежності об'ємної повітропроникності Q1 від перепаду тиску Р
- найменування, юридичну адресу і номер атестата акредитації випробувального центру (лабораторії), що проводив випробування;
- найменування, юридичну адресу організації-замовника випробувань;
- найменування, юридичну адресу організації-виготовлювача випробуваної продукції;
- найменування випробуваної продукції і нормативного документа, що регламентує вимоги до її якості;
Примечание. В тех случаях, когда линия фактических замеров, расположенная в поле какого-либо класса (например, класса В), на локальном участке заходит в поле низшего класса (например, класса Г), испытываемому образцу присваивают номер низшего класса воздухопроницаемости. В случае, если воздухопроницаемость образца превышает границу класса Д, буквенное обозначение класса образцу не присваивают.
Рисунок 4 - Пример построения диаграммы зависимости объемной воздухопроницаемости Q1 от перепада давления Р
- наименование, юридический адрес и номер аттестата аккредитации испытательного центра (лаборатории), проводившего испытания;
- наименование, юридический адрес организации-заказчика испытаний;
- наименование и юридический адрес организации-изготовителя испытываемой продукции;
- наименование испытываемой продукции и нормативного документа, регламентирующего требования к ее качеству;
ДСТУ Б В.2.6-18-2000 (ГОСТ 26602.2-99) с.12
- опис випробуваних зразків продукції (габаритні розміри зразків, схема відчинення, конструкція притулу, число рядів ущільнювальних прокладок тощо);
- дату надходження зразків у випробувальний центр (лабораторію);
- номер реєстрації зразків у випробувальному центрі (лабораторії);
- дату випробувань зразків;
- дані результатів випробувань згідно з 3.4.2-3.4.5; 3.4.7;
- характеристики зразків згідно з 3.4.6;
- підписи керівника випробувального центру (лабораторії) і випробувача, печатка.
4 МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОПРОНИКНОСТІ
Метод визначення водопроникності складається у встановленні границі водонепроникності випробуваного зразка в умовах імітації дощового впливу на нього визначеною кількістю води при заданих стаціонарних перепадах тиску.
4.1 Випробувальне обладнання та засоби контролю
4.1.3 Випробувальне обладнання та засоби контролю приймають згідно з 3.1 з такими доповненнями:
- дощувальний пристрій, що дозволяє підтримувати під час випробування на всій поверхні зразка суцільну водяну плівку. Пропускна здатність дощувального пристрою повинна бути розрахована із умови забезпечення подачі води на 1 м2 контрольної поверхні зразка (2+0,5) л за хвилину;
- термометр для вимірювання температури води з границею вимірювання (0 - 50)°С з похибкою ±1°С;
- регулятор витрати та лічильник води з пропускною здатністю більше 3,0 м3/год і порогом чутливості не більше 0,05 м3/год.
4.1.2 Різні способи дощування та опис обладнання, що застосовується для цього, наведеш у додатку А.
4.2 Порядок підготовки до випробування
4.2.1 Перед початком проведення випробувань складають програму випробувань, в якій повинні бути відображені значення
- описание испытываемых образцов продукции (габаритные размеры образцов, схема открывания, конструкция притвора, число рядов уплотняющих прокладок и др.);
- дату поступления образцов в испытательный центр (лабораторию);
- номер регистрации образцов в испытательном центре (лаборатории);
- дату испытаний образцов;
- данные результатов испытаний по 3.4.2-3.4.5; 3.4.7;
- характеристики образцов по 3.4.6;
- подписи руководителя испытательного центра (лаборатории) и испытателя, печать.
4 МЕТОД ОПРЕДЕЛЕНИЯ ВОДОПРОНИЦАЕМОСТИ
Метод определения водопроницаемости заключается в установлении предела водонепроницаемости испытываемого образца в условиях имитации дождевого воздействия на него определенным количеством воды при заданных стационарных перепадах давления.
4.1 Испытательное оборудование и средства контроля
4.1.1 Испытательное оборудование и средства контроля принимают по 3.1 со следующими дополнениями:
- дождевальное устройство, позволяющее поддерживать во время испытания на всей поверхности образца сплошную водяную пленку. Пропускная способность дождевального устройства должна быть рассчитана из условия обеспечения подачи воды на 1 м2 контрольной поверхности образца (2+0,5) л в минуту;
- термометр для измерения температуры воды с пределом измерения (0 - 50)°С с погрешностью ±1°С;
- регулятор расхода и счетчик воды с пропускной способностью более 3,0 м3/год и порогом чувствительности не более 0,05 м3/год.
4.1.2 Различные способы дождевания и описание применяемого для этого оборудования указаны в приложении А.
4.2 Порядок подготовки к испытанию
4.2.1 Перед началом проведения испытаний составляют программу испытаний, в которой должны быть отражены значения
ДСТУ Б В.2.6-18-2000 (ГОСТ 26602.2-99) с.13
Рисунок 5 - Приклади побудови графіків випробувань віконних блоків на водопроникність для кінцевого контрольного тиску 300 і 700 Па
Рисунок 5 - Примеры построения графиков испытаний оконных блоков на водопроницаемость для конечного контрольного давления 300 и 700 Па
кінцевого контрольного тиску і уточнений графік перепадів тиску.
4.2.2 Порядок підготовки до проведення випробування, включаючи відбір зразків, аналогічний наведеному у 3.2.1 з такими доповненнями:
- температура води для дощування повинна бути від 8 до 20°С;
- форсунки дощувального пристрою розташовують у камері таким чином, щоб зовнішня поверхня зразка зрошувалась рівномірно і повністю;
- пропускна здатність дощувального пристрою повинна бути відрегульована згідно з умовами 4.1.1.
4.2.3 Перед випробуванням віконного блока проводять пробне включення дощувального пристрою і впевнюються у правильності розташування форсунок, після цього зразок протирають і провадять попередній вплив на зразок трьома імпульсами заданого тиску згідно з 3.2.7 (рисунок 5).
конечного контрольного давления и уточненный график перепадов давления.
4.2.2 Порядок подготовки к проведению испытания, включая отбор образцов, аналогичен приведенному в 3.2.1 со следующими дополнениями:
- температура воды для дождевания должна быть от 8 до 20°С;
- форсунки дождевального устройства располагают в камере таким образом, чтобы наружная поверхность образца орошалась равномерно и полностью;
- пропускная способность дождевального устройства должна быть отрегулирована согласно условиям 4.1.1.
4.2.3 Перед испытанием оконного блока проводят пробное включение дождевального устройства и убеждаются в правильности расположения форсунок, после этого образец протирают и производят предварительное воздействие на образец тремя импульсами заданного давления согласно 3.2.7 (рисунок 5).
ДСТУ Б В.2.6-18-2000 (ГОСТ 26602.2-99) с.14
Після зняття тиску стулчасті елементи зразка п'ять разів відчиняють і зачиняють, перевіряючи його справність і готовність до випробування. При виявленні у конструкції зразка порушень, які не можна усунути, його знімають з випробувань, про що робиться відмітка у протоколі випробування.
4.2.4 У випадку випробувань зразків, які пройшли попередні випробування на повітропроникність або надійність віконних приладів, попередній вплив на зразок тиском допускається не провадити.
4.3 Порядок проведення випробування
4.3.1 Випробування починають через 15 хв після закінчення циклів попереднього впливу на зразок заданим тиском згідно з 4.2.3.
Випробування проводять шляхом безперервного дощування зразка при одночасній зміні перепадів тиску у відповідності з градацією, що наведена у таблиці 2.
После снятия давления створчатые элементы образца пять раз открывают и закрывают, проверяя его исправность и готовность к испытанию. При обнаружении неустранимых нарушений в конструкции образца его снимают с испытаний, о чем делается отметка в протоколе испытания.
4.2.4 В случае испытаний образцов, прошедших предварительные испытания на воздухопроницаемость или надежность оконных приборов, предварительное воздействие на образец давлением допускается не производить.
4.3 Порядок проведения испытания
4.3.1 Испытания начинают спустя 15 мин после окончания циклов предварительного воздействия на образец заданным давлением согласно 4.2.3.
Испытание проводят путем непрерывного дождевания образца при одновременном изменении перепадов давления в соответствии с градацией, приведенной в таблице 2.
Таблиця 2 - Значення перепадів тиску і час їх впливу
Таблица 2 - Значения перепадов давления и время их воздействия
Перепад тиску, Перепад давления, |
Па |
Час впливу, хв Время воздействия, мин |
|
20 |
|
10 |
|
30 |
|
10 |
|
50 |
|
5 |
|
100 |
|
5 |
|
150 |
|
5 |
|
200 |
|
5 |
|
300 |
|
5 |
|
Далі з інтервалом Далее с интервалом |
100 |
5 |
для кожного інтервалу для каждого интервала |
Приклади побудови графіків випробувань для кінцевого контрольного тиску 300 і 700 Па наведені на рисунку 5.
4.3.2 Випробування проводять до контрольного кінцевого перепаду тиску, що встановлений у програмі випробувань (якщо не відбувається наскрізне проникнення води крізь зразок під час випробування).
4.3.3 При виявленні наскрізного проникнення води крізь зразок випробування припиняють і фіксують у протоколі випробування перепад тиску, при якому відбулось протікання, час, що пройшов від початку випробування, і місце, в якому відбулося проникнення води.
Примеры построения графиков испытаний для конечного контрольного давления 300 и 700 Па приведены на рисунке 5.
4.3.2 Испытание проводят до контрольного конечного перепада давления, установленного в программе испытаний (если не происходит сквозного проникновения воды через образец во время испытания).
4.3.3 При обнаружении сквозного проникновения воды через образец испытание прекращают и фиксируют в протоколе испытания перепад давления, при котором произошла протечка, время, прошедшее с начала испытания, и место, в котором произошло проникновение воды.
ДСТУ Б В.2.6-18-2000 (ГОСТ 26602.2-99) с.15
4.4 Правила обробки і оформления результатів випробування
4.4.1 Установлюють значення границі водонепроникності згідно з 4.3.3.
Місця проникнення води у зразок, шляхи її руху всередині зразка і місця виходу із зразка зазначають на кресленні зразка.
4.2.2 У залежності від значення границі водонепроникності класифікують зразок, виходячи з умови, що протікання не повинне наступати при:
- 600 Па - для зразка класу А;
- 500 “ - “ “ “ Б;
- 400 “ - “ “ “ В;
- 300 “ - “ “ “ Г;
- 150 “ - “ “ “ Д.
У випадку, якщо границя водонепроникності має значення нижче 150 Па, літерне позначення класу зразку не надають.
4.4.3 Оформлення результатів випробувань
Результати випробувань оформлюють протоколом випробувань, в якому вказують:
- найменування, юридичну адресу і номер атестата акредитації випробувального центру (лабораторії), що проводив випробування;