.
Приведене критичне поперечне нормальне напруження у,cr,ef у другій пластинці слід визначати згідно з формулою (12), при цьому слід приймати: = 1; z – відповідно до табл. 8; – відповідно до табл. 6 при р= 0,35.
5.3 Приведене критичне дотичне напруження xу,cr,еf слід визначати згідно з формулою (13), при цьому для першої пластинки замість коефіцієнта затиснення має бути прийнятий коефіцієнт , для другої пластинки – =1.
6 Розрахунок стійкості пластинок стінки суцільних елементів, що згинаються і які мають поперечні ребра і декілька поздовжніх ребер жорсткості, слід виконувати:
першої пластинки – між поясом і найближчим ребром – згідно з формулою (14) і згідно з формулами (11), (15) і (13) для х,cr,ef, у,cr,ef, txу,cr,еf відповідно;
для наступних стиснутих пластинок – згідно з формулами для першої пластинки, приймаючи коефіцієнт защемлення = 1;
для стиснено-розтягнутої пластини – згідно з формулою (10), приймаючи 1= 1, і згідно з формулами (11), (15) і (13) для х,cr,ef, у,cr,ef, txу,cr,еf як для другої пластинки згідно з 5;
Розрахунок стійкості пластинки розтягнутої зони стінки слід виконувати за формулою
(16)
де у,cr,, tху,cr, – критичні поперечне нормальне і дотичне напруження, визначувані за у,cr,ef,, tху,cr,еf відповідно до вказівок п. 4, при цьому приведене критичне поперечне нормальне напруження у,cr,ef необхідно визначати за формулою
(17)
де – коефіцієнт, що приймається відповідно до табл. 13.
Приведене критичне дотичне напруження txy,cr,еf, слід визначати:
для пластинки, пов'язаною з розтягнутим поясом, – за формулою
(18)
для проміжної розтягнутої пластинки – за формулою
(19)
де d – менша сторона відсіку (а або hef);
1 – коефіцієнт, приймається таким, що дорівнює при а> hеf і 1/m при а <hеf.
Таблиця 13
Тип пластинки |
Величина коефіцієнта при a/hef |
|||||||
0,4 |
0,5 |
0,6 |
0,7 |
0,8 |
1,0 |
1,5 |
2,0 |
|
Що прилягає до розтягнутого поясу |
1240 |
1380 |
1520 |
1650 |
1820 |
2240 |
3860 |
6300 |
Проміжна |
920 |
970 |
1020 |
1060 |
1100 |
1190 |
1530 |
2130 |
Примітка: a і hefслід визначати відповідно до табл. 1 |
7 Розрахунок стійкості пластинок стінки суцільних елементів, згинаних (балки жорсткості прогонової будови розпірної системи або арки пілона) при стиснені перерізу по всій висоті слід виконувати за формулою
, (20)
де х – максимальне поздовжнє нормальне напруження на границі пластинки від поздовжньої сили N і згинального моменту Мт, прийманого відповідно до п.2.
1 – коефіцієнт, що визначається відповідно до табл. 2;
у, ху – поперечне нормальне і середнє дотичне напруження, що вираховуються згідно з п.2;
sх,cr,, sу,cr,,tху,cr – критичні напруження, що визначаються за sх,cr,еf,sу,cr,еf, tху,cr,еf відповідно до вказівок 4.
При дії на частині висоти перерізу розтягувальних напружень розрахунок слід виконувати як для стінки суцільних згинаних елементів (див. 4-6).
Таблиця 1
Розташування розрахункового перетину та характеристика конструкцій |
Коефіцієнт для марок сталі |
|
що мають нормативну міцність за границею текучості менше ніж 300 МПа |
що мають нормативну міцність за границею текучості 300 і більше МПа |
|
1. По основному металу після дробеметного очищення або з неопрацьованої прокатної поверхні в деталях з прокатними або обробленими фрезеруванням, обструговуванням крайками в перерізах поза звареними швами і болтами |
1,0 |
1,0 |
2. Те ж, с крайками, обрізаними газовим машинним різанням: |
|
|
а) нормальної якості |
1,1 |
1,2 |
б) чистовою (змив-процес, різання з кисневою завісою, киснево-плазменна) |
1,0 |
1,0 |
3. По основному металу деталей у перерізах: |
|
|
а) нетто за сполучними болтами складених елементів, а також біля вільних отворів (рис.1) б) нетто в отворі з поставленим у нього високоміцним болтом, затягнутим на нормативне зусилля (рис.2) |
1,3 1,1 |
1,5 1,3 |
в) брутто по першому ряду високоміцних болтів у прикріпленні фасонки до поясів, що не стикуються у даному вузлі суцільних балок і елементами решітчастих ферм (рис.3) |
1,3mf |
1,5 mf |
г) те ж, у прикріпленні до вузла в стику двостінчатих елементів, в яких: |
|
|
безпосередньо перекрита частина перерізу становить, %, не менше: 80 загальної площі перерізу, в тому числі при двосторонніх накладках – 60 (рис. 4) |
1,4 mf |
1,6 mf |
безпосередньо перекрита частина перерізу становить, %, не менше: 60 загальної площі перерізу, у тому числі при двосторонніх накладках – 40 (див. рис.4) |
1,5 mf |
1,7 mf |
д) те ж, у прикріпленні до вузла або в стику з однобічними накладками двостінчатих елементів, у яких безпосередньо перекрита частина перерізу становить (рис. 5), % загальної площі перерізу |
|
|
60 і більше |
1,6 mf |
1,8 mf |
менше 60 |
1,7 mf |
1,9 mf |
е) те ж, у прикріпленні до вузла або в стику з однобічними накладками одностінчатих елементів (рис. 6) |
2,2 mf |
2,5 mf |
4. По основному металу деталей у перерізі по границі неопрацьованого стикового шва з підсиленням, що має плавний перехід (при стикуванні листів однакової товщини і ширини) |
1,5 |
1,8 |
5.По основному металу деталей у перерізі по зоні переходу до стикового шва, обробленого в цьому місці абразивним кругом або фрезою при стикуванні листів: |
|
|
а) однакової товщини і ширини |
1,0 |
1,0 |
б) різної ширини в перерізі за більш вузьким листом |
1,2 |
1,4 |
в) різної товщини в перерізі за більш тонким листом |
1,3 |
1,5 |
г) різної товщини і ширини в перерізі за листом з меншою площею |
1,6 |
1,9 |
6. По основному металу елемента, що закріплюється внапуск, у перерізі по границі лобового кутового шва: |
|
|
а) без механічної обробки цього шва при відношенні його катетів (при напрямку більшого катета уздовж зусилля) |
2,3 |
3,2 |
б) те ж, при відношенні катетів |
2,7 |
3,7 |
в) при механічній обробці цього шва і відношенні катетів |
1,2 |
1,4 |
г) те ж, при відношенні катетів |
1,6 |
1,9 |
7. По основному металу елемента, що прикріплюється вперепуск фланговими кутовими швами, у перерізах по кінцях цих швів незалежно від їхньої обробки |
3,4 |
4,4 |
8. По основному металу розтягнутих поясів балок і елементів ферм у перерізі по границі поперечного кутового шва, що прикріплює діафрагму або ребро жорсткості: |
|
|
а) без механічної обробки шва, але при наявності плавного переходу від шва до основного металу при зварюванні: |
|
|
ручному |
1,6 |
1,8 |
напівавтоматичному під флюсом |
1,3 |
1,5 |
б) при механічній обробці шва фрезою |
1,0 |
1,1 |
9. Переріз складених елементів з листів, з'єднаних безперервними поздовжніми швами, звареними автоматом, при дії зусилля уздовж осі шва |
1,0 |
1,0 |
10. По основному металу елементів у місцях, де обриваються деталі: |
|
|
а) фасонки, що приварюються встик до крайок поясів балок ферм або втавр до стінок і поясів балок, а також до елементів ферм, при плавній криволінійній формі і механічній обробці переходу фасонки до пояса, при повному проплавленні товщини фасонки |
1,2 |
1,4 |
б) обидва пояси на стінці двотаврового перерізу за умови поступового зменшения до місця обриву ширини і товщини пояса, приєднання стінки до поясів на кінцевій ділянці з повним проплавленням і механічною обробкою переходу поясів до стінки |
1,3 |
1,6 |
в) один лист пакета пояса зварної балки при зменшенні до місця обриву товщини з ухилом не крутіше 1:8 і ширини листа зі зведенням її нанівець з ухилом не крутіше 1:4 і з механічною обробкою кінців швів |
1,2 |
1,4 |
г) накладна деталь для посилення послабленого отворами перерізу елемента (компенсатор послаблення) при симетричному зменшенні її ширини зі зведенням нанівець з ухилом не крутіше 1:1 і з механічною обробкою кінців швів |
1,2 |
1,4 |
11. По основному металу елементів проїзної частини в перерізах за крайнім рядом високоміцних болтів у прикріпленні: |
|
|
а) діагоналі поздовжніх в'язей до нижнього пояса поздовжньої балки, а також „рибки" до нижнього пояса поперечної балки |
1,1 |
1,3 |
б) фасонки горизонтальної діафрагми до нижнього пояса поздовжньої балки |
1,3 |
1,5 |
в) „рибки" до верхнього пояса поздовжньої балки |
1,6 |
1,8 |
12.По осі стикового шва з повним проплавлением кореня шва: |
|
|
а) при автоматичному і напівавтоматичному зварюванні під флюсом і ручному зварюванні з контролем за допомогою ультразвукової дефектоскопії (УЗД) б) те ж без контролю УЗД |
1,0 1,2 |
1,0 1,4 |
13. За розрахунковим перерізом кутового шва: |
|
|
а) лобового шва, виконаного зварюванням: |
|
|
ручним |
2,3 |
3,2 |
автоматичним і напівавтоматичним під флюсом |
1,9 |
2,4 |
б) флангового шва |
3,4 |
4,4 |
в) поздовжнього з’єднувального шва складеного елемента на ділянці його прикріплення до вузла при безпосередньому перекритті стиковими накладками або вузловими фасонками лише частини перерізу |
1,5 |
1,7 |
г) поздовжнього поясного шва балки |
1,7 |
1,9 |
14. По основному металу листа настилу ортотропної плити в зоні переходу до монтажного стикового шва, виконаного однобічним автоматичним зварюванням під флюсом: |
|
|
а) з накладенням першого шару ручним зварюванням на флюсомідній підкладці без механічної обробки підсилення |
2,4 |
2,7 |
б) те ж, із механічною обробкою підсилення зі зворотної сторони стику |
1,6 |
1,8 |
в) на склотканево-мідній підкладці із застосуванням гранульованої металохімічної присадки без механічної обробки підсилення |
1,5 |
1,65 |
15. По основному металу листа настилу ортотропної плити в зоні переходу до стельового кутового шва його монтажного з'єднання з поясом головної балки або ферми перепуском: |
|
|
а) виконаному ручним зварюванням |
6,4 |
7,1 |
б) те ж, із застосуванням монтажної смугової вставки, що приварюється встик до крайок ортотропних плит, що прикріплюються перепуском до поясу балки |
3,8 |
4,2 |
16. По основному металу листа настилу ортотропної плити в зоні переходу до його монтажного стикового з'єднання з поясом головної балки або ферми, виконаному однобічним автоматичним зварюванням під флюсом |
|
|
а) з накладенням першого шару ручним зварюванням на флюсомідной підкладці з механічною обробкою підсилення зі зворотнього боку стика при однаковій товщині зі стиковуваними листами |
1,6 |
1,8 |
б) теж, при різній товщині литстів, що стикуються |
1,8 |
2,0 |
в) на склотканево-мідній підкладці із застосуванням металевохімічної присадки, без механічної обробки підсилення при однаковій товщині стикованих листів |
1,5 |
1,65 |
г) те ж, при різній товщині стиковуваних листів |
1,7 |
1,9 |
17. По основному металу в зоні вузла перетинання поздовжнього ребра ортотропної плити з поперечним в одноярусній ортотропній плиті: |
|
|
а) поздовжнє ребро проходить через V-подібний виріз з викружками на кінці радіусом 15-20 мм у стінці поперечного ребра і приварене до неї з однієї сторони двома кутовими швами |
2,2 |
2,4 |
б) поздовжнє ребро проходить через виріз у стінці поперечного ребра й в опорній пластинці і приварено до неї кутовими швами |
1,3 |
1,5 |
18. Те ж, у двох'ярусній ортотропній плиті |
|
|
а) таврове поздовжнє ребро з'єднується з поперечними високоміцними болтами через отвори, просвердлені в полиці поздовжнього і поясі поперечного ребер |
1,2 |
1,3 |
б) таврове поздовжнє ребро з'єднується з поперечними спеціальними притисками |
1,1 |
1,2 |
19. По основному металу листа настилу і поздовжніх ребер ортотропної плити по границі швів у зоні суцільнозварного монтажного поперечного стику ортотропної плити |
|
|
а) при суміщених в одному перерізі стиках листа настилу та поздовжніх ребер без механічної обробки підсилення швів |
2,2 |
2,5 |
б) з рознесеними від стику листа настилу стиками поздовжніх ребер без механічної обробки підсилення настилу стиками поздовжнього ребра, без механічної обробки підсилення швів |
2,2 |
2,4 |
в) з рознесеними від стику листа настилу обробленими стиками поздовжнього ребра, з механічною обробкою підсилення зі зворотнього боку стику листа настилу |
2,1 |
2,3 |
20. Те ж, у комбінованому стику – зварного листа настилу, болтовому в ребрах: |
|
|
а) із влаштуванням прямокутних округлених вирізів у поздовжніх ребрах, без повного проплавлення їхніх кінцевих ділянок, без механічної обробки підсилення стикового шва листа настилу |
2,8 |
3,1 |
б) із влаштуванням їхніх кінцевих ділянок, з механічною обробкою підсилення шва з оброблених напівкруглих викружок у поздовжніх ребрах, з повним проплавленням зворотнього боку настилу |
2,1 |
2,3 |
в) з обривом поздовжніх ребер поблизу стику листа настилу і постановкою вставки між їхніми торцями, без механічної обробки підсилення стикового шва листа настилу |
1,9 |
2,1 |