Г.2.4.3 Для вікон теплозасвоєння приблизно дорівнює нулю, а величину коефіцієнта тепло-поглинання слід прийняти за формулою, наведеною у СНіП ІІ-3
BF=1/(1,08∙RF) =1/(1,08∙0,5) = 0,018 Вт/( м2 ∙ 0С).
Г.2.4.4 При розрахунках підлоги і стелі принциповим є те, що ці огороджувальні конструкції несиметричні і серединою вважається половина теплової інерції 0,5D всієї огороджувальної конструкції (s = 0).
Г.2.4.5 Для подальших розрахунків приймаємо товщину акумуляційного шару ть= 0,1 м (рисунок 4.1).
Г.2.4.6 Визначаємо коефіцієнт теплозасвоєння внутрішньої поверхні підлоги як міжповерхового перекриття.
Результати проміжних розрахунків наведені у таблиці Г.5.
Таблиця Г.5 - Підлога як міжповерхове перекриття загальною площею 12м2
(проміжні розрахунки)
№ |
Матеріал шару |
Расчетные величины |
|||||
δ, м |
λ, Вт/(м2∙ 0С) |
s, Вт/( м2∙ 0С) |
R, Вт/( м2∙ 0С) |
Di=Ri∙si |
∑Di=∑Ri∙si (у порядку зростання) |
||
1 |
Лицьове покриття |
0,002 |
0,33 |
7,52 |
0,006 |
0,045 |
0,045 |
2 |
Підоснова |
0,004 |
0,05 |
0,92 |
0,085 |
0,078 |
0,123 |
3 |
Клеюча мастика |
0,001 |
0,17 |
4,56 |
0,006 |
0,027 |
0,150 |
4 |
Акумуляційний шар |
0,100 |
1,74 |
11,09 |
0,058 |
0,640 |
0,790 |
5 |
Стяжка (цементно-піщана) |
0,030 |
0,93 |
11,09 |
0,032 |
0,350 |
1,140 |
6 |
ППС |
0,030 |
0,04 |
0,82 |
0,730 |
0,600 |
1,740 |
7 |
Плита перекриття |
0,140 |
1,74 |
16,77 |
0,080 |
1,350 |
3,080 |
Г.2.4.7 Оскільки половина суми величин теплових інерцій міжповерхового перекриття дорівнює 0,5D = 0,5 ∙ 3,08 = 1,54, то умовна середина перекриття (s = 0) знаходиться у шарі ППС. Ця умовна середина перекриття віддалена від межі акумуляційного і теплоізоляційного шарів на величину D = 0,40 з термічним опором R = 0,49 (м2 ∙ 0С)/Вт, тобто на відстань 0,020 м (таблиця Г.6, п.6а).
Г.2.4.8 Коефіцієнти теплозасвоєння підлоги як міжповерхового (внутрішнього) перекриття з врахуванням s = 0 в умовній середині перекриття наведені у таблиці Г.6.
Таблиця Г.6 - Підлога як міжповерхове перекриття загальною площею 12 м2 (остаточні розрахунки)
№ |
Материал слоя |
Розрахункові величини |
Формула |
||||||
δ, м |
λ, Вт/(м2∙ 0С) |
s, Вт/( м2∙ 0С) |
R, Вт/( м2∙ 0С) |
Di=Ri∙si |
∑Di=∑Ri∙si (у порядку зростання ) |
Y, Вт/( м2∙ 0С) |
|||
1 |
Лицьове покриття |
0,002 |
0,330 |
7,52 |
0,006 |
0,045 |
0,045 |
5,34 |
Y1=(R1∙s21+ Y2)/(1+R1∙ Y2) |
2 |
Підоснова |
0,004 |
0,047 |
0,92 |
0,085 |
0,078 |
0,123 |
5,17 |
Y2=(R2∙s22+ Y3) /(1+R2∙Y3) |
3 |
Клеюча мастика |
0,001 |
0,170 |
4,56 |
0,006 |
0,027 |
0,150 |
8,76 |
Y3=(R3∙s23+ Y4) /(1+R3∙Y4) |
4 |
Акумуляційний шар |
0,100 |
1,740 |
11,09 |
0,058 |
0,640 |
0,790 |
9,11 |
Y4=(R4∙s24+ Y5) /(1+R4∙Y5) |
5 |
Стяжка (цементно-пещана) |
0,030 |
0,930 |
11,09 |
0,032 |
0,350 |
0,140 |
4,20 |
Y5=(R5∙s25+ Y6) /(1+R5∙Y6) |
6а |
ППС (шар 1) |
0,020 |
0,041 |
0,82 |
0,490 |
0,400 |
1,540 |
0,33 |
Y6=(R6∙s26+ s6б) /(1+R6∙ s6б) |
6б |
Умовна середина міжповерхового перекриття |
0 |
0 |
0 |
0 |
||||
6в |
ППС (шар 2) |
0,010 |
0,041 |
0,82 |
0,240 |
0,200 |
1,740 |
||
7 |
Плита перекриття |
0,140 |
1,740 |
16,77 |
0,080 |
1,350 |
3,090 |
Г.2.4.9 Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні стелі як міжповерхового перекриття слід розраховувати аналогічно. При цьому порядок шарів зворотний: внутрішній шар стелі відтворює зовнішню поверхню плити перекриття.
Г.2.4.10 Визначаємо положення шару різких коливань температури у стелі.
Розраховуємо показники теплової інерції за формулою (4.9), починаючи з зовнішнього шару, доки сума показників теплової інерції не стане більше одиниці. Хід розрахунку наведений у таблиці Г.7.
Таблиця Г.7 - Стеля як міжповерхове перекриття загальною площею 12 м2
(проміжні розрахунки)
№ |
Матеріал шару |
Розрахункові величини |
|||||
δ, м |
λ, Вт/(м2∙ 0С) |
s, Вт/( м2∙ 0С) |
R, Вт/( м2∙ 0С) |
Di=Ri∙si |
∑Di=∑Ri∙si (у порядку зростання) |
||
1 |
Плита перекриття |
0,140 |
1,74 |
16,77 |
0,080 |
1,350 |
1,35 |
2 |
ППС |
0,030 |
0,04 |
0,82 |
0,730 |
0,600 |
1,95 |
3 |
Стяжка (цементно-пещана) |
0,030 |
0,93 |
4,56 |
0,032 |
0,350 |
2,30 |
4 |
Акумуляційний шар |
0,100 |
1,74 |
11,09 |
0,058 |
0,640 |
2,94 |
5 |
Клеюча мастика |
0,001 |
0,17 |
11,09 |
0,006 |
0,027 |
2,97 |
6 |
Підоснова |
0,004 |
0,05 |
0,92 |
0,085 |
0,078 |
3,05 |
7 |
Лицьове покриття (ковролін) |
0,002 |
0,33 |
7,52 |
0,006 |
0,045 |
3,09 |
Г.2.4.11 Оскільки половина суми величин теплових інерцій міжповерхового перекриття дорівнює 0,5 ∙ D = 3,09 ∙ 0,5 = 1,54, то умовна середина перекриття (s = 0) знаходиться у шарі теплоізоляції (ППС). Ця умовна середина перекриття віддалена від межі плити перекриття і теплоізоляційного шару на величину D = 0,18 з термічним опором R = 0,22 (м2 ∙ 0С)/Вт, тобто на відстань 0,009 м (таблиця Г.8, п. 2а).
Г.2.4.12 Коефіцієнт теплозасвоєння стелі як міжповерхового (внутрішнього) перекриття з врахуванням .у = 0 наведений у таблиці Г.8.
Таблиця Г.8 - Стеля або підлога міжповерхового перекриття загальною площею 12 м2
№ |
Матеріал шару |
Розрахункові величини |
Формула |
||||||
δ, м |
λ, Вт/(м2∙ 0С) |
s, Вт/( м2∙ 0С) |
R, Вт/( м2∙ 0С) |
Di=Ri∙si |
∑Di=∑Ri∙si (у порядку зростання ) |
Y, Вт/( м2∙ 0С) |
|||
1 |
Лицьове покриття |
0,140 |
1,740 |
16,77 |
0,08 |
1,35 |
1,35 |
21,88 |
Y1=(R1∙s21+ Y2)/(1+R1∙ Y2) |
2а |
ППС (шар 1) |
0,009 |
0,041 |
0,82 |
0,22 |
0,18 |
1,53 |
0,82 |
Y1=(R2∙s22а+s2б) /(1+R2∙s2б) |
2б |
Умовна середина міждповерхового перекриття |
0 |
0 |
0 |
|||||
2в |
ППС (шар 2) |
0,021 |
0,041 |
0,82 |
0,51 |
0,42 |
3,04 |
Г.2.5 Виконаємо розрахунок суми добутків коефіцієнтів теплопоглинання поверхні кожної i-Ї огороджувальної конструкції на її площу. Коефіцієнт теплопоглинання Bi визначаємо за СНіП ІІ-3. Одержані дані наведені у таблиці Г.9.
Таблиця Г.9 - Розрахунок складових ∑ Fi ∙ Bi
№ |
Елементи огорожувальної конструкції |
Yi, Вт/(м2∙ 0С) |
Bi, Вт/( м2∙ 0С) |
Fi, м2 |
Fi∙Bi Вт/0С |
1 |
Зовнішні стіни |
10,46 |
5,10 |
5 |
25,50 |
2 |
Перегородки |
13,48 |
4,48 |
33 |
147,84 |
3 |
Вікна |
1,85 |
4 |
7,41 |
|
4 |
Підлога |
5,34 |
2,88 |
12 |
34,56 |
5 |
Стеля |
21,88 |
6,22 |
12 |
74,64 |
∑ Fi ∙ Bi=289,95 |
Г.2.6 Коефіцієнт нерівномірності тепловіддачі теплоакумулюючої підлоги як опалювального приладу слід визначати за рисунком 4.1, виходячи із прийнятої товщини акумуляційного шару ть= 0,1 мі значення kb= 0,292 (на рисунку позначено стрілкою). Тоді коефіцієнт нерівномірності віддачі теплоти гріючою підлогою дорівнює М =1,3.
Г.2.7 Розрахункову амплітуду коливань температури внутрішнього повітря у приміщенні визначаємо за (4.8)
Areqht= (0,7 ∙ М ∙ Qreqht)/ (∑ Fi ∙ Bi) = (0,7 ∙ 1,3 ∙ 730) / 289,95 = 2,3 0С,
де Qreqht =1,3 ∙ 561,6 =730 Вт.
Одержана величина амплітуди коливань температури внутрішнього повітря менша ніж норма, що вказана у 2.4,
Areqht = 2,3< Aht = 2,5 0С.