7.3 Особливості забезпечення тверднення бетону в зимових умовах

7.3.1 При середньодобовій температурі навколишнього середовища нижче ніж 5 °С і мінімальній добовій температурі нижче ніж 0 °С вживають спеціальних заходів із витримування укладеного бетону (розчину) в конструкціях і спорудах, що бетонуються на відкритому повітрі (полігоні).

Спосіб витримування бетону при зимовому бетонуванні встановлюється у ПВР на підставі техніко-економічного зіставлення способів для конкретних умов. Бетон можна витримувати способами, зазначеними в рекомендованому додатку 9 СНиП 3.03.01, а також:

- з використанням екзотермічного тепла з компенсаційним обігріванням, при забезпеченні саморозігрівання усього об'єму укладеного бетону;

- у тепляках, що обігріваються, коробах, оболонках, під знімними ковпаками тощо;

- комбінованими способами, що поєднують способи активного прогрівання укладеного бетону наступним витримуванням його способом термосу.

7.3.2 Спосіб термосу застосовують при забезпеченні початкової температури укладеного бетону в інтервалі від 5 °С до 10 °С і наступному збереженні середньої температури бетону в цьому інтервалі протягом (5-7) діб.

7.3.3 Спосіб з використанням екзотермічного тепла застосовують при забезпеченні початкової температури укладеного бетону не нижче 15 °С (по всій конструкції, у тому числі по контакту з раніше укладеним бетоном і основою), при теплозахисних властивостях огороджувальних конструкцій опалубки, якщо рівень тепловтрат не перевищує 60 % тепла, що виділяється бетоном у інтенсивний період саморозігрівання (протягом перших 3 діб).

Теплова обробка збірних конструкцій наведена у додатку М.

7.3.4 Якщо неможливо забезпечити температуру укладеного бетону в інтервалі від 5°С до 10°С протягом перших (5-7) діб, бетон витримують без обігрівання за рахунок уведення протиморозних добавок.

7.3.5 При бетонуванні конструкцій у термоактивній опалубці з модулем поверхні шість і більше застосовують контактне обігрівання укладеного бетону.

Після ущільнення відкриті поверхні бетону і прилеглі ділянки щитів термоактивної опалубки надійно захищають від втрат бетоном вологи і тепла.

7.3.6 Електродне прогрівання бетону здійснюють відповідно до технологічних карт.

Використання арматури конструкції, яка бетонується, як електродів заборонено.

Електродне прогрівання здійснюють до набуття бетоном не більше ніж 50 % розрахункової міцності, після чого подальше витримування бетону забезпечують методом термосу.

Захист бетону від висушування під час електродного прогрівання і підвищення однорідності температурного поля в бетоні при мінімальній витраті електроенергії має забезпечувати надійна тепловодоізоляція поверхні бетону.

7.3.7 Застосування бетону з протиморозними добавками заборонено у конструкціях залізобе- тонних попередньо напружених; залізобетонних, розташованих у зоні дії блукаючих струмів або тих, що знаходяться ближче ніж 100 м від джерел постійного струму високої напруги; залізобетонних, призначених для експлуатації в агресивному середовищі; у частинах конструкцій, що знаходяться у зоні перемінного рівня води.

При приготуванні бетонної суміші згідно з вимогами проекту до морозостійкості бетону одночасно з протиморозною добавкою і добавкою уповільнювачем тужавлення або пластифікатором вводять в бетонну суміш повітровтягувальну або газоутворюючу добавку.

7.3.8 Вид протиморозної добавки та її кількість вибирають залежно від очікуваних розрахункових температурних умов тверднення бетону у конструкції з урахуванням її особливостей, умов подальшої експлуатації і необхідних строків досягнення бетоном потрібної міцності.

Для конструкцій середньої масивності (з модулем поверхні від трьох до шести) за розрахункову температуру приймають середню величину температури навколишнього середовища за прогнозом у перші 20 діб від моменту укладання бетону. Для масивних конструкцій (з модулем поверхні менше трьох) як розрахункову приймають середню температуру навколишнього середовища у перші 20 діб твердіння зі збільшенням температури на 5 °С.

Для конструкцій з модулем поверхні більше шести як розрахункову приймають мінімальну середньодобову температуру навколишнього середовища за прогнозом на перші 20 діб твердіння бетону.

7.3.9 Міцність бетону з різними протиморозними добавками може бути орієнтовно визначено за таблицею 7.

Таблиця 7

7.3.10 У разі раптового зниження температури повітря нижче розрахункової при призначенній кількості протиморозної добавки бетон конструкції укривають шаром теплоізоляції або обігрівають. Під час обігрівання бетону з протиморозною добавкою має бути виключена можливість місцевого нагрівання поверхневих шарів бетону вище ніж 25 °С.

Для захисту від вимерзання вологи відкриті поверхні свіжосформованого бетону разом з поверхнями опалубки, що примикають, надійно укривають.

7.3.11 При монолітному з'єднанні у стиках збірних і збірно-монолітних конструкцій з витримуванням укладеного бетону методами теплової обробки відігрівають поверхневі шари бетону, частини конструкцій, що входять у стик монолітного з'єднання, арматуру і закладні деталі до температури не нижче ніж 5 °С, але не вище ніж 25 °С на глибину не менше 30 см.

Температура бетонної або розчинної суміші, що укладається в стик, повинна бути вище за температуру поверхневого шару бетону монолітного з'єднання конструкцій на 5 °С - 10 °С.

7.3.12 При з'єднанні конструкцій монолітним бетоном із витримуванням останнього з протиморозними добавками поверхневі шари бетону конструкцій, що з'єднуються, дозволено не відігрівати, але слід видалити намерзлий лід, сніг і будівельне сміття з поверхні бетону, арматури, закладних деталей. Не дозволяється очищати зазначені поверхні сольовими розчинами.

7.3.13 Відкриті поверхні укладеного бетону у монолітних стиках надійно захищають від виморожування вологи.

Шви, що видимі у бетоні, необхідно розшивати тільки за сталої позитивної температури повітря.

7.3.14 Технічні вимоги щодо тверднення бетону під час бетонування конструкцій у зимовий період, а також види контролю наведені у таблиці 8.

Таблиця 8

Закінчення таблиці 8

8 ВЛАШТУВАННЯ ФУНДАМЕНТІВ

8.1 Загальні положення

8.1.1 Роботи з улаштування основ та фундаментів виконують згідно зі СНиП 3.02.01, СНиП 3.03.01, вимогами проекту та цього розділу.

8.1.2 Матеріали, вироби і конструкції, що застосовують при влаштуванні основ та фундаментів повинні відповідати вимогам проекту та відповідних нормативних документів.

8.1.3 До початку робіт з улаштування фундаментів підготовлену за проектом основу приймають за актом комісією за участю замовника і підрядника, а, за потреби, - геолога і представника проектної організації.

Комісія встановлює відповідність місцерозташування, граничних розмірів, відміток дна кот-ловану, фактичного нашарування і властивостей ґрунтів, зазначених у проекті, а також можливість закладання фундаментів на проектній відмітці або необхідність її зміни.

8.1.4 Під час приймання робіт з улаштування фундаментів різних типів необхідно дотримуватись вимог цього розділу та використовувати такі додаткові матеріали:

а) схеми розташування фундаментів, ростверків, пальових елементів і шпунтових огорож із зазначенням їх відхилень у плані та по висоті;

б) зведені відомості і журнали занурення паль, паль-оболонок і шпунтів, журнали буріння і бетонування свердловин для бурових паль;

в) результати динамічних випробувань паль (забивних та віброзанурених);

г) результати статичних випробувань паль, паль-оболонок або ґрунтів (якщо вони передбачалися робочою документацією).

8.2 Влаштування фундаментів на природній основі

8.2.1 Перерва між закінченням формування котловану та улаштуванням фундаменту не до-пускається. Під час вимушених перерв вживають заходів щодо зберігання природних властивостей ґрунту основи.

Дно котловану до проектних відміток (на 5 см - 10 см) зачищають безпосередньо перед початком улаштування фундаменту.

8.2.2 Роботи з відведення поверхневих і підземних вод від котловану виконують до улаштування фундаментів.

Спосіб видалення води з котловану (відкритий водовідлив або дренаж, водозниження тощо) збирають з урахуванням місцевих умов і погоджують з проектною організацією. При цьому перед-бачають заходи проти виносу ґрунту з-під існуючих споруд та тих, що зводяться, а також проти порушення природних властивостей ґрунтових основ.

8.2.3 У процесі улаштування фундаментів контролюють:

а) відмітку дна котловану;

б) розміри і місцерозташування котловану в плані;

в) фактичне нашарування ґрунтів відповідно до геологічних характеристик, зазначених у проекті;

г) достатність заходів щодо захисту ґрунту основи від промерзання у період від розробки котловану до закінчення влаштування фундаменту;

д) якість підготування основ;

е) відповідність фактичної глибини закладання, розмірів фундаменту, а також відповідність його конструкції та якості матеріалів, які використовуються, таким, що передбачені у проекті;

ж) забезпечення необхідних недоборів ґрунту в котловані, недопущення переборів і порушення структури ґрунту основи;

к) недопущення порушень структури ґрунту під час зрізання недоборів, підготування основ укладання блоків фундаментів;

л) запобігання підтопленню ґрунтів у котловані підземними або поверхневими водами з розм'якшенням та розмиванням верхніх шарів основи.

Перевірку відсутності порушень природних властивостей ґрунтів основи, за потреби, необхідно супроводжувати відбором зразків для лабораторних випробувань, проведенням зондування або штампових випробувань основи.