Перейти до вмісту
ДНАОП — нормативні документи з охорони праці
ДСТУ 4876:2007
/ 5

Транспортний засіб, призначений для осіб з обмеженою здатністю до пересування і хворих, який приводять у рух м’язовою силою користувача або супровідника, електричним або змішаним урухомником

  1. бортовий відсік

Простір в кузові, де розміщують обладдя, доступ до якого через дверцята як зовні, так із се­редини трамвайного вагона

  1. зволожувач скла

Пристрій, що забезпечує подавання води на скло для його очищування склоочисниками

  1. трамвайний вагон з низьким розташованням підлоги

Вагон, в якому щонайменше 35 % площі підлоги салону, відведеного для пасажирів, які сто­ять, утворює суцільну поверхню без сходинок, на яку можна піднятися принаймні через одні служ­бові двері, зробивши для цього всього один крок із землі

  1. колісний транспортний засіб класу І

  2. Транспортний засіб, призначений для перевезення в містах більше ніж 8 пасажирівмінімальний радіус кривої

Крива ділянка трамвайної колії, радіус якої визначено в ДСТУ 4070

  1. швидкісна лінія

Трамвайна лінія, що не перетинається з іншими транспортними та пішохідними потоками в одному рівні та захищена огорожею від інших учасників дорожнього руху

  1. безконтактний комутаційний апарат — згідно з ДСТУ 2848 (3.3).

4 ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ

У цьому стандарті застосовано такі скорочення:

СГС — стоянкова гальмівна система;

КК — крісло-коляска;

РГС — робоча гальмівна система.

  1. ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ТА ХАРАКТЕРИСТИКИ

    1. Вагон потрібно виготовляти відповідно до вимог цього стандарту за конструкторською до­кументацією на вагони конкретних моделей, затвердженою у встановленому порядку та згідно з ви­могами ДСТУ 4070, ДСТУ 4224, ДСТУ 4798, ДСТУ 4799.

    2. Вагон повинен бути призначений для експлуатування на трамвайних лініях, споруджених згідно з СНиП 2.05.09 [1].

    3. Вид кліматичного виконання вагона — УХЛ (У), категорія 1 — згідно з ГОСТ 15150.

    4. Завантажений вагон повинен долати ухил не менше ніж 80 %о [2], [3].

    5. Габаритна ширина та висота вагона — відповідно до 4.1 ДСТУ 4070. Дозволено збільшити габаритну ширину вагона, у цьому разі відстань між двома вагонами, які рухаються в зустрічному напрямку на прямій ділянці колії, має бути не менша ніж 600 мм [1].

Габаритна довжина вагона не повинна перевищувати розміру, який потребує погодження руху вагонів з органами Державтоінспекції згідно з Правилами дорожнього руху [4].

Примітка. Цю вимогу не застосовують до вагонів швидкісних ліній, для яких габаритна довжина не потребує обмеження.

    1. Маса завантаженого вагона повинна бути така, щоб навантага на будь-яку вісь не пере­вищувала 80 кН.

    2. Пасажиромісткість вагона, кількість місць для сидіння треба визначати із застосуванням методу, встановленого у ДСТУ UN/ЕСЕ R 36-03 [5], використовуючи нормативи, що надані для ко­лісного транспортного засобу класу І.

    3. Максимальна швидкість завантаженого вагона на горизонтальній прямій ділянці колії та номінальній напрузі контактної мережі — не менша ніж 60 км/год, а для вагона швидкісної лінії — не менша ніж 70 км/год.

    4. Час розгону завантаженого вагона на горизонтальній ділянці колії до швидкості 45 км/год — не більше ніж 20 с з максимальним прискоренням не більше ніж 1,2 м/с2.

  2. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО КОНСТРУКЦІЇ СИСТЕМ

ТА ОБЛАДДЯ ТРАМВАЙНОГО ВАГОНА

  1. Кузов та пасажирський салон трамвайного вагона

    1. Кузов та пасажирський салон вагона — згідно з ДСТУ 4070.

    2. Вагон треба розробляти з низьким розташованням підлоги.

Примітка. Для вагонів швидкісних ліній ця вимога не обов'язкова.

  1. Конструкція кузова вагона повинна унеможливлювати проникнення води у:

  • відділення водія, пасажирський салон через дах та вікна;

  • відсіки з електроустаткованням, клемні коробки та кабельні канали.

Ступінь захисту електричних апаратів треба визначати відповідно до ГОСТ 14254 залежно від місця їх розташованості.

    1. Урухомники дверей повинні давати змогу регулювати час їх відчиняння та зачиняння.

    2. Конструкція підлоги та накривок люків повинна витримувати статичну навантагу, яку ста­новлять пасажири, з максимальним відносним розрахунковим прогином не більше ніж 1,5 %.

    3. Для підлоги треба застосувати матеріали, які тривкі до вологи, оливи, зношування та мають властивості, що запобігають ковзанню.

    4. Елементи рами, каркаса, обшивки кузова повинні мати антикорозійний захист або бути виготовлені з матеріалів тривких до корозії.

    5. На кузові вагона треба передбачити та позначити опорні місця, щоб забезпечити мож­ливість його піднімання та утримування в піднятому стані під час технічного обслуговування та ремонту, а також пристрої для піднімання вагона як спереду, так і ззаду під час його роботи на маршруті у випадку аварії.

    6. У конструкції кузова треба передбачити буксирні пристрої як спереду, так і ззаду вагона.

    7. У конструкції кузова треба передбачити можливість доступу для роботи обслуговуваль- ного персоналу до обладдя, розташованого на даху вагона.

    8. Дверцята бортових відсіків повинні бути обладнані замковими пристроями та пристро­ями їх фіксування у відчиненому положенні. Якщо дверцята відчиняються уверх, то кут їх фіксу­вання повинен бути не менший ніж 145°.

    9. У конструкції пасажирського салону треба передбачати місця для встановлювання за­собів для оплачування за проїзд, які вказані у вимогах замовника.

    10. У разі наявності в салоні вагона робочого місця для кондуктора, його крісло потрібно встановлювати в напрямку поперечної осі вагона на узвишші з висотою не більшою ніж 0,25 м.

    11. Відстань від площини, яка дотична до головок рейок та нижньої точки обладдя, яке розташоване в підкузовному просторі (крім рейкових гальм та пристрою для подавання піску на рейки) навантаженого вагона — не менше ніж 105 мм.

    12. Конструкція вагона, кількість осей якого не перевищує шести, повинна передбачати його експлуатування в складі потяга незалежно від того, який вагон головний. Допустиму кількість вагонів у потязі треба зазначити в настанові щодо експлуатування вагона.

    13. Вагон, який призначений для експлуатування на маршрутах, де є кінцеві пункти без розворотних кілець, повинен мати два відділення для водія та пасажирські двері з обох боків.

  2. Відділення водія

    1. Відділення водія треба відокремити від пасажирського салону перегородкою з дверима, яка повинна забезпечувати оглядовість пасажирського салону через дзеркало заднього огляду, розташоване у відділенні водія.

    2. Відділення водія повинно мати двері для виходу водія назовні та два запасні виходи, один із яких — через двері в пасажирський салон, другий — через бокове скло або двері назовні.

    3. У відділенні водія треба передбачити місця для розташовання:

  • двох противідкотних упорів;

  • радіоінформатора та засобу зв’язку з пасажирами та диспетчером;

  • підставки, де зберігають графік руху.

  1. Розміри робочого місця водія та розташовання основних органів керування мають забезпе­чити зручність керування вагоном для водія в діапазоні від 10-відсоткового до 95-відсоткового рівня репрезентативності згідно з ОСТ 37.001.012 [6]. Рівень репрезентативності — згідно з ГОСТ 20304.

  2. Розміри робочого місця водія — згідно з таблицею 1 та рисунком 1.

  3. Розміри сидіння водія — згідно з таблицею 2 та рисунком 2. Регулювальний пристрій си­діння повинен забезпечувати оптимальне положення тіла водія відповідно до таблиці 3 та рисун­ка 3. Сидіння водія має бути забезпечене системою підресорювання.

Таблиця 1 — Параметри робочого місця водія [6]

Назва параметра

Познаки

Розмір не менше ніж, мм

Відстань від нижнього краю панелі приладів до ненавантаженої поверхні подушки сидіння у разі верхнього положення сидіння

Є

180

Відстань від ненавантаженої поверхні подушки сидіння до стелі у разі верхнього положення сидіння

h

1100

Ширина робочого місця водія

b

750

Відстань від лівої внутрішньої стінки відділення водія до осі симетрії сидіння

їм

350

Рисунок 1 — Розміри робочого місця водія

Таблиця 2 — Розміри та діапазони регулювання сидіння водія [6]

Назва

Познаки

Величина, не менше ніж

Глибина подушки для сидіння, мм

В

400

Ширина подушки для сидіння, мм

А

450

Висота подушки спинки сидіння, мм

/71

495

Діапазон регулювання кута нахилу подушки сидіння

6°

Мінімальний діапазон регулювання кута нахилу спинки сидіння

14°

Діапазон горизонтального (поздовжнього) регулювання сидіння, мм

X

100

Діапазон вертикального регулювання сидіння, мм

Y

60

Рисунок 2 — Розміри сидіння водія


  1. На робочому місці водія треба встановити органи керування режимами руху вагона но­гою та (або) рукою.

Таблиця 3 — Параметри робочої пози водія

А

А

Рисунок 3 -

А6 І

Q /

1

4 /

- Параметри робочої пози водія трамвайного вагона


Назва параметра

Познака

Величина

Кут відхилу тулуба від вертикалі

Аі

10° — 25°

Кут між тулубом і стегном

а2

90° — 120°

Кут між стегном та гомілкою

Аз

95° — 135°

Кут між гомілкою та стопою для правої ноги у робочому положенні

а4

90°, не менше

Кут між тулубом і плечем

а5

5° — 50°

Кут між плечем і передпліччям

Аб

80° — 160°

Кут між передпліччям і кистю

А?

170°— 190°

Кут нахилу стегна до горизонталі

Аа

4°, не менше

Примітка. Якщо кут А< не встановлено, то за робоче положення стопи правої ноги беруть половину повного ходу органу керування режимом тяги.

  1. У разі застосування органів керування вагоном ногою (далі — педалі), вони мають ви­конувати такі функції (див. рисунок 4):

  • позиція 1 — педаль для керування режимом тяги;

  • позиція 2 — педаль для керування режимом службового гальмування та екстреного галь­мування;

  • позиція 3 — педаль для вмикання режиму аварійного гальмування, якщо не застосовано інший принцип відслідковування втрати водієм контролювання над трамвайним вагоном (наприк­лад; засинання, непритомність).

  1. Якщо на вагоні застосоване ручне керування режимами руху та гальмування, то руків’я контролера повинно бути розміщене під лівою рукою водія.

1,2,3 — педалі керування рухом вагона; 4 — сидіння водія.

Рисунок 4 — Розташовання педалей керування рухом вагона

  1. Робоче місце водія трамвайного вагона треба обладнати так, щоб водій мав можливість, не встаючи зі свого сидіння, виконувати всі дії щодо керування трамваєм та його системами.

  2. Щоб керувати дверима входу у відділення водія, що мають електричний, пневматичний або гідравлічний урухомник, треба передбачити два органи керування, один з яких треба встано­вити біля дверей ззовні відділення водія, інший — на робочому місці водія.

Примітка. Цю вимогу не застосовують для дверей, призначених для входу в пасажирський салон з відділення водія.

    1. Перелік сигналів про стан систем та способів їх подавання — відповідно до додатка А, таблиця А.1.

    2. Щоб позначити органи керування, контрольні прилади, сигналізатори та запобіжники електричних кіл, треба використовувати символи, регламентовані стандартами для дорожніх транспортних засобів — згідно з ОСТ 37.001.012 та ISO 2575 [7], [8].

    3. Конструкція панелі приладів і розташованих на ній сигналізаторів та пристроїв підсвічу­вання контрольних приладів не повинна мати дзеркального відображення джерел світла у вітро­вому склі, а повинна забезпечувати видимість світлових сигналів під час сонячного освітлення панелі приладів.

    4. Оглядовість з робочого місця водія трамвайного вагона повинна бути не гірша ніж для водія автобуса згідно з ГОСТ 28070 [9]. Облаштовання вагона дзеркалами заднього огляду — згідно з ДСТУ UN/ЕСЕ R 46-01, як для механічного транспортного засобу категорії М3.

  2. Візок трамвайного вагона

    1. Моторні та безмоторні візки для колії шириною 1524 мм і 1000 мм повинні мати такі ос­новні параметри та розміри:

  • максимальна розрахункова статична навантага від колісної пари на рейки, кН, не більше ніж 80,0

  • різниця діаметрів коліс по кругу катання в одному візку, мм, не більше ніж 1,0

  • діаметр коліс, мм, не більше ніж 710

Побачили розбіжність з офіційним текстом?

Повідомити про неточність

Напишіть, що саме розходиться з офіційною публікацією. Код документа вкажіть у повідомленні — так ми швидше знайдемо потрібне місце.

Перейти до форми зворотного зв'язку

Дивіться також

Весь розділ →