- відбір проб ґрунтів порушеної та непорушеної структури забезпечує вивчення шарів
- ґрунту і виділення інженерно-геологічних елементів;
відповідність методики та технології польових і лабораторних випробувань ґрунтів
нормам національних стандартів;
відповідність складу й обсягу гідрогеологічних робіт категорії складності гідрогео-
логічних умов території;
обґрунтованість пошукового та нормативного прогнозів результатами вишукувань;
відповідність складу й оформлення звітної документації нормативним вимогам.
Наведені технічні вимоги не поширюються на довідки про інженерно-геологічні умови території (ділянки), які складені на основі фондових матеріалів і не є основою для розроблення проекту.
4 ІНЖЕНЕРНО-ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНІ ВИШУКУВАННЯ
4.1 Інженерно-гідрометеорологічні вишукування здійснюють з метою комплексного вивчення природних умов навколишньої території та локальних умов проектованого об'єкта, визначення розрахункових кліматичних і гідрологічних характеристик у обсягах, необхідних для вибору майданчика будівництва та прийняття проектних рішень. При визначенні складу цих видів вишукувань необхідно враховувати регіональний характер поширення небезпечних явищ і процесів.
До складу інженерно-гідрометеорологічних вишукувань входять:
інженерно-метеорологічні вишукування, які виконують для визначення метеороло-
гічного режиму та кліматичних характеристик території, мікрокліматичних особливос-
тей майданчика об'єкта будівництва, наявності та ступеня впливу небезпечних
метеорологічних явищ і процесів (склад названих вишукувань див. у 4.4);
інженерно-гідрологічні вишукування, які виконують для визначення гідрологічного
режиму території суходолу, прилеглого до майданчика будівництва, режиму водних
об'єктів, у зоні впливу яких перебуває майданчик, визначення розрахункових гідро-
логічних характеристик, ступеня впливу небезпечних гідрологічних явищ і процесів
(склад названих вишукувань див. у 4.5);
морські інженерно-гідрологічні вишукування, які виконують для визначення водного
режиму акваторій морів, великих озер і водоймищ, у зоні впливу яких перебуває май-
данчик будівництва, визначення розрахункових характеристик, ступеня впливу небез-
печних явищ і процесів, пов'язаних із цими акваторіями (склад названих вишукувань
див. у 4.6).
ДБН А.2.1-1-2008 С.35
4.2 Інженерно-гідрометеорологічні вишукування виконують у комплексі з іншими вида-
ми вишукувань (або передують їм), для:
вибору місця майданчика будівництва;
розроблення генеральних планів населених пунктів;
прийняття проектних рішень та проектування об'єкта;
забезпечення вихідними даними при розробленні матеріалів оцінки впливу об'єкта
будівництва на навколишнє середовище (ОВНС).
4.3 До складу інженерно-гідрометеорологічних вишукувань входять такі види робіт:
збір, аналіз і узагальнення матеріалів систематичних (режимних) спостережень і вишу-
кувальних робіт минулих років;
рекогносцирувальне обстеження району інженерних вишукувань;
спостереження за характеристиками метеорологічного та гідрологічного режимів;
вивчення небезпечних явищ і процесів;
камеральне оброблення матеріалів вишукувань;
визначення розрахункових метеорологічних, кліматичних і гідрологічних характери-
тик;
прогноз зміни розрахункових характеристик і можливої активізації небезпечних явищ
під впливом планованої діяльності;
визначення розрахункового ризику впливу небезпечних явищ і процесів;
складання звіту.
4.4 Інженерно-метеорологічні вишукування містять:
визначення кліматичних характеристик території (екстремальні та середні значення
температури й вологості повітря, дати переходу середньої добової температури повітря
через задані значення, тривалість періодів з температурою повітря вище й нижче зада-
них значень, кількість та інтенсивність атмосферних опадів, добовий максимум і
максимальні інтенсивності опадів, найбільша висота снігового покриву і глибина про-
мерзання ґрунту, розподіл швидкостей, напрямків вітру та швидкості вітру на рівні
земної поверхні й на висотах, максимальна товщина стінки ожеледі, тривалість теплого
і холодного періодів, дати появи, встановлення, руйнування та сходження снігового по-
криву, атмосферні явища тощо);
оцінювання ймовірності проявів на цій території небезпечних метеорологічних явищ і
процесів (морози, посухи, зливи, снігопади, сильні вітри, смерчі, грози, пилові бурі,
вітрова ерозія та переніс тощо), прогнозування небезпечних явищ і оцінювання очіку-
ваних для об'єкта ризиків;
оцінювання на майданчику проектованого об'єкта: мікрокліматичних умов, випарів у
атмосферу, особливостей розсіювання шкідливих домішок і забруднення атмосферного повітря тощо.
Результати інженерно-метеорологічних вишукувань повинні характеризувати весь період спостережень на відповідних метеостанціях, доповнювати або заміняти відсутність ме-теоспостережень.
Матеріали спостережень повинні бути репрезентативними для довколишньої до об'єкта території, з урахуванням географічної зональності. Крім того, обов'язковим є виявлення мікрокліматичних особливостей місцевості безпосередньо на майданчику об'єкта - з урахуванням впливу рельєфу, водойм, міської забудови, промислових підприємств тощо.
С. 36 ДБН А.2.1-1:2008
4.5 Інженерно-гідрологічні вишукування містять:
визначення гідрологічного режиму прилеглої до майданчика будівництва території
(наявність постійних і тимчасових водотоків, озер, боліт; види та режим поверхневого
або підповерхневого схилового стоку; наявність поверхневої ерозії й руслових
процесів; належність до зон затоплення, поширення селевих потоків, снігових лавин,
льодових явищ тощо) та визначення розрахункових гідрологічних характеристик при-
леглих водозборів (площа і морфологічні характеристики, середні та максимальні мо-
дулі поверхневого стоку, модулі змиву поверхневого шару ґрунту, характеристики
водного балансу тощо);
визначення гідрологічного режиму водних об'єктів у районі будівництва (тимчасових
водотоків, рік, озер, водоймищ: режим рівнів і витрат води, швидкості течії, відмітки
високих вод, режим наносів, розмивання берегів і руслові процеси, температурний, льо-
довий і гідрохімічний режими), визначення розрахункових гідрологічних характерис-
тик водних об'єктів (середні й екстремальні рівні, швидкості течії та витрати води,
розрахункові зони затоплення, характеристики руслових процесів);
дослідження селевих потоків і снігових лавин (траси, межі поширення, об'єми,
щільність відкладень; розрахункова частота селів і лавин, межі їх впливу та наванта-
ження тощо);
оцінювання ймовірності впливу на територію об'єкта небезпечних гідрологічних явищ
і процесів (інтенсивного схилового стоку й ерозії, високих паводків і повеней на ріках,
розмивів берегів і льодових явищ, селів, лавин тощо), прогнозування небезпечних
явищ і оцінювання очікуваних для об'єкта ризиків;
оцінювання особливостей гідрологічного режиму території або безпосередньо на май-
данчику проектованого об'єкта: водного балансу (майданчика, водозбору та водойми),
прогнозування і моделювання екстремальних паводків, розвитку руслових процесів,
розмивів берегів і ін.
При визначенні гідрологічного режиму території та водних об'єктів повинні бути використані матеріали спостережень найбільшої можливої кількості гідрологічних постів і станцій, а за їх відсутності - матеріали спостережень на водозборах-аналогах.
Результати вишукувань повинні заповнювати перерви в спостереженнях або відсутність спостережень на стаціонарних гідрологічних постах.
4.6 Морські інженерно-гідрологічні вишукування містять:
визначення гідрологічного режиму прибережних зон морів, заток і лиманів, у зоні
впливу яких знаходиться майданчик будівництва (найвищі рівні води, припливно-
відпливні коливання рівнів води, течії, спади та напливи, хвилювання, льодовий ре-
жим, абразія берегів), визначення розрахункових гідрологічних характеристик (середні
та екстремальні рівні, швидкості течій, розрахункові зони затоплення при спадово-на-
пливних явищах, висота хвилі й хвильові навантаження, характеристики абразивних
процесів тощо);
оцінювання ймовірності впливу на територію об'єкта небезпечних гідрологічних явищ
і процесів на морському узбережжі (катастрофічних напливів, високого хвилювання та
цунамі, обвалів і зсувів берегів та ін.), прогнозування небезпечних явищ та оцінювання
очікуваних для об'єкта ризиків.
Під час оцінювання гідрологічного режиму морського узбережжя мають бути використаними, за можливості, матеріали спостережень усіх морських гідрологічних станцій і постів, репрезентативних до умов і режиму ділянки узбережжя в районі розташування проектованого об'єкта. За відсутності репрезентативних станцій у районі використовують метод аналогії.
ДБН А.2.1-1-2008 С. 37
Визначення розрахункових метеорологічних і гідрологічних характеристик, а також
оцінювання ризиків впливу небезпечних явищ потрібно виконувати з використанням відо-
мих у інженерній практиці розрахункових методів і програмного забезпечення відповідно до
вимог нормативних документів.
За результатами інженерно-гідрометеорологічних вишукувань складають звіт, склад і
зміст якого наведено в дод. У.
5 ВИШУКУВАННЯ ДЛЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
5.1 Вишукування для раціонального використання і охорони навколишнього середовища
виконують у складі комплексних інженерних вишукувань для будівництва (або окремо) з ме-
тою:
оцінки сучасного стану основних компонентів навколишнього середовища (літосфери,
гідросфери, атмосфери, біосфери) для подальшого врахування у проекті;
розроблення матеріалів оцінки впливів об'єктів і господарської діяльності на навко-
лишнє середовище (ОВНС) у складі проектної документації для нового будівництва,
реконструкції, технічного переоснащення або ліквідації об'єктів відповідно до
ДБН А.2.2-1;
прогнозування можливих змін при збереженні існуючих тенденцій і при планованих
впливах;
виявлення геопатогенних зон;
розроблення рекомендацій з регулювання впливів, інженерної підготовки освоюваної
(освоєної) території та особливостей конструкцій будинків і споруд, а також рекомен-
дацій зі створення сприятливих екологічних умов;
розроблення заходів щодо охорони навколишнього середовища.
5.2 Склад вишукувальних робіт встановлюють залежно від:
цільового призначення робіт;
ступеня вивченості території (у т.ч. і давність інформації);
наявності, характеру та ступеня змін у стані природних компонентів, ступеня деградації
компонентів навколишнього середовища.
Методи вишукувальних робіт по кожному компоненту регулюються відповідними
нормативними документами.
У складних екологічних умовах до виконання робіт потрібно залучати спеціалізовані
організації або використовувати інформацію з їх фондів, а аналіз інформації має здійснювати
вишукувальна організація відповідно до цільового призначення робіт.
Оцінювання стану компонентів навколишнього середовища проводять за такими
критеріями:
ступінь відхилення від природних (фонових) або встановлених нормативних значень;
характер і ступінь небезпеки для будівель, господарської та життєвої діяльності людини;
наявність ефективних методів відновлення компонентів природного середовища або
захисту від їх шкідливого впливу.
5.6 Під час реконструкції, технічного переоснащення або ліквідації об'єктів вишукування
повинні забезпечити покомпонентну і комплексну оцінку можливих наслідків.
С. 38 ДБН А.2.1-1:2008
Залежно від цільового призначення вишукування для раціонального використання і
охорони навколишнього середовища повинні містити вихідні дані та рекомендації щодо
освоєння, меліорації, реабілітації, рекультивації території, захисту від несприятливих про-
цесів, розміщення шкідливих виробництв, відходів тощо.
Склад звіту визначається цільовим призначенням робіт, технічним завданням замов
ника і програмою виконання робіт.
6 СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ВИШУКУВАННЯ
Спеціалізовані вишукування (умовно вишукувальні роботи) виконують з метою за-
безпечення органів управління, юридичних і фізичних осіб продукцією, що може бути отри-
мана за допомогою технічного та інтелектуального потенціалу вишукувальних організацій.
До спеціалізованих вишукувань відносять:
моніторинг навколишнього середовища в межах населених пунктів (об'єктів);
контроль стану об'єкта (інжиніринг);
інвентаризацію земель і кадастрові роботи;
геодезичне забезпечення в процесі будівництва;
пошук і розвідку підземних вод;
проектування та буріння розвідувально-експлуатаційних свердловин для питного й
технічного водопостачання;
розвідування ґрунтових будівельних матеріалів;
обстеження ділянок для розроблення проектів локальної реконструкції ландшафтів;
бурові та гірничопрохідницькі роботи у процесі будівництва й реконструкції;
дослідження забруднення ґрунтів і підземних вод;