Розташування роздільних пунктів

5.28 Роздільні пункти на нових лініях слід розміщувати:

  • з урахуванням пропускної спроможності й умов експлуатації суміжних ділянок;

  • з урахуванням етапного нарощування пропускної і провізної спроможності (у тому
    числі за рахунок поїздів підвищеної маси, подовжених і з'єднаних);

  • на підставі взаємопов'язаного вибору основних параметрів проектної лінії.

При розміщенні роздільних пунктів на лініях усіх категорій необхідно враховувати зруч­ності експлуатації лінії, обслуговування населених пунктів, топографічні, інженерно-гео­логічні та інші місцеві умови.

  1. На швидкісних і двоколійних лініях І—III категорій проміжні станції й обгінні пункти
    слід розміщувати з урахуванням співвідношення швидкостей, розмірів і характеру вантажно­-
    го і пасажирського руху, значень міжпоїзного інтервалу, необхідного рівня надійності поїзної
    роботи, умов виконання робіт із утримання та ремонту лінійних споруд, але не рідше, ніж
    через 35-40 км.

  2. На одноколійних лініях І—III категорій, які планується перевлаштувати в найближчі
    15 років у двоколійні, роздільні пункти необхідно розміщувати відповідно до п. 5.29. При ви­-
    користанні інших способів посилення ліній роздільні пункти слід розміщувати, виходячи з
    ідентичності перегонів за часом прямування пари поїздів між цими роздільними пунктами. У
    будь-якому випадку повинна бути забезпечена пропускна спроможність на перегонах не мен­-
    ше встановленої кількості пар поїздів. При розрахунках використовується паралельний гра­-
    фік руху поїздів, схрещення виконується із зупинкою на роздільних пунктах, а тип
    локомотива і розрахункова маса поїзда повинні відповідати зазначеним у завданні на
    проектування.

  3. Роздільні пункти на лініях IV-VII категорій слід розміщувати виходячи з умов забез­-
    печення потреби вантажних і пасажирських перевезень десятого року експлуатації.

  4. Час ходу пари поїздів на перегонах, що примикають до дільничних станцій, як прави­-
    ло, слід скорочувати не менше ніж на 4 хв порівняно з розрахунковим часом ходу обмежу­-
    вальним перегоном.

С. 22 ДБН В.2.3-19-2008

5.33 У проектах реконструкції, технічного переоснащення залізничних ліній, на яких пе-
редбачається рух з'єднаних поїздів, кількість роздільних пунктів, які вимагають розвитку
подовження колій, слід обґрунтовувати розрахунками. Якщо на одній із станцій, на лінії, що
реконструюється, технічно переоснащується, існує або організується міжзалізничний стико-
вий пункт, то подовження приймально-відправних колій на ній слід передбачати в обов'язко-
вому порядку. При неможливості подовження колій на такій станції за умовами профілю
воно передбачається на станціях, розташованих перед міжзалізничним стиковим пунктом.

Поздовжній профіль і план колії на роздільних пунктах

5.34 Станції, роз'їзди й обгінні пункти слід розташовувати на горизонтальній площадці.
В окремих випадках, при відповідному обґрунтуванні, допускається розташовувати роз-
дільні пункти на ухилах не крутіше 1,5 %о, у важких умовах - не крутіше 2,5 %о. В усіх випад-
ках для запобігання самовільному виходу рухомого складу за межі корисної довжини колії
поздовжній профіль колії нових станцій, роз'їздів, обгінних пунктів, де передбачається
відчеплення локомотивів або вагонів від поїздів і виконання маневрових операцій, повинен
проектуватися увігнутого (ямоподібного) обрису з однаковими відмітками висот на кінцях
корисної довжини колії.

В особливо важких умовах на роз'їздах та обгінних пунктах поздовжнього або напівпоз- довжнього типу і на проміжних станціях, на яких не передбачаються маневри і відчеплення локомотива чи вагонів від состава, допускаються ухили більше 0,0025 у межах станції. Допус- каються також в особливо важких умовах ухили більше 0,0025 при подовженні приймаль -но-відправних колій на існуючих станціях за умови вжиття заходів проти самовільного виходу вагонів або составів (без локомотивів).

В усіх випадках розміщення станцій, роз'їздів і обгінних пунктів на ухилах повинні за- безпечуватися умови утримання поїздів встановленої і перспективної маси допоміжними галь мами локомотивів, а також зрушення з місця цих поїздів.

5.35 Довжина станційних площадок на нових лініях має бути встановлена залежно від ко-
рисної довжини приймально-відправних колій на перспективу, а також типу розташуванні
приймально-відправних колій (поздовжнє, напівпоздовжнє, поперечне) і бути не менше за-
значеної в таблиці 8. Довжину станційних площадок на під'їзних коліях слід встановлювати
розрахунком.

Для організації постійного руху з'єднаних поїздів на роздільних пунктах, де ці поїзди мають зупинку для схрещення або обгону, з'єднання і роз'єднання составів, технічного обслуговування вагонів, довжина станційної площадки повинна бути обґрунтована в проекті.

  1. У разі розташування роздільного пункту на переломному поздовжньому профілі
    умови сполучення елементів профілю повинні відповідати встановленим нормам для голов-
    ної колії на перегонах.

  2. Площадки роз'їздів і обгінних пунктів, розташованих у легких топографічних умо-­
    вах, слід, по можливості, будувати на підвищеннях профілю (горбах), а ділянки перед вхідни­-
    ми сигналами - на відстані, що дорівнює корисній довжині приймально-відправних колій, -
    на ухилах, що забезпечують зрушення поїзда з місця.

На роздільних пунктах нових ліній, у проектах яких передбачається електрична тяга на постійному струмі, де передбачається зупинка поїздів установленої довжини, у тому числі з'єднаних, поздовжній профіль станційної площадки і ділянки виходу убік затяжного підйо­му з обмежувальним ухилом повинен забезпечувати розгін поїздів до розрахункової швид­кості на цьому підйомі.

ДБН В.2.3-19-2008 С.23

5.38 При переобладнанні існуючих станцій, роз'їздів і обгінних пунктів, а також при
будівництві нових роздільних пунктів із колійним розвитком на існуючих лініях крутизна
окремих елементів поздовжнього профілю в межах усієї довжини приймально-відправних
колій не повинна, як правило, перевищувати норм, зазначених у п. 5.34.

Стрілочні горловини при неможливості їх розташування на зазначених ухилах допус­кається розташовувати на ухилах не крутіше обмежувального, зменшеного на 2 %о, а в особ­ливо важких умовах, при відповідному обґрунтуванні в проекті, - і на обмежувальному ухилі.

5.39 Диспетчерські з'їзди та окремі стрілочні переводи на головних коліях за межами гор-­
ловин допускається розміщувати на будь-якому поздовжньому ухилі до обмежувального
включно.

Довжина елементів профілю в горловинах не повинна бути меншою 50 м (у важких умо­вах 25 м). При цьому точки переломів профілю повинні бути за межами спільних брусів стрілок.

С. 24 ДБН В.2.3-19-2008

5.40 У разі перевлаштування існуючих роз'їздів і обгінних пунктів, на яких не передба-
чається здійснювати маневри, у тих випадках, коли розташування приймально-відправних
колій у межах корисної довжини на горизонтальній площадці пов'язано з перетрасуванням
підходів, великими обсягами земляних робіт, перебудовою штучних споруд тощо, допу-­
кається проектувати подовження приймально-відправних колій на ухилах до керівного
включно; при цьому повинні забезпечуватися умови безпеки руху поїздів.

Допускається розміщувати колії на ухилах не більше 10 %о при подовженні приймаль­но-відправних колій існуючих станцій, розташованих в особливо важких умовах, при відповідному обгрунтуванні.

У випадках перевлаштування існуючих станцій, роз'їздів і обгінних пунктів допускається зберігати існуючі ухили і довжини окремих елементів поздовжнього профілю в тих межах, що не перевлаштовуються. Середній ухил колій, на яких передбачається з'єднання або роз'єднання з'єднаних поїздів, як правило, не повинен перевищувати 6 %о.

В усіх випадках розташування приймально-відправних колій у межах корисної довжини на ухилах слід передбачати заходи проти самовільного виходу рухомого складу за межі ко­рисної довжини колії, а значення середнього ухилу в межах корисної довжини колії повинно забезпечувати умови утримання поїздів допоміжними гальмами локомотивів, а також умови зрушення поїздів з місця.

  1. Розв'язки підходів у залізничних вузлах і з'єднувальні колії, які передбачаються ви­-
    нятково для руху поїздів в одному напрямку, допускається розташовувати у важких умовах
    на спусках крутіше обмежувального ухилу, але такого, що не перевищує найбільшого значен-­
    ня ухилу, установленого для ліній даної категорії в п. 5.1.

  2. Пасажирські зупинні пункти дозволяється розміщувати на ухилах, що допускають
    зрушення з місця пасажирських поїздів, у тому числі підвищеної довжини.

  3. Колії біля навантажувально-розвантажувальних платформ і площадок, колії, при­-
    значені для стоянки поїздів або вагонів без локомотивів, а також колії екіпірування і стоянки
    локомотивів слід розташовувати на горизонтальних площадках.

У важких умовах допускається розміщувати зазначені колії на ухилах до 2,5 %о.

Колії для стоянки пасажирських поїздів і окремих вагонів на пасажирських і пасажи­рських технічних станціях і колії в будівлях слід розташовувати на горизонтальних площад­ках.

В усіх випадках належить передбачати заходи проти самовільного виходу вагонів, проек­туючи, за можливості, профіль увігнутого обрису.

5.44 Значення ухилів внутрішньостанційних з'єднувальних колій, а також колій для пере­-
становки поїздів, подачі вагонів до бункерів і складів слід приймати з урахуванням маси по­-
їздів, що обертаються по цих коліях, і сили тяги локомотивів, але не більших ніж значення
ухилів, встановлених у п. 5.1.

Ухили колій, призначених для пересування тільки локомотивів і мотор-вагонних секцій, слід приймати не більше 40 %о.

При проектуванні поздовжнього профілю внутрішньостанційних з'єднувальних і ходо­вих колій дозволяється застосовувати норми, зазначені в п. 5.4 для ліній VI - VII категорій.

5.45 Відстань від воріт будівель або початку вантажного фронту до початку вертикальної
кривої в профілі, а також до початку кругової кривої в плані повинна бути не менше довжини
найдовшого вагона (секції локомотива), що подається під навантаження, розвантаження або
в ремонт.

У важких умовах для колій, які перевлаштовуються, цю відстань допускається зменшу­вати до 2 м.

ДБН В.2.3-19-2008 С. 25

5.46 Профіль сортувальних пристроїв (сортувальних гірок, витяжних колій із стрілочни-­
ми горловинами на ухилах або площадках) і сортувальних колій, що обслуговуються ними,
проектується відповідно до норм і правил проектування сортувальних пристроїв.

Сортувальні колії, на яких сортування вагонів виконують із витяжних колій, у межах стрілочної зони слід розташовувати, якщо це можливо, на спуску у напрямку сортування ва­гонів; крутість спуска не повинна перевищувати 2 %о; там, де маневрові операції виконуються переважно з порожніми вагонами, допускається розташовувати стрілочні горловини на спус­ку до 2,5 %о.

Витяжні колії за межами стрілочної горловини станції слід розташовувати на горизон­тальній площадці або на спуску (у напрямку сортування вагонів) не крутішому 2 %о, а у важ­ких умовах допускається розташовувати на підйомі не крутішому 2 %о в напрямку колій, які обслуговуються.

На проміжних станціях поздовжній профіль витяжних колій, які використовуються для роботи збірних і вивізних поїздів, у важких умовах допускається проектувати відповідно до поздовжнього профілю суміжної ділянки головної колії.

5.47 Стрілочні переводи на головних і приймально-відправних коліях необхідно розта-­
шовувати поза межами вертикальної кривої. У важких умовах на лініях із швидкостями руху
поїздів до 120 км/год допускається розміщувати стрілочні переводи в межах вертикальної
кривої, радіус якої повинен бути не менше 10 км. На інших коліях, які не призначені для пря­-
мування організованих поїздів, а також при перевлаштуванні існуючих і будівництві нових
станцій, роз'їздів і обгінних пунктів на існуючих лініях, де не передбачаються швидкості руху
поїздів понад 120 км/год, стрілочні переводи допускається розміщувати в межах вертикальної
кривої, радіус якої повинен бути не менше 5 км.

У разі проектування поздовжнього профілю сортувальних гірок радіуси вертикальних кривих слід визначати розрахунком за умови забезпечення прямування вагонів і локомотивів і запобігання їх саморозчіплюванню. При цьому, в межах вертикальної кривої, як виняток, допускається розташовувати тільки перевідну криву стрілочного переводу; вістряки і хресто­вини повинні знаходитися поза вертикальною кривою.

5.48 Станції, роз'їзди й обгінні пункти, а також окремі парки і витяжні колії слід розташо-­
вувати на прямих ділянках колії.

У важких умовах допускається їх розміщення на кривих радіусом не менше: 2000 м - на швидкісних лініях; 1500 м - на магістральних лініях І—III категорій; 1200 м - на лініях IV-VII категорій. В особливо важких топографічних умовах, при відповідному обґрунтуванні, до­пускається зменшувати радіус кривої до: 600 м - на лініях IV-VII категорій; у гірських умо­вах-до 500 м.

5.49 На існуючих станціях, роз'їздах і обгінних пунктах при наявності кривих радіусом
меншим, ніж зазначено у п. 5.48, допускається зберігати ці криві в межах станційної площад­-
ки, яка не перевлаштовується, і на підходах, а при відповідному техніко-економічному
обґрунтуванні допускається зберігати радіуси існуючих кривих і на тій частині роздільних
пунктів, що перевлаштовується.

5.50 Станції, роз'їзди й обгінні пункти з поперечним розташуванням приймально-
відправних колій, за необхідності їх розташування на кривих, повинні розміщуватися на кри­-
вих, направлених в одну сторону.

Розташування роз'їздів і обгінних пунктів на зворотних кривих допускається у винятко- вих випадках на залізничних лініях IV-VII категорій при відповідному обґрунтуванні в про­екті.