При перевірних розрахунках багатошарових стін із гнучкими чи жорсткими зв'язками повинен враховуватися фактичний стан зв'язок (жорстких чи гнучких) і відхилення від верти-кальності окремих шарів.
3.5.7 Геометричні розміри перерізів стін, простінків, стовпів, глибина ушкоджень, борозен повинні призначатися за даними обмірювальних креслень.
Розрахункові схеми необхідно складати з урахуванням спільного деформування основи і споруди, просторового характеру роботи елементів.
При пружній розрахунковій моделі будинку жорсткість елементів кам'яних конструкцій призначається з урахуванням модуля деформації кладки Ems.
Перевірні розрахунки кам'яних і армокам'яних конструкцій будинків і споруд необхідно проводити відповідно до вимог СНіП ІІ-22.
3.5.8 Розрахунок підсилення кам'яних конструкцій із включенням у роботу додаткових шарів необхідно робити за правилами розрахунку багатошарових стін з урахуванням неповного використання міцності нових шарів при їх спільній роботі за рахунок повзучості кладки.
3.5.9 При закладенні в цегляні стіни залізобетонних балок і плит перекриттів крім роз-рахунку на відцентровий і місцевий стиск перерізу кладки, розташованого під кінцем залізо-бетонного елемента, повинен виконуватися розрахунок на осьовий стиск опорного вузла.
Повинна бути також перевірена несуча спроможність горизонтального перерізу ребра порожнистої плити, що перетинає перекриття.
При передачі на обріз плити зусиль від обоймстояків перевіряється її міцність за силою, що перерізує, і, у разі потреби, порожнини на приопорних ділянках повинні бути заповнені бетоном, міцність якого на ступінь вище міцності плити.
3.5.10 За наявності тріщин у крайніх клинчастих і аркових перемичках визначається міцність п'яти на зріз, а також міцність кутового простінка (за відсутності затяжок) на відцент-ровий стиск у площині стіни від спільної дії розпору і вертикальної поздовжньої сили. Якщо міцність п'яти на зріз чи кутового простінка на відцентровий стиск недостатні, для сприйняття розпору в аркових перемичках повинні бути встановлені затяжки.
У будинках зі склепінчастими цегляними перекриттями по металевих балках за відсутності затяжок у крайніх прогонах розрахунок стін, що примикають до несучих балок, треба
виконувати з урахуванням величини розпору, створюваного склепінням. За наявності зосе- роджених навантажень у межах окремого склепіння треба враховувати різницю розпірних зусиль у суміжних прогонах. Для сприйняття подібних зусиль слід передбачати влаштування затяжок із кроком 1,5 - 2,0 м, які прикріплюються до металевих балок.
3.5.11 При влаштуванні прорізів розрахунок стін треба вести з урахуванням наявних і проектованих прорізів і жорсткості конструкцій підсилення (обрамлення). Жорсткість елементів підсилення призначається таким чином, щоб унеможливити утворення тріщин у кладці.
Розрахунок конструкцій стін виконується для всіх проміжних стадій улаштування прорі- зів, у т.ч. при ослабленні стін тимчасовими прорізами і штрабами.
3.5.12 Анкери поверхових поясів, виконаних по периметру зовнішнього армування або встановлених у штрабах, повинні бути перевірені розрахунком на зсувні зусилля, що визна- чаються, як максимальна різниця поздовжніх сил у поверховому поясі в двох перерізах – лі-воруч і праворуч від анкера. Крім того, матеріал цегляної кладки повинен бути перевірений на місцеве зминання під анкерами відповідно до розрахункових зусиль.
3.5.13 Розрахунок конструкцій підсилення цегляної кладки здійснюється відповідно до додатка В.
3.6 Вимоги до провадження робіт
3.6.1 Роботи з ремонту і підсилення повинні виконуватися відповідно до ППР під кері- вництвом кваліфікованих фахівців, що мають практичний досвід робіт у зазначеній галузі.
В обов'язковому порядку мають бути додатково оглянуті несучі конструкції, до яких доступ при обстеженні був закритий.
3.6.2 До початку робіт повинні бути вилучені всі тимчасові (у т.ч. кранові) і частина по-стійних навантажень, якщо це передбачено проектом.
3.6.3 При розвантаженні простінків, пілястр, стовпів, що підлягають розбиранню, передачу навантаження на розвантажувальні пристрої допускається робити при навантаженнях до 250 кН клинами, до 500 кН - гвинтовими пристроями, більше 500 кН – гідравлічними домкратами. В усіх випадках необхідно забезпечувати плавну передачу навантажень на розвантажувальні пристрої з постійним контролем стану стояків і клинів. Допускається передача навантаження на розвантажувальні пристрої посадкою шляхом розбирання кам'яних конструкцій. Розбирання слід робити симетрично щодо осі конструкції, щоб уникнути утворення додаткових ексцентриситетів.
3.6.4 Розбирання і перекладання простінків, стовпів необхідно вести по черзі. Для забезпечення щільного прилягання нової кладки до старої верх нової кладки не доводять до старої на 4 - 5 см з наступним ретельним зачеканенням жорстким дрібнозернистим бетоном класу В 10 - В 12,5 або цементно-піщаним розчином М 100 - М 150. Розвантажувальні пристрої слід демонтувати при міцності, зазначеній у проекті провадження робіт (але не нижче 50 % проектної міцності).
3.6.5 Відновлення поверхневих шарів чи облицювань треба робити в такій послідовності:
- видалити зруйновані шари кладки;
- звести нову кладку чи облицювання.
Нова кладка повинна зводитися з перев'язкою зі старою тичковими рядами або установкою гнучких зв'язок (анкерів) чи з одночасним використанням перев'язки та гнучких зв'язок. Вертикальний шов між новою і старою кладкою повинен бути щільно заповнений розчином із забезпеченням зчеплення матеріалів.
3.6.6 Анкери (гнучкі зв'язки), що з'єднують нову і стару кладку, повинні бути забиті у висвердлені отвори на розрахункову глибину і ретельно залиті цементно-піщаним розчином марки нижче М 100.
3.6.7 Облицювання тріщин стін необхідно виконувати в такій послідовності:
- розібрати кладку на глибину у півцеглини (каменя) і ширину не менше однієї цеглини;
- закласти штрабу новою цеглою, забезпечуючи перев'язку зі старою.
3.6.8 Всі отвори в цегляних стінах і фундаментах для пропуску тяжів, анкерів необхідно свердлити, а в бутових - пробивати та бурити. Після установки тяжів та анкерів зазори між ними і стінками отворів повинні бути заповнені високоміцним розчином згідно з розрахунком.
3.6.9 Влаштування одно- чи двосторонніх сорочок, нарощувань або обойм слід вико- нувати відповідно до вимог СНіП 3.03.01. Поверхня кладки має бути ретельно очищена і зволожена (у залежності від величин вологовбирання каменів).
3.6.10 Монтаж металевих конструкцій підсилення треба здійснювати відповідно до вимог СНіП 3.03.01.
Особливу увагу необхідно приділити включенню в роботу конструкцій підсилення:
- при монтажі металевих обойм підсилення вертикальні елементи, наприклад, кутики повинні бути встановлені на розчині;
- ефективне включення поперечних хомутів у роботу в навісних обоймах забезпечують щільним приляганням вертикальних елементів;
- включення в роботу кутиків обойми досягається підклинюванням або з допомогою гвинтових упорів;
- включення поперечних попередньо напружених хомутів у роботу здійснюється за-кручуванням гайок горизонтальних тяжів.
3.6.11 Обштукатурювання відкритих металевих конструкцій по сітці виконується після приймання робіт за актом на приховані роботи.
3.6.12 Ремонт зовнішніх поверхонь кладки з легкобетонних чи ніздрюватобетонних каменів виконується поризованими розчинами густиною не більше 1500 кг/м3.
Зруйнована поверхня повинна бути очищена, а на неї нанесені борозни або насічки. Знепилену і зволожену поверхню слід поґрунтувати міцними синтетичними або полімерце-ментними розчинами з адгезією для наступного покриття.
Ремонт зруйнованого поверхневого шару необхідно робити поризованими розчинами:
а) глибиною до 10 мм - обштукатурюванням без ущільнення і затирання для збереження пористої структури розчину;
б) глибиною до 20 мм - заливанням розчину за щит опалубки;
в) глибиною до 50 - 70 мм - закріпленням арматурної сітки і заливанням розчину за щит.
Ремонт більш глибоких ушкоджень рекомендується виконувати перекладанням, вико-ристовуючи дрібнорозмірні легкобетонні камені.
3.7 Контроль якості і приймання робіт
3.7.1 При провадженні робіт із підсилення і відновлення кам'яних і армокам'яних конс-трукцій треба виконувати поопераційний контроль якості виконання окремих видів робіт і їх приймання з веденням технічної документації у встановленому порядку.
3.7.2 Усі матеріали, вироби, конструкції для підсилення повинні мати паспорти, сертифікати і відповідати вимогам стандартів, технічних умов.
3.7.3 Контролю підлягають:
- відповідність проекту кількості і розташування арматури і зварних з'єднань;
- якість закладання анкерів і результати їх випробувань;
- відповідність проекту змонтованих металевих конструкцій підсилення;
- контрольовані зусилля натягу в попередньо напружених поперечних хомутах і тяжах;
- температура, за якої зроблений натяг попередньо напружених стержнів або тяжів;
- наявність антикорозійного захисту гнучких зв'язок, що закладаються в кладку;
- міцність розчину і бетону.
3.8 Захист конструкцій від природних і техногенних впливів
3.8.1 При ушкодженнях конструкцій через невідповідність фізико-механічних характери- стик матеріалу каменів чи розчину умовам експлуатації (знижена морозостійкість, міцність і вид розчину, підвищена вологість у будинках через порушення режимів експлуатації, підйом ґрунтових вод з агресивним впливом стосовно матеріалу каменів чи розчину тощо) необхідно вжити заходів для захисту (забезпечення належного температурно-вологісного режиму, що виключає розморожування чи ушкодження кладки, накопичення у масиві конструкції вологи або влаштування тепло-гідроізоляційних шарів, захист стін підвалу від агресивного впливу ґрунтових вод тощо).
Врахування інших видів впливу на будинки (від підземних гірничих виробок, замочування основи та ін.) слід виконувати відповідно до розділів 3.4 і 3.5 цих Норм.
4 СТАЛЕВІ КОНСТРУКЦІЇ
Вимоги даного розділу Норм поширюються на проектування і провадження робіт з ремонту і підсилення сталевих конструкцій промислових будинків і споруд, які експлуатуються при температурах від плюс 50°С до мінус 40°С.
Положення поширюються на несучі і огороджувальні конструкції одно- і багатоповер- хових будинків і споруд різних конструктивних схем та для різних умов будівництва.
У розділі викладена класифікація методів підсилення, виходячи з характеру наявних дефектів і пошкоджень.
Даний розділ Норм містить вказівки щодо: вибору матеріалів для підсилення; підси-. лення та розрахунку підсилених конструкцій; провадження робіт, контролю якості і приймання робіт.
4.1 Загальні вимоги
4.1.1 При проектуванні ремонту і підсилення сталевих конструкцій будинків і споруд, що знаходяться в особливих умовах експлуатації (сейсмічні впливи, агресивні середовища, умови підвищеної вологості тощо), слід дотримуватися додаткових вимог відповідних нормативних документів до таких конструкцій.
4.1.2 Фактичний технічний стан сталевих конструкцій будинків і споруд встановлюють у результаті їх обстеження, перевірних розрахунків з урахуванням дефектів і пошкоджені, а в окремих випадках - шляхом натурних випробувань.
4.1.3 У процесі обстеження технічного стану сталевих конструкцій вивчають наявну проектну та експлуатаційну документацію (паспорт технічного стану будинку або споруди, робочі креслення існуючих конструкцій, паспорти на конструкції заводів – виготовлювачів,
виконавчу документацію), виконують візуальний огляд та інструментальну оцінку параметрів конструкцій. На основі обстежень роблять висновок про технічний стан конструкцій.
4.1.4 При проектуванні підсилення сталевих конструкцій слід виходити з необхідності виконання робіт без зупинки, або з мінімальною у часі зупинкою, виробництва.
4.1.5 Робочими кресленнями для провадження робіт з ремонту і підсилення повинні бути креслення КМД.
4.1.6 Перевірні розрахунки існуючих сталевих конструкцій слід виконувати при зміні діючих навантажень, об'ємно-планувальних вирішень та умов експлуатації, а також при виявленні дефектів та пошкоджень у конструкціях. Перевірні розрахунки слід виконувати з метою встановлення достатньої несучої спроможності та придатності за умов роботи, що змінилися. Конструкції, які не задовольняють вимоги перевірних розрахунків, підлягають підсиленню. Рішення про підсилення пошкоджених сталевих конструкцій або заміну їх новими повинен приймати розробник проекту.
4.1.7 При виконанні монтажних робіт забороняються ударні впливи на зварні конструкції сталей:
а) із границею текучості 390 МПа і менше - при температурі нижче мінус 25°С;
б) із границею текучості понад 390 МПа - при температурі нижче 0°С.
4.2 Матеріали
4.2.1 Сталеві конструкції, вироби і матеріали, що застосовуються при ремонті, підсиленні і реконструкції, повинні відповідати вимогам відповідних стандартів, технічних умов і робочих креслень.
4.2.2 Сталь, що використовується для елементів підсилення, не повинна поступатися за якістю металу конструкцій, що підсилюються, (за механічними властивостями, в'язкістю і зварюваністю).
4.2.3 Клас сталі елементів підсилення необхідно призначати за СНіП ІІ-23 з урахуванням якості сталі конструкції, що підсилюється. Якщо існуючі конструкції виконані без застосування зварювання і відсутні дані про зварюваність сталі, то зварювання можна застосовувати тільки після проведення оцінки зварюваності.
