9.61 ІГБУ біля зовнішніх стін повинні встановлюватися на відстані не менше 0,5 м від дверей та вікон першого поверху і 3 м від вікон та дверей цокольних та підвальних поверхів, а також від колодязів підземних комунікацій та вигрібних ям. Не допускається розміщення балонів біля запасних (пожежних) виходів, з боку фасадів будинків, в проїздах для транспорту.

Шафи для балонів та балони з кожухами, що замикаються, повинні бути встановлені на неспалені основи.

Висота основи повинна бути не менше 0,1 м від рівня землі.

9.62 Кожна ІГБУ, як із розміщенням балонів в будинку, так і поза ним повинна мати регулятор (редуктор) для зниження тиску газу, що з'єднується (установлюється) безпосередньо на балоні. З'єднання балону з регулятором повинно бути жорстким.

Регулятори тиску, які установлюються на балонах, розміщених всередині будинку, не повинні мати 3CK.

9.63 Приєднання регулятора тиску на балонах, установлених поза будинками, до сталевого газопроводу (вводу в будинок) слід передбачати за допомогою спеціально вигнутих мідних або відпалених латунних трубок або гумових рукавів довжиною не більш 0,5 м.

Гумові рукави повинні відповідати вимогам розділу 11 і не повинні мати пошкоджень зовнішнього шару гуми.

10 Додаткові вимоги до газопроводів у складних інженерно-геологічних умовах

Підроблювані території

10.1 При проектуванні систем газопостачання, що розміщуються над родовищами корисних копалин, де проводилися, проводяться або передбачаються гірничі розробки, необхідно керуватися, крім цих норм, вимогами ДБН В.1.1-5, РДІ 204 УССР-025, а також відомчими нормативними документами з проектування будинків та споруд на підроблюваних територіях. Для газопроводів повинні застосовуватися тільки сталеві труби.

10.2 Проект прокладання газопроводу повинен мати в своєму складі гірничогеологічне обгрунтування, розроблене згідно з вимогами чинних нормативних документів та РДІ 204 УССР-025. Гірничогеологічне обгрунтування повинно уточнюватися через два роки після погодження проекту з організаціями, що погодили та затвердили його.

10.3 При складанні проектів газопостачання об'єктів, що розміщуються на вказаних територіях, необхідно враховувати плани розвитку гірничих робіт на найближчі 20 років, при розробленні робочої документації - на найближчі 10 років.

10.4 Прокладку газопроводів слід передбачати переважно по територіях, на яких вже закінчився процес зрушення земної поверхні або підроблювання яких намічається на більш пізні терміни, а також по територіях, де очікувані деформації земної поверхні будуть мінімальними.

10.5 Орієнтування трас газопроводів щодо напрямку простягання пластів слід здійснювати на підставі техніко-економічних розрахунків.

Траси газопроводів слід передбачати переважно поза проїзною частиною території з урахуванням можливого розкриття траншей в період інтенсивних деформацій земної поверхні в результаті гірничих розробок.

10.6 Міцність та стійкість підземних газопроводів, що проектуються для прокладки на підроблюваних територіях, слід забезпечувати за рахунок:

- підвищення несучої спроможності газопроводу;

- збільшення рухливості газопроводу в грунті;

- зниження впливу деформуючого грунту на газопровід.

Перевага повинна надаватися рішенням, що забезпечують максимальну безпеку населення.

10.7 Протяжність зони захисту газопроводу визначається довжиною мульди зрушення, збільшеній на 50 м в кожен бік від її межі.

10.8 Необхідність та обсяги будівельних заходів захисту газопроводів, які проектуються та експлуатуються, визначаються за результатами розрахунку газопроводів на міцність з урахуванням техніко-економічних обгрунтувань варіантів захисту газопроводів.

10.9 При газопостачанні споживачів, для яких перерви в подачі газу неприпустимі з технологічних або інших причин, слід передбачати подачу газу цим споживачам від двох газопроводів, що прокладаються по територіях, підроблювання яких починається в різний час, з обов'язковим кільцюванням газопроводів.

10.10 Для забезпечення рухливості підземних газопроводів в грунті та зниження силового впливу грунту, що деформується, на газопроводі передбачають:

- установку компенсаторів;

- застосування протикорозійного захисного покриття труби на основі полімерних матеріалів, екструдованого або напиленого поліетилену;

-малозащемляючі матеріали для засипання труб після укладки.

При засипанні труби малозащемляючим грунтом шар засипки під трубою повинен бути не менше 200 mmі над трубою не менше 300 mm.

10.11 Як малозащемляючі матеріали для засипання траншей газопроводу застосовуються пісок, піщаний грунт або інший грунт, що має мале зчеплення частин і який неагресивний по відношенню до металу та протикорозійного захисного покриття труби.

10.12 При необхідності введення конструктивних заходів захисту допускається передбачати прокладку в залізобетонних каналах кутів повороту, місця розгалужень та врізки вводів газопроводу.

Для прямолінійних ділянок довжина каналу повинна бути не менше величини десяти діаметрів газопроводу.

10.13 На газопроводах повинні застосовуватися П та Г- образні компенсатори з труб, що укладаються в залізобетонні канали, та телескопічні та гумокордові компенсатори, що установлюються в колодязях.

Компенсатори установлюються на ділянках газопроводів, де прогнозовані подовжні зусилля перевищують несучу здатність металу труб.

Відстані між компенсаторами визначаються розрахунком з умов міцності газопроводу та компенсаційної здатності застосовуваних компенсаторів.

10.14 В населених пунктах слід передбачати підземну прокладку розподільчих газопроводів з дотриманням їх кільцювання, для внутріквартальних - надземну на опорах та по дворових фасадах будинків. Кріплення газопроводів при надземній прокладці, повинно дозволяти осьові та вертикальні переміщення труб. Конструкція опор для надземної прокладки повинна проектуватися з урахуванням навантажень від впливу гірничих виробіток.

На розподільчих газопроводах низького тиску, що прокладаються по стінах будинків, повинна забезпечуватися компенсація переміщень газопроводу, при розкритті деформаційних швів будинку.

10.15 Переходи газопроводів через ріки, яри та залізниці у виїмках слід передбачати надземними.

10.16 У місцях пересічення підземних газопроводів з іншими підземними комунікаціями слід передбачати ущільнюючі пристрої (глиняні екрани, футляри на газопроводі тощо).

10.17 На підземних газопроводах в межах підроблюваних територій слід передбачати установку контрольних трубок.

Контрольні трубки повинні установлюватися на кутах поворотів, в місцях розгалуження мережі, біля компенсаторів безколодязної установки.

В межах населених пунктів слід передбачати установку контрольних трубок також на лінійних ділянках газопроводів із відстанню між ними не більш 50 м.

Для захисту від механічних пошкоджень контрольні трубки в залежності від місцевих умов повинні бути виведені під ковер або інший захисний пристрій.

10.18 Кріплення електровиводів при установленні КВП для вимірів електропотенціалу газопроводу повинно бути гнучким та допускати переміщення грунту відносно труби.

Сейсмічні райони

10.19 В районах із сейсмічністю 7 балів і вище допускається прокладка газопроводів із сталевих та поліетиленових труб з урахуванням додаткових вимог розділу 11.

Визначення сейсмічності району та площадок будівництва здійснюється згідно із СНІП ІІ-7.

10.20 При проектуванні систем газопостачання у вказаних районах крім вимог цих норм слід враховувати вимоги СНІП П-7.

10.21 Внутрішнє газообладнання слід проектувати згідно з вказівками розділу 6.

10.22 Для ГРП з вхідним тиском понад 0,6 МПа та ГРП підприємства з безперервними технологічними процесами слід передбачати зовнішні обвідні газопроводи (байпаси) з установкою вимикаючих пристроїв поза зоною можливого обвалення ГРП.

10.23 Газопроводи високого та середнього тисків, призначені для газопостачання населених пунктів слід проектувати закільцьованими з поділом на секції вимикаючими пристроями.

10.24 На підземних газопроводах слід передбачати контрольні трубки:

- в місцях врізки;

- на кутах поворотів;

- в місцях пересічень з підземними інженерними мережами, прокладеними в каналах;

- на вводах в будинки.

10.25 Розміщення запірної арматури (вимикаючих пристроїв) передбачається згідно із вимогами розділу 4.

10.26 У місцях проходження газопроводів через стіни будинків та стінки колодязів між трубою та футляром необхідно передбачати еластичне водонепроникне закладання, що не перешкоджає можливому зміщенню газопроводу.

10.27 На надземних газопроводах, що прокладаються в районах із сейсмічністю 8 та 9 балів, при відсутності самокомпенсації необхідно передбачати компенсуючі пристрої в місцях пересічення природних та штучних перешкод, приєднання газопроводів до обладнання, установленого на фундаменти (резервуари ЗВГ, компресори, насоси тощо), а також на вводах в будинки.

Райони із здимистими, просадними та набухаючими грунтами

10.28 При проектуванні систем газопостачання для зазначених районів, крім вимог цих норм, слід додатково керуватися вимогами СНІП 2.02.01, ДБН В. 1.1-5 та розділу 11.

10.29 Глибина прокладки газопроводів в грунтах з однаковим ступенем сдимистості, набухання або просідання по трасі повинна прийматися до верху труби:

а) для сталевих газопроводів:

-в середньоздимистих та середньонабухаючих - не менше 0,9 м;

- в сильноздимистих і сильннабухаючих - не менше 0,8 глибини промерзання, але не менше 1 м до верху труби;

б) для поліетиленових газопроводів - нижче розрахункової глибини промерзання, що визначається згідно зі СНІП 2.02.01, але не менше 1 м.

10.30. Прокладка газопроводів в слабоздимистих, слабонабухаючих та грунтах І типу просадності повинно передбачатися як у звичайних умовах -згідно з вимогами розділу 4.

10.31 Протикорозійне захисне покриття вертикальних ділянок сталевих підземних газопроводів та футлярів (вводи в будинки та ГРП, конденсатозбірники, гідрозатвори тощо) передбачається з полімерних матеріалів. Допускається використовувати інші проектні рішення із захисту цих ділянок від впливу сил моррзного здимання.

10.32 Для резервуарних установок ЗВГ з підземними резервуарами в середньоздимистих та сильноздимистих грунтах слід передбачати надземну прокладку сталевих газопроводів, що з'єднують резервуари газопроводів рідкої І парової фаз.

10.33 В проектах колодязів слід передбачати заходи щодо захисту від впливу сил морозної здимистості грунтів (гравійне або гравійно-пісчане засипання пазух, обмазка зовнішнього боку стін гідроізоляційними або незамерзаючими покриттями, наприклад, залізнення тощо). Над перекриттям колодязів слід передбачати асфальтове вимощення, що виходить за межі пазух не менше ніж на 0,5 м.

Райони із водонасиченими грунтами

10.34 При проектуванні підземних газопроводів в районах з водонасиченими грунтами (території, що підтопляються та затопляються, заливні заплави рік, ділянки з високим рівнем ґрунтових вод, заболочені ділянки тощо) необхідно проводити перевірку стійкості газопроводів проти спливання та необхідність їх баластування згідно з вимогами 4.80, 4.85 і СНІП 2.02.01.

10.35 Типи баластів, їх кількість та розміщення на газопроводі, заходи щодо захисту ізоляційного покриття сталевих газопроводів та захисту поверхні поліетиленових труб від пошкоджень визначаються проектною організацією.

Зсувонебезпечні території

10.36 На зсувонебезпечних територіях допускається тільки надземна прокладка сталевих газопроводів.

10.37 Проектування та будівництво газопроводів здійснюється лише після стабілізації зсуву.

10.38 Проекти на будівництво газопроводів та заходи по збереженню заходів щодо стабілізації зсуву погоджуються з місцевими протизсувними службами.

11 Матеріали та технічні вироби Загальні вказівки

11.1 Матеріали та технічні вироби, що передбачаються в проектах систем газопостачання, повинні бути економічними, надійними та відповідати вимогам стандартів або технічних умов, що пройшли державну реєстрацію згідно з ГОСТ 2.114, ДСТУ 1.3.

11.2 При виборі матеріалів, труб, арматури, обладнання, приладів та інших технічних виробів, призначених для будівництва систем газопостачання в районах із сейсмічністю 7 та більше балів, в зонах поширення набухаючих, здиманих та просадних грунтів та на підроблюваних територіях слід враховувати додаткові вимоги, наведені в 11.59- 11.62.

11.3 Допускається застосовувати для будівництва газопроводів сталеві та поліетиленові труби, запірну арматуру та з'єднувальні деталі, не передбачені цими нормами вітчизняного виробництва, які виготовлені за державними стандартами або технічними умовами, затвердженими в установленому порядку, а також труби, запірну арматуру та з'єднувальні деталі зарубіжного виробництва за умови, що вони відповідають вимогам цих норм та дозволені до застосування Держнаглядохоронпраці. Можливість заміни труб, прийнятих в проекті, повинна визначатися проектною організацією.

11.4 Механічні властивості основного металу та зварного з'єднання сталевих труб повинні відповідати вимогам стандартів (технічних умов), за якими вони виготовлені. У випадках, коли нормативними документами на труби не передбачається нормування механічних властивостей металу труб, а також у випадках, передбачених 11.3 , механічні властивості основного металу труб, в залежності від способу їх виготовлення, повинні відповідати вимогам відповідних стандартів (технічних умов).

Сталеві труби та з'єднувальні деталі

11.5 Для будівництва систем газопостачання застосовуються сталеві прямошовні, спіральношовні та безшовні труби, наведені в додатку И та виготовлені із сталі, що добре зварюється, і містять не більш 0,25 % вуглецю, 0,056 % сірки та 0,046 % фосфору.