3.4 Дорожні розв'язки залежно від сумарної інтенсивності руху на них поділяють на класи згідно з таблицею 3.1.

Таблиця 3.1 - Класифікація дорожніх розв'язок

ДБН В.2.3-4-2000 c.18

Закінчення таблиці 3.1

3.5 Дорожні розв'язки слід розташовувати на прямих ділянках доріг та на вільних від забудови територіях. Поздовжній похил доріг на підходах до дорожніх розв'язок на відстані видимості для зупинки автомобіля (таблиця 2.2) не повинен бути більше 40 %о.

3.6 Дорожні розв'язки на дорогах Ід категорії рекомендується передбачати не ча­стіше, як через 10 км, на дорогах І_б і II категорій -5 км, на дорогах III категорії - 2 км, для чого закладаються в проектну документацію заходи з організації руху місцевого транспорту.

3.7 При проектуванні розв'язок необхідно враховувати можливість перспектив­ного розвитку доріг та можливість стадійного будівництва.

3.8 Дороги сільськогосподарского призначення і скотопрогони при перехрещен­ні з дорогами І-ІІІ категорій потрібно відводити до ближніх штучних споруд з відпо­відним облаштуванням.

У випадку, коли такі споруди відсутні на ділянках доріг завдовжки понад 3 км, при необхідності потрібно передбачати їх влаштування. Габарити штучних споруд для доріг сільськогосподарского призначення і скотопрогонів при відсутності спеціальних вимог зацікавлених організацій потрібно приймати за таблицею 3.2.

ДБН В.2.3-4-2000 c.19

Таблиця 3.2 Габарити споруд для доріг сільськогосподарского призначення і скотопрогонів

У метрах

Дорожні розв'язки в одному рівні

3.9 Дорожні розв'язки в одному рівні влаштовують при перехрещенні або при­миканні доріг з сумарною інтенсивністю руху відповідно до таблиці 3.1.

3.10 Перехрещення та примикання доріг в одному рівні незалежно від схеми розв'язки рекомендується виконувати під кутом (90±10°).

3.11 Розв'язки кільцевого типу рекомендується споруджувати, коли інтенсив­ність руху на дорогах, що перехрещуються, однакова або ж відрізняється не більше як на     20 %, а лівоповоротні потоки на обох дорогах складають не менше 40 %. Колова проїзна частина повинна бути завширшки не менше 11,25 м. Діаметр центрального острівця призначається згідно розрахунку, але не менше 60 м.

При цьому довжина зони перерозподілу потоків на кільцевих проїздах розв'язки між двома сусідніми примиканнями доріг повинна бути не менша за вказану у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Довжина зони перерозподілу автомобільних потоків на кільцевих розв'язках

3.12 Найменший радіус кривої при примиканні доріг призначають за нормами більш високої категорії дороги, з якої здійснюється з'їзд: з доріг І і II категорій не ме­нше 25 м, з доріг III категорії - 20 м, з доріг IV і V категорій -15м. При розрахунку на регулярний рух на з'їздах автопоїздів (понад 5 % у складі потоку) радіуси слід збіль­шувати до 30 м.

Примикання доріг в одному рівні виконують перехідними або складеними коло­вими кривими. Радіус складеної кривої дорівнює двом найменшим радіусам колової кривої, а радіус вихідної кривої - трьом найменшим радіусам поєднання для другоря­дних доріг, що перехрещуються. Поєднання вхідної кривої з основною здійснюється під кутом 15°, вихідної - під кутом 20°.

3.13 Всі з'їзди на грунтові дороги повинні мати тверде покриття на довжину, не меншу вказаної в таблиці 3.4.

ДБН В.2.3-4-2000 c.20

Таблиця 3.4 - Довжина з'їздів з доріг

У метрах

Узбіччя на вказаних з'їздах по всій довжині слід укріплювати кам'яними матері­алами на ширину не менше 0,5 м.

3.14 На дорожніх розв'язках в одному рівні повинна бути забезпечена видимість з урахуванням можливості зупинки автомобіля.

Не допускається розміщення будь-яких споруд, в тому числі тимчасових, та зе­лених насаджень заввишки понад 1,2 м в зоні видимості, визначеній в ДСТУ 3587.

При перехрещенні більше чотирьох та при примиканні більше трьох підходів складний вузол слід приводити до простої схеми, змінюючи розташування деяких доріг.

При неможливості прийняття іншого рішення, в ускладнених умовах, як виня­ток, замість перехрещення допускається проектувати два зміщені примикання друго­рядних доріг на відстані, що забезпечує перерозподіл автомобілів у потоці з влашту­ванням перехідно-швидкісної смуги.

У розв'язках в одному рівні з віднесеними поворотами ліворуч (застосовуються лише на дорогах Іб категорії), останні слід розташовувати від доріг, що примикають, на відстані, рівній довжині смуги гальмування з відгоном плюс 25 м. Смугу гальму­вання влаштовують за рахунок розділювальної смуги завширшки не менше 3,5 м.

Перехрещення або примикання доріг на ділянках віражу головної дороги дозво­ляється у виняткових випадках при відповідному техніко-економічному обгрунтуван­ні.

Поздовжній похил другорядної дороги на відстані 20 м від крайки проїзної час­тини головної дороги не повинен перевищувати 40 %о.

Дорожні розв'язки у різних рівнях

3.15 Правоповоротні і лівоповоротні з'їзди на розв'язках у різних рівнях слід проектувати з врахуванням забезпечення розрахункових швидкостей, наведених у таблиці 3.5, причому при гострих кутах примикання чи перехрещення їх слід викону­вати однією кривою без прямих вставок.

3.16 Влаштування з'їздів, складених із зворотних кривих, допускається у винят­кових випадках.

3.17 При перехрещенні, з боку тупого кута дозволяється проектувати двосмугові з'їзди для двобічного руху, розділені смугою озеленення завширшки 1-1,5 м або розміткою.

3.18 Лівоповоротні з'їзди у розв'язках типу "лист конюшини" в плані слід мак-симально наближати до центру перехрестя, дотримуючись допустимих параметрів плану і профілю. Прямі вставки на цих з'їздах, як правило, не проектують.

Між кінцем і початком двох суміжних лівоповоротних з'їздів влаштовується до-даткова смуга руху, що розміщується по всій довжині шляхопроводу. Відстань між кінцем і початком суміжних лівоповоротних з'їздів призначають з урахуванням забез-піечення можливості переміщення автомобілів на першу смугу руху.

Правоповоротні і лівоповоротні з'їзди сполучаються з дорогами, що перехре-

ДБН В.2.3-4-2000 c.21

щуються або примикають, через перехідні криві. Перехідні криві лівоповоротних з'їздів слід проектувати як гальмівні.

Таблиця 3.5 - Розрахункові швидкості на з'їздах розв'язок