Страница 23: ДБН В 1.1-5-2000. Захист від небезпечних геологічних процесів. Будинки та споруди на підроблюваних територіях і просідаючих грунтах (Частина І. Будинки і споруди на підроб­люваних територіях. Частина II. Будинки і споруди на просідаючих грунтах) (55964)

31 Грунтові подушки слід влаштовувати з однорідних глинистих та суглинистих грунтів оптимальної вологості, яка дорівнює вологості на межі розкочування. При вологості нижчій за оптимальну більше ніж на 0,05 (абсолютне значення) слід виконувати дозволоження грунту до оптимальної вологості.

32 Зворотну засипку пазух котлованів і траншей слід виконувати після влаштування фундаментів і перекриттів над підвалами. Засипку слід доводити до відміток, що гарантують надійне відведення поверхневих вод. У зимових умовах грунт для засипки пазух має бути талим.

33 При виконанні робіт з улаштування зворотної засипки та її ущільнення необхідно забезпечувати збереження гідроізоляції фундаментів і стін заглиблених частин будинку або споруди, а також розташованих поряд підземних комунікацій (трубопроводів, кабелів та ін.).

Водозахисні заходи

34 Водозахисні заходи при проектуванні будинків і споруд на просідаючих грунтах передбачаються для запобігання або зниження ймовірності замочування грунтів основи. З цією метою водонесучі мережі та пристрої у будинках і спорудах необхідно проектувати доступними для контролю за їх технічним станом та для можливого їх огляду та ремонту.

35 До складу водозахисних заходів входять:

- компоновка генерального плану;

- вертикальне планування території, що забудовується;

- влаштування під будинками екранів із ущільненого грунту (при будівництві на основі комплексу заходів);

- якісне ущільнення зворотної засипки пазух котлованів і траншей;

- влаштування вимощень по зовнішньому периметру будинків і споруд;

- прокладання зовнішніх і внутрішніх водонесучих комунікацій із заходами щодо запобігання можливості витікання з них води в грунт та забезпечення контролю комунікацій, їх ремонту, скиду аварійних вод;

- розміщення газонів та зелених насаджень із наданням необхідних уклонів озелененої поверхні для забезпечення стікання води при поливанні від будинку до кюветів та скиду у каналізацію;

- за наявності гідрогеологічного прогнозу про очікуване підвищення рівня підземних вод - створення системи п'єзометричних свердловин для систематичного контролю та оцінки швидкості і ступеня рівномірності (нерівномірності) його підвищення з улаштуванням дренажних та інших систем для запобігання підтопленню основ фундаментів, підвалів, приямків, підпідлогових просторів та інших заглиблених приміщень і зниження нерівномірності підйому підземних вод.

36 Вимощення, які влаштовуються по периметру будинків та споруд, слід, як правило, суміщувати з тротуарами та під'їздами. Ширина вимощення повинна бути не менше 2 м на майданчиках з грунтовими умовами, де можливе просідання від власної ваги грунту, і не менше 1,5 м, якщо таке просідання відсутнє, властивості просідання грунтів усунені або товща просідання прорізана палями.

У всіх випадках вимощення повинні перекривати пазухи котлованів або траншей не менше ніж на 0,3 м.

37 Водозахист грунтів основи будинків і споруд при проектуванні внутрішніх мереж водопроводу і каналізації повинен містити: влаштування водонепроникних підлог у підвалах

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.50

та підпідлогових просторах будинків; те ж саме у приміщеннях із регульованим розливом технологічних та побутових вод, застосування компенсаторів або гнучких стиків трубопроводів у місцях перетину деформаційних швів.

Внутрішні трубопроводи повинні прокладатися вище рівня підлоги підвалів будинків і споруд із пристосуваннями або компенсаторами, які виключають можливість пошкодження трубопроводів при нерівномірному осіданні фундаментів. Вони мають бути доступними для огляду та ремонту.

38 За відсутності просідання від власної ваги грунту на майданчиках із групами складності будівництва 1-Б, 1-В у підвальних поверхах будинків допускається прокладання транзитних водонесучих мереж та мереж каналізації, а також випуски у каналізацію вище підлоги підвалу.

Допускається прокладання транзитних комунікацій через підземні господарства виробничих будинків (технологічні підвали, приямки, тунелі та ін.), якщо при цьому не порушується технологічний процес і задовольняються умови техніки безпеки.

39 При грунтах основи з просіданням від власної ваги грунту транзитні водонесучі комунікації, що прокладаються нижче відмітки підлоги першого поверху, не повинні перетинати приміщень підземного господарства цехів, приямків із технологічним обладнанням, тунелів, а також сходових кліток, машинних відділень ліфтів, підйомників, сміттєпроводів та ін. Не допускається перетин каналізаційними трубопроводами деформаційних швів між суміжними відсіками будинків і споруд.

Вводи водопроводу і тепломереж, а також випуски каналізації до контрольних колодязів повинні бути прокладені у водонепроникних залізобетонних каналах.

Примикання каналів до фундаментів будинків і споруд повинно бути герметичним і виконуватися з урахуванням можливих просідань каналів і фундаментів.

40 Мінімальні відстані у плані від зовнішніх поверхонь водопровідних і каналізаційних труб до зовнішніх граней фундаментів будинку або споруди слід приймати:

- за відсутності просідання від власної ваги і при групах складності умов будівництва 1-А, 1-Б - не менше 5 м , а при групі 1-В - як за звичайних грунтових умов;

- за наявності просідання від власної ваги грунту - за таблицею 3.1:

Таблиця 3.1

Прокладання трубопроводів слід передбачати у водонепроникних каналах з ущільненням дна траншей і з обов'язковим влаштуванням випусків аварійних вод із каналів у контрольні пристрої з видаленням води.

41 Відведення атмосферних вод з покрівлі будинків і покриттів споруд повинно здійснюватися у зовнішню зливову або загальну каналізаційну мережу. За відсутності вказаної мережі відведення води слід здійснювати у місцеву зливосточну мережу зі скидом у безпечні місця за межами території, яка має забудовуватися.

Організоване зовнішнє водовідведення допускається тільки у III-IV будівельно-кліматичних зонах для будинків II і III груп капітальності заввишки не більше 5 поверхів (включно). Вода, що потрапляє на вимощення, повинна надходити у зливостокову мережу через водоприймальники або лотки.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ C.51

42 За відсутності в районі будівництва зливостокової каналізації воду з внутрішніх стоків допускається скидати у відкриті водонепроникні лотки, прокладені через зелені зони, вимощення і тротуари (проїзди) у місцеву зливостокову мережу.

43 Опалювальні системи будинків і споруд слід передбачати такими, щоб підводки до нагрівальних приладів не перетинали деформаційних швів будинку або споруди.

44 Внутрішні каналізаційні мережі слід групувати в об'єднані випуски з будинків і споруд через контрольні колодязі з наступним підключенням їх до найближчого колодязя мережі каналізації.

45 Водозахист просідаючих грунтів слід дублювати встановленням запобіжних і сигналізаційних пристроїв у системах скиду аварійних вод для сповіщення про аварійне витікання, що монтуються у спеціальних водонепроникних приямках чи контрольних колодязях, у яких також можуть бути розташовані запірні пристрої трубопроводів, температурні компенсатори теплофікаційних мереж тощо.

46 На випадок аварії водонесучих мереж та для негайного відключення аварійних ділянок трас обслуговуючий персонал виробничих підприємств, житлових кварталів, мікрорайонів та ін. повинен мати детальні схеми водонесучих мереж території, яка обслуговується, із зазначенням їх вводів і випусків, оглядових і контрольних колодязів, місць розташування запірних пристроїв, засувок на водоводах тощо.

Раціональні галузі застосування різних способів підготовки основи та влаштування фундаментів

47 Вибір оптимального способу підготовки основи, яка складена просідаючими грунтами, і влаштування фундаментів повинен виконуватися в залежності від:

- конструктивно-планувальних параметрів будинку або споруди, які повинні містити дані про його конструктивну схему, характер передачі на грунт навантажень та їх величин, поверховість (висота) будинку або споруди, наявність підвалу або заглиблених частин під всім об'єктом чи його частиною, оснащеність водонесучими мережами і пристроями, наявність (або відсутність) технологічного виробництва з постійним розливанням води або водних рідин, можливість підвищення рівня підземних вод з урахуванням тенденції до його зміни, характер грунтових напластувань, сейсмічність району, ймовірність паводкових затоплень;

- характеру оточуючої забудови (житлові квартали, промислові підприємства, спортивні споруди, басейни рік, озер, морів та ін.);

- потужності товщі просідання, здатності до просідання від власної ваги грунту;

- технічних можливостей будівельно-монтажних організацій, які здійснюють будівництво, наявності індустріальної бази;

- набутого досвіду будівництва і експлуатації аналогічних об'єктів у районі забудови.

48 На стадіях ескізного проекту, ТЕО інвестицій та проекту попередній вибір способів підготовки грунтів основ та влаштування фундаментів, що зведені в таблиці 3.2 для товщ просідання різної потужності і різних конструктивних типів будинків та споруд, що систематизовані з таблицею 3.3, рекомендується виконувати згідно з таблицею 3.4.

49 Вибір остаточного варіанту підготовки основи і конструкції фундаменту повинен виконуватися для кожного конкретного об'єкта у заданих грунтових умовах шляхом порівнювання техніко-економічних показників варіантів, що розглядаються, за їх вартістю, тривалістю періоду робіт із їх здійснення, матеріаломісткістю і трудомісткістю, кліматичних особливостей району забудови, пори року, яка відведена для виконання нульового циклу, наявності спеціалізованої організації для виконання робіт, термінів введення в експлуатацію об'єкта та ін.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ C.52

Таблиця 3.2

Таблиця 3.3

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.53

Таблиця 3.4