Г азопостачання
Проектування, будівництво, реконструкція і експлуатація систем газопостачання здійснюється за вимогами ДБН В.2.5-20, ДНАОП 0.00-1.20.
При газопостачанні категорованих міст від двох і більше самостійних магістральних газопроводів подача газу повинна здійснюватись через газорозподільні станції, підключені до цих газопроводів і розміщені за межами проектної забудови вказаних міст.
При проектуванні нових і реконструкції діючих газових мереж категорованих міст слід передбачати можливість відключення газопостачання як міст у цілому, так і окремих районів (ділянок) міст за допомогою пристроїв відключення, які приводяться у дію від тиску (імпульсу) ударної хвилі.
Наземні частини газорозподільних станцій (ГРС) і опорних газорозподільних пунктів (ГРП) у категорованих містах, а також ГРП категорованих об’єктів, розміщених поза категорованими містами, слід обладнувати підземними обвідними газопроводами (байпасами) з улаштуванням на них пристроїв для відключення.
Підземні байпаси повинні забезпечувати подачу газу у систему газопостачання при виході із ладу наземної частини ГРС або ГРП.
Мережі газопроводів високого і середнього тиску у категорованих містах і об’єктах, розміщених поза категорованими містами, повинні бути підземними і закільцьованими.
При проектуванні нових і реконструкції діючих систем газопостачання у категорованих містах необхідно передбачати в основних вузлових точках (на виході із ГРС, перед опорними ГРП, а також на відводах до категорованих об’єктів, розміщених поза категорованими містами) установку пристроїв відключення, які приводяться у дію від тиску (імпульсу) ударної хвилі, а також улаштування перемичок між тупиковими газоповодами.
Газонаповнювальні станції (ГНС) і газонаповнювальні пункти (ГНП) розміщуються за межами сельбищних територій з обмеженням вибору майданчика, визначеним ДБН В.2.5-20.
Електропостачання
Енергетичні споруди і електричні мережі повинні проектуватись з урахуванням забезпечення сталості енергопостачання категорованих міст і об’єктів в умовах мирного часу і в особливий період.
Схема магістральних електричних мереж України повинна передбачати, за необхідності, автоматичний розподіл енегосистем на незалежні збалансовані частини.
Категоровані з цивільного захисту (цивільної оборони) теплові електростанції слід, як правило, розміщувати поза зонами можливих руйнувань категорованих міст і категорованих об’єктів, а також поза зонами можливого катастрофічного затоплення, при цьому електростанції потужністю понад 1 млн. кВт слід розміщувати від межі проектної забудови категорованих міст і категорованих об’єктів на відстані, яка дорівнює сумі зон їх можливих слабких руйнувань.
У категорованих містах допускається розміщення тільки теплоелектроцентралей (ТЕЦ) незалежно від їх установленої потужності з максимальним віддаленням їх від центрів житлової і промислової забудови.
Магістральні електричні мережі і підстанції напругою 330 кВ і вище, а також транзитні лінії електропередачі (ЛЕП) і вузлові підстанції напругою 220 і 330 кВ у тих енергосистемах, де вони створюють мережу вищої напруги, слід споруджувати за межами зон можливих руйнувань категорованих міст і категорованих об’єктів, атакож поза зонами можливого катастрофічного затоплення.
При проектуванні магістральних мереж напругою 330 кВ і вище їх комутаційні вузли, як правило, не повинні сполучатись з розподільними пристроями електростанцій потужністю 1 млн. кВт і більше.
Розподільні лінії електропередачі напругою 110-330 кВ повинні бути, як правило, закільцьовані і підключені до декількох джерел електропостачання з урахуванням можливого пошкодження окремих джерел, а також повинні, за можливості, прокладатись по різних трасах.
При проектуванні систем електропостачання слід зберігати як резерв малі стаціонарні електростанції, а також ураховувати можливість використання пересувних електростанцій.
Підприємства енергопостачання повинні мати запасні захищені заміські командно-диспетчерські пункти (ЗЗКДП) і захищені міські командно-диспетчерські пункти (ЗМКДП).
ЗЗКДП повинні розміщуватись за межами зон можливих сильних руйнувань категорованих міст і категорованих об’єктів, зон можливого катастрофічного затоплення. ЗЗКДП повинні забезпечувати захист особового складу і обладнання від факторів ураження ядерного вибуху, а також захист особового складу від впливу отруйних речовин і біологічних (бактеріальних) засобів ураження.
Огороджувальні конструкції ЗЗКДП слід розраховувати на надмірний тиск у фронті ударної хвилі, що дорівнює 100 кПа (1 кгс/см2).
ЗМКДП повинні розміщуватись в одному із сховищ, передбачених для особового складу працюючого персоналу підприємств енергопостачання .
При проектуванні схем зовнішнього електропостачання категорованих міст необхідно передбачати їх електропостачання від декількох незалежних і територіально розмежованих джерел постачання (електростанції і підстанції), частина з яких повинна розміщуватись за межами зон можливих руйнувань. Указані джерела і їх лінії електропередачі повинні знаходитись одна від одної на відстані, яка виключає можливість їх одночасного виходу з ладу.
Системи електропостачання категорованих міст повинні враховувати можливість забезпечення транзиту електроенергії в обхід зруйнованих об’єктів за рахунок спорудження коротких перемичок повітряними лініями електропередачі.
3 метою підвищення надійності електропостачання у мирний час і особливий період об’єктів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань оборони України, підприємств з випуску продукції оборонного призначення, об’єктів зв’язку, метрополітенів, приміських ділянок електрифікованих залізниць, об’єктів газо-, водопостачання, каналізації, лікувальних закладів та інших важливих об’єктів, розміщених у містах, віднесених до особливої групи і до першої групи з цивільного захисту (цивільної оборони), необхідно передбачати заміну у цих містах повітряних ліній електропередачі кабельними лініями. Нові лінії електропередачі, які постачають указаних споживачів, слід проектувати у кабельному виконанні.
Для забезпечення можливості зниження електричного навантаження у категорованих містах системи електропостачання об’єктів, які не відключаються в особливий період, повинні бути відокремлені від систем електропостачання інших об’єктів.
Об’єкти, які не відключаються, повинні, як правило, забезпечуватись електроенергією з двох кабельних ліній від двох незалежних і територіально розмежованих центрів (джерел) постачання.
Електропостачальні організації категорованих міст за узгодженням з територіальними органами управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (цивільної оборони) України та державною санітарно-епідеміологічною службою повинні складати переліки споживачів електроенергії, які не припиняють роботу в умовах особливого періоду, з зазначенням їх навантажень в установлених режимах роботи.
Для підвищення сталості електропостачання об’єктів, які не відключаються, слід передбачати установку автономних джерел електропостачання. їх кількість, вид, потужність, система підключення, конструктивне виконання повинні регламентуватись відомчими будівельними нормами, а також галузевими нормами технологічного проектування відповідних галузей. Потужність автономних джерел електропостачання слід, як правило, визначати з розрахунку повноти забезпечення електроенергією приймачів першої категорії (за ПУЕ), які продовжують роботу в особливий період. Установка автономних джерел електропостачання більшої потужності повинна бути обгрунтована техніко-економічними розрахунками.
У локальних схемах електричних мереж підприємств-споживачів повинні бути передбачені заходи, що допускають централізоване короткочасне відключення окремих об’єктів, періодичні і короткочасні перерви в електропостачанні.
Електропостачання перекачувальних насосних і компресорних станцій магістральних трубопроводів (газопроводів, нафтопроводів, нафтопродуктопроводів), які проектуються, повинно, як правило, здійснюватись від джерел електропостачання і електропідстанцій, розміщених за межами зон можливих сильних руйнувань, з улаштуванням у необхідних випадках на них автономних резервних джерел.
Для зупинки і пуску агрегатів теплових електростанцій категорованих об’єктів з цивільного захисту (цивільної оборони) після відключення їх від енергосистеми повинно бути передбачене резервне джерело постачання - власне автономне джерело на електростанції або пересувне джерело електроенергії, розміщене за межами зони можливих руйнувань.
У категорованих містах, розміщених на берегах морів і річок, слід передбачати створення двох-трьох берегових пристроїв для приймання електроенергії з суднових електроустановок.
У проектах нових, реконструкції і розширення існуючих атомних електростанцій повинні передбачатись системи сигналізації для передачі сигналів про аварії у територіальні органи управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (цивільної оборони) України, а також локальні системи для виявлення рівня радіаційного забруднення навколишнього середовища і оповіщення працюючого персоналу і населення, яке проживає у зонах можливого небезпечного радіоактивного забруднення.
Об’єкти підвищеної небезпеки повинні забезпечуватись електроенергією від двох незалежних джерел роздільними лініями електропередачі.
Проектування будівель, споруд, обладнання та конструкцій атомних електростанцій, вихід з ладу яких може призвести до недопустимого за чинними санітарними нормами рівня опромінення населення, слід здійснювати у відповідності з вимогами Загальних положень забезпечення безпеки атомних електростанцій НП 306.1.02/1034-200.
Електрозв’язок і проводове оповіщення (радіотрансляційні мережі)
Магістральні кабельні лінії зв’язку (МКЛЗ) повинні прокладатись поза зонами можливого катастрофічного затоплення. У випадку попадання ділянки МКЛЗ у зону можливого катастрофічного затоплення слід передбачати прокладання підводних кабелів, виключаючи улаштування у цій зоні підсилювальних (регенераційних) пунктів.
Усі обласні центри та категоровані об’єкти повинні мати не менше ніж три входи у різних напрямках первинної мережі.
Усі вузли зв’язку первинної мережі (ММП) та вузли автоматичної комутації міжміської мережі слід розміщувати поза зонами можливих руйнувань і зонами можливого катастрофічного затоплення, а також за межами зон можливого небезпечного радіоактивного забруднення і зон можливого хімічного забруднення. Виняток в окремих випадках допускається тільки для мереж вузлів виділення (МВВ).
Кризові центри атомних електростанцій зв’язуються між собою, а також з центральним кризовим центром.
Мережеві вузли повинні забезпечувати організацію транзитних зв’язків в обхід категорованих міст.
Лінії передачі, станційні споруди вузлів первинної мережі зв’язку і обслуговуючий персонал повинні бути захищені від уражаючих факторів ядерного вибуху.
Технічні будівлі захищених вузлів зв’язку ММП повинні проектуватись з урахуванням сейсмічного впливу ударної хвилі. Надмірний тиск у фронті ударної хвилі приймається за таблицею 2.
Таблиця 2
|
Найменування |
Надмірний тиск у фронті ударної хвилі ДРф, кПа (кгс/см2) |
|
Уніфіковані підсилювальні пункти, які не обслуговуються, і регенераційні пункти (НПП і НРП МКЛЗ) незалежно від зон розміщення |
500 (5) |
|
Мережеві вузли виділення 1-го класу (МВВ-І), розміщені у зоні можливих руйнувань |
200 (2) |
|
Мережеві вузли виділення 1-го класу (МВВ-І), розміщені поза зонами можливих руйнувань |
Незахищені |
Будівлі незахищених МВВ МКЛЗ усіх видів, будівлі, які обслуговують радіорелейні станції, житлові будинки усіх мережевих вузлів повинні мати протирадіаційні укриття, які забезпечують захист обслуговуючого персоналу і членів їх сімей.
Мережеві вузли, з яких забезпечується передача каналів для однієї і тієї ж магістральної мережевої станції (ММС), а також мережеві вузли сусідніх областей повинні розміщуватись один від одного на відстані не менше ЗО км.
Магістральні кабельні і радіорелейні лінії зв’язку, які йдуть в одному географічному напрямку, повинні, як правило, проектуватись по окремих трасах, які не попадають в одні і ті ж зони можливого руйнування або катастрофічного затоплення.
Будівництво радіорелейних ліній зв’язку по трасі МКЛЗ допускається за умови розподілення між ними пучків організованих каналів, при цьому розміщення мережевих вузлів єдиної автоматизованої мережі зв’язку (ЄАМЗ) і вузлових радіорелейних станцій (ВРС) повинно передбачатись з урахуванням можливості використання пересувних засобів резервування.
По кожній трасі повинно передбачатись будівництво тільки однієї МКЛЗ. Повторення прокладання МКЛЗ по одній трасі з існуючими МКЛЗ допускається за неможливості пошуку нових трас у заданому напрямку.
Переходи МКЛЗ через суднохідні річки повинні передбачатись за двома створами.
Для забезпечення надійності передачі найбільш важливої інформації і оперативності мережі у процесі експлуатації з урахуванням появи конкретних ситуацій повинна передбачатись взаємодія відомчих мереж з центрами оперативно-технічного управління мережами електрозв’язку єдиної національної системи зв’язку (ЄНСЗ) (центрами управління мережами зв’язку ВАТ "Укртелеком").
