8.125 Радіологічні відділення (відділення променевої терапії і лабораторії радіоізотопної діагностики) необхідно розміщувати в окремому будинку чи ізольованій частині лікувально-профілактичного закладу.
Радіологічні відділення не повинні розміщуватися в житлових будинках і дитячих закладах.
При проектуванні радіологічних відділень необхідно враховувати вимоги НРБУ і ОСП 72/87.
Площу приміщень радіологічних відділень та лабораторій радіоізотопної діагностики приймати за додатком Л, таблиці Л.7, Л.8.
8.129 Кількість рентгенодіагностичних кабінетів у рентгенівському відділенні необхідно визначати розрахунком у відповідності з профілем, потужністю і штатами лікувально-профілактичного закладу.
8.130 Допускається поєднувати в одному відділенні рентгенодіагностичні кабінети стаціонару і поліклініки, за винятком кабінетів інфекційних, туберкульозних відділень, а також акушерських стаціонарів з числом ліжок більше 100. Розміщувати відділення слід на стику стаціонару і поліклініки. При цьому входи в рентгенівське відділення для хворих стаціонару і поліклініки мають бути окремими. Рентгенівське відділення не повинно бути прохідним.
8.131 Огороджувальні конструкції процедурних рентгенодіагностичних кабінетів, комп'ютерної томографії і рентгенопераційних повинні мати стаціонарний захист від іонізуючого випромінювання. Розрахунок захисту необхідно виконувати у відповідності з діючими нормами.
8.132 Площу приміщень рентгенівських відділень (кабінетів) приймати за додатком Л, таблиця Л.9.
8.133 Відділення відновлювального лікування передбачається спільним для хворих стаціонару і для відвідувачів поліклініки (поліклінічного відділення).
У відділенні відновлювального лікування за завданням на проектування можуть бути передбачені кабінети нетрадиційних методів лікування (кабінети штучного мікроклімату, мануальної терапії, фітотерапії та ін.).
8.134 Розрахункову кількість процедур, необхідну для визначення площі приміщень у відділенні відновлювального лікування, рекомендується приймати:
а) для фізіотерапевтичних процедур (електросвітлолікування, теплолікування, водогрязелікування – виключаючи басейни і ванни для лікування рухом у воді) – 0,7 процедури на 1 ліжко стаціонару, для поліклініки (поліклінічного відділення) – 0,5 процедур на 1 відвідування кабінету лікаря;
б) для масажу, лікувальної фізкультури (в тому числі басейни і ванни для лікування рухом у воді), трудо- і механотерапія – 0,5 процедури на 1 ліжко стаціонару, 0,3 процедури на 1 відвідування кабінету лікаря поліклінічного відділення.
Розрахункова кількість процедур в спеціалізованих лікарнях і амбулаторних закладах, а також пологових будинках і клініках визначається завданням на проектування.
8.135 Кількість процедур в санаторно-курортних закладах в кожному санаторії (комплексі) передбачаються в залежності від місцевих природно-кліматичних умов та за відповідного медико-санітарного та техніко-економічного обгрунтування.
8.136 Орієнтовний розподіл (у відсотках) розрахункової кількості процедур за видами лікування приймати за таблицею 9.
Таблиця 9
Види процедур |
Відсоток |
У відділенні фізіотерапії |
|
Електролікування |
40 |
Світлолікування |
25 |
Теплолікування |
10 |
Закінчення таблиці 9
Види процедур |
Відсоток |
Водолікування |
15 |
Грязелікування |
10 |
У відділенні лікувальної фізкультури |
|
Масаж |
25 |
Лікувальна фізкультура |
45 |
Фізичні вправи в воді |
20 |
Механотерапія |
10 |
Примітка. Допускається перерозподіл процедур за видами лікування. |
8.137 Орієнтовна кількість процедур у найбільшу зміну на 1 процедурне місце (кушетку, ванну і т.д.) приймати за таблицею 10.
Таблиця 10
Лікувальні процедури |
Одиниця виміру |
Кількість процедур за зміну на одиницю виміру |
Електросвітлолікування (крім процедур електросна), світлолікування |
кушетка |
12 |
Інгаляційне лікування |
місце |
12 |
Субаквальні ванни |
ванна |
5 |
Контрастні ванни |
-“- |
10 |
Решта ванн |
-“- |
12 |
Душова кафедра |
комплект із 4 душів |
25 |
Підводний душ-масаж |
ванна |
10 |
Закутування |
кушетка |
6 |
Грязелікування |
-“- |
10 |
Масаж |
-“- |
12 |
Фізичні вправи в басейнах |
1 місце |
5 |
Басейн для горизонтального витягування |
-“- |
8 |
Басейн для вертикального витягування |
-“- |
6 |
Заняття лікувальною фізичною культурою в залах, механотерапія |
-“- |
5 |
8.138 Орієнтовну кількість відвідувачів, що одночасно знаходяться у відділенні відновлювального лікування, для визначення площі чекалень і вестибюлів приймати за таблицею 11.
Таблиця 11
Назва приміщення, обладнання |
Чисельність відвідувачів |
|
у чекальні |
у вестибюлі-гардеробі |
|
Кабінет лікаря-фізіотерапевта, лікаря лікувальної фізичної культури |
4 |
5 |
Кушетка електросвітлолікування |
1 |
2 |
Кушетка тепло-, грязелікування, масажу, місце інгаляційного лікування, ванна |
1 |
3 |
Душова |
2 |
6 |
Одне місце в залі ЛФК, басейнах, кабінетах механотерапії |
1 |
2 |
Душовий зал |
4 |
8 |
Примітка. В дитячих поліклініках число відвідувачів слід збільшувати на 75%, в консультативних поліклініках – зменшувати на 100%. |
8.139 Площа приміщень фізіотерапії і лікувальної фізкультури (ЛФК), трудотерапії, лікувально-трудових майстерень і спеціальних цехів наведена в додатку Л, таблиці Л.10, Л.11, Л.12, Л.13.
8.140 Площу приміщень для кліматолікування (веранда, балкон, тераса) в санаторно-курортних закладах слід передбачати з розрахунку 0,6 м2 на 1 місце в санаторії.
8.141 Клініко-діагностичні лабораторії мають бути непрохідними.
8.142 В амбулаторно-поліклінічних закладах приміщення приймання аналізів і взяття проб крові розміщуються при вестибюльній групі приміщень.
Приміщення для мікробіологічних досліджень і лабораторія дослідження на СНІД мають бути ізольованими від решти приміщень лабораторії. Входи в мікробіологічну групу і лабораторію СНІД для відвідувачів та надходження матеріалу для дослідження повинні бути організовані ззовні.
Потужність і склад приміщень клініко-діагностичних лабораторій необхідно визначати завданням на проектування з урахуванням апаратури і обладнання, які використовуються.
Площу приміщень клініко-діагностичних лабораторій приймати за додатком Л, таблиця Л.14.
Відділення переливання крові організовують в лікувально-профілактичному закладі за завданням на проектування.
Відділення переливання крові проектують непрохідним з самостійним транспортним вузлом.
Площу приміщень відділення приймати за додатком Л, таблиця Л.15.
8.149 Центральне стерилізаційне відділення є обов'язковим структурним елементом лікувально-профілактичного закладу і розміщується у місцях для забезпечення зручного зв'язку з операційним блоком і загальнолікарняними транспортними комунікаціями.
Не слід розміщувати його над і під палатами.
Центральне стерилізаційне відділення проектують непрохідним.
Всі приміщення центрального стерилізаційного відділення мають бути розділені на дві зони: стерильну і нестерильну.
Вхід в приміщення стерильної зони допускається тільки через санітарний пропускник.
8.152 Кількість автоклавів, що встановлюються в приміщенні стерилізаційної центрального стерилізаційного відділення, визначається розрахунком.
8.153 Набір і площі центральних стерилізаційних залежать від потужності лікувального закладу і визначаються завданням на проектування.
Площу приміщень центрального стерилізаційного відділення для лікарень, пологових будинків і амбулаторно-поліклінічних закладів приймати за додатком Л, таблиця Л.16.
Організація патолого-анатомічного відділення в лікувально-профілактичному закладі визначається завданням на проектування.
Патолого-анатомічні відділення розміщують ізольовано від інших відділень лікарняного комплексу. Проїзди до патолого-анатомічного відділення і стоянки похоронних машин не повинні бути видимі із вікон палатних відділень і паркової зони.
8.156 Приміщення для розтину інфікованих трупів мають бути ізольовані і мати окремий вхід ззовні. Вхід персоналу в інфекційну групу приміщень можливий тільки через санітарний пропускник.
Площа приміщень патолого-анатомічного відділення визначається кількістю штатних місць лікарів-патологоанатомів.
Завданням на проектування в складі патолого-анатомічного відділення може бути передбачена лабораторія консервації органів і тканин.
Площу патолого-анатомічного відділення приймати за додатком Л, таблиця Л.17.
Амбулаторно-поліклінічні заклади мають розміщуватись в окремих будинках, зблокованих з будинками стаціонарів, в одному об'ємі зі стаціонаром чи вбудованими у будинки громадського і житлового призначення. Лікувально-діагностичні приміщення, корпуси, блоки слід передбачати спільними, але з окремими входами для стаціонарних і амбулаторних хворих.
Кількість відвідувань амбулаторно-поліклінічного закладу в найбільшу зміну приймається 60% від загальної кількості відвідувань за день.
Потужність, структуру і склад амбулаторно-поліклінічних закладів необхідно визначати завданням на проектування і вимогами ДБН 360.
В структуру поліклініки можуть входити акушерсько-гінекологічні відділення, жіночі консультації, дитячі відділення, стоматологічні відділення та ін.
За наявності у складі поліклініки жіночої консультації і дитячого відділення їх приміщення проектують відокремленими від поліклініки, а дитяче відділення – із самостійним входом.
Відділення невідкладної допомоги, травматологічний пункт, інфекційний кабінет, відділення переливання крові передбачають з самостійними зовнішніми входами.
В разі включення в структуру поліклінік спеціалізованих відділень (дерматовенерологічного, фтизіатричного, акушерсько-гінекологічного, психіатричного, наркологічного, а також відділення профілактики, денного стаціонару, зубопротезної лабораторії) необхідно передбачати для кожного із цих відділень непрохідні ізольовані зони.
До складу поліклініки може бути включений денний стаціонар. В його складі необхідно організовувати: палати з постом чергової медсестри, кабінет лікаря, процедурну, санітарно-гігієнічні приміщення, приміщення денного перебування хворих і приймання їжі, комори для чистої і брудної білизни.
При обласних консультативних поліклініках та поліклінічних відділеннях республіканських і обласних лікарень необхідно передбачати пансіонати. Приміщення пансіонатів необхідно розробляти за нормами проектування гуртожитків, до їх складу також включають приміщення медичного призначення (пост медсестри, процедурна, клізмова).
8 168 Розрахунок площі чекалень і вестибюлів-гардеробних здійснюють з урахуванням таблиці 12.
Таблиця 12
Назва кабінету |
Розрахункове число відвідувачів на одне приміщення |
|||
в поліклініках для дорослих |
в поліклініках для дітей з урахуванням супроводжуючих |
|||
вестибюль |
чекальня |
вестибюль |
чекальня |
|
Терапевта і прийому підлітків |
5 |
4 |
- |
- |
Педіатра |
- |
- |
9 |
7 |
Невропатолога, акушера-гінеколога, уролога, онколога, хірургічної стоматології, гематолога, ендокринолога, фтизіатра |
5 |
4 |
9 |
7 |
Травматолога-ортопеда |
7 |
6 |
9 |
7 |