12.7.2 Для приміщень та майданчиків зі зберіганням понад 25 одиниць транспорту необхідно розробляти спеціальний план розміщення транспортних засобів з описанням черговості та порядку евакуації в разі виникнення пожежі.
План передбачає чергування персоналу в нічний час, вихідні та святкові (неробочі) дні, а також визначає порядок зберігання ключів запалювання з розрахунком на те, щоб черговий міг скористатися ними при необхідності евакуації транспорту.
12.7.3 Місця зберігання транспорту (крім індивідуального) повинні бути забезпечені буксирними тросами та штангами з розрахунку один трос (штанга) на 10 одиниць техніки.
12.7.4 Над приміщеннями, де розташовані гаражі, не допускається розташовувати приміщення з масовим перебуванням людей.
Приміщення для обслуговування автомобілів (за винятком приміщень для миття й прибирання) слід відділяти протипожежними стінами (перегородками) від приміщень для зберігання автомобілів.
Під горючими (дерев'яними) навісами дозволяється зберігати не більше 20 машин.
12.7.5 У приміщеннях, під навісами та на відкритих майданчиках, де зберігається транспорт, не дозволяється:
установлювати транспортні засоби в кількості, яка перевищує норму, порушувати план їх розміщення, зменшувати відстань між ними, а також від них до конструктивних елементів будівель (споруд);
захаращувати виїзні ворота й проїзди;
проводити ковальські, термічні, зварювальні, малярні й деревооздоблювальні роботи, а також промивання деталей з використанням ЛЗР та ГР (ці роботи повинні здійснюватися у відповідних майстернях підприємства);
тримати транспортні засоби з відкритими горловинами паливних баків, а також за наявності витікання пального та масла;
заправляти транспортні засоби пальним та зливати з них пальне (ці роботи повинні виконуватися на заправному пункті);
зберігати тару з-під пального, а також пальне й мастила, за винятком пального в баках та газу в балонах, змонтованих на автомобілях;
підзаряджати акумулятори безпосередньо на транспортних засобах;
підігрівати двигуни відкритим вогнем (смолоскипами, паяльними лампами тощо), користуватися відкритими джерелами вогню для освітлення;
установлювати на загальних стоянках транспортні засоби для перевезення ЛЗР та ГР, а також горючих газів;
залишати у транспортних засобах промаслені матеріали для обтирання та спецодяг після закінчення роботи;
залишати автомобілі на стоянці з увімкненим запалюванням;
ставити на зберігання транспорт з несправною електропроводкою та з увімкненим вимикачем "маси" (де такий є), з несправною пневматичною системою гальмування;
подавати у разі несправної паливної системи бензин у карбюратор безпосередньо з резервуара через шланг або в інший спосіб;
допускати накопичення на двигуні та його картері бруду й мастил.
12.7.6 Виходи з оглядових канав не повинні перекриватися транспортними засобами. Після закінчення роботи оглядові канави повинні очищатися від промасленого ганчір'я, розлитих ЛЗР та ГР.
Забороняється влаштування оглядових канав та погребів у гаражах для зберігання автомобілів на газовому паливі.
12.7.7 Кожен автомобіль повинен мати справний вуглекислотний чи порошковий вогнегасник. Автобуси й вантажні автомобілі, призначені для перевезення людей та спеціально обладнані для цієї мети, повинні бути укомплектовані двома вогнегасниками: один має бути в кабіні водія, другий - у пасажирському салоні автобуса або в кузові автомобіля.
12.7.8 Автоцистерни, призначені для перевезення ЛЗР та ГР, повинні зберігатися в одноповерхових будівлях, ізольованих від інших приміщень протипожежними стінами 2-го типу (REI 60), або на спеціально відведених для цієї мети відкритих майданчиках.
Автомобілі-цистерни і спеціально обладнані автомобілі, призначені для перевезення небезпечних вантажів, ЛЗР та ГР, повинні мати надійне заземлення, вимикачі для відключення акумуляторної батареї автомобіля, не менше двох вогнегасників, покривало з повсті або негорючого теплоізоляційного матеріалу, пісочницю із сухим піском, лопату. Вихлопні труби в них повинні бути виведені під радіатор і обладнані справними іскрогасниками.
12.7.9 У приміщеннях для ремонту та в підсобних приміщеннях не дозволяється здійснювати капітальний та середній ремонт транспорту з баками, наповненими пальним (газобалонних автомобілів - коли заповнені газом балони), та картерами, заповненими маслом.
Під час ремонту бензобаків необхідно попередньо промити їх гарячою водою або розчином каустичної соди, продути парою, просушити гарячим повітрям до повного видалення залишків ЛЗР. Очищення слід здійснювати на відкритому повітрі або у вентильованому приміщенні, а зварювання чи паяння - з відкритими отворами бензобаків та заповненням резервуара водою. Для миття і знежирювання устаткування, виробів, кріпильних та інших деталей тощо повинні застосовуватися, як правило, негорючі мийні засоби, а також ультразвукові та інші безпечні в пожежному відношенні установки чи способи. Застосування для миття та знежирювання ЛЗР та ГР дозволяється лише в тих випадках, коли існуючі негорючі речовини й безпечні методи не забезпечують необхідної за технологією чистоти обробки деталей.
12.7.10 Не дозволяється експлуатація газобалонних автомобілів з несправною газовою апаратурою та за наявності витікання газу через нещільні з'єднання, а також в'їзд (зберігання) автомобілів у приміщення, якщо газова апаратура несправна.
12.7.11 Під час проведення ремонту, пов'язаного з виконанням зварювальних та фарбувальних робіт (уключаючи штучне сушіння), газовий балон повинен бути знятий з автомобіля і продутий.
12.7.12 Вимоги пожежної безпеки до об'єктів (транспортних засобів) автомобільного, залізничного, повітряного, річкового та морського транспортів мають встановлюватися відповідними галузевими правилами пожежної безпеки.
12.8 Лазні сухого жару (сауни)
12.8.1 Можливість розміщення лазень сухого жару (далі сауни) у будівлях різного призначення визначається, виходячи з вимог будівельних норм.
12.8.2 При влаштуванні вбудованих саун необхідно:
відділяти приміщення лазень від інших приміщень протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу;
улаштувати один евакуаційний вихід з приміщень безпосередньо назовні;
обладнати парильне відділення піччю заводського виготовлення з автоматичним захистом та відключенням, яке робить неможливою роботу печі більше 8 годин на добу;
улаштувати в парильному відділенні перфоровані сухотруби, підключені до внутрішнього протипожежного водогону, з можливістю ручного пуску від пристроїв, установлюваних за межами парильного відділення;
передбачати місткість парильного відділення не більше ніж на 10 місць.
12.8.3 У парильному відділенні піч має бути встановлена на основі з негорючих матеріалів. Відстань від печі до дерев'яної обшивки поверхонь конструкцій повинна бути не менше 1 м.
Стелю над піччю слід захищати від дії високої температури металевим листом по шару негорючого теплоізоляційного матеріалу з розмірами, що на 0,5 м перевищують розміри печі (у плані).
12.8.4 У верхній зоні парильного відділення, а також на найближчих до печі-кам'янки кромках дерев'яної оздоби слід установлювати датчики температури, зблоковані з пристроєм (терморегулятором), який відключає електроенергію від електронагрівників у разі підвищення температури до 110С.
12.8.5 Електричні проводи, що використовуються для підключення печі до електромережі, а також світильники та електроарматура повинні розраховуватися на умови експлуатації у середовищі з підвищеною температурою. Підключення тенів до електромережі має здійснюватися за межами парильного відділення.
12.8.6 Канал припливу свіжого повітря під піччю слід систематично очищати від пилу та інших сторонніх предметів.
12.8.7 При виявленні несправностей в устаткуванні або появи ознак горіння (диму, запаху горілого, обвуглювання дерев'яного обличкування) слід негайно повідомити про це адміністрацію.
12.8.8 Витяжний повітровід з парильного відділення має бути відокремленим і виводиться безпосередньо назовні.
12.8.9 У приміщеннях саун забороняється: експлуатувати піч з відключеним або несправним терморегулятором; користуватися електронагрівальними побутовими приладами поза спеціально обладнаними місцями; залишати без нагляду включений в електромережу електронагрівник печі.
13 ЕНЕРГЕТИЧНІ УСТАНОВКИ
13.1 Машинні зали
13.1.1 Основні будівельні конструкції будівель машинних залів повинні виконуватися з негорючих матеріалів.
13.1.2 У покриттях головних корпусів електростанцій належить застосовувати тільки негорючий або важкогорючий утеплювач. Виконання гідроізоляційного килима покрівлі допускається виконувати з горючих матеріалів.
Товщина захисного шару гравію повинна бути 10 мм, на покритті з застосуванням металевого профільованого настилу (при нахилі покрівлі до 12,5%) і на покрівлях, заповнених водою, - 20 мм.
Пустоти ребер профільованого настилу заповнюються на довжину 250 мм негорючим матеріалом (мінеральною ватою тощо) у місцях прилягання настилу до стін, деформаційних швів, стінок ліхтарів, а також з кожного боку гребеня покрівлі і розжолобка.
13.1.3 На зовнішнє пожежогасіння електромашинних залів з несучими сталевими конструкціями і огороджувальними конструкціями покриттів із сталевих профільованих листів з горючим або полімерним утеплювачем витрати води необхідно приймати на 10 л/с більше передбачених відповідним розділом будівельних норм.
Для цих будівель у місцях розміщення зовнішніх пожежних сходів передбачати стояки-сухотруби діаметром 80 мм, обладнані пожежними з'єднувальними головками на верхньому і на нижньому кінцях стояка.
13.1.4 У фундаментах турбогенераторів і синхронних компенсаторів не повинно бути замкнутих просторів, в яких можливе накопичення водню. При наявності об'ємів, обмежених будівельними конструкціями (балки, ригелі та ін.), в яких можливе накопичення водню, з найбільш високих точок цих об'ємів повинен бути забезпечений вільний вихід водню на поверхню шляхом закладання труб або іншими конструктивними рішеннями.
13.1.5 У покриттях машинних залів головних корпусів теплових електростанцій, в місцях найвищих відміток слід передбачати світлоаераційні ліхтарі і дефлектори. Діаметр внутрішнього отвору дефлекторів повинен бути не менше 300 мм.
13.1.6 У будівлях головних корпусів електростанцій не допускається розміщувати виробництва категорії А, Б і В, якщо вони не пов'язані безпосередньо з основним технологічним процесом виробництва.
13.1.7 Не допускається в стінах будівель електростанцій передбачати віконні і вентиляційні прорізи в місцях установлення маслонаповнених трансформаторів, розташованих на відстані менше 10 м від стіни і ближче 5 м від контуру проекції трансформатора на цю стіну.
13.1.8 Облицювання горючими полімерними матеріалами поверхні будівельних конструкцій у приміщеннях головних, центральних, блокових щитів керування (ГЩК, ЦЩК, БЩК) та інших приміщень щитів керування не допускається.
13.1.9 У зовнішніх стінах котельних відділень електростанцій, які працюють на твердому, рідкому чи газоподібному паливі, повинні передбачатись віконні прорізи або легкоскидні конструкції площею не менше 30% площі найбільшої стіни. Використання армованого скла, склоблоків і склопрофіліту для цих вікон не допускається.
Маса легкоскидних конструкцій не повинна бути більше 70 кг/м2.
13.1.10 Зовнішні сталеві пожежні сходи належить передбачати на фасадах головних корпусів електростанцій на відстані не менше 20 м від місць розміщення трансформаторів або іншого електротехнічного обладнання, яке перебуває під високою напругою.
13.1.11 Для кабельних трас у будівлях з кількістю силових кабелів 10 і більше та контрольних - 50 і більше, розташованих на висоті 2,5 м і вище від основних відміток обслуговування, необхідно передбачати площадки з негорючих матеріалів.
13.1.12 Не допускається розміщення приміщень для зберігання масла над кабельними спорудами, акумуляторними і щитовими приміщеннями, а також під ними.
13.1.13 У місцях проходження трубопроводів для аварійного скидання пари через покрівлю будівель від горючих і важкогорючих матеріалів покрівлі до зовнішньої поверхні цих трубопроводів повинні бути виконані переділки із негорючих матеріалів не менше 0,5 м.
13.1.14 Ущільнення отворів у будівельних конструкціях навкруги труб, вентиляційних коробів та інших технологічних комунікацій необхідно виконувати негорючими матеріалами з урахуванням забезпечення меж вогнестійкості, рівних нормативній межі вогнестійкості будівельних конструкцій, через які проходять ці комунікації.
13.1.15 У машинних залах кількість горючих речовин і матеріалів повинна бути зведена до мінімуму, необхідного для технологічного процесу.
13.1.16 В електромашинних приміщеннях не допускається розміщувати обладнання (особливо маслонаповнене), яке не належить до технології цих приміщень.
13.1.17 Прокладання транзитних трубопроводів з горючими і легкозаймистими рідинами та газами через машинне відділення не допускається.
13.1.18 Гарячі трубопроводи повинні мати теплову негорючу ізоляцію.
Теплова ізоляція основних трубопроводів при температурі теплоносія вище 100С на ділянках поверхні, яка розміщена близько біля маслопроводів, мазутопроводів, проти їх фланцевих з'єднань, близько кабельних ліній, повинна мати металеві та інші водонепрохідні негорючі покриття.
13.1.19 До генераторів і синхронних компенсаторів з повітряним охолодженням необхідно передбачати підвід води від пожежних кранів через пожежні рукави. Пожежні крани і шафи для зберігання пожежних рукавів належить розташовувати поблизу генераторів, на основній відмітці обслуговування, в безпечному при пожежі місці.
13.1.20 Машинні зали повинні експлуатуватись згідно з вимогами ПТЕ та цих Правил. У них повинен дотримуватися протипожежний режим, який установлений місцевою інструкцією з пожежної безпеки.
