Страница 2: ДСТУ 4522:2006. Жито. технічні умови (33901)

Таблиця 1 — Вимоги до зерна жита

(ІЗ ЗМІНАМИ згідно наказу Держспожив-стандарту України від „28” серпня 2008 р. № 307

1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ І ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
2. 1. Вміст токсичних елементів, мікотоксинів і пестицидів у житі, використовуваного для продовольчих і технічних потреб, а також для експортування, не повинен перевищувати допустимі рівні, встановлені «Медико- биологическими требованиями и санитарными нормами качества продовольственного сырья и пищевых продуктов», № 5061 [1]. За радіологічними показниками зерно жита повинно відповідати вимогам ЗМІНА 1 ГН 6.6.1.1 - 130 (ДР-97 вилучено згідно зміни) [2], а для кормових потреб — рівні, встановлені Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини України від 03.11.98 p. № 16 [3]. Максимально допустимий вміст у житі шкідливих елементів і мікотоксинів наведено у додатку А.
   2. Під час роботи із зерном жита потрібно дотримуватися вимог, викладених у «Правилах техники безопасности и производственной санитарии на предприятиях по хранению и переработке зерна Министерства хлебопродуктов СССР» [4].
   3. Контролювання за дотриманням норм викидів шкідливих речовин в атмосферу потрібно виконувати згідно з вимогами ГОСТ 17.2.3.02 і ДСП 201 [5].
   4. Охороняють ґрунт від забруднення побутовими і виробничими відходами відповідно до вимог СанПиН 42-128-4690 [6]
3. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
4. 1. Правила приймання — згідно з ГОСТ 13586.3.
   2. У кожній партії жита визначають стан зерна, запах, колір, натуру, вологість, зернову і смітну домішки, число падання, заражування шкідниками зерна, ЗМІНА 1 рожевозабарвлені і фузаріозні зерна.
   3. ЗМІНА 1 Жито, в якому домішка інших зернових, зернобобових та олійних культур становить понад 15 % від загальної маси зерна разом з домішками, приймають як суміш жита з іншими культурами, зазначаючи її склад у відсотках”

(Жито, в якому домішка інших зернових і насіння зернобобових культур становить понад 15 % від загальної маси зерна, приймають як зерносуміш, зазначаючи її склад у відсотках. вилучено згідно зміни 1)

1. Вміст і періодичність контролювання токсичних елементів, мікотоксинів, пестицидів та радіонуклідів у житі, використовуваному для продовольчих, технічних потреб і для експортування, виконують згідно з методичними рекомендаціями «Періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки» [7], а на кормові потреби — згідно з методичними рекомендаціями «Порядок і періодичність контролю комбікормів і комбікормової си - ровини за показниками безпеки» [8].
2. 1. Кожну партію жита супроводжують свідоцтвом про вміст пестицидів, токсичних елементів, мікотоксинів та радіонуклідів.

7 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

1. Відбираютьпроби згідно з ГОСТ 13586.3 та ДСТУ 3355.
2. Визначаютьвологість згідно з ГОСТ 13586.5; ГОСТ 29143 (ИСО 712-85);

ГОСТ 29144 (ИСО 711-85); ДСТУ-п-4117.

1. Визначають запах і колір згідно з ГОСТ 10967.
2. Визначають число падання згідно з ГОСТ 27676,ГОСТ30498.
3. Визначають натуру згідно з ГОСТ 10840.
4. Визначають смітні, шкідливі і зернові домішки згідно зГОСТ 30483;

ГОСТ 28419.

1. Визначають зараженість шкідниками згідно з ГОСТ 13586.4; ГОСТ
2. (ИСО 6639/1-86); ГОСТ 28666.2 (ИСО 6639/2-86); ГОСТ 28666.3 (ИСО 6639/3-86); ГОСТ 28666.4 (ИСО 6639/4-86).

ЗМІНА 1 Примітка. Стандарти ISO на методи контролювання якості використовують у разі, якщо це передбачено контрактом для експортування жита

1. Визначанняфузаріозних та рожевозабарвлеиих зерен
2. Відбираютьпроби згідно з ГОСТ 13586.3. Від партії жита відбирають

середню пробу масою не меншою 2 кг. Із середньої проби, звільненої від крупної смітної домішки, згідноз ГОСТ 30483, виділяють дві наважки масою (50,0±0,1) г.

1. Апаратура

Ваги лабораторні 3 класу точності з найбільшою межею зважування 1 кг згідно з

ГОСТ 24104.

Лупа зі збільшенням 4,5 згідно з ГОСТ 25706.

Дошка лабораторна.

Скальпель або лезо бритви.

Совок.

Чашка для наважки.

1. Випробовування

З наважки масою (50,0±0,1) г за хорошого освітлення виокремлюють зерна з ознаками фузаріозу (відповідно до додатка Б). У випадку виявлення сумнівних зерен, які можна віднести до знебарвлених III ступеня або рожевозабарвлеиих нефузаріозних, лупою визначають наявність міцелію і спородохій у зародку і борозенці, а також роблять зріз зародка і встановлюють його колір. Зерна відносять до фузаріозних або рожевозабарвлених та за наявності сукупних ознак, зазначених у додатку Б. Фузаріозні зерна і рожевозабарвлені, які виокремлені з кожної наважки, зважують окремо з точністю до 0,01 г.

1. Обробляння результатів

Вміст фузаріозних і рожевозабарвлених зерен зазначають у відсотках, для чого кількість виявлених фузаріозних чи рожевозабарвлених зерен у 50 г наважки помножують на 2.

За кінцевий результат приймають середнє арифметичне значення двох паралельних визначань. Якщо третій десятковий знак дорівнює або більше 5, то другий збільшують на одиницю.

1. Розбіжність між результатами паралельних визначань, а також під час контрольних визначань не повинна перевищувати допустимі величини, зазначені в додатку В. Якщо розбіжність перевищує допустимі значення, то аналізування повторюють і враховують середнє арифметичне двох паралельних визначань, розбіжність між якими не перевищує допустимі значення.
2. Визначання токсичних елементів

Готують проби до аналізування згідно з ГОСТ 26929, визначають ртуть згідно з ГОСТ 26927, миш'як — згідно з ГОСТ 26930, мідь — згідно з ГОСТ 26931, свинець — згідно з ГОСТ 26932, кадмій — згідно з ГОСТ 26933, цинк — згідно з ГОСТ 26934.

1. В стандарті відсутній
2. Визначають пестициди у продовольчому житі згідно з ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [9], у кормовому — згідно з ГОСТ 13496.20.
3. Визначають мікотоксини у продовольчому житі згідно з методами, затвердженими Міністерством охорони здоров'я: афлатоксин В^ — згідно з MP № 2273-80 [10] або MB № 4082-86 [11], ДСТУ EN 12955; зеараленон — згідно з MP № 2964-84 [12]; Т-2 токсин — згідно з MB № 3184-84 [13]; дезоксиніваленол (вомітоксин) — згідно з MB № 3940-85 [14] і № 5177-90 [15]; охратоксин А — згідно з ДСТУ EN ISO 15141-1 або ДСТУ EN ISO 15141-2; у кормовому житі: зеараленон і Т-2 токсин — згідно з ГОСТ 28001; патулін — згідно з ГОСТ 28396; дезоксиніваленол (вомітоксин) — згідно з MB № 3940-85 [14] і MB № 5177-90 [15]; афлатоксин В1т зеараленон і Т-2 токсин — за методами, затвердженими Міністерством сільського господарства України — № 15-14/23 [16] і патулін — № 15-14/22 [17], радіонукліди стронцію-90 і це-зію-137 — згідно з MB № 5778 [18] і MB № 5779 [19].

8 ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

1. Жито перевозять насипом транспортом усіх видів відповідно до правил перевезення вантажів, чинних для транспорту цього виду.
2. Транспортні засоби повинні бути чисті, без сторонніх запахів. Під час навантажування, перевезення і розвантажування зерно жита повинно бути захищене від атмосферних опадів.
3. Жито розміщують та зберігають у чистих, сухих, без сторонніх запахів, не заражених шкідниками зерносховищах відповідно до санітарних правил і умов збереження, затверджених в установленому порядку в Україні.

9ГАРАНТІЇ ПОСТАЧАЛЬНИКА

Підприємство-постачальник гарантує відповідність жита вимогам цього стандарту у разі дотримання умов транспортування та зберігання.

ДОДАТОК А (обов'язковий)

МАКСИМАЛЬНО ДОПУСТИМИЙ РІВЕНЬ У ЖИТІ ТОКСИЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ І МІКОТОКСИНІВ

(ІЗ ЗМІНАМИ згідно наказу Держспожив-стандарту України від „28” серпня 2008 р. № 307

ДОДАТОК Б (обов'язковий)

ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОВНІШНІХ ОЗНАК УРАЖЕНОГО ФУЗАРІОЗОМ ЗЕРНА ЖИТА, А ТАКОЖ ЗНЕБАРВЛЕНОГО І РОЖЕВОЗАБАРВЛЕНОГО НЕФУЗАРЮЗНОГО ЗЕРНА