Місця можливих витоків нафти (з'єднання трубопроводу і сальникові з'єднання насосів) слід обладнувати дренажними пристроями для відводу нафти, що розлилась, в безпечне місце.
Під час роботи тимчасової перекачувальної станції забороняється:
експлуатувати двигуни з несправними глушителями та іскрогасниками;
використовувати для освітлення світильники або електричні акумуляторні ліхтарі не у вибухозахищеному виконанні;
застосовувати відкритий вогонь, палити, вести зварювальні роботи і т.ін.;
використовувати інструмент, який викликає при ударах іскроутворення.
Кожна тимчасова перекачувальна станція на трасах магістральних трубопроводів повинна мати запас води на випадок гасіння пожежі, пожежну мотопомпу, пожежні викидні рукави, піноутворювач, протипожежне обладнання та інвентар, згідно з п.5.2.2.5 Правил.
Резервуарні парки
Наземні резервуари для нафти мають бути пофарбовані білою (сріблястою) фарбою для запобігання впливові сонячного проміння. На кожний резервуар необхідно мати технологічну карту, в якій вказувати: номер резервуара, його конструктивний тип, максимальний рівень наливання (взливу), мінімальний залишок, швидкість наповнення (спорожнення).
В безвітряну погоду при позитивній температурі повітря необхідно здійснювати перевірку загазованості групи резервуарного парку для ЛЗР зі стаціонарними покрівлями не рідше, ніж раз на зміну, а також (при огляді резервуару та відбиранні проб) з обов'язковою фіксацією (в журналі обліку) аналізу концентрацій парів вуглеводнів та інших газів в резервуарах і виробничих приміщеннях. При досягненні ГДК, згідно таблиці 1 Правил, повинні вживатись заходи по зміні режиму роботи резервуарів.
Продуктивність наповнення (спорожнення) резервуару не повинна перевищувати проектні дані. Максимальна продуктивність наповнення (спорожнення) резервуарів залежно від їх конструктивних особливостей повинна відповідати вимогам ВБН В.2.2-58.2-94 (розділи 7 та 9) і що повинно відповідати технологічному регламенту.
Перевищення допустимого рівня взливу резервуару неприпустиме.
Підігрівання високозагусаючої нафти в резервуарі зі стаціонарною покрівлею повинне відповідати вимогам ВБН В.2.2-58.2-94 (розділ 7). Температура нафти при підігріванні повинна контролюватись та фіксуватись в журналі.
Підігрівати в'язку та загустілу нафту в резервуарах (у встановлених температурних межах) допускається при рівні рідини над підігрівачами не менше 0, 5 м.
Власником повинен бути встановлений постійний контроль за герметичністю резервуарів та їх обладнанням. Виявлені несправності повинні негайно усуватись.
При появі тріщин у швах, в основному металі стінок чи днища діючий резервуар повинен бути негайно спорожнений. Не допускається заварювання тріщин та чеканення на резервуарах, заповнених нафтою.
Не допускається експлуатація резервуарів, що дали осідання основи, мають негерметичність, а також з несправностями кранів, з'єднань трубопроводів, сальникових набивок, прокладок, засувок та ін.
При оглядах дихальної арматури, вогнеперешкоджувачів та гідравлічних клапанів необхідно слідкувати за їх справністю, очищати від бруду, а в зимових умовах і від льоду, перевіряти рівень рідини в гідравлічних клапанах. Гідравлічний запобіжний клапан необхідно заповнювати тільки рідиною, що важко випаровується та не замерзає.
Строки поточного обслуговування обладнання резервуарів регламентовані "Правилами технической эксплуатации магистральных нефтепроводов" (ПТЭ МН).
Виробнича каналізація повинна періодично, не рідше одного разу на рік, промиватись, а дощоприймальні колодязі очищуватись згідно з ПТЭ МН. Не рідше одного разу на місяць необхідно перевіряти справність хлопавок, встановлених в дощоприймачах, розташованих на обвалованій території резервуарного парку, з відміткою в журналі.
Обвалування резервуарів, переходи, сходи через нього, виїзди на обвалування для механізованих засобів пожежегасіння (при їх наявності) необхідно утримувати у справному стані. Площадки всередині обвалування повинні бути сплановані.
Траншеї, прориті при прокладанні та ремонті трубопроводів всередині обвалування та на обвалуванні, по закінченні цих робіт повинні бути негайно засипані, а обвалування - відновлені.
Люки, що служать для замірів рівня та відбору проб з резервуарів, повинні мати герметичні кришки, а замірний отвір з внутрішнього боку - кільце з металу, що виключає іскроутворення.
Під кришкою замірного люка повинна бути прокладена алюмінієва, свинцева або гумова прокладка, що виключає утворення іскр при різкому закриванні люка.
Пробовідбірник повинен мати струмопровідний мідний тросик, один кінець якого припаюється до корпусу пробовідбірника, а другий має наконечник під болт М10. Перед відбором проб пробовідбірник повинен бути заземлений.
Перед кожним використанням пробовідбірника обов'язково перевіряється цілісність мідного струмопровідного тросика.
Ручне відбирання проб нафти та заміри рівня за допомогою рулетки з лотом або метроштоком через люки резервуарів допускається тільки після припинення руху рідини (коли вона знаходиться в спокійному стані), не раніше, ніж через 2 години після закінчення операцій по перекачуванню.
Замірювання рівня та відбирання проб необхідно виконувати, як правило, у світлу пору доби. Забороняється замірювання рівня і відбирання проб під час грози. При відборі проб чи замірюванні рівня в темну пору доби для освітлення слід застосовувати тільки вибухобезпечні акумуляторні ліхтарі, вмикати і вимикати які дозволяється тільки за межами обвалування. Застосування кишенькових ліхтарів і відкритого вогню забороняється. Рівень вибухозахисту повинен відповідати вимогам згідно з п.5.2.2.4 Правил.
При відборі проб нафти не можна допускати її розливу. При випадковому розливі нафти на покрівлі резервуару, її слід негайно видалити. Залишати на покрівлі ганчірки, клоччя, різні предмети забороняється.
Для проведення операцій, пов'язаних з оглядом і обслуговуванням резервуарів з нафтою, а також замірюванням рівня та відбору проб допускається обслуговуючий персонал, визначений наказом по підприємству, у взутті, що не має сталевих накладок і цвяхів, та одязі з несинтетичних тканин (одяг повинен бути з матеріалів нестатичних, що не дають іскор).
Обв'язка резервуарів технологічними трубопроводами повинна передбачати можливість перекачки нафти з одного резервуару в інший, а також виконувати зачищення "мертвого" залишку.
Залізничні зливно-наливні естакади
Приймання під налив залізничних цистерн без відмітки технічного огляду, а також з явними ознаками витоку чи інших несправностей, що перешкоджають наливу нафти або нафтопродуктів, не допускається.
Перед зливом чи наливом нафти або нафтопродуктів необхідно перевірити правильність відкривання всіх перекачувальних вентилів, засувок, а також справність зливно-наливних пристроїв, щільність з'єднань шлангів чи телескопічних труб.
Довжина зливно-наливних пристроїв повинна забезпечувати відстань від кінця наливного пристрою до нижньої твірної цистерни не більше 200 мм, а нижню лапку цих пристроїв слід передбачати з металу, який виключає іскроутворення при ударі.
Зливно-наливні пристрої, трубопроводи і трубопровідна арматура повинні підлягати регулярному огляду і планово-попереджувальному ремонту. Виявлені несправності та витоки слід негайно усувати. Несправна частина зливного пристрою (або ділянки трубопроводу) повинна бути відключена.
Не можна відкривати несправні нижні зливні пристрої залізничних цистерн за допомогою не передбачених їх конструкцією приладів, які можуть спричиняти іскроутворення. Приєднувати нижній зливний пристрій цистерни до зливно-наливного колектора можна тільки після установки башмаків (упорів) під колеса цистерни і відведення локомотиву з цієї колії.
Наливання у залізничні цистерни, що проводиться в умовах низьких температур, потрібно проводити з урахуванням об'ємного розширення нафти при транспортуванні цих цистерн в райони з більш високою температурою повітря.
По закінченні наливу нафти у залізничні цистерни шланги, стояки і колектори, розташовані по верху наливних естакад, повинні бути звільнені від залишків нафти. Шланги наливних пристроїв повинні бути заведені до спеціальних воронок системи збирання витоків. Кришки люків після наливу і заміру нафти у вагоні-цистерні повинні бути герметично закриті (з допомогою прокладок).
При підігріванні високозагусаючої нафти в залізничних цистернах змійовиками, останні слід включати в роботу тільки після повного занурення їх у нафту на глибину не менше ніж 0, 5 м. Під час підігрівання необхідно слідкувати за тим, щоб при розширенні нафти з підвищенням її температури не сталось виливу з цистерни. Зливати нафту з вагонів-цистерн під час її підігрівання не дозволяється.
При виявленні (в процесі наливу) витоку в залізничній цистерні налив до цієї цистерни повинен бути негайно припинений до повного усування несправності. Якщо неможливо усунути витікання, цистерну треба звільнити від налитої нафти і повернути на станцію відправлення.
Забороняється подавання наступних составів (вагонів-цистерн) до закінчення очищення естакад від розлитої нафти.
Майданчики, на яких розміщені зливно-наливні споруди, повинні забезпечувати, у випадку аварії і проливів, вільне стікання рідини до відвідних лотків та каналів, з'єднаних через гідравлічні (чи іншого типу) затвори зі збірником або з аварійною ємкістю.
По обидва боки від зливно-наливних пристроїв чи стояків, що стоять на залізничних коліях окремо (на відстані двох двовісних чи одного чотиривісного вагонів) повинні бути встановлені сигнальні знаки - контрольні стовпчики, за які забороняється заходити тепловозам.
Подавання маршрутів під злив (налив) на вільні залізничні колії естакади слід контролювати персоналом зливного пункту, станції.
Рух тепловозів по залізничних коліях, на яких розташовані зливно-наливні пристрої, забороняється, і допускається тільки по обхідних залізничних коліях.
Залізничні цистерни під злив і налив слід подавати і виводити плавно, без поштовхів і рвучких посмиків (ривків). На території зливно-наливних пристроїв не дозволяється гальмувати і фіксувати залізничні цистерни металевими башмаками. Для цих потреб необхідно застосовувати дерев'яні підкладки або башмаки з металу, що не спричинює іскроутворення.
Не допускається застосовувати в якості важелів сталеві ломи чи інші сталеві предмети для зсуву з місця і підкочування залізничних цистерн до місця зливу і наливу. Залізничні цистерни можна підкочувати тільки за допомогою лебідок або дерев'яних важелів.
Сортування залізничних цистерн і розчеплення їх слід здійснювати за межами естакади зливу і наливу. Під час зливно-наливних операцій нафти з температурою спалаху парів менше 61оС на естакаді забороняється виконувати маневрові роботи і подавати наступний потяг на вільну колію. Під час зливних операцій, що проводяться за допомогою пристроїв герметизованого зливу, допускається подавати залізничні цистерни з нафтою на вільні колії естакади.
Залізничні колії, естакади, трубопроводи, телескопічні труби і наконечники шлангів повинні бути заземлені. Опір заземлювальних пристроїв слід перевіряти не рідше одного разу на рік за графіком, затвердженим головним інженером підприємства.
Під час наливання або зливання легкозаймистих рідин є неприпустимими удари при закриванні кришок люків цистерн, при приєднанні шлангів та інших пристроїв до залізничних цистерн. Інструмент, що застосовується під час операцій зливу і наливу, повинен бути виготовлений з матеріалу, що не дає іскор при ударах. Налив слід здійснювати під рівень рідини для уникнення розбризкування. Наконечники наливних шлангів повинні бути виготовлені з матеріалів, що виключають можливість іскроутворення при ударах об корпус цистерни.
При розрядах атмосферної електрики: забороняється зливання і наливання нафти, при цьому люки залізничних цистерн повинні бути закриті.
Для місцевого освітлення під час зливно-наливних операцій необхідно застосовувати акумуляторні ліхтарі у вибухобезпечному виконанні; рівень вибухозахищеності ліхтарів під час операцій повинен бути згідно з п.5.2.2.4 Правил.
Відігрівання залишків загуслої нафти в цистернах, приладах або трубопроводах допускається тільки водяною парою, гарячою водою та іншими пожежобезпечними способами. Температура поверхні підігрівача повинна бути на 50 С нижчою від температури самозаймання нафти.
На залізничній зливно-наливній естакаді для нафти і ЛЗР перехідні містки повинні мати дерев'яні подушки з потайними болтами.
Робочі і евакуаційні сходи залізничних естакад повинні утримуватись у справному стані.
Забороняється виконувати зливно-наливні операції для ЛЗР при розрядах атмосферної електрики; люки залізничних цистерн повинні бути закриті.
При наливі нафти люки вагонів-цистерн необхідно щільно закривати, а пари відводити. Допускається застосування брезентових ковпаків у разі відсутності герметичної системи наливу.
Нафту необхідно наливати рівномірно під рівень рідини, для чого кінець шланга повинен доходити до нижньої твірної цистерни.
Початкова швидкість наливання нафти в порожню цистерну повинна бути невеликою.
Забороняється застосовувати як наливний шланг труби з поліетилену або іншого діелектричного матеріалу.
