11.5 У приміщеннях ЕОМ не допускається передбачати облицювання горючими матеріалами поверхні будівельних конструкцій.
11.6 Системи вентиляції й кондиціонування приміщень АСК ТП (СЦДУ) слід виконувати з негорючих матеріалів та обладнувати пристроями, що забезпечують їх вимикання в разі пожежі як на місці їх установлення, так і з щита керування (БЩК, ЦЩК, ГЩК).
11.7 Передбачати подвійну підлогу в приміщеннях ЕОМ, як правило, не рекомендується.
11.8 Кабельні канали слід перекривати знімними плитами з негорючих матеріалів із межею вогнестійкості не менше 45 хв. Кабелі в каналах необхідно покривати вог-незахисними матеріалами.
11.9 У місцях проходу кабелів із кабельних каналів до ЕОМ необхідно передбачати вогнестійкі ущільнення отворів до забезпечення межі вогнестійкості не менше 45 хв.
11.10 Прокладання транзитних технологічних комунікацій, вентиляційних коробів і кабелів через приміщення АСК ТП (СЦКК) не допускається.
11.11 У приміщеннях ЕОМ АСК ТП (СЦКК) електростанцій і підстанцій площею більше 100 м2 із цілодобовим перебуванням чергового персоналу слід передбачати обладнання установками об'ємного газового пожежогасіння (хладоном, вуглекислотою або їх сумішами) з ручним дистанційним керуванням, зблокованим із вимкненням вентиляції.
Пристрій дистанційного пуску установок газового пожежогасіння слід передбачати біля виходів із цих приміщень у закритих опломбованих шафах.
Про спрацювання установки пожежогасіння слід передбачати звуковий і світловий сигнали у приміщення АСК ТП (СЦКК), а також на ЦЩК або ГЩК.
11.12 У приміщеннях ЕОМ АСК ТП (СЦКК) площею від 20 до 100 м2, в яких цілодобово перебуває черговий персонал, необхідно передбачати встановлення засобів локального пожежогасіння (батареї 2БР2МА, вогнегасники ОУ-80 та ін.) із розрахунком гасіння кожної точки приміщення двома струменями вогнегасної речовини.
11.13 Сховища інформації, приміщення для зберігання перфокарт, перфострічок, магнітних стрічок та пакетів магнітних дисків слід розміщати у відокремлених приміщеннях, обладнаних негорючими стелажами й шафами. Зберігати перфокарти, перфострічки та магнітні стрічки на стелажах необхідно в металевих касетах.
Звукопоглинальне облицювання стін і стель цих приміщень слід виготовляти з негорючих або важкогорючих матеріалів.
11.14 Для промивання деталей необхідно застосовувати негорючі миючі препарати. Промивання чарунок та інших знімних пристроїв горючими рідинами дозволяється лише у спеціальних приміщеннях, обладнаних при пливно-витяжною вентиляцією.
У разі необхідності проведення дрібного ремонту або технічного обслуговування ЕОМ безпосередньо в машинному залі та неможливості застосування негорючих речовин для миття дозволяється мати в залі не більше 0,5 л ЛЗР у тарі, що не б'ється й щільно закривається.
11.15 Приміщення, в яких розташовуються персональні ЕОМ та дисплейні зали (де влаштування систем автоматичного пожежогасіння не обов'язкове), слід оснащувати переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 м2 площі приміщення з урахуванням гранично допустимої концентрації вогнегасної речовини.
11.16 Персональні комп'ютери після закінчення роботи на них повинні відключатися від мережі.
11.17 Не рідше одного разу на квартал необхідно очищати від пилу агрегати й вузли, кабельні канали та простір між підлогами.
11.18 Не дозволяється:
• розміщати машинні зали ЕОМ у підвалах;
• проводити роботи з ремонту вузлів (блоків) ЕОМ безпосередньо в машинному залі;
• постійно зберігати в залах ЕОМ перфокарти, перфострічки, магнітні стрічки та дискети, інші носії інформації, запасні блоки й деталі (зберігатися там можуть лише носії інформації, необхідні для поточної роботи);
• залишати без нагляду ввімкнену в мережу електронну апаратуру, що використовується для випробування та контролю ЕОМ.
12 ПРОТИПОЖЕЖНЕ ВОДОПОСТАЧАННЯ
12.1 На промислових площадках теплових, гідравлічних електростанцій і підстанцій І категорії протипожежне водопостачання повинно забезпечувати зовнішнє та внутрішнє пожежогасіння будівель і споруд, роботу автоматичних установок пожежогасіння, дренчерних завіс на паливоподачі, гасіння РПП, охолодження головних маслобаків і металевих ферм покриттів машинних залів головних корпусів.
12.2 У проектах електростанцій і підстанцій І групи слід передбачати виробничо-протипожежний водогін високого тиску.
На підстанціях II групи слід передбачати зовнішній протипожежний водогін низького тиску зі зберіганням води у двох пожежних резервуарах.
На підстанціях III групи з трансформаторами 220 кВ слід передбачати водогін із живленням від існуючої зовнішньої мережі, з трансформаторами 35-154 кВ протипожежний водогін і пожежні резервуари не передбачаються.
Допускається замість протипожежного водогону передбачати пожежний резервуар, що поповнюється водою з водогінної мережі іншого призначення.
12.3 Як вододжерела протипожежного водогону слід передбачати використання водосховищ, річок, ставків і т.ін., а також запас технічної води в басейнах, градирнях і джерела водопостачання інших відповідальних споживачів.
12.4 На промислових площадках теплових і гідравлічних електростанцій повинна, як правило, передбачатися одна пожежна насосна.
12.5 Для віддаленого ВРП та мазутного господарства слід передбачати окрему пожежну насосну.
12.6 Пожежні насоси допускається встановлювати у будівлях насосних станцій питного, виробничого й технічного водопостачання. В заглиблених насосних станціях слід передбачати заходи проти можливого затоплення агрегатів.
12.7 Забір води пожежними насосами слід передбачати двома незалежними один від одного водозаборами.
12.8 Керування пожежними насосами слід передбачати:
• від пускових пристроїв біля пожежних кранів і пристроїв СППР, установлених у головних корпусах;
• відповідно до вимог норм проектування автоматичних установок водяного й пінного пожежогасіння (кабельних споруд, трансформаторів, мазутного господарства);
• від пускових пристроїв у приміщенні встановлення насосів;
• із щитів керування (ГЩК, ЦЩК, БЩК).
12.9 На ЦЩК (ГЩК) слід передбачати сигналізацію про ввімкнення, вимкнення та наявність електроживлення пожежних насосів, а також контроль рівня запасу води в пожежних резервуарах.
12.10 Розрахункову витрату води на зовнішнє пожежогасіння ТЕС слід приймати відповідно до розділу СНиП із проектування зовнішніх мереж і споруд водопостачання.
12.11 На зовнішнє пожежогасіння електромашинних залів із несучими сталевими (межа вогнестійкості 15 хв) та огороджувальними конструкціями покриттів зі сталевих профільованих листів із горючим або полімерним утеплювачем витрати води необхідно приймати на 10 л/с більше передбачених відповідним розділом СНиП.
Для цих будівель у місцях розміщення зовнішніх пожежних сходів слід передбачати стояки-сухотруби діаметром 80 мм, обладнані пожежними з'єднувальними головками на верхньому та на нижньому кінцях стояка.
12.12 На вугільних складах до площадок для охолод-; ження вугілля, вибраного з місця самозагоряння, належить передбачати встановлення гідрантів із подачею води в кількості 10 л/с.
Для складів торфу витрати води на пожежогасіння під . час зберігання слід приймати залежно від маси торфу:
20000 т — 25 л/с;
більше 20000 до 40000 τ — 45 л/с;
більше 40000 до 60000 τ — 60 л/с.
Розрахункове тривання пожежі на складі торфу приймається 10 год.
12.13 Пожежні гідранти на території складів палива слід передбачати навколо штабелів палива не рідше ніж через 150 м, а також навпроти розривів між штабелями
І та біля площадки розхолоджування.
12.14 Мережі зовнішнього протипожежного водогону головного корпусу, допоміжних виробництв, мазутомаслогосподарств, пилозаводу, складів торфу належить проектувати кільцевими.
12.15 Мережі протипожежного водогону на електростанціях і підстанціях І групи слід передбачати зі сталевих труб.
12.16 У північній кліматичній зоні замість пожежних гідрантів допускається передбачати встановлення у теплих приміщеннях біля виходів із будівель або в спеціальних утеплених нішах спарених пожежних кранів діаметром 80 мм.
12.17 На відкритих каналах технологічного водопостачання необхідно передбачати пірси, а на закритих каналах, резервуарах технологічного водопостачання і градирнях — пристрої для забору води з них пересувною пожежною технікою.
12.18 Внутрішній протипожежний водогін належить передбачати:
12.18.1 На теплових, газотурбінних і дизельних електростанціях:
• у головному корпусі зі встановленням пожежних кранів у машинному відділенні, надбункерній галереї, бункерному і котельному відділеннях;
• пилозаводі;
• сушильному заводі;
• дробильному корпусі;
• розвантажувальному пристрої;
• вузлах пересипання;
• електролізних;
• насосних питного,, циркуляційного і технологічного водопостачання;
• закритих розподільних пристроях із категорією В за пожежною небезпекою;
• мазутонасосних;
• пікових котельнях;
• компресорних на ВРП (за наявності на території ВРП мережі протипожежного водогону);
• загальностанційних компресорних (при загальному об'ємі більше 3000 м3);
• у ремонтно-виробничих будівлях і майстернях;
• маслоапаратних.
12.18.2 На підстанціях І і II груп у будівлях пультів керування, маслоапаратних, насосних станціях питного і технічного водопостачання, компресорних станціях із загальним об'ємом приміщення більше 3000 м3, у закритих розподільних пристроях із категорією В за пожежною небезпекою.
12.18.3 В адміністративних, складських і допоміжних виробничих будівлях електростанцій і підстанцій І і II груп відповідно до вимог СНиП із проектування внутрішнього водопроводу.
12.18.4 На гідравлічних електростанціях у приміщеннях машинних залів, генераторів і турбін, насосних відкачування, питного, технічного і протипожежного водопостачання, загальностанційних компресорних і компресорних на ВРП (за наявності на території ВРП мережі протипожежного водогону), в ремонтно-виробничих будівлях і майстернях, маслоапаратних.
12.19 Розміщення пожежних кранів у машинних і котельних відділеннях належить передбачати на основних відмітках обслуговування, в окремих виробничих приміщеннях, розподільних пристроях, на опалюваних сходових клітках і в коридорах.
12.20 Встановлення пожежних кранів у приміщеннях паливоподачі, як правило, слід передбачати в нішах, що закриваються дверцятами врівень зі стіною. Допускається встановлювати пожежні крани в настінних шафах, верхня кришка яких повинна мати ухил до горизонталі не менше 60°.
У разі відсутності опалення в будівлі встановлення пожежних кранів у ній не слід передбачати.
12.21 Під час проектування внутрішнього протипожежного водогону машинного відділення належить передбачати охолодження водою в разі пожежі металевих ферм покриття і захист турбогенераторів із застосуванням пристроїв СППР.
12.22 Розрахункову витрату води і кількість струменів на внутрішнє пожежогасіння енергетичних підприємств належить приймати відповідно до розділу СНиП із проектування внутрішнього водогону і каналізації будівель.
12.23 У будівлях машинних залів, у разі застосування незахищених металевих конструкцій і огороджувальних конструкцій із полімерними утеплювачами, з об'ємом будівель до 10000 м3 витрату води на внутрішнє пожежогасіння належить збільшувати на 10 л/с (2 струменя по 5 л/с).
При більшому об'ємі будівлі витрату води необхідно збільшувати на 5 л/с на кожні повні й неповні 100000 м3.
12.24 Тракти паливоподачі в місцях прилягання транспортних галерей до розвантажувального пристрою, дробильного корпусу, башти пересипання головного корпусу, до вузлів пересипання, розташованих на дільниці від розвантажувального пристрою до башти пересипання, а також у місцях прилягання транспортних галерей подачі палива зі складу і подавання на склад повинні обладнуватися дренчерними завісами.
В приміщеннях горизонтальних галерей із транспортерними стрічками довжиною більше 200 м у місцях прилягання до них поперечних галерей належить передбачати поперечні дренчерні завіси.
12.25 Керування дренчерними завісами паливоподачі слід передбачати з щита керування, а також із місць встановлення електрозасувок. Запірна арматура керування дренчерними завісами повинна розміщуватися в доступ-
них під час пожежі місцях (на сходових площадках та інших місцях).
12.26 У дренчерних завісах належить застосовувати зрошувачі типу ДВ-10 (ГОСТ 14630-80).
Трубопроводи зі зрошувачами повинні розташовуватися так, щоб водяною завісою перекривався весь проріз галереї. Відстань між зрошувачами повинна бути не більше 1 м. Тиск води перед зрошувачами повинен бути не менше 0,3 МПа (3 кгс/см2).
12.27 Перевірку працездатності пожежних гідрантів слід здійснювати особам, що відповідають за їхній технічний стан, разом із пожежними частинами не рідше двох разів на рік (навесні й восени) з випробуванням на тиск та витрату води і оформленням акта. Випробування водогону слід проводити також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водогону.
12.28 До пожежних гідрантів, водойм повинні бути під'їзди з твердим покриттям. За наявності на території об'єкта або поблизу нього (в радіусі до 200 м) природних або штучних вододжерел — річок, озер, басейнів, градирень тощо — до них повинні бути влаштовані під'їзди з майданчиками (пірсами) розмірами не менше 12 м ×12 м для встановлення пожежних автомобілів і забору води будь-якої пори року. Під'їзди повинні бути оснащені покажчиками.
12.29 В разі неможливості безпосереднього забору води з пожежного резервуара (водойми) слід передбачити приймальні (мокрі) колодязі, з'єднані з резервуаром (водоймою) трубопроводом діаметром не менше 0,2 м. Перед приймальним (мокрим) колодязем на з'єднувальному трубопроводі необхідно розміщувати в окремому колодязі засувку з виведеним під кришку люка штурвалом.
