14.1.3 За відсутності технічної можливості знизити температуру на поверхні ізоляції до зазначеного рівня опалювально-вентиляційне обладнання, трубопроводи і повітроводи не слід розміщувати у цих приміщеннях.
14.1.4 Системи вентиляції, кондиціонування повітря і повітряного опалення слід передбачати окремими для кожної групи приміщень, розміщених у межах одного протипожежного відсіку.
14.1.5 Приміщення однієї категорії за вибухопожеж-ною небезпекою, не розділені протипожежними перегородками, а також за наявності відкритих отворів загальною площею більше 1 м2 в інші приміщення допускається розглядати як одне приміщення.
14.1.6 Системи вентиляції, кондиціонування і повітряного опалення необхідно передбачати загальними для таких приміщень:
• громадських, адміністративно-побутових і виробничих категорій Д (у будь-яких сполученнях);
• виробничих однієї з категорій А або Б, розміщених не більше ніж на трьох поверхах;
• виробничих однієї з категорій — В, Γ або Д;
• складів або комор однієї з категорій — А, Б або В, розміщених не більше ніж на трьох поверхах;
• категорій А, Б і В у будь-яких сполученнях і складів у будь-яких сполученнях загальною площею не більше 1100 м2, якщо приміщення розміщені в окремій одноповерховій будівлі й мають двері тільки безпосередньо назовні;
• категорій ГіДі складів категорії Д.
14.1.7 Системи витяжної загальнообмінної вентиляції зі штучним спонуканням для приміщень категорій А і Б слід передбачати з одним резервним вентилятором, що забезпечує витрату повітря, необхідного для підтримання в приміщенні концентрації горючих газів, парів і пилу, яка не перевищує 0,1 нижньої концентраційної межі поширення полум'я (НКМПП) по газо-, паро- і пилоповіт-ряних сумішах.
14.1.8 Резервний вентилятор не слід передбачати:
• якщо в разі зупинення системи загальнообмінної вентиляції може бути зупинене пов'язане з нею технологічне устаткування і припинене виділення горючих газів, парів і пилу;
• якщо в приміщенні передбачена аварійна вентиляція з витратою повітря не меншою необхідної для забезпечення концентрації горючих газів, парів або пилу, що не перевищує 0,1 НКМПП по газо-, паро- і пило-повітряних сумішах.
Якщо резервний вентилятор не встановлено, слід передбачати вмикання аварійної сигналізації.
14.1.9 Системи місцевих відсмоктувань вибухонебезпечних сумішей слід передбачати з одним резервним вентилятором (у т.ч. для ежекторних установок) для кожної системи або для двох систем, якщо в разі зупинки вентилятора не може бути зупинене технологічне обладнання і концентрація горючих газів, парів і пилу перевищить 0,1 НКМПП. Резервний вентилятор допускається не передбачати, якщо зниження концентрації горючих речовин у повітрі приміщення до 0,1 НКМПП може бути забезпечено передбаченою системою аварійної вентиляції, що вмикається автоматично за досягнення концентрації, що перевищує 10% НКМПП.
14.1.10 Систему загальнообмінної вентиляції приміщень складів категорій А, Б і В із виділенням горючих газів і парів слід передбачати зі штучним спонуканням. Допускається передбачати такі системи з природним спонуканням, якщо виділяються гази і пари легше повітря і необхідний повітрообмін не перевищує двократного за одну годину, передбачаючи видалення повітря тільки з верхньої зони. Для приміщень складів категорій А і Б місткістю більше 10 τ необхідно передбачати резервну систему витяжної вентиляції зі штучним спонуканням на необхідний повітрообмін, розміщуючи місцеве керування системою при вході.
14.1.11 Рециркуляція повітря не допускається:
• із приміщень, у яких є шкідливі речовини, що займаються в разі зіткнення з нагрітими поверхнями повітронагрівачів, якщо перед повітронагрівачем не передбачене очищення повітря;
• із приміщень категорій А і Б (крім повітряних завіс біля зовнішніх воріт і дверей);
• із 5-метрових зон навколо обладнання, розташованого в приміщеннях категорій В, Γ і Д, якщо в цих зонах можуть утворитися вибухонебезпечні суміші горючих газів, парів, аерозолів з повітрям;
• із систем місцевих відсмоктувань шкідливих речовин і вибухонебезпечних сумішей із повітрям;
• із тамбур-шлюзів.
14.1.12 Системи місцевих відсмоктувань слід проектувати так, щоб концентрація газів, парів, аерозолів і пилу, що видаляються, в повітрі не перевищувала 50% НКМПП при температурі, за якої видаляються суміші.
14.1.13 Системи загальнообмінної витяжної вентиляції для приміщень категорій В, Γ і Д, що видаляють повітря з 5-метрової зони навколо устаткування, яке містить горючі речовини, здатні утворити в цій зоні вибухонебезпечні суміші, слід передбачати окремими від інших систем цих приміщень.
14.1.14 Системи для цілодобової і цілорічної подачі зовнішнього повітря в один тамбур-шлюз або групу там-бур-шлюзів приміщень категорій А і Б слід проектувати окремими від систем іншого призначення, передбачаючи резервний вентилятор.
14.1.15 Системи для подачі повітря в тамбур-шлюзи іншого призначення слід, як правило, передбачати загальними з системами приміщень, що захищаються цими тамбур-шлюзами.
14.1.16 У тамбур-шлюзи приміщень категорій А і Б із виділенням газів або парів, а також приміщень із виділенням шкідливих газів 1-го і 2-го класів небезпеки слід передбачати подачу зовнішнього повітря.
14.1.17 Витрату повітря, яке подається в тамбур-шлюзи, слід приймати з розрахунку створення і підтримання в них надлишкового тиску 20 Па (при зачинених дверях) стосовно тиску в приміщенні, для якого призначений тамбур-шлюз, з огляду на різницю тиску між приміщеннями, що розділяються тамбур-шлюзом. Витрата повітря, яке подається в тамбур-шлюз, повинна бути не менше 250 м3/год.
14.1.18 Витрату повітря, яке подається в машинне відділення ліфтів у будівлях категорій А і Б, слід визначати розрахунком для створення тиску на 20 Па вище тиску частини ліфтової шахти, що примикає. Різниця тиску повітря в тамбур-шлюзі (у машинному відділенні ліфтів) і приміщенні, що примикає, не повинна перевищувати 50 Па.
14.1.19 Припливно-витяжна вентиляція або витяжна вентиляція із штучним спонуканням передбачається для приямків глибиною 0,5 м і більше, а також для оглядових канав, що потребують щоденного обслуговування і розміщені у приміщеннях категорій А і Б або в приміщеннях, де виділяються шкідливі гази, пари або аерозолі з питомою вагою, більшою за питому вагу повітря.
14.1.20 Системи вентиляції і кондиціонування повітря повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм.
14.1.21 Залежно від умов виробництва на об'єктах повинні бути встановлені терміни проведення профілактичних оглядів і очищення повітроводів, фільтрів, вогне-затримуючих клапанів, іншого устаткування вентиляційних систем, а також визначений порядок вимкнення вентиляційних систем і дій обслуговуючого персоналу в разі виникнення пожежі або аварії.
14.1.22 Особа, призначена відповідальною за технічний стан і справність вентиляційних систем, зобов'язана забезпечити дотримання вимог пожежної безпеки під час їх експлуатації.
14.1.23 Не допускається робота технологічного устаткування у вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних приміщеннях за несправних або відключених гідрофільтрів, сухих фільтрів, пиловідсмоктувальних, пиловловлюваль-них та інших пристроїв систем вентиляції.
14.1.24 Повітря, що містить горючий пил або горючі відходи, слід очищати до надходження у вентилятор. Для цього перед ним слід установлювати камневловлювачі, а для затримання металевих предметів — магнітні вловлювачі.
14.1.25 Під час експлуатації вентиляційних систем, забороняється:
• відключати або знімати вогнезатримуючі пристрої;
• випалювати накопичені в повітроводах, зонтах жирові відкладення та інші горючі речовини;
• закривати витяжні канали, отвори і решітки;
• залишати двері вентиляційних камер відчиненими, складувати в камерах різні матеріали, устаткування і т.ін.;
• використовувати припливно-витяжні повітроводи і канали для відведення газів від приладів опалення, газових колонок, кип'ятильників та інших нагрівальних приладів;
• складувати впритул (на відстані менше 0,5 м) до повітроводів і устаткування горючі матеріали або негорючі матеріали в горючій упаковці;
• видаляти за допомогою тієї самої системи відсмоктувань різні гази, пари, пил та інші речовини, що в разі змішування можуть викликати спалахи, горіння або вибух;
• експлуатувати переповнені циклони.
14.1.26 Не дозволяється:
• розміщення холодильних установок систем кондиціонування повітря в житлових будівлях, будівлях лікувально-профілактичних закладів, інтернатів для людей похилого віку та інвалідів, дитячих закладів і готелів;
розміщення холодильних установок компресійного типу з утриманням 250 кг і більше масла в будь-якій із холодильних машин над або під приміщеннями з масовим постійним або тимчасовим перебуванням людей.
14.1.27 Застосування аміачних холодильних установок дозволяється тільки для холодопостачання систем кондиціонування повітря виробничих приміщень; у цьому випадку установки слід розміщувати в окремих будівлях, прибудовах або в окремих приміщеннях одноповерхових виробничих будівель.
14.2 Аварійна вентиляція
14.2.1 Приміщення, де можливо раптове надходження в приміщення великих обсягів вибухонебезпечних газів і парів ЛЗР, забезпечуються аварійною вентиляцією.
14.2.2 Аварійну вентиляцію для виробничих приміщень слід передбачати відповідно до вимог технологічної частини проекту з огляду на несумісність за часом аварії технологічного і вентиляційного устаткування.
14.2.3 Аварійну вентиляцію в приміщеннях категорій А і Б слід проектувати зі штучним спонуканням.
14.2.4 Якщо температура, категорія і група вибухо-небезпечності суміші горючих газів, парів і аерозолів з повітрям не відповідає даним із вибухозахисту вентилятора, то системи аварійної вентиляції слід передбачати з ежекторами для будівель будь-якої поверховості або припливну вентиляцію зі штучним спонуканням для витіснення газів і парів через аераційні ліхтарі, шахти або дефлектори для одноповерхових будівель, у які в разі аварії надходять горючі гази або пари густиною менше густини повітря.
14.2.5 Аварійну вентиляцію приміщень В, Γ і Д слід проектувати зі штучним спонуканням; допускається проектувати аварійну вентиляцію з природним спонуканням за умови забезпечення необхідної витрати повітря при розрахункових параметрах приміщень Б у теплий період року.
14.2.6 Для аварійної вентиляції слід використовувати:
• основні й резервні системи загальнообмінної вентиляції і системи місцевих відсмоктувань, що забезпечують витрату повітря, необхідного для аварійної вентиляції; .
• основні й резервні системи загальнообмінної вентиляції, місцевих відсмоктувань і системи аварійної вентиляції на нестачу витрати повітря;
• тільки системи аварійної вентиляції, якщо використання основних і резервних систем неможливе або недоцільне.
14.2.7 Витяжні пристрої (решітки або патрубки) для видалення газів, що надходять у приміщення, і парів системами аварійної вентиляції необхідно розміщувати в таких зонах:
• у робочій зоні — в разі надходження газів і парів із питомою вагою, більшою за питому вагу повітря;
• у верхній зоні — в разі надходження газів і парів із меншою питомою вагою.
14.2.8 Для відшкодування витрати повітря, що видаляється аварійною вентиляцією, спеціальні припливні системи не передбачаються.
14.3 Протидимний захист у разі пожежі
14.3.1 Для забезпечення евакуації людей із будівель на початковій стадії пожежі, що виникла в одному з приміщень, передбачають аварійну вентиляцію для видалення диму.
14.3.2 Видалення диму слід передбачати:
• із коридорів або холів житлових, громадських і адміністративно-побутових будівель відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002, СНиП 2.08.01-89, СНиП 2.08.02-89 і СНиП 2.09.04-87;
• із коридорів виробничих і адміністративно-побутових будівель висотою більше 26,5 м;
• із коридорів довжиною більше 15м, що не мають природного освітлення світловими отворами в зовнішніх огородженнях виробничих будівель категорій А, Б і В з числом поверхів два і більше;
• із кожного виробничого або складського приміщення з постійними робочими місцями без природного освітлення або з природним освітленням, що не має механізованих приводів для відчиняння фрамуг у верхній частині вікон на рівні 2,2 м і більше від підлоги до низу фрамуг і для відкривання отворів у ліхтарях, якщо приміщення віднесені до категорій А, Б, В, а також Г і Д — у будівлях IVa ступеня вогнестійкості;
• із кожного приміщення, що не має природного освітлення: громадського або адміністративно-побутового, якщо воно призначене для масового перебування людей; приміщення площею 55 м2 і більше, призначеного для зберігання або використання горючих матеріалів, якщо в ньому є постійні робочі місця; гардеробних площею 200 м2 і більше.
14.3.3 Допускається проектувати видалення диму через коридор, що примикає, із виробничих приміщень категорії В площею 200 м2 і менше.
14.3.4 Допускається не передбачати протидимну аварійну вентиляцію:
• у приміщеннях, час заповнення яких димом більший за час, необхідний для безпечної евакуації людей із приміщень (крім приміщень категорій А і Б);
• у приміщеннях, обладнаних установками автоматичного газового пожежогасіння;
• у лабораторних приміщеннях категорії В площею 36 м2 і менше;
• у коридорах і холах, якщо для всіх приміщень, що мають двері в цей коридор, проектується безпосереднє видалення диму.
14.3.5. У кабельних спорудах у зв'язку з відсутністю в них постійних робочих місць не потрібно проектувати протидимну вентиляцію для видалення диму після пожежі: для цього можуть бути використані системи загальнообмінної вентиляції кабельних споруд. Кратність повітрообміну під час видалення диму після пожежі нормами не регламентується.
14.3.6 Видалення диму із кабельних споруд системами загальнообмінної вентиляції слід передбачати за межі будівель і споруд, як правило, над їхнім покриттям.
