---

Протипожежний захист

енергетичних підприємств, окремих об'єктів та енергоагрегатів.

Інструкція з проектування і експлуатації

НАПБ 05.028-2004

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Вимоги цієї Інструкції обов'язкові під час проектування та експлуатації будівель, споруд теплових і гідравлічних електростанцій, районних котелень (станцій) теплопостачання, стаціонарних газотурбінних і дизельних електростанцій та підстанцій високої напруги на підприємствах, установах та в організаціях електроенергетичної галузі України.

Ця Інструкція не поширюється на проектування пересувних електростанцій, а також тимчасових будівель і споруд енергетичних підприємств.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

2.1 Закон України "Про пожежну безпеку" від 17.12.93 №3745-ХІІ.

2.2 НАПБ А.01.001-95 Правила пожежної безпеки в Україні.

2.3 ПУЭ-1986 Правила устройства электроустановок (шестое издание). — Μ.: Энергоатомиздат, 1986.

2.4 СНиП П-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий, затверджені Державним комітетом СРСР у справах будівництва 30.12.80 №213.

2.5 ВБН В.2.2-58.1-94 Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа, затверджені наказом Держкомнафтогазу України від 18.03.94 №133.

2.6 СНиП 2.04.02-84 Водоснабжение. Наружные сети и сооружения, затверджені Державним комітетом СРСР у справах будівництва 27.07.84 №123.

2.7 СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация, затверджені Державним комітетом СРСР у справах будівництва 04.10.85 №169.

2.8 СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование, затверджені Державним комітетом СРСР у справах будівництва 04.10.85 №117.

2.9 ДБН В.2.5-13-98 Пожежна автоматика будинків і споруд, уведені в дію наказом Держбуду України від 28.10.98 №247.

2.10 НАПБ В.01.034-99/111 Правила пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України, введені в дію наказом Міністерства енергетики України від 25.01.99 №27 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 01.04.99 за №203/3496.

2.11 ГОСТ 14630-80 Оросители водяные спринклерные и дренчерные, затверджені постановою Державного комітету СРСР зі стандартизації 25.03.80 №1352.

2.12 ГКД 34.44.101-95 Вугілля на відкритих складах електростанцій. Інструкція із зберігання, затверджена заступником міністра енергетики України 01.12.95.

2.13 РД 34.03.301-93 Правила вибухопожежонебезпеки паливоподач електростанцій, затверджені Управлінням НТП і Е Міненерго України 01.06.93.

2.14 РД 34.03.352 Правила взрывобезопасности топ-ливоподач и установок для приготовления и сжигания

.пылевидного топлива, затверджені Міненерго СРСР 14.08.89 і Мінважмаш СРСР 21.08.89.

З ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

3.1 Проекти енергетичних об'єктів повинні мати розділ "Протипожежні заходи та протипожежний захист".

3.2 Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою слід визначати згідно з Переліком приміщень і будівель енергетичних об'єктів Міненерго з позначенням категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою, а також згідно з нормами технологічного проектування Визначення категорій приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

Категорія приміщень і клас вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зон наносяться на архітектурно-будівельних і технологічних кресленнях (на поверхових планах) у вигляді та ін., а на електротехнічних кресленнях — клас вибухопожежонебезпечних зон за ДНАОП 0.00-1.32-01.

3.3 Пожежна безпека енергетичних підприємств забезпечується шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на запобігання пожежам, зменшення негативних екологічних наслідків, створення

умов для швидкого виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожеж.

3.4 Відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку" відповідальними за протипожежний стан енергетичних підприємств є керівники цих підприємств і організацій, а також відповідальні особи, уповноважені наказом керівників та посадовою інструкцією.

3.5 Обов'язки керівників підприємств та уповноважених ними органів установлюються статтею 5 Закону України "Про пожежну безпеку".

Керівники зобов'язані:

• розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджуючи досягнення науки й техніки, а також позитивний досвід;

• розробляти положення й інструкції з пожежної безпеки, які діють у межах підприємства, здійснювати контроль за їх виконанням;

• забезпечувати дотримання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;

• організувати навчання персоналу правил пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо дотримання цих Правил;

• за відсутності в нормативних актах вимог щодо забезпечення пожежної безпеки -- вживати відповідних заходів, погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду;

• утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту й зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

• створювати за потреби відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та матеріально-технічну базу для їх функціонування;

• надавати на вимоги державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції, що виробляється підприємством;

• вживати заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання з цієї метою виробничої автоматики;

• своєчасно інформувати пожежну охорону про несправності пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також закриття доріг і проїздів на своїй території;

• проводити службове розслідування випадків пожеж. 3.6 Відповідно до ГКД 34.03.302-98 Положення про службу пожежної безпеки Міненерго України, затвердженого наказом Міненерго України від 07.05.98 №67 для виконання функцій пожежної безпеки в апараті підприємств, організацій, компаній утворюються служби пожежної безпеки, які підпорядковуються безпосередньо керівникові підприємства.

3.7 Персонал енергетичних компаній підприємств і організацій є відповідальним за забезпечення пожежної безпеки на діючих об'єктах, а також об'єктах, що будуються.

3.8 Особи, винні в порушенні цієї Інструкції, залежно від характеру дій і їхніх наслідків несуть адміністративну, кримінальну та іншу відповідальність відповідно до чинного законодавства.

4 ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН

4.1 Під час проектування генерального плану електростанції належить передбачати раціональну щільність забудови, необхідні протипожежні розриви, запобіган-

I ня поширенню пожежі на сусідні будівлі й споруди, забезпечення умов для маневрування пожежних автомобілів.

4.2 Склади твердого палива, як правило, повинні розташовуватися стосовно розподільних пристроїв і головних корпусів електростанцій із підвітряного боку в напрямку переважаючих вітрів.

4.3 Майданчики складів вугілля, сланців і торфу повинні бути захищені від затоплення поверхневими водами. Нахили поверхні майданчика складу належить приймати не менш ніж 0,003. Відмітки планування вугільного складу повинні бути вище рівня ґрунтових вод не менш ніж на 0,5 м.

4.4 Склади вугілля повинні мати площадки, призначені для освіження, а також для охолодження вугілля, яке самонагрівається. Розміри таких площадок повинні становити 5% від загальної площі штабелів складу.

4.5 Навколо резервного складу торфу повинна бути передбачена канава глибиною до мінерального ґрунту, але не менш ніж 1,5 м, і завширшки по дну не менше 1 м, розміщена за огородженням на відстані 10 м. Поміж огородженням і канавою повинна передбачатися кільцева дорога, яка з'єднується з дорогою загального користування двома в'їздами.

4.6 Склади рідкого палива, масла та інших легкозаймистих і горючих рідин, як правило, розташовуються на більш низьких відмітках землі стосовно інших

відміток будівель електростанції з дотриманням розділу ВБН щодо проектування складів нафти й нафтопродуктів.

4.7 Найбільшу відстань від ресиверів для горючих газів до будівель і споруд електростанції належить приймати відповідно до вимог, передбачених розділом ДБН щодо проектування генеральних планів промислових підприємств, як для газгольдерів постійного об'єму.

Відстань від ресиверів із загальним геометричним об'ємом не більше 500 м³ до димових труб належить приймати, як до виробничих будівель.

Відстань між групами та окремо розміщеними ресиверами водню й кисню належить приймати не менше півсуми діаметрів двох суміжних ресиверів, але не менше 5 м, крім того, в разі відстані між ресиверами від 5 до 10 м між ними повинна бути встановлена перегородка з негорючого матеріалу, яка виступає над верхніми точками ресиверів не менш ніж на 0,7 м.

Площадка для встановлення ресиверів повинна мати сітчасту огорожу заввишки 1,6 м. Відстань від ресиверів до огорожі повинна бути 5 м.

Група ресиверів повинна складатися з ресиверів із однаковим газом.

4.8 На території електростанцій газорегуляторні пункти (ГРП) розташовуються в окремих будівлях або під навісами відповідно до вимог ДБН щодо проектування генеральних планів промислових підприємств.

4.9 Відстань від маслонаповненого обладнання з масою масла в одиниці обладнання 60 кг та більше до допоміжних будівель і споруд категорій В, Г, Д на території електростанцій і підстанцій повинна бути не менше:

- 16 м при ступенях вогнестійкості цих будівель і споруд І і ІІ;

- 20 м при ступенях вогнестійкості III, IІІa та ІІІб;

- 24 м при ступенях вогнестійкості IV, IVa та V. Відстані від будівель ЗРП до інших виробничих будівель електростанцій і підстанцій повинні бути не менше 7 м. Вказані відстані можуть не дотримуватися за умови, що стіна ЗРП, яка звернена в бік іншої будівлі, виконана протипожежною з межею вогнестійкості 150 хв.

4.10 Уздовж трансформаторів (реакторів), установлених на відкритих розподільних пристроях (ВРП) та біля головних корпусів електростанцій, слід передбачати проїзд шириною не менше 3,5 м.

Допускається передбачати під'їзд до кожного трансформатора (реактора) шириною не менше 3,5 м.

4.11 Відстань від конструкцій, порталів та обладнання підстанцій і ВРП до меж лісового масиву хвойних порід і місць розроблення або відкритого залягання торфу слід приймати 100 м, змішаних порід — 50 м, а до листяних порід — 20 м.

У разі розміщення підстанцій і ВРП в лісових масивах, коли їх спорудження пов'язане з вирубкою лісу, вказані відстані до лісових масивів хвойних порід допускається скорочувати вдвічі.

Відстань до місць відкритого залягання торфу допускається скорочувати вдвічі за умови засипання торфу шаром землі завтовшки не менше 0,5 м у межах половини відстані, вказаної вище.

Відстань від огорожі підстанцій і ВРП до межі лісового масиву або відкритого залягання торфу повинна бути не менше 5 м.

4.12 Відстань від будівель підстанцій до маслогосподар-ства та огорожі слід приймати відповідно до табл. 1.

Таблиця 1

4.13 Відстань від складів балонів із воднем до будівель і споруд приймається за табл. 2.

Таблиця 2

4.14 Відстані між будівлями й спорудами залежно від категорії та ступеня вогнестійкості слід приймати згідно з розділом ДБН щодо проектування генеральних планів промислових підприємств.

4.15 Розміщення пожежних депо необхідно передбачати безпосередньо біля промислових площадок електростанцій, як правило, біля доріг загального користування, з урахуванням 4 км радіуса обслуговування всіх будівель і споруд електростанцій.

4.16 Проїзди для пожежних автомобілів навколо складів вугілля, сланців, торфу й ВРП, а також проїзди вздовж відкритого скидного каналу слід передбачати по вільній спланованій смузі завширшки не менше 6 м із нижчими типами покриття.

4.17 Відстань від краю проїзної частини автомобільної дороги до стін будівель висотою до 12 м не повинна перевищувати, як правило, 25 м, за висоти будівлі від 12 до 28 м — не більше 8 м, за висоти будівлі понад 28 м ця відстань не повинна перевищувати 10 м.

Уздовж поздовжньої стіни головного корпусу цю відстань допускається в необхідних випадках збільшувати до 60 м за умови влаштування тупикових доріг із площадками розміром не менше 12 м × 12 м для розвороту пожежних машин на відстані від 5 до 15 м від стіни головного корпусу та встановлення на площадках пожежних гідрантів.

Відстані між тупиковими дорогами не повинні перевищувати 100 м.

4.18 До бризкальних басейнів, градирень і каналів технічного водопостачання повинні передбачатися під'їзди з площадками розміром не менше 12 м ×12 м для встановлення пересувної пожежної техніки. Дорожнє покриття допускається виконувати спрощеного типу (гравій, щебінь та ін.).

4.19 Територія енергетичного підприємства повинна утримуватись у чистоті, постійно прибиратися від горючих відходів.