---

які можуть утворювати вибухову суміш з повітрям, слід проводити в

добре вентильованому місці.

4.3.93. Перевозити невеликі партії волокнистих вантажів

(сизаль, обтиральний матеріал та інше), а також гофрованої

картонної тари слід у трюмах, що найбільш віддалені від МКВ,

житлових та службових приміщень.

4.3.94. Слід ураховувати, що вугілля (крім антрациту та

кам'яного вугілля марки 1) є самозаймистим вантажем, продуктами

піролізу якого є вибухонебезпечні гази, тому при будь-яких

перевалках з вугіллям слід поводитись обережно, не допускати його

скидання з висоти (особливо перших партій), що призводить до його

подрібнення, перетворення в дріб'язок та вугільний пил, аерозоль,

концентраційні залишки якого більш здатні до самозаймання.

4.3.95. Перевантаження вугілля в трюм та складування насипом

слід здійснювати на рівну горизонтальну поверхню насипу, що

наростає, для уникнення скочування вугілля.

Належить стежити за рівномірним розподілом великих шматків та

дріб'язку.

4.3.96. Забороняється зберігання вугілля в трюмах дерев'яних

суден.

4.3.97. Усі тунелі, шахти, переділки піків, ланцюгові ящики і

подібні місця, що стикаються з приміщеннями для вугілля, повинні

бути газонепроникними.

Палуба над вантажем вугілля, на якій розташовані житлові та

службові приміщення, також повинна бути газонепроникною.

4.3.98. Судна, що перевозять вугілля, повинні мати в кожному

з вугільних приміщень температурні трубки, які виходять на верхню

палубу та пристосовані для виміру температур за всією висотою

трюму. Трубки повинні проходити як посередині, так і по боках

вантажного приміщення.

4.3.99. На кожному судні, що перевозить вугілля, повинен бути

газоаналізатор для контролю за концентрацією метану в суміжних з

трюмами приміщеннях та аналізу повітря при розкритті трюму з

вугіллям при проведенні там будь-яких робіт.

4.3.100. На випадок горіння вугілля в трюмах слід мати

пристосування для герметичного ізолювання їх від припливу повітря.

Пяртнерси та топи сталевих щогл не повинні пропускати повітря

у вугільні приміщення.

4.3.101. Вентиляція вантажних приміщень з вугіллям повинна

бути тільки поверхневою.

Вентиляційні труби облаштовуються розтрубами, які в погану

погоду прибирають, а вентиляційні отвори закривають кришкою та

брезентовим чохлом.

Слід запобігати засміченню вентиляційних отворів вугіллям.

4.3.102. Усі вентиляційні та інші отвори повинні мати щільні

пробки або пристосування, які дають змогу герметично ізолювати

вантажні приміщення від припливу свіжого повітря.

4.3.103. Забороняється на суднах, що перевозять вугілля,

незалежно від того, знаходиться це судно в порту чи перебуває в

плаванні, підносити відкритий вогонь до отворів вентиляторів, а

також заносити його в трюмні приміщення, де можуть збиратися

вибухонебезпечні гази.

4.3.104. У вугільних трюмах не повинно бути кусків деревини,

мішків, ганчір'я, клоччя та інших легкогорючих матеріалів.

Потрібно стежити, щоб такі предмети не попадали в трюм разом з

вугіллям.

4.3.105. Роботи у вугільних трюмах дозволяються тільки з

відома капітана судна, про що робиться відповідний запис у

судновому журналі.

Працюючі в трюмі повинні мати при собі ДІА.

Вантажно-розвантажувальні та інші види робіт у трюмах можуть

розпочинатися тільки після їх провітрювання та перевірки вмісту

метану в повітрі.

Концентрація метану в трюмі не повинна перевищувати 1%.

4.3.106. Забороняється завантаження теплого (вище +35 град.С)

вугілля.

Заміри температури слід проводити на глибині одного метра

через кожні чотири години. При цьому слід перевірити, чи немає

ознак запотівання на підволоці, бортах трюмів та поверхні мішків,

чи не з'явився запах розкладу.

Дані огляду та заходи, що вживаються, повинні заноситись у

судновий журнал.

4.3.107. При досягненні температури вугілля +40...-45 град.С

слід збільшити кількість щоденних наглядів, а в разі подальшого

підвищення температури до +60 град.С та вище слід вживати заходів

до зупинення самонагрівання.

4.3.108. Борошно харчове рибне, а також з морських ссавців та

ракоподібних являє собою сипучий гранульований або брикетований

продукт, упакований в тканинні, багатошарові паперові або

пластмасові мішки.

Борошно середньої небезпеки містить 6-12% вологи та 12-18%

жиру. Воно може самонагріватися та самозайматися при температурі

близько +38 град.С.

Усі види рибного борошна, що містять не менше 40% вологи,

незалежно від інших факторів, вважаються як безпечний вантаж.

4.3.109. Мішки з борошном слід ставити на палубу вертикально

так, щоб вони не торкались один другого та забезпечували доступ

вентиляційного повітря з усіх боків.

Не допускається укладати мішки в безпосередній близькості до

переділок МВ. Між переділками та мішками з рибним борошном слід

укладати вантаж, який при зберіганні стійкий до високої

температури. Якщо такого вантажу нема, то переділки між МВ та

вантажним приміщенням, у яке укладається борошно, повинні бути

відділені від вантажу теплоізоляційним матеріалом.

4.3.110. Борошно з високим умістом жиру слід перевозити

тільки в твіндеках.

Висота штабеля не повинна перевищувати 3,6 м. Між вантажем та

бімсами повинен бути вільний простір не менше 0,5 м.

4.3.111. Гофротара є горючим матеріалом з підвищеними

пожежонебезпечними властивостями і вимагає додаткових

протипожежних заходів.

Гофрований картон не здатний до хімічного та

мікробіологічного самозаймання, але має здатність до займання від

дії сторонніх джерел тепловипромінювання.

4.3.112. Перевозити та зберігати гофротару дозволяється в

приміщеннях, які повинні бути сухими, неопалюваними, обладнаними

засобами об'ємного пожежогасіння або можуть бути швидко затоплені.

Перед завантаженням ці приміщення належить ретельно прибрати

та провітрити.

4.3.113. Забороняється завантаження, транспортування та

зберігання гофротари в приміщеннях, де розташовані переділки, що

нагріваються труби та інші джерела тепловипромінювання.

4.3.114. При транспортуванні гофротара повинна мати вологість

до 10% і в процесі зберігання не повинна зазнавати впливу вологи.

4.3.115. Пакети гофротари слід укладати в штабеля

горизонтально, висота штабеля має бути не більше трьох метрів,

мінімальна відстань від джерел освітлення до штабеля - 0,5 м.

Пакети слід надійно захищати від доторкування до металевих

частин корпусу дошками, брезентом або іншими матеріалами, які

запобігають зволоженню, забрудненню та тертю гофротари.

4.3.116. Забороняється зберігати разом з гофротарою фарби,

лаки та інші ГМ.

4.3.117. До завантаження гофротари щитки освітлення і

світильники в приміщеннях слід відкрити, очистити, перевірити

щільність контактів, заміряти опір ізоляції електромережі.

Усі виявлені несправності світильників, проводів, ламп,

патронів, вимикачів і щитків освітлення слід усунути.

Освітлювальні лампи мають мати захисні плафони і запобіжні

сітки.

Якщо виявлені несправності негайно усунути неможливо,

електромережу освітлення трюму слід відключити від живлення,.

після чого - користуватися справними переносними акумуляторними

світильниками.

4.3.118. Перед завантаженням гофротари треба перевірити

герметичність приміщень, обладнаних системою об'ємного

пожежогасіння, трубопроводи системи слід продути повітрям.

4.3.119. Після закінчення вантажних робіт приміщення треба

ретельно оглянути, прибрати і закрити, освітлення вимкнути. За

приміщеннями, що завантажені гофротарою, має бути встановлений

постійний контроль. Не рідше одного разу на добу слід вимірювати

температуру повітря в них і перевіряти наявність запаху розкладу.

Результати огляду треба заносити в судновий журнал.

4.3.120. Усі заходи, які вживаються для безпечного

перевезення гофротари (навантаження, зберігання, розвантаження,

призначення відповідальних осіб), оголошуються наказом про

протипожежний режим на судні.

5. Протипожежний режим при експлуатації інженерного обладнання

5.1. Протипожежний режим при експлуатації електрообладнання,

електромереж та електронагрівальних приладів

5.1.1. Пожежна безпека при експлуатації суднового

електрообладнання, електромереж і електронагрівальних приладів

повинна забезпечуватися точним виконанням вимог Правил Регістру,

цих Правил, "Правил эксплуатации судового электрооборудования на

флоте рыбной промышленности СССР", ПУЕ, ПТБ і ПТЕ, КНД

31.2.002-96.

5.1.2. Електричні машини, апарати, обладнання (апарати

управління, пускорегулювання, контрольно-вимірювальні прилади,

електродвигуни, світильники тощо), електропроводи та кабелі за

виконанням та ступенем захисту повинні відповідати класу зони (за

ПУЕ), мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та

інших аварійних режимів.

5.1.3. Телефонні апарати, сигнальні пристрої до них,

електричні годинники, радіоприймачі та інші подібні споживачі

електроенергії можуть застосовуватися у вибухонебезпечних і

пожежонебезпечних зонах лише за умови відповідності їх рівня

вибухозахисту (ступеня захисту) класу зони.

5.1.4. На електродвигуни, світильники, інші електричні

машини, апарати та обладнання, встановлені у вибухонебезпечних або

пожежонебезпечних зонах, повинні бути нанесені знаки, що вказують

їх ступінь захисту згідно з чинними стандартами.

5.1.5. У приміщеннях категорій А, Б, В за вибухопожежною та

пожежною небезпекою слід виконувати вимоги електростатичної

іскробезпеки згідно з ГОСТ 12.1.018-93.

5.1.6. Технічний стан суднового електрообладнання повинен

забезпечувати безперебійне постачання електроенергією всіх

суднових систем і засобів пожежогасіння.

Несправне електрообладнання повинно бути відключене від

мережі.

5.1.7. Електроприводи, призначені для роботи в разі пожежі

(наприклад, пожежні насоси), слід тримати в постійній готовності

до дії.

5.1.8. Електропривід слід негайно вимкнути від електромережі

в разі:

появи диму або вогню з електродвигуна або його

пускорегулювальної апаратури;

недопустимого нагріву підшипників, електромагнітного гальма

або корпусу електродвигуна.

5.1.9. Під час роботи електродвигуна слід регулярно стежити

за його нагріванням (за термометром, на дотик, за температурою

повітря в охолоджувачі), а також за нагріванням підшипників і

контактних з'єднань.

5.1.10. При щоденному огляді необхідно стежити за чистотою

електричних машин, відсутністю на них сторонніх предметів

(інструментів, ганчірок тощо), вологи, мастил, палива в середині

корпусу, а також наглядати за станом контактних кілець (колектора)

і щіточного апарата.

5.1.11. Потрібно здійснювати періодичні огляди електричних

машин згідно з інструкціями заводів-виготовлювачів, а за

відсутності інструкцій - згідно з Правилами експлуатації суднового

електрообладнання.

5.1.12. Робота контактних кілець (колектора) допускається при

ступені іскріння під щітками не більше 1,25 бала.

5.1.13. Необхідно регулярно видаляти з контактних кілець

(колектора) вугільний пил та сліди кіптяви.

5.1.14. Перед проведенням очищення електричну машину слід

зупинити й відключити від електромережі, а захисні конденсатори

розрядити "на корпус".

5.1.15. Забороняється застосування бензину для очищення та

промивання електричних машин. З цією метою повинні застосовуватися

пожежобезпечні мийні засоби.

Акумулятори

5.1.16. Суднові акумуляторні приміщення повинні мати постійно

діючу ефективну припливно-витяжну вентиляцію.

Зберігання сторонніх предметів в акумуляторних забороняється.

5.1.17. У вентиляційні головки не повинні попадати іскри з

випускних або димових труб.

5.1.18. До включення акумуляторів на зарядження потрібно

провентилювати акумуляторні приміщення.

5.1.19. Забороняється перевіряти акумулятори "на іскру".

5.1.20. В акумуляторних приміщеннях можна користуватися

світильниками або ліхтарями лише у вибухобезпечному виконанні.

5.1.21. При замірюванні напруги окремого елемента під

навантаженням кнопку спеціального акумуляторного пробника слід

тримати в натисненому стані не більше 5 с.

5.1.22. На протязі всього часу зарядження акумуляторних

батарей повинна бути забезпечена інтенсивна витяжна вентиляція.

5.1.23. У лужних акумуляторах рівень електроліту над

пластинами повинен бути 512 мм, у кислотних акумуляторах - 1215

мм. При зарядженні акумуляторів не допускається переливання

електроліту вище встановленого рівня. Оголення пластин не

допускається.

5.1.24. При зарядженні акумуляторів слід пам'ятати, що гази,

які виділяються під час зарядження, вибухонебезпечні. Якщо

виділення газу при зарядженні акумуляторної батареї в проміжній

стадії відбувається занадто бурхливо, то треба зменшити силу

зарядного струму, відповідно збільшити час зарядження.

5.1.25. Ящики з акумуляторами й окремі акумулятори повинні

мати надійне кріплення, що унеможливлюї їх переміщення при

вібрації, крені або диференті судна.

Акумуляторні ящики повинні бути сухими і чистими.

5.1.26. Корозію на корпусі лужного акумулятора потрібно

видаляти чистою ганчіркою, ледь змоченою в гасі.

Забороняється застосування металевих предметів для видалення

корозії.

5.1.27. При роботі гайковим ключем або іншими металевими