Перейти до вмісту
ДНАОП — нормативні документи з охорони праці
НАПБ В.01.054-98/510
/ 16

Кришки люків колодязів підземних пожежних гідрантів рекомендується фарбувати в червоний колір.

  1. До пожежних гідрантів та водоймищ слід улаштувати під'їзди з твердим покриттям.

Якщо на території об'єкта або поблизу нього (в радіусі 200 м) розташовані природні або штучні джерела води (ріки, озера, басейни тощо), то до них треба влаштувати під'їзди з площадками (пірсами) розміром не менш як 12 х 12 метрів для забору води пожежними автомобілями в будь-яку пору року.

  1. В разі неможливості забору води з пожежного резервуара (водоймища) слід передбачати приймальні "мокрі" колодязі, з'єднані з резервуаром (водоймищем) трубопроводом діаметром не менш як 0,2 м. Перед приймальним колодязем на сполучному трубопроводі слід розміщувати в окремому колодязі засувку з штурвалом під кришкою люка.

  2. Відповідальність за підтримання в технічно справному стані водойм, водозапірних пристроїв, під'їздів до них покладається на керівника підприємства.

  3. Місця розташування пожежних гідрантів і водоймищ треба обладнувати світловими або флуоресцентними покажчиками з нанесеними:

1) для пожежного гідранта - буквеним індексом "ПГ", цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева);

2) для пожежної водойми - буквеним індексом "ПВ", цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, які можна водночас ставити на площадці біля водоймища;

3) для водонапірної башти - позначенням, яке вказує місце розташування пристроїв для забору води пожежною технікою.

  1. Будову внутрішнього протипожежного водопроводу, його потребу у воді, кількість уводів у корпуси та окремі будівлі, витрату води на внутрішнє гасіння пожеж, число струменів від внутрішніх пожежних кранів визначають згідно з вимогами чинних будівельних норм.

  2. Внутрішні пожежні крани слід розміщувати в легкодоступних місцях, при цьому вони не повинні перешкоджати евакуації людей.

  3. Внутрішні пожежні крани треба укомплектувати пожежними рукавами однакового з ними діаметру завдовжки 10-20 м і стволами, а також важелями для полегшення відкривання вентиля.

  4. Напірний пожежний рукав слід постійно тримати сухим, добре скоченим, приєднаним до крана і ствола і не рідше одного разу на шість місяців знову скочувати в інший бік.

  5. Пожежні крани слід розміщувати у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування і візуального огляду їх без розкривання. При влаштуванні шафок слід враховувати (при потребі) можливість розміщення в них двох вогнегасників.

  6. Спосіб встановлення пожежного крана повинен забезпечувати зручність обертання вентиля та приєднання рукава. Напрям осі вихідного отвору патрубка пожежного крана має виключати різкий злам пожежного рукава в місці його приєднання.

  7. На дверцятах пожежної шафи слід зазначити: буквений індекс "ПК", порядковий номер крана, номер телефона найближчої пожежної частини.

Зовнішнє оформлення дверцят має відповідати вимогам чинних державних стандартів.

  1. Пожежні крани двічі на рік (весною та восени) підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на роботоздатність з пуском води та реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування.

  2. Пожежні крани повинні бути постійно у справному стані, доступними для використання.

  3. У неопалюваних приміщеннях у зимовий час воду з внутрішнього протипожежного водопроводу треба зливати.

Біля внутрішніх пожежних кранів мають бути написи (таблички) про місце розташування і порядок відкривання засувки або пуску насоса.

З порядком відкривання засувки або пуску насоса слід ознайомити всіх, хто працює в приміщенні.

При наявності засувки з електроприводом відкриття її і пуск насоса слід здійснювати дистанційно - від пускових кнопок, які встановлюються біля внутрішніх пожежних кранів.

  1. Вимоги пожежної безпеки до дорожніх транспортних засобів

  1. Вимоги до оснащення дорожніх транспортних засобів первинними засобами пожежогасіння

    1. Технічний стан дорожніх транспортних засобів повинен відповідати вимогам стандартів, Правил пожежної безпеки України, Правил дорожнього руху, Правил охорони праці на автотранспорті, Правил технічної експлуатації, нормативних актів з охорони навколишнього середовища, інструкцій підприємств-виготовлювачів, реєстраційних документів і іншої нормативної документації.

    2. Дорожні транспортні засоби повинні оснащуватись вогнегасниками у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.97 року "Про забезпечення транспортних засобів первинними засобами пожежогасіння" № 1128.

    3. Легкові автомобілі оснащуються одним порошковим вогнегасником: ВП-2, вантажні автомобілі: двовісні - одним ВП-2 або вуглекислотним ВВК-5, багатовісні - одним порошковим ВП-5. Приміщення для пасажирів в автобусі оснащується одним повітряно-пінним вогнегасником ВПП-9 та вуглекислотним ВВК-7.

    4. Автомобілі (автобуси) для перевезення пасажирів у кількості:

1) до 8 - оснащуються вогнегасниками ВП-2;

2) до 30 - оснащуються ВП-2 (або ВП-5) та вуглекислотним ВВК-5;

3) понад 30, а також дорожні транспортні засоби для вахтових бригад - одним порошковим ВП-5 та ВП-2 (або ВП-5 та вуглекислотним ВВК-5).

  1. Автоцистерни для транспортування нафтопродуктів та інші дорожні транспортні засоби для перевезення небезпечних вантажів оснащуються двома порошковими вогнегасниками ВП-5 та одним вуглекислотним вогнегасником ВВК-7.

Причіп-автоцистерна для транспортування нафтопродуктів оснащується двома порошковими вогнегасниками ВП-5 та вуглекислотним ВВК-7: один перебуває на шасі, два - на цистерні або в кузові з небезпечним вантажем. На великовагових автомобілях-самоскидах повинен бути один вогнегасник ВП-5.

  1. Пересувні ремонтні майстерні та лабораторії, інші дорожні транспортні засоби типу "фургон", що монтуються на автомобільних шасі, повинні оснащуватись двома порошковими вогнегасниками ВП-2 або одним ВП-2 та вуглекислотним ВВК-7.

  2. В усіх автомобілях вогнегасники розміщуються в кабіні безпосередньо біля водія в легкодоступному для нього місці. Вогнегасники, які розміщують поза кабіною, потрібно захищати від впливу атмосферних опадів, сонячних променів і бруду.

  3. Вогнегасники в легкових автомобілях кріпляться зліва (спереду) під сидінням водія або під переднім сидінням для пасажира - таким чином, щоб не виникали перешкоди при регулюванні положення крісла водія і не існувала загроза його травмування.

Місцями кріплення вогнегасників в кабіні вантажних автомобілів можуть бути задні кути та задня стінка кабіни.

В пасажирських салонах автобуса вогнегасники для забезпечення їх цілості і для можливого контролю з боку водія, доступу до нього через передні двері, розміщувати приблизно на рівні центру вікон або вище в передньому куті салону. Найбільш зручними місцями для ВП-5 та ВВК-5 в автобусах великого класу є стінка кабіни з боку водія або місце під правим переднім кріслом для пасажирів.

На автоцистерні вогнегасник може бути розміщений на торцевій передній частині або на лівому її борті, висота кріплення - не більш як 1,8 м.

  1. Допускається кріплення вогнегасників в нахиленому або горизонтальному положенні корпуса. Індикатор тиску вогнегасника закачного типу повинен бути добре видний, щоб можна було контролювати тиск без зняття вогнегасника з кронштейна. Допускається короткочасне перебування вогнегасників у воді, коли вантажні автомобілі рухаються вбрід через водоймище.

Забороняється зберігання вогнегасників у багажнику легкового автомобіля, кузові вантажного автомобіля і інших місцях, доступ до яких є важким.

    1. Вогнегасниками дорожні транспортні засоби комплектуються, переважно, на заводі-виготовлювачі.

    2. Конструкція кронштейна вогнегасника повинна бути надійною, щоб виключалася імовірність випадання з нього вогнегасника під час руху автомобіля, а також при зіткненні або ударі його об перешкоду. Конструкція кронштейна, яка входить безпосередньо в комплект вогнегасника, що використовується на автотранспорті, повинна бути узгоджена з розробником або виготовлювачем автомобілів.

  2. Вимоги пожежної безпеки при експлуатації спеціалізованих дорожніх транспортних засобів

    1. Дорожні транспортні засоби, призначені для перевезення вибухових речовин і виробів, а також легкозаймистих рідин і газів (в цистернах, балонах, бочках, бідонах тощо) обладнуються випускною трубою з виносом її в праву сторону перед радіатором. Якщо розміщення двигуна не дозволяє такого переобладнання, то допускається вивід випускної труби в праву сторону поза зоною кузова або цистерни і зоною паливної комунікації. Випускна труба дорожніх транспортних засобів для перевезення легкозаймистих рідин і газів обладнується іскрогасниками.

Паливні баки дорожніх транспортних засобів захищаються спереду і ззаду металевими щитками, а знизу - сіткою з чарункою 1,0 х 1,0 см.

Відстань від паливного бака до щитків і сітки повинна бути не менше 2,0 см.

  1. Електричне обладнання дорожніх транспортних засобів, які перевозять небезпечні вантажі класів 1, 2, 3, 4, 5, повинно відповідати таким вимогам:

1) номінальна напруга не повинна перевищувати 24 В. Електромережі слід захищати від підвищених струмів запобіжниками заводського виготовлення;

2) електромережі повинні розмикатись пристроями для відключення акумулятора від усієї мережі за допомогою двополюсних вимикачів або інших приладів, управління якими проводиться із кабіни і ззовні;

3) дорожні транспортні засоби, які перевозять легкозаймисті рідини або гази, в нерухомих або знімних цистернах, слід обладнувати пристроєм для відводу статичної напруги, під час руху - металевим заземлювальним ланцюгом з дотиком на землі в навантаженому стані на довжині 0,2 м і металевим штирем з тросом (3 - 5 м) - на зупинці.

  1. Автоцистерни для перевезення легкозаймистих рідин повинні бути обладнані: буксирним пристроєм, захисним заднім бампером по всій ширині автоцистерни, який повинен виступати від задньої площини цистерни на 0,1 м і кронштейном (або обладнані місцем) для кріплення інформаційних таблиць.

  2. Дорожні транспортні засоби, які перевозять небезпечні вантажі і автоцистерни з небезпечними речовинами, повинні бути позначені інформаційними таблицями системи інформації про небезпеку (прямокутник розміром 0,6 х 0,3 м, праву частину якого завдовжки 0,4 м пофарбовано в оранжевий, а ліву - в білий колір з каймою чорного кольору (ширина - 1,5 см) із зазначенням: кодів екстрених заходів (під час пожежі або витоку небезпечного вантажу), знака небезпеки, класу небезпеки і номера небезпечного вантажу.

При перевезенні на дорожньому транспортному засобі декількох видів небезпечних речовин, інформаційні таблиці повинні містити інформацію про найбільш вибухопожежонебезпечну речовину.

  1. При перевезеннях небезпечних вантажів класів 1, 3, 7, а також легкозаймистих рідин, отруйних газів і сильнодійних отруйних речовин, дорожні транспортні засоби комплектуються: двома знаками "В'їзд заборонений", набором інструменту для дрібного (аварійного) ремонту ДТЗ, двома упорними колодками, а напівпричепи - фіксаторами робочого положення опірних стійок, повстяним полотном розміром 1,5 х 1,5 м, пісочницею ємкістю 20 кг і лопатою, знаком аварійної зупинки або ліхтарем зі склом червоного кольору з миготливим світлом, а при перевезенні спирту етилового - двома ліхтарями зі склом оранжевого кольору з миготливим чи постійним світлом, засобами нейтралізації небезпечних вантажів, які перевозяться, і засобами індивідуального захисту водія і персоналу, який супроводжує.

  2. Кузови вантажних дорожніх транспортних засобів при перевезенні небезпечних вантажів закриваються вогнестійким брезентом, який закріплюється дерев'яними рейками на 0,2 м нижче верхніх країв бортів.

  3. Кузови - фургони дорожніх транспортних засобів при перевезенні небезпечних вантажів, обладнуються системою вентиляції, а стіни в салоні фургона оброблюються вогнестійкими речовинами, електричні лампи для освітлення кузова захищають скляними ковпаками, міцними сітками або решітками, двері фургона обладнуються надійними засувами.

  4. На обох боках автоцистерни, в якій перевозиться зріджений (скраплений) нафтовий газ, від шва переднього днища до шва заднього днища повинна бути нанесена смуга червоного кольору шириною 0,2 м нижче повздовжньої вісі ємкості. Над смугою наноситься напис чорного кольору "Пропан - вогненебезпечно ". На задньому днищі ємкості повинен бути нанесений напис "Вогненебезпечно".

При перевезеннях інших легкозаймистих рідин на обох боках цистерн, вздовж вісі слід нанести напис "Вогненебезпечно" - кольором, який повинен відрізнятися на тлі кольору цистерни.

З метою попередження нагріву легкозаймистих рідин і газів у цистернах під впливом сонячної радіації, зовнішня поверхня ємкості повинна бути покрита (пофарбована) емаллю світло-сірого кольору.

  1. Для запобігання пожеж на дорожніх транспортних засобах забороняється:

1) експлуатувати автомобільні цистерни при закінченні строків періодичного технічного огляду ємкості, манометрів і свідоцтв про допуск ДТЗ до перевезення небезпечного вантажу при наявності механічних пошкоджень газобалонної установки або ємкості;

Побачили розбіжність з офіційним текстом?

Повідомити про неточність

Напишіть, що саме розходиться з офіційною публікацією. Код документа вкажіть у повідомленні — так ми швидше знайдемо потрібне місце.

Перейти до форми зворотного зв'язку

Дивіться також

Весь розділ →