Примітки:

1. В п. п. 2 та 3 не підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння причали для приймання палива, мастил та пункти бункерування суден, які є відкритими майданчиками.

2. Приміщення, в яких вибухопожежонебезпечні чи пожежонебезпечні ділянки не відокремлені протипожежними перегородками. У випадках, коли вказані ділянки знаходяться в приміщеннях категорій Г і Д, дозволяється локальне пожежогасіння в межах ділянки.

3. Для всіх типів складських приміщень оснащення охоронною сигналізацією проводиться за рішенням дирекції, у відповідності до правил типу пульта прийому сигналу.

Під час визначення об'єктів, які підлягають обладнанню АУПГ та АУПС, окрім цього Переліку, необхідно керуватися відомчими (галузевими) переліками, будівельними нормами та іншими нормативно-правовими актами, узгодженими з органами Державного пожежного нагляду.

Необхідність обладнання АУПГ та АУПС будинків і приміщень, що не вказані в цьому Переліку, повинна визначатись на підставі науково-технічного обґрунтування, яке повинно виконуватися фахівцями із залученням фахівців у галузі пожежної безпеки.

Тип АУПГ, вид вогнегасної речовини, спосіб гасіння, тип і кількість автоматичних пожежних сповіщувачів, обладнання та апаратура АУПС визначається проектною організацією, яка має відповідну ліцензію на цей вид діяльності, з урахуванням вимог нормативно-правових актів.

У разі відсутності норм проектування АУПГ та АУПС, а також відхилень від обов'язкових положень цього Переліку необхідно дотримуватися вимог НАПБ Б.02.014-2004 Положення про порядок погодження з органами державного пожежного нагляду проектних рішень, на які не встановлено норми та правила, обґрунтованих відхилень від обов'язкових вимог нормативних документів, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 15.11.2004 N 170, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.11.2004 за N 1467/10066.

АУПГ, АУПС, системи протидимного захисту, ліфти для транспортування пожежних підрозділів, системи оповіщення та управління евакуацією під час пожежі, внутрішній протипожежний водопровід тощо, відносяться до систем протипожежного захисту (далі - СПЗ).

До систем та устаткування, що не входять до складу СПЗ, але пов'язані із забезпеченням безпеки людей на об'єкті при виникненні пожежі та інших надзвичайних ситуацій, відносяться установки вентиляції та кондиціювання повітря, що відключаються у разі пожежі; ліфти, ескалатори, травілатори, що повинні працювати в режимі "Пожежа"; машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, технологічне обладнання, що мають припиняти роботу тощо.

У випадках, коли АУПС здійснює керування СПЗ та системами і устаткуванням, що не входять до складу СПЗ, але пов'язані із забезпеченням безпеки людей на об'єкті при виникненні пожежі та інших надзвичайних ситуацій, за схемою роботи та своїми параметрами повинна забезпечувати формування адресованого сигналу.

Керування роботою СПЗ та системами, що не входять до їх складу, але пов'язані із забезпеченням безпеки на об'єкті під час пожежі, повинно здійснюватись з центрального пульта управління СПЗ (далі - ЦПУ СПЗ), в якому також повинна відображатись інформація про технічний стан цих систем. ЦПУ СПЗ розташовується в будинках поблизу головного входу, або в приміщенні першого чи цокольного поверху з виходом без посередньо назовні.

ЦПУ СПЗ не допускається об'єднувати з диспетчерською інженерних служб будівлі відносно сумісництва виконання функцій персоналом, що здійснює цілодобове чергування.

Під поняттям "будинок, споруда" в Переліку розуміється будинок у цілому або частина будинку (протипожежний відсік), яка відокремлюється за допомогою протипожежних перешкод згідно з ДБН В.1.1-7-2002 "Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва".

Під поняттям "приміщення" в Переліку розуміється частина будинку або споруди, виділена нормованими будівельними огороджувальними конструкціями (стінами, перегородками, перекриттями).

У будинках та спорудах не підлягають обладнанню АУПГ та АУПС приміщення:

з мокрими процесами (душові, басейни, мийні, умивальні, санвузли, охолоджувальні камери тощо);

припливні венткамери, що не обслуговують виробничі, складські приміщення категорій А, Б, або В;

насосні станції водопостачання, бойлерні тощо, приміщення для інженерного обладнання будинку (крім приміщень електрощитових та машинних відділень ліфтів), у яких для ізоляції поверхні трубопроводів та обладнання застосовуються матеріали групи горючості Г1 та за займистості - В1, а також не застосовуються горючі матеріали та речовини (рідини, розчини, порошки, гранули тощо);

виробничі та складські за пожежною небезпекою категорії Д;

сходи та сходові клітки, крім типів С2.

При виборі типу АУПГ або АУПС для складських приміщень, що розташовані в підвальних або цокольних поверхах, значення площ необхідно приймати вдвічі меншими, ніж вказані в стовпчиках 4 і 5 таблиці цього Переліку.

Об'єкти, на які доступ пожежних підрозділів для гасіння пожеж та проведення аварійно-рятувальних робіт здійснюється тільки за наявності спеціального письмового дозволу адміністрації, повинні захищатись АУПГ незалежно від їх виду, площі та поверховості.

У разі розташування електрообладнання АУПГ та АУПС у межах вибухонебезпечної зони, допустимий рівень вибухозахисту і ступінь захисту оболонки електричних апаратів і приладів, способи прокладання проводів і кабелів у таких зонах повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.32-01 "Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок" відповідно до класу вибухонебезпечної зони.

У таблицях Переліку, де передбачено одночасне обладнання приміщень чи будинків АУПГ та АУПС, АУПС необхідно розглядати, як систему для управління СПЗ.

За наявності технічної можливості сигнали від приймально-контрольних приладів АУПГ та АУПС виводять на пульт централізованого пожежного спостереження.

Простори за підвісними стелями, де прокладено відкрито більше 12 проводів або кабелів (незалежно від напруги та сили струму, на які вони розраховані), виконаних з помірно небезпечних за токсичністю продуктів горіння (група Т2) та з помірною димоутворювальною здатністю (група Д2) матеріалів, які не поширюють горіння у пучках за категорією навантаження А (нормативний об'єм горючого навантаження - 7 л на метр погонний, згідно з ГОСТ 12176-89 (МЭК 332-3-82) "Кабели, провода и шнуры. Методы проверки на нераспространение горения", дозволяється не обладнувати АУПГ за умови наявності на такі проводи та кабелі відповідних сертифікатів Системи УкрСЕПРО, а також обладнання просторів за підвісними стелями АУПС з димовими сповіщувачами та світловою індикацією про їх спрацювання, що встановлюється на підвісних стелях.

У разі розміщення обладнання пожежної автоматики за підвісною стелею, де немає можливості доступу до пожежних сповіщувачів або зрошувачів, необхідно передбачати технологічні отвори для їх обслуговування.

Для захисту блоку сервера, шаф з електричним обладнанням, дизель-генераторних тощо, допускається використовувати автоматичні модульні установки локального пожежогасіння.

У випадках, коли вибухопожежонебезпечні чи пожежонебезпечні ділянки знаходяться в приміщеннях категорії Г та Д за вибухопожежною та пожежною небезпекою і не відокремлені протипожежними перешкодами, дозволяється влаштування локального автоматичного пожежогасіння в межах ділянки.

Кабельні лінії, призначені для живлення АУПГ, АУПС, повинні мати межу вогнестійкості не менше 90 хв. згідно з ДСТУ Б В.1.1-4-98 "Захист від пожежі. Будівельні конструкції. Методи випробувань на вогнестійкість. Загальні вимоги".

 

Перший заступник начальника
Держпожбезпеки МНС України 

 
І. Я. Кріса 

Заступник директора Департаменту
інженерно-технічного забезпечення
Міністерства аграрної політики
України 

 
 
 
П. В. Гринько 




 

Додаток 4
до Правил пожежної безпеки в агропромисловому комплексі України 




ВИМОГИ ЩОДО ОСНАЩЕННЯ ОБ'ЄКТІВ АПК ПЕРВИННИМИ ЗАСОБАМИ ПОЖЕЖОГАСІННЯ

1. До первинних засобів пожежогасіння відносяться: вогнегасники, пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати) та пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо).

2. Для визначення видів та кількості первинних засобів пожежогасіння слід враховувати фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості горючих речовин, їх взаємодію з вогнегасними речовинами, а також розміри площ виробничих приміщень, відкритих майданчиків та установок.

3. Необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння визначають окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок.

Якщо в одному приміщенні знаходяться декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених одне від одного протипожежними стінами, усі ці приміщення забезпечують вогнегасниками, пожежним інвентарем та іншими видами засобів пожежогасіння за нормами найбільш небезпечного виробництва.

4. Покривала (з матеріалів, указаних у пункті 1 цього додатка) повинні мати розмір не менше 1 x 1 м. Вони призначені для гасіння невеликих осередків пожеж у разі займання речовин, горіння яких не може відбуватися без доступу повітря. У місцях застосування та зберігання ЛЗР та ГР розміри покривал можуть бути збільшені до величин: 2 м x 1,5 м, 2 м х 2 м. Покривала слід застосовувати для гасіння пожеж класів A, B, D, (E).

5. Бочки з водою встановлюються у виробничих, складських та інших приміщеннях, спорудах у разі відсутності внутрішнього протипожежного водогону та за наявності горючих матеріалів, а також на території об'єктів, у садибах індивідуальних житлових будинків, дачних будиночків тощо. Їх кількість у приміщеннях визначається з розрахунку встановлення однієї бочки на 250 - 300 м2 площі.

6. Бочки для зберігання води з метою пожежогасіння відповідно до ГОСТ 12.4.009-83 повинні мати місткість не менше 0,2 м3 і бути укомплектованими пожежним відром місткістю не менше 0,008 м3.

7. Пожежні стенди встановлюються на території об'єкта з розрахунку один стенд на площу до 5000 м2.

До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщаються на ньому, слід включати: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 м х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.

8. Ящики (вмістилища) для піску повинні мати місткість 0,5, 1,0 або 3,0 м3 та бути укомплектованими совковою лопатою.

Умістилища для піску, що є елементом конструкції пожежного стенду, повинні бути місткістю не менше 0,1 м3. Конструкція вмістилища повинна забезпечувати зручність діставання піску та виключати попадання опадів.

9. Склади лісу, тари та волокнистих матеріалів слід забезпечувати збільшеною кількістю пожежних щитів з набором первинних засобів пожежогасіння, виходячи з місцевих умов.

10. Будівлі та споруди, які зводяться та реконструюються, мають бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння з розрахунку:

на 200 м2 площі підлоги - один вогнегасник (якщо площа поверху менша 200 м2 - два вогнегасники на поверх), бочка з водою, ящик з піском;

на кожні 20 м довжини риштування (на поверхах) - один вогнегасник (але не менше двох на поверсі), а на кожні 100 м довжини риштування - бочка з водою;

на 200 м2 площі покриття з утеплювачем та покрівлями з горючих матеріалів груп Г3, Г4 - один вогнегасник, бочка з водою, ящик з піском;

- на кожну люльку агрегату для будівництва градирень - по два вогнегасники;

- у місці встановлення теплогенераторів, калориферів - два вогнегасники та ящик з піском на кожний агрегат.

У вищезазначених місцях слід застосовувати вогнегасники пінні чи водяні місткістю 10 л або порошкові місткістю не менше 5 л. Місткість бочок з водою та ящиків з піском, а також їх укомплектованість інвентарем (відрами, лопатами) - має відповідати вимогам пунктів 6 та 8 цього додатка.

На території будівництва в місцях розташування тимчасових будинків, складів, майстерень встановлюються пожежні щити (стенди) та бочки з водою.

11. Вибір типу та визначення необхідної кількості вогнегасників здійснюється відповідно до Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МНС України від 02.04.2004 N 151 та зареєстрованих у Мін'юсті України 29.04.2004 за N 554/9153, а також з таблицями 1 або 2 в залежності від їх вогнегасної здатності, граничної площі, класу пожежі горючих речовин та матеріалів у приміщенні або на об'єкті:

- клас A - пожежі твердих речовин, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір);

- клас B - пожежі горючих рідин або твердих речовин, які розтоплюються;

- клас C - пожежі газів;

- клас D - пожежі металів та їх сплавів;

- клас (E)* - пожежі, пов'язані з горінням електроустановок.

Крім перерахованих параметрів, береться до уваги також категорія приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

12. Загальні вимоги до експлуатації вогнегасників загального призначення на об'єктах захисту вогнегасниками визначаються відповідно до НАПБ Б.01.008-2004.

 

Перший заступник начальника
Держпожбезпеки МНС України 

 
І. Я. Кріса 

Заступник директора Департаменту
інженерно-технічного забезпечення
Міністерства аграрної політики
України 

 
 
 
П. В. Гринько