Правила охорони праці для воднихгосподарств у чорній металургії

Підіймання та переміщення важких речей жінками необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

Забороняється залучення неповнолітніх до робіт, визначених у Пере­ліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєс­трованому в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми необхідно здій­снювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення ва­жких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здо­ров’я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

Роботодавець повинен забезпечити працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одя­гом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, за­твердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстро­ваного в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15 137 (НПАОП 0.00-4.01-08).

Засоби індивідуального захисту (далі - ЗІЗ) повинні відповідати ви­могам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761.

Працівники забезпечуються спеціальним одягом, спеціальним взут­тям та засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Типових норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам сільського та водного господарства, за­тверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Мініс­терства праці та соціальної політики України від 10 червня 1998 року № 117, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 липня 1998 року за № 449/2889 (далі - НПАОП 0.00-3.01-98), та Норм безплатної видачі спеціально­го одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту пра­цівникам металургійної промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду України від 27 серпня 2008 року № 187, зареєстрованих у Міністерстві юстиції 01 жовтня 2008 року за № 918/15609 (далі - НПАОП 27.0-3.01-08).

Забороняється допускати до роботи працівників, які не забезпечені відпо­відним спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту.

У приміщеннях, де розміщено обладнання водного господарства, мі­крокліматичні умови повинні відповідати ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень», затвердженим постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42 (ДСН 3.3.6.042-99) та ГОСТ 12.2.003-91 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности».

Рівні шуму та вібрації на робочих місцях не повинні перевищувати норм, встановлених ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку», затвердженими постановою Г оловного державно­го санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37, та ДСН 3.3.6-039­99 «Санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації», затвердже­ними постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39.

Робочі місця працівників повинні відповідати вимогам ДСТУ 7234:2011 «Дизайн і ергономіка. Обладнання виробниче. Загальні вимоги ди­зайну та ергономіки», ГОСТ 12.2.032-78 «ССБТ. Рабочее место при выполне­нии работ сидя. Общие эргономические требования» та ГОСТ 12.2.033-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования».

Роботодавець повинен організувати контроль повітря робочої зони на вміст хімічних речовин відповідно до Вимог до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 22 березня 2012 року № 627, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 квітня 2012 року за № 521/20834.

Вміст хімічних речовин в повітрі робочої зони, параметри мікроклі­мату у виробничих приміщеннях не повинні перевищувати нормативних зна­чень відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно­гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» (далі - ГОСТ 12.1.005-88) та ДСН 3.3.6.042-99.

Вимоги охорони праці під час експлуатації споруд та територій

Небезпечні зони повинні бути позначені знаками безпеки відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівни­ків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262.

Території об'єктів водного господарства, що розташовані за межами промислових площадок підприємств, повинні бути огороджені.

Заборонено огороджувати об'єкти водного господарства, що розташо­вані на промислових майданчиках, водосховищах промислової води, шламо- накопичувачів, ставків-освітлювачів, полях фільтрації.

Люки колодязів, камер, підземних комунікацій, отвори в підлозі, за­глиблені ємності, канали повинні бути залежно від умов закриті кришками, бетонними плитами, листами рифленого заліза або обваловані.

Люки, які відкриті згідно з умовами роботи, повинні бути огороджені, а в нічний час додатково освітлені червоними сигнальними ліхтарями.

Для виконання ремонтних робіт через канали, трубопроводи та місця, які небезпечні та незручні для проходу, повинні бути обладнані перехідні міс­тки шириною не менше ніж 0,6 м з поручнями заввишки не нижче ніж 1,0 м, а на спусках та підйомах мати укріплені сходи з поручнями. Сходи переходів повинні мати кут нахилу не більш ніж 60 град.

Відкриті ємності під час ремонтних робіт та контролю за їх станом по­винні бути огороджені по зовнішньому периметру.

Відкриті рухомі частини устаткування та механізмів, якщо вони роз­ташовані на висоті до 2,5 м від рівня підлоги або доступні для випадкового до­тику з робочих майданчиків, повинні бути огороджені суцільною або сітчас­тою огорожею з розміром отворів не більше ніж 20х20 мм.

Зубчасті та ланцюгові передачі незалежно від висоти їх розташування і швидкості обертання повинні мати суцільну або сітчасту огорожу.

Для обслуговування запірної, регулюючої та іншої арматури, а також механізмів, розташованих на висоті 1,3 м і більше від рівня підлоги (землі), повинні бути передбачені стаціонарні майданчики. За наявності дистанційного керування повинні бути передбачені пересувні майданчики для огляду та ре­монту арматури.

Обладнання, матеріали та інструменти не повинні захаращувати про­ходи основних і запасних виходів та сходів майданчиків.

Для доступу в приямки і колодязі слід використовувати вертикальні сходи, скоби або драбини.

Під час експлуатації об'єктів водного господарства необхідно забез­печити захист працівників від контакту із стічною рідиною та шкідливого впливу газів та пари.

На водоочисних спорудах токсичних і кислотовмісних стоків, у реа- гентних відділеннях повинно бути встановлено герметично закрите устатку­вання.

У приміщеннях, де в технологічних процесах використовують ріди­ни, підлога повинна бути вологонепроникною, мати неслизьке покриття з ухи­лом до трапа або зумпфа та відповідати таким вимогам:

у виробничих приміщеннях, де застосовуються агресивні речовини, бути стійкою до їхнього впливу;

у виробничих приміщеннях, де використовується електроліз, бути стійкою та не електропровідною;

на робочих майданчиках, де розташовується обладнання, і в розлив­них прогонах виробничих приміщень, де заповнюють ємності ріди­нами, бути міцною, виконаною із стійких до зношування матеріалів, без вибоїв і виступів;

у вибухо- і пожежонебезпечних зонах приміщень бути стійкою до створення електричних розрядів.

Для сповіщення працівників у приміщеннях та зовні необхідно пе­редбачати звукову та світлову сигналізацію.

Вимоги безпеки до машин, обладнання та інструменту

Стаціонарні машини та механізми повинні мати надійно закріплені огородження, які унеможливлюють доступ до рухомих частин або частин ма­шин, що обертаються. Огородження повинні бути суцільними або з чарунками не більше ніж 20х20 мм та зблокованими з системами відключення машин і механізмів при знятті огородження.

Для безпечної експлуатації устаткування й агрегатів, а також сумісної роботи працівників експлуатації та ремонту необхідно застосовувати биркову систему відповідно до вимог пункту 1.5 глави 1 розділу ХІУ НПАОП 27.0­1.01-08.

У разі виявлення несправностей, які можуть створювати небезпеку під час експлуатації устаткування, роботу на ньому слід зупинити.

Під час експлуатації обладнання, в якому використовується велика кі­лькість мастила, працівники повинні бути забезпечені ємностями для його утилізації, а також при необхідності пристроями для видалення парів мастила.

Система змащування механізмів повинна унеможливлювати витікання мастила крізь нещільності або мати пристрій для його збирання у вузлах, які змащують декілька разів за зміну.

Змащувати машини та механізми необхідно під час їх повної зупинки. Змащення можливо на ходу за наявності спеціальних пристосувань.

Кнопки управління машинами та механізмами або педалі, що розмі­щуються на підлозі, повинні мати огородження. Електропускові кнопки конс­труктивно не повинні виступати з гнізда чи коробки панелі керування.

Вимоги безпеки до експлуатації транспортних засобів та під час наван- тажувально-розвантажувальних робіт

Навантажувально-розвантажувальні роботи на об’єктах водних госпо­дарств чорної металургії, в тому числі на складах, естакадах та бункерах, не­обхідно виконувати відповідно до вимог розділу 2.4 НПАОП 0.00-1.57-12.

Робота на несправних транспортних засобах, а також використання їх для перевезення та піднімання (під час використання автокар) працівників за­бороняються.

Працівники, які виконують роботи на навантажувачах, повинні:

проводити обслуговування або ремонт навантажувача при опущених вантажозахоплювальних пристроях;

піднімати дрібнотоварний вантаж на піддонах так, щоб запобігти па­дінню вантажу на робоче місце;

забезпечити проміжок між днищем помосту з вантажем та підло­гою;

перевозити на електронавантажувачах легкозаймисті рідини та кис­лоти тільки у випадку, якщо акумуляторна батарея не розташована під вантажною платформою.

Під час обслуговування вагонів з люками або напіввагонів та під час їх завантаження кранами працівники повинні перебувати за межами вагонів або напіввагонів. Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати під керівництвом працівника, призначеного роботодавцем.

У разі виникнення небезпечних ситуацій необхідно вжити запобіжних заходів, а якщо це неможливо, припинити роботи до усунення небезпеки.

Транспортування вантажів територією підприємства виконується від­повідно до вимог ГОСТ 12.3.020-80 «ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности», а вантажно- розвантажувальні майданчики повинні відповідати таким вимогам:

під’їзні колії до майданчиків необхідно утримувати в справному стані, взимку очищати від льоду та снігу, посипати піском або шла­ком;

у місцях перетину під’їзних шляхів з канавами, траншеями та заліз­ничними коліями необхідно улаштовувати настили та містки для пе­реїздів;

поверхня вантажно-розвантажувального майданчика повинна бути рівною, без вибоїн;

освітленість вантажно-розвантажувальних майданчиків повинна бу­ти такою, щоб були забезпечені безпечні умови виконання робіт;

склади, розташовані в підвальних і напівпідвальних приміщеннях, повинні бути обладнані люками та підйомниками для спуску та під­няття вантажів відповідно до вимог Правил будови і безпечної екс­плуатації підйомників, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 08 грудня 2003 року № 232, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2003 року за № 1262/8583 (НПАОП 0.00-1.36-03).

Розташування матеріалів та обладнання, які надходять на об’єкти вод­ного господарства, повинно виконуватись з урахуванням оптимальних ванта­жних потоків і максимальної механізації вантажно-підіймальних операцій.

Для транспортування важких та громіздких матеріалів необхідно ви­користовувати відповідні підіймально-транспортні засоби.

У приміщеннях, не обладнаних припливно-витяжною вентиляцією, транспортні засоби з двигунами внутрішнього згоряння повинні використову­ватись тільки за наявності спеціальних фільтрів, встановлених на двигунах внутрішнього згоряння для поглинання оксиду вуглецю, та засобів контролю оксиду вуглецю в повітрі приміщення.

Для обслуговування залізничного транспорту і виконання маневро­вих робіт необхідно виконувати вимоги підпунктів 2.5-2.9 глави 2 розділу VIII НПАОП 27.0-1.01-08.

На автомобільних шляхах і залізничних коліях повинні бути встанов­лені дорожні знаки і покажчики безпеки руху відповідно до вимог Правил до­рожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, та ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні. Загальні тех­нічні умови. Правила застосування».

Вимоги охорони праці під час виконання ремонтних робіт

Виконання ремонтних робіт на дільницях, небезпечних за можливістю виділення газу, повинно здійснюватися за нарядом-допуском відповідно до вимог пункту 1.5 глави 1 розділу XIV НПАОП 27.0-1.01-08.

Перед початком виконання ремонтних робіт на агрегатах чи машинах з електроприводом необхідно використовувати разом із нарядом-допуском бир­кову систему відповідно до вимог пункту 1.5 глави 1 розділу IV НПАОП 27.0­1.01-08. Працівник, який отримав наряд-допуск та бирку повинен перевірити відповідність бирки даному механізму, готовність його до ремонту та безпеч­ність робочого місця.