Страница 4: НПАОП 10.0-5.02-04. Інструкція з контролю складу рудникового повітря, визначеннябагаторазовості та встановлення категорій шахт за метаном (54596)

Примітка. За наявності у виробках суфлярних виділень метану вимірювання концентрації проводяться біля місць суфлярних виділень і на відстані 20 м від них за напрямком руху повітряного струменя.

1. Для виявлення місцевих скупчень метану вимірювання повинні здійснюватися в таких місцях:

а)у привибійних просторах виробок - в 5 см від вибою біля покрівлі, а також в 20 м від вибою на відстані 5 см нижче затяжок покрівлі;

б)у куполах за кріпленням - на ділянках довжиною 200 м, що прилягають до очисних і підготовчих вибоїв, у виробках, що пройдені по вугільних пластах, шахт III категорії за газом і вище, а також на ділянках виробок, небезпечних за шаровими скупченнями метану, всіх газових шахт. Контроль вмісту метану в куполах повинен проводитись в 5 см від порід покрівлі. У куполах, що мають висоту понад 1 м, допускається здійснювати вимірювання на відстані 1 м вище затяжок покрівлі;

в)у тупиках вентиляційних виробок, що погашаються услід за очисною виробкою, - під покрівлею виробки біля завалу або перемички, що ізолює погашену частину, і біля входу в тупик. Крім того, в 5 см від затяжок покрівлі виробки на відстані 20 м від виходу з очисної виробки у напрямку руху повітряного струменя;

г)біля перемичок, що ізолюють старі виробки, - у верхній частині перемичок на відстані 5 см від них.

Необхідність і періодичність вимірювання газу біля перемичок, що ізолюють старі виробки, встановлюються головним інженером шахти за узгодженням з державним інспектором Держнаглядохоронпраці;

ґ) біля бутових смуг у вентиляційних штреках, що підтримуються у виробленому просторі, - на ділянці 10-200 м від очисної виробки через 15-20 м в 5 см від затяжок бокової стінки виробки у верхній частині бутової смуги; в умовах крутих пластів - біля підошви виробки над бутовою смугою.

Вміст метану біля бутових смуг повинен контролюватися на виїмкових дільницях, абсолютне метановиділення яких перевищує 3 м3/хв. за середньої швидкості повітря по виробці в 10 м від лави менше як 1 м/с;

д)біля відкритих свердловин - на відстані не більше ніж 5 см від устя у напрямку руху вентиляційного струменя й у 5 см від поверхні буріння свердловин;

е)біля працюючих виймальних машин - відповідно до пунктів 2.2.1, 2.2.2 і 2.2.3 даної Інструкції. Крім того, на виїмкових дільницях з абсолютним метановиділенням 3 м3/хв. і більше, що відробляють пологі й похилі пласти, контроль вмісту метану біля виймальних машин повинен здійснюватися особами, відповідальними за проведення робіт у зміні, за допомогою приладів епізодичної дії. Вимірювання концентрації метану необхідно проводити не раніше ніж через п'ять хвилин після початку роботи машини для виймання вугілля в просторі між її корпусом і вугільним вибоєм на відстані 30-40 см від виконавчих органів на рівні верхньої кромки корпусу;

є) у верхніх нішах лав - у кутках ніш в 5 см від вибою;

ж)у бутових штреках - біля вибоїв штреків у 5 см від покрівлі;

з)у привибійному просторі лав - біля нижньої кромки бутових смуг під вентиляційними штреками в 5 см від породної стінки;

и)в газовідсмоктувальному трубопроводі у разі ізольованого відводу метану з виробленого простору - біля вентилятора й біля лави, а також на виході зі змішувальної камери (змішувача) в 5 см від ґрат.

Вимірювання концентрації метану повинні виконуватись змінними посадовими особами дільниці не менше одного разу на зміну, а працівниками дільниці ВТБ - не менше одного разу на добу.

1. У виробках, що проводяться по вугіллю або по породі за допомогою буропідривних робіт за наявності на ділянках протяжністю 20 м від вибою окремих куполів за кріпленням, не закладених або не повністю закладених породою або іншими негорючими матеріалами, перед заряджанням шпурів і підриванням зарядів повинен контролюватися вміст метану в куполах у 5 см від порід покрівлі.
2. 1. У виробках, що проводяться по завалу за допомогою буропідривних робіт, перед зарядженням шпурів і підриванням зарядів повинен контролюватися вміст метану в порожнинах за затяжками кріплення на ділянках довжиною 20 м, що прилягають до вибоїв виробок.

Вимірювання концентрації метану в порожнинах за кріпленням необхідно проводити на відстані 0,5-1 м вище затяжок через 2-2,5 м, починаючи від вибою виробки.

2.5. Основні правила вимірювання вмісту метану та діоксиду вуглецю (вуглекислого газу) переносними приладами епізодичної дії

1. В усіх випадках вимірювання вмісту метану та діоксиду вуглецю (вуглекислого газу) переносними приладами епізодичної дії всмоктуюча трубка приладу повинна утримуватись в одній точці.

Для вимірювання вмісту метану у верхніх частинах виробок та інших важкодоступних місцях переносні прилади епізодичної дії повинні оснащуватися трубками або спеціальними зондами.

1. Для визначення середньої концентрації метану і діоксиду вуглецю (вуглекислого газу) у вхідних і вихідних струменях виробок вимірювач розташовується посередині виробки проти руху повітряного струменя і робить вимірювання в центрі поперечного перерізу виробки.
2. Для визначення середньої концентрації метану і діоксиду вуглецю (вуглекислого газу) у вихідному струмені очисної виробки вимірювач розташовується проти руху повітряного струменя і проводить вимірювання під покрівлею, у центрі та біля підошви виробки.

Середня концентрації визначається як середнє арифметичне результатів вимірів у трьох точках.

1. У привибійних просторах очисних і тупикових виробок контроль складу рудникової атмосфери повинен проводитись так, щоб вимірювання характеризували найбільший вміст метану або діоксиду вуглецю (вуглекислого газу).

Для цього під час вимірювань необхідно всмоктуючу трубку приладу тримати:

а)у газових шахтах - безпосередньо під покрівлею виробки;

б)у негазових шахтах - біля підошви.

У камерах вимірювання проводять у центрі поперечного перерізу, а також біля покрівлі й підошви виробки.

1. Вимірювання вмісту метану за допомогою переносних приладів епізодичної дії у повітряному струмені, що виходить з очисної виробки, повинно проводитись у вентиляційній виробці в 10-20 м від очисного вибою у напрямку руху повітряного струменя. Визначення вмісту метану у вихідному струмені дільниці повинно проводитись на початку вентиляційної виробки в 10-20 м від хідника, похилу, бремсберга, проміжного квершлагу та ін.

Вимірювання вмісту метану у вихідному до очисної виробки струмені проводиться на вході до виробки.

1. Основні правила вимірювання концентрації метанузапобіжною бензиновою лампою
2. Під час визначення вмісту метану запобіжною бензиновою лампою вимірювання проводиться спочатку при нормальному полум'ї. Якщо при цьому буде помічене послаблення світла лампи, подовження полум'я й кіпоть, то вимірювання необхідно припинити й позначити вміст метану вище 4%.
3. Якщо під час первинного вимірювання не буде відзначатися подовження полум'я, потрібно провести вимірювання при полум'ї, зменшеному приблизно до 2 мм, але так, щоб у ньому залишилась світла точка.
4. Лампу під час вимірювання слід поступово підіймати від підошви до покрівлі.
5. Якщо в лампі відбудеться спалах або простір усередині сітки наповниться полум'ям, лампу треба обережно опустити вниз.
6. Забороняється надовго залишати лампу у вибуховій суміши, як тільки ореол досягне половини висоти скла лампи, треба відразу ж обережно опустити її вниз і припинити вимірювання.
7. Якщо під час вимірювання газу лампа погасне, а газ буде горіти всередині лампи (в сітці), не можна намагатись задути вогонь, а треба прикрутити гніт до відказу й обережно опустити лампу на підошву. При цьому полум'я в лампі погасне.
8. Вміст метану визначається за висотою ореолу відповідно до такої залежності: висота ореолу (мм)

від трубки гніту при зменшенні

полум'я до 2 мм57912152030

вміст метану, %1,01,52,02,53,03,54,0

1. Перед початком вимірювання перевіряється справність лампи. Забороняється проводити вимірювання метану несправною лампою.
2. ВИЗНАЧЕННЯ БАГАТОГАЗОВОСТІ ШАХТ
3. 1. Загальні положення
   2. 1. Визначення багатогазовості та встановлення категорії шахт за метаном проводиться на основі систематизації й обробки результатів перевірки складу й вимірювання витрат повітря, що виконуються відповідно до вимог 3.7.2 Правил, і даних телеінформації датчиків стаціонарної апаратури контролю вмісту метану й витрат повітря, встановлених у вихідних вентиляційних струменях виїмкових дільниць.

Дані телеінформації про концентрацію метану й витрати повітря приймаються відповідно до записів у Журналі оператора АГК, передбаченом Тимчасовим посібником з обладнання й експлуатації систем аерогазового контролю у вугільних шахтах (АГК).

1. Відповідальність за систематизацію й обробку результатів вимірювань, виконаних відповідно до цього розділу Інструкції, покладається на начальника дільниці ВТБ шахти.

Систематизовані й опрацьовані матеріали повинні зберігатись протягом усього часу роботи шахти.

1. Опрацювання результатів вимірювання
2. 1. Витрата газу, що проходить у пункті при кожному вимірюванні

It = 0,01 QiCi, ,з(5)

де Qt - витрата повітря в пункті вимірювання, м3/хв.;

Ct - концентрація газу в повітрі в пункті вимірювання, %.

Значення Qt, Ct беруться з форми 2 Вентиляційного журналу.

При автоматичному телеконтролі вмісту метану середня за місяць витрата газу I мі у вихідному струмені виїмкової дільниці визначається за формулою:

пв

X Qkt X CIMl= 0,01^-пв

де QKt - витрата повітря у вихідному струмені виїмкової дільниці, м3/хв.;

пв - число вимірювань витрат повітря на місяць;

Cmj- середня за добу концентрація метану у вихідному струмені виїмкової дільниці за даними телеінформації, %;

пт- число середніх за добу значень концентрації за даними телеінформації протягом місяця.

При контролі вмісту метану переносними приладами середня за місяць витрата газу I мі у вихідному струмені виїмкової дільниці визначається за формулою:

n*n

E Q*E Cn

Ім = 0,01-*=j

Пвnn

де Cnj- середня за добу концентрація метану у вихідному струмені виїмкової дільниці за даними переносних приладів, %;

пп - число середніх за добу значень концентрації за даними переносних приладів протягом місяця.

У формули (6) і (7) підставляються значення витрат повітря QK із Вентиляційного журналу, значення середньої за добу концентрації Сті у формулу (6) - із Журналу оператора АГК, а середня за добу концентрація Cnj у формулу (7) - із Книги вимірів метану й обліку загазувань (підвищених концентрацій діоксиду вуглецю (вуглекислого газу)), затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від __.__.02 №.

При автоматичному телеконтролі витрат повітря у формули (6) і (7) замість QK підставляють середні за добу значення витрат повітря у вихідному струмені виїмкової дільниці за даними Журналу оператора АГК, а замість пв - число середніх за добу значень витрат повітря за даними телевимірювань протягом місяця.

1. Середня за рік (місяць) витрата газу в пункті вимірювання

п

- E п ’

де E Іі - сума витрат газу, визначена за результатами всіх вимірювань, проведених у даному пункті протягом року (місяця), м3/хв.;

п- число визначень Іі за рік (місяць), прийнятих до розрахунку.

Якщо при визначенні витрат газу значення І = 0, то таке вимірювання в розрахунок не приймається.

1. Витрата метану в дегазаційному трубопроводі при окремому вимірюванні

І„ = Е Іс ,(9)

де E Іс - сума витрат метану, відсмоктуваного з кожної свердловини, м3/хв.

Значення Іск беруться із Книги обліку роботи дегазаційних свердловин, передбаченої Керівництвом щодо дегазації вугільних шахт.

1. Середня за рік (місяць) витрата метану в дегазаційному трубопроводі

Ітр = Е Ітр/ «„.(10)

де E Ітр - сума витрат метану в дегазаційному трубопроводі за окремими вимірюваннями протягом року (місяця), м3/хв.;

птр- число вимірювань у дегазаційному трубопроводі протягом року (місяця).

1. Середня витрата газу, що виділився у виробку або її частину на ділянці між пунктами вимірювань:

а)за відсутності розгалужень або злиття вентиляційних струменів між двома крайніми пунктами вимірювання

І в =

де Ів - середня витрата вимірювань, м3/хв.;

Іп, Ік - середня витрата газу в пунктах вимірювань, розташованих відповідно на початку та кінці виробки (або її ділянки), рахуючи за ходом вентиляційного струменя, м3/хв.; визначається за формулою 8;

б)за наявності розгалужень або злиття вентиляційних струменів між крайніми пунктами вимірювань

Ів = Ік— Іп— У Іпр + У Івід ,(12)

де у ІвдУї-пр - сумарна витрата газу, відповідно віднесеного з виробки й принесеного до неї струменями, що відгалужуються й уливаються, розташованими між початковими й кінцевими пунктами, м3/хв.

1. Визначення багаторазовості виїмкової дільниці,шахтопласта й шахти за рік
2. 1. Середня абсолютна газовість виїмкової дільниці

Id = I д.ф + 0.835 I д.з + 0,45 I д.п + I д.пов + I д.пл + I н.в

де Iд.ф - середне фактичне газовиділення у виробках виїмкової дільниці, м3/хв.; визначається за формулою 3.68 ДНАОП 1.1.30-6.09-93;

0,835; 0,45 - коефіцієнти, що враховують вплив дегазації на збільшення витрат каптованого метану відповідно підземними свердловинами і свердловинами, які пробурені з поверхні;

ід.з,ід.п,ід.пов,ід.пл - середня витрата метану, каптованого дегазаційною установкою відповідно зі зближених пластів підземними й поверхневими свердловинами, виробленого простору й розроблюваного пласта, м3/хв.; визначається за формулою (10)

Інв- середня витрата метану, що відводиться трубопроводом або

непідтримуваною виробкою (дренажною) за межі виїмкової дільниці, м3/хв.;

1 шпд

= у і

/ j -1 ШП.вИХ

+ у І 0,835 Ід.з+ 0,45 Ід.п+ ІдПОв

+ 1 Д.пл

(15)

де УІшп.вих - сума середньої витрати газу у вихідних струменях шахтопласта, м3/хв.; визначається за формулою (8);