Про проекти Зміни № 1 СНіП 2.02.03-85 “Свайные фундаменты” та Зміни № 1 СНіП 3.02.01-87 “Земляные сооружения, основания и фундаменты”
Рішення НТР від 7 вересня 2001 р. № 52
Розглянувши проекти Зміни № 1 СНіП 2.02.03-85 “Свайные фундаменты” та Зміни № 1 СНіП 3.02.01-87 “Земляные сооружения, основания и фундаменты”, що визначають особливості проектування та технології влаштування бурових паль з напірним бетонуванням через порожнистий шнек, науково-технічна рада вирішила:
Схвалити і рекомендувати до затвердження розроблені Науково-дослідним інститутом будівельного виробництва за участю ВАТ “Київпроект”, Київського національного університету будівництва і архітектури, СП “Основа-солсіф” та АТ “Фундамент”:
- Зміну № 1 СНіП 2.02.03-85 “Свайные фундаменты”;
- Зміну № 1 СНіП 3.02.01-87 “Земляные сооружения, основания и фундаменты”.
Голова НТР
В.Череп
Довідка
На виконання рішення НТР Держбуду України “Про стан і перспективи застосування технології влаштування бурових паль із напірним бетонуванням через порожнистий шнек” від 1 грудня 1999 року Науково-дослідним інститутом будівельного виробництва (НДІБВ) за участю ВАТ "Київпроект” Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА), СП “Основа-Солсиф” та АТ “Фундамент” розроблені проекти зміни № 1 СНіП 2.02.03-85 “Свайные фундаменты” та зміни № 1 СНіП “Земляные сооружения, основания и фундаменты”, якими визначені особливості проектування та технології влаштування бурових паль з напірним бетонуванням через порожнистий шнек.
Такі палі влаштовуються шляхом забурювання у грунт порожнистого шнека на проектну глибину із наступним заповненням свердловини бетонною сумішшю, що подається бетононасосом у процесі підйому шнека через клапан, розташований у нижній частині шнека.
Нова технологія влаштування бурових паль із напірним бетонуванням дозволяє за один цикл занурення-виймання шнека сформувати в грунті бетонний ствол без застосування додаткових заходів для зміцнення стінок свердловини. Це забезпечує незаперечні переваги щодо продуктивності та трудомісткості виготовлення перед традиційними технологіями, згідно з якими операції з буріння свердловини і бетонування ствола палі виконуються окремо. Армування таких паль виконується шляхом опускання в свіжоукладений бетон каркаса або окремих стержнів.
Однак застосування цієї технології не передбачене чинними національними нормативними документами, у зв’язку з чим НДІБВ було проведено необхідні комплексні дослідження, у процесі яких встановлено, що технологія влаштування буроін’єкційних паль великих діаметрів з напірним бетонуванням через порожнистий шнек в нескельних грунтах має переваги у продуктивності перед традиційними технологіями. Водночас виявлені деякі особливості цієї технології, які враховані у процесі підготовки змін до чинних нормативних документів, серед яких найбільш істотні такі:
- перерви в подачі бетонної суміші в свердловину, викликані зміною міксерів, створенням пробок в бетоновозах, неритмічною поставкою бетонної суміші;
- осадка поверхні навколишнього грунту та деформації розміщених поблизу будинків і споруд під час влаштування таких паль у водонасичених нестійких грунтах;
- при виготовленні паль в пилувато-глиняних грунтах плинної та плинно-пластичної консистенції спостерігається підвищене винесення грунту та просідання поверхні грунту, розтікання бетонної суміші в горизонтальному напрямку, перевитрати бетонної суміші в 1,5-2,0 рази щодо проектного об’єму свердловини;
- наявність розширень та звужувань стволу палі, викликаних перервами в бетонуванні, геологічною будовою ділянки та іншими причинами;
- неможливість застосування прямих методів контролю розмірів палі, суцільності та міцності бетону ствола, глибини занурення палі в несучий шар грунту, якості грунту в забої свердловини.
На підставі проведених досліджень та набутого вітчизняного і зарубіжного досвіду застосування буроін’єкційних паль було підготовлено першу редакцію змін до СНіП 2.02.03-85 та СНіП 3.02.01-87.
