---

необхідно проводити до зникання рослин, в міру ущільнення поверхні

грунту та проростання бур'янів.

Глибина розпушування визначається характером розміщення

коренів і органів відновлення квіткових рослин Грунт під

рослинами з поверхневим розміщенням живильних коренів

рекомендується розпушувати на глибину не більше 3-5 см.

6.5.4. Грунт під рослинами, які мають повзучі і слабкі

надземні пагони, потребує дуже обережного розпушування, яке слід

проводити тільки біля зімкнутих груп.

6.5.5. Якщо рослини мають горизонтальні кореневища, в яких

органи відновлення розвиваються у верхньому шарі грунту, то його

слід розпушувати на глибину 2-3 см.

6.5.6. Грунт, на якому ростуть багатолітники з наростаючим

угору кореневищем, слід розпушувати особливо обережно - не глибше

3 см і на відстані не менш 10 см від куща. При догляді за цими

рослинами рекомендується підсипати родючий грунт, компост або торф

між кущами шаром 4-5 см

6.5.7. Декоративно-листяні та килимові рослини для збереження

чіткості малюнку стрижуть в міру необхідності.

6.5.8. Для поліпшення умов росту всіх багатолітників

підсипається органічне добриво (мульчують грунт). Особливо важливе

значення мульчування має в районах посушливої зони з невеликою

кількістю опадів за сезон де вирощування багатолітників і

літників без поливання неможливе.

Для мульчування використовується торф, краще торф гнійний,

торфо-мінеральний або торфо перегнійний компости.

У районах, де немає торфу, можна використовувати компости з

напіврозкладеної соломи з гноєм, з обпалого листя і деревної

тирси, піску. На нових квітниках достатній шар мульчуючого

матеріалу - 2,5-3 см на старих 4-5 років і більше 5 см.

Строки мульчування - рання весна, до розвитку пагонів і листя,

восени - після обрізування пагонів, що відцвіли. Повторне

мульчування рекомендується проводити раз у 2-3 роки.

6.5.9. Добриво в грунт вноситься в основному перед посадкою

рослин. На бідних грунтах вносять азотні (15 20 г/м селітри) і

калійні (10-12 г/м калійної солі) добрива в сухому вигляді і

зарівнюють розпушниками

Багатолітники починають підживлювати з другого року після

посадки. Весною необхідно вносити азотні добрива з розрахунку

20 30 г/м під цибулинні і 10-15 г/м під інші багатолітники.

Весною азотні добрива можна замінити коровяком (розбавлення 1:10

або курячим послідом настій 1:20) при нормі 10 л/м , фосфорні

(50-60 г м ) та калійні (20-30 г/м ) добрива рекомендується

вносити восени або весною під час першого розпушування грунту.

Друге підживлення проводять азотом через 3 тижні після

першого, по 20-30 г/м Третє - в період бутонізації або цвітіння

мінеральним добривом у вигляді розчину: 10 г азотних, 30 фосфорних

і 20 калійних добрив на 1 м квітника.

Восени підживлення обов'язкові для всіх багатолітників: на

1 м квітника повинно припадати 10 г азотних, 50-60 г фосфорних і

30 г калійних добрив. Дози добрив доцільно диференціювати залежно

від біологічних особливостей рослин.

6.5.10. Догляд за надземною частиною передбачає ряд

нескладних але дуже важливих процесів, що забезпечують

декоративність квітника Ранньою весною квіти і суцвіття які

відцвіли, а також всі надломлені і засохлі пагони регулярно

зрізують в міру їх появи або пожовтіння не чекаючи відмирання.

6.5.11. Восени прибирання квітників проводять після перших

приморозків, коли температура знижується до мінус 1-2 градусів.

Квіти, які потрібно зберегти як маточники, забирають в холодні

парники, підвали або оранжереї.

6.5.12. На зиму теплолюбиві рослини в квітниках утеплююіть

обпалим листям, ялиновим або сосновим лапником з листям і торфом

товщиною від 5 до 20 см Перед цим зрізують всі пагони і листя на

висоті 6-12 см від землі. Утеплення роблять після заморозків не

по талій землі .

6.5.13. Цибулинні та бульбоцибулинні квіткові рослини

періодично викопують: нарциси - через 2-5 років; мускарі і шафран

- через 5-6; тюльпани, гіацинти, гладіолуси - щорічно

Тюльпани, нарциси і шафран викопують після цвітіння та

пожовтіння листя, гладіолуси - восени.

6.6. Догляд за садовими доріжками та майданчиками.

6.6.1. Догляд за садовими доріжками і майданчиками включає

такі види робіт: підмітання збирання випадкового сміття,

прибирання снігу, посипання піском, оброблювання покриттів

франкійними та іншими протиожеледними матеріалами, коткування

доріжок ранньої весни, видалення трави з узбіч, кюветів і

водовідвідних канав.

6.6.2. Підмітання доріжок і майданчиків проводиться ранком,

поки в парках та скверах немає відвідувачів. Садові доріжки на

обєктах з підвищеною інтенсивністю пішохідного руху, а також в

меморіальних, історичних та інших місцях підмітаються, у разі

необхідності миються щоденно за встановленим режимом. Крім цього,

проводиться збирання випадкового сміття, залежно від ступеня і

періодичності забруднення.

Доріжки на об'єктах з невисокою інтенсивністю експлуатації

підмітаються в міру необхідності для підтримання чистоти.

6.6.3. Щебеневі доріжки та майданчики в літній сезон

необхідно поливати, а асфальтовані мити водою, особливо в жарку

суху погоду. Поливання проводиться після підмітання. Кількість

поливань визначається погодними умовами та інтенсивністю

експлуатації. Застоювання води на грунтових, щебеневих доріжках та

майданчиках не допускається.

6.6.4. Взимку садові доріжки та майданчики слід посипати

піском або іншими протиковзкими матеріалами

6.6.5. На доріжках і садово-паркових майданчиках сніг

необхідно згрібати розпушеним до злежування. На доріжках з

інтенсивним рухом сніг згрібається після кожного снігопаду, на

грунтових - в міру необхідності, а потім вивозиться або

складується обабіч доріжок на території зелених насаджень.

6.6.6. Щебеневі та грунтові доріжки необхідно профілювати та

утрамбовувати котком до 10 разів за рік залежно від інтенсивності

використання і грунтово-кліматичних умов.

6.6.7. Дернові краї доріжок, які облицьовані бортовим

камінням, обрізують два рази за сезон - весною і восени відповідно

до профілю доріжки або майданчика на прямолінійних ділянках -

обов'язково під шнур. Обрізану дернину використовують для

компостів.

6.6.8. Грунтові доріжки повинні бути очищені від бурянів. У

ландшафтних парках і зонах тихого відпочинку на грунтових доріжках

дозволяється травостій із злакових трав або грунтопокривних

рослин.

6.7. Догляд за садовим обладнанням.

6.7.1. Догляд за садовими диванами і лавками включає їх

миття, очищення від пилу і снігу, поточний ремонт.

6.7.2. Дивани і лавки миють водою з милом або розчинами

мийних засобів за допомогою щітки чи ганчірки з подальшим

протиранням. Залежно від інтенсивності експлуатації, миття

проводиться 1-3 рази за сезон.

6.7.3. Прибирання пилу здійснюється шляхом двократного

протирання (спочатку мокрою ганчіркою, а потім сухою) 10 30 разів

за сезон залежно від ступеня експлуатації.

6.7.4. Прибирання снігу проводиться шляхом обмітання садових

диванів і лавок з подальшим протиранням сухою ганчіркою. Сніг,

який щойно випав, необхідно згрібати залежно від інтенсивності

експлуатації і погодних умов.

6.7.5. Догляд за садовими урнами включає: вигрібання сміття,

снігу, прибирання бруду, миття, фарбування. Кратність догляду

визначається залежно від інтенсивності експлуатації.

6.7.6. Поливальні пристрої повинні бути в справному стані,

регулярно оглядатися і ремонтуватися.

Літні поверхневу і заглиблену поливальні мережі водопроводу

необхідно щорічно восени, до настання заморозків звільнити від

води, відключити від джерел продути стисненим повітрям і

законсервувати на зиму шляхом змащування нарізних з'єднань.

6.8. Інвентаризація міських зелених насаджень.

6.8.1. Інвентаризація зелених насаджень здійснюється з метою

розробки в містах та селищах плану зеленого будівництва,

відновлення, реконструкції та експлуатації об'єктів зелених

насаджень проведення в необхідних випадках профілактичних,

лікувальних заходів та визначення відповідальної особи за їх

охорону та нагляд за ними а також задоволення потреб інших

споживачів та організацій.

6.8.2. Облік зелених насаджень передбачає:

визначення загальної площі, зайнятої об'єктами зеленого

господарства, у тому числі деревами, чагарниками, квітниками,

газонами, доріжками будівлями спорудами, водоймищами тощо;

визначення кількості дерев і чагарників за видами насаджень,

породами, віком, діаметром на висоті 1 3 метра дерев та стану їх

утримання;

визначення наявності та належності стаціонарних

інженерно-архітектурних споруд і обладнання садово-паркового

господарства фонтани, пам'ятники, скульптури тощо);

визначення вартості обєкта в цілому і його складових частин;

вчасне внесення змін, які відбулися в зелених насадженнях.

6.8.3. Будівлі підземні і надземні споруди, розміщені на

обєктах зелених насаджень підлягають обліку згідно з

відповідними інструкціями.

6.8.4. У результаті проведення технічної інвентаризації на

кожен об'єкт зеленого господарства повинні складатися такі

документи:

інвентарний план (для вулиць масштаб 1:500; для інших

обєктів - 1:500; 1:1000; 1:2000; 1:5000 залежно від розміру

обєкта);

відомості обліку і оцінки зелених насаджень;

технічні паспорти на будинки та споруди, у цілому на весь

інвентарний об'єкт.

6.8.5. На плани об'єктів зеленого господарства наносяться усі

будівлі, споруди, водоймища, опори електричних телефонних та

радіомереж оглядові клодязі інженерних мереж, стаціонарні

водополивальні мережі, лавки канави тощо. Дерева, чагарники,

живоплоти квітники позначаються на плані залежно від масштабу

контурами усього масиву або кожен зокрема.

6.8.6. Під час обстеження об'єктів зеленого господарства

проводиться уточнення їх меж із сусідніми землекористувачами.

У разі відсутності планів зйомку об'єктів повинно здійснювати

бюро технічної інвентаризації. У виняткових випадках допускається

геометрична зйомка невеликих за площею об'єктів підприємством

зеленого господарства. Визначення порід дерев та чагарників і

ентомофітопатологічне обстеження деревних порід здійснюється із

залученням фахівців зеленого будівництва дендрологів, ботаніків.

6.8.7. Бюро (група технічної інвентаризації під час

виконання робіт зберігає матеріали з обліку на кожний об'єкт, а

організації, за рахунок коштів якої здійснюються інвентаризаційні

роботи, та підприємству, за яким закріплено обєкт для постійного

догляду, видається необхідна кількість копій.

6.8.8. Повну технічну інвентаризацію необхідно проводити один

раз у 5 років. При цьому власник земельної ділянки зобов'язаний

повідомити бюро (групу) технічної інвентаризації про спорудження

нових будинків та інші зміни на об'єкті.

6.8.9. Повна технічна інвентаризація об'єктів зеленого

господарства проводиться за станом на 1 листопада відповідно до

вимог інструкції з технічної інвентаризації об'єктів зеленого

господарства в містах і селищах міського типу Української РСР

затвердженої наказом Мінжитлокомунгоспу УРСР від 29.12.81 N 401

6.8.10. Повну технічну інвентаризацію зобов'язані проводити

не тільки власники зелених насаджень, а й підприємства, які взяли

їх в оренду, на збереження, тимчасове користування або

організації, які здійснюють постійний догляд за зеленими

насадженнями та їх утримання.

6.8.11. Для проведення бухгалтерської інвентаризації наказом

по підприємству створюються інвентаризаційні комісії які

перевіряють:

наявність інвентарних карток (облікових книг опису об'єктів ;

наявність і стан технічних паспортів та іншої документації на

обєкти;

стан обєктів у натурі.

6.8.12. Об'єкти що не придатні для подальшої експлуатації і

не підлягають відновленню, до інвентаризаційного опису не

вносяться а списуються відповідно до чинного законодавства

України.

6.8.13. Кількість бухгалтерських інвентаризацій у звітному

році визначається підприємством, установою, крім випадків коли

проведення інвентаризації є обовязковим.

6.8.14. Проведення бухгалтерської інвентаризації є

обов'язковим:

при передачі майна державного підприємства установи в

оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні

державного підприємства в акціонерне товариство, а також в інших

випадках, передбачених законодавством;

перед складанням річної бухгалтерської звітності;

при зміні матеріально відповідальних осіб (на день

прийому передачі справ);

при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування

цінностей а також за приписом судово слідчих органів;

у разі пожежі або стихійного лиха;

у разі ліквідації підприємства, установи.

6.9. Захист та охорона міських зелених насаджень від

шкідників і хвороб.

6.9.1. Захист та охорона міських зелених насаджень повинна

проводитись протягом усього періоду їх створення та експлуатації.

6.9.2. Для виконання або прогнозування розвитку шкідників та

хвороб зелені насадження обстежуються 3 5 разів за вегетаційний