ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ
Н А К А З

N 125 від 23.07.96 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
5 листопада 1996 р.
vd960723 vn125 за N 655/1680

Про затвердження "Правил будови та безпечної
експлуатації парових котлів, що працюють під
тиском не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2),
водогрійних котлів та водопідігрівачів з
температурою води не вище 115 град.С
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом
Держнаглядохоронпраці
N 206 ( z0355-97 ) від 24.07.97 )

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від
02.03.94 N 135 ( 135-94-п ) "Про порядок опрацювання, прийняття,
перегляду та скасування державних міжгалузевих і галузевих
нормативних актів про охорону праці", а також на підставі рішення
редакційної комісії, створеної наказом Комітету від 29.12.95
N 203, про розгляд остаточної редакції проекту державного
міжгалузевого нормативного акта про охорону праці (ДНАОП) Правила
будови та безпечної експлуатації парових котлів, що працюють під
тиском не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), водогрійних котлів та
водопідігрівачів з температурою води не вище 115 град.С, та
доцільністю їх затвердження, Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Правила будови та безпечної експлуатації
парових котлів, що працюють під тиском не більше 0,07 МПа
(0,7 кгс/см2), водогрійних котлів та водопідігрівачів з
температурою нагріву води не вище 115 град.С, що додаються.
2. Установити, що зазначені Правила набирають чинності з
1 грудня 1996 року і поширюються на всі підприємства, установи і
організації незалежно від форми власності та відомчої належності.
3. Територіальним управлінням, управлінням та відділам
Комітету разом з відповідними міністерствами, відомствами:
3.1. Вжити заходів до вивчення вимог Правил державними
інспекторами, експертами Експертно-технічних центрів та іншими
посадовими особами Держнаглядохоронпраці, працівниками
підприємств, установ, організацій міністерств, відомств.
3.2. Забезпечити постійний контроль за виконанням вимог
Правил власниками, посадовими особами і працівниками, яких це
стосується.
4. Управлінню по нагляду в енергетиці, будівництві, при
експлуатації підйомних споруд і котлонагляду після реєстрації в
Мінюсті України подати управлінню нормативно-правового
забезпечення Комітету відповідні матеріали для включення Правил до
Державного реєстру ДНАОП та до банку даних автоматизованого
інформаційного фонду нормативних актів про охорону праці та
здійснити контроль за своєчасним виданням Правил.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Голови Комітету Штефана П.Т.

Голова Комітету С.П.Ткачук
Затверджено
наказом Державного Комітету
України по нагляду за охороною
праці від 23 липня 1996 р. N 125
Правила
будови і безпечної експлуатації парових котлів з
тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2),
водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою
нагріву води не вище 115 град.С
1. Галузь застосування
Ці Правила обов'язкові для всіх міністерств, відомств,
об'єднань, організацій, підприємств (незалежно від їх відомчої
належності і форм власності) і поширюються на всіх працівників,
які виконують роботи щодо проектування, виготовлення,
реконструкції, монтажу, ремонту, налагодження та експлуатації
парових і водогрійних котлів, водопідігрівачів (далі - котли).
1.1. Ці Правила встановлюють вимоги до:
парових котлів з робочим тиском пари не вище 0,07 Мпа
(0,7 кгс/см2);
водогрійних котлів із температурою нагріву води не вище
115 град.С;
водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище
115 град.С, що обігріваються паром з надлишковим тиском не вище
0,07 Мпа (0,7 кгс/см) або водою з температурою не вище
(115 град.С);
- мобільних (пересувних і транспортабельних) котельних
установок із параметрами, зазначеними в першому та другому
абзацах; ( Абзац четвертий пункту 1.1 розділу 1 в редакції Наказу
Держнаглядохоронпраці N 206 ( z0355-97 ) від 24.07.97 )
котлів-утилізаторів з параметрами, зазначеними в підпунктах
"а" і "б".
1.2. Вимоги цих Правил не поширюються на:
проточні газові водонагрівачі;
змійовики для нагріву води в квартирних плитах;
котли, які встановлюються на морських і річкових суднах,
інших плавучих засобах і об'єктах підводного використання;
опалювальні котли вагонів залізничного рухомого транспорту;
котли з електричним обігрівом;
- опалювальні котли теплопродуктивністю не більше 0,1 МВт;
( Шостий абзац пункту 1.2 розділу 1 в редакції Наказу
Держнаглядохоронпраці N 206 ( z0355-97 ) від 24.07.97 )
- водопідігрівачі (бойлери), що обігріваються водою з
температурою не більше 110 град.С. ( Пункт 1.2 розділу 1 доповнено
абзацом згідно з Наказом Держнаглядохоронпраці N 206 ( z0355-97 )
від 24.07.97 )
1.3. Відповідність котлів вимогам НД підтверджується
виготовлювачем (постачальником) устаткування сертифікатом
відповідності, виданим сертифікаційним центром України. Копія
сертифіката відповідності додається до паспорта котла.
1.4. Відступи від цих Правил можуть бути допущені у
винятковому випадку з дозволу Держнаглядохоронпраці України. Для
отримання дозволу власнику котла необхідно подати
Держнаглядохоронпраці України відповідні обгрунтування або
висновок спеціалізованої організації з питань котлобудування. У
разі відступу від вимог до конструкції чи виготовлення котлів
повинен бути доданий висновок головної організації. Список
головних організацій наведено в додатку N 1. Копія дозволу на
відступ від Правил додається до паспорту котла.
2. Нормативні посилання
У даних Правилах використовуються діючі в Україні наступні
нормативні документи з котлобудування та безпеки праці при
експлуатації котлів.
———————————————————————————————————————————————————————————————
| Позначення | Назва нормативного документа |
|———————————————————|———————————————————————————————————————————|
| 1 | 2 |
|———————————————————|———————————————————————————————————————————|
|ГОСТ 15.001 |Система розробки і поставлення продукції |
| |на виробництво. Продукція виробничо-техніч-|
| |ного призначення. |
|ГОСТ 15.005 |Система розробки і поставлення продукції на|
| |виробництво. Створення виробів одиночного і|
| |дрібносерійного виробництва, які складають-|
| |ся на місці експлуатації. |
|ГОСТ 2246 |Дріт стальний зварювальний. Технічні вимо- |
| |ги. |
|ГОСТ 6996 |Зварювальні з'єднання. Методи визначення |
| |механічних властивостей. |
|ГОСТ 9466 |Електроди покриті, металеві, для ручного |
| |дугового зварювання сталей і наплавлювання.|
| |Класифікація і загальні технічні умови. |
|ДНАОП 0.00-5.08-96 |Інструкція про порядок видачі дозволу на |
| |виготовлення, ремонт і реконструкцію об'єк-|
| |тів котлонагляду і здійснення нагляду за |
| |виконанням цих робіт, затверджена наказом |
| |Держнаглядохоронпраці від 06.03.96 N 40, |
| |зареєстрована в Мінюсті 20.03.96 за |
| |N 128/1173. |
|ДНАОП 0.00-4.12-94 |Типове положення про навчання, інструктаж |
| |і перевірку знань працівників з питань з |
| |охорони праці, затверджене наказом Держна- |
| |глядохоронпраці України від 04.04.94 N 30, |
| |зареєстроване в Мінюсті 12.05.94 за |
| |N 95/304. |
|ДНАОП 0.00.4.03-93 |Положення про розслідування та облік нещас-|
| |них випадків, професійних захворювань і |
| |аварій на підприємствах, в установах і ор- |
| |ганізаціях, затверджене постановою Кабінету|
| |Міністрів України від 10.08.93 N 623, |
| |зміни, постанова Кабінету Міністрів від |
| |23.02.94 N 97. |
|ДНАОП 0.00-1.20-90 |Правила безпеки в газовому господарстві, |
| |затверджені постановою Держпроматомнагляду |
| |СРСР від 26.10.90 N 3. |
|ДНАОП 0.00-1.01-95 |Типові Правила пожежної безпеки в Україні, |
| |затверджені наказом МВС України від |
| |22.06.95 N 400, зареєстровані в Мінюсті |
| |14.07.95 за N 219/755. |
|ДНАОП 0.00-1.16-96 |Правила атестації зварників, затверджені |
| |наказом Держнаглядохоронпраці України від |
| |19.04.96 N 61, зареєстровані в Мінюсті |
| |31.05.96 за N 262/1287. |
———————————————————————————————————————————————————————————————
3. Терміни і визначення
————————————————————————————————————————————————————————————————
| Термін | Визначення |
|—————————————————|——————————————————————————————————————————————|
| 1 | 2 |
|—————————————————|——————————————————————————————————————————————|
|Паровий котел |Пристрій, що має топку і обігрівається продук-|
| |тами спаленого в ній палива та призначений для|
| |отримання пари з тиском вище атмосферного, що |
| |використовується поза самим пристроєм |
|Водогрійний |Пристрій, що має топку і обігрівається продук-|
|котел |тами спаленого в ній палива та призначений для|
| |нагрівання води, яка знаходиться під тиском |
| |вище атмосферного і використовується як тепло-|
| |носій поза самим пристроєм |
|Водопідігрівач |Підігрівач води із мережі, пароводяний або во-|
|(бойлер) |доводяний теплообмінник, що використовує тепло|
| |пари або котлової води для отримання гарячої |
| |води інших параметрів. Бойлер може бути вбудо-|
| |ваним в котел або стояти окремо |
|Стаціонарний |Котел, який встановлений на нерухомому фунда- |
|котел |менті |
|Транспортабельна |Комплекс, що складається з котла, допоміжного |
|котельна установ-|устаткування, системи управління і захисту, |
|ка |приміщення (контейнера), в якому змонтоване |
| |все устаткування, і пристосований для транс- |
| |портування з метою використання |
|Пересувна котель-|Транспортабельна котельна установка, що має |
|на установка |ходову частину |
|Межі (границі) |Запірні пристрої живильних, дренажних та інших|
|котла за парово- |трубопроводів, а також запобіжні та інші кла- |
|дяним трактом |пани і засувки, які обмежують внутрішні порож-|
| |нини елементів котла і приєднаних до них тру- |
| |бопроводів. При відсутності запірних пристроїв|
| |межами котла слід вважати границі його завод- |
| |ської поставки. |
|Габаритні |Найбільші розміри котла по висоті, ширині і |
|розміри котла |глибині з ізоляцією і обшивкою, а також із |
| |зміцнюючими або опорними елементами (наприк- |
| |лад, поясами жорсткості або опорними рамами), |
| |але без урахування виступаючих приладів, труб |
| |відбору проб, імпульсних трубок та ін.; розмі-|
| |ри в плані визначаються від осей колон каркаса|
| |або металоконструкцій, якщо є колони, висота |
| |визначається за верхом хребтової балки, а при |
| |її відсутності - за верхньою точкою котла |
|Експертне техніч-|Технічне діагностування котла, що виконується |
|не діагностуван- |по закінченню розрахункового терміну його |
|ня |служби або після вичерпання розрахункового ре-|
| |сурсу безпечної роботи, а також після аварії |
| |або виявлення пошкоджень елементів, які працю-|
| |ють під тиском, з метою визначення можливих |
| |параметрів і умов подальшої експлуатації |
|Технічне діагнос-|Визначення технічного стану об'єкта. Завдання |
|тування |технічного діагностування: контроль технічного|
| |стану, пошук місця і визначення причин відмови|
| |(несправності); прогнозування технічного стану|
|Розрахунковий |Максимальний надлишковий тиск у котлі (елемен-|
|тиск |ті), на який проводиться розрахунок на міц- |
| |ність при виборі основних розмірів, що забез- |
| |печують надійну роботу протягом розрахункового|
| |ресурсу експлуатації |
|Дозволений тиск |Максимально допустимий надлишковий тиск котла |
| |(елемента), встановлений за результатами тех- |
| |нічного опосвідчення або контрольного розра- |
| |хунку на міцність |
|Робочий тиск кот-|Максимальний надлишковий тиск за котлом (паро-|
|ла |перегрівачем) при нормальних умовах експлуата-|
| |ції |
|Пробний тиск |Надлишковий тиск, при якому слід проводити |
| |гідравлічне випробування котла або його еле- |
| |ментів на міцність і щільність |
|Власник котла |Підприємство, об'єднання, товариство, асоціа- |
| |ція, інша організація, незалежно від форм |
| |власності, що має котел на балансі, або коопе-|
| |ратори, фермери, інші особи, що мають котел в |
| |приватній власності, а також орендарі, які |
| |прийняли на себе функції власника котла згідно|
| |з договором |
|Елемент котла |Складальна одиниця котла, що призначена для |
| |виконання однієї із основних функцій котла |
| |(наприклад, барабан) |
|Температура робо-|Максимальна температура пари або гарячої води |
|чого середовища |в елементі котла, що розглядається |
|Гранична темпера-|Максимальна температура деталі котла або тру- |
|тура стінки |бопроводу з боку середовища з найбільшою тем- |
| |пературою, що визначається за тепловим і гід- |
| |равлічним розрахунками або випробуваннями без |
| |урахування тимчасового збільшення обігріву (не|
| |більше 5% розрахункового ресурсу) |
|Розрахункова тем-|Середня температура зовнішнього повітря за |
|пература зовніш- |найбільш холодну п'ятиденку року |
|нього повітря | |
|Розрахунковий |Термін служби в календарних роках, після за- |
|термін служби ко-|кінчення якого слід провести експертне обсте- |
|тла |ження технічного стану основних деталей котла,|
| |які працюють під тиском, з метою визначення |
| |допустимості параметрів і умов подальшої екс- |
| |плуатації котла або необхідності його демонта-|
| |жу; термін служби необхідно вираховувати з дня|
| |введення котла в експлуатацію |
|Ремонт котла |Відновлення пошкоджень, зношених або таких, що|
| |стали непридатними з будь-якої причини елемен-|
| |тів, котла з доведенням їх до роботоздатного |
| |безпечного стану, до заданих заводом-виготов- |
| |лювачем параметрів |
|Напрацювання |Тривалість роботи об'єкта, яка вимірюється в |
| |годинах |
|Нормативна доку- |Правила, галузеві та державні стандарти, тех- |
|ментація (НД) |нічні умови, керівні документи на проектуван- |
| |ня, виготовлення, ремонт, реконструкцію, мон- |
| |таж, налагодження, технічне діагностування |
|Держнаглядохорон-|Державний комітет України по нагляду за охоро-|
|праці України |ною праці |
|Орган держнагляд-|Територіальне управління Держнаглядохоронпраці|
|охоронпраці |України |
|Сертифікаційний |Установа (організація), яка призначена Держ- |
|центр |стандартом України з подання Держнаглядохо- |
| |ронпраці займатися проведенням сертифікації |
| |котлів |
|Спеціалізована |Організація, яка має дозвіл Держнаглядохоронп-|
|організація кот- |раці (на підставі висновку головної організа- |
|лобудування |ції - в частині проектно-конструкторських ро- |
| |біт) на проведення в повному обсязі або част- |
| |ково: проектно-конструкторських робіт на ство-|
| |рення ремонт, і (або) реконструкцію котлів; |
| |виготовлення, монтаж, ремонт, реконструкцію |
| |котлів і (або) їх налагодження, діагностику |
| |котлів |
|Головна організа-|Організація, яка уповноважена Держнаглядохо- |
|ція з котлобуду- |ронпраці: |
|вання |здійснювати функції спеціалізованої організа- |
| |ції в повному обсязі; |
| |проводити науково-дослідні роботи щодо удоско-|
| |налення котлів та їх безпечної експлуатації; |
| |проводити експертизу проектів новорозроблених |
| |і модернізованих котлів (до проведення прий- |
| |мальних випробувань) |
|Експертно-техніч-|Організація, яка має дозвіл органів Держнагля-|
|ний центр |дохоронпраці (або входить в його систему) на |
| |право виконання робіт по оцінці технічного |
| |стану котлів (діагностика, технічне опосвід- |
| |чення, випробування і т.д.) |
|Експерт |Фахівець експертно-технічної організації, який|
| |пройшов атестування в органах Держнаглядохо- |
| |ронпраці і має відповідне посвідчення |
————————————————————————————————————————————————————————————————
4. Відповідальність за порушення правил
4.1. Керівники підприємств, установ, організацій та інші
посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання
вимог Правил в межах покладених на них завдань та функціональних
обов'язків згідно з чинним законодавством.
4.2. За правильність конструкції котла, розрахунок його на
міцність, вибір матеріалу, якість виготовлення, реконструкції,
монтажу, налагодження, ремонту, технічного діагностування, а також
за відповідність котла вимогам НД відповідає організація чи
підприємство, незалежно від форми власності та відомчої належності
і господарської діяльності, які виконували відповідні роботи.
4.3. Відхилення від НД допускається за узгодженням з
організацією, яка затвердила дану документацію. Якщо вказані
документи узгоджені з Держнаглядохоронпраці України, то й
відхилення повинні узгоджуватись з Держнаглядохоронпраці України.
4.4. Особи, винні в порушенні цих Правил, несуть
дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну
відповідальність згідно з чинним законодавством.
4.1.1. Вимоги до котлів придбання яких здійснюється за
кордоном
4.1.1.1. Котли та їх елементи, придбання яких здійснюється за
кордоном, повинні задовольняти вимогам цих Правил.
Організація-замовник до укладання контракту на поставку із
закордону повинна отримати сертифікат відповідності даного
устаткування цим Правилам від сертифікаційного центру України.
Можливі відхилення від Правил повинні бути узгоджені з
Держнаглядохоронпраці України до укладання контракту. Копія
узгодження додається до паспорта котла, водопідігрівача.
4.1.1.2. Розрахунки на міцність котлів та їх елементів
повинні виконуватись згідно з нормами, узгодженими з
Держнаглядохоронпраці України, за винятком випадків, для яких
спеціалізованою науково-дослідною або експертною організацією буде
підтверджено, що розрахунки, виконані за методикою, прийнятою
постачальником, задовольняють указаним нормам.
Відповідність матеріалів іноземних марок вимогам даних Правил
або допустимість їх використання в кожному конкретному випадку
повинна бути підтверджена спеціалізованою науково-дослідною або
експертною організацією. Копії зазначених документів необхідно
додавати до паспорта котла.
4.1.1.3. Відповідність проектів котельних, конструкцій
котлів, розроблених інофірмами, вимогам НД має бути підтверджена
висновками експертно-технічного центру Держнаглядохоронпраці
України.
4.1.1.4. Паспорт котла повинен бути перекладений на
українську або на іншу мову за вимогою замовника і складений
згідно з Додатком NN 2, 3.
4.2.2. Порядок розслідування аварій та нещасних випадків
4.2.2.1. Розслідування аварій та нещасних випадків, що
пов'язані з експлуатацією котлів, на які поширюються ці Правила,
слід проводити відповідно до діючого Положення про розслідування
та облік нещасних випадків, профзахворювань та аварій на
виробництві, в установах і організаціях, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 10.08.93 N 623 ( 623-93-п ).
4.2.2.2. Про кожну аварію, смертельний або груповий нещасний
випадок, що пов'язані з експлуатацією котлів, їх власник згідно з
положенням, зазначеним у статті 1.6.1. Правил, зобов'язаний
негайно повідомити місцевий орган Держнаглядохоронпраці України та
інші відповідні організації.
4.2.2.3. До прибуття представника Держнаглядохоронпраці
України власник котла зобов'язаний забезпечити збереження всіх
обставин аварії (нещасного випадку), якщо це не являє небезпеки
для життя людей і не викликає подальшого розвитку аварійного
стану.
5. Проектування котлів
5.1. Розробка проектів котлів та їх затвердження
5.1.1. Розробка конструкторської документації котлів,
котельних, у тому числі пересувних і транспортабельних, повинна
виконуватись спеціалізованими проектними (конструкторськими)
організаціями.
5.1.2. Розробка і поставка на виробництво котлів узгоджуються
і затверджуються згідно з вимогами ГОСТ 15.001 і ГОСТ 15.005.
5.1.3. Розрахунки на міцність елементів, що працюють під
тиском, повинні виконуватись згідно з нормами, узгодженими з
Держнаглядохоронпраці України.
5.1.4. Зміна проекту котла, необхідність якої виникає в
процесі виготовлення, монтажу, експлуатації, ремонту, модернізації
або реконструкції, повинна бути узгоджена з автором проекту, при
відсутності автора проекту котла - з головною організацією з
котлобудування.
6. Конструкція котлів
6.1. Загальні положення
6.1.1. Конструкція котлів та їх основних частин повинна
забезпечувати надійність, монтаж і ремонтоздатність, довговічність
і безпечну експлуатацію на розрахункових параметрах протягом
розрахункового ресурсу безпечної роботи котла, прийнятого в
технічних умовах (технічному завданні), а також можливість
проведення технічного опосвідчення, очистки, промивки та
експлуатаційного контролю металу.
6.1.2. Конструкція котла повинна забезпечувати можливість
рівномірного прогріву його елементів при пускові і нормального
режиму роботи, а також можливість вільного теплового розширення
окремих елементів.
6.1.3. Конструкція котла повинна забезпечувати можливість
повного спорожнення від води і шламу, а також видалення повітря з
усіх елементів.
6.1.4. Пристрій для введення живильної води і приєднання труб
рециркуляції, а також розподіл живильної води в котлі не повинні
спричинювати місцеве охолодження стінок елементів котла.
6.1.5. Елементи котлів, що не є поверхнями нагріву, в яких
можливий нагрів стінок вище допустимої температури, повинні бути
надійно теплоізольовані.
6.1.6. Ділянки елементів котлів, трубопроводів з підвищеною
температурою поверхні, доступні для обслуговуючого персоналу,
повинні бути покриті тепловою ізоляцією, що забезпечує температуру
зовнішньої поверхні не більше 45 град.С, при температурі
навколишнього середовища не більше 25 град.С.
6.1.7. Відстань від осі зварного стикового шва до початку
закруглення днища, що штампувалося, повинна становити не менше
25 мм.
6.1.8. Поздовжні зварні шви в циліндричних горизонтальних
котлах повинні розташовуватися поза межами 140 град. нижньої їх
частини, а кільцеві (поперечні) зварні шви - поза опорами.
6.1.9. Поздовжні зварні шви сусідніх обичайок циліндричних
елементів, а також шви зварних днищ не повинні розташовуватися на
одній осі. Зміщення осей цих швів має бути не менше 100 мм.
6.1.10. При використанні в котлі тепла газів, що відходять
від котлів-утилізаторів (печі та інших агрегатів), його належить
обладнати запірними пристроями, що забезпечує можливість
відключення від газоходу, та обвідним пристроєм для пропуску газу
поза котлом. Зазначені пристрої можна не встановлювати, якщо
передбачено припинення роботи агрегату, що подає газ, при зупинці
котла.
Будова газоходів повинна виключати можливість утворення
вибухонебезпечного скупчення газів, а також забезпечувати
необхідні умови для очищення газоходів від відкладень продуктів
згоряння.
6.1.11. Газоходи через які подаються відхідні гази, виведення
відпрацьованих, повинні мати вибухові пристрої із відводами,
призначеними для газів у місця, безпечні для обслуговуючого
персоналу.
6.1.12. При спалюванні рідкого палива під форсунками повинні
влаштовуватися піддони з піском для запобігання попаданню палива
на підлогу котельної.
6.1.13. Розробником проекту котла з урахуванням умов
експлуатації повинен бути встановлений розрахунковий (допустимий)
термін служби, що вказаний заводом-виготовлювачем в паспорті
котла.
6.2. Рівень води
6.2.1. Нижчий допустимий рівень води в парових котлах повинен
бути не менше ніж на 100 мм вище верхньої точки поверхні зіткнення
неізольованої стінки котла із гарячими газами.
Для вертикальних циліндричних котлів положення нижчого
допустимого рівня встановлюється конструкторською організацією за
умови недопущення перегріву стінок елементів котла.
6.2.2. Верхній допустимий рівень води в парових котлах
встановлюється розробником проекту котла.
6.3. Лази, лючки
6.3.1. У барабанах котлів лази мають бути круглої, еліптичної
або овальної форми; діаметр круглого лазу має бути не менше
400 мм, а розміри осей еліптичного або овального лазу - не менше
300 x 400 мм.
6.3.2. В обмурівці топок котлів і газоходів повинні бути
лази:
прямокутні - розмірами не менше 400 x 450 мм, або круглі -
діаметром не менше 450 мм. Замість лазів можуть бути використані
топкові дверці та амбразури пальникових пристроїв за умови, що їх
розміри будуть не менше вказаних у цій статті.
Для огляду та очистки топки і зовнішніх поверхонь котлів в
газоходах мають бути передбачені лючки, що закриваються дверцями.
Кількість лючків і їх розміщення на елементах котла встановлює
розробник конструкції.
6.3.3. Дверці лазів повинні мати міцні запори, що виключають
можливість самовільного відкривання і забезпечують достатню
газоплотність.
6.3.4. У газоходах за кожним котлом встановлюють димову
заслонку (шибер). У верхній частині заслінки котлів, працюючих на
газі і рідкому паливі, виконують отвори діаметром не менше 50 мм.
6.4. Запобіжні пристрої топок і газоходів
6.4.1. Кожний котел з камерним спалюванням пилоподібного,
газоподібного, рідкого палива або шахтною топкою для спалювання
торфу, тирси, стружки та інших дрібних виробничих відходів повинен
бути обладнаний вибуховими запобіжними клапанами. Вибухові
запобіжні клапани розміщують у місцях, що виключають можливість
травмування обслуговуючого персоналу. При неможливості
встановлення запобіжних клапанів у місцях, безпечних для
обслуговуючого персоналу, забезпечують відвідними коробами або
відгороджують відбійними щитами з боку знаходження людей.
6.4.2. Число вибухових запобіжних клапанів, їх розміщення і
розміри прохідного перерізу встановлюються проектною організацією
залежно від конструкції котла, причому площа одного вибухового
клапана повинна бути не менше 0,05 м2. Для котлів з камерним
спалюванням палива площа перерізу одного вибухового клапана
повинна бути не менше 0,1 м.
Вибухові запобіжні пристрої дозволяється не встановлювати в
топках і газоходах котлів, якщо це обгрунтовано проектом.
7. Вимоги до матеріалів і напівфабрикатів з яких
виготовляють котли
7.1. Якість та властивості матеріалів і напівфабрикатів з
яких виготовляють котли повинні задовольняти вимогам відповідних
стандартів, технічних умов і сертифікатів заводів-виготовлювачів.
7.2. Матеріали повинні мати властивість деформуватися без
виникнення тріщин у холодному і гарячому стані.
8. Виготовлення, монтаж, налагодження,
реконструкція і ремонт котлів
8.1. Виготовлення, монтаж налагодження, реконструкція та
ремонт котлів та їх елементів повинні виконуватися підприємствами
чи організаціями, що мають технічні засоби, необхідні для якісного
виконання робіт.
Підприємства та організації повинні мати дозвіл органів
Держнаглядохоронпраці на виготовлення (довиготовлення), котлів
відповідно до вимог Інструкції про порядок видачі дозволу на
виготовлення, ремонт і реконструкцію об'єктів котлонагляду та
здійснення нагляду за виконанням цих робіт, ДНАОП 0.00-5.08-96.
8.2. Виготовлення, монтаж, налагодження, реконструкція і
ремонт котлів або окремих елементів повинні виконуватися за
технологією, розробленою організацією до початку робіт, відповідно
до вимог цих Правил і технічних умов, затверджуваних у
встановленому порядку.
9. Зварювання котлів
9.1. Загальні положення
9.1.1. При виготовленні, монтажі, реконструкції і ремонті
сталевих водогрійних, парових котлів повинна застосовуватися
технологія зварювання, атестована відповідно до вимог НД.
9.1.2. Присадні матеріали, що застосовуються при зварюванні,
повинні забезпечувати тимчасовий опір розриву наплавленого металу
не нижче нижньої межі тимчасового опору розриву основного металу
(за ДСТ або ТУ для даної марки сталі), а відносне розширення і
ударна в'язкість мають бути не нижче величин, зазначених у
відповідних НД на присадні матеріали.
9.1.3. Для виконання зварювання повинні застосовуватися
справні установки, апаратура і пристрої, які забезпечують
дотримання вимог НД.
9.1.4. До зварювання елементів котлів допускаються
зварювальники, атестовані згідно з Правилами атестації
зварювальників, при цьому зварювальники можуть бути допущені
тільки до тих видів робіт, які вказані в посвідченні
зварювальника.
9.1.5. Керівництво роботами по збиранню котлів та їх
елементів, зварюванню і контролю якості зварних з'єднань має бути
покладено на фахівця, який пройшов перевірку знань цих Правил.
9.2. Зварювальні матеріали
9.2.1. Зварювальні матеріали, які застосовуються для
зварювання котлів, повинні відповідати вимогам стандартів і
технічних умов, що має підтверджуватися сертифікатом завода.
9.2.2. Марки, сортимент, умови зберігання і підготовка до
використання зварювальних матеріалів повинні відповідати вимогам
НД на зварювання.
9.2.3. Перед використанням зварювальних матеріалів
(електродів, зварювального дроту, флюсів, захисних газів)
необхідно перевірити їх якість за технічною документацією на
виріб, інструкцією по зварюванню і контролю зварювальних з'єднань,
діючим стандартом, паспортами або технічними умовами на
зварювальні матеріали:
електроди - вимогам ГОСТ 9466;
зварювальний дріт - вимогам ГОСТ 2246;
вуглекислий газ - вимогам ГОСТ 8050;
флюси зварювальні - вимогам ГОСТ 9087.
9.3. Підготовка і складання деталей для зварювання
9.3.1. Підготовка кромок і поверхонь під зварювання повинна
виконуватись механічною обробкою або шляхом термічного різання чи
стругання (кисневого, повітряно-дугового, плазмово-дугового) з
подальшою механічною обробкою (різцем, фрезою, абразивним
інструментом). Глибина механічної обробки після термічного різання
(стругання) повинна бути вказана в НД залежно від сприйнятливості
конкретної марки сталі до термічного циклу різання (стругання).
9.3.2. При складанні стикових з'єднань труб без підкладних
кілець з одностороннім розчищенням кромок і які зварюються без
підварки кореня шва, зміщення (незбігу) внутрішніх кромок не
повинні перевищувати значень, установлених НД.
9.3.3. Кромки деталей, які підлягають зварюванню, і ділянки,
що прилягають до них, повинні бути очищені від окалини, фарби,
масла та інших забруднень відповідно до вимог НД.
Прихватка зібраних для зварювання елементів повинна
виконуватись з використанням тих самих зварювальних матеріалів,
які будуть використані (або допускаються до використання) для
зварювання даного з'єднання.
9.4. Атестація технології зварювання
9.4.1. Технологія зварювання при виготовленні, монтажі,
реконструкції та ремонті котлів допускається до застосування після
підтвердження її технологічності на реальних виробах, перевірки
всього комплексу потрібних властивостей зварних з'єднань та
засвоєння ефективних методів контролю їх якості.
9.4.2. Атестація технології зварювання проводиться кожним
підприємством до початку її застосування з метою перевірки
відповідності зварних з'єднань вимогам цих Правил і НД. Атестація
повинна проводитися для кожної групи однотипних зварних з'єднань,
які виконуються на даному підприємстві.
9.4.3. Атестація проводиться атестаційною комісією, створеною
на підприємстві відповідно до програми, розробленої цим
підприємством і затвердженої головою комісії.
Програма повинна передбачати проведення неруйнівного і
руйнівного контролю контрольних зварних з'єднань та оцінку якості
зварювання за результатами контролю.
Порядок проведення атестації, в тому числі й тієї, що
застосовувалася на підприємстві до набуття чинності цих Правил,
визначається НД.
Якщо при атестації технології зварювання одержані
незадовільні результати з будь-якого виду випробувань атестаційна
комісія повинна вжити заходів для виявлення причин невідповідності
отриманих результатів установленим вимогам і вирішити, чи слід
провести повторні випробування, чи дана технологія не може бути
застосована для зварювання виробничих з'єднань і потребує
доопрацювання.
Дозвіл на застосування технології зварювання, що пройшла
атестацію на підприємстві, видається органами
Держнаглядохоронпраці на підставі висновків головної організації
із зварювання.
9.5. Технологія зварювання
9.5.1. При виготовленні котлів зварювання елементів,
призначених для роботи під тиском, має виконуватися при
температурі повітря не нижче 0 град.С. В процесі монтажу і ремонту
допускається зварювання при мінусовій температурі навколишнього
середовища з дотриманням спеціальних умов, передбачених
технологічною документацією.
9.5.2. Після зварювання шов і прилеглі ділянки повинні бути
очищені від шлаку, бризок металу та інших забруднень.
Внутрішній рубчик у стиках труб, виконаних контактним
зварюванням, повинен бути видалений для забезпечення прохідного
перерізу.
9.6. Контроль якості зварних з'єднань
9.6.1. Підприємство-виготовлювач, монтажне або ремонтне
підприємство застосовує такі види та обсяги контролю своєї
продукції, які б гарантували виявлення недопустимих дефектів, її
високу якість і надійність в експлуатації. При цьому обсяг
контролю повинен відповідати вимогам цих Правил.
9.6.2. Контроль якості зварювання і зварних з'єднань включає:
перевірку наявної документації щодо атестації персоналу;
перевірку справності складально-зварювального термічного і
контрольного устаткування, апаратури, приладів та інструментів;
контроль якості основних матеріалів; - контроль якості
зварювальних матеріалів і матеріалів для дефектоскопії;
операційний контроль технології зварювання;
неруйнівний контроль якості зварних з'єднань;
руйнівний контроль якості зварних з'єднань;
контроль виправлення дефектів.
Види контролю визначаються конструкторською організацією
відповідно до вимог цих Правил, НД на виріб і зварювання та
вказуються в конструкторській документації котла.
9.6.3. Основними видами неруйнівного контролю металу і
зварних з'єднань є:
візуальний і вимірювальний;
радіографічний; рентгенотелевізійний;
ультразвуковий;
капілярний або магнітопорошковий;
вимірювання твердості;
прогонка металевої кулі;
гідравлічні випробування.
Крім цього, можуть застосовуватися інші методи (акустична
емісія, струмовихровий контроль та ін.).
9.6.4. При руйнівному контролі повинні проводитися
випробування механічних властивостей, металографічні дослідження.
9.6.5. Фахівці з неруйнівного контролю повинні бути
атестовані відповідно до Правил атестації фахівців неруйнівного
контролю, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від
23 липня 1996 р. N 125.
9.6.6. Вироб визнається придатним, якщо при будь-якому виді
контролю в ньому не будуть виявлені внутрішні та зовнішні дефекти,
що виходять за межі допустимих норм, встановлених цими Правилами і
НД на виріб та зварювання.
9.6.7. Зовнішній огляд зварних з'єднань проводиться за всією
їх довжиною.
Перед зовнішнім оглядом зварні шви та прилеглі до них
поверхні основного металу на ширину не менше 20 мм по обидва боки
швів повинні бути очищені від шлаку та інших забруднень, що
ускладнюють огляд.
Норми оцінки якості зварного з'єднання за результатами
зовнішнього огляду та виміру повинні бути вказані в технічних
умовах на виготовлення виробу, в інструкціях по зварюванню та
контролю зварних з'єднань.
9.6.8. Механічні випробування зварних з'єднань повинні
проводитися відповідно до вимог ГОСТ 6996 і ГОСТ 9454.
Обов'язковими видами механічних випробувань є випробування на
розтяг, вигин і сплющування.
Випробування на розтяг не є обов'язковими для поперечних
зварних з'єднань за умовами суцільного контролю цих з'єднань
неруйнівними методами.
9.6.9. Для контролю якості зварних стикових з'єднань в
трубчатих елементах виробів одночасно і їх зварюванням в тих же
виробничих умовах виготовляються контрольні стики, з яких
вирізуються зразки для проведення механічних випробувань. Форма та
розміри зразків для механічних випробувань, а також їх вирізка
повинні відповідати ГОСТ 6996.
9.6.10. Кількість контрольних зварних з'єднань має бути не
менше однієї на всіх однотипних виробничих зварних з'єднаннях,
виконаних кожним зварювальником протягом 6 місяців.
9.6.11. Результати механічних випробувань зварних зразків
повинні бути такими: тимчасовий опір розриву наплавленого металу в
Мпа (кгс/см2) має бути не меншим нижньої межі тимчасового опору
розриву основного металу, встановленого державним стандартом або
ТУ для даної марки сталі;
кут загину - не менше 100 для з'єднань, виконаних
електрозварюванням, і не менше 70 для з'єднань, виконаних газовим
зварюванням.
Показники механічних властивостей зварних з'єднань повинні
визначатися як середнє арифметичне від результатів, одержаних при
випробуванні окремих зразків, та бути не нижчими зазначених норм.
При цьому показники механічних властивостей вважаються
незадовільними, якщо результати одного із зразків відрізняються
від установлених норм більш як на 10% у бік зниження.
9.6.12. При одержанні незадовільних результатів за одним із
видів механічних випробувань дозволяється проведення повторних
випробувань зразків, вирізаних з тієї ж контрольної пластини або з
зварного шва виробу. Повторні випробування проводяться лише з того
виду механічних випробувань, що дали незадовільні результати. Для
проведення повторних випробувань застосовується подвійна кількість
зразків.
Якщо незадовільні результати одержані і при повторних
випробуваннях, шви вважаються незадовільними.
9.6.13. Обсяг контролю зварних з'єднань ультразвуковим або
радіографічним засобами визначається НД на виготовлення, але
повинен бути не менше:
для деталей з товщиною стінки більше 30 мм - 25% довжини шва;
для товщин до 30 мм - 10% довжини шва.
При цьому обов'язковому радіографічному контролю підлягають
всі місця сполучення стикових поздовжніх та поперечних зварних
з'єднань.
Для товщини стінки до 13 мм допускається проводити 100%
радіоскопічний контроль замість 10% радіографічного.
Шви визнаються незадовільними, якщо просвічуванням будуть
виявлені наступні дефекти:
тріщини всіх видів та напрямків розміщених у металі швів по
лінії сплавки і біля шовної зони основного металу;
непровари в корені та по перетину шва;
непровари у вершині шва з'єднань, доступних до зварювання з
одного боку без прокладок, глибиною понад 15% товщини основного
металу;
пори, шлакові включення понад встановлених НД.
Методи усунення дефектів та порядок контролю виправлених
ділянок встановлюються технічними умовами на виготовлення.
9.7. Гідравлічне випробування
9.7.1. Гідравлічне випробування котлів та їх елементів
проводиться з метою перевірки їх щільності та міцності всіх
елементів котлів на заводах-виготовлювачах спеціально виділеними
робітниками ВТК заводів.
9.7.2. Пробний тиск при гідравлічному випробуванні повинен
бути:
1,5 робочого тиску, але не менше 0,2 МПа (2 кгс/см2).
Тиск води при випробуванні повинен контролюватися двома
манометрами, один з яких має бути контрольним.
Для гідравлічних випробувань повинна застосовуватися вода з
температурою не нижче 5 град.С і не вище 40 град.С.
Час витримки котла під пробним тиском повинен бути не менше
10 хвилин. Падіння тиску під час випробування не допускається.
Використання стиснутого повітря або газу для підняття тиску
не допускається.
Після зниження пробного тиску до робочого проводять ретельний
огляд всіх елементів котла, зварних з'єднань за всією їх довжиною.
9.7.3. Вважається, що котел витримав гідравлічне
випробування, якщо не виявлено:
тріщин або ознак розриву;
протікання в зварних, вальцювальних, клепаних з'єднаннях та в
основному металі;
видимих залишкових деформацій.
10. Паспорт на котел та його маркування
10.1. На днищах барабанів або фронтальної частини кожного
котла повинна бути прикріплена металева табличка з нанесенням на
ній ударним способом наступних даних:
назва або товарний знак підприємства-виготовлювача;
позначення котла;
заводський номер;
рік виготовлення;
робочий тиск;
температура води (для водогрійних котлів);
номер ДСТ або ТУ на котел.
Допускається маркування іншими способами, які забезпечують
чіткість та довговічність зображення, рівноцінні ударному способу.
10.2. Кожний виготовлений котел повинен постачатися замовнику
з паспортом встановленої форми (додаток NN 2, 3) та інструкцією з
монтажу й експлуатації на українській мові.
11. Приміщення для котлів
11.1. Стаціонарні котли повинні встановлюватися в будівлях та
приміщеннях, що відповідають вимогам СНІП II-35-76 "Котельні
установки" і цих Правил.
Встановлення котлів поза приміщенням допускається в тому
випадку, коли котел запроектований для роботи в заданих
кліматичних умовах.
11.2. Улаштування приміщень та горищних перекрить над котлами
не допускається. Дана вимога не поширюється на котли, встановлені
у виробничих приміщеннях, відповідно до пункту 11.3.
11.3. Всередині виробничих приміщень допускається
встановлення:
парових котлів, що задовольнять умові (t-100)U = 100 (для
кожного котла), де:
t - температура насиченої пари при робочому тиску, град.С;
U - водяний об'єм котла, м3;
водогрійних котлів, які не мають барабанів
теплопродуктивністю кожного не більше 2,5 Мвт (2,15 Гкал/год);
котлів-утилізаторів.
11.4. При встановлені котлів всередині виробничих приміщень,
місце встановлення відокремлюється перегородками на всю висоту
котла, але не нижче 2 м, з улаштуванням дверей. Місце розташування
та напрямки відчинення дверей визначаються проектною організацією.
Перегородки виконуються з незпалювальних матеріалів.
Котли-утилізатори можуть бути відокремлені від решти
виробничого приміщення разом з печами чи агрегатами, з якими вони
пов'язані технологічним процесом.
11.5. В будівлях котельної розміщуються побутові та службові
приміщення для обслуговуючого персоналу відповідно до санітарних
норм.
Розміщення будь-яких інших приміщень, а також майстерні, які
не призначені для ремонту котельного устаткування, забороняється.
11.6. На кожному поверсі приміщення котельної має бути
зроблено не менше двох виходів, розміщених в протилежних боках
приміщення. Допускається один вихід, якщо площа поверху є меншою
200 м та має бути другий евакуаційний вихід на зовнішні
стаціонарні сходи, а в одноповерхових котельних - при довжині
приміщення по фронту котлів не більше 12 м.
Виходом із приміщення котельні вважається як безпосередній
вихід назовні, так і вихід через сходову клітку чи тамбур.
11.7. Вихідні двері з приміщення котельної повинні
відкриватися назовні від натиску руки, не мати запорів із
котельної та під час роботи котлів, не замикатися. Вихідні двері з
котельної в службові, побутові, а також допоміжно-виробничі
приміщення повинні забезпечуватися пружинами та відкриватися в бік
котельної.
На кожних вхідних дверях приміщення котельної з зовнішнього
боку повинен бути напис "Стороннім вхід заборонено".
11.8. У воріт приміщення котельної, через які проводиться
подання палива і вилучення золи та шлаку, необхідно встановлювати
тамбур чи повітряну теплову завісу відповідно до вимог НД.
11.9. Приміщення котельної повинні бути забезпечені достатнім
природним світлом, а в нічний час - електричним освітленням.
Місця, що з технічних причин не можна забезпечити природним
світлом, повинні мати електричне освітлення. Освітленість повинна
відповідати СНІП II-4-79 "Природне і штучне освітлення". Крім
робочого освітлення в котельній має бути аварійне електричне
освітлення.
Підлягають обов'язковому обладнанню аварійним освітленням
наступні місця:
фронт котлів, а також проходи між котлами, позаду котлів та
над котлами;
щити та пульти управління;
водовказівні та вимірювальні пристрої;
зольні приміщення; вентиляторні площадки;
устаткування водопідготовки; площадки та драбини котлів;
насосні приміщення.
11.10. Робоче та аварійне освітлення, електричне устаткування
і його заземлення повинні відповідати вимогам Правил улаштування
електроустановок (ПУЕ).
11.11. У приміщеннях котельної при висоті встановлення
світильників загального освітлення над підлогою або площадками
обслуговування менше 2,5 м повинні влаштовуватися світильники
закритого виконання.
При роботі в котлах і газоходах застосовувати ручні
світильники з напругою не більше 12 В, або переносні електричні
фонарі.
11.12. У працюючих на газоподібному паливі котельнях,
вмонтованих у будівлі, крім основного електроосвітлення в
нормальному виконанні, має бути електроосвітлення з арматурою у
вибухозахищеному виконанні з самостійною електропроводкою і
розміщенням вимикача і запобіжника поза приміщенням котельної. Це
освітлення використовується при підготовці газифікованих котельних
до пуску.
Електродвигуни та пускова апаратура витяжних вентиляторів, що
влаштовуються в приміщеннях газифікованих опалювальних котельних,
вмонтованих в будівлях, повинні бути вибухозахищеними відповідно
до вимог ПУЕ.
11.13. Відстань від площадок або верхньої частини обмурівки
котла, з яких проводиться обслуговування арматури, гарнітури,
контрольно-вимірювальних приладів, до низу виступаючих конструкцій
перекриття (покриття) котельної, повинна бути не менше 2 м.
Відстань від підлоги до низу площадок обслуговування і
комунікацій в місцях проходів під ними повинна бути не менше 2 м.
11.14. Якщо котел не обслуговується з верхньої частини
обмурівки і немає необхідності переходу по верху котла, то
відстань від верхньої частини обмурівки до низу виступаючих
конструкцій перекриття (покриття) будівлі повинна бути не менше
0,8 м.
11.15. Відстань від фронту котлів або виступаючих частин
топки до протилежної стіни котельної повинна становити не менше
3 м.
Для котлів, які мають довжину колосникових грат (що
обслуговується із фронту) не більше 1 м, а також для котлів,
працюючих на рідкому і газоподібному паливі, ця відстань може бути
зменшена до 2 м. При цьому для котлів, обладнаних газовими
пальниками і пальниками для рідкого палива, відстань від
виступаючих частин пальників до протилежної стіни повинна бути не
менше 1 м.
Якщо фронт котлів або виступаючих частин топок розташований
напроти один одного, то відстань між ними повинна становити не
менше 5 м.
Для котельних, працюючих на рідкому або газоподібному паливі,
відстань між фронтами котлів повинна бути не менше 4 м, а відстань
між пальниками - не менше 2 м.
Перед фронтом котлів допускається встановлювати насоси,
вентилятори, а також зберігати запаси твердого палива не більш як
для однієї зміни роботи котлів. При цьому ширина вільних проходів
уздовж фронту котлів повинна бути не менше 1,5 м, а встановлене
устаткування і паливо не повинні заважати обслуговуванню топок і
котлів.
11.16. Ширина проходів між котлами, між котлом і стіною
приміщення повинна бути не менше 1 м, ширина проходу між окремими
виступаючими частинами котлів та виступаючими частинами споруди,
сходами, робочими майданчиками та іншими виступаючими
конструкціями - не менше 0,7 м.
При встановленні котлів, що вимагають бокового
обслуговування, ширина проходів між котлами чи між котлом і стіною
приміщення повинна бути не менше 1,5 м.
11.17. У разі відсутності необхідності у боковому
обслуговуванні котлів обов'язкове влаштування хоча би одного
проходу між котлами чи між крайнім котлом і стіною котельної.
Ширина цих проходів, а також ширина між котлами і задньою стіною
приміщення котельної повинна становити не менше 1 м.
При встановленні котлів поблизу стіни чи колон обмурівка
котлів не повинна впритул примикати до стіни котельного
приміщення, а має відставати від неї не менш 0,7 м.
11.18. Для зручного і безпечного обслуговування котла, його
арматури і гарнітури відповідно до проекту встановлюються постійні
сходи і площадки.
11.19. Металеві площадки і сходинки виконуються:
із рифленої листової сталі, просічно-витяжних листів або з
листа з негладкою поверхнею, одержаною наплавкою або іншим
методом;
із сотової або напівсотової сталі (на ребро) з розміром
отвору не більше 30 x 30 мм просічно-витяжних листів.
Сходи висотою понад 1,5 м, призначені для систематичного
обслуговування устаткування, повинні мати кут нахилу до горизонту
не більше 50".
Розміри сходин повинні бути:
по ширині - не менше 600 мм,
по висоті між сходинками - не більше 200 мм і по ширині
сходинок - не менше 80 мм.
Сходи повинні мати площадки через кожні 3-4 м по висоті.
Ширина площадок, призначених для обслуговування арматури,
контрольно-вимірювальних і регулюючих приладів, повинна бути не
менше 800 мм, а інших площадок - не менше 600 мм.
Відстань по вертикалі від площадок обслуговування
водовказівних приладів до середини водовказівного скла повинна
бути не менше 1,0 м і не більше 1,5 м.
Площадки і верхня частина обмурівки котлів, з яких
проводиться обслуговування, повинні мати металеві перила висотою
не менше 1 м із суцільною обшивкою по низу на висоту не менше
100 мм.
11.21. Підлоги котельного приміщення необхідно виконувати з
незпалювальних матеріалів, з негладкою, неслизькою поверхнею; вони
повинні бути рівними і мати пристрої для відведення води в
каналізацію.
Канали в котельному приміщенні повинні закриватися зйомними
плитами на рівні чистої підлоги.
Металеві перекриття каналів мають бути виконані з рифленої
сталі.
Приямки і заглиблення, що не закриваються, повинні
огороджуватися перилами висотою не менше 0,9 м.
11.22. Для парових котлів паропродуктивністю 2 тони/год і
вище і водогрійних теплопродуктивністю 1,16 Мвт (1 Гкал/ч) і вище,
працюючих на твердому паливі, подання палива в котельну і в топку
котла має бути механізоване, а для котельних із загальним виходом
шлаку і золи котлів у кількості 150 кг/год і більше (незалежно від
продуктивності котлів) має бути механізоване вилучення шлаку і
золи.
11.23. При ручному золовидаленні шлакові і зольні бункери
повинні забезпечуватись пристроями для заливання золи і шлаку
водою в самих бункерах чи вагонетках. В цьому випадку під
бункерами обов'язково повинні бути влаштовані ізольовані камери
для встановлення вагонеток. Камери повинні мати двері, які щільно
закриваються, належну вентиляцію і відповідне освітлення, а двері
камери мають бути із заскленими вічками.
Керування затвором бункера і заливкою шлаку має бути винесене
за межі камери в безпечне для обслуговування місце.
При ручному видаленні золи у вагонетки нижні частини зольних
бункерів слід розташовувати на такій відстані від рівня підлоги,
щоб під затвором бункера висота була не менше 1,9 м, при
механізованому видаленні затвор бункера повинен розташовуватися на
0,5 м вище вагонетки.
Ширина проїзду в зольному приміщенні повинна бути не менше
ширини вагонетки, що застосовується, збільшеної на 0,7 м із
кожного боку. Зменшення ширини допускається лише в проїздах між
колонами фундаменту котлів і будов.
Якщо зола і шлак вигрібаються із топки безпосередньо на
робочу площадку, то в котельні над місцем вигрібання і заливання
вогнищевих залишків повинна бути влаштована витяжна вентиляція.
11.24. Витрачальні баки рідкого палива повинні влаштовуватися
поза котельною.
У приміщеннях окремо розташованих котельних (але не над
котлами) допускається встановлювати закриті витрачальні баки
рідкого палива ємкістю не більше 5 м3 для мазуту і 1 м3 - для
легкого рідкого палива.
11.25. Котельна повинна бути обладнана засобами пожежогасіння
відповідно до норм на протипожежне устаткування і реманент,
установлених Правилами пожежної безпеки в Україні ДНАОП
0.01-1.01-95.
11.26. Приміщення, де розміщені котли, зольні приміщення, а
також всі допоміжні і побутові приміщення повинні бути обладнані
природною і штучною вентиляцією, а також, при необхідності,
опаленням. Вентиляція котельної повинна забезпечувати видалення
шкідливих газів, пилу, подачу приточного повітря і підтримку
температурних умов відповідно до вимог санітарних норм.
Приміщення котельної, котли і все обладнання треба тримати в
справному стані і чистоті. Проходи в котельному приміщенні і
виходи з нього повинні бути завжди вільними.
11.27. Не дозволяється переводити котли на спалювання
скрапленого газу в котельнях, рівень підлоги яких знаходиться
нижче рівня території, що прилягає до приміщення котельної, а
також тих, що мають підвальні приміщення.
11.28. Розміщення котлів і допоміжного устаткування в
пересувних блок-контейнерах, транспортабельних установках та в
енергопоїздах повинно здійснюватися відповідно до проекту, який
виконує спеціалізована організація. Типовий проект повинен бути
узгоджений з Держнаглядохоронпраці України.
12. Арматура, прилади і запобіжні пристрої
12.1. Загальні положення
12.1.1. Для управління роботою котлів і забезпечення
безпечних режимів експлуатації вони повинні мати:
прилади, які запобігають підвищенню тиску (запобіжними
пристроями);
покажчики рівня води;
прилади для вимірювання температури середовища;
манометри;
запірну і регулюючу