Приказ 218. Об утверждении Методики определение экономической эффективности затрат на научные исследования и разработки и их внедрение в производство


<PRE><br> МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ<br> ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ<br> МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ<br> Н А К А З<br> <br> N 218/446 від 25.09.2001<br> м. Київ<br> <br> Про затвердження Методики визначення економічної<br> ефективності витрат на наукові дослідження і<br> розробки та їх впровадження у виробництво<br> <br> Відповідно до нагальної потреби щодо об'єктивної і<br>достовірної оцінки наслідків завершення і реалізації<br>науково-технічних розробок, їх впливу на соціально-економічний<br>розвиток та з метою визначення ефективності використання бюджетних<br>коштів Н А К А З У Є М О:<br> 1. Затвердити Методику визначення економічної ефективності<br>витрат на наукові дослідження і розробки та їх впровадження v<br>виробництво, що додається.<br> 2. Управлінню економічної політики (Тринєєву Г.О.) разом з<br>юридичним департаментом Міністерства економіки та з питань<br>європейської інтеграції (Медвецькому А.Т.) забезпечити в<br>установленому порядку реєстрацію цього наказу в Мін'юсті.<br> 3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого<br>заступника Державного секретаря Міністра економіки та з питань<br>європейської інтеграції Шумила І.А.<br> <br> Міністр економіки та з<br> питань, європейської<br> інтеграції Ю.Шлапак<br> <br> Міністр фінансів І.Мітюков<br> Затверджено<br> Наказ Міністерство економіки<br> та з питань європейської<br> інтеграції та Міністерства<br> фінансів України<br> 26.09.2001 N 218/446<br> Методика<br> визначення економічної ефективності витрат на<br> наукові дослідження і розробки та їх<br> впровадження у виробництво<br> 1. Загальні положення<br> 1.1. Методика визначення ефективності витрат на наукові<br>дослідження і розробки та їх впровадження (далі - Методика)<br>призначена для визначення ефективності прикладних<br>науково-технічних розробок як потенційних інновацій на всіх<br>стадіях їх життєвого циклу - наукових досліджень,<br>проектно-конструкторських розробок, створення дослідних зразків,<br>їх випробування та впровадження у виробництво.<br> 1.2. Результати визначення ефективності НДДКР мають<br>використовуватися для вирішення таких завдань:<br> вибору основних напрямів досліджень і розробок та прогнозів<br>ефективності від їх здійснення;<br> відбору проектів і завдань для включення в науково-технічні<br>програми, у тому числі - міждержавні, державні, міжгалузеві,<br>галузеві, регіональні, міжрегіональні та програми розвитку окремих<br>підприємств;<br> формування інноваційних програм та проектів, визначення<br>масштабів використання завершених розробок у виробництві;<br> раціонального розподілу ресурсів за етапами життєвого циклу<br>науково-дослідних і науково-конструкторських робіт (далі - НДДКР);<br> визначення фактичної економічної ефективності використання<br>науково-технічних розробок у виробництві, у тому числі їх впливу<br>на соціально-економічний стан виробничих суб'єктів та економіку<br>країни;<br> оцінки діяльності науково-дослідних і проектних організацій.<br> 1.3. В умовах ринкової економіки розширюється діапазон оцінки<br>ефективності науково-технічних розробок, а отже, збільшується<br>кількість основних видів ефективності НДДКР, які необхідно<br>визначити з метою цієї оцінки. До них належать:<br> науково-технічний ефект. Стосовно технологічних розробок - це<br>підвищення науково-технічного рівня, поліпшення параметрів техніки<br>і технологій, що випливає з відкриття нових законів та<br>закономірностей у природі, а отже, і нових технологічних засобів<br>виробництва речовин, матеріалів та видів продукції;<br> економічний ефект полягає в отриманні економічних результатів<br>від науково-технічних розробок як в цілому для народного<br>господарства, так і для кожного виробничого суб'єкта. Економічна<br>ефективність проектів науково-технічних розробок за відповідною<br>системою показників має відображати інтереси економіки країни в<br>цілому, а також регіонів, галузей, організацій і підприємств, що<br>беруть участь у реалізації технологічних нововведень;<br> соціальний ефект, що відображає зміни умов діяльності людини<br>в суспільстві. Його прояв спостерігається в змінах характеру та<br>умов праці, підвищенні життєвого рівня населення, поліпшенні<br>побутових його умов, розширенні можливостей духовного розвитку<br>особистості, у змінах стану довкілля.<br> 1.4. Суб'єктами виконання науково-технічних розробок є<br>науково-дослідні, проектно-конструкторські організації,<br>експериментальні підприємства, а також науково-виробничі<br>об'єднання (технопарки, технополіси, науково-виробничі центри та<br>інші об'єднання).<br> 1.5. Суб'єктами впровадження (реалізації) науково-технічних<br>розробок є підприємства, фірми, концерни та інші<br>організації-замовники науково-технічної продукції, а також<br>інвестори заходів щодо її використання.<br> 1.6. Виходячи з мети інвестування інновацій та умов<br>інвестора, узгоджених з виконавцем науково-технічних розробок,<br>складається інноваційний проект та здійснюється обгрунтування<br>ефективності його реалізації.<br> 1.7. Інвестиціями, що входять до інноваційного проекту, може<br>бути охоплений як повний науково-технічний та виробничий цикл<br>створення нового виду продукції (послуг) або його удосконалення,<br>так і його окремі стадії: наукові дослідження,<br>проектно-конструкторські роботи, випробування дослідних зразків,<br>підготовка виробництва до їх освоєння, та організація випуску<br>нової продукції (створення нових продуктивних ліній).<br> 1.8. Інвестиціями вважаються також кошти, вкладені в<br>науково-технічну продукцію, що призначається для безпосереднього<br>продажу (ноу-хау, ліцензії, методичні послуги та інші види<br>науково-технічної продукції).<br> 1.9. Об'єктами інноваційних інвестицій можуть бути окремі<br>науково-технічні розробки, а також науково-технічні програми, до<br>складу яких входять об'єднані єдиною метою інноваційні проекти.<br> 1.10. Джерелами фінансування науково-технічних розробок та<br>інноваційних проектів можуть бути:<br> власні кошти замовників та виконавців проекту - прибутки,<br>накопичення, амортизаційні відрахування та інші види активів;<br> залучені кошти із внутрішніх та зовнішніх джерел (одержані<br>від продажу акцій, благодійні кошти, кошти, що виділяються<br>холдінговими, акціонерними компаніями, промислово-фінансовими<br>групами);<br> асигнування з державного і місцевих бюджетів, централізованих<br>позабюджетних фондів;<br> іноземні інвестиції у формі фінансової чи іншої участі в<br>розробці і реалізації інновацій - прямих вкладень, а також участі<br>в статутному фонді спільних підприємств;<br> запозичені кошти, у тому числі кредити, що надаються<br>державою, кредити іноземних інвесторів, облігаційні позички,<br>кредити банків та інших інвесторів - інвестиційних фондів і<br>компаній, страхових організацій, пенсійних фондів та інших.<br> 1.11. З урахуванням можливостей використання різних форм<br>інвестування наукових досліджень має бути розроблено бізнес-план<br>етапів повного життєвого циклу науково-технічних розробок та<br>їхнього використання.<br> 1.12. На основі попереднього аналізу кон'юнктури ринку<br>формується техніко-економічне завдання виконавцям<br>інноваційно-інвестиційного проекту щодо технічних, економічних і<br>соціальних вигід від його інвестування. Ключовими його показниками<br>є потенціальні зміни в грошових потоках організації замовника,<br>дохідність та ризик інвестування.<br> 2. Оцінка науково-технічної ефективності результатів<br> НДДКР<br> 2.1. Науково-технічна ефективність результатів прикладних<br>науково-дослідні робіт визначається в комплексі з оцінкою їх<br>економічної та соціальної ефективності за допомогою показників<br>науково-технічного рівня (додаток 1).<br> 2.2. Науково-технічний рівень результатів наукових досліджень<br>визначають за ознаками, які порівнюють, у тому числі і з<br>вітчизняними аналогами, що дозволяє виявити наскільки ці<br>результати:<br> перевищують кращі світові аналоги;<br> відповідають світовому рівню;<br> є нижчими за кращі світові аналоги.<br> 2.3. Для оцінки науково-технічного рівня результатів НДДКР<br>слід відібрати декілька найбільш істотних технічних параметрів, у<br>яких найбільш зацікавлені майбутні користувачі технології,<br>продукції, послуг, способів виконання робіт. Зокрема, це може бути<br>продуктивність, надійність в експлуатації, енерго- і<br>матеріаломісткість, показники ергономічності та екологічності<br>тощо. Інші параметри (особливо технічні) повинні знаходитися у<br>межах певних стандартів чи загальноприйнятого рівня і<br>використовуватися в оцінці як обмеження.<br> 2.4. Оцінка науково-технічного рівня результатів НДДКР<br>включає виконання таких етапів:<br> визначення сукупності необхідних нормативно-правових<br>документів, що відображають вимоги до нової продукції, особливо в<br>частині екології, безпеки, які пред'являються в країнах її<br>можливого продажу та фірмами-конкурентами, міжнародні вимоги;<br> визначення переліку технічних і техніко-економічних<br>показників, необхідних для оцінки науково-технічного рівня;<br> формування групи аналогів, що реалізуються на світовому<br>(вітчизняному) ринках, і встановлення значень їх<br>техніко-економічних показників:<br> а) при оцінці науково-технічного рівня принципово нової<br>продукції (техніки, технології), параметри якої змінюються в<br>значних розмірах порівняно з базовою, до групи аналогів<br>включаються перспективні і експериментальні зразки, надходження<br>яких на ринок прогнозується на період випуску оцінюваної<br>продукції. Значення показників науково-технічного рівня<br>перспективних зразків прогнозується на період випуску продукції,<br>що розробляється в рамках НДДКР;<br> б) у разі оцінки продукції, яка створюється для модернізації<br>тієї, що випускається та експлуатується, за аналоги беруться<br>зразки, що вже реалізуються на ринку фірмами конкурентами.<br>Значення їх параметрів передбачено у відповідній технічній<br>документації. При цьому не допускається використання як аналогів,<br>експериментальних чи рекламних зразків, ще не освоєних<br>виробництвом;<br> в) аналогом для порівняння необхідно брати такий, випуск<br>якого лише розпочався, або (якщо мова йде про технологію чи<br>матеріал) застосовується в останні 2-3 роки;<br> г) для кожного аналога повинні бути встановлені значення<br>однакових оціночних показників;<br> д) похибки в значеннях кожного показника приймаються<br>однаковими для всіх аналогів;<br> співставлення значень параметрів майбутньої нової продукції,<br>що буде одержана в результаті виконання НДДКР, з вимогами<br>нормативних документів (міжнародних, регіональних, національних<br>стандартів) і параметрами аналогів. Невідповідність будь-якого з<br>показників вимогам стандартів означає неможливість продажу<br>продукції в зоні дії цього стандарту.<br> 2.5. При оцінці науково-технічного рівня майбутнього<br>використання результатів усієї сукупності НДДКР, виконаних<br>науковою організацією (концерном, фірмою, акціонерним товариством<br>тощо), необхідно враховувати їх вплив на підвищення показників<br>науково-технічного рівня виробництва в галузі, регіоні, економіці<br>країни.<br> При цьому прогнозуються: потреба галузі (регіону, економіки<br>країни) у машинах, устаткуванні, засобах автоматизації,<br>комп'ютеризації, можливі обсяги випуску продукції, у тому числі<br>конкурентоспроможної, з використанням нових технологічних<br>процесів, розроблених тим чи іншим НДІ (концерном, фірмою,<br>акціонерним товариством).<br> 2.6. Зв'язок економічних показників з технічними параметрами<br>можна представити в загальному вигляді:<br> Y=f(x,a), (2.1)<br> де: Y - залежна перемінна (економічний показник);<br> x={x , ..., x } - вектор незалежних перемінних (технічних<br> 1 m<br>параметрів);<br> a = {a ,..., a } - коефіцієнти моделі.<br> 0 m<br> Широкої популярності в практиці укрупнених розрахунків витрат<br>на нову техніку набув метод регресійного аналізу. Так, наприклад,<br>собівартість універсальних токарних верстатів може визначатись за<br>формулою:<br> -a b y l -Y<br> С = А*В * Д * П * К * К * К , (2.2)<br> n т.о. кс ун<br> де: С - питома собівартість верстату, грн./тонн;<br> n<br> В - вага верстату, тонн/тонн;<br> П - потужність електрообладнання, кВг,<br> Д - продуктивність за одиницю часу;<br> К - коефіцієнт технічної оснащеності;<br> т.о.<br> К - коефіцієнт, що враховує групу конструктивної<br> кс<br>складності;<br> К - коефіцієнт уніфікації;<br> ун<br> А, a, b, y, l, Y - коефіцієнти регресійної моделі.<br> Ранжування незалежних перемінних за ступенем їх впливу на<br>пошукований показник здійснюється за допомогою формалізованих<br>критеріїв (коефіцієнт еластичності, функція чутливості тощо), а<br>контролюється експертами. Застосування того чи іншого критерію<br>ранжування залежить від виду функціонального зв'язку поміж<br>показником Y і незалежними перемінними X .<br> і<br> 2.7. Для взаємозв'язку з показниками економічної ефективності<br>можуть бути використані нормативні методи, за якими визначається<br>вплив змін у технічних параметрах на окремі поточні витрати<br>виробництва, наприклад, на витрати електроенергії, матеріальні<br>складові витрати і інші.<br> 3. Економічна ефективність упровадження<br> науково-технічних розробок<br> 3.1. Визнаними в світовій практиці основними показниками, що<br>акумулюють вигоди від упровадження науково-технічних розробок та<br>використовуються для оцінки економічної ефективності проектів, є*:<br>_______________<br> * Пояснення щодо економічної суті економічних показників та<br>приклади їх визначення наведені у коментарі та додатках.<br> чистий дисконтований дохід (прибуток);<br> індекс дохідності (прибутковості);<br> період окупності інвестицій у реалізацію проектів;<br> внутрішня норма дохідності (далі - ВНД).<br> 3.2. Чистий дисконтований дохід (прибуток)визначається як<br>відношення сумарних чистих грошових потоків до формалізованого<br>виразу його дисконтування, а саме:<br> Р<br> т t<br> ЧДД = S ------------------- (3.1)<br> t=0 (1+d) в степені t<br> де: S - сума;<br> ЧДД - чистий дисконтований дохід;<br> t - роки реалізації інноваційно-інвестиційного проекту;<br> Р - чистий грошовий потік у періоді t;<br> t<br> d - норма дисконтування.<br> 3.3. Чистий грошовий потік складається з щорічних значень<br>касової готівки, що є різницею між сумою притоку та відтоку<br>грошей:<br> Р = П - Q ,<br> t1 t1 t1 (3.2)<br> де: Р - чистий грошовий потік у t1 - періоді реалізації<br> t1<br>проекту;<br> П - приплив грошей у цьому періоді;<br> t1<br> Q - відтік грошей у цьому періоді.<br> t1<br> Інтегральний чистий грошовий потік є сумою потоків за весь<br>період життєвого циклу проекту, тобто;<br> т<br> Р = S (Р - Q ), (3.3)<br> т t=0 t t<br> Дисконтування грошових потоків здійснюється відповідно до<br>моменту або часу започаткування проекту.<br> 3.4. Коефіцієнт чистого дисконтованого доходу (індекс<br>дохідності) визначається як співвідношення ЧДД та необхідної<br>дисконтованої вартості інвестицій. Це співвідношення дозволяє<br>одержати дисконтовану норму прибутку і обчислюється за формулою:<br> ЧДД<br> ІД = ------, (3.4)<br> ДВІ<br> де: ІД - індекс дохідності;<br> ЧДД - чистий дисконтований дохід;<br> ДВІ - дисконтована вартість інвестицій в інновації.<br> 3.5. Внутрішня норма дохідності визначається як розрахункова<br>ставка дисконту, за якої сумарні чисті приведені надходження<br>дорівнюють сучасній (дисконтованій) вартості витрат на проект.<br>Визначення здійснюються за таким виразом:<br> Р<br> т t<br> S ------------------- = 0, (3.5)<br> t=0 (1+d') в степені t<br> де: S - сума;<br> d' - внутрішня норма дохідності (ВНД);<br> Р - чистий грошовий потік у періоді t.<br> t<br> Рівняння (3.5) вирішується відносно невідомої його складової<br>d' задля визначення мінімально допустимої норми ефективності, за<br>якої чистий дисконтований дохід дорівнює 0, або дисконтовані<br>прибутки дорівнюють започаткованим інвестиціям.<br> 3.6. Термін окупності витрат визначається як період для<br>відшкодування первісно започаткованих інвестиційних коштів на<br>основі накопичених чистих реальних грошових потоків, зумовлених<br>реалізацією проекту, тобто відношенням суми започаткованих<br>інвестицій до дисконтованих доходів.<br> 3.7. Основні показники ефективності можуть бути доповнені<br>іншими залежно від інтересів учасників науково-технічних розробок<br>та їх реалізації у виробництві (фондо- або капіталовіддача,<br>зростання продуктивності праці, організація нових робочих місць та<br>інші). Приклад розрахунків економічної ефективності наведено в<br>додатку 2.<br> 3.8. Кожен з основних показників ефективності може<br>використовуватись за певним призначенням, а саме:<br> ЧДД найбільш раціонально використовувати для ранжування<br>інноваційних пропозицій та вибору пріоритетних проектів з точки<br>зору їх ефективності;<br> ВНД проекту являє собою очікуваний рівень дохідності і<br>використовується для прогнозування цього показника, тобто визначає<br>межі беззбитковості проекту;<br> індекс дохідності (коефіцієнт ефективності) вказує на рівень<br>накопиченого чистого прибутку, зумовленого одиницею вкладених у<br>проект коштів;<br> показник періоду окупності інвестованих в інновації коштів<br>дозволяє одержати інформацію про рівень ризикованості проекту в<br>зв'язку зі змінами у відносній ліквідності інвестицій.<br> 3.9. Показники економічної ефективності інноваційних проектів<br>враховують витрати та результати, пов'язані з їх реалізацією як<br>комерційного характеру, так і ті, що виходять за межі прямих<br>фінансових інтересів учасників створення і реалізації проекту, у<br>тому числі ефект галузей національної економіки, елемент<br>соціального ефекту та інші складові ефективності, зумовлені<br>позаринковою діяльністю суб'єктів впровадження науково-технічних<br>розробок.<br> 3.10. Показники народно-господарської ефективності<br>інноваційних проектів є інтегральними і відображають ефективність<br>проекту під кутом зору інтересів економіки країни, у тому числі<br>регіонів країни, галузей національної економіки, організацій і<br>підприємств. Розраховуються вони за формулами 3.1-3.5.<br> 3.11. До складу результатів галузей національної економіки з<br>реалізації проектів включаються:<br> виручка від реалізації продукції, виробленої на основі<br>технологічних нововведень, крім продукції, що споживається<br>учасниками проекту;<br> виручка від продажу інтелектуальної власності, що створюється<br>в процесі реалізації проекту;<br> соціальні та екологічні результати, визначені з врахуванням<br>впливу всіх учасників проекту на соціальну та екологічну ситуацію<br>у відповідному регіоні.<br> Соціальні, екологічні та інші результати, що не можуть бути<br>оцінені у вартісному виразі, беруться до уваги як додаткові<br>показники ефективності галузей національної економіки і<br>враховуються при прийнятті рішень про пріоритетність проекту та<br>його державній підтримці.<br> 3.12. До складу витрат у процесі визначення ефективності<br>галузей національної економіки при реалізації проектів включаються<br>необхідні для цього одноразові капітальні і поточні витрати всіх<br>учасників здійснення проекту, визначені без повторного рахування<br>однакових витрат та без врахування результатів одних учасників у<br>складі результатів інших.<br> 3.13. На рівні підприємств (фірм), що використовують<br>науково-технічні і розробки, до складу їх економічних результатів<br>включаються: виробничі результати - виручка від реалізації<br>виготовленої нової продукції або продукції, виготовленої за новою<br>технологією за вилученням коштів, витрачених на власні потреби.<br> 3.14. Для задоволення комерційних інтересів кожного учасника<br>проекту важливе значення має оцінка фінансових результатів його<br>реалізації або комерційна ефективність, що є складовою<br>інтегральної ефективності галузей національної економіки.<br> 3.15. Комерційна ефективність проектів науково-технічних<br>розробок та їх використання визначається як співвідношення<br>фінансових витрат та результатів науково-технічних розробок, що<br>мають забезпечити потрібну норму дохідності.<br> 4. Оцінка соціальних наслідків науково-технічних розробок<br> та їх реалізації<br> 4.1. Соціальні наслідки науково-технічних розробок у<br>більшості випадків піддаються вартісній оцінці і включаються до<br>складу загальних результатів проекту в межах визначеної його<br>ефективності.<br> 4.2. Основними видами соціальних наслідків проектів, що<br>визначаються в межах його ефективності, є:<br> зміни в кількості робочих місць на об'єкті, де впроваджується<br>технічне нововведення;<br> зміни в структурі виробничого персоналу та його кваліфікації,<br>у тому числі зміни чисельності працівників і з них жінок, зайнятих<br>шкідливими видами праці, зміни чисельності працівників різної<br>кваліфікації, та тих, що потребують її підвищення;<br> зміни в рівні здоров'я працівників об'єкта визначаються за<br>допомогою рівня відвернутих втрат, пов'язаних з виплатами із фонду<br>соціального страхування та витратами на охорону здоров'я;<br> зміни довкілля.<br> 4.3. Вплив реалізації проекту на зміни умов праці працівників<br>об'єкта та довкілля оцінюється в балах за відповідними<br>санітарно-гігієнічними нормами чи психологічними умовами праці, а<br>також нормативами рівня забруднення середовища. З цією метою<br>можуть бути використані дані соціологічних опитувань, а також<br>спеціальні виміри на робочих місцях.<br> 4.4. Розрахунковим елементом є також витрати, необхідні для<br>досягнення соціальних наслідків, або зумовлені досягнутими<br>соціальними наслідками реалізації проекту (як, наприклад, зміни<br>витрат на виплату допомоги з тимчасової непрацездатності або в<br>зв'язку з безробіттям).<br> 4.5. У розрахунках економічних та соціальних результатів<br>реалізації науково-технічних розробок необхідно враховувати рівень<br>інфляції на їхню ефективність. Рівень інфляції в кінці будь-якого<br>періоду реалізації проекту (скажімо tu) відносно початкового його<br>моменту tі визначається за допомогою індексу змін в цінах на<br>використані з цією метою ресурси та на готову продукцію чи<br>послуги.<br> 4.6. Визначення рівня інфляції здійснюється шляхом відношення<br>ціни ресурсу в кінці періоду t до ціни того ж ресурсу в кінці<br> 1<br>періоду t за формулою:<br> н<br> r(t t ) = І(t t ) - 1, (5.1)<br> 1 н 1 н<br> де: І - індекс цін у момент t відносно моменту t ;<br> н 1<br> r(t t ) - рівень інфляції.<br> 1 н<br> 4.7. Середньострокові та довгострокові проекти НДДКР щодо<br>термінів їх реалізації потребують врахування фактора<br>невизначеності та ризику.<br> 4.8. Для врахування фактора невизначеності та ризику можуть<br>бути використані такі методи:<br> перевірка стійкості проекту;<br> корегування параметрів проекту;<br> формалізований опис невизначеності.<br> 4.9. Стійкість проекту визначається за допомогою точки<br>беззбитковості за формулою:<br> Зс<br> Т = ---------- (5.2)<br> б Ц - Зу<br> де: Т - точка беззбитковості;<br> б<br> Ц - ціна одиниці продукту;<br> Зс - умовно постійні витрати на виробництво продукції, що<br>виготовлена на основні впровадження результатів НДДКР;<br> Зу - умовно - змінні витрати, що змінюються пропорційно<br>обсягу виробництва.<br> 4.10. Корегування параметрів проекту проводиться на основі<br>уточнення вихідного техніко-економічного завдання, у тому числі<br>строків виконання проекту в зв'язку з запізненнями у фінансуванні<br>його етапів, порушеннями технологій при впровадженні інновацій,<br>порушеннями строків поставок сировини та іншими ускладненнями. В<br>усіх випадках таких порушень до складу витрат на проект додаються<br>зумовлені ними втрати.<br> 4.11. Формалізований математичний опис при відомих<br>вірогідностях різних умов реалізації проекту має такий вигляд<br>(додаток 3):<br> Э = S Э Р , (5.3)<br> оч і і<br> де: S - сума;<br> Э - очікуваний економічний ефект;<br> оч<br> Э - інтегральний ефект при певній умові реалізації;<br> і<br> Р - вірогідність реалізації цієї умови.<br> і<br> <br> Начальник управління економічної<br> політики Міністерства економіки<br> та з питань європейської інтеграції Г.Тринєєв<br> Додаток 1<br> до розділу 2 п.2.2<br> Орієнтовна шкала балів для порівняння науково-технічного<br> рівня результатів НДДКР та значень нормативних величин<br> вагових його коефіцієнтів<br> <br>--------------------------------------------------------------------<br>| N |Показники НТЕ |Ознаки показників |Кількість |Коефіцієнт |<br>| | | |балів |важливості |<br>| | | | |j-го |<br>| | | | |показника |<br>| | | | |НТЕ |<br>|---+------------------+--------------------+----------+-----------|<br>|1. |Науково-технічний |Перевищує кращі | 10 | |<br>| |рівень |світові аналоги | | |<br>| | |--------------------+----------+-----------|<br>| | |Відповідає | 7-9 | |<br>| | |світовому рівню | | |<br>| | |--------------------+----------+-----------|<br>| | |Нижче кращих | 5-6 |0,3-0,35 |<br>| | |світових аналогів | | |<br>| | |--------------------+----------+-----------|<br>| | |Перевищує кращі | 3-4 | |<br>| | |вітчизняні аналоги | | |<br>| | |--------------------+----------+-----------|<br>| | |Відповідає | 1-2 | |<br>| | |вітчизняному рівню | | |<br>| | |--------------------+----------+-----------|<br>| | |Нижче вітчизняного | 0 | |<br>| | |рівня | | |<br>|---+------------------+--------------------+----------+-----------|<br>|2. |Перспективність |Першочергова | 10 | |<br>| | |важливість | | |<br>| | |--------------------+----------+-----------|<br>| | |Важливі | 5-7 |0,35-0,4 |<br>| | |--------------------+----------+-----------|<br>| | |Корисні | 1-3 | |<br>|---+------------------+--------------------+----------+-----------|<br>|3. |Потенційний |Світовий ринок | 10 | |<br>| |масштаб |--------------------+----------+-----------|<br>| |практичного |Галузі національної | 7-8 | |<br>| |використання |економіки | | |<br>| | |--------------------+----------+-----------|<br>| | |Галузь (регіон) | 3-5 | 0,2 |<br>| | |--------------------+----------+-----------|<br>| | |Окреме підприємство | 1-2 | |<br>| | |(об'єднання) | | |<br>|---+------------------+--------------------+----------+-----------|<br>|4. |Ступінь |Великий (значний) | 10 | |<br>| |ймовірності |--------------------+----------+-----------|<br>| |досягнення |Помірний (середній) | 5-6 | 0,1 |<br>| |позитивних |--------------------+----------+-----------|<br>| |результатів |Малий (слабкий) | 1-3 | |<br>| |НДДКР | | | |<br>--------------------------------------------------------------------<br> <br> Начальник управління економічної<br> політики Міністерства економіки<br> та з питань європейської інтеграції Г.Тринєєв<br> Додаток 2<br> до розділу 3 п. 3.1<br> Приклад<br> розрахунку економічної ефективності створення<br> технології виробництва нового електроприладу<br> Вихідні дані (млн. гривень):<br> Загальні капітальні вкладення в технологію та обладнання -<br>13,0 млн. грн.<br> у тому числі в першому році реалізації проекту - 7,4 млн.<br>грн.<br> Витрати на НДДКР та виготовлення зразків - 0,9 млн. грн.<br> Дохід (прибуток від продажу продукції, виготовленої за новою<br>технологією) за весь період реалізації - 277 млн. грн.<br> Ціна одиниці продукції - 30 грн.<br> Для ілюстрації розрахунків чистого дисконтованого доходу<br>складемо таблицю, що відображала б обсяги чистого грошового та<br>кумулятивного потоків, як вихідні дані для розрахунків чистого<br>дисконтованого доходу (ЧДД) за формулою 3.1.<br> Оскільки ставки дисконтування, як правило, визначаються<br>відповідно до рівня банківських позичкових ставок, приймаємо для<br>розрахунків її значення, рівним 0,16. Тоді, в першому році<br>реалізації проекту чистий дисконтований дохід становитиме:<br> -7,5 млн. грн.<br> ЧДД = ---------------- = 6,5 млн. грн.<br> -(1 + 0,16)<br> У кожному наступному році збільшується ступінь дисконтування.<br>Обчислення ЧДД у цьому разі приводять до даних кожного року<br>реалізації проекту. Підсумувавши визначені дані, одержимо ЧДД =<br>5,5 млн. гривень. Індекс дохідності (рентабельності), як<br>зазначалось у розділі 3 Методики, є співвідношення чистого<br>дисконтованого доходу та одноразових і капітальних витрат на<br>використання нової технології, що визначає дисконтовану норму<br>прибутку. При сумі ЧДД, рівній 5,5 млн. грн., акціонерному<br>капіталі в 13,0 млн. грн., і витратах на НДДКР та виготовлення<br>зразків - 0,9 млн. грн., а також на підготовку виробництва - 1,2<br>млн. грн. індекс дохідності становитиме:<br> Р<br> т t 5,5<br> ІД = S ---- = ------------ = 0,36, чи 36%.<br> t=0 К 13,9 + 1,2<br> t<br> де: S - сума;<br> К - вартість капітальних і одноразових витрат.<br> t<br> Тобто, рентабельність реалізації проекту становитиме 36<br>відсотків, а проект слід визначити прибутковим.<br> Таблиця. Чистий дисконтований дохід від використання<br> нової технології виробництва електроприладу за роками<br> її життєвого циклу<br> (млн. гривень)<br> <br>--------------------------------------------------------------------------------------------------------<br>| |Будівництво | Освоєння | Використання технологій виготовлення |Усього |<br>| |необхідних |технологій у | електроприладу до повної потужності виробництва | |<br>| |потужностей |виробництві | | |<br>| |------------+-------------+-----------------------------------------------------| |<br>| | 1992| 1993 | 1994| 1995 |1996 |1997 |1998 |1999 |2000 |2001 |2002 |2003 |2004 | |<br>|-------------+-----+------+-----+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-------|<br>|Чистий | -7,5| -5,5 | -0,8| 3,1 | 5,3 | 6,1 | 3,4 | 4,4 | 6,4 | 6,4 | 6,4 | 6,4 | 7,8 | |<br>|грошовий | | | | | | | | | | | | | | |<br>|потік | | | | | | | | | | | | | | |<br>|-------------+-----+------+-----+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-------|<br>|Кумулятивний | -7,5|-13,0 |-13,8| -10,7 |-5,4 | 0,7 | 4,1 | 8,5 |14,9 |21,4 |27,8 |34,2 |42,0 | |<br>|грошовий | | | | | | | | | | | | | | |<br>|потік | | | | | | | | | | | | | | |<br>|-------------+-----+------+-----+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-------|<br>|Чистий | -6,5| -4,2 |-0,48| 1,67 | 2,3 | 2,5 | 1,5 |1,34 | 1,7 | 1,6 | 1,4 | 1,2 | 1,3 | 5,5 |<br>|дисконтований| | | | | | | | | | | | | | |<br>|дохід | | | | | | | | | | | | | | |<br>--------------------------------------------------------------------------------------------------------<br> Внутрішня норма дохідності, що визначається ітеративним<br> 5,5<br>шляхом на основі формули 3.5, а саме: ------------------ = 0,<br> (1+d в степені 10)<br> 5,5<br>звідки d' = 0,19. ------------------<br> (1+x в степені 10)<br> Внутрішня норма дохідності в цьому разі становить 19<br>відсотків і виявляється більшою за норму рефінансування<br>капіталовкладень, тобто проект можна вважати відносно стійким щодо<br>ефективного його впровадження.<br> Період окупності інвестицій в інноваційний проект<br>визначається як період, необхідний для повернення їх первісної<br>суми за рахунок накопичених чистих потоків реальних грошей на<br>основі реалізації проекту. Витрати на проект мають бути окупленими<br>за три роки<br> 15,1 млн. грн.<br> Т = ---------------- = 2,7 років,<br> 5,5 млн. грн.<br> де: 15,1 млн. грн. - сума інвестицій;<br> 5,5 млн. грн. - чистий дохід.<br> Точка збитковості проекту визначається як відношення умовно<br>постійних поточних витрат виробництва до різниці між ціною на<br>одиницю продукції та умовно змінними витратами виробництва. У<br>цьому випадку це співвідношення має вигляд:<br> 8 8<br> Т = ----- = ---- = 0,53 = 53%<br> б 30-15 15<br> де: Т - точка беззбитковості;<br> б<br> 8 грн. - умовно постійні витрати;<br> 15 грн. - умовно змінні витрати;<br> 30 грн. - ціна одиниці продукції.<br> Точка беззбитковості знаходиться в межах 53 відсотків<br>номінального обсягу виробництва, що підтверджує надійність<br>проекту.<br> <br> Начальник управління економічної<br> політики Міністерства економіки<br> та з питань європейської інтеграції Г.Тринєєв<br> Додаток 3<br> до розділу 4 п.4.7, 4,8<br> Приклади врахування невизначеності та ризику в<br> розрахунках потенційного економічного ефекту<br> науково-технічної розробки<br> Приклад 1. Існують три варіанти створення нової технології в<br>результаті виконання наукових досліджень, для яких визначено<br>потенційні значення економічного ефекту Е та значення ймовірності<br> п<br>реалізації кожного з них Р<br> і<br>----------------------------------------------------<br>|Варіант | Умови реалізації (тис. грн.) |<br>| |----------------------------------------|<br>| | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |<br>|---------+-----+-----+-----+-----+----+-----+-----|<br>|1 |Е |920 |944 |960 |760 |816 |880 |896 |<br>| | ті | | | | | | | |<br>| |-----+-----+-----+-----+-----+----+-----+-----|<br>| |Р |0,05 |0,3 |0,1 |0,05 |0,1 |0,15 |0,25 |<br>| | і | | | | | | | |<br>|---+-----+-----+-----+-----+-----+----+-----+-----|<br>|2 |E |1000 |1024 |1056 |720 |760 |920 |960 |<br>| | ті | | | | | | | |<br>| |-----+-----+-----+-----+-----+----+-----+-----|<br>| |Р |0,15 |0,1 |0,1 |0,1 |0,2 |0,2 |0,15 |<br>| | і | | | | | | | |<br>|---+-----+-----+-----+-----+-----+----+-----+-----|<br>|3 |Е |1000 |1040 |1120 |640 |760 |880 |944 |<br>| | ті | | | | | | | |<br>| |-----+-----+-----+-----+-----+----+-----+-----|<br>| |Р |0,2 |0,1 |0,05 |0,05 |0,1 |0,15 |0,44 |<br>| | і | | | | | | | |<br>----------------------------------------------------<br> Найвигідніший варіант використання результатів НДДКР<br>рекомендується вибирати за умови максимізації математичного<br>очікування потенційного інтегрального економічного ефекту.<br> max МЕт = max S Ет Р , (3.1)<br> і і<br> де: S - сума;<br> МЕт - математичне очікування інтегрального економічного<br>ефекту, тис. грн.<br> Ет - економічний ефект при і-й умові реалізації, тис. грн.;<br> і<br> Р - ймовірність реалізації і-ої, умови виходячи з<br> і<br>невизначеності та ризику, пов'язаного з досягненням<br>техніко-економічних показників на різних етапах НДДКР, ризику щодо<br>технологічної реалізації результатів наукових досліджень на<br>підприємствах та ризику, обумовленого ринком.<br> За формулою Д.4.1. визначається математичне очікування МЕт за<br>варіантами:<br> 1 1 1<br> МЕт = S Е Р = 920х0,05+944х0,3+960х0,1+760х0,05+816х0,1 +<br> і і<br>+ 880х0,15+896х0,25 = 900,8 тис. грн.<br> 2 2 2<br> МЕт = S Е Р = 1000х0,15+1024х0,1+1056х0,1+720х0,1+760х0,2 +<br> і і<br>920х0,2+960х0,15 = 910 тис. грн.<br> 3 3 3<br> МЕт = S Е Р = 1000х0,2+1040х0,1+1120х0,05+640х0,05 +<br> і і<br>760х0,1+880х0,15+944х0,35 = 930,4 тис. грн.<br> У результаті отримуємо таке ранжування варіантів:<br> I - варіант 3<br> II - варіант 2<br> III - варіант 1<br> Коли ж є нагальна необхідність ураховувати дисперсію значень<br>ефекту, то формула Д.4.1. може бути модифікованою. Якщо за інших<br>рівних умов (наприклад, у разі того ж самого МЕт, збільшення<br>дисперсії зменшує перевагу того чи іншого варіанта, то у разі<br>нормального закону розподілу імовірностей цей варіант може бути<br>відібраним за критерієм:<br> j<br> max (МЕ - Д * a ); (3.2.)<br> t s<br> j<br> де: Д - дисперсія випадкової величини ефекту Е ;<br> т<br> a - норматив для врахування дисперсії ефекту (установлюється<br> s<br>галузевими інструкціями диференційовано для різних типів заходів<br>науково-технічного розвитку s).<br> Відповідні розрахунки та ранжування наведено у прикладі 2.<br> Приклад 2. Якщо для значень МЕт, визначених в попередньому<br>прикладі, величина дисперсії становить відповідно D1 = 56,8, D2 =<br>114,4, D3 = 119,2, то при галузевому нормативі для врахування<br>дисперсії економічного ефекту для нових технологій as =0.75<br>отримаємо такі оцінки:<br> 1 1<br> Варіант 1. МЕ - 0,75 D = 900,8 - 0,75х56,8 = 844 тис. грн.<br> т т<br> 2<br> Варіант 2. МЕ - Q,75 D1 = 910,8 - 0,75х114,4 = тис. грн.<br> т<br> 3<br> Варіант 3. МЕ - 0,75 D3 = 930,4 - 0,75х119,2 = 841 тис. грн.<br> т<br> У цьому випадку ранжування буде таким:<br> I - варіант 1<br> II - варіант 3<br> III - варіант 2<br> У випадку, коли відомий лише інтервал, у межах якого може<br>змінюватися ефект, рекомендується використати для розрахунку<br>очікуваного (потенціального) економічного ефекту формулу:<br> Е = l Е + (1 - l) Е , (3.3.)<br> точ Тmax Тmin<br> де: Е , Е - найбільше і найменше значення економічного<br> Тmax Тmin<br>ефекту за умовами його реалізації;<br> l - спеціальний норматив для врахування невизначеності<br>ефекту, що встановлюється галузевими інструкціями в залежності від<br>типу заходу та стадії його реалізації (0<=l<=0,5). При відсутності<br>його значення в галузевих інструкціях рекомендується приймати<br>l=0,3.<br> Приклади розрахунків щодо врахування невизначеності та ризику<br>за формулою Д.4.3. наведено у прикладі 3.<br> Приклад 3. Виходячи з даних таблиці чистого грошового та<br>кумулятивного потоків (приклад 1) при l = 0,3, отримаємо:<br> Е = 0,3х960 + 0,7х760 = 820,0 тис. грн.<br> точ<br> 2<br> Е = 0,3х1056 + 0,7х720 = 820,8 тис. грн.<br> точ<br> Е = 0,3х1120 + 0,7х640 = 784 тис. грн.<br> точ<br> Таким чином, ранжування в останньому випадку буде таким:<br> I - варіант 2<br> II - варіант 1<br> III - варіант З<br> Аналіз розглянутих вище прикладів врахування невизначеності<br>та ризику в розрахунках потенційного економічного ефекту<br>науково-технічної розробки свідчить, що ранжування варіантів у<br>значній мірі залежить від вихідної бази, критеріїв оптимальності<br>та повноти інформації про ймовірність отримання тих чи інших<br>значень економічного ефекту.<br> <br> Начальник управління економічної<br> політики Міністерства економіки<br> та з питань європейської інтеграції Г. Тринєєв<br> Коментарі<br> Чистий дисконтований дохід або чиста сучасна вартість - це<br>сучасна вартість майбутніх чистих грошових потоків, дисконтована<br>на рівень граничної вартості капітальних вкладень. Нульове її<br>значення вказує на те, що надходжень від інноваційного проекту<br>достатньо для того, щоб відновити вкладений в інновації капітал<br>(кошти) і забезпечити мінімально необхідний рівень дохідності від<br>цього вкладення.<br> Чистий дисконтований дохід визначається як різниця між усіма<br>річними дисконтованими припливами і відтоками реальних грошей, що<br>накопичуються протягом життя проекту, або між дисконтованими на<br>створення і впровадження інновацій витратами та доходами від їх<br>використання.<br> Якщо чиста сучасна вартість інноваційного проекту позитивна,<br>проект заслуговує визначення щодо його реалізації.<br> Нижче наведено складові операційних потоків реальних грошей,<br>необхідних для розрахунків ефективності впровадження НДДКР.<br> Операційні потоки реальних грошей<br> (дисконтований потік реальних грошей)<br> Операційний відтік реальних грошей<br> 1. Приріст основного капіталу (інвестиції)<br> 2. Приріст чистого оборотного капіталу<br> 3. Експлуатаційні витрати<br> 4. Витрати маркетингу<br> 5. Збитки виробництва і збуту<br> 6. Корпоративні податки<br> Операційний приплив реальних грошей<br> 1. Надходження від продажу основного капіталу<br> 2. Надходження ліквідаційної вартості (кінець життя проекту)<br> 3. Надходження від зменшення чистого оборотного капіталу<br> 4. Надходження від продажу продукції продукції<br> 5. Інші доходи від використання інновацій<br> Внутрішня норма дохідності - це норма дисконту, що для неї<br>дисконтована вартість чистих надходжень від проекту дорівнює.<br>дисконтованій вартості інвестицій, а різниця між ними дорівнює 0.<br> При розрахунках його випробовується кілька норм дисконту до<br>тих пір, поки не буде знайдено той його рівень, за яким чистий<br>дисконтований дохід дорівнюватиме 0.<br> Пошук її норми здійснюється ітеративним методом. Якщо чиста<br>поточна вартість грошових потоків позитивна, слід використовувати<br>з цією метою більш високу ставку дисконтування, щоб зрівняти<br>поточну вартість доходів і вкладень у проект.<br> Економічні аспекти впровадження НДДКР<br> (до розділу 3)<br> Інноваційні інвестиції вкладення економічних ресурсів у<br>науково-технічні розробки та їх впровадження з метою створення й<br>одержання чистих вигід у і національній економіці і на окремому<br>господарському об'єкті господарювання.<br> Вигоди від використання науково-технічних розробок у<br>національній економіці виявляються у вигляді прибутків, доходів,<br>соціально-економічних та інших переваг порівняно до попередніх<br>технологічних методів виробництва продукції чи послуг.<br> Потік реальних грошей, за допомогою якого здійснюється оцінка<br>вигід від впровадження науково-технічних розробок, це або<br>надходження готівки (припливи реальних грошей), або платежі<br>(відтік реальних грошей, як наслідок ефективного чи неефективного<br>використання технологічних нововведень.)<br> Якщо протягом певного періоду доходи перевищують витрати,<br>можна говорити про наявність чистих доходів (net benefits) або про<br>позитивні грошові потоки (positive cash flows). Якщо витрати<br>перевищують доходи - мають місце чисті витрати (net expenditure)<br>або відтоки грошових коштів (cash outlay).<br> Уся серія грошових потоків, пов'язаних з інноваційним<br>проектом, є потоком грошових коштів (flow stream), (приклад<br>розрахунку див. у додатку 2).<br> Дисконтування. Суть поняття "дисконтування" пов'язано з тим,<br>що гроші мають нестабільну ціну. Сума їх на сьогодні або в момент<br>їх вкладення у проект має більшу цінність ніж у майбутньому, або<br>навпаки. Різниця між теперішньою і майбутньою цінністю грошей може<br>бути виражена, як процентна ставка, що характеризує відносні зміни<br>в оцінці грошей за певний період. На коригування початкових<br>вкладень на цю ставку або доходів, одержаних від них, впливає<br>процес дисконтування грошових потоків.<br> Норма дисконту (або мінімальний коефіцієнт окупності) має<br>бути рівною фактичній ставці відсотку за довгостроковими позичками<br>на ринку капіталу або ставці відсотку (вартості капіталу), що<br>сплачується одержувачем позички.<br> Норма дисконту повинна бути мінімальною нормою прибутку,<br>нижче якої підприємцю невигідно вкладати кошти в інвестиції.<br> Для виявлення вихідних даних, особливо потенціальне можливої<br>дохідності (прибутковості) проекту, необхідна тісна взаємодія<br>підприємств-замовників з розробниками технологій. Лише за цієї<br>умови бажані показники проекту визначаються в процесі переговорів<br>між (зацікавленими в ньому сторонами. Під час переговорів деякі<br>параметри проекту можуть змінюватись, що зумовлює і зміни значень<br>узагальнюючих показників.<br> Соціальні аспекти розрахунків ефективності (до розділу 3)<br> Актуальними елементами розрахунків є зміни в кількості<br>робочих місць.<br> Для сучасного стану виробництва збільшення робочих місць є<br>позитивним фактором його розвитку, але його врахування при оцінці<br>ефективності інновацій має випливати з порівняння витрат на кожне<br>робоче місце і відшкодування їх за рахунок підвищення<br>продуктивності праці.<br> Оцінка змін здоров'я працівників виробництва, де<br>використовуються наслідки запрограмованих науково-технічних<br>розробок, забезпечує запобігання втрат чистого доходу, а також<br>змін у сумі виплат на соціальне страхування та змін витрат на<br>охорону здоров'я. Якщо зміни в здоров'ї працюючих стосуються<br>екології регіону, то аналогічні показники визначаються для його<br>населення, якщо в ньому відбулись екологічні зміни навколишнього<br>середовища, зумовлені застосуванням технічних нововведень.<br> Економія вільного часу визначається в людино-годинах за<br>проектами, що передбачають:<br> підвищення надійності енергопостачання населених пунктів;<br> скорочення витрат праці в домашньому господарстві на основі<br>збільшення випуску товарів народного споживання, особливо<br>побутових;<br> сприяння виробництву нових видів і марок транспортних<br>засобів;<br> сприяння спорудженню нових автомобільних та залізничних<br>шляхів;<br> зміни транспортних засобів доставлення певних видів<br>продукції, а також працівників до місця роботи;<br> удосконалення розміщення торговельної мережі;<br> поліпшення торговельного обслуговування населення;<br> розвиток телефонного та телеграфного зв'язку, електронної<br>пошти та інших видів зв'язку;<br> удосконалення інформаційного обслуговування населення.<br> Грошова оцінка розвитку перерахованих вище видів соціальних<br>послуг може здійснюватися за допомогою нормативів вартості однієї<br>людино-години та економії в розмірі 50% середньогодинної<br>заробітної плати за контингентом працездатного населення,<br>зумовленої реалізацією проекту.<br> Ефективність цих послуг може бути одночасною з ефективністю<br>науково-технічних розробок, спрямованих на інші цілі.<br> Список літератури<br> 1. Закон України Про наукову і науково-технічну діяльність<br>( <A HREF="2818">1977-12</A> ) / Голос України. - N 245 - С. 6-9.<br> 2. Закон України Про затвердження Кодексу законів про працю<br>Української РСР ( <A HREF="957">322а-08</A> )/<br> 3. Закон України Про інвестиційну діяльність ( <A HREF="2927">1560-12 ) /</A><br>Закони України. 1996, С. 173-181.<br> 4. Закон України Про податок на додану вартість - 168/97-ВР<br>( <A HREF="32511">168/97-вр</A> ) - / Відомості Верховної Ради України, 1997, N 21 -<br>С.756.<br> 5. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від<br>22 травня 1997 р. - N 283/97 ( <A HREF="108682">283/97-вр</A> ) - / Збірник<br>законодавчих та нормативних актів України в сфері науки і<br>науково-технічної діяльності - МОН, УкрІНТЕІ, - 1997.<br> 6. Управление проектами/ Под общей редакцией В.Д.Шапиро.-<br>Санкт-Петербург, 1996. - 216 с.<br> 7. Инновационный менеджмент: Справ. пособие. - Спб: Наука,<br>1997. - 560 с.<br> 8. В.Г.Дерзский, Б.И.Гинзбург, Ю.Ф.Шкворец й др. Методические<br>рекомендации по прогнозированию технико-экономических показателей<br>новой техники / - Институт кономики АН УССР, 1982. - 40 с.<br> 9. Добров Г.М., Молдованов М.И. Повышение эффективности<br>внедрения научно-технических программ. - К.: Техніка, 1987. - 200<br>с.<br> 10. Основные методические положения по определению<br>экономической эффективности научно-исследовательских работ. - М.:<br>Экономика, 1964. - 32 с.<br> 11. Ускорение научно-технического прогресса (Методические<br>рекомендации). - М.: Информэлектро, 1989. - 118 с.<br> 12. Фатхугдинов Р.А. Инновационный менеджмент: Учебник для<br>вузов. - М.: ЗАО Бизнес-школа Интел-Синтез, 1998. - 600 с.<br> 13. Пересада А.Д. Основи инвестиционной деятельности К.:<br>Либра, 1996. Управление проектами, под общей редакцией В.Д.Шапиро,<br>Санкт-Петербург, 1996, С.190-195.<br> 14. Методические рекомендации по оценке эффективности<br>инвестиционных проектов и их отбора для финансирования М:,<br>Информэлектро, 1994.<br> 15. Прогнозирование научно-технического прогресса в отраслях<br>промышленности: Методические рекомендации. Ч.Ш.-М: ВНИИПИ, 1991. -<br>165 с.<br> 16. Чирков В.Г. Обгрунтування фінансування інноваційних<br>проектів / Фінанси України, 1996, N 6 - с.70-74,<br> 17. Завлин П.Н., Васильєв А.В. Оценка эффективности<br>инноваций. СПБ/Бизнес-пресса, 1998. - 215 с.<br> <br></PRE>