МIНIСТЕРСТВО РЕГIОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
ТА БУДIВНИЦТВА УКРАЇНИ
Н А К А З
30.05.2008 N 230
Про оприлюднення Рекомендацій
зі страхування ризиків у будівництві
На виконання рішення Науково-технічної ради Мінрегіонбуду від
04.02.2008. N 2 ( vr002661-08 ) "Про схвалення проекту
Рекомендацій зі страхування ризиків у будівництві" Н А К А З У Ю:
1. ДП "Укрархбудінформ" (В.М.Чеснок) забезпечити публікацію
Рекомендацій зі страхування ризиків у будівництві (далі -
Рекомендації), що додаються, в офіційному друкованому засобі
масової інформації Мінрегіонбуду "Iнформаційний бюлетень
Міністерства регіонального розвитку та будівництва України".
2. Управлінню економіки та розвитку будівельної діяльності
(Т.О.Шарапова) забезпечити доведення інформації про схвалення
зазначених Рекомендацій до відома міністерств, інших центральних
органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки
Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних
адміністрацій, заінтересованих підприємств та організацій до
03.06.2008 та надання роз'яснень щодо їх застосування.
3. Адміністративному департаменту (I.Л.Парасюк) до 05.06.2008
забезпечити розміщення Рекомендацій на офіційному інформаційному
веб-сайті Мінрегіонбуду.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Міністра А.В.Беркуту.
Міністр В.Куйбіда
Додаток
до наказу Мінрегіонбуду
30.05.2008 N 230
СХВАЛЕНО
Рішення науково-технічної
ради Міністерства
регіонального розвитку
та будівництва України
04.02.2008 N 2
( vr002661-08 )
РЕКОМЕНДАЦIЇ
зі страхування ризиків у будівництві
Загальна частина
1. У цьому документі розглядаються питання добровільного
страхування об'єкта будівництва (комплексу робіт) та
відповідальності перед третіми особами, пов'язаної із виконанням
будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт у процесі
будівництва. Документ розроблено з урахуванням вимог Цивільного
кодексу України ( 435-15 ), Закону України "Про страхування"
( 85/96-ВР ), постанови Кабінету Міністрів України "Про
затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів
підряду в капітальному будівництві" ( 668-2005-п ), інших
нормативних актів України.
Положення документа рекомендуються для використання під час
укладання та виконання договорів страхування, в процесі підготовки
страховиками Правил страхування ризиків у будівництві (далі -
Правила страхування), які реєструються спеціально уповноваженим
центральним органом виконавчої влади у справах нагляду за
страховою діяльністю (далі - Уповноважений орган) при видачі
страховику відповідної ліцензії.
2. Терміни, що вживаються у документі, мають такі визначення:
будівельно-монтажні роботи - роботи, які виконуються на
будівельному майданчику в процесі нового будівництва,
реконструкції існуючих будівель та споруд, їх капітального ремонту
та реставрації, технічного переоснащення виробничих потужностей;
будівля - будівельна система, яка складається з несучих та
огороджувальних або сполучених конструкцій, які утворюють наземні
або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування
людей, розміщення обладнання, тварин, рослин, а також предметів
праці;
комплекс робіт - сукупність будівельно-монтажних робіт, які
подібні за технологічною спеціалізацією та організацією виконання
(вид робіт), або які виконуються при створенні конструктивно
відокремлених частин об'єкта будівництва (етап робіт або
будівельна конструкція), спорудженні будівель і споруд, що входять
до складу об'єкта будівництва, а також сукупність
пусконалагоджувальних робіт;
об'єкт будівництва - окрема будівля чи споруда (з належними
до неї устаткуванням, меблями, інструментами, галереями,
естакадами, підсобними та допоміжними подвірними будівлями,
внутрішніми інженерними мережами), будівництво якої здійснюється
за окремим проектом та кошторисом, або сукупність будівель чи (та)
споруд, будівництво яких здійснюється на одному будівельному
майданчику за єдиною проектно-кошторисною документацією зі
зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва або зі
зведенням витрат;
припинення будівництва - припинення виконання
будівельно-монтажних та (чи) пусконалагоджувальних робіт на
будівельному майданчику внаслідок відсутності фінансування,
перегляду проекту, рішення замовника чи відповідних державних
органів про недоцільність або заборону будівництва, консервацію чи
ліквідацію незакінчених будівництвом об'єктів;
пусконалагоджувальні роботи - роботи, які виконуються на
об'єктах будівництва, в період підготовки та проведення
індивідуального і комплексного випробувань устаткування, включаючи
змонтоване в процесі цих робіт технологічне устаткування;
споруда - об'ємна, площинна або лінійна наземна, надземна або
підземна будівельна система, призначена для виконання виробничих
процесів різних видів, розміщення обладнання, матеріалів та
виробів, тимчасового перебування і пересування людей, транспортних
засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів
тощо;
страховик - юридична особа, яка спеціально створена для
здійснення страхової діяльності та одержала в установленому
порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності;
страхувальник - фізична або юридична особа, що уклала із
страховиком договір страхування або є страхувальником відповідно
до законодавства України;
територія страхового покриття - визначена в договорі
страхування територія, в межах якої страхуються будівельні ризики,
визначаються страхові випадки та здійснюється їх страхове
відшкодування;
третя особа - фізична або юридична особа, інша ніж страховик
або страхувальник, перед якою існують зобов'язання з відшкодування
шкоди, заподіяної внаслідок будівництва, і на користь якої
здійснюється страхове відшкодування. Не відносяться до третіх осіб
фізичні особи, які виконують роботу на основі трудового договору
(контракту) з страхувальником (вигодонабувачем), працюють за
цивільно-правовим договором на території страхового покриття і
діють під контролем страхувальника (вигодонабувача).
Предмет договору страхування
3. У цьому документі як предмет договору страхування
розглядаються майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані
з ризиками, що виникають під час виконання будівельно-монтажних та
пусконалагоджувальних робіт і охоплюють ризики об'єкта будівництва
(комплексу робіт) та ризики відповідальності перед третіми
особами.
За погодженням сторін договору страхування можуть
страхуватись і інші ризики, пов'язані з будівництвом.
4. Страхування об'єкта будівництва або комплексу робіт
(далі - страхування об'єкта будівництва) передбачає страхування
від ризиків випадкового знищення або випадкового пошкодження і
може включати страхування:
усіх або комплексу будівельно-монтажних та
пусконалагоджувальних робіт (далі - робіт), у тому числі виконаних
на момент укладання договору страхування, а також необхідних для
виконання цих робіт будівельних матеріалів, виробів і конструкцій,
технологічного устаткування, які знаходяться на території
страхового покриття (далі - робіт, матеріалів, технологічного
устаткування);
будівель і споруд, які є об'єктами реконструкції,
капітального ремонту, реставрації, на яких здійснюється технічне
переоснащення;
устаткування будівельного майданчика (тимчасові будівлі та
споруди, складські, адміністративні, побутові приміщення,
будівельні риштування, інженерні комунікації тощо) згідно з
переліком, визначеним договором страхування;
будівельних машин та механізмів (власних чи орендованих), що
використовуються для виконання робіт на будівельному майданчику;
витрат з розчищення території страхового покриття від
залишків робіт та іншого майна, що постраждали внаслідок
страхового випадку, і приведення цієї території в стан, придатний
для продовження виконання застрахованих робіт.
У договорі страхування об'єкта будівництва додатково може
передбачатися страхування і повернення страхувальнику у разі
настання страхового випадку витрат, пов'язаних із оплатою:
понаднормових, нічних робіт, робіт у вихідні і святкові дні,
термінової доставки матеріалів до місця виконання робіт;
авіаційної доставки матеріалів;
дезактивації території страхового покриття.
5. Страхування відповідальності перед третіми особами
передбачає страхування від шкоди, заподіяної майну третіх осіб, їх
особистості (життю та здоров'ю), відшкодування якої передбачено
законом або зобов'язаннями перед цими особами.
Страхування відповідальності перед третіми особами включає
також страхування від втрат, зумовлених судовими та іншими
витратами під час реалізації умов страхування.
6. Вибір предмета договору добровільного страхування здійснює
власник майна, яке страхується, або особа, яка несе
відповідальність за наслідки ризиків, що виникають під час
будівництва, якщо ця особа інша, ніж власник майна.
Особі, яка приймає рішення щодо предмета страхування, до
прийняття цього рішення доцільно визначити ризики, які загрожують
об'єкту будівництва, третім особам і можуть бути застраховані.
Також рекомендується проаналізувати реальність та причини настання
окремих ризиків, розмір збитків, які вони можуть завдати, заходи,
що могли б сприяти їх зменшенню, можливі витрати на страхування
найбільш імовірних ризиків та їх співвідношення з можливими
збитками в разі настання ризиків, джерела коштів на фінансування
витрат на страхування і на покриття збитків від настання ризиків.
Подібний аналіз підвищить обґрунтованість рішень щодо доцільності
страхування, його предмета, напрямів та ризиків, що підлягають
страхуванню.
Страховий ризик і страховий випадок
7. Страховим ризиком є певна подія, на випадок якої
проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та
випадковості настання.
Страховим випадком визначається подія, передбачена договором
страхування або законодавством, яка відбулася, і з настанням якої
виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми
(страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій
третій особі.
8. До подій, які можуть завдати шкоди об'єктам будівництва,
потребують їх страхування (усі або окремі) і у разі настання
стають страховими випадками, можуть відноситись:
пожежа, дії води або наслідки інших заходів при
пожежегасінні, попадання блискавки, вибух, падіння літальних
апаратів, їх частин або вантажу;
стихійні лиха і/або інші стихійні явища (смерч, ураган, буря,
тайфун; сходження снігових лавин, сель; повінь, паводок, злива;
обвал, зсув, осідання ґрунту, підтоплення ґрунтовими водами, інший
рух ґрунтових мас; землетрус);
протиправні дії третіх осіб, у тому числі крадіжки зі зломом,
розбій тощо;
аварійні випадки на території страхового покриття (підвищений
або понижений тиск; розриви, внаслідок дії відцентрованої сили,
електричних дуг, короткого замикання, надмірної напруги;
пошкодження, зумовлені частинами об'єкта, що впали, перевезенням
вантажів; падіння кранів або інших рухомих механізмів; зіткнення
будівельних машин тощо);
порушення норм і правил виконання робіт внаслідок
необережності, випадкових помилок, недостатньої кваліфікації
персоналу, відповідального за організацію та виконання робіт;
будь-які інші несподівані чи непередбачувані події, визначені
Правилами та договором страхування, за винятком оговорених у
п. 10.
9. Страховою подією, на випадок появи якої проводиться
страхування відповідальності перед третіми особами, є випадкове
знищення або пошкодження майна, належного третім особам, шкода,
заподіяна їх життю та здоров'ю.
10. Перелік виключень із страхових випадків визначається
Правилами страхування. Ним може передбачатись:
війна, воєнні дії, громадянська війна, бунт, повстання,
революція, протиправне захоплення влади, страйк, локаут,
терористичні та інші подібні дії;
вплив ядерної енергії у будь-якій формі;
здійснення будівництва без належно затвердженого проекту та
дозволів;
виконання експериментальних та дослідницьких робіт;
загибель, знищення, втрата, пошкодження планів, рисунків,
фотографій, зразків, макетів, цінних паперів, грошей,
бухгалтерських та інших документів;
інші події, не віднесені до подій, що підлягають страхуванню.
11. Страхування окремих ризиків може здійснюватися з
застереженнями із врахуванням міжнародної практики їх
застосування. Застереження конкретизують умови страхування окремих
ризиків. Вони повинні поіменно вказуватись у договорі страхування
з переліком усіх суттєвих і додаткових умов застосування кожного з
них.
Страхова сума
12. Страхова сума є узгодженою сторонами договору страхування
грошовою сумою, в межах якої страховик, відповідно до умов
страхування, зобов'язаний провести страхове відшкодування у разі
настання страхового випадку.
Страхова сума може бути встановлена по окремому страховому
ризику, сукупності страхових ризиків, договору страхування в
цілому. Страхова сума, пов'язана із страхуванням відповідальності
перед третіми особами, встановлюється окремо по кожному виду
страхування.
13. Визначення страхової суми при страхуванні об'єкта
будівництва за домовленістю сторін може здійснюватися з
врахуванням кошторисної вартості робіт, матеріалів і
технологічного устаткування, їх договірної ціни або фактичної
вартості під час будівництва об'єктів-аналогів. Вартість витрат,
пов'язаних із розчищенням території від залишків
будівельно-монтажних робіт, рекомендується розраховувати від
страхової суми по будівельно-монтажних роботах, але не більше двох
відсотків. Страхова сума при страхуванні майна, яке існує на
момент укладання договору страхування, може визначатися, виходячи
із його оціночної вартості.
За умовами договору страхування об'єкт будівництва може
страхуватися на певну частку (відсоток) від його вартості. У цьому
випадку діє неповне страхування.
14. Страхова сума при страхуванні відповідальності перед
третіми особами розраховується з врахуванням особливостей об'єкта
будівництва, будівельного майданчика, місця його розташування,
конкретної відповідальності, що підлягає страхуванню, ступеня
ризику порушення цієї відповідальності, можливої шкоди у разі
настання страхового випадку тощо. По кожному виду страхування може
встановлюватися ліміт страхового відшкодування, в тому числі по
одному страховому випадку, сукупності однакових страхових
випадків, всьому періоду страхування, окремих категоріях збитків
чи витрат тощо.
15. Страхова сума, за рішенням сторін, може переглядатися, в
тому числі у разі зміни вартості будівництва. Перегляд страхової
суми оформляється додатковою угодою.
Страховий платіж та порядок його сплати
16. Страховий платіж є платою за страхування, яку
страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором
страхування. Страховий платіж розраховується на основі страхового
тарифу з одиниці страхової суми або визначається сторонами
договору страхування в абсолютній величині.
17. Страховий тариф встановлюється в договорі страхування по
окремих об'єктах та видах страхування із врахуванням конкретних
умов страхування, ступеня ризику, домовленостей сторін. Страховий
тариф за домовленістю сторін може переглядатися внаслідок зміни
умов будівництва, інфляції, інших визначених умовами договору
страхування обставин.
18. Сплата страхового платежу здійснюється страхувальником
одноразово або частинами та в строки, визначені договором
страхування, за рахунок загальних коштів на будівництво
(договірної ціни) або коштів, передбачених на ці цілі окремим
рядком у кошторисній документації. Днем сплати страхового платежу
визначається день надходження коштів страховику. У разі
несвоєчасної сплати страхового платежу страхувальник сплачує
неустойку, яку рекомендується визначати у розмірі 0,1 відсотка від
суми несплачених коштів за кожний день затримки. Неодноразове
порушення строків сплати страхового платежу може за умовами
договору страхування вважатися підставою його розірвання за
ініціативою страховика.
19. У разі укладання договору страхування на строк менше
шести місяців сплату страхового платежу рекомендується здійснювати
одноразово. Якщо договір страхування укладається на строк до
одного року, страхові платежі доцільно сплачувати щоквартально у
розмірах, що враховують календарний розподіл коштів на будівництво
по кварталах, або щомісячно (у разі рівномірного використання
коштів на будівництво) у такому відсотку від річної суми платежів:
за перший місяць - 20% за сім місяців - 75%
за два місяці - 30% за вісім місяців - 80%
за три місяці - 40% за дев'ять місяців - 85%
за чотири місяці - 50% за десять місяців - 90%
за п'ять місяців - 60% за одинадцять місяців - 95%
за шість місяців - 70%
У разі укладання договору страхування на строк більше одного
року при визначенні розміру страхових платежів, які повинні
сплачуватися в окремі періоди, доцільно враховувати календарний
розподіл коштів на будівництво.
Страхове відшкодування та франшиза
20. Страхове відшкодування є сумою коштів, які виплачуються
страховиком страхувальнику (третій особі) у межах страхової суми у
разі настання страхового випадку.
21. Сума страхового відшкодування не повинна перевищувати
розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. У разі якщо
страхова сума визначена у певні частці від вартості застрахованих
робіт чи іншого майна, страхове відшкодування має виплачуватися у
такій же частці від визначених по страховій події збитків.
22. У договорі страхування може визначатися франшиза, яка є
часткою збитків, що не відшкодовуються страховиком. Франшиза може
бути умовною або безумовною. При умовній франшизі страховик не
несе відповідальності за збиток, що не перевищує величину
франшизи, але відшкодовує його повністю при перевищенні величини
франшизи. При безумовній франшизі страховик відшкодовує збиток за
вирахуванням франшизи.
Франшиза може встановлюватися в цілому за договором
страхування, за окремими видами страхування і (або) страховими
ризиками в процентах від страхової суми або в абсолютному розмірі.
Якщо протягом дії договору страхування мали місце декілька
страхових випадків, розрахунок страхового відшкодування
здійснюється по кожному із цих випадків із врахуванням франшизи.
Якщо в наслідок одного страхового випадку пошкоджується
кілька застрахованих об'єктів або груп об'єктів, для яких у
договорі страхування передбачено окремі франшизи, то вони
враховуються при розрахунку відшкодування по кожному об'єкту або
групі об'єктів.
23. У разі якщо об'єкт будівництва застраховано у кількох
страховиків і загальна страхова сума перевищує дійсну вартість
майна, то страхове відшкодування не може перевищувати дійсної
вартості майна. При цьому кожний страховик здійснює виплату
пропорційно розміру страхової суми за укладеним договором
страхування.
Визначення особи страхувальника та страховика
24. У разі виконання робіт підрядним способом за умовами
договору будівельного підряду страхувальником будівельних ризиків
може бути підрядник або замовник (забудовник), а в окремих
випадках - обидві сторони. Першочергове значення для визначення
страхувальника має факт, хто є власником майна, що підлягає
страхуванню, та хто несе відповідальність за збитки можливих
ризиків цьому майну. Крім цього, можуть враховуватися й інші
обставини. Доцільно брати до уваги перелік ризиків, які підлягають
страхуванню, розподіл функцій між підрядником та замовником,
особливості будівництва та організації будівельного виробництва,
порядок компенсації витрат на страхування, здатність забезпечити
кращі умови страхування та їх виконання тощо.
Якщо страхування ризиків здійснює підрядник, який залучає до
виконання робіт субпідрядників, він може забезпечувати страхування
одноособово або із залученням співвиконавців, залишаючись
відповідальним за виконання своїх договірних зобов'язань щодо
страхування перед замовником.
25. Сторона договору підряду, на яку покладається обов'язок
щодо страхування, має надати другій стороні в порядку,
встановленому договором, докази виконання цього зобов'язання,
зокрема відомості про страховика, розмір страхової суми та
застраховані ризики. Умовами договору підряду може передбачатись
також необхідність узгодження кандидатури страховика, з яким
страхувальник укладає договір страхування.
26. Для забезпечення обґрунтованого вибору страховика
страхувальник повинен володіти відповідною інформацією щодо ринку
страхування визначених ризиків, зокрема, інформацією щодо:
фінансової стійкості (надійності) страховиків;
ділової репутації страховиків, у тому числі серед
будівельників;
досвіду страхування та перестрахування аналогічних об'єктів
страховиками;
наявності у страховиків кваліфікованих кадрів у сфері
страхування ризиків у будівництві;
фактів судового розгляду справ між страховиками та іншими
страхувальниками;
вартості страхових послуг;
наявності у страховиків відповідної ліцензії та Правил
страхування;
іншої інформації, яка дозволяє оцінити ринок страхових
послуг, діяльність окремих страхових організацій та вибрати
страховика.
Збір, аналіз та оцінка страхувальником інформації щодо
ситуації на ринку страхових послуг у сфері страхування ризиків у
будівництві та окремих страхових організацій повинні передбачатися
страхувальником при здійсненні управління будівельними ризиками.
До виконання цієї роботи можуть залучатись сторонні консультанти
(агенти), які є фахівцями в сфері страхування ризиків у
будівництві, володіють інформацією, необхідною для вибору
кваліфікованого страховика, знають вимоги клієнта.
Договір страхування
27. Права, обов'язки та відповідальність сторін, які
здійснюють страхування об'єкта будівництва та відповідальності
перед третіми особами, визначаються договором страхування.
28. За договором страхування одна сторона (страховик) у разі
настання визначеної договором події (страхового випадку)
зобов'язана виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій
особі, визначеній у договорі страхування (вигодонабувачу), грошову
суму (страхове відшкодування), а страхувальник зобов'язується
сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
29. Договір страхування ризику відповідальності за заподіяну
шкоду вважається укладеним на користь осіб, яким може бути
заподіяна шкода (третіх осіб), навіть якщо його укладено на
користь страхувальника або іншої особи, відповідальної за
заподіяну шкоду, або в договорі не вказано, на чию користь він
укладений. У договорі на користь третьої особи визначається
порядок відшкодування цій особі шкоди у разі настання страхового
випадку.
30. Страхувальник може укласти договір страхування об'єкта
будівництва з одним або кількома страховиками з визначенням прав
та обов'язків кожного із них. За погодженням між співстраховиками
і страхувальником один із співстраховиків може представляти всіх
інших співстраховиків у відносинах із страхувальником, залишаючись
відповідальним перед ним у розмірі своєї частки.
31. Страховик, який уклав договір страхування на визначених в
ньому умовах, може укласти з іншим страховиком договір
перестрахування ризику виконання частини своїх зобов'язань перед
страхувальником. При цьому відповідальність страховика за
виконання умов договору страхування перед страхувальником
залишається незмінною.
32. Договір страхування повинен враховувати вимоги
законодавства та положення Правил страхування. Обов'язково він
повинен містити істотні умови, тобто такі, які визнані істотними
для договорів страхування за законом, зокрема, передбачені ст. 982
Цивільного кодексу ( 435-15 ) та ст. 16 Закону "Про страхування"
( 85/96-ВР ), та умови щодо яких на вимогу однієї зі сторін
договору досягнуто згоди.
Порядок укладання договору страхування та оцінка страхового
ризику
33. Договір страхування укладається у письмовій формі. Факт
укладання договору може підтверджуватися страховим свідоцтвом
(полісом), яке оформляється відповідно до законодавства і
вручається страховиком страхувальнику після сплати першої частини
страхового платежу. В письмовій формі вносяться також зміни,
доповнення до договору страхування (шляхом укладання додаткової
угоди), оформлюються інші документи, пов'язані з виконанням
договору (пропозиції, вимоги, акти тощо).
34. Підставою для укладання договору страхування є письмова
заява страхувальника, підготовлена за формою, визначеною
страховиком. При укладанні договору страховик має право запросити
у страхувальника баланс або довідку про фінансовий стан,
підтверджені аудитором, та інші документи, необхідні для оцінки
страховиком страхового ризику. Зокрема, для такої оцінки
об'єктивно необхідною є наявність копії договору будівельного
підряду та проектно-кошторисної документації.
Заява разом з іншими документами після укладання договору
страхування є невід'ємною складовою цього договору.
35. Для забезпечення обґрунтованої оцінки страхового ризику
страховику доцільно власними силами або із залученням
консультантів детально вивчити об'єкти будівництва, що підлягають
страхуванню. Це особливо важливо у разі спорудження технічно
складних об'єктів будівництва, а також об'єктів із довготривалими
строками будівництва. Першочергова увага при цьому приділяється
інформації щодо технічної характеристики об'єктів будівництва,
основних матеріалів, складу та характеристики будівельних машин та
механізмів, особливостей будівельного майданчика, ґрунтів,
вірогідності настання страхового випадку, кваліфікації та
надійності підрядників (субпідрядників), проектувальників,
постачальників будівельних матеріалів та конструкцій,
технологічного устаткування, організацій, що виконали
інженерно-геологічні дослідження, організації будівництва та
будівельного виробництва, розмежування відповідальності між
учасниками будівництва, методів виконання робіт, можливої шкоди
третім особам тощо.
Проведення такого аналізу дозволяє страховику розробити
обґрунтовані Правила страхування, що є передумовою укладання
обґрунтованого договору страхування, а в подальшому здійснення
ефективного контролю за його виконанням, реалізацією заходів щодо
зменшення вірогідності настання страхових ризиків.
Проведення такого аналізу ризиків важливо і для
страхувальника. Воно дозволяє більш обґрунтовано вирішувати
питання визначення страхових ризиків, передбачати заходи щодо
зменшення вірогідності їх настання, забезпечувати системний підхід
до управління ризиками.
Строки дії договору страхування
36. Строки дії договору страхування визначається сторонами в
межах строку дії договору будівельного підряду.
37. У разі тимчасового припинення будівництва об'єкта
(наприклад, на строк довше одного місяця), про що страхувальник
повинен повідомити страховика, строк дії договору страхування, за
домовленістю сторін, може бути подовжений на час припинення
будівництва на підставі письмової заяви страхувальника та
відповідних документів, що підтверджують припинення. В період
припинення будівництва об'єкта страховик звільняється від
зобов'язань по виплаті страхового відшкодування.
38. У разі продовження строку будівництва об'єкта за згодою
страховика строк дії договору страхування може бути збільшений
шляхом внесення відповідних змін до умов договору зі сплатою
додаткових страхових платежів.
У разі дострокового завершення будівництва об'єкта договір
страхування, за домовленістю сторін, діє до моменту виконання
сторонами своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, у тому
числі в частині сплати страхувальником страхових платежів, виплати
страховиком страхового відшкодування тощо. Суму страхових платежів
при достроковому завершенні будівництва рекомендується не
переглядати.
39. Договір страхування набуває юридичної сили з 00 годин
дня, наступного за днем надходження (одержання) страхового платежу
або першої його частини страховику. Сторони договору можуть
передбачити й інший строк набуття чинності договору, зокрема, не
раніше початку виконання робіт. При цьому страхувальник повинен
повідомити страховика про початок їх виконання. У випадку
ненадання цієї інформації договір страхування набирає чинності з
моменту надходження страхових платежів.
Права та обов'язки сторін
40. Права та обов'язки сторін договору страхування
визначаються з урахуванням вимог законодавства, Правил
страхування, розроблених страховиком, та взаємних домовленостей.
41. До прав страхувальника рекомендується відносити право на:
одержання страхової виплати в межах страхової суми із
врахуванням конкретних умов, визначених в договорі страхування;
зміну положень та розірвання договору страхування за умовами,
визначеними Правилами страхування, розробленими страховиком, та
договором страхування;
одержання інформації про страховика у відповідності із
законодавством;
вимоги виконання страховиком інших умов договору страхування.
42. Серед зобов'язань страхувальника доцільно передбачити:
надання страховику при укладанні договору страхування
документів, іншої інформації, необхідної для визначення ступеня
ризику, який підлягає страхуванню;
повідомлення страховика про всі укладені договори страхування
та договори, що планується укласти в подальшому з метою
страхування цього об'єкта;
сплату страхового платежу у розмірі, порядку та строки,
визначені договором страхування, а також неустойки (штрафу, пені)
у разі порушення строків сплати;
виконання запобіжних заходів і застереження з недопущення
випадкового знищення або пошкодження об'єктів страхування,
дотримання будівельних норм і правил;
повідомлення страховика протягом трьох робочих днів про появу
обставин, здатних суттєво вплинути на ступінь ризику (зокрема,
пов'язаних зі змінами проектно-кошторисної документації, методів
будівництва, засобів пожежної безпеки та локалізації аварій,
системи охорони будівельного майданчика, переліку залучених
підрядників (субпідрядників) тощо) і за вимогою страховика
переглянути страхові платежі і внести зміни в умови договору
страхування;
повідомлення страховика протягом трьох робочих днів після
прийняття відповідного рішення про повне або часткове припинення
робіт;
повідомлення страховика про початок процедури прийняття в
експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта за сім робочих днів
до початку роботи робочої (державної) приймальної комісії;
повідомлення страховика про початок виконання робіт чи
початок постачання застрахованих ресурсів на територію страхового
покриття не пізніше трьох робочих днів від їх початку;
негайне повідомлення страховика або його представника та
відповідних компетентних органів (пожежного нагляду, Міністерства
внутрішніх справ, архітектурно-будівельного контролю,
гідрометеорологічну службу тощо) про настання страхової події,
заподіяну шкоду та її причини;
надання страховику протягом десяти календарних днів з моменту
страхової події більш детальної інформації щодо заподіяної шкоди,
її характеру, масштабів, причин, а також документів, що
підтверджують цю інформацію, в тому числі одержані від
компетентних органів;
збереження до прибуття представника страховика пошкодженого
майна в такому вигляді, в якому воно знаходилось після настання
страхової події. Недотримання цього зобов'язання допускається,
якщо це необхідно в інтересах безпеки або зменшення шкоди, у разі
неприбуття представника страховика протягом семи календарних днів
після його повідомлення про страхову подію. Страхувальнику
рекомендується засвідчити наслідки події за допомогою фотографій,
відеозйомки тощо;
забезпечення представнику страховика можливості
безперешкодного огляду наслідків події, з'ясування її причин та
розмірів шкоди та сприяння його участі в будь-яких комісіях, які
створюються для встановлення причин, обставин та розмірів шкоди;
звернення в компетентні органи у разі виникнення шкоди
внаслідок протиправних дій третіх осіб для проведення
розслідування, передача страховику усіх документів і доказів з
цього питання для реалізації права регресної вимоги до осіб,
відповідальних за завдану шкоду;
повідомлення страховика про факти одержання компенсації за
пошкодження, втрату чи знищення майна, в том числі шляхом сплати
страхового відшкодування іншими страховиками, повернення
вкраденого майна тощо;
здійснення інших дій, передбачених законодавством, договором
страхування.
У разі появи події, яка за умовами договору страхування може
бути названа страховим випадком, страхувальник зобов'язаний
застосувати всі розумні та доступні заходи по зменшенню шкоди,
враховуючи при цьому вказівки страховика, якщо вони будуть мати
місце.
43. До прав страховика рекомендується відносити право на:
зміну положень договору страхування та його розірвання за
умовами, визначеними Правилами страхування та договором
страхування;
перевірку стану застрахованого об'єкта, відповідності
інформації щодо ступеню ризику фактичному стану, а також виконання
страхувальником запобіжних заходів і застережень з недопущення
нанесення шкоди застрахованим об'єктам, дотримання вимог проектної
документації, будівельних норм та правил, складання за
результатами перевірки відповідного акту із висновком про
дотримання вимог будівництва та договору страхування і заходами
щодо усунення порушень. Перевірка може здійснюватись страховиком
самостійно або із залученням незалежних консультантів та
відповідних служб без втручання в діяльність страхувальника. Дату
проведення перевірки доцільно узгоджувати із страхувальником
шляхом його повідомлення не менш як за десять днів до дня
наміченої перевірки;
взяття участі у спасінні та збереженні застрахованих
об'єктів;
надання рекомендацій щодо заходів зі зменшення шкоди;
здійснення огляду майна, що постраждало, з'ясовування причин
та обставин страхового випадку, не чекаючи відповідної інформації
страхувальника;
вимогу від страхувальника інформації, в тому числі і
конфіденційної, для встановлення факту страхового випадку та
визначення розміру шкоди;
залучення, у разі необхідності, для встановлення факту та
причин настання страхового випадку, розміру шкоди незалежних
консультантів і компетентних органів;
взяття участі у прийнятті закінченого будівництвом об'єкта в
експлуатацію;
вимогу від страхувальника виконання інших умов договору
страхування.
44. Серед зобов'язань страховика доцільно передбачити:
ознайомлення страхувальника з умовами Правил страхування
ризиків у будівництві до укладання договору страхування;
нерозголошення відомостей про страхувальника та його майнове
становище, крім випадків, передбачених законом;
прибуття на будівельний майданчик, як тільки стане відомо про
настання страхового випадку, для складання документів, необхідних
для здійснення страхового відшкодування;
сплату у разі визнання випадку страховим у визначений
договором страхування строк страхового відшкодування, а у разі
порушення цього строку - сплату також визначеної договором
страхування неустойки (штрафу, пені);
відшкодування витрат, понесених страхувальником при настанні
страхового випадку внаслідок його дій по запобіганню або зменшенню
шкоди;
забезпечення дотримання інших умов, передбачених договором
страхування.
Визначення розміру страхового відшкодування та порядку його
здійснення
45. Для вирішення питання про визнання заявленого випадку
страховим, складання страхового акта і виплати страхового
відшкодування страхувальник (третя особа) надає страховику заяву
про виплату страхового відшкодування та документи, що
підтверджують факт, причини, обставини страхового випадку, розмір
збитків, що підлягають відшкодуванню.
46. Документами, що підтверджують факт, причини, обставини
настання страхового випадку, є висновки (акти) компетентних
органів та відповідних служб (пожежного нагляду, Міністерства
внутрішніх справ, архітектурно-будівельного контролю,
гідрометеорологічної служби, медичних закладів тощо).
47. Для визначення розміру збитків внаслідок страхового
випадку в договорі страхування рекомендується передбачити надання
страховику таких документів:
акта інвентаризації майна, що знаходилось на місці, де
відбувся страховий випадок, в тому числі майна, що уціліло,
загинуло, втрачено або пошкоджено, та інформацію про вартість
цього майна на момент настання страхового випадку, а в частині
пошкодженого майна - також інформацію про ступінь його пошкодження
та вартість залишків;
кошторисів (калькуляцій) на проведення відновлювальних робіт,
актів виконаних робіт, рахунків на оплату матеріалів, робіт, інші
платіжні документи;
матеріалів, що підтверджують здійснення страхувальником
(третьою особою) витрат по зменшенню шкоди і розміру збитків;
матеріалів, що підтверджують розмір витрат страхувальника з
розчищення території від наслідків страхового випадку;
матеріалів, що підтверджують порушення зобов'язань перед
третіми особами, а також розмір збитків, зумовлених цим
порушенням.
48. Страхове відшкодування виплачується в межах встановленого
ліміту та із врахуванням франшизи у розмірі прямих збитків за
винятком випадків, коли договором страхування застраховані і
непрямі збитки.
Якщо страхова сума становить певну частину вартості
застрахованого майна, страхове відшкодування виплачується у такій
же частині від визначених по страховому випадку збитків.
Сума страхового відшкодування може розраховуватися за
формулою:
СВ = (СЗ - СО - СФ + ВР + ВЗШ) х В / 100,
де: СВ - сума страхового відшкодування;
СЗ - сума збитків від настання страхового випадку;
СО - сума збитків, відшкодована іншими особами;
СФ - сума безумовної франшизи;
ВР - витрати з розчищення території після настання страхового
випадку;
ВЗШ - витрати зі зменшення шкоди від настання страхового
випадку;
В - відсоток, який характеризує співвідношення страхової суми
до вартості застрахованого майна на момент укладання договору
страхування або після виплати попереднього страхового
відшкодування.
49. Розмір збитків, які підлягають відшкодуванню у разі
пошкодження об'єкта будівництва чи іншого майна, рекомендується
визначати у розмірі витрат на його відновлення до стану, який був
на момент страхового випадку, у разі знищення об'єкта будівництва
чи іншого майна - у розмірі його вартості на момент страхового
випадку без вартості залишків майна, придатного для використання,
у разі втрати (крадіжки) майна - у розмірі його вартості без
вартості зносу на момент страхового випадку.
50. Якщо інше не передбачено договором страхування, то при
заподіянні шкоди життю або здоров'ю третіх осіб до суми страхового
відшкодування входять і підлягають відшкодуванню:
- витрати на відшкодування втраченого заробітку (доходу)
потерпілою третьою особою внаслідок розладу здоров'я. У такому
випадку визначення заробітку (доходу), втраченого внаслідок
розладу здоров'я, здійснюється згідно з чинним законодавством
України;
- витрати, необхідні для відновлення здоров'я потерпілої
третьої особи, у тому числі на лікування, придбання ліків,
діагностику, протезування, реабілітацію потерпілого у відповідному
закладі охорони здоров'я, сторонній догляд, придбання спеціальних
транспортних засобів тощо, якщо потерпіла третя особа потребує
такої допомоги і не має права на її безкоштовне отримання.
Визначення розміру додаткових витрат проводиться страховиком на
підставі документів компетентних органів (медичних закладів,
органів соціального забезпечення, МСЕК) щодо фактів та наслідків
заподіяння шкоди, а також з урахуванням документів, що офіційно
підтверджують такі витрати;
- частина заробітку (доходу), яку в разі смерті потерпілого
втратили непрацездатні особи, що були на його утриманні, або які
мали право на одержання від нього такого утримання. У такому
випадку визначення розміру заробітку (доходу), втраченого
внаслідок розладу здоров'я, здійснюється згідно з чинним
законодавством України;
- витрати на поховання у разі смерті потерпілої третьої
особи, які визначаються у розмірі необхідних та доцільних витрат
на підставі документів, що підтверджують такі витрати, та
відшкодовуються особі, яка їх зазнала;
- інші подібні витрати.
Якщо відшкодуванню підлягає шкода, заподіяна третім особам
внаслідок порушення строків будівництва, в її суму можуть
включатися додаткові витрати третьої особи на виплату процентних
ставок за одержані для будівництва кредити, на оренду житлових та
інших приміщень, яку вимушена здійснювати третя особа внаслідок
порушення запланованих строків будівництва, інші зумовлені цим
порушенням затрати. Шкода третіх осіб, зумовлена неякісним
виконанням робіт, може визначатися на основі кошторису витрат з
усунення допущених недоліків.
51. У разі незгоди між сторонами щодо розміру шкоди,
заподіяної майну, життю та здоров'ю третіх осіб, страховик
визначає її на підставі рішення суду (арбітражного суду). До
витрат, що підлягають відшкодуванню, включаються також судові
витрати страховика.
Якщо страхувальник є не єдиною особою, відповідальною за
шкоду, заподіяну третім особам, страховик сплачує страхове
відшкодування пропорційно відповідальності страхувальника за
завдану шкоду.
52. Якщо договором встановлено ліміт відшкодування на один
страховий випадок, то розмір страхового відшкодування, включаючи
судові та інші необхідні витрати, не може перевищувати цього
ліміту, а у разі встановлення загального ліміту відшкодування по
усіх страхових випадках і на весь період дії договору
страхування - загального ліміту на усі страхові випадки.
53. Страхове відшкодування за шкоду, заподіяну третім особам,
виплачується цим особам (їх законним представникам, спадкоємцям,
особам, що втратили годувальника) в межах встановлених лімітів, за
виключенням сум, які направляються на відшкодування додаткових
витрат страхувальника.
54. Рішення страховика про визнання чи невизнання заявленого
випадку страховим або про відмову у виплаті страхового
відшкодування приймається протягом визначеного в договорі
страхування строку - наприклад, протягом десяти робочих днів з дня
одержання від страхувальника (третьої особи) заяви та усіх інших
необхідних документів. Рішення про визнання заявленого випадку
страховим визначається страховим актом, який складається за участю
страхувальника (третьої особи) за формою, визначеною страховиком.
Відмова страхувальника (третьої особи) від участі в складанні
страхового акта не зумовлює його недійсності.
Страхове відшкодування виплачується у визначені договором
страхування строки - наприклад, протягом десяти робочих днів з дня
підписання страхового акта.
55. Кожна зі сторін має право вимагати проведення експертизи
причин та розміру збитків із відшкодуванням витрат на її
проведення за рахунок ініціатора експертизи (якщо інший варіант
покриття витрат не передбачений договором страхування).
56. За порушення строків сплати страхового відшкодування
страховиком рекомендується встановлювати пеню у розмірі
0,1 відсотка від несвоєчасно сплачених сум за кожний день
затримки.
57. Страховик може звільнятися від сплати страхового
відшкодування, якщо збитки виникли під час припинення (наприклад,
більше одного місяця) будівництва та внаслідок вилучення,
конфіскації, націоналізації, арешту або знищення застрахованого
майна за розпорядженням державних органів, а також у разі, якщо
страхувальник (третя особа):
навмисно або за грубої необережності здійснив або допустив
дії (бездіяльність), які призвели до появи збитків;
використав неякісну проектну документацію, матеріали,
конструкції, устаткування, будівельні машини та механізми, порушив
будівельні норми та правила, правила техніки безпеки, використав
об'єкт будівництва не за призначенням тощо. Проте, це не виключає
відшкодування шкоди, яка завдана внаслідок зазначених обставин
правильно виконаним роботам, іншому майну;
перешкоджав страховику або його представнику в огляді
застрахованого майна після настання страхового випадку, виявленні
обставин виникнення страхового випадку, визначенні характеру та
розміру збитків;
не виконав свої договірні зобов'язання, які виникають у разі
появи страхового випадку;
одержав збитки від пошкоджень, які існували на момент
укладання договору страхування і були відомі страхувальнику
(третій особі), а також виникли із-за зносу, корозії, окислення,
самозаймання тощо окремих видів майна, за винятком відшкодування
збитків, завданих цими явищами іншому застрахованому майну;
одержав збитки від пошкоджень, що виявлені лише в ході
інвентаризації;
одержав відшкодування збитків від особи, винної у їх
виникненні, або відмовився від такого відшкодування.
Страховик має право відмовити у відшкодуванні збитків і в
інших випадках, передбачених законодавством та договором
страхування.
Рішення страховика про відмову у страховому відшкодуванні
рекомендується повідомляти протягом трьох робочих днів із дня його
прийняття із обґрунтуванням підстав відмови.
58. Страхувальник (третя особа) зобов'язаний повернути
страховику одержане страхове відшкодування (чи його частку), якщо
протягом визначених законодавством строків позовної давності
виявляться обставини, які дають право страховику відкоригувати
розмір страхового відшкодування або не виплачувати його взагалі,
зокрема, у разі повернення вкраденого майна (у цьому випадку
відшкодовуються лише витрати зі здійснення відновлювальних
(ремонтних) робіт, зумовлених крадіжкою майна).
59. Відмова страховика визнати заявлений випадок страховим
або здійснити страхове відшкодування може бути оскаржена
страхувальником (третьою особою) у судовому порядку.
60. Після оплати страхового відшкодування за окремим випадком
загальна сума страхового відшкодування, визначена договором
страхування, зменшується на сплачену суму, якщо договором не
встановлено інше. У разі відновлення або заміни майна, що
постраждало, сума страхового відшкодування може бути збільшена до
попередньої за умови внесення відповідних змін у договір
страхування і сплати додатково страхових платежів, якщо договором
не передбачено інше.
Внесення змін у договір страхування та його припинення
61. Внесення змін у договір страхування здійснюється тільки
за згодою сторін і оформляється додатковою угодою, про що робиться
відповідне застереження у договорі. У разі відсутності такої згоди
заінтересована сторона має право звернутися до суду.
Припинення дії договору страхування та втрата ним чинності
здійснюється на підставах, передбачених чинним законодавством, та
за вимогою сторін, відповідно до умов договору страхування.
62. Законодавством передбачені такі підстави, за якими
припиняється та втрачає чинність договір страхування:
закінчення строку дії договору страхування;
виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у
повному обсязі;
несплата страхувальником страхових платежів у встановлені
договором строки, якщо перший (або черговий) платіж не був
здійснений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих
днів з дня пред'явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не
передбачено умовами договору;
ліквідації страхувальника - юридичної особи або смерті
страхувальника - громадянина чи втрати ним дієздатності, за
винятком випадків, передбачених законодавством України;
ліквідації страховика у порядку, передбаченому
законодавством;
прийняття судового рішення про визнання договору страхування
недійсним, зокрема, якщо його укладено після страхового випадку,
якщо предметом страхування є майно, яке підлягає конфіскації на
підставі судового вироку або рішення, що набуло законної сили;
в інших випадках, передбачених законодавством України.
63. Сторона, яка ініціює припинення дії договору страхування,
повинна надіслати відповідну пропозицію іншій стороні не пізніше
як за тридцять календарних днів до дати припинення дії договору,
якщо умовами договору не передбачені інші строки. Друга сторона
зобов'язана розглянути цю пропозицію і надати відповідь по суті
протягом визначеного в договорі страхування строку, наприклад,
протягом десяти календарних днів.
В договорі страхування рекомендується також встановити строки
розгляду пропозицій сторін про припинення дії договору страхування
і надання відповіді по суті. У разі відсутності позитивної
відповіді зацікавлена сторона може звернутися до суду.
64. В договорі страхування доцільно визначити, що
страхувальник може вимагати припинення дії договору страхування у
разі припинення будівництва, якщо відпала ймовірність настання
страхового випадку, із-за невиконання страховиком договірних
зобов'язань щодо відшкодування збитків від настання страхового
випадку, відмови страховика переглянути умови договору страхування
внаслідок появи обставин, які суттєво зменшують страхові ризики,
за інших обставин, які можна віднести до істотних.
65. У числі обставин, які надають право страховику вимагати
припинення дії договору страхування, доцільно передбачити
систематичне порушення страхувальником своїх договірних
зобов'язань, зокрема, щодо сплати страхових платежів, невиконання
заходів з усунення порушень будівництва, встановлених поточними
перевірками страховика, ненадання страхувальником протягом трьох
робочих днів інформації про появу обставин, які здатні суттєво
збільшити страховий ризик, письмової відмови страхувальника
сплатити додаткові страхові платежі внаслідок суттєвого збільшення
страхового ризику, у разі інших істотних обставин.
66. Договір страхування, який був припинений внаслідок
несплати страхувальником запланованого страхового платежу, може
бути поновлений на підставі додаткової угоди після надходження
несплачених коштів страховику, якщо можливість такого поновлення
була передбачена умовами договору. При цьому строк дії договору,
якщо угодою не передбачено інше, не продовжується.
67. У разі дострокового припинення дії договору страхування
за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі
за період, що залишився до закінчення дії договору, з вирахуванням
фактичних виплат страхового відшкодування, що були здійснені за
цим договором, і витрат страховика на ведення справи, визначених
при розрахунку страхового відшкодування та скоригованих на
фактичний строк дії договору страхування. Якщо вимога
страхувальника щодо припинення дії договору обумовлена порушенням
страховиком договірних зобов'язань, то страхувальнику повертаються
сплачені страхові платежі повністю.
68. За несвоєчасне повернення сплачених страхових платежів у
договорі страхування рекомендується встановлювати пеню у розмірі
0,1 відсоток за кожний день затримки від сум, які підлягають
поверненню.
69. У разі дострокового припинення договору страхування за
вимогою страховика, страхувальнику повертаються сплачені ним
страхові платежі повністю. Якщо припинення договору обумовлене
невиконанням страхувальником умов договору, то страховик повертає
страхові платежі за період, що залишився до закінчення строку дії
договору, з вирахуванням фактичних виплат страхового
відшкодування, що були здійснені за цим договором, і витрат
страховика на ведення справи, визначених при розрахунку страхового
відшкодування, скорегованих на фактичний строк дії договору
страхування.
Розгляд спорів
70. Спори, які виникають між сторонами у разі невиконання або
неналежного виконання договору страхування вирішуються шляхом
взаємних переговорів, у тому числі із залученням сторонніх
консультантів, а в разі недосягнення зго
