Криминально-процессуальный Кодекс Украины ( от статьи 94 к статье 236-6 )


Кримінально-процесуальний кодекс України<br> <br> Розділ другий<br> <br> { від статті 94 до статті 236-6 }<br> <br> { ст.1 - ст.93-1 ( <A HREF="308">1001-05</A> )}<br> { ст.237 - ст.449 ( <A HREF="306">1003-05</A> )}<br> <br> Порушення кримінальної справи,<br> дізнання і досудове слідство<br> <br> <a name="G8"></a>Г л а в а 8<br> <br> ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ<br> <br> <a name="S94"></a>Стаття 94. Приводи і підстави до порушення кримінальної<br> справи<br> <br> Приводами до порушення кримінальної справи є:<br> 1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій,<br>посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих<br>громадян;<br> 2) повідомлення представників влади, громадськості або<br>окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці<br>вчинення злочину або з поличним;<br> 3) явка з повинною;<br> 4) повідомлення, опубліковані в пресі;<br> 5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим,<br>прокурором або судом ознак злочину.<br> Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є<br>достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.<br> <br> <a name="S95"></a>Стаття 95. Заяви і повідомлення про злочин<br> <br> Заяви або повідомлення представників влади, громадськості чи<br>окремих громадян про злочин можуть бути усними або письмовими.<br>Усні заяви заносяться до протоколу, який підписують заявник та<br>посадова особа, що прийняла заяву. При цьому заявник<br>попереджується про відповідальність за неправдивий донос, про що<br>відмічається в протоколі.<br> Письмова заява повинна бути підписана особою, від якої вона<br>подається. До порушення справи слід пересвідчитися в особі<br>заявника, попередити його про відповідальність за неправдивий<br>донос і відібрати від нього відповідну підписку.<br> Повідомлення підприємств, установ, організацій і посадових<br>осіб повинні бути викладені в письмовій формі.<br> Повідомлення представників влади, громадськості або окремих<br>громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення<br>злочину або з поличним, можуть бути усними або письмовими.<br> <br> <a name="S96"></a>Стаття 96. Явка з повинною<br> <br> Явка з повинною - це особисте, добровільне письмове чи усне<br>повідомлення заявником органу дізнання, дізнавачу, слідчому,<br>прокурору, судді або суду про злочин, вчинений чи підготовлюваний<br>ним, до порушення проти нього кримінальної справи. Якщо<br>кримінальну справу вже порушено за наявністю ознак злочину, таке<br>повідомлення заявником має бути зроблене до винесення постанови<br>про притягнення його як обвинуваченого.<br> <br> Усна заява заноситься до протоколу, в якому зазначаються<br>відомості про особу заявника і викладений зміст заяви від першої<br>особи. Протокол підписують заявник і посадова особа, яка склала<br>протокол.<br> <br> Якщо усна заява про явку з повинною зроблена в судовому<br>засіданні, то відомості про особу заявника і зміст його заяви<br>заносяться до протоколу судового засідання і підписуються<br>заявником. Головуючий протягом трьох днів надсилає витяг із<br>протоколу судового засідання відповідному прокурору.<br> <br> Письмова заява про явку з повинною має бути підписана<br>заявником і посадовою особою органу дізнання, дізнавачем, слідчим<br>або прокурором, якими прийнята заява, із зазначенням на заяві дати<br>її прийняття.<br>( Стаття 96 в редакції Закону N 3082-III ( <A HREF="97296">3082-14</A> ) від<br>07.03.2002 )<br> <br> <br> <a name="S97"></a>Стаття 97. Обов'язковість прийняття заяв і повідомлень про<br> злочини і порядок їх розгляду<br> <br> Прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані<br>приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані<br>злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню.<br> По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган<br>дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку<br>прийняти одно з таких рішень:<br> 1) порушити кримінальну справу;<br> 2) відмовити в порушенні кримінальної справи;<br> 3) направити заяву або повідомлення за належністю.<br> Одночасно вживається всіх можливих заходів, щоб запобігти<br>злочинові або припинити його. За наявності відповідних підстав, що<br>свідчать про реальну загрозу життю та здоров'ю особи, яка<br>повідомила про злочин, слід вжити необхідних заходів для<br>забезпечення безпеки заявника, а також членів його сім'ї та<br>близьких родичів, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій<br>щодо них робляться спроби вплинути на заявника.<br> Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин<br>до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором,<br>слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом<br>відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або<br>витребування необхідних документів.<br> Заява або повідомлення про злочини до порушення кримінальної<br>справи можуть бути перевірені шляхом проведення<br>оперативно-розшукової діяльності. Проведення визначених у<br>законодавчих актах України окремих оперативно-розшукових заходів<br>проводиться з дозволу суду за погодженим з прокурором поданням<br>керівника відповідного оперативного підрозділу або його<br>заступника. Постанова судді про надання такого дозволу виноситься<br>і на неї може бути принесена апеляція з додержанням порядку і у<br>випадках, передбачених статтями 177, 178 і 190 цього Кодексу.<br>( Стаття 97 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1381-XIV<br>( <A HREF="65716">1381-14</A> ) від 13.01.2000, N 2533-III ( <A HREF="82549">2533-14</A> ) від<br>21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )<br> <br> <a name="S98"></a>Стаття 98. Порядок порушення справи<br> <br> При наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94<br>цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя<br>зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи,<br>вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю<br>кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також<br>дальше її спрямування.<br> Якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено<br>особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути<br>порушено щодо цієї особи.<br> Справи, зазначені в частині 1 статті 27 цього Кодексу,<br>порушуються народним суддею, а у випадках, передбачених частиною 3<br>статті 27 цього Кодексу, - прокурором.<br> Після порушення справи:<br> 1) прокурор направляє справу для провадження досудового<br>слідства або дізнання;<br> 2) слідчий починає досудове слідство, а орган дізнання<br>починає дізнання;<br> 3) суд справу про злочин, зазначений у частині першій статті<br>27 цього Кодексу, призначає до розгляду.<br>( Стаття 98 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X<br>( <A HREF="1099">6834-10</A> ) від 16.04.84, Законами N 358/95-ВР ( <A HREF="20298">358/95-ВР</A> ) від<br>05.10.95, N 2533-III ( <A HREF="82549">2533-14</A> ) від 21.06.2001 - набуває чинності<br>з 29.06.2001 )<br> <br> <a name="S98-1"></a>Стаття 98-1. Запобіжне обмеження щодо особи, відносно якої<br> порушено кримінальну справу<br> <br> У разі, коли кримінальну справу порушено щодо певної особи,<br>прокурор (суддя) вправі прийняти рішення про заборону такій особі<br>виїжджати за межі України до закінчення досудового розслідування<br>чи судового розгляду, про що виносить мотивовану постанову<br>(ухвалу).<br>( Кодекс доповнено статтею 98-1 згідно із Законом N 358/95-ВР<br>( <A HREF="20298">358/95-ВР</A> ) від 05.10.95 )<br> <br> <br> <a name="S99"></a>Стаття 99. Відмова в порушенні справи<br> <br> При відсутності підстав до порушення кримінальної справи<br>прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою<br>відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють<br>заінтересованих осіб і підприємства, установи, організації.<br> Якщо в результаті перевірки заяви чи повідомлення, що<br>надійшли, не встановлено підстав для порушення кримінальної<br>справи, але матеріали перевірки містять дані про наявність у<br>діянні особи адміністративного або дисциплінарного проступку чи<br>іншого порушення громадського порядку, прокурор, слідчий, орган<br>дізнання, суддя вправі, відмовивши в порушенні кримінальної<br>справи, надіслати заяву або повідомлення на розгляд громадській<br>організації, службі в справах неповнолітніх, трудовому колективу<br>або власнику підприємства, установи, організації чи уповноваженому<br>ним органу для вжиття відповідних заходів впливу або передати<br>матеріали для застосування в установленому порядку заходів<br>адміністративного стягнення.<br>( Стаття 99 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X<br>( <A HREF="1099">6834-10</A> ) від 16.04.84, Законами N 2857-XII ( <A HREF="5860">2857-12</A> ) від<br>15.12.92, N 2533-III ( <A HREF="82549">2533-14</A> ) від 21.06.2001 - набуває чинності<br>з 29.06.2001, N 2670-III ( <A HREF="84584">2670-14</A> ) від 12.07.2001 )<br> <br> <a name="S99-1"></a>Стаття 99-1. Оскарження рішень про відмову в порушенні<br> кримінальної справи<br> <br> Постанову слідчого і органу дізнання про відмову в порушенні<br>кримінальної справи може бути оскаржено відповідному прокуророві,<br>а якщо таку постанову винесено прокурором - вищестоящому<br>прокуророві. Скарга подається особою, інтересів якої вона<br>стосується, або її представником протягом семи днів з дня<br>одержання копії постанови.<br> Постанову прокурора, слідчого і органу дізнання про відмову<br>в порушенні кримінальної справи може бути оскаржено особою,<br>інтересів якої вона стосується, або її представником до суду в<br>порядку, передбаченому статтею 236-1 цього Кодексу.<br> Постанова судді про відмову в порушенні кримінальної справи<br>може бути оскаржена особою, інтересів якої вона стосується, або її<br>представником протягом семи днів з дня одержання копії постанови в<br>апеляційному порядку.<br>( Кодекс доповнено статтею 99-1 згідно із Законом N 2857-XII<br>( <A HREF="5860">2857-12</A> ) від 15.12.92, із змінами, внесеними згідно із Законом<br>N 2533-III ( <A HREF="82549">2533-14</A> ) від 21.06.2001 - набуває чинності з<br>29.06.2001 )<br> <br> <a name="S100"></a>Стаття 100. Нагляд прокурора за законністю порушення<br> кримінальної справи<br> <br> Нагляд за законністю порушення справи здійснює прокурор.<br> Слідчий і орган дізнання зобов'язані не пізніше доби<br>направити прокуророві копію постанови про порушення кримінальної<br>справи або про відмову в порушенні такої справи.<br> Якщо справу порушено без законних підстав, прокурор закриває<br>її, а у випадках, коли в цій справі ще не провадилося слідчих дій,<br>скасовує постанову про порушення справи.<br> У разі безпідставної відмови в порушенні справи слідчим або<br>органом дізнання прокурор своєю постановою скасовує постанову<br>слідчого або органу дізнання і порушує справу.<br> <br> ( Частину п'яту статті 100 виключено на підставі Закону<br>N 2533-III ( <A HREF="82549">2533-14</A> ) від 21.06.2001 - набуває чинності з<br>29.06.2001 )<br> <br>( Стаття 100 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2857-XII<br>( <A HREF="5860">2857-12</A> ) від 15.12.92, N 2533-III ( <A HREF="82549">2533-14</A> ) від 21.06.2001 -<br>набуває чинності з 29.06.2001 )<br> <br> <br> <a name="G9"></a>Г л а в а 9<br> <br> ОРГАНИ ДІЗНАННЯ І ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА<br> <br> <a name="S101"></a>Стаття 101. Органи дізнання<br> <br> Органами дізнання є:<br> 1) міліція;<br> 1-1) податкова міліція - у справах про ухилення від сплати<br>податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на<br>загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також у<br>справах про приховування валютної виручки;<br> 2) органи безпеки - у справах, віднесених законом до їх<br>відання;<br> 3) начальники органів управління Військової служби<br>правопорядку у Збройних Силах України та їх заступники з питань<br>провадження дізнання - у справах про злочини, вчинені<br>військовослужбовцями Збройних Сил України та<br>військовозобов'язаними під час проходження ними зборів,<br>працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових<br>обов'язків або в розташуванні військової частини, а командири<br>(начальники) військових частин, з'єднань, начальники військових<br>установ - у справах про злочини, вчинені підлеглими їм<br>військовослужбовцями і військовозобов'язаними під час проходження<br>ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені працівниками<br>Збройних Сил України у зв'язку з виконанням ними службових<br>обов'язків або в розташуванні військової частини, з'єднання,<br>установи чи на військових об'єктах;<br> 3-1) командири кораблів - у справах про злочини, вчинені<br>підлеглими їм військовослужбовцями, а також у справах про злочини,<br>вчинені працівниками Збройних Сил України у зв'язку з виконанням<br>ними службових обов'язків під час походу за межами України;<br> 4) митні органи - в справах про контрабанду;<br> 5) начальники установ виконання покарань, слідчих ізоляторів,<br>лікувально-трудових профілакторіїв - у справах про злочини проти<br>встановленого порядку несення служби, вчинені працівниками цих<br>установ, а також у справах про злочини, вчинені в розташуванні<br>зазначених установ;<br> 6) органи державного пожежного нагляду - у справах про пожежі<br>і порушення протипожежних правил;<br> 7) органи прикордонної служби - у справах про порушення<br>державного кордону;<br> 8) капітани морських суден, що перебувають у далекому<br>плаванні.<br>( Стаття 101 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 6834-X<br>( <A HREF="1099">6834-10</A> ) від 16.04.84, N 8627-X ( <A HREF="1102">8627-10</A> ) від 20.03.85,<br>Законами N 2857-XII ( <A HREF="5860">2857-12</A> ) від 15.12.92, N 2468-XII<br>( <A HREF="6354">2468-12</A> ) від 17.06.92, N 85/98-ВР ( <A HREF="42699">85/98-ВР</A> ) від 05.02.98,<br>N 1134-XIV ( <A HREF="61524">1134-14</A> ) від 08.10.99, N 662-IV ( <A HREF="129920">662-15</A> ) від<br>03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року, N 743-IV ( <A HREF="133185">743-15</A> )<br>від 15.05.2003, N 2377-IV ( <A HREF="187531">2377-15</A> ) від 20.01.2005, N 3108-IV<br>( <A HREF="222131">3108-15</A> ) від 17.11.2005 )<br> <br> <a name="S102"></a>Стаття 102. Органи досудового слідства<br> <br> Органами досудового слідства є слідчі прокуратури, слідчі<br>органів внутрішніх справ, слідчі податкової міліції і слідчі<br>органів безпеки. <br>( Стаття 102 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від<br>13.06.63, N 117-VIII ( <A HREF="1092">117-08</A> ) від 30.08.71, Законами N 2857-XII<br>( <A HREF="5860">2857-12</A> ) від 15.12.92, N 85/98-ВР ( <A HREF="42699">85/98-ВР</A> ) від 05.02.98 )<br> <br> <br> <a name="G10"></a>Г л а в а 10<br> <br> ДІЗНАННЯ<br> <br> <a name="S103"></a>Стаття 103. Повноваження органів дізнання<br> <br> На органи дізнання покладається вжиття необхідних<br>оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і<br>осіб, що його вчинили.<br> Про виявлений злочин і почате дізнання орган дізнання негайно<br>повідомляє прокурора.<br>( Стаття 103 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3351-XII<br>( <A HREF="10327">3351-12</A> ) від 30.06.93 )<br> <br> <a name="S104"></a>Стаття 104. Порядок провадження дізнання<br> у кримінальних справах<br> <br> За наявності ознак злочину, що не є тяжким, орган дізнання<br>порушує кримінальну справу і, керуючись правилами<br>кримінально-процесуального закону, проводить слідчі дії до<br>встановлення особи, яка його вчинила. Після цього орган дізнання,<br>додержуючи строків, передбачених частиною 1 статті 108 цього<br>Кодексу, складає постанову про передачу справи слідчому, яку подає<br>прокурору для затвердження.<br> У разі порушення органом дізнання справи про тяжкий злочин<br>він зобов'язаний передати її слідчому через прокурора після<br>виконання невідкладних слідчих дій у межах строків, передбачених<br>частиною 2 статті 108 цього Кодексу.<br> Якщо у справі про тяжкий злочин, що передана слідчому, не<br>встановлено особу, яка його вчинила, орган дізнання продовжує<br>виконувати оперативно-розшукові дії і повідомляє слідчого про їх<br>наслідки.<br> Після вступу слідчого у справу орган дізнання зобов'язаний<br>виконувати доручення слідчого щодо проведення слідчих та<br>розшукових дій.<br>( Стаття 104 в редакції Закону N 3351-XII ( <A HREF="10327">3351-12</A> ) від<br>30.06.93 )<br> <br> <br> ( Статтю 105 виключено на підставі Закону N 3351-XII<br>( <A HREF="10327">3351-12</A> ) від 30.06.93 )<br> <br> <br> <a name="S106"></a>Стаття 106. Затримання органом дізнання підозрюваного у<br> вчиненні злочину<br> <br> Орган дізнання вправі затримати особу, підозрювану у вчиненні<br>злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді<br>позбавлення волі, лише при наявності однієї з таких підстав:<br> 1) коли цю особу застали при вчиненні злочину або<br>безпосередньо після його вчинення;<br> 2) коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть на<br>дану особу, що саме вона вчинила злочин;<br> 3) коли на підозрюваному або на його одягу, при ньому або в<br>його житлі буде виявлено явні сліди злочину.<br> При наявності інших даних, що дають підстави підозрювати<br>особу у вчиненні злочину, її може бути затримано лише в тому разі,<br>коли ця особа намагалася втекти, або коли вона не має постійного<br>місця проживання, або коли не встановлено особи підозрюваного.<br> Про кожний випадок затримання особи, підозрюваної у вчиненні<br>злочину, орган дізнання зобов'язаний скласти протокол із<br>зазначенням підстав, мотивів, дня, години, року, місяця, місця<br>затримання, пояснень затриманого, часу складання протоколу про<br>роз'яснення підозрюваному в порядку, передбаченому частиною другою<br>статті 21 цього Кодексу, права мати побачення із захисником з<br>моменту затримання. Протокол підписується особою, яка його склала,<br>і затриманим.<br> Копія протоколу з переліком прав та обов'язків негайно<br>вручається затриманому і направляється прокурору. На вимогу<br>прокурора йому також надсилаються матеріали, що стали підставою<br>для затримання.<br> Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган<br>дізнання негайно повідомляє одного з її родичів, а в разі<br>затримання співробітника кадрового складу розвідувального органу<br>України при виконанні ним службових обов'язків негайно повідомляє<br>також і відповідний розвідувальний орган.<br> Протягом сімдесяти двох годин після затримання орган<br>дізнання:<br> 1) звільняє затриманого - якщо не підтвердилась підозра у<br>вчиненні злочину, вичерпався встановлений законом строк затримання<br>або затримання було здійснено з порушенням вимог, передбачених<br>частинами першою і другою цієї статті;<br> 2) звільняє затриманого і обирає щодо нього запобіжний захід,<br>не зв'язаний з триманням під вартою;<br> 3) доставляє затриманого до судді з поданням про обрання йому<br>запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.<br> У разі оскарження затримання до суду, скарга затриманого<br>негайно надсилається начальником місця попереднього ув'язнення до<br>суду. Скарга розглядається суддею одночасно з поданням органу<br>дізнання про обрання запобіжного заходу. Якщо скарга надійшла<br>після обрання запобіжного заходу, вона розглядається суддею<br>протягом трьох діб з часу надходження. Якщо подання не надійшло<br>або коли скарга надійшла після закінчення сімдесятидвогодинного<br>строку після затримання, скарга на затримання розглядається суддею<br>протягом п'яти діб з часу надходження.<br> Скарга розглядається з додержанням вимог, передбачених<br>статтею 165-2 цього Кодексу. За результатами розгляду суддя<br>виносить постанову про законність затримання чи про задоволення<br>скарги і визнання затримання незаконним. Копія постанови<br>направляється прокурору, органу дізнання, затриманому і начальнику<br>місця попереднього ув'язнення.<br> На постанову судді протягом семи діб з дня її винесення може<br>бути подана апеляція прокурором, особою, щодо якої прийнято<br>рішення, або її захисником чи законним представником. Подача<br>апеляції не зупиняє виконання постанови суду.<br> Затримання підозрюваного у вчиненні злочину не може тривати<br>більше сімдесяти двох годин.<br> Якщо у встановлений законом строк затримання постанова судді<br>про застосування до затриманої особи запобіжного заходу у вигляді<br>взяття під варту або постанова про звільнення затриманого не<br>надійшла до установи для попереднього ув'язнення, начальник місця<br>попереднього ув'язнення звільняє цю особу, про що складає протокол<br>і направляє повідомлення про це посадовій особі чи органу, який<br>здійснював затримання.<br>( Стаття 106 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 3084-IX<br>( <A HREF="1098">3084-09</A> ) від 16.02.78, N 6834-X ( <A HREF="1099">6834-10</A> ) від 16.04.84,<br>Законами N 2857-XII ( <A HREF="5860">2857-12</A> ) від 15.12.92, N 3780-XII<br>( <A HREF="9587">3780-12</A> ) від 23.12.93, N 2533-III ( <A HREF="82549">2533-14</A> ) від 21.06.2001 -<br>набуває чинності з 29.06.2001, N 3111-III ( <A HREF="97295">3111-14</A> ) від<br>07.03.2002 )<br> <br> <a name="S106-1"></a>Стаття 106-1. Порядок короткочасного затримання осіб,<br> підозрюваних у вчиненні злочину<br> <br> Порядок короткочасного затримання осіб, підозрюваних у<br>вчиненні злочину, визначається Положенням про порядок<br>короткочасного затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину.<br>( Кодекс доповнено статтею 106-1 згідно з Указом ПВР N 3084-IX<br>( <A HREF="1098">3084-09</A> ) від 16.02.78, із змінами, внесеними згідно з Указом<br>ПВР N 6834-X ( <A HREF="1099">6834-10</A> ) від 16.04.84 )<br> <br> <a name="S107"></a>Стаття 107. Допит підозрюваного у вчиненні злочину<br> <br> Виклик і допит підозрюваного провадяться з додержанням<br>правил, встановлених статтями 134-136, 145 і 146 цього Кодексу.<br> Якщо підозрюваний був затриманий або до нього було обрано<br>запобіжний захід у вигляді взяття під варту, його допит<br>проводиться негайно, а при неможливості негайного допиту - не<br>пізніше двадцяти чотирьох годин після затримання. При допиті<br>такого підозрюваного присутність захисника є обов'язковою, за<br>винятком випадків, коли він відмовляється від нього і його відмова<br>прийнята.<br> Перед допитом підозрюваному має бути роз'яснено його права,<br>передбачені статтею 43-1 цього Кодексу, а також повідомлено, у<br>вчиненні якого злочину він підозрюється, про що робиться відмітка<br>в протоколі його допиту.<br>( Стаття 107 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X<br>( <A HREF="1099">6834-10</A> ) від 16.04.84, Законами N 3780-XII ( <A HREF="9587">3780-12</A> ) від<br>23.12.93, N 2533-III ( <A HREF="82549">2533-14</A> ) від 21.06.2001 - набуває чинності<br>з 29.06.2001 )<br> <br> <a name="S108"></a>Стаття 108. Строки провадження дізнання<br> <br> У справі про злочин, що не є тяжким, або особливо тяжким,<br>дізнання провадиться у строк не більше десяти днів, починаючи з<br>моменту встановлення особи, яка його вчинила. Якщо таку особу не<br>встановлено, дізнання зупиняється з додержанням вимог,<br>передбачених статтею 209 цього Кодексу.<br> У справі про тяжкий, або особливо тяжкий злочин дізнання<br>провадиться у строк не більше десяти днів з моменту порушення<br>справи.<br> У разі обрання до підозрюваного запобіжного заходу у<br>порядку, передбаченому статтею 165-2 цього Кодексу, дізнання<br>провадиться у строк не більше п'яти діб з моменту обрання<br>запобіжного заходу.<br>( Стаття 108 в редакції Закону N 3351-XII ( <A HREF="10327">3351-12</A> ) від<br>30.06.93, із змінами, внесеними згідно із Законами N 2533-III<br>( <A HREF="82549">2533-14</A> ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001,<br>N 2670-III ( <A HREF="84584">2670-14</A> ) від 12.07.2001 )<br> <br> <a name="S109"></a>Стаття 109. Закінчення дізнання<br> <br> Дізнання у справах закінчується складанням постанови про<br>направлення справи для провадження досудового слідства, яка<br>затверджується прокурором.<br> За наявності обставин, передбачених статтею 6 цього Кодексу,<br>орган дізнання закриває справу мотивованою постановою, копію якої<br>в добовий строк надсилає прокуророві.<br>( Стаття 109 в редакції Закону N 3351-XII ( <A HREF="10327">3351-12</A> ) від<br>30.06.93 )<br> <br> <a name="S110"></a>Стаття 110. Оскарження дій і постанов органів дізнання<br> <br> Дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені<br>прокуророві.<br> В разі надходження скарги прокурор зобов'язаний розглянути її<br>протягом десяти днів і рішення по скарзі повідомити скаржникові.<br> Дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені до<br>суду.<br> Скарги на дії і постанови органів дізнання розглядаються<br>судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при<br>розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.<br>( Стаття 110 в редакції Закону N 2857-XII ( <A HREF="5860">2857-12</A> ) від<br>15.12.92, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2533-III<br>( <A HREF="82549">2533-14</A> ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )<br> <br> <br> <a name="G11"></a>Г л а в а 11<br> <br> ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА<br> <br> <br> <a name="S111"></a>Стаття 111. Провадження досудового слідства<br> <br> Досудове слідство провадиться у всіх справах, за винятком<br>справ про злочини, зазначені у частині 1 статті 27 і статті 425<br>цього Кодексу, по яких досудове слідство провадиться у випадках,<br>коли злочин вчинено неповнолітнім чи особою, яка через свої<br>фізичні або психічні вади не може сама здійснювати своє право на<br>захист, а також коли це визнає за необхідне прокурор чи суд.<br>( Стаття 111 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2631-VII<br>( <A HREF="1031">2631-07</A> ) від 18.03.70, N 140-IX ( <A HREF="1009">140-09</A> ) від 04.09.75,<br>N 1593-IX ( <A HREF="1019">1593-09</A> ) від 22.12.76, N 6347-XI ( <A HREF="1053">6347-11</A> ) від<br>03.08.88, N 5822-XI ( <A HREF="1050">5822-11</A> ) від 29.04.88, N 6976-XI<br>( <A HREF="1055">6976-11</A> ) від 14.12.88, в редакції Закону N 3351-XII ( <A HREF="10327">3351-12</A> )<br>від 30.06.93 )<br> <br> <a name="S112"></a>Стаття 112. Підслідність<br> <br> У справах про злочини, передбачені статтями 115, 116, 117,<br>118, 119, 120, 137, 140, 141, 142, 143, 144, 145, 146, 152, 157,<br>158, 158-1, 159, 159-1, 160, 161, 162, 163, 166, частиною 2 статті<br>168, статтями 170, 171, 172, 173, 175, частиною 3 статті 176,<br>частиною 3 статті 177, статтями 182, 183, частиною 2 статті 184,<br>статтями 209, частиною 3 статті 229, 233, 234, 235, 236, 237, 238,<br>244, 253, 271, 272, 273, 274, 275, 276, 281, 335, 336, 338, 342,<br>343, 344, 345, 346, 347, 348, 349, 350, 351, 352, 364, 365, 366,<br>367, 368, 369, 370, 371, 372, 373, 374, 375, 376, 377, 378, 379,<br>380, 381, 382, 383, 392, 397, 398, 399, 400, 402, 403, 404, 405,<br>406, 407, 408, 409, 410, 411, 412, 413, 414, 415, 416, 417, 418,<br>419, 420, 421, 423, 424, 425, 426, 427, 428, 429, 430, 431, 432,<br>433, 434, 435, 438, 439, 441, 445 Кримінального кодексу України<br>( <A HREF="80952">2341-14</A> ), а також у всіх справах про злочини, вчинені<br>службовими особами, які займають особливо відповідальне становище,<br>відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про державну<br>службу" ( <A HREF="9647">3723-12</A> ) та особами, посади яких віднесено до 1-3<br>категорії посад, працівниками правоохоронних органів досудове<br>слідство провадиться слідчими прокуратури. За постановою<br>Генерального прокурора України, його заступників, прокурора<br>області та прирівняних до них прокурорів слідчими прокуратури<br>можуть розслідуватися і інші злочини.<br> <br> У справах про злочини, передбачені статтями 121, 122, 123,<br>124, частиною 2 статті 126, статтями 127, 128, 129, 130, 131, 132,<br>частинами 2 і 3 статті 133, статтями 134, 135, 136, 138, 139, 147,<br>148, 149, 150, 151, 153, 154, 155, 156, 165, 167, частиною 1<br>статті 168, статтями 169, 174, частинами 1 і 2 статті 176,<br>частинами 1 і 2 статті 177, статтями 178, 179, 180, 181, частиною<br>1 статті 184, частинами 2, 3, 4, 5 статті 185, частинами 2, 3, 4,<br>5 статті 186, статтею 187, частинами 2 і 3 статті 188, статтею<br>188-1, статтею 189, частинами 2, 3, 4 статті 190, статтями 192,<br>193, частиною 2 статті 194, частинами 2 і 3 статті 194-1, статтями<br>195, 196, 197, 198, 199, 200, частиною 2 статті 202, частиною 2<br>статті 203, статтею 203-1, статтею 204, частиною 2 статті 205,<br>статтями 206, 207, 209, частиною 2 статті 213, статтями 214, 215,<br>217, 219, 220, 221, 222, 223, 224, частиною 2 статті 225, частиною<br>2 статті 226, статтями 227, 228, частинами 1 і 2 статті 229,<br>статтями 231, 232, 233, 234, 235, 239, 240, 241, 242, 243,<br>частиною 2 статті 245, частиною 2 статті 248, частиною 2 статті<br>249, статтями 251, 252, 254, 259, 260, 261, 262, 263, 264, 265,<br>266, 267, 268, 269, 270, 277, 278, 279, 280, 281, 282, 283, 284,<br>285, 286, 287, 288, 289, 290, 291, 292, 293, 295, частинами 2, 3,<br>4 статті 296, статтями 297, 298, 299, 300, 301, 302, 303, 304,<br>306, 307, 308, 309, 310, 311, 312, 313, 314, 315, 316, 317, 318,<br>319, 320, 321, 322, 323, 324, 325, 326, 327, 337, 339, 340, 341,<br>344, 352, 353, 354, 355, 357, 358, 360, 361, 361-1, 361-2, 362,<br>363, 363-1, 389, 390, 391, 393, 394 Кримінального кодексу України,<br>а також у всіх справах про злочини, вчинені неповнолітніми,<br>досудове слідство провадиться слідчими органів внутрішніх справ.<br> <br> У справах про злочини, передбачені статтями 109, 110, 111,<br>112, 113, 114, 201, 209, 258, 261, 294, 305, 328, 329, 330, 332,<br>333, 334, 359, 361, 361-1, 361-2, 362, 363, 363-1, 422, 436, 437,<br>438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу<br>України, досудове слідство провадиться слідчими органів Служби<br>безпеки України. Якщо під час розслідування злочинів, передбачених<br>статтями 328, 329, 422, будуть встановлені злочини, передбачені<br>статтями 364, 365, 366, 367, 423, 424, 425, 426 Кримінального<br>кодексу України ( <A HREF="80952">2341-14</A> ), вчинені особою, щодо якої ведеться<br>слідство, або іншою особою, якщо вони пов'язані із злочинами,<br>вчиненими особою, щодо якої ведеться слідство, вони розслідуються<br>слідчими органів Служби безпеки України, у тому числі й ті, що<br>вчинені службовими особами, які займають особливо відповідальне<br>становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України<br>"Про державну службу" ( <A HREF="9647">3723-12</A> ), та особами, посади яких<br>віднесено до 1-3 категорій посад державних службовців, а так само<br>вчинені працівниками правоохоронних органів.<br> <br> У справах про злочини, передбачені статтями 204, 207, 208,<br>209, частинами 2, 3, 4 статті 212, частинами 2, 3, 4 статті 212-1,<br>статтями 216, 218 Кримінального кодексу України, досудове слідство<br>провадиться слідчими податкової міліції. Якщо під час<br>розслідування цих злочинів будуть встановлені злочини, передбачені<br>статтями 192, 200, 201, 202, 203, 205, 213, 215, 219, 220, 221,<br>222, 358 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої<br>ведеться слідство, або іншою особою, якщо вони пов'язані зі<br>злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться слідство, вони<br>розслідуються слідчими податкової міліції.<br> <br> У справах про злочини, передбачені статтями 191, 210, 211,<br>255, 256, 257 Кримінального кодексу України ( <A HREF="80952">2341-14</A> ), досудове<br>слідство провадиться тим органом, який порушив кримінальну справу.<br>Якщо під час розслідування цих та інших справ будуть встановлені<br>злочини, передбачені статтями 364, 365, 366, 367, 368, 369, 370<br>Кримінального кодексу України ( <A HREF="80952">2341-14</A> ), пов'язані із злочинами,<br>про які порушено справу, вони розслідуються тим органом, що<br>порушив справу.<br> <br> У справах про злочини, передбачені статтями 209-1, 384, 385,<br>386, 387, 388, 396 Кримінального кодексу України, досудове<br>слідство провадиться тим органом, до підслідності якого<br>відноситься злочин, у зв'язку з яким порушено дану справу.<br> <br> Якщо під час розслідування кримінальної справи буде<br>встановлено інші злочини, вчинені особою, щодо якої ведеться<br>слідство, або іншою особою, якщо вони пов'язані зі злочинами,<br>вчиненими особою, щодо якої ведеться слідство, і які не підслідні<br>тому органу, який здійснює у справі досудове слідство, то у разі<br>неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження<br>прокурор, який здійснює нагляд за досудовим слідством, своєю<br>постановою визначає підслідність всіх цих злочинів.<br>{ Стаття 112 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від<br>18.11.63 ( <A HREF="398">677а-06</A> ), від 18.01.66, N 1879-VIII ( <A HREF="1022">1879-08</A> ) від<br>03.07.73, N 2718-VIII ( <A HREF="1032">2718-08</A> ) від 17.06.74, N 3086-IX<br>( <A HREF="1038">3086-09</A> ) від 16.02.78, N 2942-X ( <A HREF="1035">2942-10</A> ) від 24.12.81,<br>N 6591-X ( <A HREF="1054">6591-10</A> ) від 29.02.84, N 6834-X ( <A HREF="1099">6834-10</A> ) від<br>16.04.84, N 8627-X ( <A HREF="1102">8627-10</A> ) від 20.03.85, N 704-XI ( <A HREF="754">704-11</A> )<br>від 01.08.85, N 1432-XI ( <A HREF="1017">1432-11</A> ) від 10.12.85, N 2444-XI<br>( <A HREF="1028">2444-11</A> ) від 27.06.86, N 2753-XI ( <A HREF="1033">2753-11</A> ) від 18.08.86,<br>N 4392-XI ( <A HREF="1043">4392-11</A> ) від 31.07.87, N 4452-XI ( <A HREF="964">4452-11</A> ) від<br>21.08.87, N 4981-XI ( <A HREF="1046">4981-11</A> ) від 25.11.87, N 4995-XI<br>( <A HREF="1047">4995-11</A> ) від 01.12.87, N 5397-XI ( <A HREF="1048">5397-11</A> ) від 10.02.88,<br>N 5723-XI ( <A HREF="1049">5723-11</A> ) від 14.04.88, N 6976-XI ( <A HREF="1055">6976-11</A> ) від<br>14.12.88, N 7226-XI ( <A HREF="1057">7226-11</A> ) від 06.03.89, N 7373-XI<br>( <A HREF="1058">7373-11</A> ) від 14.04.89, N 7617-XI ( <A HREF="1060">7617-11</A> ) від 16.06.89,<br>N 8711-XI ( <A HREF="2296">8711-11</A> ) від 19.01.90, N 8918-XI ( <A HREF="2297">8918-11</A> ) від<br>07.03.90, N 9082-XI ( <A HREF="2298">9082-11</A> ) від 20.04.90, N 9166-XI<br>( <A HREF="2299">9166-11</A> ) від 04.05.90, N 596-XII ( <A HREF="2210">596-12</A> ) від 26.12.90,<br>N 597а-XII ( <A HREF="2209">597а-12</A> ) від 26.12.90, N 647-XII ( <A HREF="3100">647-12</A> ) від<br>18.01.91, N 661-XII ( <A HREF="3096">661-12</A> ) від 28.01.91, N 1255-XII<br>( <A HREF="3011">1255-12</A> ) від 25.06.91, N 1434а-XII ( <A HREF="2959">1434а-12</A> ) від 25.08.91,<br>Законом УРСР N 1255-XII ( <A HREF="3011">1255-12</A> ) від 03.07.91, Законами<br>N 1564-XII ( <A HREF="2923">1564-12</A> ) від 18.09.91, N 1974-XII ( <A HREF="2826">1974-12</A> ) від<br>12.12.91, N 2354-XII ( <A HREF="4334">2354-12</A> ) від 15.05.92, N 2468-XII<br>( <A HREF="6354">2468-12</A> ) від 17.06.92, N 2547-XII ( <A HREF="6273">2547-12</A> ) від 07.07.92,<br>N 2613-XII ( <A HREF="6125">2613-12</A> ) від 17.09.92, N 2703-XII ( <A HREF="6043">2703-12</A> ) від<br>16.10.92, N 2935-XII ( <A HREF="8385">2935-12</A> ) від 26.01.93, N 2936-XII<br>( <A HREF="8384">2936-12</A> ) від 26.01.93, N 2947-XII ( <A HREF="8363">2947-12</A> ) від 28.01.93,<br>N 3039-XII ( <A HREF="8233">3039-12</A> ) від 03.03.93, N 3351-XII ( <A HREF="10327">3351-12</A> ) від<br>30.06.93, N 3582-XII ( <A HREF="9845">3582-12</A> ) від 11.11.93, N 3785-XII<br>( <A HREF="9583">3785-12</A> ) від 23.12.93, N 3888-XII ( <A HREF="12792">3888-12</A> ) від 28.01.94,<br>N 4043-XII ( <A HREF="12545">4043-12</A> ) від 25.02.94, N 218/94-ВР ( <A HREF="14340">218/94-ВР</A> ) від<br>20.10.94, N 246/94-ВР ( <A HREF="14175">246/94-ВР</A> ) від 15.11.94, N 299/94-ВР<br>( <A HREF="13927">299/94-ВР</A> ) від 16.12.94, N 64/95-ВР ( <A HREF="17722">64/95-ВР</A> ) від 15.02.95,<br>N 282/95-ВР ( <A HREF="21003">282/95-ВР</A> ) від 11.07.95, N 323/96-ВР ( <A HREF="28809">323/96-ВР</A> )<br>від 12.07.96, N 386/96-ВР ( <A HREF="27960">386/96-ВР</A> ) від 01.10.96, N 388/96-ВР<br>( <A HREF="27949">388/96-ВР</A> ) від 02.10.96, N 530/96-ВР ( <A HREF="27420">530/96-ВР</A> ) від<br>20.11.96, N 44/97-ВР ( <A HREF="33081">44/97-ВР</A> ) від 05.02.97, N 552/97-ВР<br>( <A HREF="36556">552/97-ВР</A> ) від 07.10.97, N 85/98-ВР ( <A HREF="42699">85/98-ВР</A> ) від 05.02.98,<br>N 210/98-ВР ( <A HREF="41764">210/98-ВР</A> ) від 24.03.98, 1288-XIV ( <A HREF="63814">1288-14</A> ) від<br>14.12.99, N 1381-XIV ( <A HREF="65716">1381-14</A> ) від 13.01.2000, N 1587-III<br>( <A HREF="67710">1587-14</A> ) від 23.03.2000, N 1685-III ( <A HREF="68684">1685-14</A> ) від 20.04.2000,<br>N 1945-III ( <A HREF="73595">1945-14</A> ) від 14.09.2000, N 1981-III ( <A HREF="74129">1981-14</A> ) від<br>21.09.2000, N 2114-III ( <A HREF="75535">2114-14</A> ) від 16.11.2000, N 2181-III<br>( <A HREF="73077">2181-14</A> ) від 21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня<br>2001 року, N 2247-III ( <A HREF="77866">2247-14</A> ) від 18.01.2001, N 2362-III<br>( <A HREF="80177">2362-14</A> ) від 05.04.2001, N 2409-III ( <A HREF="81772">2409-14</A> ) від<br>17.05.2001, в редакції Закону N 2670-III ( <A HREF="84584">2670-14</A> ) від<br>12.07.2001, із змінами, внесеними згідно із Законами N 2953-III<br>( <A HREF="93693">2953-14</A> ) від 17.01.2002, N 430-IV ( <A HREF="122862">430-15</A> ) від 16.01.2003 -<br>набуває чинності 11.06.2003, N 669-IV ( <A HREF="129957">669-15</A> ) від 03.04.2003,<br>N 850-IV ( <A HREF="134191">850-15</A> ) від 22.05.2003, N 903-IV ( <A HREF="134784">903-15</A> ) від<br>05.06.2003, N 1125-IV ( <A HREF="141130">1125-15</A> ) від 11.07.2003, N 1703-IV<br>( <A HREF="164705">1703-15</A> ) від 11.05.2004, N 1723-IV ( <A HREF="164828">1723-15</A> ) від 18.05.2004,<br>N 2289-IV ( <A HREF="186601">2289-15</A> ) від 23.12.2004, N 2598-IV ( <A HREF="202810">2598-15</A> ) від<br>31.05.2005, N 3108-IV ( <A HREF="222131">3108-15</A> ) від 17.11.2005, N 3169-IV<br>( <A HREF="225543">3169-15</A> ) від 01.12.2005, N 3504-IV ( <A HREF="243247">3504-15</A> ) від 23.02.2006 }<br> <br> <a name="S113"></a>Стаття 113. Початок провадження досудового слідства<br> <br> Досудове слідство провадиться лише після порушення<br>кримінальної справи і в порядку, встановленому цим Кодексом.<br> Слідчий зобов'язаний негайно приступити до провадження<br>слідства в порушеній ним чи переданій йому справі. Коли справа<br>порушена слідчим і прийнята ним до свого провадження, то<br>складається єдина постанова про порушення справи і прийняття її до<br>свого провадження. В разі прийняття до свого провадження раніше<br>порушеної справи слідчий виносить окрему постанову про прийняття<br>справи до свого провадження.<br> Копію постанови про прийняття справи до свого провадження<br>слідчий протягом доби надсилає прокуророві.<br> <br> <a name="S114"></a>Стаття 114. Повноваження слідчого<br> <br> При провадженні досудового слідства всі рішення про<br>спрямування слідства і про провадження слідчих дій слідчий приймає<br>самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено<br>одержання згоди від суду (судді) або прокурора, і несе повну<br>відповідальність за їх законне і своєчасне проведення.<br> В разі незгоди слідчого з вказівками прокурора про<br>притягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину і обсяг<br>обвинувачення, про направлення справи для віддання обвинуваченого<br>до суду або про закриття справи слідчий вправі подати справу<br>вищестоящому прокуророві з письмовим викладом своїх заперечень. В<br>цьому разі прокурор або скасовує вказівки нижчестоящого прокурора,<br>або доручає провадження слідства в цій справі іншому слідчому.<br> Слідчий по розслідуваних ним справах вправі давати органам<br>дізнання доручення і вказівки про провадження розшукних та слідчих<br>дій і вимагати від органів дізнання допомоги при провадженні<br>окремих слідчих дій. Такі доручення і вказівки слідчого є для<br>органів дізнання обов'язковими.<br> В справах, в яких досудове слідство є обов'язковим, слідчий<br>вправі в будь-який момент приступити до провадження досудового<br>слідства, не чекаючи виконання органами дізнання дій, передбачених<br>статтею 104 цього Кодексу.<br> Постанови слідчого, винесені відповідно до закону в<br>кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є<br>обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і<br>організаціями, посадовими особами і громадянами.<br> При проведенні різних слідчих дій слідчий вправі<br>використовувати машинопис, звукозапис, стенографування, кінозйомку<br>і відеозапис.<br>( Стаття 114 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від<br>18.01.66, N 6834-X ( <A HREF="1099">6834-10</A> ) від 16.04.84, Законом N 2533-III<br>( <A HREF="82549">2533-14</A> ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )<br> <br> <a name="S114-1"></a>Стаття 114-1. Повноваження начальника слідчого відділу<br> <br> Начальник слідчого відділу здійснює контроль за своєчасністю<br>дій слідчих по розкриттю злочинів і запобіганню їм, вживає заходів<br>до найбільш повного, всебічного і об'єктивного провадження<br>досудового слідства в кримінальних справах.<br> Начальник слідчого відділу має право перевіряти кримінальні<br>справи, давати вказівки слідчому про провадження досудового<br>слідства, про притягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію<br>злочину та обсяг обвинувачення, про направлення справи, про<br>провадження окремих слідчих дій, передавати справу від одного<br>слідчого іншому, доручати розслідування справи декільком слідчим,<br>а також брати участь у провадженні досудового слідства та особисто<br>провадити досудове слідство, користуючись при цьому повноваженнями<br>слідчого.<br> Вказівки начальника слідчого відділу в кримінальній справі<br>даються слідчому у письмовій формі і є обов'язковими для<br>виконання.<br> Оскарження цих вказівок прокуророві не зупиняє їх виконання,<br>за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 114<br>цього Кодексу.<br> Вказівки прокурора в кримінальних справах, які дані<br>відповідно до правил, встановлених цим Кодексом, обов'язкові для<br>начальника слідчого відділу. Оскарження цих вказівок вищестоящому<br>прокуророві не зупиняє їх виконання.<br>( Кодекс доповнено статтею 114-1 згідно з Указом ПВР від<br>18.01.66 )<br> <br> <a name="S115"></a>Стаття 115. Затримання слідчим підозрюваного у вчиненні<br> злочину<br> <br> Слідчий вправі затримати і допитати особу, підозрювану у<br>вчинені злочину, за підставами і в порядку, передбаченими статтями<br>106, 106-1 і 107 цього Кодексу.<br> Затримання підозрюваного у вчиненні злочину співробітника<br>кадрового складу розвідувального органу України при виконанні ним<br>службових обов'язків здійснюється тільки в присутності офіційних<br>представників цього органу.<br>( Стаття 115 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 3084-IX<br>( <A HREF="1098">3084-09</A> ) від 16.02.78, N 6834-X ( <A HREF="1099">6834-10</A> ) від 16.04.84,<br>Законом N 3111-III ( <A HREF="97295">3111-14</A> ) від 07.03.2002 )<br> <br> <a name="S116"></a>Стаття 116. Місце провадження досудового слідства<br> <br> Досудове слідство провадиться в тому районі, де вчинено<br>злочин. Коли місце вчинення злочину невідоме, а також з метою<br>найбільш швидкого і повного розслідування його, слідство може<br>провадитися за місцем виявлення злочину або за місцем перебування<br>підозрюваного, обвинуваченого, або за місцем перебування більшості<br>свідків чи за визначенням прокурора.<br> Слідчий, встановивши, що дана справа йому не підслідна,<br>зобов'язаний провести всі невідкладні дії, після чого передає<br>справу прокуророві для направлення її за підслідністю.<br>( Стаття 116 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X<br>( <A HREF="1099">6834-10</A> ) від 16.04.84, із Законом N 1125-IV ( <A HREF="141130">1125-15</A> ) від<br>11.07.2003 )<br> <br> <a name="S117"></a>Стаття 117. Розв'язання спорів про підслідність<br> <br> Спір про підслідність між слідчими в межах одного й того ж<br>району розв'язує районний прокурор, між слідчими транспортної<br>прокуратури, що діє на правах районної або міської прокуратури, -<br>транспортний прокурор, який діє на правах районного, міського<br>прокурора.<br> Спір про підслідність між слідчими різних районів Автономної<br>Республіки Крим, області розв'язує прокурор Автономної Республіки<br>Крим, прокурор області, між слідчими різних транспортних<br>прокуратур, що діють на правах районних, міських прокуратур, -<br>транспортний прокурор, який діє на правах прокурора області, між<br>слідчими різних районів міста - прокурор міста Києва, міський<br>прокурор або їх заступники.<br> Якщо справу порушено в декількох районах або містах різних<br>областей, спір про підслідність розв'язує Генеральний прокурор<br>України або його заступник.<br>( Стаття 117 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X<br>( <A HREF="1099">6834-10</A> ) від 16.04.84, Законом N 2857-XII ( <A HREF="5860">2857-12</A> ) від<br>15.12.92 )<br> <br> <a name="S118"></a>Стаття 118. Окремі доручення<br> <br> Слідчий має право провадити слідчі дії в інших слідчих<br>районах і вправі доручити провадження цих дій відповідному<br>слідчому або органу дізнання, які зобов'язані це доручення<br>виконати в десятиденний строк.<br> У межах міста або району, хоч і поділеного на кілька слідчих<br>дільниць, слідчий зобов'язаний особисто провадити всі слідчі дії.<br> <br> <a name="S119"></a>Стаття 119. Провадження слідства в справі декількома<br> слідчими<br> <br> Якщо розслідування особливо складної справи доручається<br>декільком слідчим, то про це зазначається в постанові про<br>порушення справи або виноситься окрема постанова. Один з цих<br>слідчих призначається старшим, він приймає справу до свого<br>провадження і безпосередньо керує діями інших слідчих.<br> Постанова про призначення в справі декількох слідчих<br>оголошується обвинуваченому.<br> <br> <a name="S120"></a>Стаття 120. Строки досудового слідства<br> <br> Досудове слідство у кримінальних справах повинно бути<br>закінчено протягом двох місяців. В цей строк включається час з<br>моменту порушення справи до направлення її прокуророві з<br>обвинувальним висновком чи постановою про передачу справи до суду<br>для розгляду питання про застосування примусових заходів медичного<br>характеру або до закриття чи зупинення провадження в справі. Цей<br>строк може бути продовжено районним, міським прокурором,<br>військовим прокурором армії, флотилії, з'єднання, гарнізону та<br>прирівняним до них прокурором у разі неможливості закінчити<br>розслідування - до трьох місяців. <br> В особливо складних справах строк досудового слідства,<br>встановлений частиною 1 цієї статті, може бути продовжено<br>прокурором Автономної Республіки Крим, прокурором області,<br>прокурором міста Києва, військовим прокурором округу, флоту і<br>прирівняним до них прокурором або їх заступниками на підставі<br>мотивованої постанови слідчого - до шести місяців.<br> Далі продовжувати строк досудового слідства можуть лише у<br>виняткових випадках Генеральний прокурор України або його<br>заступники.<br> При поверненні судом справи для провадження додаткового<br>слідства, а також відновленні закритої справи строк додаткового<br>слідства встановлюється прокурором, який здійснює нагляд за<br>слідством, в межах одного місяця з моменту прийняття справи до<br>провадження. Дальше продовження зазначеного строку провадиться на<br>загальних підставах.<br> Правила, викладені в цій статті, не поширюються на справи, в<br>яких не встановлено особу, що вчинила злочин. Перебіг строку<br>слідства в таких справах починається з дня встановлення особи, яка<br>вчинила злочин.<br>( Стаття 120 в редакції Закону N 1960-XII ( <A HREF="2835">1960-12</A> ) від<br>10.12.91, із змінами, внесеними згідно із Законами N 2857-XII<br>( <A HREF="5860">2857-12</A> ) від 15.12.92, N 3351-XII ( <A HREF="10327">3351-12</A> ) від 30.06.93,<br>N 658-IV ( <A HREF="129962">658-15</A> ) від 03.04.2003 )<br> <br> <a name="S121"></a>Стаття 121. Недопустимість розголошення даних досудового<br> слідства<br> <br> Дані досудового слідства можна оголосити лише з дозволу<br>слідчого або прокурора і в тому обсягу, в якому вони визнають<br>можливим.<br> У необхідних випадках слідчий попереджає свідків,<br>потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача,<br>захисника, експерта, спеціаліста, перекладача, понятих, а також<br>інших осіб, які присутні при провадженні слідчих дій, про<br>обов'язок не розголошувати без його дозволу даних досудового<br>слідства. Винні в розголошенні даних досудового слідства несуть<br>кримінальну відповідальність за статтею 387 Кримінального кодексу<br>України.<br>( Стаття 121 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X<br>( <A HREF="1099">6834-10</A> ) від 16.04.84, Законом N 2670-III ( <A HREF="84584">2670-14</A> ) від<br>12.07.2001 )<br> <br> <a name="S122"></a>Стаття 122. Порядок роз'яснення прав потерпілому<br> <br> Слідчий, визнавши особу потерпілою від злочину, роз'яснює їй<br>її права, передбачені статтею 49 цього Кодексу, відмічає про це в<br>постанові, що засвідчується підписом потерпілого.<br> У випадках, коли злочином завдана майнова шкода<br>громадянинові, підприємству, установі чи організації, слідчий<br>роз'яснює потерпілому і його представникові право заявляти<br>цивільний позов, про що відмічає в протоколі допиту або направляє<br>потерпілому письмове повідомлення, копію якого приєднує до справи.<br>( Стаття 122 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X<br>( <A HREF="1099">6834-10</A> ) від 16.04.84 )<br> <br> <a name="S123"></a>Стаття 123. Визнання цивільним позивачем<br> <br> Якщо в справі заявлено цивільний позов, слідчий зобов'язаний<br>скласти мотивовану постанову про визнання потерпілого цивільним<br>позивачем або про відмову в цьому.<br> Про винесення постанови повідомляється цивільний позивач або<br>його представник. У разі явки цивільного позивача або його<br>представника йому роз'яснюються права, передбачені статтею 50<br>цього Кодексу, про що робиться відмітка на постанові, яка<br>засвідчується підписом цивільного позивача чи його представника.<br> <br> <a name="S124"></a>Стаття 124. Притягнення як цивільного відповідача<br> <br> Визнавши необхідним притягти в справі цивільного відповідача,<br>слідчий виносить мотивовану постанову. Постанова оголошується<br>цивільному відповідачеві або його представникові. При цьому йому<br>роз'яснюються права, передбачені статтею 51 цього Кодексу, про що<br>робиться відмітка на постанові, яка засвідчується підписом<br>цивільного відповідача або його представника.<br> <br> <a name="S125"></a>Стаття 125. Обов'язок забезпечення цивільного позову і<br> передбаченої законом конфіскації майна<br> <br> Слідчий за клопотанням цивільного позивача або з своєї<br>ініціативи зобов'язаний вжити заходів до забезпечення заявленого в<br>кримінальній справі цивільного позову, а також можливого в<br>майбутньому цивільного позову, склавши про це постанову.<br> В справах про злочини, за які кримінальним законом<br>передбачена конфіскація майна, слідчий зобов'язаний вжити<br>необхідних заходів до забезпечення виконання вироку в частині<br>можливої конфіскації майна, склавши про це постанову.<br> <br> <a name="S126"></a>Стаття 126. Порядок забезпечення цивільного позову і<br> можливої конфіскації майна<br> <br> Забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна<br>провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше<br>майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за<br>законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади,<br>цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення<br>майна, на яке накладено арешт. Накладення арешту на вклади<br>зазначених осіб проводиться виключно за рішенням суду.<br> Майно, на яке накладено арешт, описується і може бути<br>передане на зберігання представникам підприємств, установ,<br>організацій або членам родини обвинуваченого чи іншим особам.<br>Особи, яким передано майно, попереджаються під розписку про<br>кримінальну відповідальність за його незбереження.<br> Не підлягають описові предмети першої потреби, що<br>використовуються особою, у якої проводиться опис, і членами її<br>родини. Перелік цих предметів визначено в Додатку до Кримінального<br>кодексу України ( <A HREF="304">2002-05</A> ).<br> Арешт майна і передача його на зберігання оформляються<br>протоколом, який підписується особою, що проводила опис, понятими<br>і особою, яка прийняла майно на зберігання. До протоколу додається<br>підписаний цими особами опис переданого на зберігання майна.<br> Для встановлення вартості описаного майна в необхідних<br>випадках запрошується спеціаліст, який також підписує протокол і<br>опис майна з його оцінкою.<br> Накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого,<br>коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.<br>( Стаття 126 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X<br>( <A HREF="1099">6834-10</A> ) від 16.04.84; Законом N 2631-IV ( <A HREF="202377">2631-15</A> ) від<br>02.06.2005 )<br> <br> <a name="S127"></a>Стаття 127. Залучення понятих<br> <br> При провадженні обшуку, виїмки, огляду, пред'явленні осіб і<br>предметів для впізнання, відтворенні обстановки і обставин події,<br>опису майна обов'язкова присутність не менше двох понятих.<br> До участі у проведенні освідування поняті можуть бути<br>залучені у разі, якщо слідчий визнає це за необхідне.<br> Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані в справі.<br>Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного,<br>обвинуваченого і потерпілого, працівники органів дізнання і<br>досудового слідства.<br> Поняті, присутні при провадженні зазначених вище слідчих дій,<br>засвідчують своїми підписами відповідність записів у протоколі<br>виконаним діям.<br> Зауваження понятого з приводу проведених слідчих дій<br>підлягають обов'язковому занесенню до протоколу.<br> За наявності відповідних підстав поняті мають право на<br>забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених<br>законами України.<br>( Стаття 127 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X<br>( <A HREF="1099">6834-10</A> ) від 16.04.84, Законами N 2857-XII ( <A HREF="5860">2857-12</A> ) від<br>15.12.92, N 1381-XIV ( <A HREF="65716">1381-14</A> ) від 13.01.2000 )<br> <br> <a name="S128"></a>Стаття 128. Залучення перекладача<br> <br> У випадках, передбачених статтею 19 цього Кодексу, слідчий<br>при провадженні слідчих дій запрошує перекладача.<br> Перекладач повинен з'явитися за викликом слідчого і зробити<br>повно і точно доручений йому переклад.<br> Слідчий роз'яснює перекладачеві його обов'язки і попереджає<br>про кримінальну відповідальність за відмову виконати обов'язки<br>перекладача, а також за завідомо неправильний переклад, про що<br>відбирає від нього підписку.<br> Перекладач за наявності відповідних підстав має право на<br>забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених<br>законами України.<br> Правила цієї статті поширюються на особу, запрошену до участі<br>в процесі для роз'яснення знаків німого або глухого.<br>( Стаття 128 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1381-XIV<br>( <A HREF="65716">1381-14</A> ) від 13.01.2000 )<br> <br> <a name="S128-1"></a>Стаття 128-1. Участь спеціаліста при проведенні слідчих дій<br> <br> У необхідних випадках для участі у проведенні слідчої дії<br>може бути залучений спеціаліст, який не заінтересований в<br>результатах справи. Виклик слідчим спеціаліста є обов'язковим для<br>керівника підприємства, установи чи організації, де працює<br>спеціаліст.<br> Спеціаліст зобов'язаний: з'явитися на виклик; брати участь у<br>проведенні слідчої дії, використовуючи свої спеціальні знання і<br>навики для сприяння слідчому у виявленні, закріпленні та вилученні<br>доказів; звертати увагу слідчого на обставини, пов'язані з<br>виявленням та закріпленням доказів; давати пояснення з приводу<br>спеціальних питань, які виникають при проведенні слідчої дії.<br> Спеціаліст вправі: звертатися з дозволу слідчого із<br>запитаннями до осіб, які беруть участь у проведенні слідчої дії;<br>робити заяви, пов'язані з виявленням, закріпленням і вилученням<br>доказів. Спеціаліст за наявності відповідних підстав має право на<br>забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених<br>законами України.<br> Перед початком слідчої дії, в якій бере участь спеціаліст,<br>слідчий пересвідчується в особі та компетентності спеціаліста,<br>з'ясовує його стосунки з обвинуваченим і потерпілим та роз'яснює<br>спеціалістові його права і обов'язки. Про виконання слідчим цих<br>вимог зазначається у протоколі слідчої дії.<br> В разі відмови або ухилення спеціаліста від виконання своїх<br>обов'язків слідчий повідомляє про це адміністрацію підприємства,<br>установи чи організації за місцем роботи спеціаліста або<br>громадську організацію для відповідного реагування.<br>( Кодекс доповнено статтею 128-1 згідно з Указом ПВР N 117-VIII<br>( <A HREF="1092">117-08</A> ) від 30.08.71; із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР<br>N 6834-X ( <A HREF="1099">6834-10</A> ) від 16.04.84, Законом N 1381-XIV ( <A HREF="65716">1381-14</A> )<br>від 13.01.2000 )<br> <br> <a name="S129"></a>Стаття 129. Розгляд клопотань слідчим<br> <br> Клопотання підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, а<br>також потерпілого і його представника, цивільного позивача,<br>цивільного відповідача або їх представників про виконання<br>будь-яких слідчих дій слідчий зобов'язаний розглянути в строк не<br>більше трьох діб і задовольнити їх, якщо обставини, про<br>встановлення яких заявлені клопотання, мають значення для справи.<br> Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка<br>заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в клопотанні<br>складається мотивована постанова.<br>( Стаття 129 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 117-VIII<br>( <A HREF="1092">117-08</A> ) від 30.08.71, N 6834-X ( <A HREF="1099">6834-10</A> ) від 16.04.84;<br>Законом N 3780-XII ( <A HREF="9587">3780-12</A> ) від 23.12.93 )<br> <br> <a name="S130"></a>Стаття 130. Постанова слідчого і прокурора<br> <br> Про рішення, прийняті слідчим або прокурором під час<br>провадження досудового слідства у випадках, зазначених у цьому<br>Кодексі, а також у випадках, коли це визнає за необхідне слідчий<br>або прокурор, складається мотивована постанова.<br> У постанові зазначається місце і час її складання, посада<br>особи, що виносить постанову, її прізвище, справа, в якій<br>провадиться слідство, і обгрунтування прийнятого рішення, а також<br>стаття цього Кодексу, на підставі якої прийнято рішення.<br> <br> <br> <a name="G12"></a>Г л а в а 12<br> <br> ПРЕД'ЯВЛЕННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ І ДОПИТ ОБВИНУВАЧЕНОГО<br> <br> <a name="S131"></a>Стаття 131. Притягнення як обвинуваченого<br> <br> Коли є досить доказів, які вказують на вчинення злочину<br>певною особою, слідчий виносить мотивовану постанову про<br>притягнення цієї особи як обвинуваче