Кодекс 1129-IV. Криминально-исполнительный кодекс Украины


КРИМIНАЛЬНО-ВИКОНАВЧИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ<br> <br> ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, N 3-4, ст. 21 )<br> <br>{ Iз змінами, внесеними згідно із Законами<br> N 3166-IV ( <A HREF="223619">3166-15</A> ) від 01.12.2005, ВВР, 2006, N 12, ст.103<br> N 3235-IV ( <A HREF="225532">3235-15</A> ) від 20.12.2005, ВВР, 2006, N 9, N 10-11,<br> ст.96<br> N 3559-IV ( <A HREF="244381">3559-15</A> ) від 16.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.302<br> N 489-V ( <A HREF="273774">489-16</A> ) від 19.12.2006 }<br> <br> { Зміни по Закону N 609-V ( <A HREF="283549">609-16</A> ) від 07.02.2007<br> будуть внесені після його опублікування }<br> <br> <br> ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА<br> <br> РОЗДIЛ I<br> ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ<br> <br> <a name="G1"></a>Глава 1<br> КРИМIНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ<br> <br> <a name="S1"></a>Стаття 1. Мета і завдання кримінально-виконавчого<br> законодавства України<br> <br> 1. Кримінально-виконавче законодавство України регламентує<br>порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з<br>метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом<br>створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених,<br>запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими<br>особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому,<br>що принижує гідність, поводженню із засудженими.<br> <br> 2. Завданнями кримінально-виконавчого законодавства України є<br>визначення принципів виконання кримінальних покарань, правового<br>статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних<br>інтересів та обов'язків; порядку застосування до них заходів<br>впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки;<br>системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та<br>порядку діяльності; нагляду і контролю за виконанням кримінальних<br>покарань, участі громадськості в цьому процесі; а також<br>регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних<br>покарань; звільнення від відбування покарання, допомоги особам,<br>звільненим від покарання, контролю і нагляду за ними.<br> <br> <a name="S2"></a>Стаття 2. Кримінально-виконавче законодавство України<br> <br> Кримінально-виконавче законодавство України складається з<br>цього Кодексу, інших актів законодавства, а також чинних<br>міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана<br>Верховною Радою України.<br> <br> <a name="S3"></a>Стаття 3. Дія кримінально-виконавчого законодавства<br> у просторі й часі<br> <br> 1. До засуджених, які відбувають покарання на території<br>України, застосовується кримінально-виконавче законодавство<br>України.<br> <br> 2. Порядок і умови виконання та відбування покарань<br>визначаються та забезпечуються відповідно до законодавства, яке<br>діє на час виконання та відбування кримінального покарання.<br> <br> <a name="S4"></a>Стаття 4. Підстава виконання і відбування покарання<br> <br> Підставою виконання і відбування покарання є вирок суду, який<br>набрав законної сили, інші рішення суду, а також закон України про<br>амністію та акт помилування.<br> <br> <a name="S5"></a>Стаття 5. Принципи кримінально-виконавчого законодавства,<br> виконання і відбування покарань<br> <br> Кримінально-виконавче законодавство, виконання і відбування<br>покарань ґрунтуються на принципах невідворотності виконання і<br>відбування покарань, законності, справедливості, гуманізму,<br>демократизму, рівності засуджених перед законом, взаємної<br>відповідальності держави і засудженого, диференціації та<br>індивідуалізації виконання покарань, раціонального застосування<br>примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки,<br>поєднання покарання з виправним впливом, участі громадськості в<br>передбачених законом випадках у діяльності органів і установ<br>виконання покарань.<br> <br> <a name="S6"></a>Стаття 6. Виправлення і ресоціалізація засуджених та їх<br> основні засоби<br> <br> 1. Виправлення засудженого - процес позитивних змін, які<br>відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до<br>самокерованої правослухняної поведінки.<br> <br> 2. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в<br>соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення<br>його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного<br>життя в суспільстві.<br> <br> Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.<br> <br> 3. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених<br>є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим),<br>суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє<br>і професійно-технічне навчання, громадський вплив.<br> <br> 4. Засоби виправлення і ресоціалізації засуджених<br>застосовуються з урахуванням виду покарання, особистості<br>засудженого, характеру, ступеня суспільної небезпеки і мотивів<br>вчиненого злочину та поведінки засудженого під час відбування<br>покарання.<br> <br> <a name="G2"></a>Глава 2<br> ПРАВОВИЙ СТАТУС ЗАСУДЖЕНИХ<br> <br> <a name="S7"></a>Стаття 7. Основи правового статусу засуджених<br> <br> 1. Держава поважає і охороняє права, свободи і законні<br>інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення<br>і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту<br>безпеку.<br> <br> 2. Засуджені користуються всіма правами людини і громадянина,<br>за винятком обмежень, визначених законами України та цим Кодексом<br>і встановлених вироком суду.<br> <br> 3. Правовий статус засуджених іноземців і осіб без<br>громадянства визначається законами України, а також міжнародними<br>договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною<br>Радою України.<br> <br> 4. Правовий статус засуджених визначається законами України,<br>а також цим Кодексом, виходячи із порядку і умов виконання та<br>відбування конкретного виду покарання.<br> <br> <a name="S8"></a>Стаття 8. Основні права засуджених<br> <br> 1. Засуджені мають право:<br> <br> на отримання інформації про свої права і обов'язки, порядок і<br>умови виконання та відбування призначеного судом покарання;<br> <br> на гуманне ставлення до себе і на повагу гідності, властивої<br>людській особистості;<br> <br> звертатися відповідно до законодавства з пропозиціями,<br>заявами і скаргами до адміністрації органів і установ виконання<br>покарань, їх вищестоящих органів, а також до Уповноваженого<br>Верховної Ради України з прав людини, Європейського суду з прав<br>людини, а також інших відповідних органів міжнародних організацій,<br>членом або учасником яких є Україна, до уповноважених осіб таких<br>міжнародних організацій, суду, органів прокуратури, інших органів<br>державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань<br>громадян; ( Абзац четвертий частини першої статті 8 із змінами,<br>внесеними згідно із Законом N 3166-IV ( <A HREF="223619">3166-15</A> ) від 01.12.2005 )<br> <br> давати пояснення і вести листування, а також звертатися з<br>пропозиціями, заявами і скаргами рідною мовою. Відповіді<br>засудженим даються мовою звернення. У разі відсутності можливості<br>дати відповідь мовою звернення вона дається українською мовою з<br>перекладом відповіді на мову звернення, який забезпечується<br>органом або установою виконання покарань;<br> <br> на охорону здоров'я. Охорона здоров'я забезпечується системою<br>медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних заходів, а також<br>поєднанням безоплатних і платних форм медичної допомоги.<br>Засуджені, які мають розлади психіки та поведінки внаслідок<br>вживання алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин або<br>їх аналогів чи інших одурманюючих засобів, можуть за їх письмовою<br>згодою пройти курс лікування від вказаних захворювань;<br> <br> на соціальне забезпечення, у тому числі й на отримання<br>пенсій, відповідно до законів України.<br> <br> 2. Засудженому гарантується право на правову допомогу. Для<br>одержання правової допомоги засуджені можуть користуватися<br>послугами адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за<br>законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за<br>дорученням юридичної особи.<br> <br> 3. Засуджені іноземці мають право підтримувати зв'язок з<br>дипломатичними представництвами і консульськими установами своїх<br>держав, особи без громадянства, а також громадяни держав, що не<br>мають дипломатичних представництв або консульських установ в<br>Україні, - з дипломатичними представництвами держави, яка взяла на<br>себе охорону їхніх інтересів, або міжнародними органами чи<br>організаціями, які здійснюють їх захист.<br> <br> <a name="S9"></a>Стаття 9. Основні обов'язки засуджених<br> <br> 1. Засуджені зобов'язані:<br> <br> виконувати встановлені законодавством обов'язки громадян<br>України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені<br>для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність<br>інших осіб;<br> <br> виконувати законні вимоги адміністрації органів і установ<br>виконання покарань;<br> <br> ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвідують<br>установи виконання покарань, а також до інших засуджених;<br> <br> з'являтися за викликом адміністрації органів і установ<br>виконання покарань.<br> <br> 2. Невиконання засудженими своїх обов'язків і законних вимог<br>адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою<br>встановлену законом відповідальність.<br> <br> <a name="S10"></a>Стаття 10. Право засуджених на особисту безпеку<br> <br> 1. Засуджені мають право на особисту безпеку.<br> <br> 2. У разі виникнення небезпеки життю і здоров'ю засуджених,<br>які відбувають покарання у виді арешту, обмеження волі, тримання в<br>дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення<br>волі, вони мають право звернутися із заявою до будь-якої посадової<br>особи органу чи установи виконання покарань з проханням про<br>забезпечення особистої безпеки. У цьому разі посадова особа<br>зобов'язана вжити невідкладних заходів щодо забезпечення особистої<br>безпеки засудженого.<br> <br> 3. Адміністрація установи виконання покарань вживає заходів<br>до переведення засудженого в безпечне місце, а також інших заходів<br>до усунення небезпеки, вирішує питання про місце подальшого<br>відбування ним покарання.<br> <br> 4. У разі наявності небезпеки для життя і здоров'я<br>засуджених, до яких згідно із законом у зв'язку з їх участю у<br>кримінальному судочинстві прийнято рішення про застосування<br>заходів безпеки, адміністрація установи виконання покарань вживає<br>заходів щодо забезпечення безпеки цих осіб. Крім того, до<br>зазначених осіб можуть бути застосовані такі заходи:<br> <br> ізольоване тримання;<br> <br> переведення в іншу установу виконання покарань.<br> <br> 5. Зміна умов тримання осіб, щодо яких застосовані заходи<br>безпеки, здійснюється з додержанням вимог, передбачених цим<br>Кодексом і законодавством України.<br> <br> <a name="G3"></a>Глава 3<br> ОРГАНИ I УСТАНОВИ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ<br> <br> <a name="S11"></a>Стаття 11. Види органів і установ виконання покарань<br> <br> 1. Органами виконання покарань є: Державний департамент<br>України з питань виконання покарань, його територіальні органи<br>управління, кримінально-виконавча інспекція.<br> <br> 2. Установами виконання покарань є: арештні доми,<br>кримінально-виконавчі установи, спеціальні виховні установи<br>(далі - виховні колонії).<br> <br> 3. Кримінально-виконавчі установи поділяються на<br>кримінально-виконавчі установи відкритого типу (далі - виправні<br>центри) і кримінально-виконавчі установи закритого типу (далі -<br>виправні колонії).<br> <br> 4. Виправні колонії поділяються на колонії мінімального,<br>середнього і максимального рівнів безпеки.<br> <br> 5. Виправні колонії мінімального рівня безпеки поділяються на<br>колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання<br>і колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами<br>тримання.<br> <br> 6. У межах, визначених цим Кодексом та законами України,<br>виконання кримінальних покарань також здійснюють Державна<br>виконавча служба, військові частини, гауптвахти і дисциплінарний<br>батальйон.<br> <br> 7. Територіальні органи управління, кримінально-виконавча<br>інспекція, арештні доми, виправні центри, виправні та виховні<br>колонії організовуються і ліквідуються Державним департаментом<br>України з питань виконання покарань, а військові частини,<br>гауптвахти і дисциплінарний батальйон - Міністерством оборони<br>України.<br> <br> <a name="S12"></a>Стаття 12. Державна виконавча служба<br> <br> Державна виконавча служба виконує покарання у виді штрафу і<br>конфіскації майна у випадках та в порядку, передбачених цим<br>Кодексом та законами України.<br> <br> <a name="S13"></a>Стаття 13. Кримінально-виконавча інспекція<br> <br> 1. Кримінально-виконавча інспекція виконує покарання у виді<br>позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною<br>діяльністю, громадських робіт, виправних робіт.<br> <br> 2. Кримінально-виконавча інспекція здійснює контроль за<br>поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з<br>випробуванням, а також звільнених від відбування покарання<br>вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.<br> <br> 3. Кримінально-виконавча інспекція встановлює періодичність<br>та дні проведення реєстрації засуджених до покарань у виді<br>громадських і виправних робіт, а також осіб, звільнених від<br>відбування покарання з випробуванням.<br> <br> <a name="S14"></a>Стаття 14. Військові частини, гауптвахти<br> <br> Військові частини, гауптвахти виконують покарання у виді<br>позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або<br>кваліфікаційного класу, службового обмеження для<br>військовослужбовців, засуджених за злочини невеликої тяжкості,<br>арешту з утриманням засуджених на гауптвахтах, а також здійснюють<br>контроль за поведінкою засуджених військовослужбовців, звільнених<br>від відбування покарання з випробуванням.<br> <br> <a name="S15"></a>Стаття 15. Арештні доми<br> <br> 1. Арештні доми виконують покарання у виді арешту.<br> <br> 2. В арештних домах тримаються повнолітні особи, а також<br>неповнолітні, яким на момент постановлення вироку виповнилося<br>шістнадцять років і які засуджені за злочини невеликої тяжкості.<br> <br> <a name="S16"></a>Стаття 16. Виправні центри<br> <br> Виправні центри виконують покарання у виді обмеження волі<br>стосовно осіб, засуджених за злочини невеликої та середньої<br>тяжкості, а також засуджених, яким даний вид покарання призначено<br>відповідно до статей 82, 389 Кримінального кодексу України<br>( <A HREF="80952">2341-14</A> ).<br> <br> <a name="S17"></a>Стаття 17. Дисциплінарний батальйон<br> <br> Дисциплінарний батальйон виконує покарання у виді тримання в<br>дисциплінарному батальйоні засуджених військовослужбовців<br>строкової служби.<br> <br> <a name="S18"></a>Стаття 18. Виправні колонії<br> <br> 1. Виправні колонії виконують покарання у виді позбавлення<br>волі на певний строк, довічного позбавлення волі.<br> <br> 2. Засуджені до позбавлення волі відбувають покарання у<br>виправних колоніях:<br> <br> мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання -<br>засуджені вперше до позбавлення волі за злочини, вчинені з<br>необережності, злочини невеликої та середньої тяжкості, а також<br>особи, переведені з колоній мінімального рівня безпеки із<br>загальними умовами тримання і колоній середнього рівня безпеки в<br>порядку, передбаченому цим Кодексом;<br> <br> мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання -<br>чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини<br>невеликої та середньої тяжкості; жінки, засуджені за злочини<br>невеликої та середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі злочини.<br>У виправній колонії цього виду можуть відбувати покарання також<br>засуджені, переведені з виховних колоній у порядку, встановленому<br>статтею 147 цього Кодексу;<br> <br> середнього рівня безпеки - жінки, засуджені до покарання у<br>виді довічного позбавлення волі; жінки, яким покарання у виді<br>смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням<br>волі на певний строк в порядку помилування або амністії; чоловіки,<br>вперше засуджені до позбавлення волі за тяжкі та особливо тяжкі<br>злочини; чоловіки, які раніше відбували покарання у виді<br>позбавлення волі; чоловіки, засуджені за вчинення умисного злочину<br>середньої тяжкості в період відбування покарання у виді<br>позбавлення волі; засуджені, переведені з колоній максимального<br>рівня безпеки в порядку, передбаченому цим Кодексом;<br> <br> максимального рівня безпеки - чоловіки, засуджені до<br>покарання у виді довічного позбавлення волі; чоловіки, яким<br>покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням<br>волі; чоловіки, яким покарання у виді смертної кари або довічного<br>позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у<br>порядку помилування або амністії; чоловіки, засуджені за умисні<br>особливо тяжкі злочини; чоловіки, засуджені за вчинення умисного<br>тяжкого або особливо тяжкого злочину в період відбування покарання<br>у виді позбавлення волі; чоловіки, переведені з колоній середнього<br>рівня безпеки в порядку, передбаченому цим Кодексом.<br> <br> 3. Слідчі ізолятори виконують функції виправних колоній<br>мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і<br>виправних колоній середнього рівня безпеки стосовно засуджених,<br>які залишені для роботи з господарського обслуговування.<br> <br> <a name="S19"></a>Стаття 19. Виховні колонії<br> <br> Виховні колонії виконують покарання у виді позбавлення волі<br>на певний строк стосовно засуджених неповнолітніх.<br> <br> <a name="S20"></a>Стаття 20. Повідомлення про місце відбування покарання<br> <br> 1. Про прибуття засудженого до місця відбування покарання<br>адміністрація органу чи установи виконання покарань, командування<br>дисциплінарного батальйону, військової частини чи начальник<br>гарнізону зобов'язані протягом трьох діб повідомити одного із<br>членів сім'ї або близьких родичів за вибором засудженого.<br> <br> 2. Про місце відбування покарання засудженого повідомляється<br>суд, який постановив вирок.<br> <br> <a name="S21"></a>Стаття 21. Застосування до засуджених заходів медичного<br> характеру<br> <br> 1. Стосовно засуджених, які мають хворобу, що становить<br>небезпеку для здоров'я інших осіб, та не пройшли повного курсу<br>лікування, органами і установами виконання покарань здійснюється<br>лікування.<br> <br> 2. Якщо під час відбування покарання буде встановлено, що<br>засуджений захворів зазначеними в частині першій цієї статті<br>захворюваннями та відмовляється від лікування, орган або установа<br>виконання покарань вносить до суду подання про застосування до<br>такої особи відповідного примусового лікування.<br> <br> <a name="G4"></a>Глава 4<br> НАГЛЯД I КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ КРИМIНАЛЬНИХ<br> ПОКАРАНЬ. УЧАСТЬ ГРОМАДСЬКОСТI У ВИПРАВЛЕННI<br> I РЕСОЦIАЛIЗАЦIЇ ЗАСУДЖЕНИХ<br> <br> <a name="S22"></a>Стаття 22. Прокурорський нагляд за виконанням кримінальних<br> покарань<br> <br> 1. Прокурорський нагляд за додержанням законів при виконанні<br>кримінальних покарань в органах і установах виконання покарань<br>здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими<br>йому прокурорами відповідно до Закону України "Про прокуратуру"<br>( <A HREF="2882">1789-12</A> ).<br> <br> 2. Органи і установи виконання покарань зобов'язані<br>виконувати постанови і вказівки прокурора щодо додержання порядку<br>виконання покарання, встановленого кримінально-виконавчим<br>законодавством.<br> <br> <a name="S23"></a>Стаття 23. Відомчий контроль<br> <br> За діяльністю органів і установ виконання покарань<br>здійснюється відомчий контроль вищестоящими органами управління і<br>посадовими особами Державного департаменту України з питань<br>виконання покарань.<br> <br> <a name="S24"></a>Стаття 24. Відвідування установ виконання покарань<br> <br> 1. Без спеціального дозволу відвідувати установи виконання<br>покарань для здійснення контролю мають право:<br> <br> Президент України;<br> <br> Прем'єр-міністр України;<br> <br> Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;<br> <br> Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови<br>місцевих державних адміністрацій, на території яких вони<br>розташовані;<br> <br> народні депутати України, а також депутати, уповноважені на<br>те Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами;<br> <br> Генеральний прокурор України, а також уповноважені ним<br>прокурори і прокурори, які здійснюють нагляд за виконанням<br>покарань на відповідній території;<br> <br> сільський, селищний, міський голова - на території<br>відповідної місцевої ради.<br> <br> 2. Представники засобів масової інформації та інші особи<br>можуть відвідувати установи виконання покарань за спеціальним<br>дозволом адміністрації цих установ або органів управління<br>зазначеними установами.<br> <br> <a name="S25"></a>Стаття 25. Участь громадськості у виправленні <br> і ресоціалізації засуджених. Громадський контроль <br> за дотриманням прав засуджених під час виконання<br> кримінальних покарань<br> <br> 1. Об'єднання громадян, релігійні і благодійні організації та<br>окремі особи можуть брати участь у виправленні і ресоціалізації<br>засуджених та проведенні соціально-виховної роботи з ними,<br>надавати допомогу органам і установам виконання покарань у<br>порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.<br> <br> 2. Для забезпечення громадського контролю за дотриманням прав<br>засуджених під час виконання кримінальних покарань створюються<br>спостережні комісії, які діють на підставі цього Кодексу та<br>Положення про спостережні комісії, яке затверджується Кабінетом<br>Міністрів України.<br> <br> ОСОБЛИВА ЧАСТИНА<br> <br> РОЗДIЛ II<br> ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ, НЕ ПОВ'ЯЗАНИХ<br> З ПОЗБАВЛЕННЯМ ВОЛI<br> <br> <a name="G5"></a>Глава 5<br> ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДI ШТРАФУ<br> <br> <a name="S26"></a>Стаття 26. Порядок виконання покарання у виді штрафу<br> <br> 1. Засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк<br>після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це<br>відповідний суд шляхом представлення документа про сплату штрафу.<br> <br> 2. У разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений<br>частиною першою цієї статті, його стягнення провадиться примусово<br>Державною виконавчою службою на підставі виконавчого листа,<br>виданого судом, який постановив вирок, з такими особливостями: в<br>постанові про відкриття виконавчого провадження державний<br>виконавець не встановлює строк для добровільного виконання вироку<br>суду; засуджений звільняється від сплати виконавчого збору.<br> <br> 3. У разі неможливості сплатити повний розмір штрафу суд може<br>замінити несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських або<br>виправних робіт відповідно до закону.<br> <br> <a name="S27"></a>Стаття 27. Наслідки ухилення від сплати штрафу<br> <br> Якщо засуджений ухиляється від сплати штрафу, він<br>притягується до кримінальної відповідальності відповідно до статті<br>389 Кримінального кодексу України ( <A HREF="80952">2341-14</A> ).<br> <br> <a name="S28"></a>Стаття 28. Закінчення виконавчих дій<br> <br> Після стягнення штрафу виконавчий лист із відміткою про<br>виконання вироку повертається суду, який постановив вирок.<br> <br> <a name="G6"></a>Глава 6<br> ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДI ПОЗБАВЛЕННЯ ВIЙСЬКОВОГО,<br> СПЕЦIАЛЬНОГО ЗВАННЯ, РАНГУ,<br> ЧИНУ АБО КВАЛIФIКАЦIЙНОГО КЛАСУ<br> <br> <a name="S29"></a>Стаття 29. Порядок виконання покарання у виді позбавлення<br> військового, спеціального звання, рангу, чину або<br> кваліфікаційного класу<br> <br> 1. Суд, який постановив вирок про позбавлення засудженого<br>військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного<br>класу, після набрання ним законної сили направляє копію вироку<br>органові чи посадовій особі, які присвоїли це звання, ранг, чин<br>або кваліфікаційний клас.<br> <br> 2. Після одержання копії вироку, яким засудженого позбавлено<br>військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного<br>класу, орган чи посадова особа, які присвоїли це звання, ранг, чин<br>або кваліфікаційний клас, вносить до відповідних документів запис<br>про позбавлення засудженого цього звання, рангу, чину або<br>кваліфікаційного класу і вживає заходів до позбавлення його всіх<br>прав і пільг, пов'язаних з цим званням, рангом, чином або<br>кваліфікаційним класом.<br> <br> 3. Стосовно військовослужбовця запасу копія вироку<br>надсилається до військового комісаріату за місцем його проживання.<br> <br> 4. Орган або посадова особа протягом місяця з дня одержання<br>копії вироку сповіщає суд, який постановив вирок, про його<br>виконання.<br> <br> <a name="G7"></a>Глава 7<br> ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДI ПОЗБАВЛЕННЯ ПРАВА<br> ОБIЙМАТИ ПЕВНI ПОСАДИ АБО ЗАЙМАТИСЯ ПЕВНОЮ<br> ДIЯЛЬНIСТЮ<br> <br> <a name="S30"></a>Стаття 30. Порядок виконання покарання у виді позбавлення<br> права обіймати певні посади або займатися певною<br> діяльністю<br> <br> 1. Виконання покарання у виді позбавлення права обіймати<br>певні посади або займатися певною діяльністю, призначеного як<br>основне покарання, а також як додаткове до основних покарань,<br>покладається на кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення<br>індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання<br>засудженого - на органи внутрішніх справ.<br> <br> 2. Виконання покарання у виді позбавлення права обіймати<br>певні посади або займатися певною діяльністю, призначеного як<br>додаткове покарання до арешту, обмеження волі, тримання в<br>дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення<br>волі на певний строк, під час відбування основного покарання<br>покладається на адміністрацію арештного дому,<br>кримінально-виконавчої установи, командування дисциплінарного<br>батальйону, військової частини чи начальника гарнізону.<br> <br> 3. Адміністрація арештного дому, кримінально-виконавчої<br>установи, командування дисциплінарного батальйону, військової<br>частини чи начальник гарнізону, де відбуває покарання особа,<br>засуджена до додаткового покарання у виді позбавлення права<br>обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, не може<br>використовувати засудженого на роботах, виконання яких йому<br>заборонено згідно з вироком.<br> <br> 4. Адміністрація арештного дому, кримінально-виконавчої<br>установи, командування дисциплінарного батальйону, військової<br>частини чи начальник гарнізону після відбуття засудженим основного<br>покарання або в разі умовно-дострокового звільнення чи заміни<br>покарання більш м'яким надсилає копію вироку суду до<br>кримінально-виконавчої інспекції за місцем проживання засудженого<br>або до військової частини за місцем служби засудженого.<br> <br> <a name="S31"></a>Стаття 31. Обов'язки кримінально-виконавчої інспекції щодо<br> виконання покарання у виді позбавлення права<br> обіймати певні посади або займатися певною<br> діяльністю<br> <br> 1. Кримінально-виконавча інспекція веде облік засуджених до<br>позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною<br>діяльністю; контролює додержання вимог вироку суду засудженим,<br>власником підприємства, установи, організації або уповноваженим<br>ним органом за місцем роботи засудженого, а також органом, що має<br>право анулювати дозвіл на заняття відповідним видом діяльності,<br>яка заборонена засудженому, вживає заходів до припинення порушень<br>вимог вироку; вносить подання органу внутрішніх справ щодо<br>здійснення приводу засуджених, які не з'явилися за викликом до<br>кримінально-виконавчої інспекції без поважних причин, організовує<br>початковий розшук засуджених, місцезнаходження яких невідоме, та<br>надсилає матеріали до органів внутрішніх справ для оголошення<br>розшуку таких засуджених.<br> <br> 2. У разі невиконання власником підприємства, установи,<br>організації або уповноваженим ним органом вироку суду щодо особи,<br>позбавленої права обіймати певні посади або займатися певною<br>діяльністю, кримінально-виконавча інспекція надсилає матеріали<br>прокуророві для вирішення питання про притягнення винних осіб до<br>відповідальності згідно із законом.<br> <br> <a name="S32"></a>Стаття 32. Обов'язки власника підприємства, установи,<br> організації або уповноваженого ним органу за<br> місцем роботи засуджених до покарання у виді<br> позбавлення права обіймати певні посади або<br> займатися певною діяльністю<br> <br> Власник підприємства, установи, організації або уповноважений<br>ним орган за місцем роботи засудженого зобов'язаний:<br> <br> не пізніше трьох днів після одержання копії вироку суду<br>звільнити засудженого з посади, яку він займає, або від того виду<br>професійної діяльності, права на яку він позбавлений, внести до<br>трудової книжки засудженого запис про те, на якій підставі, на<br>який строк і які посади він позбавлений права обіймати або яким<br>видом професійної діяльності він позбавлений права займатися, та<br>повідомити кримінально-виконавчу інспекцію про виконання вимог<br>вироку;<br> <br> за вимогою кримінально-виконавчої інспекції надавати їй<br>документи, пов'язані з виконанням покарання.<br> <br> <a name="S33"></a>Стаття 33. Обов'язки органів, які мають право анулювати<br> дозвіл на заняття певними видами діяльності<br> <br> Органи, які мають право анулювати дозвіл на заняття певними<br>видами діяльності, зобов'язані не пізніше трьох днів після<br>одержання копії вироку суду анулювати дозвіл на заняття тим видом<br>діяльності, яка заборонена засудженому, вилучити відповідний<br>документ, який надає даній особі право займатися певним видом<br>діяльності, і повідомити про виконання вимог вироку суду<br>кримінально-виконавчу інспекцію.<br> <br> <a name="S34"></a>Стаття 34. Обов'язки засуджених до покарання у виді<br> позбавлення права обіймати певні посади або<br> займатися певною діяльністю<br> <br> 1. Засуджений до покарання у виді позбавлення права обіймати<br>певні посади або займатися певною діяльністю зобов'язаний<br>виконувати вимоги вироку суду, надавати за вимогою<br>кримінально-виконавчої інспекції документи, які пов'язані з<br>виконанням даного покарання, повідомляти інспекцію про місце<br>роботи і проживання чи їх зміну, з'являтися за викликом до<br>кримінально-виконавчої інспекції. У разі неприбуття засудженого<br>без поважних причин він за поданням кримінально-виконавчої<br>інспекції може бути підданий приводу органом внутрішніх справ.<br>Поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої<br>інспекції у призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання<br>виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його<br>можливості своєчасно прибути за викликом і які документально<br>підтверджені.<br> <br> 2. Засудженому забороняється без дозволу<br>кримінально-виконавчої інспекції виїжджати за межі України.<br> <br> <a name="S35"></a>Стаття 35. Наслідки ухилення від відбування покарання у виді<br> позбавлення права обіймати певні посади або<br> займатися певною діяльністю<br> <br> 1. У разі ухилення засудженого від відбування покарання у<br>виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною<br>діяльністю він притягується до кримінальної відповідальності<br>відповідно до статті 389 Кримінального кодексу України<br>( <A HREF="80952">2341-14</A> ).<br> <br> 2. Засуджений до позбавлення права обіймати певні посади або<br>займатися певною діяльністю, розшук якого оголошено у зв'язку з<br>ухиленням від покарання, затримується і конвоюється органом<br>внутрішніх справ у порядку, передбаченому<br>кримінально-процесуальним законодавством.<br> <br> <a name="G8"></a>Глава 8<br> ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДI ГРОМАДСЬКИХ РОБIТ<br> <br> <a name="S36"></a>Стаття 36. Порядок виконання покарання у виді громадських<br> робіт<br> <br> 1. Покарання у виді громадських робіт відбувається за місцем<br>проживання засудженого. Громадські роботи полягають у виконанні<br>засудженим у вільний від основної роботи чи навчання час<br>безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи<br>місцевого самоврядування.<br> <br> 2. Виконання покарання у виді громадських робіт здійснюється<br>на основі участі засуджених у суспільно корисній праці і контролю<br>за їхньою поведінкою відповідно до вимог цього Кодексу.<br> <br> 3. Контроль за виконанням покарання у виді громадських робіт<br>покладається на кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення<br>індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання<br>засудженого - на органи внутрішніх справ.<br> <br> 4. Вирок суду приводиться до виконання не пізніше<br>десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або<br>звернення його до виконання.<br> <br> 5. Кримінально-виконавча інспекція веде облік засуджених,<br>роз'яснює порядок і умови відбування покарання, погоджує з<br>органами місцевого самоврядування перелік об'єктів, на яких<br>засуджені відбувають громадські роботи, здійснює контроль за<br>додержанням умов відбування покарання засудженими і власником<br>підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом<br>за місцем відбування засудженим громадських робіт, веде сумарний<br>облік відпрацьованого засудженим часу.<br> <br> <a name="S37"></a>Стаття 37. Умови відбування покарання у виді громадських<br> робіт<br> <br> 1. Засуджені до покарання у виді громадських робіт<br>зобов'язані додержуватися встановлених відповідно до законодавства<br>порядку і умов відбування покарання, сумлінно ставитися до праці,<br>працювати на визначених для них об'єктах і відпрацьовувати<br>встановлений судом строк громадських робіт, з'являтися за викликом<br>до кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про<br>зміну місця проживання, періодично з'являтися на реєстрацію до<br>кримінально-виконавчої інспекції. Поважними причинами неявки<br>засудженого до кримінально-виконавчої інспекції в призначений<br>строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші<br>обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно<br>прибути за викликом і які документально підтверджені.<br> <br> 2. Надання засудженому щорічної відпустки за основним місцем<br>роботи не зупиняє виконання покарання у виді громадських робіт.<br> <br> 3. Стосовно особи, яка після постановлення вироку визнана<br>інвалідом першої або другої групи або досягла пенсійного віку, а<br>також жінки, яка стала вагітною, кримінально-виконавча інспекція<br>направляє до суду подання про звільнення її від подальшого<br>відбування покарання.<br> <br> 4. Засудженому забороняється без дозволу<br>кримінально-виконавчої інспекції виїжджати за межі України.<br> <br> <a name="S38"></a>Стаття 38. Обчислення строку покарання у виді громадських<br> робіт<br> <br> 1. Строк покарання у виді громадських робіт обчислюється в<br>годинах, протягом яких засуджений працював за визначеним місцем<br>роботи.<br> <br> 2. Громадські роботи виконуються не більш як чотири години на<br>день, а неповнолітніми - дві години на день, але не менше двадцяти<br>п'яти годин на місяць.<br> <br> <a name="S39"></a>Стаття 39. Обов'язки власника підприємства, установи,<br> організації або уповноваженого ним органу за<br> місцем відбування засудженими покарання у виді<br> громадських робіт<br> <br> 1. На власника підприємства, установи, організації або<br>уповноважений ним орган за місцем відбування засудженим покарання<br>у виді громадських робіт покладається:<br> <br> погодження з кримінально-виконавчою інспекцією переліку<br>об'єктів, на яких засуджені відбувають громадські роботи, та видів<br>цих робіт;<br> <br> контроль за виконанням засудженими визначених для них робіт<br>та дотриманням правил техніки безпеки;<br> <br> своєчасне повідомлення кримінально-виконавчої інспекції про<br>ухилення засудженого від відбування покарання та переведення його<br>на інше місце роботи, появу на роботі в нетверезому стані, у стані<br>наркотичного або токсичного сп'яніння, порушення громадського<br>порядку;<br> <br> ведення обліку та щомісячне інформування<br>кримінально-виконавчої інспекції про кількість відпрацьованих<br>засудженим годин і його ставлення до праці.<br> <br> 2. У разі систематичного несвоєчасного подання інформації про<br>виконання громадських робіт або нездійснення контролю<br>відповідальною особою за роботою та поведінкою засудженого, а<br>також невиконання інших вимог цієї статті кримінально-виконавча<br>інспекція надсилає матеріали прокуророві для вирішення питання про<br>притягнення винних осіб до відповідальності згідно із законом.<br> <br> 3. У разі ушкодження здоров'я під час виконання громадських<br>робіт відшкодування шкоди засудженому здійснюється відповідно до<br>законодавства про страхування від нещасного випадку.<br> <br> <a name="S40"></a>Стаття 40. Відповідальність засуджених до покарання у виді<br> громадських робіт<br> <br> 1. За порушення порядку та умов відбування покарання у виді<br>громадських робіт, а також порушення громадського порядку, за яке<br>засудженого було притягнуто до адміністративної відповідальності,<br>до нього кримінально-виконавчою інспекцією може бути застосоване<br>застереження у виді письмового попередження про притягнення до<br>кримінальної відповідальності.<br> <br> 2. Стосовно особи, яка ухиляється від відбування покарання у<br>виді громадських робіт, кримінально-виконавча інспекція надсилає<br>матеріали прокуророві для вирішення питання про притягнення до<br>кримінальної відповідальності відповідно до статті 389<br>Кримінального кодексу України ( <A HREF="80952">2341-14</A> ).<br> <br> 3. Ухиленням від відбування покарання у виді громадських<br>робіт є:<br> <br> невиконання встановлених обов'язків, порушення порядку та<br>умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної<br>відповідальності за правопорушення, які були вчинені після<br>письмового попередження;<br> <br> невихід більше двох разів протягом місяця на громадські<br>роботи без поважних причин, а також допущення більше двох порушень<br>трудової дисципліни протягом місяця, поява на роботі в нетверезому<br>стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.<br> <br> 4. Засуджений до громадських робіт, розшук якого оголошено у<br>зв'язку з ухиленням від покарання, затримується і конвоюється<br>органом внутрішніх справ у порядку, передбаченому<br>кримінально-процесуальним законодавством.<br> <br> <a name="G9"></a>Глава 9<br> ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДI ВИПРАВНИХ РОБIТ<br> <br> <a name="S41"></a>Стаття 41. Порядок виконання покарання у виді виправних<br> робіт<br> <br> 1. Покарання у виді виправних робіт відбувається на<br>підприємстві, в установі, організації незалежно від форми<br>власності за місцем роботи засудженого.<br> <br> 2. Виконання покарання у виді виправних робіт здійснюється на<br>основі участі засуджених у суспільно корисній праці і контролю за<br>їхньою поведінкою відповідно до вимог цього Кодексу.<br> <br> 3. Контроль за виконанням покарання у виді виправних робіт<br>покладається на кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення<br>індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання<br>засудженого - на органи внутрішніх справ.<br> <br> 4. Вирок суду приводиться до виконання не пізніше<br>десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або<br>звернення його до виконання.<br> <br> 5. Кримінально-виконавча інспекція веде облік засуджених;<br>роз'яснює порядок та умови відбування покарання; здійснює контроль<br>за додержанням порядку та умов відбування покарання засудженими і<br>власником підприємства, установи, організації або уповноваженим<br>ним органом за місцем роботи засудженого; бере участь у виховній<br>роботі із засудженим; контролює поведінку засуджених; вносить<br>подання органу внутрішніх справ щодо здійснення приводу<br>засуджених, які не з'явилися за викликом до кримінально-виконавчої<br>інспекції без поважних причин; організовує початковий розшук<br>засуджених, місцезнаходження яких невідоме, та надсилає матеріали<br>до органу внутрішніх справ для оголошення розшуку таких<br>засуджених; застосовує заходи заохочення і стягнення; дає дозвіл<br>на звільнення з роботи засуджених за власним бажанням протягом<br>строку відбування ними покарання.<br> <br> 6. Засуджені зобов'язані: додержуватися встановлених порядку<br>та умов відбування покарання; сумлінно ставитися до праці;<br>з'являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції;<br>повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця<br>проживання; періодично з'являтися на реєстрацію до<br>кримінально-виконавчої інспекції. Поважними причинами неявки<br>засудженого до кримінально-виконавчої інспекції в призначений<br>строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші<br>обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно<br>прибути за викликом і які документально підтверджені.<br> <br> <a name="S42"></a>Стаття 42. Умови відбування покарання у виді виправних робіт<br> <br> 1. Протягом строку відбування покарання засудженим<br>забороняється звільнятися з роботи за власним бажанням без дозволу<br>кримінально-виконавчої інспекції. Дозвіл на звільнення може бути<br>наданий після перевірки обґрунтованості заяви засудженого та за<br>наявності довідки з нового місця роботи про можливість його<br>працевлаштування.<br> <br> 2. Особам, засудженим до покарання у виді виправних робіт,<br>надається щорічна відпустка, час якої не зараховується до строку<br>відбування покарання.<br> <br> 3. Час відбування засудженим покарання у виді виправних робіт<br>зараховується в загальний стаж роботи.<br> <br> 4. Засудженим забороняється без дозволу<br>кримінально-виконавчої інспекції виїжджати за межі України.<br> <br> 5. Стосовно особи, яка стала непрацездатною після<br>постановлення вироку суду, кримінально-виконавча інспекція вносить<br>подання до суду про заміну виправних робіт штрафом.<br> <br> 6. Стосовно особи, яка після постановлення вироку суду<br>досягла пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною,<br>кримінально-виконавча інспекція вносить подання до суду про<br>звільнення такої особи від відбування покарання.<br> <br> <a name="S43"></a>Стаття 43. Обчислення строку покарання у виді виправних робіт<br> <br> 1. Строк покарання у виді виправних робіт обчислюється<br>роками, місяцями і днями, протягом яких засуджений працював і з<br>його заробітку провадилося відрахування. Число днів,<br>відпрацьованих засудженим, має бути не менше числа робочих днів,<br>які припадають на кожний місяць встановленого судом строку<br>покарання. Якщо засуджений не відпрацював зазначену кількість днів<br>і відсутні підстави, встановлені цим Кодексом для заліку<br>невідпрацьованих днів у строк покарання, відбування покарання<br>триває до повного відпрацювання засудженим призначеної кількості<br>робочих днів. Початком строку відбування покарання вважається<br>день, з якого фактично розпочато відрахування із заробітку<br>засудженого.<br> <br> 2. У строк відбування покарання зараховується час, протягом<br>якого засуджений не працював з поважних причин і за ним відповідно<br>до закону зберігалася заробітна плата, а також час, коли<br>засудженому не надавалася робота на підприємстві, в установі,<br>організації, та час, протягом якого засуджений перебував на обліку<br>в державній службі зайнятості і йому було надано статус<br>безробітного.<br> <br> 3. У строк відбування покарання не зараховується час хвороби,<br>викликаної алкогольним, наркотичним або токсичним сп'янінням або<br>діями, пов'язаними з ним, грубим порушенням правил техніки<br>безпеки, умисним заподіянням собі тілесних ушкоджень; час<br>відбування адміністративного стягнення у виді адміністративного<br>арешту або виправних робіт, а також тримання під вартою як<br>запобіжного заходу з іншої кримінальної справи у період відбування<br>покарання у випадках, коли вина у вчиненні злочину доведена у<br>встановленому законом порядку.<br> <br> <a name="S44"></a>Стаття 44. Обов'язки власника підприємства, установи,<br> організації або уповноваженого ним органу за<br> місцем відбування засудженими покарання у виді<br> виправних робіт<br> <br> 1. На власника підприємства, установи, організації або<br>уповноважений ним орган за місцем відбування засудженим покарання<br>у виді виправних робіт покладається:<br> <br> щомісячне відрахування визначеної вироком суду частини<br>заробітної плати і перерахування утриманої суми в доход держави;<br> <br> додержання порядку та умов відбування покарання, передбачених<br>цим Кодексом;<br> <br> своєчасне інформування кримінально-виконавчої інспекції про<br>ухилення засудженого від відбування покарання, переведення<br>засудженого на іншу роботу чи посаду, а також його звільнення;<br> <br> щомісячне інформування кримінально-виконавчої інспекції про<br>кількість робочих днів за графіком на підприємстві, в установі,<br>організації, кількість фактично відпрацьованих засудженим робочих<br>днів, розмір заробітної плати і утримань з неї за вироком суду,<br>кількість прогулів, кількість днів тимчасової непрацездатності за<br>листком непрацездатності та з інших причин.<br> <br> 2. У разі систематичного неправильного або несвоєчасного<br>відрахування сум із заробітку засудженого, а також невиконання<br>інших вимог цієї статті кримінально-виконавча інспекція надсилає<br>матеріали прокуророві для вирішення питання про притягнення винних<br>осіб до відповідальності згідно із законом.<br> <br> <a name="S45"></a>Стаття 45. Порядок провадження відрахувань із заробітку<br> засуджених до виправних робіт<br> <br> 1. Кримінально-виконавча інспекція здійснює контроль за<br>правильністю і своєчасністю відрахувань із заробітку засуджених до<br>виправних робіт і перерахуванням відрахованих сум у доход держави.<br> <br> 2. Відрахування провадяться з усієї суми заробітку, без<br>виключення з цієї суми податків та інших платежів і незалежно від<br>наявності претензій до засудженого за виконавчими документами, за<br>кожний відпрацьований місяць при виплаті заробітної плати. В осіб,<br>які працюють за сумісництвом, відрахування провадяться із<br>заробітку за кожним місцем роботи. Відрахування відповідно до<br>вироку суду починаються з наступного дня після надходження вироку<br>та повідомлення на підприємство, в установу чи організацію, але не<br>раніше ніж вирок набрав чинності.<br> <br> 3. Відрахування не провадяться з грошових допомог, які<br>одержуються в порядку загальнообов'язкового державного соціального<br>страхування і соціального забезпечення, виплат одноразового<br>характеру, не передбачених системою оплати праці, сум, які<br>виплачуються як компенсація за витрати, пов'язані з відрядженням,<br>та інших компенсаційних виплат.<br> <br> <a name="S46"></a>Стаття 46. Заходи заохочення і стягнення, що застосовуються<br> до осіб, засуджених до виправних робіт<br> <br> 1. Власник підприємства, установи, організації або<br>уповноважений ним орган щодо засуджених до покарання у виді<br>виправних робіт може застосовувати заходи заохочення і стягнення,<br>передбачені законодавством про працю.<br> <br> 2. Кримінально-виконавча інспекція за зразкову поведінку і<br>сумлінне ставлення до праці щодо засуджених може застосовувати<br>такі заходи заохочення:<br> <br> подання до суду матеріалів на засудженого щодо<br>умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини<br>покарання штрафом;<br> <br> зарахування часу щорічної відпустки у строк відбування<br>покарання.<br> <br> 3. Подання про умовно-дострокове звільнення засудженого від<br>покарання або заміну невідбутої частини покарання штрафом<br>надсилається до суду кримінально-виконавчою інспекцією з<br>урахуванням характеристики на нього власника підприємства,<br>установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем<br>роботи засудженого.<br> <br> 4. За порушення порядку та умов відбування покарання у виді<br>виправних робіт до засудженого може застосовуватися застереження у<br>виді письмового попередження про притягнення до кримінальної<br>відповідальності.<br> <br> 5. Стосовно особи, яка ухиляється від відбування покарання у<br>виді виправних робіт, кримінально-виконавча інспекція надсилає<br>прокуророві матеріали для вирішення питання про притягнення до<br>кримінальної відповідальності відповідно до статті 389<br>Кримінального кодексу України ( <A HREF="80952">2341-14</A> ).<br> <br> 6. Ухиленням засудженого від відбування покарання у виді<br>виправних робіт є:<br> <br> невиконання встановлених обов'язків;<br> <br> порушення порядку та умов відбування покарання;<br> <br> вчинення проступку, за який його було притягнуто до<br>адміністративної відповідальності;<br> <br> допущення більше двох разів протягом місяця прогулів, а також<br>більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця або поява<br>на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного<br>сп'яніння.<br> <br> 7. Засуджений до виправних робіт, розшук якого оголошено у<br>зв'язку з ухиленням від покарання, затримується і конвоюється<br>органом внутрішніх справ у порядку, передбаченому<br>кримінально-процесуальним законодавством.<br> <br> <a name="G10"></a>Глава 10<br> ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДI СЛУЖБОВИХ ОБМЕЖЕНЬ<br> ДЛЯ ВIЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦIВ<br> <br> <a name="S47"></a>Стаття 47. Порядок виконання покарання у виді службових<br> обмежень для військовослужбовців<br> <br> 1. Суд, який постановив вирок про службове обмеження для<br>військовослужбовця, після набрання ним законної сили направляє<br>копію вироку командиру військової частини, де проходить службу<br>засуджений військовослужбовець.<br> <br> 2. Після одержання копії вироку командир військової частини<br>видає відповідний наказ, у якому зазначається розмір відрахувань в<br>доход держави з грошового утримання засудженого<br>військовослужбовця, строк, протягом якого він не може бути<br>підвищений за посадою, у військовому званні, а також який строк не<br>зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового<br>військового звання. Наказ оголошується по військовій частині і<br>доводиться до відома засудженого військовослужбовця.<br> <br> 3. Про прийняття вироку до виконання командир військової<br>частини протягом трьох днів сповіщає суд, який постановив вирок.<br> <br> 4. За три дні до закінчення встановленого вироком суду строку<br>службового обмеження для військовослужбовця командир військової<br>частини видає наказ про припинення його виконання із зазначенням<br>дати припинення.<br> <br> 5. Засуджені, які відбувають покарання у виді службових<br>обмежень для військовослужбовців і визнані військово-лікарською<br>комісією непридатними за станом здоров'я до військової служби із<br>зняттям з військового обліку або непридатними до військової служби<br>у мирний час, звільняються судом від покарання за поданням<br>командира військової частини і висновком військово-лікарської<br>комісії.<br> <br> <a name="G11"></a>Глава 11<br> ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДI КОНФIСКАЦIЇ МАЙНА<br> <br> <a name="S48"></a>Стаття 48. Порядок виконання покарання у виді конфіскації<br> майна<br> <br> 1. Суд, який постановив вирок, що передбачає як додаткове<br>покарання конфіскацію майна, після набрання ним законної сили<br>надсилає виконавчий лист, копію опису майна і копію вироку для<br>виконання Державній виконавчій службі, про що сповіщає відповідну<br>фінансову установу. У разі відсутності у справі опису майна<br>засудженого надсилається довідка про те, що опису майна не<br>проводилося.<br> <br> 2. Виконання покарання у виді конфіскації майна здійснюється<br>Державною виконавчою службою за місцезнаходженням майна відповідно<br>до Закону України "Про виконавче провадження" ( <A HREF="54361">606-14</A> ).<br> <br> <a name="S49"></a>Стаття 49. Майно, що підлягає конфіскації<br> <br> 1. Конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, в<br>тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді<br>суб'єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші<br>цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи<br>на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане<br>засудженим у довірче управління.<br> <br> 2. Не підлягає конфіскації майно, що належить засудженому на<br>правах приватної власності чи є його часткою у спільній власності,<br>необхідне для засудженого та осіб, які перебувають на його<br>утриманні. Перелік такого майна визначається законом України.<br> <br> 3. Спори, пов'язані з конфіскацією майна, вирішуються в<br>порядку, встановленому законом.<br> <br> <a name="G12"></a>Глава 12<br> ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДI АРЕШТУ<br> <br> <a name="S50"></a>Стаття 50. Місця відбування покарання у виді арешту<br> <br> 1. Особи, засуджені до арешту, відбувають покарання, як<br>правило, за місцем засудження в арештних домах, а<br>військовослужбовці - на гауптвахтах.<br> <br> 2. Засуджений відбуває весь строк покарання в одному<br>арештному домі.<br> <br> 3. Переведення засудженого до арешту з одного арештного дому<br>до іншого допускається в разі його хвороби або для забезпечення<br>його безпеки, а також з інших поважних причин, що перешкоджають<br>дальшому перебуванню засудженого в даному арештному домі.<br> <br> <a name="S51"></a>Стаття 51. Порядок і умови виконання покарання у виді арешту<br> <br> 1. Засуджені до покарання у виді арешту тримаються в умовах<br>ізоляції з роздільним триманням чоловіків, жінок, неповнолітніх та<br>засуджених, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення<br>волі.<br> <br> 2. На засуджених до арешту поширюються обмеження, встановлені<br>кримінально-виконавчим законодавством для осіб, які відбувають<br>покарання у виді позбавлення волі.<br> <br> 3. Засудженим до арешту забороняється:<br> <br> побачення з родичами та іншими особами, за винятком адвокатів<br>або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на<br>надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної<br>особи;<br> <br> одержання посилок (передач) і бандеролей, за винятком посилок<br>(передач), що містять предмети одягу за сезоном.<br> <br> 4. Засуджені мають право витрачати на місяць для придбання<br>продуктів харчування і предметів першої потреби гроші в сумі до<br>сімдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати.<br> <br> 5. Засудженим до арешту надається прогулянка тривалістю до<br>однієї години, а неповнолітнім - до двох годин.<br> <br> 6. За виняткових обставин засудженим до арешту може бути<br>надано право на телефонну розмову з близькими родичами.<br> <br> <a name="S52"></a>Стаття 52. Залучення осіб, засуджених до арешту, д