Кодекс 561-XII. Земельный кодекс Украины


Земельний кодекс Української РСР<br> <br> ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 10, ст. 98 )<br> <br> <br> <br> <a name="RI"></a>Розділ I<br> <br> ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ<br> <br> <a name="G1"></a>ГЛАВА 1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ<br> <br> <a name="S1"></a>Стаття 1. Земля в Українській РСР - власність народу України<br> <br> Відповідно до Декларації про державний суверенітет України<br>земля є власністю її народу.<br> <br> Кожен громадянин Української РСР має право на земельну<br>ділянку, порядок і умови надання якої регулюються цим Кодексом та<br>іншими актами законодавства Української РСР.<br> <br> <a name="S2"></a>Стаття 2. Земельне законодавство Української РСР і його<br> завдання<br> <br> Земельні відносини в Українській РСР регулюються цим Кодексом<br>та іншими актами законодавства Української РСР, що видаються<br>відповідно до нього.<br> <br> Завданням земельного законодавства Української РСР є<br>регулювання земельних відносин з метою створення в республіці умов<br>для раціонального використання й охорони земель, збереження і<br>відтворення родючості грунтів, поліпшення природного середовища,<br>для рівноправного розвитку всіх форм господарювання, охорони прав<br>громадян, підприємств, установ і організацій.<br> <br> Гірничі, лісові та водні відносини, щодо використання й<br>охорони рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря<br>регулюються спеціальним законодавством Української РСР.<br> <br> <a name="S3"></a>Стаття 3. Склад земель Української РСР<br> <br> Відповідно до цільового призначення всі землі Української РСР<br>поділяються на:<br> <br> 1) землі сільськогосподарського призначення;<br> <br> 2) землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і<br>сільських населених пунктів);<br> <br> 3) землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та<br>іншого призначення;<br> <br> 4) землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та<br>історико-культурного призначення;<br> <br> 5) землі лісового фонду;<br> <br> 6) землі водного фонду;<br> <br> 7) землі запасу.<br> <br> <a name="S4"></a>Стаття 4. Віднесення земель до категорій і переведення їх з<br> однієї категорії до іншої<br> <br> Віднесення земель до зазначених у статті 3 цього Кодексу<br>категорій провадиться відповідно до цільового призначення земель.<br> <br> Переведення земель з однієї категорії до іншої здійснюється у<br>разі зміни цільового призначення цих земель.<br> <br> Віднесення земель до відповідних категорій і переведення їх з<br>однієї категорії до іншої провадиться органами, які приймають<br>рішення про надання цих земель у володіння або користування, а в<br>інших випадках - органами, які затверджують проекти землеустрою і<br>приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного,<br>оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення.<br> <br> <a name="S5"></a>Стаття 5. Правомочність Рад народних депутатів щодо<br> розпорядження землею<br> <br> Розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах<br>своєї компетенції надають земельні ділянки у володіння або<br>користування та вилучають їх.<br> <br> Для розгляду земельних питань і підготовки рішень по них Ради<br>народних депутатів можуть утворювати депутатські комісії.<br> <br> <a name="S6"></a>Стаття 6. Володіння землею<br> <br> У довічне успадковуване володіння земля надається громадянам<br>Української РСР для:<br> <br> ведення селянського (фермерського господарства);<br> <br> ведення особистого підсобного господарства;<br> <br> будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських<br>будівель;<br> <br> садівництва;<br> <br> дачного і гаражного будівництва;<br> <br> традиційних народних промислів;<br> <br> у разі одержання у спадщину жилого будинку або його<br>придбання.<br> <br> Порядок успадковування права володіння земельною ділянкою<br>визначається цим Кодексом та іншими актами законодавства<br>Української РСР.<br> <br> У постійне володіння земля надається колгоспам, радгоспам,<br>іншим державним, кооперативним, громадським підприємствам,<br>установам і організаціям, релігійним організаціям для ведення<br>сільського та лісового господарства.<br> <br> <a name="S7"></a>Стаття 7. Користування землею<br> <br> У постійне або тимчасове користування земля надається:<br> <br> громадянам Української РСР для городництва, сінокосіння і<br>випасання худоби;<br> <br> промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським<br>державним, кооперативним, громадським підприємствам, установам і<br>організаціям;<br> <br> для потреб оборони організаціям, зазначеним у статті 70 цього<br>Кодексу;<br> <br> сільськогосподарським державним, кооперативним і громадським<br>підприємствам, установам і організаціям для використання у<br>несільськогосподарських цілях;<br> <br> релігійним організаціям;<br> <br> спільним підприємствам, міжнародним об'єднанням і<br>організаціям з участю радянських та іноземних юридичних осіб.<br> <br> У випадках, передбачених законодавством Української РСР,<br>земля надається в користування іншим організаціям і особам.<br> <br> Постійним визнається землекористування без заздалегідь<br>встановленого строку.<br> <br> Тимчасове користування землею може бути короткостроковим - до<br>трьох років і довгостроковим - від трьох до десяти років. У разі<br>виробничої необхідності ці строки може бути продовжено на період,<br>що не перевищує відповідно одного строку короткострокового або<br>довгострокового тимчасового користування.<br> <br> Продовження строку користування земельними ділянками<br>провадиться Радами народних депутатів, які надали ці ділянки.<br> <br> Користування землею на умовах оренди для<br>сільськогосподарських цілей, як правило, має бути довгостроковим.<br> <br> <a name="S8"></a>Стаття 8. Оренда землі<br> <br> У тимчасове користування на умовах оренди земля надається<br>громадянам Української РСР, колгоспам, радгоспам та іншим<br>державним, кооперативним, громадським підприємствам, установам і<br>організаціям, спільним підприємствам, міжнародним об'єднанням і<br>організаціям з участю радянських та іноземних юридичних осіб, а<br>також іноземним державам, міжнародним організаціям, іноземним<br>юридичним особам і громадянам.<br> <br> Орендодавцями землі є сільські, селищні, міські, районні Ради<br>народних депутатів.<br> <br> Для ведення селянського (фермерського) господарства земля<br>надається в оренду районною, міською Радою народних депутатів.<br> <br> Умови і строки оренди землі визначаються за згодою сторін і<br>закріплюються в договорі.<br> <br> Орендар має переважне право поновлення договору на оренду<br>землі після закінчення строку його дії.<br> <br> Орендовані земельні ділянки сільськогосподарського<br>призначення за погодженням сторін можуть передаватися у володіння<br>орендарям, крім випадків, коли їх орендарями є спільні<br>підприємства, міжнародні об'єднання і організації з участью<br>радянських та іноземних юридичних осіб, а також іноземні держави,<br>міжнародні організації, іноземні юридичні особи і громадяни.<br> <br> Відносини щодо оренди землі регулюються цим Кодексом та<br>іншими актами законодавства Української РСР.<br> <br> <a name="S9"></a>Стаття 9. Компетенція сільських Рад народних депутатів у<br> галузі регулювання земельних відносин<br> <br> До відання сільських Рад народних депутатів у галузі<br>регулювання земельних відносин на їх території належить:<br> <br> 1) надання відповідно до статті 18 цього Кодексу земельних<br>ділянок у володіння або користування, в тому числі на умовах<br>оренди;<br> <br> 2) реєстрація права землеволодіння, права землекористування і<br>договорів на оренду землі;<br> <br> 3) вилучення земель відповідно до статті 31 цього Кодексу;<br> <br> 4) стягнення плати за землю;<br> <br> 5) ведення земельно-кадастрової документації;<br> <br> 6) погодження проектів землеустрою;<br> <br> 7) здійснення державного контролю за використанням і охороною<br>земель;<br> <br> 8) сприяння створенню екологічно чистого середовища і<br>поліпшенню природних ландшафтів;<br> <br> 9) припинення права володіння або права користування<br>земельною ділянкою чи її частиною;<br> <br> 10) подання до районної або міської Ради народних депутатів<br>пропозицій про надання земельних ділянок громадянам для ведення<br>селянського (фермерського) господарства;<br> <br> 11) погодження зведення землекористувачами жилих, виробничих,<br>культурно-побутових та інших будівель і споруд на землі, наданій<br>їм у користування;<br> <br> 12) захист прав землеволодільців і землекористувачів;<br> <br> 13) вирішення земельних спорів у порядку, встановленому<br>статтями 103 і 104 цього Кодексу;<br> <br> 14) вирішення інших питань у галузі земельних відносин у<br>межах своєї компетенції.<br> <br> <a name="S10"></a>Стаття 10. Компетенція селищних Рад народних депутатів у<br> галузі регулювання земельних відносин<br> <br> До відання селищних Рад народних депутатів у галузі<br>регулювання земельних відносин на їх території належить:<br> <br> 1) надання відповідно до статті 18 цього Кодексу земельних<br>ділянок у володіння або користування, в тому числі на умовах<br>оренди;<br> <br> 2) реєстрація права землеволодіння, права землекористування і<br>договорів на оренду землі;<br> <br> 3) вилучення земель відповідно до статті 31 цього Кодексу;<br> <br> 4) стягнення плати за землю;<br> <br> 5) ведення земельно-кадастрової документації;<br> <br> 6) погодження проектів землеустрою;<br> <br> 7) здійснення державного контролю за використанням і охороною<br>земель;<br> <br> 8) сприяння створенню екологічно чистого середовища і<br>поліпшенню природних ландшафтів;<br> <br> 9) припинення права володіння або права користування<br>земельною ділянкою чи її частиною;<br> <br> 10) подання до районної або міської Ради народних депутатів<br>пропозицій про надання земель громадянам для ведення селянського<br>(фермерського) господарства;<br> <br> 11) погодження зведення землекористувачами жилих, виробничих,<br>культурно-побутових та інших будівель і споруд на землі, наданій<br>їм у користування;<br> <br> 12) захист прав землеволодільців і землекористувачів;<br> <br> 13) вирішення земельних спорів у порядку, встановленому<br>статтями 103 і 105 цього Кодексу;<br> <br> 14) вирішення інших питань у галузі земельних відносин у<br>межах своєї компетенції.<br> <br> <a name="S11"></a>Стаття 11. Компетенція міських Рад народних депутатів у<br> галузі регулювання земельних відносин<br> <br> До відання міських Рад народних депутатів у галузі<br>регулювання земельних відносин на їх території належить:<br> <br> 1) надання відповідно до статті 18 цього Кодексу земельних<br>ділянок у володіння або користування, в тому числі на умовах<br>оренди, а також для ведення селянського (фермерського)<br>господарства;<br> <br> 2) реєстрація права землеволодіння, права землекористування і<br>договорів на оренду землі;<br> <br> 3) вилучення земель відповідно до статті 31 цього Кодексу;<br> <br> 4) стягнення плати за землю;<br> <br> 5) ведення земельно-кадастрової документації;<br> <br> 6) здійснення державного контролю за використанням і охороною<br>земель;<br> <br> 7) сприяння створенню екологічно чистого середовища і<br>поліпшенню природних ландшафтів;<br> <br> 8) припинення права володіння або права користування<br>земельною ділянкою чи її частиною;<br> <br> 9) погодження зведення землекористувачами жилих, виробничих,<br>культурно-побутових та інших будівель і споруд на землі, наданій<br>їм у користування;<br> <br> 10) організація землеустрою;<br> <br> 11) затвердження проектів внутрігосподарського землеустрою та<br>контроль за їх здійсненням;<br> <br> 12) захист прав землеволодільців і землекористувачів;<br> <br> 13) вирішення земельних спорів у порядку, встановленому<br>статтями 103 і 106 цього Кодексу;<br> <br> 14) видача висновків про надання або вилучення земельних<br>ділянок, які провадяться вищестоящими Радами народних депутатів;<br> <br> 15) вирішення інших питань у галузі земельних відносин у<br>межах своєї компетенції.<br> <br> <a name="S12"></a>Стаття 12. Компетенція районних Рад народних депутатів у<br> галузі регулювання земельних відносин<br> <br> До відання районних Рад народних депутатів у галузі<br>регулювання земельних відносин на їх території належить:<br> <br> 1) надання відповідно до статті 18 цього Кодексу земельних<br>ділянок у володіння або користування, а також на умовах оренди за<br>межами населених пунктів;<br> <br> 2) реєстрація права землеволодіння, права землекористування і<br>договорів на оренду землі;<br> <br> 3) вилучення земель у випадках, передбачених статтею 31 цього<br>Кодексу;<br> <br> 4) ведення земельно-кадастрової документації;<br> <br> 5) здійснення державного контролю за використанням і охороною<br>земель;<br> <br> 6) сприяння створенню екологічно чистого середовища і<br>поліпшенню природних ландшафтів;<br> <br> 7) погодження зведення землекористувачами жилих, виробничих,<br>культурно-побутових та інших будівель і споруд на землі, наданій<br>їм у користування за межами населених пунктів;<br> <br> 8) припинення права володіння або права користування<br>земельною ділянкою чи її частиною;<br> <br> 9) організація землеустрою;<br> <br> 10) розгляд і затвердження проектів і схем землеустрою;<br> <br> 11) затвердження проектів внутрігосподарського землеустрою та<br>контроль за їх здійсненням;<br> <br> 12) захист прав землеволодільців і землекористувачів;<br> <br> 13) вирішення земельних спорів у порядку, встановленому<br>статтями 103 і 107 цього Кодексу;<br> <br> 14) видача висновків про надання або вилучення земельних<br>ділянок, які провадяться вищестоящими Радами народних депутатів;<br> <br> 15) вирішення інших питань у галузі земельних відносин у<br>межах своєї компетенції.<br> <br> <a name="S13"></a>Стаття 13. Компетенція обласних Рад народних депутатів у<br> галузі регулювання земельних відносин<br> <br> До відання обласних Рад народних депутатів у галузі<br>регулювання земельних відносин на їх території належить:<br> <br> 1) надання відповідно до статті 18 цього Кодексу земельних<br>ділянок у володіння або користування;<br> <br> 2) вилучення земель у випадках, передбачених статтею 31 цього<br>Кодексу;<br> <br> 3) встановлення розмірів плати за землю;<br> <br> 4) організація ведення земельно-кадастрової документації;<br> <br> 5) здійснення державного контролю за використанням і охороною<br>земель;<br> <br> 6) сприяння створенню екологічно чистого середовища і<br>поліпшенню природних ландшафтів;<br> <br> 7) розробка і виконання спільно з районними і міськими Радами<br>народних депутатів обласних програм щодо раціонального<br>використання земель, підвищення родючості грунтів, охорони<br>земельних ресурсів;<br> <br> 8) організація землеустрою;<br> <br> 9) захист прав землеволодільців і землекористувачів;<br> <br> 10) вирішення земельних спорів у порядку, встановленому<br>статтями 103 і 108 цього Кодексу;<br> <br> 11) видача висновків про надання або вилучення земельних<br>ділянок, які провадяться Верховною Радою Української РСР;<br> <br> 12) вирішення інших питань у галузі земельних відносин у<br>межах своєї компетенції.<br> <br> <a name="S14"></a>Стаття 14. Компетенція Української РСР у галузі регулювання<br> земельних відносин<br> <br> До відання Української РСР в особі вищих органів державної<br>влади і управління у галузі регулювання земельних відносин<br>належить:<br> <br> 1) розпорядження землями в межах республіки;<br> <br> 2) розробка і вдосконалення земельного законодавства<br>Української РСР;<br> <br> 3) встановлення принципів, порядку і граничних розмірів плати<br>за землю, а також пільг по стягненню платежів;<br> <br> 4) організація і здійснення державного контролю за<br>використанням та охороною земель і моніторингу земель;<br> <br> 5) розробка і виконання спільно з місцевими Радами народних<br>депутатів республіканських програм щодо раціонального використання<br>земель, підвищення родючості грунтів, охорони земельних ресурсів у<br>комплексі з іншими природоохоронними заходами;<br> <br> 6) встановлення основних положень землеустрою і порядку<br>ведення державного земельного кадастру та організація їх<br>здійснення;<br> <br> 7) захист прав землеволодільців і землекористувачів;<br> <br> 8) вирішення земельних спорів у порядку, встановленому<br>статтями 103 і 109 цього Кодексу;<br> <br> 9) вирішення інших питань у галузі регулювання земельних<br>відносин.<br> <br> <a name="S15"></a>Стаття 15. Органи, які здійснюють державне управління у<br> галузі використання і охорони земель<br> <br> Державне управління у галузі використання і охорони земель<br>здійснюють Верховна Рада Української РСР, Рада Міністрів<br>Української РСР, місцеві Ради народних депутатів, а також<br>спеціально уповноважені на те державні органи відповідно до<br>законодавства Української РСР.<br> <br> <a name="S16"></a>Стаття 16. Участь громадян, громадських організацій та їх<br> об'єднань, трудових колективів і органів<br> територіального громадського самоврядування у<br> здійсненні заходів щодо використання та охорони<br> земель<br> <br> Громадяни, громадські організації та їх об'єднання, трудові<br>колективи і органи територіального громадського самоврядування<br>мають право брати участь у розгляді Радами народних депутатів<br>питань, пов'язаних з використанням земель, а також сприяють Радам<br>народних депутатів і спеціально уповноваженим на те органам<br>державного управління в галузі використання та охорони земель у<br>здійсненні заходів щодо охорони земель та поліпшення природного<br>середовища.<br> <br> Рішення Рад народних депутатів про надання або вилучення<br>земель приймаються з урахуванням громадської думки.<br> <br> <a name="G2"></a>ГЛАВА 2. НАДАННЯ ЗЕМЕЛЬ<br> <br> <a name="S17"></a>Стаття 17. Підстави надання земель<br> <br> Надання земельних ділянок у володіння або користування<br>здійснюється в порядку відведення.<br> <br> Відведення земельних ділянок провадиться на підставі рішення<br>відповідної Ради народних депутатів. У рішеннях про надання<br>земельних ділянок у володіння або користування зазначається мета,<br>для якої вони відводяться.<br> <br> Порядок вирішення питань про надання земельних ділянок у<br>володіння або користування встановлюється Верховною Радою<br>Української РСР.<br> <br> <a name="S18"></a>Стаття 18. Надання земельних ділянок Радами народних<br> депутатів<br> <br> Сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні<br>ділянки для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами<br>для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших<br>об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення,<br>сільськогосподарського використання, ведення особистого підсобного<br>господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного<br>будівництва, індивідуального і колективного садівництва,<br>городництва і традиційних народних промислів.<br> <br> Міська Рада народних депутатів надає земельні ділянки для<br>будь-яких потреб у межах міста.<br> <br> Районні, а також міські Ради народних депутатів, в<br>адміністративному підпорядкуванні яких є райони, надають земельні<br>ділянки за межами населених пунктів:<br> <br> із земель запасу;<br> <br> із земель лісового і водного фонду у випадках, передбачених<br>статтями 77 і 79 цього Кодексу;<br> <br> для ведення селянського (фермерського) господарства.<br> <br> Обласні Ради народних депутатів надають земельні ділянки:<br> <br> із земель усіх категорій за межами населених пунктів для<br>будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв'язку,<br>трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших<br>лінійних споруд;<br> <br> в усіх інших випадках, крім передбачених частинами першою,<br>другою, третьою і п'ятою цієї статті.<br> <br> Верховна Рада Української РСР надає земельні ділянки за<br>межами населених пунктів у випадках, коли для вилучення цих земель<br>встановлено особливий порядок (стаття 32 цього Кодексу).<br> <br> <a name="S19"></a>Стаття 19. Надання земельної ділянки, що перебуває у<br> володінні або користуванні, іншому<br> землеволодільцеві або землекористувачеві<br> <br> Надання земельної ділянки, що перебуває у володінні або<br>користуванні, іншому громадянину, підприємству, установі,<br>організації провадиться тільки після вилучення цієї ділянки в<br>порядку, передбаченому статтями 31 і 32 цього Кодексу.<br> <br> <a name="S20"></a>Стаття 20. Переважне надання земель для потреб сільського<br> господарства<br> <br> Землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні<br>надаватись насамперед для сільськогосподарських цілей.<br> <br> Визначення земель, придатних для потреб сільського<br>господарства, провадиться на підставі даних державного земельного<br>кадастру.<br> <br> <a name="S21"></a>Стаття 21. Надання земель для несільськогосподарських потреб<br> <br> Для будівництва промислових підприємств, об'єктів<br>житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних<br>шляхів, ліній електропередачі, магістральних трубопроводів, а<br>також для інших несільськогосподарських потреб надаються землі<br>несільськогосподарського призначення, не придатні для ведення<br>сільського господарства, або сільськогосподарські угіддя гіршої<br>якості.<br> <br> Надання для вказаних цілей земельних ділянок із земель<br>лісового фонду провадиться переважно за рахунок нелісових площ або<br>площ, зайнятих чагарниками і малоцінними насадженнями.<br> <br> Надання земельних ділянок для видобування корисних копалин<br>відкритим способом і торфу та проведення інших робіт, пов'язаних з<br>порушенням грунтового покриву, провадиться після приведення раніше<br>наданих земельних ділянок у стан, придатний для використання їх за<br>призначенням, і повернення цих ділянок попереднім землеволодільцям<br>або землекористувачам.<br> <br> Надання земельних ділянок під забудову на площах залягання<br>корисних копалин (крім загальнопоширених) провадиться за<br>погодженням з органами державного гірничого нагляду, а на площах<br>залягання загальнопоширених корисних копалин - за погодженням з<br>обласною Радою народних депутатів.<br> <br> Лінії електропередачі і зв'язку та інші комунікації<br>проводяться головним чином вздовж шляхів, існуючих трас тощо.<br> <br> <a name="S22"></a>Стаття 22. Виникнення права володіння або права користування<br> земельною ділянкою<br> <br> Право володіння або право користування наданою земельною<br>ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями<br>меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа,<br>що посвідчує це право.<br> <br> Приступати до використання наданої земельної ділянки (в тому<br>числі і на умовах оренди) до встановлення меж цієї ділянки в<br>натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право<br>володіння або право користування землею, забороняється.<br> <br> <a name="S23"></a>Стаття 23. Документи, що посвідчують право володіння або<br> право постійного користування землею<br> <br> Право володіння або право постійного користування землею<br>посвідчується державними актами, які видаються і реєструються<br>сільськими, селищними, районними, міськими Радами народних<br>депутатів.<br> <br> Форми державних актів встановлюються Верховною Радою<br>Української РСР.<br> <br> <a name="S24"></a>Стаття 24. Порядок оформлення тимчасового користування землею<br> <br> Право тимчасового користування землею (в тому числі і на<br>умовах оренди) оформляється договором.<br> <br> Форма договору і порядок його реєстрації встановлюються Радою<br>Міністрів Української РСР.<br> <br> <a name="S25"></a>Стаття 25. Порядок використання земельних ділянок для<br> розвідувальних робіт<br> <br> Підприємства, установи та організації, які здійснюють<br>геологознімальні, пошукові, геодезичні та інші розвідувальні<br>роботи, можуть проводити ці роботи на всіх землях, незалежно від<br>їх цільового призначення, без вилучення земельних ділянок у<br>землеволодільців і землекористувачів.<br> <br> Дозвіл на проведення розвідувальних робіт на земельних<br>ділянках видається обласними, Київською і Севастопольською<br>міськими Радами народних депутатів на строк не більше одного року<br>за погодженням із землеволодільцями і землекористувачами.<br> <br> Дозвіл на проведення розвідувальних робіт на землях<br>заповідників, національних, дендрологічних, ботанічних,<br>меморіальних парків, поховань і археологічних пам'яток видається у<br>виняткових випадках в порядку, визначеному частиною другою цієї<br>статті.<br> <br> Строки початку і місце проведення розвідувальних робіт<br>погоджуються з землеволодільцями і землекористувачами, а при<br>недосягненні згоди визначаються районними або міськими Радами<br>народних депутатів.<br> <br> <a name="S26"></a>Стаття 26. Обов'язки підприємств, установ та організацій, що<br> проводять розвідувальні роботи<br> <br> Підприємства, установи та організації, що проводять<br>розвідувальні роботи, зобов'язані за свій рахунок приводити<br>займані земельні ділянки у стан, придатний для використання їх за<br>призначенням. Приведення земельних ділянок у придатний стан<br>здійснюється у ході робіт, а при неможливості цього - не пізніш як<br>у місячний строк після завершення робіт, виключаючи період<br>промерзання грунту.<br> <br> <a name="G3"></a>ГЛАВА 3. ПРИПИНЕННЯ І ПЕРЕХІД ПРАВА ВОЛОДІННЯ АБО<br> ПРАВА КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЛЕЮ<br> <br> <a name="S27"></a>Стаття 27. Припинення права володіння або права користування<br> землею<br> <br> Право володіння або право користування земельною ділянкою чи<br>її частиною припиняється Радою народних депутатів у випадках:<br> <br> 1) добровільної відмови від земельної ділянки;<br> <br> 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку;<br> <br> 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації,<br>селянського (фермерського) господарства;<br> <br> 4) використання землі не за цільовим призначенням;<br> <br> 5) нераціонального використання земельної ділянки. Для земель<br>сільськогосподарського призначення це виражається у рівні<br>врожайності нижчому від нормативного (за кадастровою оцінкою),<br>який встановлюється районними, міськими Радами народних депутатів<br>виходячи з конкретних місцевих умов. Показники нераціонального<br>використання земель іншого призначення визначаються районними,<br>міськими Радами народних депутатів виходячи із додержання<br>землеволодільцем або землекористувачем затвердженого у<br>встановленому порядку проекту використання території, щільності<br>забудови тощо;<br> <br> 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до<br>зниження родючості грунтів, їх хімічного і радіоактивного<br>забруднення, погіршення екологічної обстановки;<br> <br> 7) систематичного невнесення земельного податку протягом<br>строків, встановлених законодавством Української РСР, а також<br>орендної плати в строки, визначені договором оренди;<br> <br> 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки,<br>наданої для сільськогосподарського виробництва, і двох років - для<br>несільськогосподарського виробництва;<br> <br> 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32<br>цього Кодексу.<br> <br> Пункти 5 і 8 частини першої цієї статті не поширюються на<br>право володіння землею громадян, які ведуть селянське (фермерське)<br>господарство, протягом трьох років з часу надання земельної<br>ділянки.<br> <br> Право володіння або право користування землею може бути також<br>припинено у випадках, зазначених у статті 114 цього Кодексу.<br> <br> Право користування орендованою землею припиняється також при<br>розірванні договору оренди землі у випадках, передбачених<br>законодавством Української РСР.<br> <br> Законодавством Української РСР може бути передбачено й інші<br>випадки припинення права володіння, права користування землею та<br>оренди землі.<br> <br> Припинення права володіння або права користування землею у<br>випадках, передбачених пунктами 1-8 частини першої і частиною<br>третьою цієї статті, провадиться у межах населених пунктів<br>відповідною Радою народних депутатів, за межами населених пунктів<br>- сільською, селищною, районною, міською Радою народних депутатів,<br>а у випадку, передбаченому пунктом 9 цієї статті, - за рішенням<br>Ради народних депутатів, що має право вилучати земельні ділянки.<br> <br> <a name="S28"></a>Стаття 28. Перехід права володіння або права користування<br> земельною ділянкою при переході права власності на<br> будівлю і споруду чи при передачі будівель і<br> споруд<br> <br> При переході права власності на будівлю і споруду разом з<br>цими об'єктами переходить і право володіння або право користування<br>земельною ділянкою без зміни її цільового призначення. В разі<br>зміни цільового призначення надання земельної ділянки у володіння<br>або користування здійснюється в порядку відведення.<br> <br> При переході права власності громадян на жилий будинок та<br>господарські будівлі і споруди до кількох власників, а також при<br>переході права власності на частину будинку, в разі неможливості<br>поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її<br>раціонального використання, земельна ділянка переходить у спільне<br>володіння або користування власників будинку і споруд.<br> <br> При передачі державними підприємствами або державними<br>установами (організаціями) у встановленому порядку будівель і<br>споруд іншим державним підприємствам, установам (організаціям)<br>разом з цими будівлями і спорудами переходить право володіння або<br>право користування земельною ділянкою, необхідною для<br>обслуговування будівель і споруд, що передаються.<br> <br> Право володіння або право користування земельною ділянкою у<br>перелічених випадках посвідчується відповідними Радами народних<br>депутатів на загальних підставах відповідно до вимог статті 23<br>цього Кодексу.<br> <br> <a name="S29"></a>Стаття 29. Порядок володіння земельними ділянками<br> громадянами, яким жилий будинок і господарські<br> будівлі належать на праві спільної власності<br> <br> Громадяни, яким жилий будинок і господарські будівлі належать<br>на праві спільної власності, володіють земельною ділянкою спільно.<br>Володіння нею визначається співвласниками жилого будинку і<br>господарських будівель пропорційно розміру часток у спільній<br>власності на цей будинок та будівлі.<br> <br> Наступні зміни в розмірі часток у спільній власності на жилий<br>будинок і господарські будівлі, що сталися у зв'язку з прибудовою,<br>надбудовою або перебудовою, не тягнуть за собою змін встановленого<br>порядку володіння ділянкою.<br> <br> Угода про порядок володіння земельною ділянкою є обов'язковою<br>і для особи, яка згодом придбає відповідну частку в спільній<br>власності на жилий будинок і господарські будівлі.<br> <br> Якщо згоди на володіння спільною земельною ділянкою не<br>досягнуто, спір вирішується судом.<br> <br> <a name="S30"></a>Стаття 30. Збереження права володіння або права користування<br> земельною ділянкою у разі зруйнування жилого<br> будинку і господарських будівель<br> <br> У разі зруйнування жилого будинку і господарських будівель<br>внаслідок пожежі, стихійного лиха право володіння або право<br>користування земельною ділянкою зберігається за землеволодільцем і<br>землекористувачем, якщо протягом трьох років він розпочне<br>відбудову зруйнованого жилого будинку і господарських будівель або<br>спорудження нового будинку, за винятком випадків, коли проектом<br>планіровки і забудови передбачено інше використання земельної<br>ділянки. У такому разі землеволодільцеві або землекористувачеві<br>для будівництва жилого будинку і господарських будівель надається<br>інша земельна ділянка.<br> <br> <a name="G4"></a>ГЛАВА 4. ВИЛУЧЕННЯ ЗЕМЕЛЬ<br> <br> <a name="S31"></a>Стаття 31. Вилучення земель Радами народних депутатів<br> <br> Вилучення земель для державних і громадських потреб<br>провадиться на підставі рішення Верховної Ради Української РСР або<br>місцевих Рад народних депутатів при згоді землеволодільця чи за<br>погодженням із землекористувачем, а для потреб громадян - за<br>погодженням із землеволодільцем і землекористувачем у порядку,<br>встановленому цим Кодексом та іншими актами законодавства<br>Української РСР.<br> <br> Вилучення земель провадиться за рішенням сільської, селищної<br>Ради народних депутатів: <br> <br> із земель сіл і селищ для усіх потреб, за<br>винятком випадків, передбачених статтею 33 цього Кодексу;<br> <br> за межами сіл і селищ у разі надання їх для будівництва шкіл,<br>лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з<br>обслуговуванням населення, сільськогосподарського використання,<br>особистого підсобного господарства, індивідуального і колективного<br>садівництва, городництва, традиційних народних промислів, крім<br>випадків, передбачених частинами четвертою і п'ятою цієї статті та<br>статтями 32, 33 цього Кодексу.<br> <br> Вилучення земель у межах міста провадиться за рішенням<br>міської Ради народних депутатів, за винятком випадків,<br>передбачених статтею 33 цього Кодексу.<br> <br> Вилучення земель на території району за межами населених<br>пунктів для надання їх для сільськогосподарського використання в<br>порядку, передбаченому статтями 77 і 79 цього Кодексу, а також для<br>ведення селянського (фермерського) господарства провадиться за<br>рішенням районної або міської Ради народних депутатів, в<br>адміністративному підпорядкуванні якої є райони.<br> <br> Вилучення земель на території області за межами населених<br>пунктів провадиться за рішенням обласної Ради народних депутатів у<br>разі їх надання:<br> <br> для будівництва шляхів, ліній електропередачі і зв'язку,<br>трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших<br>лінійних споруд, крім випадків, передбачених статтею 33 цього<br>Кодексу;<br> <br> для будівництва промислових підприємств, інших<br>несільськогосподарських потреб, а також в усіх інших випадках,<br>крім передбачених частинами другою і четвертою цієї статті та<br>статтями 32, 33 цього Кодексу.<br> <br> У разі відмови землеволодільця дати згоду на вилучення земель<br>для державних і громадських потреб це питання може бути вирішено в<br>судовому порядку.<br> <br> <a name="S32"></a>Стаття 32. Особливий порядок вилучення земель для державних і<br> громадських потреб<br> <br> За межами населених пунктів, крім випадків надання земель для<br>будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення,<br>лінійних об'єктів (частина друга і п'ята статті 31 цього Кодексу),<br>вилучення ріллі, земельних ділянок, зайнятих багаторічними<br>насадженнями, для несільськогосподарських потреб, земель<br>рекреаційного призначення, заказників (крім мисливських),<br>курортів, а також лісів з особливим режимом лісокористування<br>(лісопарки, міські ліси, лісопаркові частини зелених зон,<br>протиерозійні ліси) для цілей, не пов'язаних з веденням лісового<br>господарства, допускається, як виняток, за рішенням Верховної Ради<br>Української РСР.<br> <br> <a name="S33"></a>Стаття 33. Недопустимість вилучення особливо цінних<br> продуктивних земель, а також земель, зайнятих<br> природними та історико-культурними об'єктами<br> <br> Вилучення особливо цінних продуктивних земель (чорноземи<br>нееродовані несолонцюваті суглинкові на лесових породах;<br>лукочорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові грунти;<br>темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті;<br>бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і<br>середньоглибокі; підзолисто-дернові суглинкові грунти; торфовища<br>середньоглибокі і глибокі осушені; коричневі грунти Південного<br>узбережжя Криму; зернові глибокі грунти Закарпаття), земель<br>дослідних полів науково-дослідних установ і учбових закладів для<br>несільськогосподарських потреб, крім випадків надання їх для<br>будівництва шляхів, ліній електропередачі і зв'язку,<br>трубопроводів, а також земель заповідників, національних,<br>дендрологічних і меморіальних парків, ботанічних садів, поховань і<br>археологічних пам'яток не допускається.<br> <br> Законодавством Української РСР може бути заборонено вилучення<br>також і інших особливо цінних продуктивних земель.<br> <br> <a name="S34"></a>Стаття 34. Порядок погодження питань, пов'язаних з вилученням<br> земель<br> <br> Підприємства, установи й організації, заінтересовані у<br>вилученні земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування<br>попередньо погодити із землеволодільцями і землекористувачами,<br>місцевими Радами народних депутатів, а також спеціально<br>уповноваженими на те органами державного управління по охороні і<br>використанню земель місце розташування об'єкта, розмір ділянки та<br>умови її відведення з урахуванням комплексного розвитку території,<br>який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і<br>прилеглих територіях усіх інших об'єктів, умови проживання<br>населення і охорону навколишнього середовища.<br> <br> Попереднє погодження місць розташування об'єктів на землях,<br>зазначених у статті 32 цього Кодексу, а також об'єктів власності<br>інших республік, держав, міжнародних організацій та іноземних<br>юридичних осіб провадиться Верховною Радою Української РСР з<br>дотриманням вимог частини першої цієї статті.<br> <br> Фінансування проектних робіт до попереднього погодження місця<br>розташування об'єкта не допускається.<br> <br> <a name="G5"></a>ГЛАВА 5. ЗЕМЕЛЬНИЙ ПОДАТОК І ОРЕНДНА ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ<br> <br> <a name="S35"></a>Стаття 35. Платність землеволодіння і землекористування<br> <br> Землеволодіння і землекористування в Українській РСР є<br>платним.<br> <br> Плата за землю стягується щорічно у вигляді земельного<br>податку або орендної плати, що визначаються залежно від якості і<br>місцеположення земельної ділянки виходячи з кадастрової оцінки<br>земель.<br> <br> Порядок і ставки земельного оподаткування встановлюються<br>Верховною Радою Української РСР.<br> <br> <a name="S36"></a>Стаття 36. Розміри орендної плати за землю<br> <br> Орендар сплачує за землю орендну плату, розмір якої<br>встановлюється за згодою сторін у договорі оренди.<br> <br> Граничні розміри орендної плати за землю визначаються<br>Верховною Радою Української РСР.<br> <br> <a name="S37"></a>Стаття 37. Надходження платежів за землю<br> <br> Платежі за землю надходять у бюджети відповідної сільської,<br>селищної, міської Ради народних депутатів, на території якої<br>знаходиться земельна ділянка.<br> <br> <a name="S38"></a>Стаття 38. Пільги по стягненню плати за землю<br> <br> Від плати за землю звільняються:<br> <br> заповідники, національні і дендрологічні парки, ботанічні<br>сади;<br> <br> заказники (крім мисливських), дослідні господарства<br>науково-дослідних установ і навчальних закладів<br>сільськогосподарського профілю;<br> <br> державні сортовипробувальні станції і сортодільниці, а також<br>землі колгоспів і радгоспів, що використовуються цими станціями і<br>дільницями для випробування сортів сільськогосподарських культур;<br> <br> державні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я,<br>соціального забезпечення, а також навчально-виховні заклади,<br>незалежно від їх підпорядкування;<br> <br> заклади фізичної культури та спорту за винятком кооперативних<br>і приватних;<br> <br> благодійні фонди;<br> <br> інваліди першої і другої груп, учасники Великої Вітчизняної<br>війни і прирівняні до них особи, пенсіонери;<br> <br> громадяни, яких у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС у<br>встановленому порядку переселено на нове місце проживання, де їм<br>виділено земельну ділянку для ведення особистого підсобного<br>господарства.<br> <br> Не стягується плата за радіоактивно і хімічно забруднені<br>сільськогосподарські угіддя, на які введено обмеження по веденню<br>сільського господарства, а також за землі, що знаходяться у стадії<br>сільськогосподарського освоєння.<br> <br> Селянські (фермерські) господарства звільняються від плати за<br>землю протягом трьох років з часу надання земельної ділянки.<br> <br> Обласні, Київська і Севастопольська міські Ради народних<br>депутатів можуть встановити пільги по стягненню плати за землю:<br>часткове звільнення на певний строк; відстрочка виплати; зниження<br>ставки земельного податку.<br> <br> <a name="G6"></a>ГЛАВА 6. ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ ЗЕМЛЕВОЛОДІЛЬЦІВ І<br> ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧІВ. ЗАХИСТ І ГАРАНТІЇ ЇХ ПРАВ<br> <br> <a name="S39"></a>Стаття 39. Права землеволодільців<br> <br> Землеволодільці мають право:<br> <br> 1) самостійно господарювати на землі;<br> <br> 2) власності на вироблену сільськогосподарську продукцію і<br>доходи від її реалізації;<br> <br> 3) використовувати у встановленому порядку для потреб<br>господарства наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні<br>копалини, торф, лісові угіддя, водні об'єкти, а також<br>експлуатувати інші корисні властивості землі;<br> <br> 4) зводити у встановленому порядку жилі, виробничі,<br>культурно-побутові та інші будівлі і споруди;<br> <br> 5) власності на посіви і посадки сільськогосподарських<br>культур та насаджень;<br> <br> 6) одержувати від нового землеволодільця, землекористувача<br>або місцевої Ради народних депутатів компенсацію за підвищення<br>родючості землі у разі вилучення або добровільної відмови від<br>земельної ділянки;<br> <br> 7) передавати у тимчасове користування земельну ділянку або<br>її частину у випадках і порядку, передбачених статтями 53, 77<br>цього Кодексу.<br> <br> <a name="S40"></a>Стаття 40. Обов'язки землеволодільців<br> <br> Землеволодільці зобов'язані:<br> <br> 1) ефективно використовувати землю відповідно до цільового<br>призначення та проекту внутрігосподарського землеустрою,<br>підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології<br>виробництва, не допускати погіршення екологічної обстановки на<br>території в результаті своєї господарської діяльності;<br> <br> 2) здійснювати комплекс заходів щодо охорони земель,<br>передбачених статтею 84 цього Кодексу;<br> <br> 3) своєчасно вносити земельний податок;<br> <br> 4) не порушувати права інших землеволодільців,<br>землекористувачів, у тому числі орендарів.<br> <br> <a name="S41"></a>Стаття 41. Права землекористувачів<br> <br> Землекористувачі мають право:<br> <br> 1) використовувати землю відповідно до умов її надання;<br> <br> 2) використовувати у встановленому порядку наявні на<br>земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові<br>угіддя, водні об'єкти, а також експлуатувати інші корисні<br>властивості землі;<br> <br> 3) зводити жилі, виробничі, культурно-побутові та інші<br>будівлі і споруди за погодженням з Радою народних депутатів, яка<br>надала землю. Зведення на орендованій земельній ділянці необхідних<br>приміщень виробничого і невиробничого призначення, у тому числі<br>житла, орендарі погоджують з відповідною сільською, селищною,<br>міською, районною Радою народних депутатів, яка надала землю в<br>оренду;<br> <br> 4) одержувати в разі припинення користування земельною<br>ділянкою відшкодування вартості земельних поліпшень, проведених за<br>власний рахунок;<br> <br> 5) власності на посіви сільськогосподарських культур і<br>вироблену сільськогосподарську продукцію;<br> <br> 6) передавати у тимчасове користування земельну ділянку або<br>її частину у випадках і порядку, передбачених статтями 71, 77, 79<br>цього Кодексу.<br> <br> <a name="S42"></a>Стаття 42. Обов'язки землекористувачів<br> <br> Землекористувачі зобов'язані:<br> <br> 1) забезпечувати використання землі відповідно до цільового<br>призначення та умов її надання;<br> <br> 2) ефективно використовувати надану їм землю, застосовувати<br>природоохоронні технології виробництва, не допускати погіршення<br>екологічної обстановки на території в результаті своєї<br>господарської діяльності;<br> <br> 3) здійснювати комплекс заходів щодо охорони земель,<br>передбачених статтею 84 цього Кодексу;<br> <br> 4) своєчасно вносити земельний податок або орендну плату за<br>землю;<br> <br> 5) не порушувати права землеволодільців та інших<br>землекористувачів, у тому числі орендарів.<br> <br> <a name="S43"></a>Стаття 43. Захист прав землеволодільців і землекористувачів<br> <br> Права землеволодільців і землекористувачів охороняються<br>законом.<br> <br> Припинення права володіння або права користування земельною<br>ділянкою чи її частиною може мати місце лише у випадках,<br>передбачених статтею 27 цього Кодексу.<br> <br> Втручання в діяльність землеволодільців і землекористувачів з<br>боку державних, господарських та інших органів і організацій<br>забороняється, за винятком випадків порушення землеволодільцями і<br>землекористувачами законодавства або самовільного відхилення від<br>проектів внутрігосподарського землеустрою.<br> <br> Права землеволодільців і землекористувачів може бути обмежено<br>тільки у випадках, передбачених цим Кодексом.<br> <br> <a name="S44"></a>Стаття 44. Відновлення порушених прав землеволодільців і<br> землекористувачів<br> <br> Порушені права землеволодільців і землекористувачів<br>підлягають поновленню.<br> <br> Поновлення прав землеволодільців і землекористувачів<br>здійснюється Радами народних депутатів відповідно до їх<br>компетенції, а у випадках, передбачених статтею 103 цього Кодексу,<br>- судом, державним арбітражем або третейським судом.<br> <br> <a name="S45"></a>Стаття 45. Запобігання негативному впливу на<br> сільськогосподарські, лісові та інші угіддя,<br> розташовані за межами наданих у володіння або<br> користування земельних ділянок<br> <br> Підприємства, установи, організації, інші землеволодільці й<br>землекористувачі, які розробляють родовища корисних копалин і<br>торфу, а також проводять інші роботи, зобов'язані передбачати і<br>здійснювати заходи щодо запобігання негативному впливу на<br>сільськогосподарські, лісові та інші угіддя за межами наданих їм у<br>володіння або користування земельних ділянок.<br> <br> <a name="S46"></a>Стаття 46. Гарантії землеволодіння і землекористування<br> <br> Вилучення для державних або громадських потреб земельних<br>ділянок, наданих громадянам Української РСР, може провадитись<br>після виділення за їх бажанням Радою народних депутатів<br>рівноцінної земельної ділянки, будівництва на новому місці<br>підприємствами, установами і організаціями, для яких відводиться<br>земельна ділянка, жилих, виробничих та інших будівель замість тих,<br>що вилучаються, і відшкодування в повному обсязі всіх інших<br>збитків згідно з розділом IV цього Кодексу.<br> <br> Вилучення для державних або громадських потреб земель<br>колгоспів, радгоспів, сільськогосподарських науково-дослідних<br>установ і учбових господарств, інших державних, кооперативних,<br>громадських сільськогосподарських і лісогосподарських підприємств<br>може провадитись за умови будівництва за їх бажанням жилих,<br>виробничих та інших будівель замість тих, що вилучаються, і<br>відшкодування в повному обсязі інших збитків згідно з розділом IV<br>цього Кодексу.<br> <br> <a name="RII"></a>Розділ II<br> <br> ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ<br> <br> <a name="G7"></a>ГЛАВА 7. ЗЕМЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ<br> <br> <a name="S47"></a>Стаття 47. Надання земель сільськогосподарського призначення<br> <br> Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі,<br>надані для потреб сільського господарства або призначені для цих<br>цілей.<br> <br> Землі сільськогосподарського призначення надаються:<br> <br> 1) громадянам - для ведення особистого підсобного<br>господарства, індивідуального садівництва і городництва;<br> <br> 2) кооперативам громадян - для колективного садівництва і<br>городництва;<br> <br> 3) громадянам, колгоспам, радгоспам, іншим<br>сільськогосподарським державним, кооперативним, громадським<br>підприємствам і організаціям - для ведення товарного сільського<br>господарства;<br> <br> 4) сільськогосподарським науково-дослідним установам, учбовим<br>та іншим закладам, сільським виробничо-технічним училищам і<br>загальноосвітнім школам - для дослідних, навчальних цілей,<br>пропаганди передового досвіду і для ведення сільського<br>господарства;<br> <br> 5) несільськогосподарським підприємствам, установам і<br>організаціям, релігійним організаціям - для ведення підсобного<br>сільського господарства.<br> <br> У випадках, передбачених законодавством Української РСР,<br>землі сільськогосподарського призначення можуть надаватись для<br>ведення сільського господарства іншим організаціям.<br> <br> <a name="S48"></a>Стаття 48. Виключення із сільськогосподарського обороту<br> земель, що зазнали радіоактивного і хімічного<br> забруднення<br> <br> Земельні ділянки, що зазнали радіоактивного і хімічного<br>забруднення, на яких не забезпечується одержання чистої продукції,<br>підлягають виключенню із сільськогосподарського обороту.<br>Виробництво на цих землях сільськогосподарської продукції<br>забороняється.<br> <br> <a name="S49"></a>Стаття 49. Зміна меж і розмірів землеволодінь та<br> землекористувань<br> <br> Зміна меж і розмірів землеволодінь та землекористувань<br>громадян, колгоспів, радгоспів, інших державних і кооперативних<br>сільськогосподарських підприємств може провадитись на основі<br>проектів землеустрою, затверджених у встановленому порядку.<br> <br> <a name="S50"></a>Стаття 50. Землі громадян, які ведуть селянське (фермерське)<br> господарство<br> <br> Громадянам Української РСР, які виявили бажання вести<br>селянське (фермерське) господарство, що грунтується переважно на<br>особистій праці та праці членів їх сімей, надаються за їх бажанням<br>у довічне успадковуване володіння або в оренду земельні ділянки,<br>включаючи присадибний наділ.<br> <br> Членам колгоспів та інших сільськогосподарських кооперативів,<br>працівникам сільськогосподарських підприємств (крім дослідних<br>господарств), які побажали вийти з їх складу і вести селянське<br>(фермерське) господарство, за рішенням районної, міської Ради<br>народних депутатів надаються ділянки, що вилучаються із земель<br>зазначених колгоспів, кооперативів і підприємств.<br> <br> Іншим громадянам для ведення селянського (фермерського)<br>господарства земельні ділянки надаються із земель запасу<br>відповідно до статті 18 цього Кодексу.<br> <br> Громадяни, які ведуть селянське (фермерське) господарство,<br>можуть додатково орендувати земельні ділянки для виробничих цілей.<br> <br> Переважне право на одержання земельної ділянки для ведення<br>селянського (фермерського) господарства мають громадяни, у яких є<br>досвід роботи у сільському господарстві і необхідна кваліфікація.<br> <br> У разі відмови у наданні земель це питання може бути вирішено<br>в судовому порядку.<br> <br> <a name="S51"></a>Стаття 51. Порядок надання земель для ведення селянського<br> (фермерського) господарства<br> <br> Надання земель громадянам Української РСР для ведення<br>селянського (фермерського) господарства провадиться на підставі їх<br>заяв та за поданням відповідної сільської, селищної Ради народних<br>депутатів за рішенням районної, міської Ради народних депутатів.<br> <br> Земельні ділянки виділяються громадянам, як правило, єдиним<br>масивом з розташованими на ньому водними джерелами і лісовими<br>угіддями.<br> <br> Членам колгоспів та інших сільськогосподарських кооперативів,<br>працівникам сільськогосподарських підприємств (крім дослідних<br>господарств), які виходять з їх складу з метою ведення селянського<br>(фермерського) господарства, надається земельна ділянка,<br>кадастрова оцінка якої повинна бути, як правило, на рівні<br>середньої по господарству. При наданні земельних ділянок з оцінкою<br>нижче середньої кадастрової по господарству законодавством<br>Української РСР встановлюються пільги відповідно до статей 38 і 87<br>цього Кодексу.<br> <br> <a name="S52"></a>Стаття 52. Розміри земельних ділянок селянських (фермерських)<br> господарств<br> <br> Для ведення селянського (фермерського) господарства надаються<br>земельні ділянки, розмір яких не повинен перевищувати 50 гектарів<br>сільськогосподарських угідь і 100 гектарів усіх земель.<br> <br> Конкретні розміри земельних ділянок громадян, які ведуть<br>селянське (фермерське) господарство, в межах норм, встановлених<br>частиною першою цієї статті, визначають районні, міські Ради<br>народних депутатів диференційовано, з урахуванням регіональних<br>особливостей, спеціалізації і можливостей обробітку наданих земель<br>переважно членами селянського (фермерського) господарства.<br> <br> Земельні ділянки громадян, які ведуть селянське (фермерське)<br>господарство, поділу не підлягають.<br> <br> <a name="S53"></a>Стаття 53. Передача права володіння земельною ділянкою або<br> надання її в користування<br> <br> Громадянин, який веде селянське (фермерське) господарство,<br>може в разі втрати працездатності або досягнення пенсійного віку<br>за рішенням відповідної Ради народних депутатів передавати право<br>володіння земельною ділянкою або надавати її в тимчасове<br>користування одному з членів сім'ї, який веде спільно з ним<br>селянське (фермерське) господарство.<br> <br> При відсутності таких осіб громадянин може передати право<br>володіння земельною ділянкою іншим членам сім'ї, які не ведуть<br>разом з ним селянське (фермерське) господарство, але мають<br>необхідну кваліфікацію, досвід роботи в сільському господарстві і<br>бажають вести селянське (фермерське) господарство, а також іншим<br>особам, які беруть участь у веденні цього селянського<br>(фермерського) господарства і мають відповідний досвід роботи в<br>сільському господарстві.<br> <br> При тимчасовій втраті працездатності або при наявності інших<br>поважних причин громадянин може надати земельну ділянку у<br>тимчасове користування особам, зазначеним у частинах першій і<br>другій цієї статті, на підставі договору.<br> <br> При передачі права володіння земельною ділянкою видається<br>Державний акт на право володіння землею.<br> <br> <a name="S54"></a>Стаття 54. Право громадян, які ведуть селянське (фермерське)<br> господарство, на компенсацію<br> <br> При продажу майна селянського (фермерського) господарства і<br>передачі земельної ділянки іншому громадянину, підприємству або<br>організації за рішенням Ради народних депутатів землеволоділець<br>має право на одержання від них повної компенсації всіх затрат під<br>урожай, а також затрат на поліпшення якості землі за час володіння<br>земельною ділянкою.<br> &l