Земельный кодекс Украинской ССР


ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНСЬКОЇ РСР<br> <br> ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1970, N 29, ст. 205 )<br> <br> { Вводиться в дію Законом<br> N 2874-VII ( <A HREF="255790">2874-07</A> ) від 08.07.70, ВВР, 1970, N 29, ст. 205 }<br> <br> { Iз змінами, внесеними згідно з Указами ПВР УРСР<br> N 2545-IX ( <A HREF="255912">2545-09</A> ) від 14.10.77, ВВР, 1977, N 43, ст. 508<br> N 1653-X ( <A HREF="255913">1653-10</A> ) від 12.03.81, ВВР, 1981, N 12, ст. 178 <br> N 4743-X ( <A HREF="255911">4743-10</A> ) від 11.02.83, ВВР, 1983, N 8, ст. 125 <br> N 102-XI ( <A HREF="113909">102-11</A> ) від 12.04.85, ВВР, 1985, N 17, ст. 415 }<br> <br> <br> { У тексті Кодексу слова "депутатів трудящих" замінено<br> словами "народних депутатів" згідно з Указом ПВР УРСР<br> N 1653-X ( <A HREF="255913">1653-10</A> ) від 12.03.81 }<br> <br> <br> <br> Велика Жовтнева соціалістична революція знищила<br>напівкріпосницький земельний устрій царської Росії, що прирікав<br>селянство на злидні і гальмував розвиток продуктивних сил країни.<br>Декретом "Про землю" Другого Всеросійського з'їзду Рад від<br>26 жовтня (8 листопада) 1917 року, запровадженим в Українській РСР<br>відповідно до постанови Першого Всеукраїнського з'їзду Рад,<br>приватна власність на землю була скасована назавжди, вся земля<br>перетворена у всенародне добро і безплатно передана трудящим у<br>користування.<br> <br> Державна власність на землю, яка виникла в результаті<br>націоналізації, становить основу земельних відносин в СРСР, до<br>складу якого на основі добровільного об'єднання і рівноправності з<br>іншими союзними республіками входить Українська Радянська<br>Соціалістична Республіка. Земля, що була в умовах приватної<br>власності знаряддям експлуатації людини людиною, використовується<br>в СРСР для розвитку продуктивних сил країни в інтересах усього<br>народу.<br> <br> Державна власність на землю відіграла величезну роль у<br>забезпеченні перемоги соціалізму в СРСР. Вона створила можливість<br>найдоцільнішого розміщення всіх галузей народного господарства і<br>стала однією з найважливіших умов переходу до соціалістичних форм<br>землекористування.<br> <br> Iз створенням у ході соціалістичного будівництва умов для<br>масової колективізації роз'єднаних індивідуальних господарств<br>селянство під керівництвом Комуністичної партії при всебічній<br>допомозі і підтримці робітничого класу стало на шлях соціалізму. В<br>результаті перетворення в життя ленінського кооперативного плану і<br>перемоги колгоспного ладу селянське питання дістало своє справжнє<br>розв'язання.<br> <br> Державна власність на землю сприяє створенню в нашій країні<br>матеріально-технічної бази комунізму, поступовому переходові до<br>комуністичних суспільних відносин і ліквідації відмінності між<br>містом і селом.<br> <br> Земля - найважливіше багатство радянського суспільства - є<br>головним засобом виробництва в сільському господарстві і<br>просторовим базисом розміщення і розвитку всіх галузей народного<br>господарства. Науково обгрунтоване, раціональне використання всіх<br>земель, охорона їх і всемірне підвищення родючості грунтів є<br>загальнонародним завданням.<br> <br> РОЗДIЛ I<br> ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ<br> <br> <a name="G1"></a>ГЛАВА 1<br> ОСНОВНI ПОЛОЖЕННЯ<br> <br> <a name="S1"></a>Стаття 1. Завдання Земельного кодексу Української РСР<br> <br> Завданнями Земельного кодексу Української РСР є регулювання<br>земельних відносин з метою забезпечення в інтересах нинішнього і<br>майбутніх поколінь науково обгрунтованого, раціонального<br>використання та охорони земель, створення умов підвищення їх<br>ефективності, охорона прав підприємств, організацій, установ і<br>громадян, зміцнення законності в галузі земельних відносин.<br>{ Стаття 1 в редакції Указу ПВР УРСР N 1653-X ( <A HREF="255913">1653-10</A> ) від<br>12.03.81 }<br> <br> <a name="S2"></a>Стаття 2. Земельне законодавство Союзу РСР і Української РСР<br> <br> Земельні відносини в Українській РСР регулюються Основами<br>земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік, а також<br>іншими актами земельного законодавства СРСР, цим Кодексом та<br>іншими актами земельного законодавства Української РСР, які<br>видаються у відповідності з ними.<br> <br> Гірничі, лісові і водні відносини регулюються спеціальним<br>законодавством Союзу РСР і Української РСР.<br> <br> <a name="S3"></a>Стаття 3. Державна (загальнонародна) власність на землю<br>{ Заголовок статті 3 в редакції Указу ПВР УРСР N 1653-X<br>( <A HREF="255913">1653-10</A> ) від 12.03.81 }<br> <br> Відповідно до Конституції СРСР ( <A HREF="1839">n0001400-77</A> ) і Конституції<br>Української РСР ( <A HREF="826">888-09</A> ) земля є державною власністю - спільним<br>надбанням усього радянського народу.<br>{ Частина перша статті 3 в редакції Указу ПВР УРСР N 1653-X<br>( <A HREF="255913">1653-10</A> ) від 12.03.81 }<br> <br> Земля є виключною власністю держави і надається тільки в<br>користування. Дії, які в прямій або прихованій формі порушують<br>право державної власності на землю, забороняються.<br> <br> <a name="S4"></a>Стаття 4. Єдиний державний земельний фонд<br> <br> Вся земля в Українській РСР входить до єдиного державного<br>земельного фонду, який відповідно до основного цільового<br>призначення земель складається з:<br> <br> 1) земель сільськогосподарського призначення, наданих у<br>користування колгоспам, радгоспам та іншим землекористувачам для<br>сільськогосподарських цілей;<br> <br> 2) земель населених пунктів (міст, селищ міського типу і<br>сільських населених пунктів);<br> <br> 3) земель промисловості, транспорту, курортів, заповідників<br>та іншого несільськогосподарського призначення;<br> <br> 4) земель державного лісового фонду;<br> <br> 5) земель державного водного фонду;<br> <br> 6) земель державного запасу.<br> <br> <a name="S5"></a>Стаття 5. Порядок віднесення земель до категорій і<br> переведення земель з однієї категорії в іншу<br> <br> Віднесення земель до вказаних в статті 4 цього Кодексу<br>категорій провадиться відповідно до основного цільового<br>призначення цих земель.<br> <br> Переведення земель з однієї категорії в іншу провадиться у<br>випадках зміни основного цільового призначення цих земель.<br> <br> Віднесення земель до зазначених категорій і переведення їх з<br>однієї категорії до іншої провадиться органами, що приймають<br>рішення про надання земель у користування, а у випадках, не<br>пов'язаних з наданням земель в користування, - органами, що<br>затверджують проекти землеустрою, якщо інший порядок не<br>передбачений законодавством Союзу РСР та Української РСР.<br> <br> <a name="S6"></a>Стаття 6. Компетенція Союзу РСР в галузі регулювання<br> земельних відносин<br> <br> Відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і<br>союзних республік до відання Союзу РСР у галузі регулювання<br>земельних відносин належать:<br> <br> 1) розпорядження єдиним державним земельним фондом у межах,<br>необхідних для здійснення повноважень Союзі РСР відповідно до<br>Конституції СРСР;<br> <br> 2) встановлення основних положень землекористування і<br>землеустрою;<br> <br> 3) встановлення перспективних планів раціонального<br>використання земельних ресурсів країни, що забезпечують потреби<br>сільськогосподарського виробництва та інших галузей народного<br>господарства;<br> <br> 4) встановлення планів загальносоюзних заходів по меліорації<br>земель та інших заходів по підвищенню родючості грунтів, а також<br>встановлення основних положень по охороні грунтів від ерозії,<br>засолення та інших процесів, які погіршують стан грунтів;<br> <br> 5) державний контроль за використанням та охороною земель і<br>встановлення порядку його здійснення; { Пункт 5 статті 6 в<br>редакції Указу ПВР УРСР N 1653-X ( <A HREF="255913">1653-10</A> ) від 12.03.81 }<br> <br> 6) встановлення єдиної для Союзу РСР системи державного<br>обліку земель, державної реєстрації землекористувань і порядку<br>ведення земельного кадастру;<br> <br> 7) встановлення порядку складання щорічного земельного<br>балансу СРСР;<br> <br> 8) регулювання інших питань загальносоюзного значення в<br>галузі використання та охорони земель відповідно до Конституції<br>СРСР ( <A HREF="1839">n0001400-77</A> ) і Основ земельного законодавства Союзу РСР і<br>союзних республік. { Статтю 6 доповнено пунктом 8 згідно з Указом<br>ПВР УРСР N 1653-X ( <A HREF="255913">1653-10</A> ) від 12.03.81 }<br> <br> <a name="S7"></a>Стаття 7. Компетенція Української РСР в галузі регулювання<br> земельних відносин<br> <br> До відання Української РСР в галузі регулювання земельних<br>відносин належать розпоряджання в межах республіки єдиним<br>державним земельним фондом і встановлення перспективних планів<br>його використання, встановлення порядку користування землею і<br>організація землеустрою, встановлення планів по меліорації земель,<br>боротьбі з ерозією та підвищенню родючості грунтів, здійснення<br>державного контролю за використанням та охороною земель, а також<br>регулювання земельних відносин в інших питаннях, якщо вони не<br>належать до компетенції Союзу РСР.<br>{ Стаття 7 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР УРСР N 1653-X<br>( <A HREF="255913">1653-10</A> ) від 12.03.81 }<br> <br> <a name="G2"></a>ГЛАВА 2<br> ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛIННЯ В ГАЛУЗI ВИКОРИСТАННЯ<br> ТА ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ. УЧАСТЬ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНIЗАЦIЙ<br> I ГРОМАДЯН У ЗДIЙСНЕННI ЗАХОДIВ ПО РАЦIОНАЛЬНОМУ<br> ВИКОРИСТАННЮ ТА ОХОРОНI ЗЕМЕЛЬ<br> <br> <a name="S8"></a>Стаття 8. Органи, які здійснюють державне управління в галузі<br> використання та охорони земель<br> <br> Відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і<br>союзних республік державне управління в галузі використання та<br>охорони земель здійснюється Радою Міністрів СРСР, Радою Міністрів<br>Української РСР, виконавчими комітетами місцевих Рад народних<br>депутатів, а також спеціально уповноваженими на те державними<br>органами відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСР.<br> <br> Спеціально уповноваженими державними органами управління в<br>галузі використання та охорони земель в Українській РСР є<br>Міністерство сільського господарства УРСР та його органи на<br>місцях, а також інші державні органи, до компетенції яких<br>законодавством Союзу РСР і Української РСР віднесено здійснення<br>зазначених функцій.<br> <br> <a name="S9"></a>Стаття 9. Компетенція обласних Рад народних депутатів у<br> галузі використання та охорони земель<br> <br> Обласні Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети в<br>межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими<br>законодавчими актами, на території області:<br> <br> 1) здійснюють державний контроль за використанням та охороною<br>всіх земель;<br> <br> 2) розглядають і затверджують щорічний звіт про наявність,<br>якісний стан і оцінку земель;<br> <br> 3) організовують та здійснюють контроль за правильним<br>веденням земельно-облікової документації всіма землекористувачами,<br>а також виконавчими комітетами районних, міських, селищних і<br>сільських Рад народних депутатів;<br> <br> 4) здійснюють контроль за своєчасним і якісним проведенням<br>робіт по землеустрою, топографічно-геодезичних і<br>сільськогосподарських зйомках, обслідуванню грунтів та інших<br>проектно-розвідувальних робіт, зв'язаних з поліпшенням<br>використання всіх земель; затверджують проекти<br>внутрігосподарського землеустрою та організують контроль за їх<br>здійсненням;<br> <br> 5) забезпечують здійснення заходів по охороні земель від<br>розбазарювання і безгосподарного використання;<br> <br> 6) організують контроль за проведенням землекористувачами<br>ефективних заходів по підвищенню родючості грунтів, запобіганню<br>вітровій і водній ерозії, засоленню, заболочуванню, а також іншим<br>процесам, які погіршують стан грунтів;<br> <br> 7) організовують роботи по виконанню державних планів<br>меліорації земель;<br> <br> 8) вирішують питання про надання землі в користування, а<br>також про вилучення земельних ділянок для державних або<br>громадських потреб відповідно до статей 16, 37, 38 цього Кодексу;<br> <br> 9) вирішують відповідно до статті 159 цього Кодексу спори про<br>користування земельними ділянками;<br> <br> 10) вирішують питання про віднесення сільських населених<br>пунктів до перспективних для дальшого розвитку, встановлюють і<br>змінюють їх межі, а також межі селищ міського типу;<br> <br> 11) затверджують відповідно до статей 58, 73 цього Кодексу<br>рішення загальних зборів членів колгоспу (зборів уповноважених)<br>про збільшення площі присадибних земель за рахунок земель<br>громадського користування, а також дозволяють радгоспам та іншим<br>державним сільськогосподарським підприємствам, організаціям і<br>установам, за клопотанням їх керівників, збільшувати площу<br>присадибних земель для забезпечення робітників і службовців<br>присадибними ділянками;<br> <br> 12) вирішують відповідно до статті 53 цього Кодексу питання<br>про зміну меж і розмірів землекористувань при укрупненні і<br>розукрупненні колгоспів, а також сільськогосподарських підприємств<br>і організацій місцевого підпорядкування;<br> <br> 13) змінюють межі районів у зв'язку з передачею територій<br>селищних і сільських Рад та окремих населених пунктів у межах<br>області;<br> <br> 14) вирішують інші питання в галузі земельних відносин в<br>межах своєї компетенції.<br> <br> <a name="S10"></a>Стаття 10. Компетенція районних Рад народних депутатів у<br> галузі використання та охорони земель<br> <br> Районні Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети в<br>межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими<br>законодавчими актами, на території району:<br> <br> 1) здійснюють державний контроль за використанням та охороною<br>всіх земель;<br> <br> 2) розглядають і затверджують щорічний звіт про наявність,<br>якісний стан та оцінку земель;<br> <br> 3) здійснюють контроль за своєчасним і якісним проведенням<br>робіт по землеустрою, топографічно-геодезичних і<br>сільськогосподарських зйомках, обслідуванню грунтів та інших<br>проектно-розвідувальних робіт, зв'язаних з поліпшенням<br>використання всіх земель;<br> <br> 4) забезпечують здійснення заходів по охороні земель від<br>розбазарювання і безгосподарного використання;<br> <br> 5) контролюють здійснення землекористувачами заходів по<br>підвищенню родючості грунтів, боротьбі з їх ерозією, рекультивації<br>порушених земель, їх зрошенню та осушенню, створенню полезахисних<br>лісових насаджень;<br> <br> 6) вирішують відповідно до статей 16, 54 цього Кодексу<br>питання про надання землі в користування, видають<br>землекористувачам документи на право користування землею;<br> <br> 7) дають висновки про надання або вилучення земельних<br>ділянок, які провадяться вищестоящими органами;<br> <br> 8) затверджують рішення правлінь колгоспів або адміністрації<br>радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств, організацій<br>і установ про виділення земельних ділянок для внутрігосподарського<br>будівництва;<br> <br> 9) вирішують відповідно до статті 160 цього Кодексу спори про<br>користування земельними ділянками;<br> <br> 10) відповідно до чинного законодавства, в питаннях<br>землекористування, будівництва і благоустрою скасовують рішення<br>загальних зборів членів колгоспів (зборів уповноважених) та інших<br>кооперативних організацій, скасовують накази і розпорядження<br>керівників підприємств, організацій і установ або зупиняють їх<br>виконання, повідомляючи про це відповідні вищестоящі органи;<br> <br> 11) вирішують інші питання в галузі земельних відносин в<br>межах своєї компетенції.<br> <br> <a name="S11"></a>Стаття 11. Компетенція міських Рад народних депутатів у<br> галузі використання та охорони земель<br> <br> Міські Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети в межах<br>і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законодавчими<br>актами, на території міста:<br> <br> 1) здійснюють державний контроль за використанням та охороною<br>всіх земель;<br> <br> 2) розглядають і затверджують щорічний звіт про наявність,<br>якісний стан та оцінку земель;<br> <br> 3) здійснюють контроль за своєчасним і якісним проведенням<br>робіт по складанню проектів забудови та земельногосподарського<br>устрою, топографічно-геодезичних зйомках, обслідуванню грунтів та<br>інших проектно-розвідувальних робіт, зв'язаних з поліпшенням<br>використання міських земель;<br> <br> 4) надають у користування, а також вилучають земельні ділянки<br>для державних або громадських потреб відповідно до статей 16, 37,<br>38 цього Кодексу; видають землекористувачам документи на право<br>користування землею;<br> <br> 5) забезпечують здійснення заходів по охороні земель від<br>розбазарювання і безгосподарного використання;<br> <br> 6) забезпечують здійснення заходів по підвищенню родючості<br>грунтів, а також по боротьбі з їх ерозією, забрудненням та<br>засміченням;<br> <br> 7) відповідно до чинного законодавства, в питаннях<br>землекористування, будівництва і благоустрою скасовують накази та<br>розпорядження керівників підприємств, організацій і установ або<br>зупиняють їх виконання, повідомляючи про це відповідні вищестоящі<br>органи;<br> <br> 8) вирішують відповідно до статті 161 цього Кодексу спори про<br>користування земельними ділянками;<br> <br> 9) вирішують інші питання в галузі земельних відносин в межах<br>своєї компетенції.<br> <br> <a name="S12"></a>Стаття 12. Компетенція селищних Рад народних депутатів у<br> галузі використання та охорони земель<br> <br> Селищні Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети в<br>межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими<br>законодавчими актами, на своїй території:<br> <br> 1) здійснюють державний контроль за використанням та охороною<br>всіх земель;<br> <br> 2) надають в користування, а також вилучають земельні ділянки<br>для державних або громадських потреб відповідно до статей 16, 37,<br>38 цього Кодексу;<br> <br> 3) відповідно до чинного законодавства, в питаннях<br>землекористування, благоустрою і будівництва зупиняють виконання<br>рішень загальних зборів членів колгоспів (зборів уповноважених) та<br>інших кооперативних організацій, скасовують накази і розпорядження<br>керівників підприємств, організацій і установ або зупиняють їх<br>виконання, повідомляючи про це відповідні вищестоящі органи;<br> <br> 4) забезпечують здійснення заходів по охороні земель від<br>розбазарювання і безгосподарного використання;<br> <br> 5) здійснюють контроль за виконанням заходів по підвищенню<br>родючості грунтів, боротьбі з їх ерозією, рекультивації порушених<br>земель, їх зрошенню та осушенню, створенню полезахисних лісових<br>насаджень;<br> <br> 6) вирішують відповідно до статті 162 цього Кодексу спори про<br>користування земельними ділянками;<br> <br> 7) розподіляють між підприємствами, організаціями, установами<br>і громадянами ділянки під городи, сінокоси і пасовища з земель<br>державного запасу, що виділяються селищній Раді у встановленому<br>порядку; { Статтю 12 доповнено пунктом 7 згідно з Указом ПВР УРСР<br>N 4743-X ( <A HREF="255911">4743-10</A> ) від 11.02.83 }<br> <br> 8) вирішують інші питання в галузі земельних відносин у межах<br>своєї компетенції. { Статтю 12 доповнено пунктом 8 згідно з<br>Указом ПВР УРСР N 4743-X ( <A HREF="255911">4743-10</A> ) від 11.02.83 }<br> <br> <a name="S12-1"></a>Стаття 12-1. Компетенція сільських Рад народних депутатів у<br> галузі використання та охорони земель<br> <br> Сільські Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети в<br>межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими<br>законодавчими актами, на своїй території:<br> <br> 1) здійснюють державний контроль за використанням та охороною<br>всіх земель;<br> <br> 2) здійснюють контроль за виконанням заходів по підвищенню<br>родючості грунтів, боротьбі з їх ерозією, рекультивації порушених<br>земель, їх зрошенню і осушенню, створенню полезахисних лісових<br>насаджень;<br> <br> 3) надають відповідно до статті 16 цього Кодексу земельні<br>ділянки в користування із земель, які не входять до<br>землекористування колгоспів, радгоспів, інших<br>сільськогосподарських підприємств;<br> <br> 4) контролюють правильне використання присадибних земель<br>колгоспів і радгоспів, додержання норм присадибних земельних<br>ділянок;<br> <br> 5) розподіляють між підприємствами, організаціями, установами<br>і громадянами ділянки під городи, сінокоси і пасовища з земель<br>державного запасу, що виділяються сільській Раді у встановленому<br>порядку;<br> <br> 6) затверджують рішення загальних зборів членів колгоспу<br>(зборів уповноважених) або адміністрації радгоспу, підприємства,<br>організації, установи про наділення присадибних ділянок<br>робітникам, службовцям, пенсіонерам та інвалідам, які проживають у<br>сільських населених пунктах;<br> <br> 7) відповідно до чинного законодавства, в питаннях<br>землекористування, благоустрою і будівництва зупиняють виконання<br>рішень загальних зборів членів колгоспів (зборів уповноважених) та<br>інших кооперативних організацій, скасовують накази і розпорядження<br>керівників підприємств, організацій і установ або зупиняють їх<br>виконання, повідомляючи про це відповідні вищестоящі органи;<br> <br> 8) вирішують відповідно до статті 162 цього Кодексу земельні<br>спори між громадянами;<br> <br> 9) вирішують інші питання в галузі земельних відносин у<br>межах своєї компетенції. { Статтю 12-1 доповнено пунктом 9 згідно<br>з Указом ПВР УРСР N 4743-X ( <A HREF="255911">4743-10</A> ) від 11.02.83 }<br> <br> <a name="S12-2"></a>Стаття 12-2. Компетенція спеціально уповноважених державних<br> органів управління в галузі використання<br> та охорони земель<br> <br> Компетенція спеціально уповноважених органів управління в<br>галузі використання та охорони земель (частина друга статті 8)<br>визначається законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також<br>положеннями про ці органи, затверджуваними у встановленому<br>порядку.<br> <br> <a name="S12-3"></a>Стаття 12-3. Участь громадських організацій і громадян у<br> здійсненні заходів по раціональному використанню<br> та охороні земель<br> <br> Професійні спілки, організації молоді, товариства охорони<br>природи, наукові товариства та інші громадські організації, а<br>також громадяни сприяють державним органам у здійсненні заходів по<br>раціональному використанню та охороні земель.<br> <br> Громадські організації беруть участь у діяльності,<br>спрямованій на забезпечення раціонального використання та охорони<br>земель, відповідно до їх статутів (положень) і законодавства Союзу<br>РСР і Української РСР.<br> <br> Державні органи зобов'язані всемірно враховувати пропозиції<br>громадських організацій і громадян при здійсненні заходів по<br>раціональному використанню та охороні земель.<br>{ Глава 2 в редакції Указу ПВР УРСР N 1653-X ( <A HREF="255913">1653-10</A> ) від<br>12.03.81 }<br> <br> <a name="G3"></a>ГЛАВА 3<br> ПРАВО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ<br> <br> <a name="S13"></a>Стаття 13. Землекористувачі<br> <br> Земля в Українській РСР надається в користування:<br> <br> - колгоспам, радгоспам, іншим сільськогосподарським<br>державним, кооперативним, громадським підприємствам, організаціям<br>і установам;<br> <br> - промисловим, транспортним, іншим несільськогосподарським<br>державним, кооперативним, громадським підприємствам, організаціям<br>і установам;<br> <br> - громадянам СРСР.<br> <br> У випадках, передбачених законодавством Союзу РСР, земля може<br>надаватися в користування і іншим організаціям та особам.<br> <br> <a name="S14"></a>Стаття 14. Безплатність користування землею<br> <br> Колгоспам, радгоспам, іншим державним, кооперативним,<br>громадським підприємствам, організаціям, установам і громадянам<br>СРСР земля надається в безплатне користування.<br> <br> <a name="S15"></a>Стаття 15. Строки землекористування<br> <br> Земля надається в безстрокове або тимчасове користування.<br> <br> Безстроковим (постійним) визнається землекористування без<br>заздалегідь встановленого строку.<br> <br> Земля, яку займають колгоспи, закріплюється за ними в<br>безстрокове користування.<br>{ Частина третя статті 15 в редакції Указу ПВР УРСР N 1653-X<br>( <A HREF="255913">1653-10</A> ) від 12.03.81 }<br> <br> Тимчасове користування землею може бути короткостроковим - до<br>трьох років і довгостроковим - від трьох до десяти років. У разі<br>виробничої необхідності ці строки можуть бути продовжені на<br>період, що не перевищує відповідно строків короткострокового або<br>довгострокового тимчасового користування.<br> <br> По окремих видах користування землею Радою Міністрів<br>Української РСР може бути встановлений і триваліший строк<br>довгострокового користування, але не більш як двадцять п'ять<br>років.<br> <br> <a name="G4"></a>ГЛАВА 4<br> ПОРЯДОК НАДАННЯ ЗЕМЕЛЬ У КОРИСТУВАННЯ<br> <br> <a name="S16"></a>Стаття 16. Надання земель у користування<br> <br> Надання земельних ділянок у користування здійснюється в<br>порядку відведення.<br> <br> Відведення земельних ділянок провадиться на підставі<br>постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів<br>обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних<br>депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і<br>Української РСР.<br> <br> У постановах або рішеннях про надання земельних ділянок<br>вказується мета, для якої вони надаються, і основні умови<br>користування землею.<br> <br> Надання земельної ділянки, що є в користуванні, іншому<br>землекористувачеві провадиться тільки після вилучення даної<br>ділянки в порядку, передбаченому статтями 37-41 цього Кодексу.<br> <br> Порядок порушення і розгляду клопотань про надання земельних<br>ділянок встановлюється Радою Міністрів Української РСР.<br> <br> <a name="S17"></a>Стаття 17. Переважне надання земель для потреб сільського<br> господарства<br> <br> Землі, визнані у встановленому порядку придатними для потреб<br>сільського господарства, насамперед повинні надаватися колгоспам,<br>радгоспам, іншим сільськогосподарським підприємствам, організаціям<br>і установам.<br> <br> <a name="S18"></a>Стаття 18. Надання земель для промислового будівництва та<br> інших несільськогосподарських потреб<br> <br> Для будівництва промислових підприємств, житлових об'єктів,<br>залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі,<br>магістральних трубопроводів, а також для інших<br>несільськогосподарських потреб надаються землі<br>несільськогосподарського призначення або непридатні для сільського<br>господарства, або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.<br> <br> Надання для вказаних цілей земельних ділянок із земель<br>державного лісового фонду провадиться переважно за рахунок не<br>вкритих лісом площ або площ, зайнятих чагарниками і малоцінними<br>насадженнями.<br> <br> Надання земельних ділянок під забудову на площах залягання<br>корисних копалин провадиться за погодженням з органами державного<br>гірничого нагляду.<br> <br> Лінії електропередачі, зв'язку та інші комунікації<br>проводяться головним чином вздовж шляхів, існуючих трас тощо.<br> <br> <a name="S19"></a>Стаття 19. Вторинне землекористування<br> <br> Колгоспи, радгоспи, інші підприємства, організації і установи<br>у встановлених законом випадках можуть надавати з закріплених за<br>ними земель земельні ділянки у вторинне користування.<br> <br> Порядок і умови вторинного землекористування визначаються<br>законодавством Союзу РСР, цим Кодексам та іншими законодавчими<br>актами Української РСР.<br> <br> <a name="S20"></a>Стаття 20. Документи, що стверджують право землекористування<br> <br> Відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і<br>союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та<br>інших землекористувачів засвідчується державними актами на право<br>користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів<br>СРСР.<br> <br> Право короткострокового тимчасового користування землею<br>засвідчується рішенням органу, який надав земельну ділянку в<br>користування.<br> <br> Право довгострокового тимчасового користування землею<br>засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів<br>Української РСР.<br> <br> Зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок<br>в натурі.<br> <br> Право землекористування громадян, які проживають в сільській<br>місцевості, засвідчується записами в земельно-шнурових книгах<br>сільськогосподарських підприємств і організацій та погосподарських<br>книгах сільських Рад, а в містах і селищах міського типу - в<br>реєстрових книгах виконавчих комітетів міських, селищних Рад<br>народних депутатів.<br> <br> <a name="S21"></a>Стаття 21. Порядок видачі документів на право користування<br> землею<br> <br> Видача державних актів на право користування землею, а також<br>актів на право довгострокового тимчасового користування землею<br>провадиться виконавчими комітетами районних (міських) Рад народних<br>депутатів.<br>{ Стаття 21 в редакції Указу ПВР УРСР N 1653-X ( <A HREF="255913">1653-10</A> ) від<br>12.03.81 }<br> <br> <a name="S22"></a>Стаття 22. Недопустимість користування земельною ділянкою до<br> оформлення землекористування<br> <br> Приступати до користування наданою земельною ділянкою до<br>встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї<br>ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який<br>засвідчує право користування землею, забороняється.<br> <br> <a name="G5"></a>ГЛАВА 5<br> ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧIВ<br> <br> <a name="S23"></a>Стаття 23. Використання земель за цільовим призначенням<br> <br> Землекористувачі мають право і повинні користуватися<br>земельними ділянками в тих цілях, для яких вони їм надані.<br> <br> Землекористувачі зобов'язані раціонально й ефективно<br>використовувати землю, бережно ставитися до неї, не чинити на<br>наданих їм земельних ділянках дій, які б порушували інтереси<br>сусідніх землекористувачів.<br>{ Частина друга статті 23 в редакції Указу ПВР УРСР N 1653-X<br>( <A HREF="255913">1653-10</A> ) від 12.03.81 }<br> <br> Використання землі для одержання нетрудових доходів<br>забороняється.<br> <br> <a name="S24"></a>Стаття 24. Права землекористувачів<br> <br> Залежно від цільового призначення кожної земельної ділянки,<br>наданої в користування, землекористувачі мають право в<br>установленому порядку:<br> <br> 1) зводити житлові, виробничі, культурно-побутові та інші<br>будови і споруди;<br> <br> 2) провадити посіви сільськогосподарських культур, посадку<br>лісових, плодових, декоративних та інших насаджень;<br> <br> 3) користуватися сінокосами, пасовищами та іншими угіддями;<br> <br> 4) використовувати для потреб господарства наявні на<br>земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф і водні<br>об'єкти, а також експлуатувати інші корисні властивості землі.<br> <br> Права землекористувачів можуть бути обмежені законом у<br>державних інтересах, а також в інтересах інших землекористувачів.<br> <br> <a name="S25"></a>Стаття 25. Охорона прав землекористувачів<br> <br> Права землекористувачів охороняються законом.<br> <br> Припинення права користування земельною ділянкою або<br>зменшення її розмірів може мати місце лише у випадках, прямо<br>передбачених законом.<br> <br> Порушені права землекористувачів підлягають відновленню.<br>Відновлення прав здійснюється відповідно до постанови Ради<br>Міністрів Української РСР або рішення виконавчих комітетів<br>обласних, міських, районних, селищних і сільських Рад народних<br>депутатів, а у випадку, передбаченому статтею 167 цього Кодексу, -<br>судом.<br> <br> Відшкодування збитків землекористувачам, а також втрат<br>сільськогосподарського виробництва здійснюється у відповідності зі<br>статтями 45, 46 і 173 цього Кодексу.<br>{ Частина четверта статті 25 в редакції Указу ПВР УРСР N 1653-X<br>( <A HREF="255913">1653-10</A> ) від 12.03.81 }<br> <br> <a name="S26"></a>Стаття 26. Приведення земель у придатний для дальшого<br> використання стан<br> <br> Підприємства, організації та установи, які розробляють<br>родовища корисних копалин і торфу, проводять геологорозвідувальні,<br>пошукові, будівельні та інші роботи на наданих їм у користування<br>сільськогосподарських землях чи лісових угіддях, зобов'язані після<br>відпадання потреби в цих землях за свій рахунок приводити їх у<br>стан, придатний для використання в сільському, лісовому або<br>рибному господарстві, а при проведенні зазначених робіт на інших<br>землях - у стан, придатний для використання їх за призначенням.<br>Приведення земельних ділянок у придатний стан провадиться в ході<br>робіт, а при неможливості цього - після їх завершення у строки, що<br>визначаються органами, які надають земельні ділянки в<br>користування, відповідно до затверджених у встановленому порядку<br>проектів.<br>{ Стаття 26 в редакції Указу ПВР УРСР N 1653-X ( <A HREF="255913">1653-10</A> ) від<br>12.03.81 }<br> <br> <a name="S27"></a>Стаття 27. Збереження родючого шару грунту для рекультивації<br> земель і запобігання негативному впливу на землю<br> деяких видів робіт<br> <br> Підприємства, організації та установи, які здійснюють<br>промислове або інше будівництво, розробляють родовища корисних<br>копалин, а також проводять інші роботи, зв'язані з порушенням<br>грунтового покриву, зобов'язані знімати, зберігати і наносити<br>родючий шар грунту на землі, що рекультивуються, або на<br>малопродуктивні угіддя.<br> <br> Підприємства, організації та установи, які розробляють<br>родовища корисних копалин і торфу, а також проводять інші роботи,<br>що негативно впливають на сільськогосподарські, лісові та інші<br>угіддя за межами наданих у їх користування земельних ділянок,<br>зобов'язані передбачати і здійснювати заходи по запобіганню або<br>максимально можливому обмеженню зазначених негативних впливів.<br>{ Стаття 27 в редакції Указу ПВР УРСР N 1653-X ( <A HREF="255913">1653-10</A> ) від<br>12.03.81 }<br> <br> <a name="G6"></a>ГЛАВА 6<br> ОХОРОНА ЗЕМЕЛЬ I ПIДВИЩЕННЯ РОДЮЧОСТI ГРУНТIВ<br> <br> <a name="S28"></a>Стаття 28. Підвищення родючості грунтів<br> <br> Землекористувачі повинні вживати ефективних заходів до<br>підвищення родючості грунтів, не допускати засолення,<br>заболочування, засмічення земель, заростання їх бур'янами, а також<br>інших процесів, які погіршують стан грунтів.<br> <br> Колгоспи, радгоспи, інші сільськогосподарські підприємства,<br>організації та установи повинні здійснювати комплекс агротехнічних<br>заходів по підвищенню родючості грунтів (введення і освоєння<br>науково обгрунтованих сівозмін, застосування органічних та<br>мінеральних добрив, здійснення правильного обробітку грунту тощо).<br> <br> <a name="S29"></a>Стаття 29. Охорона сільськогосподарських угідь<br> <br> Спеціальній охороні підлягають сільськогосподарські угіддя,<br>особливо зрошувані та осушені землі. Колгоспи, радгоспи, інші<br>підприємства, організації і установи, які користуються землями<br>сільськогосподарського призначення, повинні охороняти,<br>відновлювати і підвищувати родючість грунтів.<br> <br> <a name="S30"></a>Стаття 30. Охорона земель від засмічення і забруднення<br> <br> Промислові та будівельні підприємства, організації і установи<br>повинні не допускати засмічення і забруднення<br>сільськогосподарських та інших земель виробничими та іншими<br>відходами, а також стічними водами.<br> <br> Підприємства, організації і установи, які виробляють або<br>застосовують у виробництві отруйні речовини та отрутохімікати,<br>зобов'язані вживати заходів до запобігання їх шкідливого впливу на<br>землю.<br> <br> <a name="S31"></a>Стаття 31. Захист грунтів від вітрової і водної ерозії<br> <br> Землекористувачі повинні здійснювати комплекс<br>організаційно-господарських, агротехнічних, лісомеліоративних та<br>гідротехнічних заходів по запобіганню вітровій і водній ерозії<br>грунтів.<br> <br> Заходи по меліорації та охороні земель, полезахисному<br>лісорозведенню, по боротьбі з ерозією грунтів та інші заходи,<br>спрямовані на докорінне поліпшення земель, передбачаються в<br>державних планах економічного і соціального розвитку і<br>здійснюються відповідними міністерствами, державними комітетами,<br>відомствами та землекористувачами.<br>{ Частина друга статті 31 в редакції Указу ПВР УРСР N 1653-X<br>( <A HREF="255913">1653-10</A> ) від 12.03.81 }<br> <br> <a name="S32"></a>Стаття 32. Меліорація земель<br> <br> Землекористувачі зобов'язані вживати заходів до введення в<br>сільськогосподарський оборот невикористовуваних заболочених<br>земель, а також поліпшення земель шляхом осушування в районах<br>надмірного зволоження і зрошування в засушливих районах,<br>гіпсування засолених і вапнування кислих грунтів.<br> <br> Землі, освоєні після осушення боліт, розкорчування чагарників<br>або рекультивації, а також освоєні піски та інші непродуктивні<br>угіддя переводяться в ріллю та в інші продуктивні угіддя в<br>порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР.<br> <br> <a name="S33"></a>Стаття 33. Використання меліорованих та еродованих земель<br> <br> Меліоровані та еродовані землі підлягають використанню<br>відповідно до вимог, передбачених правилами їх експлуатації.<br> <br> З метою збереження та підвищення родючості меліорованих і<br>еродованих земель землекористувачі повинні:<br> <br> 1) здійснювати постійний нагляд за їх станом;<br> <br> 2) не допускати заболочування, надмірного осушення та ерозії<br>грунтів;<br> <br> 3) суворо дотримуватися рекомендованих для цих земель:<br>системи обробітку і удобрення грунту, структури посівних площ та<br>чергування сільськогосподарських культур, їх цільового<br>використання;<br> <br> 4) своєчасно провадити гіпсування засолених та вапнування<br>кислих грунтів;<br> <br> 5) зберігати та охороняти гідротехнічні споруди і<br>лісонасадження на цих землях.<br> <br> Збереження та охорону гідротехнічних споруд міжгосподарського<br>значення здійснюють підприємства і організації, які їх<br>експлуатують.<br> <br> <a name="S34"></a>Стаття 34. Заохочення землекористувачів у справі охорони<br> земель і підвищення родючості грунтів<br> <br> Відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і<br>союзних республік заходи матеріального заохочення<br>землекористувачів, які стимулюють здійснення заходів по охороні<br>земель, підвищенню родючості грунтів і введенню в<br>сільськогосподарський оборот невикористовуваних земель, можуть<br>бути встановлені законодавством Союзу РСР та Української РСР.<br> <br> <a name="G7"></a>ГЛАВА 7<br> ПIДСТАВИ ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ<br> <br> <a name="S35"></a>Стаття 35. Підстави припинення права землекористування<br> підприємств, організацій і установ<br> <br> Право підприємств, організацій і установ на користування<br>наданою їм землею підлягає припиненню відповідно повністю або<br>частково у випадках:<br> <br> 1) відпадання потреби в земельній ділянці;<br> <br> 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку;<br> <br> 3) ліквідації підприємства, організації або установи;<br> <br> 4) виникнення потреби вилучення земельної ділянки для інших<br>державних або громадських потреб;<br> <br> 5) неосвоєння протягом двох років підряд наданої земельної<br>ділянки.<br> <br> Право землекористування може бути також припинене у випадку<br>використання земельної ділянки не відповідно до тієї мети, для<br>якої вона надана, в разі безгосподарного використання землі, а<br>також при необхідності винесення підприємств за межі жилого району<br>з санітарно-гігієнічних умов.<br> <br> Припинення права користування землею у випадках, передбачених<br>пунктами 1, 3, 5 частини першої і частиною другою цієї статті<br>провадиться за рішенням (постановою) органів, які надали земельні<br>ділянки, а у випадку, передбаченому пунктом 4 частини першої цієї<br>статті, - за рішенням (постановою) органів, які мають право<br>вилучати земельні ділянки.<br> <br> <a name="S36"></a>Стаття 36. Підстави припинення права землекористування<br> громадян<br> <br> Право громадян на користування наданою земельною ділянкою<br>підлягає припиненню відповідно повністю або частково у випадках:<br> <br> 1) добровільної відмови від користування земельною ділянкою;<br> <br> 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку;<br> <br> 3) переселення в інше постійне місце проживання всіх членів<br>двору або сім'ї;<br> <br> 4) припинення трудових відносин, у зв'язку з якими було<br>надано службовий наділ, за винятком випадків, передбачених<br>статтею 134 цього Кодексу, а також інших випадків, передбачених<br>законодавством СРСР і Української РСР;<br> <br> 5) смерті всіх членів двору або сім'ї;<br> <br> 6) виникнення необхідності вилучення земельної ділянки для<br>державних або громадських потреб.<br> <br> Право користування земельною ділянкою може бути припинене у<br>випадках вчинення громадянином дій, передбачених статтею 169 цього<br>Кодексу, а також при невикористанні протягом двох років підряд<br>земельної ділянки або використанні її не відповідно до тієї мети,<br>для якої вона надана.<br> <br> Припинення права користування землею у випадках, передбачених<br>пунктами 1, 3, 4 частини першої і частиною другою цієї статті,<br>провадиться за рішенням (постановою) органів, які надали земельні<br>ділянки, а у випадках, передбачених пунктом 6 цієї статті, - за<br>рішенням (постановою) органів, які мають право вилучати земельні<br>ділянки.<br> <br> <a name="G8"></a>ГЛАВА 8<br> ВИЛУЧЕННЯ ЗЕМЕЛЬ ДЛЯ ДЕРЖАВНИХ АБО ГРОМАДСЬКИХ ПОТРЕБ<br> <br> <a name="S37"></a>Стаття 37. Підстави вилучення земель<br> <br> Вилучення земельної ділянки чи її частини для державних або<br>громадських потреб провадиться на підставі постанови Ради<br>Міністрів Української РСР або рішення виконавчого комітету<br>відповідної Ради народних депутатів у порядку, встановлюваному<br>законодавством Союзу РСР і цим Кодексом.<br> <br> <a name="S38"></a>Стаття 38. Компетенція органів Державного управління по<br> вилученню земельних ділянок<br> <br> Вилучення земельних ділянок для державних або громадських<br>потреб провадиться:<br> <br> 1) Радою Міністрів Української РСР - з усіх земель, незалежно<br>від розміру земельної ділянки;<br> <br> 2) виконавчими комітетами обласних Рад народних депутатів -<br>при розмірі земельних ділянок до п'яти гектарів для кожного<br>об'єкта, крім земель, зазначених у частині першій статті 41 цього<br>Кодексу, і незалежно від розміру земельної ділянки - у випадках,<br>передбачених частиною другою вказаної статті. При необхідності<br>розширення площі вилучених ділянок понад п'ять гектарів додаткове<br>вилучення земель провадиться відповідно до пункту 1 цієї статті;<br>{ Пункт 2 статті 38 в редакції Указу ПВР УРСР N 1653-X ( <A HREF="255913">1653-10</A> )<br>від 12.03.81 }<br> <br> 3) виконавчими комітетами міських (селищних) Рад народних<br>депутатів - із земель населених пунктів (крім земель, закріплених<br>за колгоспами, радгоспами та іншими сільськогосподарськими<br>підприємствами, організаціями і установами в безстрокове<br>користування, а також випадків, передбачених статтею 41 цього<br>Кодексу) незалежно від розміру земельних ділянок у відповідності з<br>генеральним планом забудови населених пунктів. { Пункт 3 статті 38<br>в редакції Указу ПВР УРСР N 1653-X ( <A HREF="255913">1653-10</A> ) від 12.03.81 }<br> <br> <a name="S39"></a>Стаття 39. Порядок погодження питань, пов'язаних з вилученням<br> земель<br> <br> Підприємства, організації і установи, заінтересовані у<br>вилученні земельних ділянок для несільськогосподарських потреб,<br>повинні до початку проектних робіт заздалегідь погодити з<br>землекористувачами і органами, які здійснюють державний контроль<br>за використанням та охороною земель, місце розташування об'єкта і<br>приблизні розміри намічуваної до вилучення площі.<br>{ Частина перша статті 39 із змінами, внесеними згідно з Указом<br>ПВР УРСР N 1653-X ( <A HREF="255913">1653-10</A> ) від 12.03.81 }<br> <br> Порядок попереднього погодження вибору земельної ділянки,<br>порушення клопотань та вирішення питань про вилучення земельних<br>ділянок встановлюється Радою Міністрів Української РСР.<br> <br> <a name="S40"></a>Стаття 40. Порядок вилучення ділянок із земель колгоспів,<br> радгоспів, інших сільськогосподарських<br> підприємств, організацій, установ та із земель,<br> що мають культурне або наукове значення<br> <br> Вилучення ділянок із земель, які є у користуванні колгоспів,<br>радгоспів, інших сільськогосподарських підприємств, організацій і<br>установ, із земель, що мають культурне або наукове значення,<br>допускається лише у випадках особливої необхідності.<br> <br> Вилучення ділянок із земель, які є у користуванні колгоспів,<br>може провадитися тільки за згодою загальних зборів членів<br>колгоспів або зборів уповноважених, а з земель, які є в<br>користуванні радгоспів, інших державних, кооперативних,<br>громадських підприємств, організацій, установ союзного або<br>республіканського підпорядкування, - за погодженням із<br>землекористувачами та з відповідними міністерствами, державними<br>комітетами і відомствами Союзу РСР, Української РСР або іншої<br>союзної республіки.<br>{ Частина друга статті 40 із змінами, внесеними згідно з Указом<br>ПВР УРСР N 1653-X ( <A HREF="255913">1653-10</A> ) від 12.03.81 }<br> <br> <a name="S41"></a>Стаття 41. Порядок і умови вилучення зрошуваних, осушених та<br> інших високопродуктивних земель для<br> несільськогосподарських потреб<br> <br> Вилучення зрошуваних і осушених земель, ріллі, земельних<br>ділянок, зайнятих багаторічними плодовими насадженнями та<br>виноградниками, культурними пасовищами, а також сінокосами і<br>пасовищами, на яких проведено роботи по їх докорінному поліпшенню,<br>для несільськогосподарських потреб, земель, зайнятих<br>водоохоронними, захисними та іншими лісами першої групи, для<br>використання в цілях, не зв'язаних з веденням лісового<br>господарства, земель заповідників, курортів і зон санітарної<br>охорони курортів провадиться у виняткових випадках і тільки за<br>постановою Ради Міністрів Української РСР.<br> <br> Вилучення зазначених земель з метою надання їх у тимчасове<br>короткострокове користування для будівництва трубопроводів, ліній<br>електропередачі та інших лінійних споруд може провадитись у<br>необхідних випадках на підставі рішення виконавчого комітету<br>обласної Ради народних депутатів.<br>{ Стаття 41 в редакції Указу ПВР УРСР N 1653-X ( <A HREF="255913">1653-10</A> ) від<br>12.03.81 }<br> <br> <a name="G9"></a>ГЛАВА 9<br> ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДIЛЯНОК ДЛЯ<br> ПРОВЕДЕННЯ РОЗВIДУВАЛЬНИХ РОБIТ<br> <br> <a name="S42"></a>Стаття 42. Право підприємств, організацій і установ на<br> проведення розвідувальних робіт<br> <br> Відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і<br>союзних республік підприємства, організації і установи, які<br>здійснюють геологозйомочні, розшукові, геодезичні та інші<br>розвідувальні роботи, можуть проводити ці роботи на всіх землях в<br>порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української<br>РСР без вилучення земельних ділянок у землекористувачів.<br> <br> <a name="S43"></a>Стаття 43. Порядок одержання дозволу на проведення<br> розвідувальних робіт<br> <br> Дозвіл на зайняття земельної ділянки для проведення<br>розвідувальних робіт надається виконавчим комітетом обласної Ради<br>народних депутатів, який одночасно вирішує питання і про строк, на<br>який дозволяється зайняти земельну ділянку.<br> <br> Для одержання дозволу на зайняття земельної ділянки для<br>розвідувальних робіт підприємства, організації і установи, на які<br>покладено здійснення цих робіт, подають до виконавчого комітету<br>районної (міської) Ради народних депутатів за місцем знаходження<br>земельної ділянки заявку та документи, що стверджують необхідність<br>проведення робіт.<br> <br> Виконавчі комітети районних (міських) Рад народних депутатів<br>перевіряють обгрунтованість заявки і разом із своїм висновком<br>надсилають її до виконавчого комітету обласної Ради народних<br>депутатів, який вирішує питання по суті.<br> <br> Строки початку і місце вказаних робіт погоджуються з<br>землекористувачами, а при недосягненні згоди визначаються<br>виконавчими комітетами районних або міських Рад народних<br>депутатів.<br> <br> <a name="S44"></a>Стаття 44. Обов'язок підприємств, організацій і установ, що<br> проводять розвідувальні роботи, привести земельні<br> ділянки у придатний для використання стан<br> <br> Підприємства, організації і установи, які проводять<br>розвідувальні роботи, повинні за свій рахунок приводити зайняті<br>земельні ділянки в стан, придатний для використання їх за<br>призначенням. Приведення земельних ділянок у придатний стан<br>здійснюється в ході робіт, а при неможливості цього - не пізніш як<br>у місячний строк після завершення робіт, виключаючи період<br>промерзання грунту.<br> <br> <a name="G10"></a>ГЛАВА 10<br> ВIДШКОДУВАННЯ ЗБИТКIВ I ВТРАТ, ЗВ'ЯЗАНИХ<br> З ВИЛУЧЕННЯМ АБО ТИМЧАСОВИМ ЗАЙНЯТТЯМ<br> ЗЕМЕЛЬНИХ ДIЛЯНОК<br> <br> <a name="S45"></a>Стаття 45. Відшкодування землекористувачам збитків,<br> заподіяних вилученням або тимчасовим зайняттям<br> земельних ділянок<br> <br> Збитки, заподіяні землекористувачам вилученням земельних<br>ділянок для державних або громадських потреб чи тимчасовим<br>зайняттям земельних ділянок, підлягають відшкодуванню.<br> <br> Згідно з Основами земельного законодавства Союзу РСР і<br>союзних республік відшкодування збитків провадиться<br>підприємствами, організаціями і установами, яким відводяться<br>земельні ділянки, відповідно до положення, затверджуваного Радою<br>Міністрів СРСР.<br> <br> <a name="S46"></a>Стаття 46. Відшкодування втрат сільськогосподарського<br> виробництва, зв'язаних з вилученням земель<br> для несільськогосподарських потреб<br> <br> Підприємства, організації, установи, яким відводяться для<br>будівництва та інших несільськогосподарських потреб земельні<br>ділянки, зайняті сільськогосподарськими угіддями, відшкодовують<br>втрати сільськогосподарського виробництва, зв'язані з вилученням<br>цих ділянок (поряд з відшкодуванням збитків землекористувачам<br>згідно з статтею 45 цього Кодексу).<br> <br> Відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і<br>союзних республік розміри і порядок визначення втрат<br>сільськогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню,<br>а також порядок використання відповідних коштів встановлюються<br>Радою Міністрів СРСР.<br> <br> <a name="G11"></a>ГЛАВА 11<br> ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ ТА ОХОРОНОЮ ЗЕМЕЛЬ<br> <br> <a name="S47"></a>Стаття 47. Завдання державного контролю за використанням та<br> охороною земель<br> <br> Державний контроль за використанням та охороною всіх земель<br>має своїм завданням забезпечити додержання міністерствами,<br>державними комітетами і відомствами, державними, кооперативними,<br>громадськими підприємствами, організаціями і установами, а також<br>громадянами земельного законодавства, порядку користування землею,<br>правильності ведення земельного кадастру і землеустрою з метою<br>раціонального, ефективного використання та охорони земель.<br> <br> <a name="S48"></a>Стаття 48. Органи, які здійснюють державний контроль за<br> використанням та охороною земель<br> <br> Державний контроль за використанням та охороною всіх земель<br>здійснюється Радами народних депутатів, їх виконавчими і<br>розпорядчими органами, а також спеціально уповноваженими на те<br>державними органами в порядку, встановлюваному законодавством<br>Союзу РСР.<br> <br> Відповідно до законодавства Союзу РСР спеціально<br>уповноваженим органом по здійсненню державного контролю за<br>використанням та охороною земель є землевпорядна служба системи<br>Міністерства сільського господарства СРСР, компетенція якої<br>визначається положенням, затверджуваним Радою Міністрів СРСР.<br>{ Глава 11 в редакції Указу ПВР УРСР N 1653-X ( <A HREF="255913">1653-10</A> ) від<br>12.03.81 }<br> <br> РОЗДIЛ II<br> ЗЕМЛI СIЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ<br> <br> <a name="G12"></a>ГЛАВА 12<br> ОСНОВНI ПОЛОЖЕННЯ<br> <br> <a name="S49"></a>Стаття 49. Землі сільськогосподарського призначення та їх<br> використання<br> <br> Землями сільськогосподарського призначення визнаються всі<br>землі, надані для потреб сільського господарства або призначені<br>для цих цілей.<br> <br> Землі сільськогосподарського призначення використовуються<br>соціалістичними сільськогосподарськими підприємствами,<br>організаціями і установами відповідно до планів розвитку<br>сільського господарства з метою задоволення зростаючих потреб<br>народного господарства в сільськогосподарській продукції.<br> <br> <a name="S50"></a>Стаття 50. Надання в користування земель<br> сільськогосподарського призначення<br> <br> Землі сільськогосподарського призначення надаються в<br>безстрокове користування:<br> <br> 1) колгоспам, радгоспам, іншим сільськогосподарським<br>державним, кооперативним, громадським підприємствам і<br>організаціям - для ведення сільського господарства;<br> <br> 2) науково-дослідним, учбовим та іншим сільськогосподарським<br>установам - для ведення польових досліджень, практичного<br>застосування і поширення досягнень науки та передового досвіду в<br>сільському господарстві, а також для виробничих цілей;<br> <br> 3) несільськогосподарським підприємствам, організаціям і<br>установам - для ведення підсобного сільського господарства;<br> <br> 4) громадянам - для ведення особистого господарства без<br>застосування найманої праці.<br> <br> Крім земель, наданих у безстрокове користування, вказаним у<br>цій статті землекористувачам можуть надаватися землі і в тимчасове<br>користування.<br> <br> <a name="S51"></a>Стаття 51. Надання земельних ділянок для колективного<br> садівництва та городництва<br> <br> Підприємствам, організаціям і установам можуть надаватись<br>земельні ділянки для колективного садівництва та городництва в<br>порядку і на умовах, встановлюваних законодавством Союзу РСР і<br>Української РСР.<br>{ Стаття 51 в редакції Указу ПВР УРС N 2545-IX ( <A HREF="255912">2545-09</A> ) від<br>14.10.77 }<br> <br> <a name="S52"></a>Стаття 52. Недопустимість зменшення без особливої<br> необхідності площ високопродуктивних<br> земельних угідь<br> <br> Зменшення площ зрошуваних і осушених земель, ріллі, цінних<br>багаторічних плодових насаджень і виноградників, а також інших<br>високопродуктивних угідь, у тому числі і переведення їх в менш<br>продуктивні угіддя, не допускається, за винятком випадків<br>особливої необхідності і тільки з дозволу Ради Міністрів<br>Української РСР.<br> <br> <a name="S53"></a>Стаття 53. Зміна меж і розмірів землекористувань колгоспів,<br> радгоспів, інших сільськогосподарських<br> підприємств, організацій і установ<br> <br> Зміна меж і розмірів землекористувань колгоспів, радгоспів,<br>інших державних сільськогосподарських підприємств і організацій, а<br>також науково-дослідних, учбово-дослідних та інших<br>сільськогосподарських установ при укрупненні і розукрупненні<br>господарств, перер