| | середня | найменша | стовщеної | стовщеної поро-|
| | для п'яти | для | повнотілої цегли | жнистої цегли |
| | зразків | окремого |-------------------------------------|
| | | зразка | середня |найменша | середня|найменша|
| | | | для | для | для | для |
| | | | п'яти |окремого | п'яти |окремого|
| | | | зразків | зразка | зразків| зразка |
|-----------------------------------------------------------------|
|250 |25,0 200) |20,0(200) |3,5(35) | 2,3(23) | 2,0(20)|1,6(16) |
|-----------------------------------------------------------------|
|200 |20,0 200) |15,0(150) |3,2(32) | 2,1(21) | 1,8(18)|1,3(13) |
|-----------------------------------------------------------------|
|150 |15,0 150) |12,5(125) |2,7(27) | 1,8(18) | 1,5(15)|1,1(11) |
|-----------------------------------------------------------------|
|125 |12,5 125) |10,0(100) |2,4(24) | 1,6(16) | 1,2(12)|0,9(9) |
|-----------------------------------------------------------------|
|100 |10,0 100) | 7,5(75) |2,0(20) | 1,3(13) | 1,0(10)|0,7(7) |
|-----------------------------------------------------------------|
| 75 | 7,5 75) | 5,0(50) |1,6(16) | 1,1(11) | 0,8(8) |0,5(5) |
-------------------------------------------------------------------
4.2.5 Відпуск цегли споживачу провадять тільки при
досягненні нею нормованої відпускної міцності при стиску.
Значення нормованої відпускної міцності при стиску слід прий-
мати (у відсотках від марки цегли), не менше:
- 50 - для марок 200 та 250;
- 70 - " " 125 та 150;
- 80 - для марки 100;
-100 - " " 75.
4.2.6 Границя міцності при стиску каменів без урахування
площі пустот повинна бути не менше величин, вказаних у таблиці 4.
Таблиця 4 Вимоги до границі міцності при стиску стінових каменів
-------------------------------------------------------------------
| Марка | Фактична міцність каменів при стиску, |
| каменів | МПа кгс/см2), не менше |
| |------------------------------------------------------|
| |середня для трьох каменів|найменша для окремого каменю|
|-----------------------------------------------------------------|
| 150 | 15,0(150 | 12,5 125) |
|-----------------------------------------------------------------|
| 125 | 12,5(125 | 10,0 100) |
|-----------------------------------------------------------------|
| 100 | 10,0(100 | 7,5 75 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 75 | 7,5(75) | 5,0 50 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 50 | 5,0(50) | 3,5 35 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 35 | 3,5(35) | 2,8 28 |
-------------------------------------------------------------------
- 7 -
ДСТУ Б В.2.7-36-95
4.2.7 Відпуск каменів споживачу провадять тільки при
досягненні ними нормованої відпускної міцності при стиску, яка
визначається при випробуванні цілих каменів.
Значення нормованої відпускної міцності при стиску слід прий-
мати (у відсотках від марки каменю), не менше:
- 50 - для марок 125 та 150;
- 70 - " " 75 та 100;
-100 - " " 35 та 50.
4.2.8 Морозостійкість цегли та каменів повинна відповідати
маркам за морозостійкістю відповідно до п.4.1.8 цього стандарту.
В залежності від марок у насиченому водою стані зразки
виробів повинні витримувати відповідну кількість циклів
поперемінного заморожування та відтавання без яких-небудь ознак
видимих пошкоджень лущення, розшарування, викришення). Втрата
міцності при стиску цегли та каменів, випробуваних на
морозостійкість, не повинна перевищувати 25 марочної міцності, а
втрата маси не повинна перевищувати 5 %.
4.2.9 Міцність зчеплення опоряджувального покриття з повер-
хнею виробів повинна бути не менше 0,6 МПа (6 кгс/см2 ).
4.2.10 Водопоглинання цегли повинно бути не менше 6% від маси
виробу.
4.3 Вимоги до сировини
4.3.1 Матеріали, які використовуються при виробництві безце-
ментних цегли та каменів, повинні відповідати вимогам діючих нор-
мативних документів на ці матеріали:
- гранульований доменний шлак - ГОСТ 3476;
- суміш золошлакова - ГОСТ 25592;
- вапно будівельне - ГОСТ 9179;
- відсів гіпсового каменю - ГОСТ 4013.
Допускається використання вапновміщуючих відходів з сумарним
вмістом СаО+МgО не менше 50%, а також фосфогіпсу.
Використання відходів можливе тільки після визначення їх
санітарно-гігієнічних властивостей.
4.3.2 Композиційна суміш повинна приготовлюватись у
змішувачі-активаторі роторного типу за узгодженим у встановленому
порядку режимом. Вологість композиційної суміші, в залежності від
способу ущільнення, повинна бути в межах від 8 до 20 %, температу-
ра суміші після обробки повинна бути не нижче 35 град.С.
4.3.3 Перелік пігментів, що використовуються для отримання
кольорових виробів,наведений у довідниковому додатку Б.
4.3.4 Теплопровідність композиційного безцементного матеріалу
повинна відповідати вимогам, наведеним у додатку А.
4.4 Маркування
4.4.1 Партії цегли та каменів, які відрізняються призначен-
ням, середньою щільністю, марками за міцністю при стиску, слід ма-
ркувати незмивною фарбою.
4.4.2 Маркування слід наносити не менше, ніж у двох місцях з
протилежних сторін піддону (штабеля) літерою та цифрами, які озна-
чають призначення (буква), середню щільність (перші дві цифри чис-
ла та його марку за міцністю при стиску.
- 8 -
ДСТУ Б В.2.7-36-95
Наприклад:
-якщо цегла партії лицьова має середню щільність 1700 кг/м3
та марку за міцністю при стиску 150, то наносять букву і
цифри: Л-17-150;
-якщо стіновий камінь рядовий має середню щільність 1850
кг/м3 та марку за міцністю при стиску 50, то наносять букву
і цифри: Р-19-50.
5 Вимоги безпеки та охорони навколишнього
середовища
5.1 Цегла та камені безцементні негорючі та вибухобезпечні.
При зберіганні не виділяють шкідливих парів та газів.
5.2 Гранульовані шлаки, вапно та гіпс, які застосовуються для
виготовлення цегли та каменів, можуть виділяти пил
силікатвапновміщуючий . Гранично допустима концентрація пилу в
повітрі робочої зони не повинна перевищувати 6 мг/м3, згідно з
ГОСТ 12.1.005. Контроль - не рідше одного разу на півріччя.
5.3 Працівники повинні бути забезпечені спеціальним одягом,
засобами індивідуального захисту згідно з типовими галузевими нор-
мативами.
5.4 Рівень шуму на робочих місцях повинен бути не більшим 80дБ,
засоби захисту органів слуху - згідно з ГОСТ 12.4.051. Метод
виміру повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.050.
5.5 Рівень вібрації від застосовуваного виробничого обладнан-
ня повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.012. Гранично допустимі
рівні вібрації на робочих місцях визначаються згідно з таблицею 5.
Таблиця 5 Рівні вібрації
------------------------------------------------------------------
|Середньогеометричні | 2 | 4 | 8 |16 |31,5 | 63 |
|частоти октавних смуг, Гц | | | | | | |
|----------------------------------------------------------------|
|Рівень звукового тиску,Гц | 108 | 99 |93 | 92 | 92 | 92 |
------------------------------------------------------------------
5.6 Необхідно не рідше 1 разу на рік провадити радіаційний
контроль цегли та каменів, а також вихідних матеріалів відповідно
до РСН 356.
5.7 Утворення стічних вод не відбувається.
6 Правила приймання
6.1 Цегла та камені приймаються партіями за результатами
приймального контролю, який включає приймально-здавальні і
періодичні випробування. Партія повинна складатися з виробів одно-
го найменування, одних марок за міцністю та морозостійкістю,
однієї щільності та виготовлених з матеріалів одного виду і
якості.
Розмір партії встановлюється в кількості змінної виробки, але
не більше:
- для цегли - 100 тис. шт.;
- для каменів - 200 м3.
6.2 Для контролю кожної партії виробів відбирають вироби в
кількості:
- цегла - не менше 25 шт.;
- камені - не менше 20 шт.
- 9 -
ДСТУ Б В.2.7-36-95
Вироби відбирають з різних кліток, піддонів або штабелів у
заздалегідь узгодженій послідовності. Відібрані вироби перевіряють
відповідно до вимог стандарту за розмірами та показниками
зовнішнього вигляду, а потім випробовують.
6.3 При зміні складу сумішей або технології виробництва для
контролю відбирають 100 виробів.
6.4 Приймально-здавальні випробування та контроль провадяться
для кожної партії. Кількість виробів, які підлягають приймаль-
но-здавальним випробуванням по кожному показнику, наведена в
таблиці 6.
Таблиця 6 Кількість виробів, які підлягають
приймально-здавальним випробуванням
-------------------------------------------------------------------
| | Кількість виробів, які |
| Параметр, що визначається | підлягають випробуванням |
| | та контролю, шт. |
| |--------------------------------|
| | цегла | стінові |
| | | камені |
|-----------------------------------------------------------------|
|Точність геометричних розмірів | | |
|та показники зовнішнього вигляду| | |
|(відбір з різних місць) | 25 | 20 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Визначення марки за міцністю: | | |
| границя міцності при стиску | | |
| (Rст | 5 | 3 |
| повнотілого | 10 | 5 |
| порожнистого | | |
| | | |
| границя міцності при вигині | | |
| (Rа) | 5 | - |
| | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|Відпускна міцність | 5 | 3 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Відповідність еталону за тоном | | |
|та кольором для кольорових | | |
|виробів | 10 | 10 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Маса | 5 | 5 |
-------------------------------------------------------------------
6.5 Кількість виробів, які підлягають періодичним випробуван-
ням, та періодичність випробувань по кожному показнику вказані в
таблиці 7.
- 10 -
ДСТУ Б В.2.7-36-95
Таблиця 7 Кількість виробів та періодичність
випробувань
-------------------------------------------------------------------
| Параметр, що | Кількість | Періодичність |
| визначається | виробів, які | випробувань |
| | підлягають | |
| | випробуванням, | |
| | шт. | |
| |-------------------| |
| | цегла | камені | |
|-----------------------------------------------------------------|
|Морозостійкість | | | Не рідше одного разу |
| повнотілий | 10 | 5 | на квартал для |
| порожнистий | 20 | 5 | кожного виду (типу) |
| | | | виробу |
|-----------------------------------------------------------------|
|Середня щільність | 5 | 3 | Один раз за добу |
|-----------------------------------------------------------------|
|Водопоглинання | 3 | - | Не рідше одного разу |
| | | | на квартал |
|-----------------------------------------------------------------|
|Границя міцності при | | | Не рідше одного разу |
|вигині (для марок цег-| 5 | - | на місяць |
|ли 125 та вище) | | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|Міцність зчеплення | | | Не рідше одного разу |
|оздоблювального покри-| | | на квартал |
|ття | | | |
-------------------------------------------------------------------
Періодичні випробування провадять також перед початком масо-
вого виготовлення виробів та при зміні технології виробництва або
вихідної сировини.
6.6 При отриманні незадовільних результатів контролю хоча б
по одному з показників провадять повторну перевірку по цьому пока-
знику подвоєної кількості виробів, взятих з тієї самої партії.
При незадовільних результатах повторної перевірки по геомет-
ричних параметрах вироби приймають поштучно.
При отриманні незадовільних результатів повторної перевірки
за показниками міцності, морозостійкості, щільності, водопоглинання
партію приймають по одержаних показниках при контролі.
Можливість використання прийнятих виробів, які не
відповідають заданим показникам, встановлює проектна організація.
6.7 Контрольну перевірку якості виробів здійснюють державні
та відомчі інспекції по якості або споживач у присутності предста-
вника підприємства-виробника, дотримуючись порядку відбору зразків
і використовуючи встановлені методи випробувань.
6.8 Кожна прийнята партія виробів повинна супроводжуватись
документом про якість, складеним за результатами приймання, в яко-
му вказують:
- найменування та адресу підприємства-виробника;
- найменування та адресу підприємства-споживача;
- найменування та умовне позначення виробу;
- номер і дату видачі документа;
- номер партії, її об єм або кількість відвантажених виробів;
- результати випробувань за міцністю та морозостійкістю,
щільністю, водопоглинанням, теплопровідністю;
- позначення цього стандарту.
- 11 -
ДСТУ Б В.2.7-36-95
7 Методи контролю
7.1 Розміри цегли та каменів, радіус закруглення кутів, тов-
щину зовнішніх стінок, довжину тріщин та відбитостей, глибину шор-
сткостей, глибину відбитостей кутів та ребер вимірюють з похибкою
до 1 мм металевою вимірною лінійкою або спеціальними контрольними
шаблонами.
Для визначення розмірів цегли або каменів заміри провадять у
трьох місцях - по ребрах і середині грані. За кінцевий результат
приймають середнє арифметичне трьох вимірів.
7.2 Для визначення непаралельності вимірюють чотири ребра ви-
робу по висоті (товщині або довжині, залежно від способу формуван-
ня і обчислюють як різницю найбільшого та найменшого вимірів.
7.3 Глибину відбитостей кута (ребра) вимірюють з допомогою
косинця та лінійки по висоті відбитого кута (ребра).
7.4 Шорсткість або зриви граней визначають заміром зазору між
гранню та ребром прикладеної до неї металевої лінійки.
7.5 Перевірку кольору пофарбованих кольорових) лицьових по-
верхонь проводять методом порівняння його з двома зразками-етало-
нами, один з яких пофарбований в слабкий тон, а другий - у насиче-
ний того самого кольору. Вироби, пофарбовані слабкіше від зраз-
ка-еталону слабкого тону та сильніше від зразка-еталону насиченого
тону, прийманню не підлягають.
Порівняння з еталоном провадять на відкритому повітрі при де-
нному світлі на відстані 10 м. Вироби, які випробовуються, встано-
