тись під мийними, санітарними вузлами та виробничими приміщеннями
з трапами.
Холодильні камери не повинні розміщуватись поручь, над або під
приміщеннями котельних, бойлерних і душових.
4.72. У кухнях і гарячих цехах слід передбачати встановлення
електричного обладнання, у т.ч. - печей СВЧ.
Для вертикального транспортування їжі передбачається влаштову-
вати вантажні підйомники.
4.73. Ліфти для виробничих потреб харчоблоків необхідно проек-
тувати згідно з розділом будівельних норм на проектування підпри-
ємств громадського харчування.
4.74. Площі господарських приміщень необхідно приймати за
табл.12.
стр.15 ДБН 363-92
-----------------
Т а б л и ц я 12
------------------------------------------------------------------
| Площа приміщень, м2, при місткості БІ
Назва приміщень |--------------------------------------------
| з первинним та обмеже-| з розвиненим
| ним обслуговуванням | обслуговуванням
|---------------------------------------------
| 5-10 | 15-20 | 15 - 30 | 50
------------------------------------------------------------------
Приміщення для збе-
рігання білизни 2 6 8 12
Комора для брудної
білизни 2 4 4 6
Комора для сезонно-
го одягу та взуття 8 12 14 18
Комора для інвента-
ря та меблів* 6 12 14 18
Комори для власних
речей 10 14 16 18
Господарський склад* 6 12 14 18
Овочесховище, кар-
топлесховище,
фруктосховище За розрахунком
Майстерні з ремонту
обладнання на інвен-
таря 6 8 10 12
Комори для садово-
огороднього інвен-
таря 4 6 6 8
Склад палива* За розрахунком
Примітка. Комори необхідно обладнувати стелажами, полицями та
штангами-вішалками.
-----------------------------------------------------------------
Т а б л и ц я 13
-----------------------------------------------------------------
| Площа приміщень, м2, при місткості БІ
Назва приміщень |--------------------------------------------
| з первинним та обмеже-| з розвиненим
| ним обслуговуванням | обслуговуванням
|--------------------------------------------
| 5-10 | 15-20 | 15 - 30 | 50
-----------------------------------------------------------------
Пральня 5 8 8 12
Прасувальня - - 4 6
-----------------------------------------------------------------
* Ці приміщення рекомендується розміщувати у надвірних господар-
ських прибудовах.
4.76. Не допускається розміщувати входи в приміщення пральні
навпроти входів у приміщення харчоблоку або спалень.
4.77. Стіни приміщень пральні слід облицьовувати керамічною
плиткою на висоту 1.5 м.
4.78. Склад і площі приміщень котельних, пралень, гаражіів, а
також овочесховищ, льодовень і теплиць для обслуговування будин-
ків-інтернатів слід визначати за розрахунком, виходячи із міст-
кості інтернатів та місцевих умов. Ці споруди, запроектовані за
відповідними нормами, необхідно розташовувати в господарській
зоні інтернату або в комунально-складській зоні села.
стр.16 ДБН 363-92
-----------------
5. ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ
5.1. У всіх типів житлових будинків для престарілих необхідно
передбачати спорудження систем господарсько-питного водопроводу,
каналізації, теплопостачання, гарячого водопостачання, електро-
постачання та слабкострумових пристроїв.
5.2. Інженерний благоустрій може вирішуватись з урахуванням
підключення до централізованих загальноселищних мереж або авто-
номно на одну або групу будівель.
5.3. Санітарно-технічні та електротехнічні пристрої, що не
обумовлені цими нормами, слід проектувати за діючими нормами
відповідних будинків і приміщень.
5.4. Теплопостачання, опалення, вентиляцію та кондиціювання
повітря в будинках для престарілих слід проектувати відповідно
до будівельних норм на проектування котельних установок, тепло-
вих мереж опалення, вентиляції та кондиціювання повітря, а також
цих норм.
5.5. У приміщеннях будинків-інтернатів, за винятком санітарних
вузлів, складських та інших підсобних приміщень, слід передбача-
ти скриту прокладку трубопроводів, електричних і слабкострумкових
мереж.
5.6. Розрахункову температуру та кратність повітрообміну для
проектування опалення в приміщеннях для престарілих слід прийма-
ти згідно з табл.14.
5.7. Граничну температуру теплоносія в системах опалення слід
приймати 85 град.С.
5.8. Середня температура поверхні опалювальних пристроїв
(враховуючи печі), повинна бути не вище 85 град.С.
При проектуванні систем опалення необхідно передбачати можли-
вість їх пофасадного регулювання та підключення.
5.9. Нагрівальні пристрої в шафах для сушіння одягу та сушарки
для рушників повинні приєднуватись до системи гарячого водопоста-
чання.
5.10. Для одноповерхових будинків-інтернатів місткістю до 15
осіб слід розробляти варіант пічного опалення, керуючись вимога-
ми СНиП 2.04.05-86.
5.11. Господарські та побутові будівлі, в т.ч. ті, що розташо-
вуються в цокольному та підвальному поверхах будинків для преста-
рілих, проектуються не опалюваними.
5.12. У житлових будинках для престарілих квартирного типу та
в будинках з елементами обслуговування вентиляційна система про-
ектується за нормами, передбаченими для житлових будинків.
5.13. У спальних кімнатах передбачається природна вентиляція.
Примітка. Для спальних кімнат, що проектуються для ІY кліма-
тичного району, допускається передбачати витяжну вентиляцію з
механічним збудником.
5.14. Видалення повітря із спальних кімнат, що мають поруч са-
нітарні вузли, слід передбачати через санітарні вузли.
5.15. Видалення повітря з шафи для сушіння одягу слід передба-
чати в об'ємі 10 м3/год.
5.16. У медичних приміщеннях повинні бути самостійні витяжні
канали.
5.17. У житлових будинках для престарілих квартирного типу до-
пускається використання газу за умов додержання норм, передбаче-
них для житлових будинків. В інших типах будинків застосовувати
газ допускається тільки в котельних установках, які обслуговують-
ся спецперсоналом.
стр.17 ДБН 363-92
-----------------
Т а б л и ц я 14
------------------------------------------------------------------
| Розрахункова | Кратність повітрообміну
Назва приміщень | температура | за годину
| повітря, |----------------------------
| град.С | Доплив | Відток
-----------------------------------------------------------------
Спальні кімнати 20 - 1
Спальні кімнати з
санвузлом 20 2 2,1
Загальні кімнати
денного перебування 18 - 2
Палати ізолятора 20 2 2,1
Медичні приміщення 20 2 3
Службово-побутові
приміщення 18 - 1
Вестибюль 16 - -
Комори для білизни
та інвентаря 16 - 1,5
Пральні 18 5 5
Прасувальні 16 5 5
Душові, кабіни осо-
бистої гігієни 25 3 5
Вбиральні, вмивальники
для хворих 20 - 50м3 на 1
унітаз та
20м3 на 1
пісуар
Приміщення тимчасового
зберігання трупів 2 - 3
Теплі переходи 15 - -
Кухня 15 - За розра-
хунком
Приміщення їдальні Згідно з будівельними нормами на
проектування підприємств громад-
ського харчування.
Примітки.1. При розміщенні підсобних приміщень харчоблоку
(білизняні, душові та інш.) у підвальних поверхах повітрообмін
необхідно збільшувати на одну кратність.
2. У холодильних камерах зберігання овочів і фруктів повинно
передбачатись: доплив - з механічним збудником, відтік - з при-
родним збудником.
-----------------------------------------------------------------
5.18. Електропостачання, електрообладнання та електроосвітлення
закладів для престарілих необхідно проектувати згідно з вимогами
розділу будівельних норм на проектування електрообладнання гро-
мадських будівель масового будівництва та правил улаштування
електроприладів, а також вимог цих норм.
5.19. У палатах ізолятора та в процедурному кабінеті необхідно
передбачати джерела ультрафіолетового випромінювання.
5.20. Установку штепсельних розеток слід передбачати в таких
приміщеннях: вестибюль, роздягальня, загальна кімната, спальні
(за кількістю ліжок), медична кімната, процедурний кабінет,
передпокій ізолятора, кабінет завідуючого, кімната персоналу,
коридори, майстерні, прасувальні, приміщення харчблоку (крім
комор і приміщень з вологими процесами).
5.21. У спальнях і палатах ізолятора слід передбачати прист-
рої для чергового (нічного) освітлення, що приєднані до мережі
аварійного освітлення.
стр.18 ДБН 363-92
-----------------
5.22. Улаштування аварійного освітлення для евакуації людей
слід передбачати в загальних кімнатах, вестибюлях і гардеробних,
на сходах, коридорах, холах та їдальнях.
5.23. Зовнішнє освітлення території слід проектувати згідно з
вимогами "Инструкции по проектированию наружного освещения горо-
дов, поселков городсого типа и сельских населенных мест".
5.24. В будинках-інтернатах рекомендується передбачати установ-
ку електричних годинників. Годинники слід встановлючати в вести-
бюлях, загальних кімнатах та їдальнях.
5.25. У будинках-інтернатах слід передбачати:
- радіоточки (радіотрансляційної мережі) - у загальних кімна-
тах, спальнях (за кількістю ліжок), медичних кімнатах, ізо-
ляторі, кабінетах завідуючого, персоналу, на заскленій ве-
ранді, в майстернях та їдальні;
- телефони - у вестибюлі, кабінеті завідуючого (у кімнаті пер-
соналу), медичній кімнаті;
- телеантени або телевізійні кабельні лінії для приєднання до
телевізорів - у вестибюлях, загальних кімнатах, їдальнях,
спальнях;
- кнопки - біля всіх зовнішніх вхідних дверей з електродзвін-
ками.
У кабінеті туалету необхідно передбачати встановлення кнопки
дзвінка, якою можна користуватись з унітазу або від дверей.
Електричний дзвінок слід розміщувати в кімнаті чергового або в
приміщенні загального користування.
Рекомендується передбачати палатну сигналізацію для виклику
персоналу.
5.26. Захист від блискавок необхідно проектувати згідно з вка-
зівками з проектування та налагодження захисту будівель і споруд
від блискавок.
6. ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ
6.1. При проектуванні будинків для престарілих квартирного ти-
пу та будинків з елементами обслуговування слід керуватися про-
типожежними вимогами, що ставляться до житлових будинків.
6.2. При проектуванні будинків-інтернатів слід керуватися про-
типожежними вимогами, що ставляться до відповідних приміщень
громадських будинків і цими нормами.
6.3. Земельні ділянки будинків-інтернатів слід розташовувати
в радіусі обслуговування пожежних депо або пожпостів на відста-
ні від них не більше 3 км.
6.4. Навколо будівель будинків-інтернатів необхідно передбача-
ти проїзди для пожежних машин на відстані не менше 5 м і не біль-
ше 8 м від стін житлових корпусів, а для решти будинків - за про-
типожежними нормами.
6.5. Витрати води для зовнішнього пожежогасіння слід приймати
згідно з вимогами СНиП 2.04.02-84.
6.6. Буцдинки-інтернати повинні бути не нижче другого ступеня
вогнетривкості.
Ступінь вогнетривкості будинків з прибудовами, що не опалюються,
слід приймати за ступенем вогнетривкості частини будинку, що опа-
люється.
6.7. Площа поверху між протипожежними стінами 1-го типу залежно
від ступеня вогнетривкості й кількості поверхів будинків повинна
бути не більше наведеної в табл.15.
6.8. Житлові корпуси будинків для престарілих повинні відкрем-
люватися від будинків іншого призначення протипожежними стінами
2-го типу.
6.9. Перепади рівнів підлог у виробничих приміщеннях та залах
стр.19 ДБН 363-92
-----------------
їдалень не допускаються.
6.10. Огороджуючі конструкції переходів між будинками (корпу-
сами) повинні мати межу вогнетривкості, що відповідає основному
будинку (корпусу).Пішохідні та комунікаційні тунелі слід проек-
тувати з негорючих матеріалів. Стіни будинків-інтернатів у місцях
приєднання до них тунелів та переходів слід передбачати з негорю-
чих матеріалів з межею вогнетривкості 2 години; двері в отворах
цих стін, що ведуть до переходів і тунелів повинні бути протипо-
жежними 2-го типу.
Т а б л и ц я 15
-----------------------------------------------------------------
| Площа поверху
| між протипожежними стінами будинків, м2
Ступінь вогне- |-----------------------------------------------
тривкості | одноповерхових | двоповерхових |триповерхових
будинків | | |
-----------------------------------------------------------------
І 6000 5000 5000
ІІ 6000 4000 4000
Примітки. 1. При наявності автоматичного пожежегасіння площа по-
верху між протипожежними стінами може бути збільшена не більше
ніж удвічі.
2. Площу поверху між протипожежними стінами одноповерхових бу-
динків з двоповерховою частиною, що займає менше 15% площі забу-
дови будинків, слід приймати як для одноповерхових будинків.
3. Ступінь вогнетривкості прибудованих до будинку навісів,
піддашків, терас, а також службових та інших будинків і споруд,
що відділені протипожежними стінами, допускається приймати ниж-
чого ступеня вогнетривкості, ніж вогнетривкість будинку.
-----------------------------------------------------------------
6.11. Внутрішні несучі стіни та перегородки, що відокремлюють
житлові блоки від інших груп приміщень, повинні мати межу вогне-
тривкості не менше 0,5 години та нульову межу розповсюдження
вогню.
6.12. Двері приміщень, де розташовані газові прилади, повинні
відкриватись назовні.
6.13. Найбільша відстань від дверей спалень, їдалень і загаль-