ресурси, в тому числі тепло димових газів котельних установок, ви-
тяжного повітря, молока при його охолодженні.
4.13. Димовидалення з тваринницьких приміщень (будівель),
які не мають світлових або світлоаераційних ліхтарів, повинне пе-
редбачатися у відповідності з СНиП 2.04.05-91.
4.14. Витяжну протидимову вентиляцію слід проектувати:
а) з коридорів без природного освітлення, пандусних кліток
і тваринницьких приміщень з категорією виробництва "В";
б) з кожного виробничого і складського приміщення категорій
"А", "Б", "В" без природного освітлення площею 50 м2 і
більше.
4.15. Витрати диму, який видаляється з приміщень і коридорів
через площу люків і шахт димовидалення, визначаються розрахунком
у відповідності з СНиП 2.04.05-91. Загальна площа поперечного пере-
різу димових шахт тваринницьких приміщень в усіх випадках не повин-
на бути менше 1% площі підлоги приміщення.
4.16. У випадках виникнення пожежі у тваринницькому приміщенні
технологічні вентиляційні системи повинні відключатися автоматично
і дистанційно.
4.17. Припливну протидимову вентиляцію слід проектувати для
будівель у два і більше поверхів категорії "В" для подачі зовнішньо-
го повітря для пожежі:
а) в сходові і пандусні клітки, що не задимляються;
б) в тамбури-шлюзи при сходових і пандусних клітках, що не
задимляються.
5. ОСВІТЛЕНІСТЬ ПРИМІЩЕНЬ
5.1. Для забезпечення нормального функціонування будівель,
споруд і окремих приміщень в них потрібно передбачати необхідну
освітленість, яка визначається їх технологічним призначенням та
відповідними системами.
Природна освітленість забезпечується за допомогою проникнення
природного світла через віконні прорізи в стінах, а при значній ши-
рині будівель додатково через верхні ліхтаря.
Штучна освітленість забезпечується за допомогою електроосвіт-
лювальних приладів.
5.2. В будівлях і спорудах для тваринництва приміщення за умо-
вами зорової роботи поділяються на чотири групи:
- І группа - приміщення, в яких провадиться розрізнення об'єк-
тів зорової роботи при фіксованому напрямку лінії зору пра-
цюючих на робочу поверхню (лабораторії в молочних, пунктах
штучного осіменіння, на станціях трансплантації ембріонів
тощо);
- ІІ група - приміщення, в яких провадиться розрізнення
об'єктів при нефіксованій лінії зору та огляд оточуючого
простору (приміщення для отелення, опоросів та окотів тва-
рин, амбулаторії ветеринарних пунктів та манежі в пунктах
штучного осіменіння, кормоприготувальні приміщення тощо);
- 13 -
- ІІІ група - приміщення, в яких провадиться періодичний
огляд оточуючого простору (приміщення, де утримуються твари-
ни та птиця, побутові приміщення для персоналу, підсобні
приміщення у виробничих будівлях тощо);
- ІY група - приміщення, де проходить загальне орієнтування
в просторі (складські приміщення, проходи, коридори тощо).
5.3. Природна освітленість визначається як відношення освітле-
ності приміщень до освітленості зовні будівлі, що виражається у
відсотках. Ця величина називається коефіцієнтом природної освітле-
ності (КПО) і розраховується згідно з діючими нормативно-методич-
ними документами, що регламентують проектування освітленості в
приміщеннях.
У будівлях для тваринництва допускається визначення природної
освітленості, яка виражена світловим коефіцієнтом (СК), тобто від-
ношенням площі світлових прорізів в стінах до площі підлоги примі-
щень.
Штучне освітлення може бути загальним, при якому світильники
розміщуються у верхній зоні приміщення рівномірно, або місцевим,
додатковим до загального, що утворюється світильниками, які кон-
центрують світовий потік безпосередньо на робочому місці. Штучна
освітленість вимірюється в люксах.
Норми природного та штучного освітлення наведені в рекомендо-
ваному додатку 7.
5.4. Керування роботою освітлювальних установок доцільно
здійснювати за допомогою автоматичних пристроїв згідно з добовими
графіками з урахуванням рівня природного освітлення.
5.5. У виробничих приміщеннях будівель і споруд необхідно
передбачати чергове та аварійне освітлення згідно з вказівками
діючих нормативно-методичних документів по проектуванню освітлю-
вального обладнання промислових підприємств.
6. ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНІ ПРИСТРОЇ
6.1. Електротехнічні установки повинні проектуватися у відпо-
відності з Правилами влаштування електроустановок (ПВЕ) та діючи-
ми нормативними документами, що регламентують ці питання.
6.2. Категорії електроприймачів та забезпечення надійності
електропостачання будівель і приміщень слід приймати у відповід-
ності з діючими нормами технологічного проектування сільських
електричних мереж та електростанцій.
6.3. У приміщеннях для утримання тварин необхідно передбачати
пристрої для вирівнювання електричних потенціалів.
7. ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
7.1. Організація будівельного виробництва при спорудженні бу-
дівель і споруд для тваринництва повинна бути спрямована на вирі-
шення організаційних, технічних та технологічних питань для досяг-
нення кінцевого результату - введення в дію об'єкта з необхідною
якістю та в установлені строки.
7.2. Спорудження будівель і споруд допускається лише на під-
ставі попередньо розроблених рішень, які повинні бути закладені в
проекти організації будівництва та виконання робіт.
7.3. При будівництві підприємств, до складу яких входить біль-
ше трьох будівель і споруд однакового призначення, їх будівництво
та введення в експлуатацію повинно передбачатись, як правило, пус-
ковими чергами, як це передбачається проектом.
7.4. Основній роботі по зведенню будівель і споруд повинна
- 14 -
передувати робота підготовчого періоду: створення геодезичної
розбивочної основи: зрізування рослинного шару грунту та забезпе-
чення його зберігання; вертикальне планування території (згідно
з проектними позначками); створення проектного похилу до дренажу;
створення під'їзних автошляхів; прокладання інженерних мереж; за-
безпечення будівельного майданчика протипожежним водопостачанням.
7.5. Після закінчення робіт по вертикальному плануванню слід
виконати роботу по влаштуванню основи (штучної або природної)
згідно з вказівками відповідних нормативних документів.
У тому випадку, коли проектом передбачається виконання спе-
ціальних робіт (осідання грунтів, розроблювані території та ін.)
по влаштуванню основи, вони повинні виконуватись до проведення
вертикального планування території.
7.6. Зведення надземних конструкцій будівель і споруд або їх
частин (секцій, прогонів, ярусів, ділянок, захваток та ін.)
забороняється до повного закінчення влаштування підземних конструк-
цій і зворотної засипки котлованів, траншей і пазух з ущільненням
грунту до щільності його в природному стані або передбаченому
проектом (за винятком підземних конструкцій, зведння яких проекта-
ми виконання робіт передбачено в інші строки).
7.7. Будівництво бажано виконувати захватками.
7.8. Точність розбивки осей будівель і споруд повинна відпові-
дати вимогам, встановленим нормативними документами, що регламен-
тують геодезичні роботи в будівництві.
7.9. Розбивка місць встановлення стовпчастих фундаментів ви-
конується етапами: спочатку виносяться маячні фундаменти, а потім
рядові. До початку робіт по влаштуванню фундаментів необхідно про-
класти труби зливної каналізації та захисту електрокабеля.
7.10. Грунт на підошві свердловин утрамбовується щебенем.
Зворотну засипку фундаментів необхідно виконувати з пошаровим
трамбуванням грунту.
7.11. Монтаж збірних залізобетонних конструкцій необхідно
виконувати у такій послідовності: стовпчасті фундаменти, колони,
панелі зовнішніх стін, ригелі та плити покриття.
7.12. Монтаж металоконструкцій будівель і споруд виконується
у відповідності з монтажними схемами заводів-виготовлювачів з
обов'язковим забезпеченням стійкості всієї споруди або окремих її
частин.
7.13. Приховані роботи підлягають засвідченню із складанням
актів за відповідною формою. Акт засвідчення прихованих робіт
повинен складатися на завершений процес, який виконано самостій-
ним підрозділом виконавців.
7.14. Виконання будівельно-монтажних робіт в умовах реконст-
рукції об'єктів необхідно пов'язувати з виробничою діяльністю
підприємства, яке реконструюється. Замовник і підрядник повинні
визначити узгодженість дій і відповідального за оперативне керів-
ництво роботами.
7.15. При реконструкції об'єктів належить враховувати дані
обстеження технічного стану конструкцій, транспортних засобів і
комунікацій, обладнання, інженерних мереж та умов виробництва.
7.16. При виконанні будівельно-монтажних робіт слід дотри-
муватись правил по техніці безпеки в будівництві згідно з норма-
тивним документом, що регламентує ці правила та правил пожежної
безпеки при виконанні будівельно-монтажних робіт.
- 15 -
8. ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД
8.1. Будівлі і споруди для тваринництва підпадають під інтен-
сивну зовнішню дію і працюють в багатьох випадках у складних
експлуатаційних умовах. Вони мають ряд характерних особливостей,
які визначаються специфікою технології сільськогосподарського ви-
робництва та режимом роботи споруд.
З метою попередження передчасного спрацювання будівель і
споруд необхідно дотримуватися правил їх технічної експлуатації,
що передбачають правильне їх утримання, організацію систематич-
ного контролю за їх станом, своєчасний ремонт.
8.2. Огляди будівель і споруд провадять:
- загальні (двічі на рік - весною і восени), коли оглядають
усі приміщення, конструкції будівель та їхні частини;
- часткові, при яких оглядають окремі частини будівель або
види інженерного устаткування (центральне опалення, електро-
обладнання тощо);
- позачергові у випадках, коли внаслідок стихійних явищ мо-
жуть бути пошкоджені частини будівель.
Результати оглядів оформляються актами та служать основою
для визначення обсягів робіт по ремонту будівель і споруд.
8.3. Обов'язковою умовою правильної технічної експлуатації
будівель і споруд є постійний нагляд за станом їхніх конструкцій
і частин, виявлення і своєчасне усунення пошкоджень з обов'язко-
вим виявленням і усуненням причин таких пошкоджень.
8.4. Не дозволяється перевантаження несучих конструкцій або
зміна характеру і розподілу діючих навантажень порівняно з проект-
ними.
8.5. Для захисту фундаментів від надмірного зволоження необхідно
не допускати витікання води з підземних комунікацій та забезпечити
відвід поверхневих та атмосферних вод від будівель шляхом планування
території і влаштування вимощення по периметру зовнішніх стін кожної
будівлі і споруди.
8.6. Не допускається зволоження, промерзання та переохолод-
ження стін, поява в них тріщин, продування і намокання у швах.
8.7. Враховуючи, що довговічність та збереження будівель і спо-
руд значною мірою залежать від стану покриттів, необхідно забезпечу-
вати постійний і старанний нагляд за несучими конструкціями покрит-
тів. Дерев'яні балки та ферми уражаються шашелем, пліснявіють та
гниють.
В залізобетонних конструкціях важливо слідкувати за станом
захисного шару, перевіряти стан захисних покриттів закладних мета-
левих деталей і зварних з'єднань між несучими елементами.
Головну увагу під час огляду металевих конструкцій необхідно
звертати на якість болтових та зварних з'єднань і стан захисного
(фарбувального) шару.
В усіх випадках необхідно ретельно слідкувати за станом по-
криття та усувати можливість проникнення атмосферної вологи в
перекриття.
8.8. Експлуатацію санітарно-технічних пристроїв та електро-
обладнання необхідно розглядати не ізольовано, а як частину єдиної
системи технічного обслуговування.
При експлуатації систем опалювання слід особливу увагу приді-
ляти щільності з'єднань та ізоляції магістральних трубопроводів,
справності приладів, арматури та інших елементів, огляд яких про-
вадять згідно з встановленими графіками.
При огляді вентиляційних пристроїв необхідно звертати увагу
- 16 -
на рівень шуму та вібрацій при їх роботі, на зручність і безпеч-
ність включення і виключення вентиляторів та підігрівальних еле-
ментів.
Внутрішні системи водопроводу в будівлях перевіряють відпо-
відно до технічних норм. Особливо старанно слід оглядати трубопро-
води, прокладені у прихованих місцях будівель і споруд.
