---

по висоті шляхом зварювання випусків арматури або закладних дета-

лей з наступним замоноліченням стиків бетоном класу В15.

Стіни, по яких неможлива укладка поясних блоків або влашту-

вання монолітного поясу (наприклад, стіни з залізобетонних блоків

або діафрагм), повинні обкантовуватися в рівні диску прилеглого

перекриття монолітними залізобетонними обв'язками завширшки не мен

ше 150 мм Обв'язки армуються при односторонньому примиканні до

стін каркасами з 4-х поздовжніх стержнів діаметром 12 мм, при дво-

сторонньому приляганні - каркасами з 2-х стержнів того ж діаметра з

кожної сторони. Каркаси виконуються наскрізними і анкеруються в

обв'язках стін перпендикулярного напрямку. Бетон обв'язок класу

В15. Прилегла поверхня стін повинна мати рифлення і випуски для

сполучення з монолітними обв'язками.

.43 Зв'язок між поздовжіми і поперечними стінами забезпечу-

ється старанним бетонуванням вертикальних пазів прилеглих блоків,

укладенням арматурних сіток в кожному горизонтальному розчинному

шві і антисейсмічними поясами

.44 Стіни з великих блоків, як правило, підсилюються одним

із наступних засобів: вертикальними залізобетонними включеннями,

вертикальним напруженним або ненапруженним армуванням, створенням в

об'ємі будинку комплексу елементів жорсткості (ядер жорсткості) з

залізобетонних елементів і при двохрядній розрізці стін короти-

шами жорсткої арматури.

.45 Вертикальна ненапружена арматура установлюється в па-

зах блоків і анкерується в антисейсмічних поясах. Площа арматури,

встановленої в зонах виникнення розтягувальних зусиль, визначає-

ться розрахунком, але приймається не менше 2,0 см кв. (два стерж-

ня діаметром 12 мм); арматура, встановлена конструктивно, повинна

мати переріз не менше 1см кв. (один стержень 2 мм). Анкерування в

межах відсіку належить передбачати в одному рівні і виконувати в

рівні фундаментних подушок (низу стін підвалу), якщо хоча б части-

на стержнів за розрахунком на сейсмічні впливи зазнає розтягуваль-

них зусиль і може анкеруватися в рівні підлоги першого поверху,

якщо вся арматура встановлена конструктивно.

.46 Місця установки стержнів вертикальної ненапруженої арма

тури визначаються розрахунком Крім того, при підсиленні стін

вертикальним армуванням стержні слід установлювати на всю висоту

будинку в кутах, місцях переломів стін в плані і з'єднань зовніш-

ніх стін з внутрішніми, в обрамлені отворів у внутрішніх стінах,

по довжині глухих стін не більше ніж через 3м, по довжині зовнішніх

стін з отворами, в обрамлені простінків не більше ніж через 6 6 м.

Проміж стержнями вертикального армування по довжині стіни до-

датково встановлюються коротиші жорсткої арматури з кроком не біль

ше 2 м.

При безперервному вертикальному армуванні поздовжня арматура

пропускається через отвори в поясних блоках і стикується зварюван-

ням.

Пази в блоках, місця установки вертикальної арматури і коро-

тишів жорсткої арматури слід закладати бетоном на дрібному щебені

класу В15 з вібруванням.

.47 Вертикальна напружена арматура встановлюється в кутах,

переломах і перетинах стін, а також по довжині стіни з врахуванням

утворення напруги в опорних площах стінових блоків за розрахунком,

але не менше 120 кПа (1,2 кгс/см кв.).

Рівень анкерування напруженої арматури в нижній частині будин

ку виконується за принципом анкерування ненапруженої арматури по

п.1.45.

Над покриттям будинку по всіх несучих стінах виконується

- 0 -

розподільний залізобетонний пояс. В поясі залишаються отвори для

тяжів. Арматура після натяжіння фіксується гайкою з контргайкою або

спеціальними анкерними пристроями.

Після натяжіння арматури пази і отвори в блоках, де встановле

на напружена арматура заповнюються високомарочним цементним розчи

ном на безусадному в'яжучому, полімерним розчином або

дрібнозернистим бетоном.

.48 Підсилення коротишами жорсткої арматури передбачається в

стінах з великих блоків двохрядної розрізки, в яких відсутні розра

хункові розтягувальні зусилля

Коротиші жорсткої арматури виконуються з відрізків профільно

го металу або арматурної сталі замонолічених в антисейсмічному

поясі і заведених у вертикальні пази стінових блоків не менше ніж

на 20 см (рис.1,а). Переріз коротишів приймається за розрахунком,

але не менше 1 см кв Пази в блоках з встановленими коротишами за-

муровуються дрібнозернистим бетоном.

Коротиші жорсткої арматури установлюються в кутах, зломах і

перетинах стін, по гранях простінків, а також по довжині стіни з

кроком не менше 2,0 см.

.49 Вертикальні залізобетонні включення для підсилення стін

з великих блоків багаторядної розрізки встановлюються в місцях, ви

значених розрахунком, а також у кутах будинку, місцях зломів і пе-

ретинів стін, по гранях простінків (рис 1 б), по довжині глухих

стін не більше ніж через 6 м при будівництві на площадках

сейсмічністю 7 балів і не більше ніж через 4 м - на площадках

сейсмічністю 8-9 балів.

Вертикальна арматура стояків при багаторядній розрізці стін

повинна бути з'єднана між собою арматурними сітками які укладаються

у горизонтальні шви В районах сейсмічністю 8-9 балів стінові блоки

кріпляться до горизонтальної арматури скобами або йоржами не менше,

ніж через 1 0 м. В районах сейсмічністю 7 балів аналогічне закріп-

лення здійснюється тільки в кутах і перетинах стін

Переріз вертикальної арматури комплексних включень визначаєть

ся розрахунком, але повинен бути не менше двох стержнів діаметром

12 мм, об'єднаних в каркас.

.50 Залізобетонні елементи жорсткості (ядра жорсткості),

призначені для підсилення великоблокових будинків з двохрядною роз

різкою, виконуються в кутах будинку, в об'ємах сходової клітки і

прилеглих приміщеннях до неї, при необхідності, в поперечних стінах

і місцях перетину поперечних стін з поздовжніми (рис.2).

будинках елементів жорсткості

Елементи підсилення, збірні або монолітні, виконуються в зов-

нішніх стінах із керамзитобетону, у внутрішніх - з важкого бетону.

Між собою елементи жорсткості з'єднуються за допомогою зварювання

закладних деталей або випусків арматури з наступним бетонюванням

стиків і вузлів. Поверхні елементів жорсткості, що взаємно стику-

ються, виконуються із шпонками або рифленнями. Залізобетонні еле-

менти підсилюються вертикальною арматурою яка за допомогою випус-

ків або через закладні деталі зварюється зверху і знизу з короти-

шами жорсткої арматури, закладеними в антисейсмічні пояси, утворю-

ючи таким чином наскрізне вертикальне армування.

Відстань між блоками жорсткості не повинна перевищувати вели-

чин, указаних в п. табл.3 в середній частині будинку і не переви-

щувати 8 м в торцевих частинах будинку. Між рядами жорсткості в

стінах установлюються коротиші жорсткої арматури з кроком не більше

3 м.

- 1 -

При розрахунках на сейсмічні впливи горизонтальне навантаження

на елементи жорсткості визначається з урахуванням їх фактичної жор

сткості, але приймається не менше 70% від загального розрахункового

навантаження по кожному поверху.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ БУДІВЕЛЬ ІЗ КАМЕНІВ ПИЛЯНОГО ВАПНЯКУ

.5 Несучі стіни з каменів пиляного вапняку у випадку гаран

тованого зчеплення в кладці

Rnt > 20кПа (1,2 кгс/см кв.) проектуються за вимогами до несучих

стін з цегли згідно з діючим розділом СНиП "Строительство в сейсми

ческих районах".

.52 При нормальному зчіпленні в кладці 120 кПа ( ,2 кгс см

кв.)>Rnt>=60кПа (0,6 кгс/см кв ) кладка несучих стін допускається

тільки при виконанні вимог по кількості поверхів і розмірів стін

згідно з вимогами табл.2 і 3.

.53 В рівні перекриттів і покриттів по всіх стінах виконую-

ться монолітні пояси (обв'язки) з анкеруванням в них плит

перекриттів. Антисейсмічні пояси слід зв'язувати з нижче і вищероз

ташованою кладкою випусками арматури діаметром 10 мм, завдовжки 40

см з кроком 1 0 см.

Розміри поясів, їх армування і клас бетону приймається згідно

з розділом СНиП "Строительство в сейсмических районах".

.54 Простінки з каменів пиляного вапняку при нормальному зче-

пленні в кладці 120 кПа ( ,2 кгс/см кв )>Rnt>=60кПа (0,6 кгс/см

кв.) в 2- та 3-поверхових будинках окантовуються по торцевих гранях

вертикальною арматурою, заанкерованою в нижче- і вищерозташованих

поясах. Перетин арматури не менше 2 см кв. з кожного блоку простін

ка. Вертикальна арматура з'єднується між собою вертикальними сітка

ми, укладеними в горизонтальних швах простінків з кроком 60 см.

Вертикальна арматура захищається шаром цементного розчину або вико

нується у вигляді комплексного включення

.55 Виконання несучих стовпів в будинках з каменів пиляного

вапняку дозволяється в 7 бальних районах тільки при нормальному

зчепленні в кладці 120 кПа ( ,2 кгс/см кв.). В 8- та 9 бальних

районах стовпи необхідно робити залізобетонними або металевими.

.56 Сполучення стін слід підсилювати арматурними сітками з

площею перерізу горизонтальної арматури не менше 1 см кв., завдов

жки 1,5 м і з кроком по висоті 60 см в 7-8-бальних зонах, і з кро

ком 40 см - в 9-бальних.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ КАРКАСНО-БЛОКОВИХ БУДИНКІВ

.57 Конструктивна система каркасно-блокового будинку являє

собою просторовий залізобетонний каркас, вся або більша частина ко

мірок якого заповнена кладкою з блоків пиляного вапняку.

.58 Стояки і рігелі залізобетонного каркасу виконуються з

бетону класу не нижче В15. Причому стояки виконуються монолітними

з використанням кладки заповнення як опалубки, а ригелі або моно-

літними, або збірно-монолітними.

.59 Для каркасно-блокових будинків як звичайної, так і під-

вищеної кількості поверхів рекомендуються переважно стрічкові фун-

даменти з монолітного залізобетону або збірно-монолітні з великих

залізобетонних блоків. В кладці з бетонних блоків повинно забезпе-

чуватися перев'язування в кожному ряду, а також в усіх кутах і пе-

пехрещуваннях на глибину не менше 1/3 висоти блоку

З верху збірних фундаментних плит і стін підвалу потрібно пе

редбачати монолітні залізобетонні пояси з бетону класу В15 шириною,

рівною ширині стін підвалу, і висотою не менше 20 см, армовані по

всій довжині чотирма стержнями діаметром 10 мм і поперечними хому-

тами діаметром 6 мм з кроком 20 см. В будинках вище 5 поверхів ви

соту верхнього поясу рекомендується збільшувати до 40 см, а його

- 2 -

поздовжнє армування - до чотирьох стержнів діаметром 12 мм.

У випадках з особливими грунтовими умовами можуть застосовува

ться фундаменти пальові з ростверком або у вигляді суцільної залізо-

бетонної плити.

.60 Дозволяється в складі стін на окремих ділянках вводити

вентиляційні залізобетонні блоки висотою на "поверх". Несуча здат-

ність таких блоків по перерізу "брутто" повинна бути не нижче несу

чої здатності великих вапнякових блоків

.6 Забороняється влаштування "висячих" стін які не дохо

дять до фундаменту будинку.

.62 Влаштування зломів стін в плані дозволяється, як виня

ток, зі збереженням вимог табл 4 при підсиленні кутових ділянок

стін стояками залізобетонного каркасу і монолітними ділянками.

Потрібно уникати влаштування залізобетонних рам без заповнення

в складі каркасно-блокових будинків.

.63 Розміри елементів стін будинків повинні визначатися за

розрахунком і відповідати вимогам табл.4

.64 Стояки залізобетонного каркасу передбачаються, як прави

ло, в усіх сполученнях капітальних стін

При необхідності підтвердженій розрахунком, стояки каркасу

можуть виконуватися між сполученнями стін а також біля граней ши

роких отворів.

Крок стояків рекомендується призначати в межах до 7 м.

.65 Стояки каркасу звичайно проектуються квадратного

перерізу зі стороною квадрата, рівною товщині стін, але не менше 40

см. При товщині стін понад 40 см можливе застосування стояків пря-

мокутного перерізу з меншим розміром 40 см і більшим, рівним товщи

ні стіни.

Як правило, осі стояків повинні збігатися з осями стін, що

сполучаються. В окремих випадках, зумовлених архітектурними вимо-

гами, дозволяється утоплювати стояки в фасадних стінах на глибину

не більше 1/3 товщини цих стін

Виніс стояків за поверхні фасадних стін не обмежується

.66 Одна із сторін будь-якого стояка каркасу повинна бути

відкритою для здійснення контролю її армування і бутонування В

окремих випадках допускається влаштування хрестоподібних сполучень

стін зі стояками, відкритими частково не менше, ніж з однієї сто-

рони (рис 3).

хрестоподібних сполученнях стін

.67 При проектуванні каркасно блокових будинків необхідно

прагнути до того, щоб на кожному поверсі в напрямку кожної з го-

ловних осей було не менше 15% стінових панелей (комірок) з суціль-